Фразеологія говірок центральної Слобожанщини (структурно-семантичний аспект)

Антонімо-синонімічний ряд дієслівних стійких зворотів із семантикою “жити добре, забезпечено, безтурботно” -- “жити погано, бідно, мучаючись” складається з дванадцяти фразеологізмів першого синонімічного ряду та дев'яти ФО другого ряду синонімів: жити собі, хвалячи Бога (та Бога хвалити); як (мов) у Бога за дверьми (дверима) [зі сл. жити]; як у раю, зі сл. жити; як віночки плести, зі сл. жити; все на підносі у кого; жити (плавати) як вареник у маслі (сметані); як сир (вареник) у маслі жирувати; як у Бога за пазухою, зі сл. жити; як вуточка на воді, зі сл. прожити; як за кам'яною стіною; розкошувати як пампух в олії; як черв'як у яблуці, зі сл. жити; паном (панею) жити; у щасті, зі сл. жити - терпіти на сім світі; як котові, зі сл. живеться; як бур'ян при дорозі, зі сл. жити; пектися як на сковороді; сяк-так, то з журбою, то з тугою промаячити; цілий вік мучатись (мучитись); гірку чашу випити; битися як та риба об лід; довіку у біді жити.

Ураховуючи лексико-семантичний склад ФО даного ряду, більшість із них можна віднести до групи фразеологічних антонімів, які не мають у своїй структурі антонімічних та спільних компонентів. Інтегральна сема фразеологічних зворотів першого синонімічного ряду -- “жити забезпечено, добре, безтурботно”, яка доповнюється такими видовими семами у семантиці деяких стійких висловів ряду: “у повній безпеці”, “на всьому готовому”, “усе життя”. Архісемою семантики стійких зворотів другого ряду синонімів є сема “жити погано, бідно, мучаючись”. До складу значень кількох членів ряду входять такі диференційні семи: “зазнати великих нестатків, біди”, “усе життя”, “беззахисно”. Усі фразеологізми даного антонімо-синонімічного ряду протиставляються за ядерними семами, а деякі -- і диференційними.

Повних фразеологічних антонімів серед ФО аналізованого ряду немає. Часткова антонімія фразеологічних зворотів цього ряду пов'язана: 1) з розбіжностями у структурі їх значень та емоційно-експресивного забарвлення: як у раю, зі сл. жити -- як котові, зі сл. живеться (відтінки схвальності -- несхвальності); 2) з їх відмінностями тільки в емоційній оцінці: як вуточка на воді, зі сл. прожити -- цілий вік мучатись (мучитись). Деякі часткові фразеологізми-антоніми аналізованого ряду належать до структурно різнотипних: 1) ті, що мають структуру некомпаративного підрядного словосполучення (терпіти на сім світі) -- компаративного підрядного словосполучення (як віночки плести, зі сл. жити); 2) ті, які організовані за структурою двоскладного неповного речення (все на підносі у кого) -- компаративного словосполучення (пектися як на сковороді). Структурно однотипними є більшість фразеологічних антонімів: як бур'ян при дорозі, зі сл. жити -- як за кам'яною стіною.

Антонімо-синонімічний ряд зі значенням “дуже товстий” -- “дуже худий” містить вісімнадцять фразеологізмів першого ряду синонімів - в три пілки не вбереш кого; як гуска, зі сл. гладкий; як дрофа, зі сл. гладкий; возом не об'їдеш кого; як бик, зі сл. гладкий; як свиня, зі сл. гладка; як кабан, зі сл. гладкий; як корова, зі сл. здорова; як бугай, зі сл. здоровий; як свиня годована; як налита; салом заплив; як чан, зі сл. товстий; жирна як піч; як міх, зі сл. товстий; як копиця, зі сл. товстий; чуть не трісне; хляки висять у кого та шістнадцять фразеологічних зворотів другого синонімічного ряду - аж ребра світяться у кого; живий труп; шкура та кості; аж кістками торохтить; як глистяк; як сільодка (оселедець); як шкапа, зі сл. худа; ребра кому повилазили; сухий як верства; сухий як кочерга; сухий як драбина; сухий як хрущ; тонка як чехоня; тілки що не звалиться; худий, неначе у якій болісти; худий-худий як шкелет. Ураховуючи лексико-семантичний склад ФО даного ряду, відносимо більшість їх до фразеологічних антонімів, що мають у своїй структурі антонімічні компоненти: гладкий, здоровий, жирний (у значенні “товстий”), товстий -- сухий, тонкий (у значенні “худий”), худий.

Усі фразеологічні антоніми аналізованого антонімо-синонімічного ряду протиставляються інтегральними семами своїх значень “дуже товстий” -- “дуже худий”, а окремі члени ряду мають антонімічні диференційні ознаки “занадто (товстий)” -- “занадто (худий)”, “виснажений” у семантиці. Ті ФО, що протиставлені ядерними та видовими семами або тільки ядерними семами, є повними антонімами, за умови, що вони мають однакові відтінки емоційно-експресивного забарвлення -- несхвалення: як гуска, зі сл. гладкий -- сухий як верства, глузування: в три пілки не вбереш кого -- живий труп, зневажливості: хляки висять у кого -- як глистяк.

Частковими є фразеологічні антоніми даного ряду, до складу яких, з одного боку, входить лише інтегральна сема, а з іншого боку, -- ядерна сема з видовою семою, і які мають різні алосеми пейоративної оцінки ряду: возом не об'їдеш кого (алосема глузування) -- як сільодка (оселедець) (алосема несхвалення); чуть не трісне (алосема зневажливості) -- сухий як верства (алосема несхвалення). До часткових антонімів належать також ті ФО, які мають відмінності лише в емоційно-експресивному забарвленні при однаковій семній структурі: жирна як піч (відтінок несхвалення) -- худий-худий як шкелет (відтінок зневажливості), а також ті стійкі вирази, які різняться структурою значення, але мають однакові відтінки емоційної оцінки: як дрофа, зі сл. гладкий -- худий, неначе у якій болісти (обидві ФО мають відтінок несхвалення).

Відмінності у структурній організації антонімічних стійких висловів даного ряду підсилюють частковий характер протиставлення членів двох синонімічних рядів -- із семантикою “товстий” і “худий”, але кардинально на нього не впливають. Структурно різнотипними є такі часткові антоніми: 1) антонімічні ФО, які мають структуру односкладного речення (в три пілки не вбереш кого) -- двоскладного речення (аж ребра світяться у кого); 2) стійкі вирази, серед яких є ФО, побудовані як односкладне речення (возом не об'їдеш кого) -- як компаративне словосполучення (як глистяк); 3) фразеологічні опозиції, що мають структуру двоскладного неповного речення (салом заплив) -- компаративного словосполучення (як шкапа, зі сл. худа). Серед членів двох синонімічних рядів ми знаходимо і структурно однотипні часткові фразеологічні антоніми: чуть не трісне -- тілки що не звалиться.

Серед повних антонімів названого ряду є структурно різнотипні ідіоматичні вирази, що являють собою: 1) двоскладне неповне речення (салом заплив) -- сурядне словосполучення (шкура та кості); 2) різні типи односкладного речення (возом не об'їдеш кого -- аж кістками торохтить); 3) двоскладне повне речення (ребра кому повилазили) -- двоскладне неповне речення (салом заплив); 4) двоскладне речення (хляки висять у кого) -- компаративне словосполучення (як глистяк). Найбільш точним характером антонімічних відношень відзначаються структурно однотипні повні антоніми: як чан, зі сл. товстий -- сухий як верства.

У четвертому підрозділі “Фразеологічна синонімія й варіантність” подано характеристику явища фразеологічної варіантності, окреслено основні підходи до розрізнення фразеологічних синонімів і варіантів, а також схарактеризовано види варіантності ФО у говірках центральної Слобожанщини.

Варіантність фразеологізму - це різноманітні зміни в межах його тотожності, причому тотожність фраземи зумовлена: при семантичному варіюванні - наявністю смислового інваріанта і стабільністю структури, при формально-структурних змінах - наявністю структурного інваріанта і стабільного значення. На основі поділу варіантів досліджуваних фразеологізмів на лексичні заміни та формальні трансформації виділяємо такі види лексичного варіювання: а) замінний компонент ФО є повним синонімом замінюваного компонента: як сорока в маслак (кістку), зі сл. заглядати; пользи (толку, добра) як з козла молока; б) компонент-замінник фраземи синонімічний замінюваному компоненту, але дещо відрізняється від нього відтінком значення або має інше конотативне значення: пхати у пельку (горло); мотатися (носитися) як віник; в) замінний компонент фразеологізму не є синонімом замінюваного, але відноситься до тематично однорідної групи лексики: поївши, побачив би Москву (Київ); пити (гилити, глушити) як воду; г) замінюваний компонент ФО є лексемою української літературної мови, а компонент-замінник -- ненормативним словом: як [гасова (кірасінова)] пробка, зі сл. дурний; вображати (пишатися) як кошеня в попелі.

До формальних трансформацій стійких висловів ми відносимо такі види варіантності. Фонетична варіантність ФО пов'язана з протезою [й], з асиміляцією [йм] до [н'м], з чергуваннями різного типу (у з в (ві) на початку слів; і в закритому складі з о у відкритому складі та ін.): не прийматися (приньматися) ні за що; у (ув) очах зеленіє у кого. Морфологічна варіантність фразем пов'язана зі зміною роду та числа іменників, прикметників, зі змінами часу, виду дієслів та ін.: душі (душу) не чути в кому; жаль бере (узяв, візьме) кого. Синтаксична варіантність фразеологізмів пов'язана зі структурно-синтаксичними перетвореннями (із заміною словосполучення на речення, некомпаративної структури на компаративну тощо), зі зміною прийменникових конструкцій: з довгою рукою до церкви (під церкву); як сало без хліба, зі сл. дурний (дурне сало без хліба).

Словотвірна варіантність стійких висловів пов'язана зі змінами у суфіксальному оформленні прикметників та іменників, із модифікаціями словотвірних формантів дієслова та його форм: жовтий як вощина (жовтенький як вощок); аж дух радується (не нарадується) у кого. Структурна варіантність фразем пов'язана з імпліцитністю та експліцитністю їх компонентів за рахунок лексеми, словосполучення або речення: [тяжкий] смертельний гріх; не всі дома у кого [не скоро посходяться].

Результати дослідження дозволяють зробити такі загальні висновки. Визначальним для фразеології говірок центральної Слобожанщини є те, що вона є не „законсервованою”, а динамічною системою. Про це свідчать як тісна взаємодія між традиційними та інноваційними фразеологізмами, так і особливості ССМ та системних зв'язків у фразеології досліджуваного регіону.

Проведене дослідження підтверджує думку, що особливості ССМ фразем тісно пов'язані з характерними складниками національної мовної картини світу. ССМ відображають на глибинному семантичному рівні стереотипні, значною мірою еталонні уявлення про українську людину в усій сукупності її фізичних, психічних, моральних, соціальних ознак. Це виявляється, головним чином, у тому, що в основі образів ФО лежать вербальні константи української народної культури, національні символи та етнокультурні реалії. Специфіка різних фразеологічних ССМ зумовлюється метонімічним або метафоричним характером переосмислення вільного словосполучення.

Особливості фразеології говірок центральної Слобожанщини виявляються у співвідношенні та наповненні фраземами окремих ССМ, синонімічних та антонімо-синонімічних рядів. У ССМ, за якими утворилися проаналізовані ФО, проакцентовано такі зовнішні ознаки людини, як врода, високий зріст, темний колір волосся, розумові здібності людини, що відзначаються неповноцінністю, а також дії, пов'язані з фізичним покаранням людини.

Характер семантичних зв'язків між членами окремих синонімічних рядів залежить, з одного боку, від особливостей стилістичного забарвлення, а з іншого боку, -- від характеру структурно-граматичної будови ФО та їх компонентного складу. Більшість фразеологізмів-синонімів має відмінності образного вираження їхньої семантики.

Основним виявом антонімії у досліджуваній фразеології є часткова антонімія, яка ґрунтується на протиставленні різної семної структури стійких зворотів. Відмінності у структурній організації ідіоматичних виразів підсилюють повний або частковий характер антонімії ФО. Найбільш точним характером антонімічних відношень відзначаються структурно однотипні повні фразеологічні антоніми, які є незначними за кількістю серед досліджуваних фразем.

Фонетичні, лексичні та граматичні варіанти ФО зумовлені характерними особливостями фонетики, граматичної будови та лексичного складу говірок центральної Слобожанщини.

Проведене дослідження фразеології говірок центральної Слобожанщини у межах означених аспектів є лише частиною ґрунтовного опису фразеологічної системи зазначеного регіону. Об'єктом подальших розвідок у цьому напрямку повинен стати аналіз концептуальної основи цієї системи.

Публікації

1. Мельник О.Л. (Плетнєва О.Л.) Народнорозмовна компаративна фразеологія як об'єкт лексикографії // Вестник Международного славянского университета (г. Харьков). Серия “Филология”. -- 1999. -- Т. 2. -- N 4. -- С. 61--63.

2. Плетнєва О. Компаративна фразеологія селища Велика Данилівка Харківської області // Лінгвістичні дослідження: Збірник наукових праць. -- Харків: ХДПУ, 2001. -- Вип. 7. -- С. 64--71.

3. Плетнєва О.Л. Особливості мотивації фразеологізмів з компонентами на позначення собаки та кота в говірках центральної Слобожанщини // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна. Серія “Філологія”. -- 2004. -- N 627. -- Вип. 40. -- С. 54--57.

4. Плетнєва О.Л. Структурно-семантичні моделі фразеології говірок центральної Слобожанщини (на матеріалі фразеосемантичного поля “Зовнішній вигляд людини”) // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна. Серія “Філологія”. -- 2004. -- N 631. -- Вип. 41. -- С. 98--101.

5. Плетнєва О.Л. Фразеологізм як носій культурної інформації // Збірник робіт Міжнародної науково-практичної конференції студентів, аспірантів та молодих учених “Людина, культура, техніка в новому тисячолітті”. -- 24 -- 26 квітня 2003 року. Національний аерокосмічний університет ім. М.Є. Жуковського “ХАІ”. -- С. 196--198.

6. Плетнєва О.Л. Фразеологія мови творів Г. Квітки-Основ'яненка в її проекції на фразеологічний склад сучасної української літературної мови // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна. Серія “Філологія”. -- 2004. -- N 607. -- Вип. 39. -- С. 230--233.

Размещено на Allbest.ru