Відтворення ідіостилю Нікоса Казандзакіса в українських перекладах

Аналіз перекладу пісень показав, що в них не збережена головна ознака віршованого твору, який виконують з музичним супроводом, тобто ті особливості, які характеризують наведені віршовані рядки саме як пісню. Згадувані у двох чи трьох романах пісні відтворені по-різному.

Загальні висновки

В основу нашого дослідження покладена теорія ідіостилю, яка дозволяє провести детальний аналіз першотвору і виділити ті ключові моменти, відтворення яких забезпечує повний та правильний переклад оригіналу цільовою мовою. У межах ідіостилю Н. Казандзакіса виділено ідейно-художні та мовно-стилістичні домінанти, зумовлені ідейно-художнім змістом творів. Ідіостиль включає в себе поетичний ідіолект письменника як його індивідуальний творчий спосіб уживання мови тієї етнічної групи, до якої він належить (ми не беремо до уваги випадки написання творів нерідною мовою). Поетичний ідіолект письменника обов'язково містить у собі елементи концептуальної та мовної картин світу етнічної групи, членом якої він є. Завдання перекладача полягає у відтворенні індивідуальних мовної та концептуальної картин світу, представлених у перекладуваному тексті, за функціонально відповідними схемами, пропонованими цільовою мовою, беручи до уваги ті компоненти функціональних полів мовно-стилістичних домінант, які пов'язані з поетичним ідіолектом письменника і репрезентують мовну картину світу тієї етнічної групи, до якої він належить.

Текстовими маркерами ідейно-художніх домінант у розгляданих романах виступають слова-символи. Євангельські за походженням слова-символи Н. Казандзакіса український читач не розпізнає, не помічаючи їхньої інтертекстуальної природи. Слова-символи, які мають історичне підґрунтя, український читач не прочитує з тими асоціаціями і тими емоціями, які вони викликають у грецьких читачів.

Функціональні поля ідейно-художніх домінант ідіостилю Н. Казандзакіса утворюють такі мовно-стилістичні домінанти, як домінанта протиставлення, імітації розмовного стилю, наочності, гротескності та парцеляції, які також є виявом поетичного ідіолекту письменника.

Спосіб відтворення говіркових слів, які утворюють функціональне поле мовно-стилістичної домінанти імітації розмовного стилю, залежить від настанов перекладачів, але їх поєднує намагання передати розмовний стиль оповіді та мовлення персонажів. Наше дослідження показало необхідність створення новогрецько-українського та українсько-новогрецького словників реалій для систематизації відповідників таких одиниць, оскільки в наявних перекладах реалії відтворені по-різному не лише в різних творах, а й у межах того самого тексту, що веде до руйнації оригінальної картини світу, репрезентованої письменником. Таким же необхідним є й словник прагматичних ідіом, наявних у поетичному ідіолекті письменника як характерної ознаки грецької мовленнєвої культури.

З огляду на недостатньо повне та правильне відтворення складних та похідних слів з семами “великий” та “дуже”, а також відповідних переказів про події та вчинки поза загальнолюдською мораллю, що є складниками мовно-стилістичної домінанти гротескності, ми говоримо про недостатньо повне відтворення відповідної ідейно-художньої домінанти.

У перекладі порівнянь, що утворюють функціональне поле домінанти наочності, перекладацькі труднощі виникають тоді, коли їхнє опорне слово - реалія, яка відсутня в українській мові або до якої важко підібрати відповідник. Деякі порівняння, включаючи утворені самими перекладачами, містять поняття, що входять до української концептуальної картини світу, але при цьому несуть етнокультурну інформацію, чужу для грецької концептуальної картини світу.

У відтворенні епітетів та опорних слів порівнянь, як і говіркових одиниць та прагматичних ідіом, перекладачі відходять від уживання тієї самої одиниці, як це робить письменник, намагаючись подати синоніми. Наслідком цього стало перевантаження мови творів зайвими одиницями, які до того ж вводять семи, відсутні в оригіналі. У випадку з часто вживаними одиницями загальної семантики тяжіння перекладачів до їхньої синонімізації призвело до дисбалансу на рівні експресивності мовного наповнення текстів. Але особливо небезпечною така синонімізація виявилася для відтворення створюваних письменником образів, оскільки опорні епітети, як і опорні слова контекстно-вмотивованих порівнянь і слова-символи, втратили свою функцію забезпечення семантичної та формальної зв'язності тексту, який відповідно частково втратив свою цілісність.

Синтаксичне висунення контекстно важливих слів та уривків здійснене в першотворах за допомогою еліптичної, часто ритмічної організації членів речення. Переважає безсполучниковий сурядний зв'язок. Втрати в перекладі епітетів-складних прикметників, а також підрядний сполучниковий синтаксис речень в українських текстах призвели до порушень ритміко-інтонаційного малюнку оригінального тексту.

Наше дослідження, яке охопило основні компоненти функціональних полів мовно-стилістичних та ідейно-художніх домінант ідіостилю Н. Казандзакіса, показало, що наявні переклади романів письменника не є повністю адекватними першотворам. Серед напрямків майбутніх наукових пошуків доцільно виділити вдосконалення методики аналізу першотвору з метою подальшого продукування перекладу з позицій ідіостилю письменника, залучення до цього перекладів іншими мовами, наприклад, англійською. Результатом таких пошуків може стати бездоганний з погляду ідіостилю письменника переклад українською мовою інших романів Н. Казандзакіса. Розглядані мовно-стилістичні засоби доцільно вивчити на основі інших перекладених творів новогрецької літератури для випрацювання загальних рекомендацій перекладачам художніх прозових творів з новогрецької на українську.

Основні публікації

1. Символіка роману “Христа розпинають знову” Н. Казандзакіса в перекладознавчому аспекті // Мовні і концептуальні картини світу: Зб. наук. праць. - К.: Прайм-М, 2002. - № 6, кн. 2. - С. 101-107.

2. Словотворення Н. Казандзакіса як одна з рис його індивідуального стилю // Мовні і концептуальні картини світу: Зб. наук. праць. - К.: Логос, 2002. - № 7. - С. 422-429.

3. У пошуках слова (про деякі риси ідіостилю Н. Казандзакіса) // Українське мовознавство. Міжвідомчий наук. зб. - К.: ВПЦ “Київський університет”, 2003. - Вип. 25. - С. 36-42.

4. Грецькі народні пісні в українських перекладах романів Н. Казандзакіса // Мовні і концептуальні картини світу: Зб. наук. праць. - К.: ВПЦ “Київський університет”, 2003. - Вип. 9. - С. 233-236.

5. Грецькі прагматичні ідіоми у перекладознавчому аспекті (на матеріалі українських перекладів романів Н. Казандзакіса) // Мовні і концептуальні картини світу: Зб. наук. праць. - К.: Видавничий Дім Дмитра Бураго, 2004. - Вип. 11, кн. 2. - С. 79-82.

Размещено на Allbest.ru