Болгарська переселенська говірка мішаного типу: стан і етапи формування

Словниковий склад зорянської говірки має більше спільних лексем з балканськими говірками, зокрема з ямбольськими, ніж із сливенськими.

В зорянській говірці функціонують лексеми, які можна віднести до маркерів ямбольської говірки, носії цього типу говірок мешкають у м. Болград: изик, другарян, званок, мехиц, салза, кундял.

За даними АБГ для зорянської говірки характерні такі лексеми: к. № 72 `говорити' - в с. Зоря було зафіксовано три репрезентанти цієї семи: галча, хуртувам, приказвам, з яких галча і хуртувам вже не вживаються, а приказвам вживається активно і має варіант приказо:м. Дослідники відзначали, що у мішаних говірках в Бессарабії у цій ситуації перемагає зазвичай дієслово гълча; у зорянській говірці розвиток пішов шляхом посилення домінування дієслова приказвам // приказо:м; к. № 77 `дочка' - в усіх говірках дъштер'а, крім фракійских, де функціонує лексема штерка. В зорянській говірці вживаються лексеми штерка, дъштер'а і дочка, причому штерка майже вийшла з ужитку, а більш поширеною є балканський маркер дъштер'а та запозичення з української мови дочка; к. № 97 `качан кукурудзи' - на карті помилково подано форму кукулешка, хоча в зорянській говірці ця лексема має форму куркул'ешка і є ендемізмом, оскільки функціонує тільки у цій говірці; к. № 98 `шовковиця' - в зорянській говірці функціонують дві лексеми ч'арница (поширена у балканських говірках) і дуда (у фракійських говірках); за нашими спостереженнями, лексема дуда практично вже не вживається; к. № 105 `дзьоб' - в зорянскій говірці - калхун, яка характерна для фракійських говірок, а балканська лексема гага вживається рідко, має пейоративне значення. В АБГ зафіксовано тільки форму кълвун, яка у сучасній зорянській говірці не вживається.

Водночас у лексиці є стійкі ряди слів та лексичних груп, які зберігаються тривалий час. Так, збереглися давні слова на означення явищ природи, місцеві назви звірів, птахів, рослин, предметів місцевої матеріальної культури, знаряддя виробництва, їх частини, особливості одягу. Стійкими є слова, що не мають відповідників чи паралелей у ширших діалектних масивах і особливо в літературній мові, напр.: раки `фарширований перець', бат'оо б?л'ч'ица зоол. `ласиця, ласка', патрувам `фотографувати, Сурма Лазар `вісняне свято'.

Зіставлення лексичних карт БДАОТ та АБГ свідчить про те, що лексика зорянської говірки має найбільше спільних рис в метрополії з говірками району Елхово і Тополовграда, що пояснює функціонування у досліджуваній говірці лексичних дублетів упашка // куйрук, птичка // штичи // ствичи, маниста // синци, засяда // зайдо, калпак // шапка, гага // калхун та ін.; а в Бессарабії - з ямбольськими говірками. Зіставлення словникового складу однієї з ямбольських говірок, якою є говірка с. Кирнички, свідчить про те що:

1) в зорянській говірці збереглася більша кількість питомих болгарських лексем, заступлених в інших болгарських бесарабських говірках турцизмами;

2) з іншого боку в зорянській говірці більше запозичень з російської мови, ніж, напр. в кирничанській говірці - замість питомих болгарських лексем все частіше вживаються запозичення з російської, що зумовлено близкістю с. Зоря до обласного центру і специфікою його розташування - на трасі Одеса - Ізмаіл.

Найбільшу кількість запозичень з украінської та російської мов зафіксовано в ЛСГ „Одяг”.

У загальних висновках сформульовано підсумкові результати дослідження.

Болгарська говірка с. Зоря - строката за своїми структурними рисами; велика кількість варіантів у структурі говірки зумовлена тим, що село сформувалося вихідцями з різних ареалів болгарського метропольного континууму, а пізніше зазнало впливів інших болгарських говірок в умовах функціонування в Україні.

Аналіз фонетичної, граматичної та лексичної систем зорянської говірки розкрив її генезу, зв'язок із підбалканськими діалектами метрополії - говірками районів Елхово і Тополовграда. Переважна більшість засновників с. Зоря походила з території Карнобатського краю. Це узгоджується з відомою з різних джерел інформацією про те, що у структурі говірки домінують підбалканські фонетичні та граматичні особливості, а власне фракійських рис виявлено значно менше. Цьому не суперечить той факт, що у структурі говірки наявні риси південних болгарських говірок. Доведено мішаний характер досліджуваної говірки, наявність у її структурі наслідків впливів російської та української мов.

Виявлені базові фонетичні, граматичні та лексичні ознаки говірки с. Зоря дають підстави віднести її до мішаного типу. Деякі особливості, зокрема ступінь редукції голосних, займенник га, наявність лексем джам, мантава, джуни, старни, чутура та ін., вказують на її балканських характер, інші риси вказують на зв'язок говірки з фракійським різновидом південних рупських говорів.

Про близькість досліджуваної говірки до болгарської літературної мови свідчать 9 фонетичних та граматичних рис в усіх ідіолектах, які засвідчено в значно меншому обсязі в інших бессарабських болгарських говірках, зокрема рефлекси /*м/, наявність [х] на початку, в середині та в кінці слова, наявність [в] і [ф], форма артикля, займенникові та дієслівні форми.

Про острівний характер говірки свідчать риси, що вказують на її ізольованість та тривалу відірваність від метропольного континууму (рефлексація /*к/ > [ен] у слові дивиндисе, характер кінцевого приголосного перед закінченням у дієсловаї теперішнього часу 3 ос. одн. тощо).

Звуження функціонування говірки припадає на 40-60-і рр. ХХ ст., коли було закрито болгарські школи, національні сільради, болгарська мова перестала бути мовою навчання. Соціологічне опитування визначило, що найбільш денаціоналізованим виявилося покоління 60-80-х рр., яке болгарську мову сприймає на рівні розуміння та демонструє найнижчі показники національної свідомості; пік „русифікації” за даними змішаних шлюбів припадає на 60-70 рр. Серед сприятливих для збереження говірки соціальних явищ було встановлення економічних та культурних зв'язків з метрополією, введення у 90-і рр. викладання болгарської мови в школі, відновлення впливу болгарської літературної мови.

За відсутності достатньої інфраструктури досліджуваного мікросоціуму (адже носії говірки - це представники покоління 20-50-х, частково 60-90-х рр.) засвідчено збереження говірки та відродження зацікавлення болгарською мовою серед болгарського населення с. Зоря. Пробуджується національна свідомість у молодших поколінь, усвідомлення своєї національної ідентичності зумовлює суспільні зміни (відновлення обрядовості, посилення інтересу до болгарської культури тощо), які торують шлях до вивчення болгарської мови; тому говірка є вагомим чинником суспільних змін.

Аналіз особливостей зорянської говірки засвідчує її мішаний характер; виявлено окремі елементи фракійського діалектного типу. Однак сукупність визначальних для говірки рис, свідчить про виразну спільність фонетичної та граматичної структур обох діалектних типів у говірці. Це дає підстави кваліфікувати говірку як мішану з перевагою балканських рис. Унаслідок активної міжговіркової взаємодії сформувалися специфічні риси зорянської говірки, що вирізнюють її з-поміж інших бессарабських говірок. Але елементи фракійської діалектної системи не є окремими вкрапленнями, а функціонують як варіанти балканських відповідників.

Суміжні бессарабські болгарські говірки мають багато спільного із зорянською говіркою, тому важко довідно визначити риси, які властиві тільки зорянській говірці й відсутні в інших бессарабських говірках. Здебільшого вони розрізняються інтенсивністю вияву окремих діалектних явищ. До того ж для мішаної зорянської говірки характерні нашарування рис інших діалектів. Це зумовлювало постання відношення дублетності; компоненти цих пар згодом здобували нові диференційні ознаки; в окремих групах лексики накопичення запозичених лексем зумовило утворення розгалуженої мережі дублетів та синонімів.

Серед бессарабських болгарських діалектів найближчим до зорянської є кирничанська говірка, хоч деякі лексичні раритети фіксуються на території Бессарабії тільки в зорянській говірці (раки, гласенка, батоа булчица та ін.).

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Фонетични особености на говора на село Заря, Одеска област (Украйна) // Україна і Болгарія: віхи історичної дружби. - Одеса, 1999. - С. 348-353.

2. Современные тенденции функционирования категории времени в болгарском говоре села Заря, Одесской области // Слов`янський збірник. - Одеса: Астропринт, 1999. - Вип. VІ.- С. 226 -231.

3. Cоциолингвистическая дескрипция идиолектов села Заря, Одесской области // Слов`янський збірник. - Одеса: Астропринт, 2000. - Вип.VII. - С. 288-293.

4. Категорията “време” в българския говор на село Заря (Камчик), Одеска област, Украйна // Българите в Северното Причерноморие. - Велико Търново, 2000. - Т. 12. - С. 541-549.

5. Лексикални особености на обредната терминология на родилните обичаи в говора на село Заря. // Слов`янський збірник. - Одеса: Астропринт, 2001. - Вип. VIII. - С. 94-99.

6. О некоторых особенностях морфологической системы болгарского говора села Заря, Одесской области. // Слов`янський збірник. - Одеса: Астропринт, 2002. - Вип. ІХ. - С. 231-234.

7. Лингвостилистический анализ болгарского обрядового текста “коледарска благословия” // Слов`янський збірник. - Одеса: Астропринт, 2003. - Вип. Х. - С. 228-234.

8. Българските народни празници в с. Заря (Материали към етнолингвистичния речник на българите в Украйна // Одеська болгаристика. - Одеса, 2003. - Вип. І. - С. 93-101.

9. Система местоимений в говоре села Заря, Одесской области (Украина) // Сборник в чест на проф. д-р Ангел Давидов. - Велико Търново, 2004. - С. 391- 403.

10. Унификационные процессы в местоименной системе говора с. Заря, Одесской области (личные и возвратные местоимения) // Одеська болгаристика. - Одеса, 2004. - Вип. ІІ. - С. 73-79.

11. К вопросу о диагностирующих диалектных маркерах бессарабских болгарских говоров // Слов`янський збірник. - Одеса: ОРІДУ НАДУ, 2005. - Вип. ХІ. - С. 88-93.

Размещено на Allbest.ru