Структурні зміни у пізньолатинському реченні
Причини, що зумовили існування в латинській мові відносно вільного порядку слів. Місце обставини у пізньолатинському реченні. Функції та значення в ньому підмета, прямого та непрямого додатків. Позиція щодо дієслова-присудка обставин часу в пізній латині.
| Рубрика | Иностранные языки и языкознание |
| Вид | автореферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 13.10.2013 |
| Размер файла | 49,6 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
В исследовании рассматривается положение относительно глагола-сказуемого подлежащего, прямого и косвенного дополнений как в главном, так и придаточном предложении. В главном и придаточном предложении подлежащее находилось в препозиции относительно глагола-сказуемого. Статистические данные позволяют обратить внимание на сближение этих элементов в обоих типах предложений. Инверсия все еще не стала распространенным явлением. Прямое дополнение в главных и придаточных предложениях приблизилось к глаголу-сказуемому и все чаще занимало контактную постпозицию. В главных и придаточных предложениях преимущественно сохранялась классическая последовательность: подлежащее - прямое дополнение - сказуемое, хотя она начала уступать аналитической конструкции: подлежащее - сказуемое - прямое дополнение. Начальное положение глагола при выраженных трёх компонентах в главном предложении часто употребляла автор “Паломничества”. Непрямое дополнение приблизилось к сказуемому и стояло, как правило, в препозиции, однако там, где проявляется влияние структуры разговорной речи, оно переходит в постпозицию.
Обстоятельства места сохранили в отношении к глаголу-сказуемому классическую препозицию, контактную либо дистантную. Обстоятельства времени перешли в постпозицию как контактную, так и дистантную. Обстоятельства образа действия чаще ставились в контактную препозицию. Употребление обстоятельства в начале предложения могло вызвать изменения обычного порядка слов, то есть инверсию. Инверсия могла возникнуть и под влиянием других факторов, тогда обстоятельство было либо дополнительной причиной такой инверсии, либо никак не влияло на такое изменение в структуре предложения.
Некоторые изменения, связанные с постепенным переходом к прямому порядку слов в предложении, претерпела конструкция: существительное и его определение-прилагательное. Хотя определение все еще ставилось в препозицию относительно определяемого слова, статистические данные свидетельствуют о постепенном передвижении в постпозицию. Положение определения-местоимения относительно определяемого существительного практически не изменилось по сравнению с классической латынью. Местоимение продолжало употребляться в препозиции, хотя притяжательные и некоторые указательные местоимения последовательно ставились в постпозицию. Определение-причастие стояло после существительного; определение-числительное - перед ним. Несогласованное определение употреблялось после определяемого существительного, хотя Григорий Турский чаще использовал препозицию. Если существительное соединялось с двумя определениями, одно из которых было несогласованным, чаще всего употреблялись конструкции: согласованное определение - несогласованное определение - существительное и согласованное определение - существительное - несогласованное определение.
Ключевые слова: структура, препозиция (контактная, дистантная), постпозиция (контактная, дистантная), интерпозиция, дизъюнкция, прогрессивная последовательность, регрессивная последовательность.
УМОВНІ СКОРОЧЕННЯ
Apoph. Patrum - Les Apophtegmes des Pиres. Collection systematique
August. Confess - Augustin Aurиle S-t. Confessiones
DVSR - De Vita Sanctae Rodagundis
Fr. Chr - Fredegarii Chronica.
GTHF - Gregorii Turonensis Historia Francorum
LHF - Liber Historiae Francorum
Marc. - Euangelium secundum Marcum.
Matth. - Euangelium secundum Mattaeum.
PAM - Passio Acaunensium Martyrum
Peregr. - Silviae vel potius Aetheriae peregrinatio ad loca sancta.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Порядок слів у простому поширеному реченні. Словосполучення та закономірності його перекладу. Видо-часові форми простого дієслівного присудка. Модальні дієслова. Особливості вживання форм присудка в підрядних реченнях. Неособові форми дієслова.
учебное пособие [1,2 M], добавлен 15.01.2010Дослідження герундія як безособової форми дієслова, його властивостей та функцій в реченні. Визначення способів перекладу герундія з англійської на українську мову у функціях підмета, додатка, означення, обставини та частини складеного присудка.
курсовая работа [43,0 K], добавлен 19.05.2019Використання в китайській мові додаткових членів як граматичних способів для уточнення значення смислового дієслова в реченні (вказання на тривалість певної дії, її результат, ступінь, напрямок). Заперечна форма в реченні з додатковим членом результату.
курсовая работа [49,3 K], добавлен 01.02.2012Розряди займенників у перській мові, їх класифікація за семантичними і функціональними ознаками. Випадки самостійного вживання, функції та значення займенників у реченні. Перехід слів інших частин мови до класу займенників, процес прономіналізації.
реферат [37,3 K], добавлен 26.02.2012Місце дієслова в системі частин мови у китайській мові. Формальні особливості організації дієслівної парадигми в китайській мові. Граматичні категорії дієслова. Категорії виду і часу. Аналітична форма справжнього тривалого часу. Минулий миттєвий час.
курсовая работа [50,4 K], добавлен 05.06.2012Порядок слів і структура речення в англійській та українській мовах. Перекладацькі трансформації як спосіб досягнення еквівалентності під час перекладу. Заміна лексико-граматичних елементів речення й синтаксичних зв'язків у реченні в процесі перекладу.
курсовая работа [220,5 K], добавлен 03.04.2014Граматичне та фонетичне використання слова "need" та похідних від нього в якості правильного та недостатнього дієслова в англійської мові. Значення модального дієслова і його вживання в питальних і заперечних реченнях за допомогою допоміжних слів.
презентация [372,1 K], добавлен 26.04.2016Значення модальності в лінгвістиці як мовної універсалії. Основне значення модальних дієслів у німецькій мові, форми модальних дієслів, їх функція у реченні. Інфінітивні речення з дієсловами mssen, sollen, drfen, knnen, wollen, mgen та їх тлумачення.
курсовая работа [36,2 K], добавлен 24.02.2014Координація форм підмета і присудка та їх причини. Складні випадки керування в українській мові та їх запам'ятовування. Норми вживання прийменників у словосполученнях. Особливості використання прийменника "по". Синтаксичні норми побудови складних речень.
реферат [27,4 K], добавлен 05.12.2010Дослідження різновидів підметів та присудків в польській мові. Зміна порядку їх вживання в реченні. Способи вираження іменних та дієслівних присудків. Вживання прикметників, дієприкметників, іменників або займенників, прислівників та числівників.
курсовая работа [33,7 K], добавлен 14.01.2014
