Засоби вираження вольової модальності в текстах кодексів України

Виразником АЧ є порядок слів, який визначається комунікативним завданням. Комунікативне завдання як модальну зумовленість реалізації інформації розглядають з позиції абстрактної та конкретної модальності (Г.П. Немець). Абстрактна модальність, якою об'єднано групу речень (стаття кодексу) або текст (розділи кодексу), становить декретовану інформацію абстрактно-узагальненого змісту з погляду абсолютної достовірності повідомлюваного. Конкретна модальність виражає відношення на рівні предикативної одиниці і передбачає наявність варіантів модальності.

Найпоширенішим у текстах кодексів є речення з експресивно-нейтральною модальністю: Суддя / оголошує склад господарського суду, роз'яснює учасникам судового процесу їх права та обов'язки і сприяє у здійсненні належних їм прав (ГПКУ. - Ст. 74).

Вибір прямого порядку слів з експресивно-вольовою модальністю спричинений додатковим стилістично-вольовим навантаженням, імперативністю правових норм. Прагнення увиразнити модальне значення процесуальної дії спонукає законодавця до волевиявлення (пор.: 1. Покарання у вигляді позбавлення волі / призначається неповнолітньому ... (ККУ. - Ст. 102). 2. За правилами ... / призначається покарання ... (ККУ. - Ст. 70). Типовими для досліджуваних текстів є конструкції (2).

Серед речень виокремлено інверсовані структури з нейтральною та експресивно-вольовою модальністю (пор.: З дня поновлення провадження / перебіг процесуальних строків продовжується (ГПКУ. - Ст. 52); Забороняється / проектування і будівництво населених пунктів ... без попереднього геологічного вивчення ділянок надр (КУпН. - Ст. 58). Виражена через порядок слів модальність відповідає комунікативному завданню, яке ставить законодавець.

У висновках подано теоретичне узагальнення результатів дослідження засобів вираження вольової модальності.

Дослідження вольової модальності як функціонально-семантичної категорії охоплює сферу інформації про сучасний законотворчий дискурс.

Запропоновано визначення вольової модальності як універсальної функціонально-семантичної категорії об'єктивно-суб'єктивного змісту з центральним значенням реальності/потенційності, що виявляється на різних рівнях мовної діяльності.

Функціонально-семантичне поле вольової модальності охоплює граматичне ядро категорії дієслівного способу, модальні модифікатори, предикативи та відповідну конструкцію синтаксичних одиниць.

Реальна вольова модальність узагальнює дію як позачасову; реально-потенційна вольова модальність, узагальнюючи відношення до дії, надає їй модальної оцінки можливості/неможливості, достовірності, необхідності.

Жанрова специфіка досліджуваного матеріалу визначила категорійний симбіоз дійсного способу, часу та особи дієслова. Основним виразником реальних та реально-потенційних модальних значень виступає індикатив. Узагальнено-позачасовий зміст статей кодексу мотивує вторинні контекстуально марковані функції імператива.

Основними формами вияву реального типу вольової модальності є форми предиката теперішнього неактуального часу із значенням постійної дії (недискретний вияв); основною формою реально-потенційної модальності є форма майбутнього часу предиката на позначення дії спланованих можливостей, об'єктивних закономірностей, а також імпліковані модифікатори модальності (дискретний вияв).

На підставі аналізу АЧ текстів розрізнено прямий порядок слів з експресивно-нейтральною модальністю, прямий порядок слів з експресивно-вольовою модальністю, модальність інверсованого порядку слів як нейтрально зумовленого та модальність інверсованого порядку слів з відтінком вольової експресії.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Рогожа В.Г. Актуальне членування речення як засіб вираження модальності // Лінгвістичні дослідження: Зб. наук. праць / За заг. ред. проф. Л.А.Лисиченко. - Харків: ОВС, 2002. - Вип. 8. - С.126-131.

2. Рогожа В.Г. Засоби вираження модальності в текстах законів України // Етнос. Культура. Нація: Зб. наук. праць. - Дрогобич: „Коло”, 2000. - Вип. 2 - С. 285-293.

3. Рогожа В.Г. Текстова модальність як стильова категорія текстів кодексів України // Мова і культура. (Науковий щорічний журнал). - К.: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2003. - Вип.6. - Т.ІІІ. Ч.2. - С.18-25.

4. Рогожа В.Г. Модифікатори можливості як засоби вираження вольової модальності в текстах кодексів України // Вісник Луганського державного педагогічного університету ім. Тараса Шевченка. - Луганськ, 2004. - № 8 (76).- С.85-93.

5. Рогожа В.Г. Лексико-синтаксичні засоби вираження модальності в текстах законів України // Функциональная лингвистика. Язык. Человек. Власть. Материалы конференции. Ялта, 1-6 октября 2001г. - Симферополь: “КрымФармТрейдинг”, 2001.- С.221-223.

6. Рогожа В.Г. Словосполучення як спосіб вираження модальності в текстах законів України // Вісник Української академії державного управління при Президентові України. - К.: Вид-во УАДУ, 2001.- №2. - Ч.1. - С.358-365.

Размещено на Allbest.ru