Граматичні особливості українського перекладу англомовної науково-технічної та художньої прози

Аналітичні форми наказового способу англійського дієслова відтворюються українською переважно формами першої особи множини наказового способу (на 10,2% частіше в науково-технічному перекладі), першої особи множини майбутнього часу (також частіше (на 24,8%) у перекладі науково-технічних текстів), за допомогою сполучень “(не)хай” + форма майбутнього часу дієслова” (частіше в науково-технічному перекладі), “давай(-те)” + форма майбутнього часу дієслова” (частіше в художньому перекладі), за допомогою частки “нумо” (однаково рідко). Переважно в художньому перекладі доцільно використовувати форму другої особи множини наказового способу та форму інфінітива минулого часу, сполучення “дозвольте” + неозначена форма дієслова”, “слід/треба” + неозначена форма дієслова”, форму наказового способу з інтимізуючою часткою -но та вдаватися до індивідуальних перекладацьких рішень.

7. Серед прийомів перекладу двокомпонентних атрибутивних груп частотнішими в науково-технічному перекладі є перестановка означального та означуваного компонентів, компресія та декомпресія, а частотнішими в художньому перекладі - морфологічні трансформації, перестановка членів означального компонента, іменникове словосполучення, прикладка, аналогічна атрибутивна група, дієприкметниковий зворот, підрядне означальне речення, описовий переклад. Прерогативою науково-технічного перекладу є використання калькування та транскодування. Лише художньому перекладу властиве відтворення двокомпонентних груп за допомогою переносу означення. Переклад атрибутивних словосполучень з внутрішньою предикацією, властивих лише англомовним художнім творам, відбувається за допомогою вищезазначених прийомів перекладу.

Набір прийомів перекладу трикомпонентних атрибутивних груп, подібний до прийомів перекладу двокомпонентних словосполучень, є спільним для науково-технічного та художнього перекладу, але частотність їх використання варіюється в залежності від норм цих функціональних стилів та характеру завдань, що стоять перед перекладачем науково-технічного або художнього тексту.

Відтворення багатокомпонентних словосполучень становить більші труднощі, зумовлені надзвичайною складністю їх синтаксичної структури та міжкомпонентних зв'язків. Атрибутивні групи, що складаються з чотирьох, п'яти, шести та більше компонентів, можуть підлягати порівнянню у науково-технічному та художньому перекладі лише з огляду на їх структурні моделі: аналіз кількісних характеристик способів перекладу таких груп неможливий через виявлення неоднакової кількості багатокомпонентних словосполучень в обстежуваному масиві науково-технічних та художніх текстів. Прийомами, найпоширенішими при відтворенні багатокомпонентних атрибутивних груп в англомовних художніх текстах, є компресія та декомпресія атрибутивних словосполучень, перестановка компонентів групи, використання прикладки, аналогічної препозитивної атрибутивної групи, підрядного означального речення, описового перекладу та ін. Науково-технічний переклад характеризується також і вживанням прийменниково-іменникового словосполучення та дієприкметникового звороту.

8. В обох видах перекладу переважна більшість англійських речень з агентивним підметом, вираженим іменником-неістотою, відтворюється без зміни їх синтаксичної структури. Українським реченням з ідентичною структурою передається більше таких речень у перекладі науково-технічних текстів. Без синтаксичних змін, але із заміною дієслова, передається більше таких речень у науково-технічному перекладі. Особливістю художнього перекладу є відтворення подібних речень із заміною англійського дієслова українським дієсловом з емоційнішим забарвленням. Спільною рисою науково-технічного та художнього перекладу є заміна в перекладі агентивного підмета, вираженого іменником-неістотою, підметом, вираженим іменником-істотою. Тільки в перекладі художньої літератури англійське дієслово-присудок при агентивному підметі, вираженому іменником-неістотою, може замінюватися українським фразеологічним дієсловом. Синтаксична трансформація в українську обставину англійського агентивного підмета, вираженого іменником-неістотою, частіше (на 11,5%) здійснюється в перекладі науково-технічних текстів, а трансформація підмета в додаток - частіше в перекладі художніх творів. Описовий переклад більше використовується перекладачами художньої літератури.

9. Певні проблеми викликає переклад суб'єктно-предикативних інфінітивних зворотів у науково-технічному та художньому перекладі, залежно від форми (активної чи пасивної) дієслова-присудка. Аналіз перекладів дозволяє рекомендувати як найчастотніший спосіб перекладу речень з пасивною формою дієслова використання складнопідрядного речення, що ним зазвичай більше (на 23,6%) користуються перекладачі науково-технічних текстів. До заміни пасивної форми англійського дієслова активною формою українського дієслова, а також заміни конструкції складним дієслівним присудком частіше вдаються в перекладі художньої прози. Характернішим для науково-технічного перекладу є прийом відтворення суб'єктно-інфінітивних зворотів з пасивною формою дієслова-присудка за допомогою різних за семантикою українських парентетичних слів (виразів). Прерогативою науково-технічного перекладу є прийом внутрішнього членування речення. Встановлено, що найчастотнішими способами перекладу суб'єктно-інфінітивних конструкцій з активною формою дієслова-присудка в обох видах перекладу є їх відтворення за допомогою парентетичних слів, словосполучень і речень та за допомогою складнопідрядних речень. Частіше в науково-технічному перекладі використовуються такі українські відповідники цих зворотів, як неозначено-особові речення з простим (складним) модальним присудком, морфологічні трансформації, в перекладі ж художньої прози переважають простий дієслівний присудок, модальні частки та частіше виникає необхідність застосування перекладачем суто індивідуальних перекладацьких рішень.

10. Спільними для видів науково-технічного та художнього перекладу є такі способи перекладу українською мовою англійських каузативних конструкцій: 1) подібною каузативною конструкцією, що частіше (на 52,8%) використовується в науково-технічному перекладі; 2) частиною складнопідрядного речення, що частіше вживається перекладачами художніх текстів; 3) за допомогою синтаксичних трансформацій членів каузативної конструкції, частотніших у перекладі художніх творів; 4) іменником або іменниковим словосполученням, що переважає в перекладі науково-технічних текстів; 5) за допомогою індивідуально-авторських змін у структурі речення, що частіше використовуються у науково-технічному перекладі. Встановлено, що прийомами, властивими лише художньому перекладу, є: 1) відтворення каузативних зворотів за допомогою простого дієслівного присудка; 2) заміна дієслова в англійській каузативній конструкції адекватнішим українським дієсловом; 3) за допомогою формотворчої частки “хай” (“нехай”); 4) внутрішнє членування речення; 5) описовий переклад.

11. До спільних для порівнюваних видів перекладу належить переклад і ініціальних, і прикінцевих абсолютних конструкцій з дієприкметником І українським підрядним обставинним реченням. Значна перевага цього відповідника (з різницею у 42,9% та 39,9% - ініціальні та прикінцеві конструкції, відповідно) у перекладі науково-технічних текстів зумовлена широкою наявністю причинно-наслідкових зв'язків у реченнях цього типу текстів. Підрядні означальні речення, характерні для відтворення лише прикінцевих зворотів в обох типах перекладу, частотніші в перекладі науково-технічної літератури. Сурядні речення переважають в українському перекладі англійських конструкцій обох структурних підтипів у художніх творах (з різницею у 54,4% та 30,8% випадків перекладу ініціальних та прикінцевих конструкцій, відповідно). Українське прийменниково-іменникове сполучення використовується для передачі ініціальних конструкцій саме в перекладі науково-технічних текстів, що зумовлено наявністю в українській науковій мові їх сталих відповідників. У перекладі художньої прози відповідниками ініціальних абсолютних зворотів цього типу є дієприслівниковий зворот та прислівник.

Прийом зовнішнього членування, спільний у відтворенні англійських прикінцевих конструкцій для обох порівнюваних видів перекладу, переважає в художньому перекладі. Абсолютна конструкція може мати декілька рівноеквівалентних відповідників, але у випадку, коли вона виражає окрему думку, її краще відтворювати окремим реченням для запобігання переобтяження синтаксису перекладу надмірною кількістю складних речень. Індивідуальні зміни структурі речення здійснюються перекладачами обох порівнюваних стилів, але частіше перекладачами художньої прози. Англійські інтерпозитивні абсолютні конструкції з дієприкметником І передаються переважно прийомами, характерними для ініціальних та прикінцевих зворотів цього типу, але, завдяки своєму розташуванню в реченні, є експресивнішими, що зумовлює більшу частотність останніх у художньому перекладі.

При відтворенні абсолютних конструкцій з дієприкметником ІІ український дієприслівниковий зворот залишається прийомом, найбільш вживаним перекладачами і науково-технічних, і художніх текстів. Підрядні обставинні речення в обох порівнюваних видах перекладу є другим за частотністю вживання прийомом перекладу ініціальних та прикінцевих конструкцій цього типу. Прийменниково-іменникові словосполучення використовуються саме у науково-технічному перекладі при відтворенні українською мовою англійських препозитивних абсолютних конструкцій. Лише в цьому виді перекладу перекладачі вдаються до заміни суб'єкта абсолютної конструкції суб'єктом або об'єктом головного речення. Як відповідники англійських абсолютних конструкцій цього типу можна використовувати в українському перекладі сурядні та самостійні речення, а також підрядні означальні речення при відтворенні прикінцевих конструкцій в обох видах перекладу, які також можуть передаватися за допомогою дієприкметникових зворотів або описово. Англійські інтерпозитивні абсолютні конструкції передаються в перекладі українською відокремленою прикладкою.

Найпоширенішим прийомом перекладу препозитивних номінативних абсолютних конструкцій у науково-технічному перекладі є використання українського дієприслівникового звороту, який, проте значно менш (на 31,9%) частотний у перекладі художніх творів. Щодо постпозитивних та інтерпозитивних конструкцій такого типу, то цей прийом використовується переважно в художньому перекладі. Українські підрядні та сурядні речення, а також іменникові словосполучення можуть використовуватися при передачі англійських ініціальних та прикінцевих абсолютних номінативних конструкцій в обох видах перекладу. Ці прийоми характерні також і для перекладу англійських інтерпозитивних конструкцій. Прийом зовнішнього членування використовується, як правило, лише при відтворенні англійських кінцевих номінативних конструкцій в обох порівнюваних видах перекладу.

12. Стилістично значуща в перекладі текстів обох стилів англійська фразопочаткова інвертована обставина в більшості випадків перекладу зберігає свою позицію на початку речення. У решті випадків її доцільно переносити в позицію після присудка. Лексичні засоби при цьому більше застосовуються перекладачами художніх текстів.

Інверсію додатка в англійському реченні можна відтворювати в аналогічній початковій позиції, що частіше спостерігається в перекладі науково-технічної прози, у решті випадків інвертований додаток звичайно переноситься в позицію після присудка. Інверсія предикатива складного номінативного присудка передається в українському перекладі із збереженням порядку слів оригіналу (більше на 32,4% у науково-технічному перекладі), а зі змінами в порядку слів - більше (на 23,3%) у художньому перекладі. Індивідуальні зміни структури речення властиві переважно художньому перекладу.

Найуживанішими засобами передачі емфатичних конструкцій моделі “It is … that…” та її різновидів “This is… why…”, “It was not until…that…” є лексичні засоби (“саме…(і)”, “якраз…(і)”, “ось”; “лише”, “тільки”, що частіше використовуються в науково-технічному перекладі. Спільними для обох видів перекладу є засоби відтворення значень конструкцій за допомогою прислівників “саме…(і)”, “якраз…(і)”, “ось” (частіші на 40,6% у науково-технічному перекладі), “лише”, “тільки” (частіші в художньому перекладі). Інші лексико-граматичні засоби (частки, сполучники, вказівні займенники тощо) властиві художньому перекладу. Синтаксичні засоби є менш поширеними у відтворенні значень англійських конструкцій логічної емфази у цих видах перекладу (частіші в художньому перекладі). Перестановка реми в кінець речення здійснюється в обох видах перекладу (частіше в художньому перекладі), але рема може залишатися у початковій позиції тільки в перекладі художньої літератури, якій, на відміну від науково-технічної літератури, також властиве й індивідуально-авторське введення протиставлень. І в науково-технічному, і в художньому перекладі стилістично нейтральною українською конструкцію можна передавати значення англійської емфатичної конструкції лише тоді, коли це не призводить до перекручення змісту оригінального речення.

13. Подальшою перспективою наукового пошуку в обраному напрямку може бути дослідження особливостей відтворення в українських перекладах англійських герундіальних конструкцій, суб'єктно-предикативних та об'єктно-предикативних дієприкметникових зворотів, речень з груповим і розщепленим підметом та інших граматичних явищ, що становлять найважливіші проблеми перекладу текстів науково-технічної та художньої літератури.

Основні положення роботи відображені у таких публікаціях:

1. Мушніна О.О. Граматичні особливості науково-технічного перекладу у порівнянні з художнім прозовим перекладом (англо-українські паралелі) // Мовні і концептуальні картини світу: Збірник наукових праць. - К.: Київський університет, 2002. - № 7. - С. 368-372.

2. Мушніна О.О. Особливості відтворення атрибутивних груп при перекладі англійських науково-технічних та художніх текстів // Вісник ЛНПУ ім. Тараса Шевченка. Філологічні науки. Іноземна філологія. - Луганськ: ЛНПУ, 2004. _ № 2 (70). - С. 95-100.

3. Мушніна О.О. Особливості відтворення багатокомпонентних атрибутивних груп при перекладі англійської науково-технічної та художньої прози // Мовні і концептуальні картини світу: Збірник наукових праць. - К.: Вид. дім Дмитра Бураго, 2004. - Вип. 11. - Книга 2. - С. 32-35.

4. Мушніна О.О. Об'єктний предикативний інфінітивний зворот як проблема перекладу (на матеріалі англійських науково-технічних та художніх текстів) // Філологічні студії. - Луцьк, 2004. _ № 1 (25). - С. 61-67.

5. Мушніна О.О. Особливості передачі агентивного неживого підмета у перекладі науково-технічної та художньої літератури // Мовні і концептуальні картини світу: Збірник наукових праць. - К.: Вид. дім Дмитра Бураго, 2004. - Вип. 14. - Книга 2. - С. 40-44.

6. Мушніна О.О. Особливості передачі суб'єктно-предикативних інфінітивних зворотів у науково-технічному та художньому перекладі // Вісник ХНУ ім. В.Н. Каразіна. Філологія. - Х.: Харківський національний університет, 2004. - Вип. 42. - № 632. - С. 129-133.

7. Мушніна О.О. Особливості відтворення артиклів у перекладі науково-технічної та художньої прози // Актуальні проблеми української лінгвістики: теорія і практика. Зб. наукових праць. - К.: Київський університет, 2005. - Вип. XI. - С. 49-53.

8. Мушніна О.О. Особливості передачі прислівників на -ly у науково-технічному та художньому перекладі // Вісник ЛНПУ ім. Тараса Шевченка. Філологічні науки. Іноземна філологія. - Луганськ: ЛНПУ, 2005. _ № 5 (85). - С. 99-104.

Мушніна О.О. Граматичні особливості українського перекладу англомовної науково-технічної та художньої прози. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.16 - перекладознавство. - Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2006.

Роботу присвячено комплексному дослідженню граматичних особливостей науково-технічного та художнього перекладу. Порівняно основні прийоми та способи відтворення вибраних граматичних явищ у цих видах перекладу. Виявлено дивергентні та конвергентні риси у використанні прийомів та способів у перекладі науково-технічних та художніх текстів. Зіставлено якісні та кількісні характеристики використання прийомів та способів відтворення досліджуваних граматичних явищ у науково-технічному та художньому перекладі. Виокремлено прийоми передачі в перекладі граматичних явищ, характерних лише для одного з порівнюваних видів перекладу.

Встановлено, що в науково-технічному та художньому перекладі використовується здебільшого однаковий арсенал прийомів та способів перекладу, які, звичайно, виявляють ознаки конвергенції та дивергенції. Розбіжності в наборі прийомів перекладу окремих граматичних явищ у текстах науково-технічної та художньої літератури виявляються здебільшого в різній частотності використання прийомів перекладу. Перекладачеві художніх творів, на відміну від перекладача науково-технічних матеріалів, слід враховувати більшу кількість особливостей перекладу, зокрема, частішу необхідність використання індивідуально-перекладацьких рішень при відтворенні у перекладі і раціонально-логічної, і естетично-художньої інформації, що міститься у текстах цього стилю.

Ключові слова: науково-технічний переклад, художній переклад, морфологічні та синтаксичні особливості перекладу, конвергентні та дивергентні прийоми та способи перекладу, індивідуальне перекладацьке рішення.

Мушнина Е.А. Грамматические особенности украинского перевода англоязычной научно-технической и художественной прозы. - Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.16 - переводоведение. - Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко, Киев, 2006.

Работа посвящена комплексному исследованию грамматических особенностей научно-технического и художественного перевода. Сопоставлены основные приемы и способы передачи избранных грамматических явлений в данных видах перевода. Выявлены дивергентные и конвергентные черты в использовании приемов и способов при переводе научно-технических и художественных текстов. Сопоставлены качественные и количественные характеристики употребления приемов и способов передачи исследуемых грамматических явлений в научно-техническом и художественном переводе. Выделены приемы перевода грамматических явлений, характерные лишь для одного из сопоставляемых видов перевода.

Установлено, что в научно-техническом и художественном переводе используется преимущественно одинаковый арсенал приемов и способов, обнаруживающих признаки конвергенции и дивергенции. Различия в наборе приемов перевода отдельных грамматических явлений в текстах научно-технической и художественной литературы проявляются, в основном, в различной частоте употребления приемов перевода.

Ключевые слова: научно-технический перевод, художественный перевод, морфологические и синтаксические особенности перевода, конвергентные и дивергентные приемы и способы перевода, индивуальное переводческое решение.

Mushnina O.O. Grammatical Peculiarities of the Ukrainian Translation of English Language Scientific-Technical and Literary Prose. - Manuscript.

A thesis for the scholarly degree of the Candidate of Philology in speciality 10.02.16 - Translation Studies. - Kyiv Taras Shevchenko National University, Kyiv, 2006.

The thesis sets out to provide a comprehensive description of translational differences and strategies in reproducing grammatical forms and constructions in scientific-technical and literary works. This is the first substantial research work devoted to the contrastive analysis of grammatical peculiarities of scientific-technical and literary translation types. The research is based on the data collected from original and translated texts of English and Ukrainian scientific-technical and scientific popular and literary texts. It consists of an introduction, three chapters, conclusions, a list of references and eleven appendices.

Chapter I outlines the basic tasks of general and special translation theories on the example of scientific-technical and literary translation types. The chapter presents an overview of key linguistic and translation studies works in the field, with much attention paid to general translation related to peculiarities of styles of scientific-technical and literary prose. The focus is on the analysis of grammatical aspects of English-Russian and English-Ukrainian translation which was followed by an in-depth description of studies devoted to grammatical problems of scientific-technical and literary translation types.

The investigation of sample grammatical forms and constructions from English language scientific-technical and literary works and their corresponding Ukrainian equivalents allowed us to single out English grammatical phenomena that are of greatest importance in terms of translation due to the insufficient degree of investigation of ways and methods of their Ukrainian rendering. In addition, these are the phenomena studied in the field of scientific-technical translation only which are characterized by a low level of development in terms of literary translation which causes difficulties in the latter. Moreover, the grammatical forms and constructions analysed present one of the most complicated translation cases related to understanding the syntactic structure and morphological composition of English sentences which acquire special importance in the light of comparison of peculiarities of their rendering in the texts of different functional styles, in particular, the styles of scientific-technical and literary prose.

Chapter II reveals convergent and divergent features of Ukrainian translations of English language scientific-technical and literary prose in terms of morphology. Of special translation interest here are the peculiarities of rendering the number forms of English nouns, conveying the meanings of definite and indefinite articles, the meanings of adverbs ending in -ly having different syntactic functions as well as rendering imperative forms of English verbs. The research presents common and different features in the ways and methods used in translating these grammatical forms and constructions in English language scientific-technical and literary texts, their quantitative characteristics having been evaluated and compared. The chapter highlights ways and methods of translating morphological phenomena peculiar to one of the translation types compared.

Chapter III deals with syntactic peculiarities of translating English language scientific-technical and literary texts analysing them separately on the level of phrases, in particular two-, three- and multi-componential noun clusters, and the level of sentences, namely syntactic constructions such as sentences with the agentive subject expressed by an inanimate noun, subjective infinitive constructions, causative constructions, absolute constructions, emphatic constructions, their statistical and quantitative analysis having been made.

The thesis scientifically proves that in the scientific-technical translation and literary translation largely the same set of methods and techniques of translation is used which are sure to reveal convergence and divergence features. According to the statistical analysis conducted, differences in the set of translation methods of separate grammatical phenomena in scientific-technical and literary texts are found to have different frequency of using translation methods and techniques. Unlike the translator of scientific and technical materials, the translator of literary works should take into account a greater number of translation peculiarities, in particular, greater necessity of using translator's individual solutions in rendering both rational and logical and aesthetic and artistic information contained in literary texts.

The thesis is the first comprehensive study of rendering grammatical forms and constructions in scientific-technical and literary texts in the light of current translation studies. The theoretical and experimental study of English-Ukrainian translations of scientific-technical and literary prose makes it possible to draw a conclusion that an obligatory precondition of adequate translation is the translator's ability of correct analyzing the structure of a foreign language sentence, correct identifying grammar difficulties and building a translated sentence in conformity with the target language norms and translation genre peculiarities. The choice of the translation strategy of grammatical forms and constructions is to some extent dependent upon the peculiarities of the translator's style and his/her linguistic competence.

The present research has covered grammatical phenomena which constitute most important problems in scientific-technical and literary translation types. Its results can be used for solving practical problems in terms of English-Ukrainian translation, in particular when rendering texts of different functional styles. The thesis submitted will contribute to the theory of scientific-technical and literary translation as well as contrastive grammar and contrastive stylistics.

Key words: scientific-technical translation, literary translation, grammar forms and constructions, morphological and syntactical translation peculiarities, convergence and divergence features in using ways and methods of translation, translator's individual solution.

Размещено на Allbest.ru