Дебалканізація болгарських переселенських говірок в Україні

5. Граматикалізація названих аспектів досвіду в болгарській мові при її відсутності в інших слов'янських мовах свідчить про суттєві зрушення, що мали місце у мовній свідомості носіїв балканослов'янських діалектів. Питання про причини таких змін залишається одним із найбільш дискусійних і нерозв'язаних у славістиці й балканістиці. Зміни у мовній свідомості відбуваються і в досліджуваних говірках, що може бути схарактеризоване як дебалканізація: поступова втрата балканізмів - мовних рис, спільних для мов балканського мовного союзу. У досліджуваних говірках внаслідок їх функціонування у східнослов'янському безартиклевому середовищі усталені діалектні норми функціонування артикля руйнуються в мовленні середнього і молодшого покоління; не виявляють тенденції до вживання з артиклем власні назви. Водночас кількісна форма, формальним показником якої є закінчення -а, що збігається з закінченням родового відмінка, у досліджуваних болгарських говірках, на відміну від мови метрополії, не виявляє виразних ознак руйнування. Не властива досліджуваному діалектному континууму і вторинна аналітизація займенникових форм, що характерна для мови метрополії. Енклітичні форми займенників у досліджуваних говірках вживаються рідше, ніж повні займенникові форми. Посесивний датив зберігає своє стійке вживання тільки з назвами родичів, виступаючи в ролі детермінатора.

6. У досліджуваних говірках нові синтетичні конструкції виявляються і функціонують насамперед на синтаксичному рівні - відмінкові форми спочатку з'являються у складі прийменникових словосполучень; низка синтаксичних конструкцій згодом морфологізувалася. Дебалканізація граматичної структури досліджуваних болгарських переселенських говірок також спочатку виявилася в синтаксисі.

7. Спостерігається нестабільне вживання членних форм і активізація інших детермінативів, у ролі яких виступають вказівні частки (айго, айгу, айга, ая тощо) та лексичні засоби вираження означеності. Парадигматичний рівень демонструє згущення дейктичних елементів в архаїчному шарі говірок, носієм якого залишаються передусім старші діалектоносії, меншою мірою це явище характерне для мовлення молодшого покоління. Руйнування категорії означеності / неозначеності в досліджуваних говірках, на наш погляд, пов'язана з особливостями мовленнєво_мисленнєвої діяльності, їхньою зміною внаслідок мовних контактів.

8. Казки, як різновид діалектного мовлення з вищим ступенем консервації архаїчних форм, зберігають стан болгарської мови донаціонального періоду, виявляюючи найвищу стабільність артиклевих форм. Про існування категорії детермінативності з притаманним їй протиставленням означеність / неозначеність свідчить і фреквентність вживання лексеми един як маркера неозначеності в казках та вказівних займенників як основних детермінативів. Тексти казок свідчать, що категорія детермінативності була тричленною: вказівний займенник - артикль - неозначена форма з един. Тобто, майже всі іменні форми були або означеними, детерміновані (артиклем, вказівним чи присвійним займенником), або неозначеними (з един). Казки зберігають і тричленну систему вказівних займенників: тъ, та, то, те / уно, уна, уне/ айтъ, айта, айто, айте. Наявність архаїчної тричленної займенникової системи в когнітивній структурі вплинула і на формування тричленної системи детермінації; пізніше ця система була трансформована: вказівний займенник - артикль - нульова форма. Чійшійські та твардичанські говірки, що відносяться до ъ-говірок, зберігають цю категорію в найбільш архаїзованій формі.

9. Найбільшу кількість локальних рис відносно літературної норми фіксуємо в о-говірках. Цьому сприяє, мабуть, формальна невизначеність артикля в іменників чоловічого роду, особливо в ненаголошеній позиції, де -у нерідко сприймається носіями говірок як відмінкове закінчення; найбільше локальних відмінностей у вживанні артиклевих форм зафіксовано у сполученнях іменника (росіянізма) з прийменником. Гіперичні форми зустрічаються здебільшого в атрибутивних сполученнях. Наявність безартиклевих та гіперичних форм, особливо в мовленні молодшого покоління (школярів та студентів), свідчить про те, що в безартиклевому середовищі артикль зникає. Тенденція вживання без артикля засвідчена передусім стосовно: 1) росіянізмів, 2) питомих болгарських слів з тим же коренем, що й у російській, 3) питомих лексем, що закінчуються на -та (гробишта, булгуришта), 4) назв родичів, останні в літературній мові в ряді випадків вживаються без артикля.

10. Короткий артикль іменників чоловічого роду нерідко сприймається носіями говору як закінчення. Це більшою мірою характерне для о-діалектів, які виявляють найбільшу нестабільність у вживанні членних форм. Найвищий індекс нестабільності мають прийменникові словосполучення; гіперичні форми найбільшою мірою властиві атрибутивним сполученням. Означений артикль у досліджуваних говірках виконує індивідуалізуючу функцію. Генерична (узагальнююча) функція означеного артикля, на наш погляд, для досліджуваних говірок не характерна. Ця функція властива нульовій формі, частотність уживання якої в досліджуваних переселенських говірках вища, ніж у літературній мові, що зумовлено функціонуванням говорів у безартиклевому східнослов'янському середовищі. Функцію кількісного означення в досліджуваних говірках виконують лексичні маркери - узагальнюючий займенник всички (сички, синки); артикль цієї функції не виконує. Кількісна означенність зникає швидше, ніж дейктична, виражена артиклем, про що свідчать говірки с-ща Старий Крим, де лексема сички вживається дуже рідко.

11. Спостереження показують, що зростає сигніфікативна роль лексики як розпізнавального засобу в загальній інформаційній структурі речення. Якщо аналітизація болгарської мови починалася від заміни деклінаційних форм загальною формою, то в досліджуваних говірках спостерігаємо зворотний процес - спільні форми заміняються деклінаційними. Сьогодні це тільки своєрідні вкраплення в аналітичні конструкції, які залишаються назагал домінуючими у граматичній структурі говірок.

12. Спостереження над болгарськими говірками діаспори показали, що в них не однаковою мірою поширений основний балканістичний інвентар у ділянці фонетики, морфології, словотвору, лексики та синтаксису. У зв'язку з цим слід виділити діалекти з найбільшою стабільністю балканізмів, до яких належать, на наш погляд, болгарські говірки балканського типу з артиклем -ъ. Це говірки сіл Зоря, Виноградівка, Євгенівка, Кирнички, Ярове та інші (Одеська обл.). Говірки вільшанського типу, шуменські та балканські з артиклем-о характеризуються вищим ступенем нестабільності у вживанні артикля. Вони зберігають також більше таких архаїчних елементів у фонетичній, лексичній та граматичній системі, які можна кваліфікувати як слов'янські.

13. Завоювання слов'янами Балканського півострова, що розпочалося з середини VІ ст. і тривало приблизно століття, супроводжувалось слов'янізацією балканського субстрату; балканізація відбувалася пізніше, або паралельно з процесом слов'янізації балканського субстрату, про що свідчить загалом слов'янський словниковий склад сучасної болгарської мови та відмінності (аналітизм) граматичної структури.

14. Дослідження дебалканізації болгарських переселенських говірок показує, що різні структурні рівні виявляють неоднаковий ступінь стійкості при міжмовному контактуванні. Нестійкими виявляються ті ділянки мовної структури, які перебувають у фазі становлення, а також “слабкі” ділянки, пов'язані не з особливостями мовної системи, а складністю відтворюваною цими ділянками позамовної дійсності. Різні ділянки діалектної системи неоднаковою мірою зазнають редукції. Найвідчутніших змін зазнає іменник; водночас прикметник, займенник і дієслово меншою мірою зазнають іншомовних впливів.

Найбільш рухливою є лексична система. Але вихід лексичних балканізмів відбувається в досліджуваних говірках іншим шляхом: оскільки лексика жорстко пов'язана з реалією, лексичні балканізми зникають разом з реалією. Так, редукція складних форм традиційної соціонормативної культури супроводжується зменшенням обсягу пастушої терміносистеми. Лексичні балканізми зменшують валентність, втрачають словотвірний потенціал і, як правило, мають субститути - відповідні російські (рідше українські) лексеми. У досліджуваних нами текстах кількість лексем, визнаних як балканізми, незначна - близько 5% від загальної кількості лексем в тексті.

15. Спостереження над змінами у граматичній структурі досліджуваних говірок переконує в тому, що спрацював фактор слабкої ділянки системи. Універсально слабкими ділянками є слова з чисто граматичними функціями - сполучники, прийменники, займенники, артиклі. Внаслідок інтерференції першими зазнають змін категорії пізнього періоду формування, як артикль у болгарській мові. Щодо вживання артикля з власними назвами та назвами родичів мовлення старшого покоління демонструє випереджуючий розвиток; водночас спостережено розвиток лексичних аналітичних засобів позначення спорідненості й утрату відповідних традиційних термінів спорідненості, що відповідає загальним тенденціям розвитку багатьох сучасних європейських мов і діалектів.

У цілому дослідження болгарських переселенських говірок, які впродовж майже двохсотлітнього розвитку зазнавали сильного східнослов'янського впливу, розкривають нові риси універсальних лінгвальних феноменів - міжмовної взаємодії та структурної динаміки лінгвоідіомів.

Список публікацій за темою дисертації

Монографії

1. Дебалканізація болгарських переселенських говірок в Україні. Граматична система. - Одеса: Астропринт, 2003. - 352 с.

Рец.: Коваль-Костинська О.В. //Мовознавство, 2005. - № 1. - С. 99-100.

Евгеновка (Арса). Ономастика. Говор. Словарь. - Одеса: Гермас, 2001. - 288 с. Рец.: В.Желязкова // Слов'янський збірник. - Одеса, 2002. - Вип. 1Х. - С. 236 - 241.

Статті

Рупские говоры на Украине // Българистични проучвания. - В.-Търново, 1996. Т.2. - С. 111- 114.

К вопросу о статусе фракийских говоров болгарских сел юга Украины // Слов'янський збірник. - Одеса, 1997. - Вип. 1 /2. - С. 50- 56.

Названията за прозорец в българските диалекти в Южна Украйна // Българите в Северното Причерноморие. - 1997. - Т.6. - С. 455- 463.

Этнокультурный аспект исследования лексики болгарской диаспоры // Слов'янський збірник. - Одеса, 1998. - Вип. 3. - С. 55- 61.

Субэтническая знаковость говоров болгарской диаспоры юга Украины // Слов'янський збірник. - Одеса, 1998. - Вип. 5. - С. 66- 69.

Українізми в болгарських говірках півдня України // Південь України. Одеса: 4 Міжнародний конгрес україністів. - Одеса, 1999. - С. 298- 306.

Бессарабия в воспоминаниях академика Александра Теодорова-Балана: К 140-летию со дня рождения //Слов'янський збірник - Одеса, 1999. - Вип. 6 - С. 170- 176.

Этническая и субэтническая знаковость говоров болгарской диаспоры юга Украины // Българистични проучвания: Актуални проблеми на българистиката и славистиката. - В. Търново, 2000. - № 6. - С. 97- 109.

Овчарската терминология в българските говори: типологична семантико-словообразувателна парадигма // Българите в Северното Причерноморие. - В.-Търново, 2000. - Т. 7. - С. 505- 515.

Грецизмы в болгарском говоре п.Ольшанка Кировоградской области // Слов'янський збірник - Одеса, 2000. - Вип. 7. - С. 106- 112.

К истории названия села Гюльмен // Записки з загальної лінгвістики. - Одеса, 2001. - Вип. 3 - С. 55 - 65.

Грамматическая компрессия при образовании некоторых глагольных форм в болгарских говорах диаспоры // Слов'янський збірник. - Одеса, 2001. - Вип.т 8. - С. 76- 81.

Тенденции употребления артикля в болгарских говорах Юга Украины // Слов'янський збірник. - Одеса, 2002. - Вип. 9. - С. 192- 202.

Поссесивный датив в болгарских говорах Юга Украины // Мова. Науково-теоретичний часопис з мовознавства. - Одеса: Астропринт, 2002. - № 7. Текст і його складники. - С. 107- 112.

Процеси дебалканізації болгарських переселенських говірок в Україні // Слов'янський збірник. - Одеса, 2003. - Вип. 10. - С. 198- 204.

Балканизация и инновации в способе языкового мышления (на материале болгарского языка) // Проблеми інтерпретації художнього тексту. - Одеса: Астропринт, 2003. - С. 86- 98.

Инновации в грамматической системе болгарских переселенческих говоров юга Украины // Мова. Науково-теоретичний часопис з мовознавства. - Одеса: Астропринт, 2003. - № 8. Рік Росії в Україні. - С. 107- 113.

Названия подушки в бессарабских болгарских говорах // Българистични проучвания: Актуални проблеми на българистиката и славистиката. - В. Търново, 2003. - № 9. - С. 234- 239.

Вживання артикля з власними назвами в болгарських переселенських говірках // Записки з загальної лінгвістики. - Одеса, 2004. - Вип. 6. - С. 56 - 65.

Статус лексеми един в болгарських переселенських говірках України // Лінгвістика. - Луганськ, 2005. - Вип. 3 (1). - С. 66 - 74.

Нестабильность употребления членных форм в бессарабских болгарских говорах // Сборник в чест на проф. д-р Ангел Давидов. Материали от Международна научна конференция. Велико Търново, 13-14 декември 2002 г.- Велико Търново: Университетско изд-во “Св.св.Кирил и Методий”, 2004. - С. 366 - 380.

Залишки двоїни в слов'янських мовах та діалектах // Записки з українського мовознавста. - Одеса: Астропринт, 2004. - Вип. 6. - С. 34 - 40.

Названия домотканой одежды в болгарских говорах юга Украины // Словообразование и номинативная деривация в славянских языках. Тезисы докладов Ш республиканской конференции (5-6 октября 1989). Ч.1. - Гродно, 1989. - С. 162-163.

Говорите по-болгарски правильно. Болгарско-русско-украинский диалектный словарь. - Одесса: Маяк, 1991. - 176 с.

Специфика болгарских говоров юга Украины // Славянский альманах. - Николаев, 1999. - С. 13 - 17.

Концепция этнолингвистического атласа болгарской диаспоры в Украине // Україна і Болгарія: віхи історичної дружби. - Одеса, 1999. - С. 314 - 319.

Етнолінгвістична специфіка болгарських говірок вільшанського типу // Археологія і етнологія Схід. Європи. Матеріали і дослідження. - Одеса, 2000. - С. 337 - 351.

Архаични лексикални пластове в българските говори в Украйна // Културата на българите в Украйна. - Одеса, 1997. - С. 19 - 20.

Архаични елементи в българския говор в Олшанка (Украйна): Етноси и култури на Балканите: Междунар. конф. Резюмета. - София, 2000. - С. 17 - 18.

Състояние и перспективи за развитие на българистиката във Филологическия факултет на Одеския национален университет // Българистика, 2001: Доклади от международна работна среща. - София, 2001. - С. 69 - 75.

Етнолингвистична граница между гюлменски и твардичански говор // Етноси и култури на Балканите: Резюмета. - София, 2001. - С. 43 - 44.

К вопросу об этногенезе болгар в трудах современных болгарских исследователей // Социально-экономические направления развития украино-болгарских отношений в ХХ1 веке. Международная конференция. Одеса - София. - София, 2001. - С. 205 - 209.

Названия подушки в гюльменском и твардичанском говорах // Одеська болгаристика. - Вип. 1. - Одеса, 2003. - С. 76 - 79.

Текстове от Тарутинско //Одеська болгаристика. - Вип. 1. - Одеса, 2003. - С. 79 - 85.

Вживання артикля з назвами родичів в болгарських переселенських говірках // Одеська болгаристика. - Вип. 2. - Одеса, 2004. - C. 63 - 67.

Грамматические балканизмы в именной системе болгарских переселенческих говоров // Славянский альманах. - Николаев, 2004. - С. 37- 46.

АНОТАЦІЯ

Колесник В.О. Дебалканізація болгарських переселенських говірок в Україні. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філологічних наук зі спеціальності 10.02.03 - слов'янські мови. - Інститут мовознавства ім. О.О.Потебні НАН України. - Київ, 2005.

У дисертації вперше у слов'янському мовознавстві досліджено визначальні риси граматичної структури болгарських переселенських говірок в Україні через призму їх динаміки внаслідок дії внутрішньомовних і позамовних факторів. Функціонування болгарських говірок понад два століття в оточенні інших слов'янських мов з типологічно відмінною граматичною структурою у відриві від діалектного континууму метрополії зумовило трансформацію таких власне балканських рис, як артикль, енклітичні форми займенників, посесивний датив, редуплікація, аналітичний спосіб творення форм вищого ступеня порівняння, форм майбутнього часу дієслів, да-конструкції, балканський кондиціонал та ін. У діалектному мовленні архаїчні риси функціонують послідовніше порівняно з літературною мовою; однак зміна, дебалканізація говірок є помітною, ці процеси посилилися в 50-60 рр. з появою нового покоління з видозміненим мовним мисленням.

Помітних змін зазнала категорія дейксису, зазнають втрати т.зв. просторові артиклі; артикль у досліджуваних говірках не зазнає дальшого розвитку, існує у застиглій клішованій формі, що свідчить про його руйнування. Водночас уживання артикля при власних іменах має випереджаючий характер.

Дебалканізація з різним ступенем інтенсивності виявлена у різних підсистемах переселенських говірок: найбільш відчутними є зміни серед лексичних балканізмів, у граматиці - артиклева система, а також поступове заступлення загальних форм відмінковими формами, що має характер вкраплень, нерегулярних змін.

Ключові слова: діалект, говірка, болгарські переселенські говірки, балканський мовний союз, балканізми, дебалканізація, артикль, детермінація, редуплікація, посесивний датив, балканський кондиціонал.

АННОТАЦИЯ

Колесник В.А. Дебалканизация болгарских переселенческих говоров в Украине. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора филологических наук по специальности 10.02.03 - славянские языки. - Институт языковедения им. А.А.Потебни НАН Украины, Киев, 2005.

В диссертационной работе исследуются болгарские переселенческие говоры Украины, функционирующие почти два столетия в инославянском окружении. Они сохранили балканизмы в грамматической структуре - артикль, энклитические формы местоимений, поссесивный датив, редупликацию (удвоенное дополнение), аналитический способ образования сравнительной степени и форм будущего времени глаголов, да-конструкции, балканский кондиционал и др. В архаичном пласте говоров балканизмы сохранились более последовательно, нежели в литературном языке, что проявляется в гипертрофическом употреблении артикля, особенно в атрибутивных сочетаниях, в обилии форм с указательной функцией. Балканские языки демонстрируют сгущение дейктических элементов, с помощью которых в значительной степени осуществляется определение во времени и пространстве. Центральное место занимает языковая категория определенность / неопределенность.

Исконный пласт говоров характеризуется наибольшей стабильностью примарных балканизмов. Однако во всех говорах необратима дебалканизация - утрата примарных и секундарных балканизмов, которая в переселенческих говорах усилилась в 50-60-ые гг. ХХ ст. с появлением поколения с новым языковым мышлением.

В отрыве от метрополии переселенческие болгарские говоры в небалканской языковой среде развиваются иначе, нежели диалекты метрополии. Категория дейксиса, которая играет в БЯС особую роль, разрушаются в говорах болгарской диаспоры, происходит трансформация пространственных ориентиров, в частности, утрата специальных артиклей. Артикль в исследуемых говорах не обнаруживает тенденции к дальнейшему развитию, а представлен в застывшей клишированной форме, что свидетельствует о его постепенном разрушении вследствие влияния инославянской безартиклевой среды; индекс нестабильности составляет в среднем 17%. Употребление артикля с имена собственными в речи старшего поколения имеет опережающий характер.

Исследование дебалканизационных процессов в болгарских переселенческих говорах показывает, какие участки болгарского языка являются неустойчивыми при языковых контактах. Разные участки диалектной системы ослабевают в разной степени; в болгарском языке таким звеном оказывается артикль, что объясняется, на наш взгляд, молодостью этой граммемы. Наиболее подвижной является лексическая система. Лексические балканизмы теряют словообразовательный потенциал, имеют, как правило, субституты и исчезают вместе с реалией; текстах диалектной речи их количество не превышает 5%.

Аналитизация болгарского языка начиналась от замены деклинационных форм „общей” формой, то в исследуемых говорах наблюдаем обратный процесс - общие грамматические формы нередко заменяются деклинационными. На данном этапе онипредставляют своего рода вкрапления в аналитические конструкции.

Переселенческие балканские говоры, в том числе и болгарские говоры юга Украины - неотъемлемая часть болгарского языкового континуума, несомненно должны привлекаться при анализе различного типа балканизмов, наибольшее количество которых, по данным нашего исследования, обнаруживают переселенческие говоры так называемого балканского типа. Их носители - выходцы из подбалканских сел, в основном Ямбольского и Сливенского округов.

Ключевые слова: диалектология, диалект, говор, болгарские переселенческие говоры, балканский языковой союз, балканизм, дебалканизация, артикль, детерминатив, редупликация, поссесивный датив, балканский кондиционал.

SUMMARY

Kolesnik V. A. Debalkanization Bulgarian transmigratory dialects of the Ukraine.- Manuscript.

Thesis for a doctor's degree in Philology by speciality 10. 02. 03 - Slavonic Language. - O.O.Potebnia Institute of Linguistics of the National Academy Sciense of Ukraine, Kyiv, 2005.

The peculiarities of grammatical system of Bulgarian transmigratory dialects of the Ukraine caused by the influence of the East Slavonic languages and activization of certain morphological processes, archaic for Bulgarian but productive in the Russian and Ukrainian language have been described in the dissertation.

The dissertation deals with one of peculiarities of grammatical system of Bulgarian transmigratory dialects of the Ukraine - grammatical balkanism (definite article, grammatical status of lexeme one, reduplication) in comparison with Bulgarian language, wich belongs to Balkan language union.

Bulgarian language can be estimated as the language with single system which is characterized by correlation of definite - zero article; the grammatical category of indefinite article hasn't acquired material form. But archaic layer of Bulgarian transmigratory dialects keep that stage of development of bulgarian language of prenational period which bared precondition of grammaticalisation of lexeme one. As well as common names, proper names in Bulgarian transmigratory dialects of South Ukraine are used with article in contrast to literary norm.

One of the peculiarities of morphological system of Slavonic languages - dualis is archaic for Ukrainian languages but productive in the contemporary Bulgarian language and Bulgarian transmigratory dialects with other semantics.

Possesive dative belongs to primary balkanisms typical for all languages of Balkan language union. In Bulgarian transmigratory dialects it is mostly used with the names of relatives. In other cases forms of pronouns are preferred.

Definite parts of languages (dialects) system are getting weaker to some extent. The greatest changes touch firstly noun.

The words having purely grammatical function, such as conjunctions, prepositions, pronouns, articles are the first to disappear on the universally weak areas. The article is comparatively young grammatical category in the Bulgarian language, that's why has a tendency to distruction as the result of interference.

Key words: morphology, Balkan language union, primary grammatical balkanisms, debalkanization, grammatical status of lexeme one, reduplicate, linguistic contacts, Bulgarian transmigratory dialects, determinativus, indefinite, definite article.

Размещено на Allbest.ru