Подання багатозначних термінів у навчально-наукових текстах відбувається у МтКС двох типів: „визначення терміна” та „уточнення змісту терміна”. Відповідні контексти можуть містити вирази, що безпосередньо вказують на багатозначність терміна: употребляется в разных значениях, имеет двоякое значение тощо (наприклад: „Свобода движения лиц имеет двоякое значение. Во-первых, это свобода движения работников… Во-вторых, это право на жительство и экономическую деятельность граждан одного государства-члена в другом государстве-члене”), пояснюють витоки різного розуміння терміна (В широком понимании система корпоративных норм образует корпоративное право. Узкое понимание используется в правовых системах англо-американского типа. Корпоративное право там приравнивается к акционерному праву…), визначають термін у різних аспектах („… различение прав основано на фиксации в них негативного и позитивного аспектов свободы. В негативном значении свобода понимается как отсутствие принуждения, ограничений по отношению к личности, в том числе и со стороны государства, в позитивном - как свобода выбора, создаваемая государством, а главное, способность человека к достижению своих целей и обязанность предоставлять гражданину те или иные социальные блага) тощо.

Своєрідної репрезентацію в метамові юриспруденції набувають нові терміни та означувані ними поняття, входження яких у правничу систему майже завжди супроводжується семантичною варіативністю, що експлікується різними видами семантичної неоднозначності, найчастіше амбісемічністю і власне багатозначністю, котрі іноді неможливо розмежувати. Визначенню таких термінів можуть присвячуватись досить великі за обсягом контексти, іноді цілі підрозділи. За нашими спостереженнями, такі контексти мають досить структуровану організацію, яка об'єднує ряд різних МтКС, спрямованих на адекватне відображення всієї наукової інформації про новий термін та означуване ним поняття.

У сфері фіксації всі значення терміна-полісеманта традиційно подаються в одній словниковій статті і нумеруються арабськими цифрами. Проте в досліджуваному нами словнику (БЮС) спостерігаються численні відступи від загальноприйнятих форм за рахунок застосування способів дефінування термінів, притаманних сфері функціонування. Це включення лексико-семантичних варіантів (ЛСВ) у словникову статтю без цифрових рубрик, але з відповідними позначками, що вказують: а) на галузь права (Аппарат государственный - в науке конституционного права система органов, практически осуществляющих функции государства. В узком смысле - совокупность исполнительных органов власти, выполняющих повседневное управление государством), б) характер значення - широке / вузьке (Дипломатический корпус - в узком смысле совокупность глав иностранных дипломатических представительств, аккредитованных в данном государстве. В широком - совокупность членов дипломатического персонала иностранных дипломатических представительств в данном государстве и членов их семей) або в) аспект значення - формальне, матеріальне (Законная сила - формальная З. с. означает, что приговор больше не может быть обжалован; материальная - что содержание приговора не подлежит изменению) тощо.

Досить типовим для БЮС є введення нового значення в текст словникової статті за допомогою лексично різнорідних коментарів типу используется также для обозначения, под чем-л. понимается также, понятие охватывает, иногда обозначает, также называют, также именуется тощо, наприклад: Помимо гражданско-процессуального законодательства, понятие “гражданское процессуальное право” охватывает одноименную науку и учебную дисциплину”; “Термин “гражданство” используется также для обозначения особого правового режима унификации статуса граждан государств - членов конфедерации.

Слід зазначити, що в межах нерубрикованої статті можуть опинитися досить далекі один від одного поняття, котрі сприймаються скоріше як еврисеманти чи навіть омоніми, наприклад: „Инкорпорация - способ систематизации действующего права путем объединения в сборнике или собрании правовых актов в алфавитном, хронологическом или другом порядке. … В текстах международных договоров термин И. иногда обозначает включение одного государства в состав другого на основе соглашения”. На нашу думку, такі значення слід подавати хоча б в окремих рубриках, якщо не статтях.

На відміну від теоретиків термінознавства, які вважають, що розбіжності у поняттєвій сфері науки, у спеціальній комунікації не викликають так званих „інформаційних шумів”, бо є природним атрибутом прогресуючої науки і техніки, автори проаналізованих нами джерел менш оптимістичні в оцінці поняттєвої неоднозначності термінів. Аналіз МтКС „розмежування термінів” та „уточнення змісту термінів”, які репрезентують амбісемії термінів у сфері функціонування, свідчить про прагнення багатьох авторів з'ясувати ситуацію з тим чи іншим поняттям чи терміном, щоб дійти згоди і знайти оптимальний варіант.

У висновках узагальнюються основні спостереження, здійснені під час аналізу формальної та семантичної варіантності у сфері термінології правознавства.

Специфіка терміна та термінологій як складових частин спеціальних мов (метамов) зумовила формування на базі загальної теорії варіантності окремої, термінологічної теорії варіантності, яка виходить з того, що необхідним і достатнім для констатації відношень варіантності між термінами є встановлення тотожності функцій між ними. На відміну від загальновживаного слова можливості варіювання плану вираження і плану змісту для термінологічного знака обмежені лише спроможністю виражати одне й те ж спеціальне поняття. В останні роки серед найменувань, які використовуються для позначення мовних одиниць, що варіюються у сфері термінології, найбільшого поширення здобув термін варіант, який охоплює також поняття термінологічного синоніма та дублета.

Формальне і семантичне варіювання термінів правознавства знаходить відбиток як у сфері фіксації - спеціальних термінологічних словниках, так і у сфері функціонування - навчальних та наукових текстах. Варіантність будь-якого різновиду репрезентується в функціонально і прагматично зумовленому фрагменті спеціального тексту, який одержав назву метатекстової комунікативної ситуації (МтКС). Відповідно до цільової настанови текстового фрагмента, його структури та мовного вираження були виділені основні та факультативні типи МтКС, властиві метамові правознавства.

Згідно з прийнятою за базову парадигматичною класифікацією формальні варіанти правознавчих термінів класифіковано на омореферентні та парареферентні підкласи з подальшим розподілом кожного з них на підгрупи, що об'єднують варіанти, однакові за структурою та формою варіювання. Парадигматичний аналіз свідчить про значну продуктивність варіювання плану вираження правознавчих термінів, різноманітність форм його вияву. Для досліджуваної терміносфери найбільш характерним є еліптичне варіювання повного найменування з його абревіатурним аналогом та варіантність складених термінів, що виникає внаслідок варіювання атрибутивного компонента термінів однотипної та різнотипної структури.

У дослідженні доведено, що субституція як заміщення вихідного терміна варіантними позначеннями у процесі текстотворення є окремим випадком синтагматичної варіантності, котра охоплює усі варіативні засоби номінації (і ті, що виникають у тексті внаслідок модифікації первинного знака, і парадигматичні варіанти, що відтворюються в тексті як готові одиниці), які співвідносяться з одним поняттям. Синтагматичні варіанти репрезентуються в усіх базових та факультативних МтКС за допомогою різних засобів (дужок, сполучникового зв'язку, коментаря тощо). У сфері фіксації формальні варіанти можуть подаватися у заголовку або в тексті словникової статті за допомогою візуального (графічного) або вербального (коментованого) засобів. Найбільш поширеним засобом прагматичної ієрархізіції варіантних елементів метамови юриспруденції у сфері функціонування і фіксації є запис у дужках.

У дисертаційній роботі встановлено, що семантичне варіювання правознавчих термінів виявляється у формі лексико-семантичного варіювання (полісеміі) та у формі варіювання семантичного обсягу одного й того ж терміна, зв'язаного з одним і тим же спеціальним поняттям. Варіювання семантичного обсягу однозначного терміна виявляється як поняттєвий поліморфізм (варіювання інтерпретацій вербальних компонентів у складі термінологічних дефініцій або самих термінів) та амбісемія (варіювання текстових дефініцій одного й того ж терміна). Особливе місце серед неоднозначних термінів займають еврисемічні терміни, що через високий ступінь узагальненості своєї семантики можуть співвідноситися з невизначеною кількістю денотатів.

Основним типом семантичного варіювання у сфері юриспруденції є варіювання семантики терміна, який співвідноситься з декількома спеціальними поняттями, пов'язаними відношеннями суміжності, тобто полісемія метонімічного типу. До продуктивних типів багатозначності належить і лексико-семантична варіантність, зумовлена розумінням правознавчих термінів у широкому та вузькому смислах, у негативному, позитивному, формальному та матеріальному аспектах.

Лексико-семантична варіантність у сфері функціонування головним чином реалізується у межах МтКС „визначення терміна”, „уточнення змісту терміна” та інших. У реальних навчальних та наукових текстах різні МтКС переплітаються, доповнюючи одна одну і одночасно репрезентуючи різні форми формальної і семантичної варіантності термінів правознавства.

У сфері фіксації нарівні з традиційним (рубрикованим) поданням різних значень полісемічних термінів спостерігається і включення різних ЛСВ у словникову статтю без цифрової рубрики, але в супроводі спеціальних позначок або коментарів, що більш характерно для спеціальних текстів.

Проведене дослідження засвідчило, що формальне та семантичне варіювання метамови правознавства зумовлене як можливим варіюванням об'єкта опису - термінів законодавства, так і розвитком самої метамови, необхідністю вивчати, описувати й тлумачити норми права в різних ракурсах, з різних точок зору; порівнювати й аналізувати різні правові системи, опрацьовувати теорію права в рамках різних напрямків, шкіл та концепцій. Варіативність плану вираження та плану змісту є в цьому разі показником багатоаспектного наукового вивчення юридичних понять і свідченням динамічності терміносистеми правознавства, відсутності застою у процесі пізнання.

Подальше дослідження формальної та семантичної варіантності термінів правознавства важливе для з'ясування питань як загальнотеоретичного, так і суто практичного характеру, насамперед для вирішення проблем термінологічної варіантності в цілому, для порівняльного опису варіативності в мові законодавства та метамові, якою є мова правознавства, реалізована в корпусі наукових та навчальних текстів; для проведення когнітивних досліджень варіантності, опрацюванні прикладних досліджень нормативного та лінгводидактичного характеру тощо.

Основні положення дисертації висвітлені в таких публікаціях

1. Неженець Е. В. Синтагматическая вариантность терминов (на материале учебно-научных терминов по правоведению) // Вісник Дніпропетровського університету. Мовознавство. - № 7. - 2002. - С. 116-121.

2. Неженець Е. В. Типы неоднозначности юридических терминов. - Ономастика та апелятиви: Зб-к наук. праць кафедри укр. мови ДНУ. - № 16. - 2002. - С. 151-161.

3. Неженець Е. В. Понятийный полиморфизм как источник неоднозначности юридических терминов // Вісник Запорізького державного університету. Філологічні науки - № 4 - 2002. - С. 106-108.

4. Неженець Е. В. Вариантность терминов правоведения в парадигматическом аспекте // Система і структура східнослов'янських мов: Зб-к наук. праць. - Київ, 2003. - С. 189-196.

5. Неженець Е. В. Вариантность терминов юриспруденции в коммуникативно-прагматическом аспекте // Вісник Луганського державного педагогічного університету ім. Тараса Шевченка. Філологічні науки. - № 3 (59). - 2003. - С. 166-174.

6. Неженець Е. В. Терминология и всеобщая компьютерная грамотность // Використання мультимедійної техніки та ТЗН в навчальному процесі з іноземних мов. - Дніпропетровськ: Освіта і наука, 2001. - С. 26-27.

7. Неженець Е. В. Понятие об эквиваленте слов // Вісник Дніпродзержинського державного технічного університету: Проблеми філології та перекладу. - Вип. 2. Філологічні науки. - 2002. - С. 40-41.

8. Неженець Е. В. Семантизация новых терминов в учебном метаязыке правоведения // Лексико-граматичні інновації в сучасних слов'янських мовах: Матеріали Всеукр. наук. конференції. - Дніпропетровськ, 2003. - С. 300-305.

Размещено на Allbest.ru