Засоби створення виразності у поетичному творі
Місце поетичного твору у системі функціональних стилів англійської мови. Роль виразності при передачі контекстуального та емоційного значення слів. Лінгвістичний аспект епітетів, порівнянь, метафор та метонімій. Домінантні засоби виразності в сонеті.
| Рубрика | Иностранные языки и языкознание |
| Вид | курсовая работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 15.04.2011 |
| Размер файла | 76,5 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Сонет 9 починається із рядків : "Is it for fear to wet a widow's eye that thou consumest thyself in single life? ("Не из боязни ли увлажнить глаза вдовы/Ты себя тратишь в одинокой жизни?") Метонімія тут постає у висловлюванні "увлажнить глаза вдовы", яка, вочевидь, використана у переносному значенні "доставить горе жене, сделав ее вдовой".
У сонеті 30 є схожа але більш пишна метонімія. Поет пише, що його відвідують гірки роздуми про свою долю. "Then I can drown an eye, unused to flow" ("Тогдя я могу утопить глаза, не привычные к потоку [слез]".)
У сонете 18 поет пише про свої вірши, які повинні назавжди зберегти вроду Друга: "So long as men can breathe or eyes can see,/So long lives this and this gives life to thee" ("До тех пор, пока люди дышат, и глаза видят, это [стихи] будет жить и давать жизнь тебе". Перша з ціх двох рядків насправді означає "до тех пор, пока люди живут на свете",але оскільки дієслово "live" вживається в другому рядку,у першій поет метонімічно замінює його на "breathe" та "see". Аналогічно, в сонеті 81 є рядок: "When all the breathers of this world are dead", де метонімія складається з використання слова "breathers" ("дышащие") у значені "люди", "живущие".
В сонеті 54, міркуючи про те,що із квітів робляться духи, Шекспір виражає це такими словами: "Of their sweet deaths are sweetest odours made" ("Из их сладких смертей делают сладчайшие запахи".). Зрозуміло,що духи(парфуми) роблять не із смертіа,а із квітів, але на цьому існування квітки припиняється, що дало поету привід використати тут метонімічне слово "death".У сонеті 81 є рядки: "Or I shall live your epitaph to make,/Or you survive when I in earth am rotten" ("Или я доживу до того, чтобы писать тебе эпитафию, или ты будешь жить, когда я сгнию в земле".)Тут в обох рядках є метонімія: в першому рядку вислів "I shall live your epitaph to make" означає просто "я переживу тебя", а у другому вислів "you survive when I in earth am rotten" - відповідно, "ты переживешь меня". Тут поет виражає необхідність якось поетично переосмислити поняття смерті.При чому характер цього переосмислення в двух випадках зовсім різний: про смерть Друга поет говорить елегічно: "я буду писать тебе эпитафию",а про свою-застосовуюючи нерадісні подробиці: "я сгнию в земле".
Висновок до розділу 2
Проведений стилістичний аналіз всього справжнього текста "Сонетів" підтверджує, що цей твір є багатим поетичним матеріалом, якиій ілюструє різні питання англійської стилістики, зокрема особливості застосування Шекспіром таких стилістичних прийомів як епітет, порівняння, метафора, метонімія.Дане дослідження підтвердило, що Шекспір досконало володіє усіма стилістичними засобами, треба зазначити, що поет користувався ними не шаблонно, а у відповідності зі своєю творчою задачею. У "Сонетах" Шекспіра досить мало прикрашаючих епітетів, порівнянь і метафор, але багато постійних. Поетичний твір насичений розгорнутістю образів (іноді, вони скадають майже весь сонет), яким притаманна виразність та неповторність, завдяки талановитому використанню саме стилістичних прийомів.
Дані здійсненого аналізу дозволяють зробити висновок, що Шекспір в своїх "Сонетах" сам выступав як критик стилю - висміював збільшені "не натурально" прикрашаючи порівняння та метафори, якими зловживали, його сучасники. Стиль Шекспіра постає перед нами насиченим складними образами в дусі эвфуізма, які є сусідами зі зменшеними порівняннями та розмовною лексикою; основною рисою Шекспіра - автора "Сонетів" можно вважати його незвичайну відвертість в зображені свого внутрішнього світу.
Підбиваючи підсумки зазначемо, що в сонетах Шекспіра метафора є основним систематично застосованим стилістичним прийомом. Метафори є в кожному сонеті, і завжди вони складають основу художнього образу, що підтверджує на практиці теоретичні аспекти, які були висвітлені в розділі 1 даної курсової. Шекспір талановито користується метафорами: їх не тільки багато, але як правило, вони досить складні; в них відобразилась стилістичні досягнення його епохи, та творча індивідуальність.
Поруч з метафорой, Шекспір застосувує і метонімію, яка є одним із основних механізмів створення нових слів і фразеологічних оборотів.Треба зазначити, що поет вдало користується цим стилістичним прийомом. У сонетах 55 та 57 та ін. ми зустрічаємо метонімію, яка перейшла у розряд словарної лексики :"rhyme" у значенні "стихи" (сонет 55 та ін..), "arise" у значенні "воскреснуть" (сонет 55), "bid adieu" у значенні "отослать [слугу]" (сонет 57).
Таким чином проведене стилістичне дослідження підтверджує, що вдале і талановите застосування стилістичних прийомів, як засобів виразності, може створити видатний поетичний твір.
Загальні висновки
Як підсумок зазначемо, що найбільш характерним для поетичних творів як одного зі стилів ходожньої мови є образність. Образ, який створюється різними засобами виразності(стилістичними прийомами), викликає чуттєве сприйняття дійсності і , в свою чергу, як наслідок,сприяє створенню бажаного ефекта та реакції на зображене.
Необхідно зазначити, що багато слів та словесних образів, містять в собі крім свого логічного змісту, певний емоційний "заряд" для читача, впливають на нього позитивно або негативно. У нехудожній прозі, з цим ще можна не рахуватись, але в поезії така емоційна "тональність" слов дуже важлива. Щоб досягти цього ефекту поети та письменники використовують експресивні засоби мови. Частота використання епітетів та типовий вибір даного лінгвістичного прийому є важливою складовою стилію літературного направалення та самого письменника. Звичайно, створювавши твори любовної лірики, поети не можуть взагалі не використовувати традиційних епітетів цього жанру, про що свідчить проведений аналіз поетичних творів.
Підбиваючи підсумки проведеної роботи зазначимо, що поет повинен піклуватися не тільки про добір точних за змістом слів (в тому числі і метафор), але і створення необхідного емоційного ефекту.Як підтвердило наше дослідження, за допомогою метафор поет переосмислює реальність та виявляє прихований зміст речей і відносин, та спонукає читача до активного сприйняття. Такі закони поезії, особливо метафоричної, вона потребує від читача асоціативного мислення, яке дозволяє кожному слову відігравати багатозначну роль.
Порівняння як і метафора є потужнім засобом характеристики явищ та предметів дійсності, і в значній мірі, сприяє розкриттю авторського світосприймання, виявляє відношення поета до фактів цієї об'єктивної дійсності.Аналіз мовного матеріалу показав,що метонімія, зазвичай, використовується як і метафора,з метою виразності зображувальних фактів, але при цьому, остання, при розшифровці образу фактично знищує, руйнує його, а метонімія , навпаки, зберігає та сприяє розкриттю його чуттєвих,зорових та більш відчутних уявлень про зображувальне явище.
Всі стилістичні прийоми які були проаналізовані та досліджені в даній роботі змушують читача більш яскравіше та активного сприйняття поетичного твору,змушуючи пройти його шлях поетичного пізнання.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Black M. Metaphor., NY, 1984
2. Black M. Models and metaphors. Ithaca, NY, 1962
3. Black M. More about metaphor //metaphor and thought. Cambridge, 1993
4. Eco U. The role of the reader. Bloomington, 1984
5. Black M. Metaphor., NY, 1984 6. Black M. Models and metaphors. Ithaca, NY, 1962 7. Black M. More about metaphor //metaphor and thought. Cambridge, 1993
8. Eco U. The role of the reader. Bloomington, 1984 9. Lacan J. Ecrites. A selection. NY. London, 1977
10. Аникст А. А. История английской литературы. Учпедгиз. 1956,
11. Алексеев Н. И. Метафора как объект исследования в философии и психологии // Вопросы психологии 1996, №2
12. Аристотель. Об искусстве поэзии. М.,1957;
13. Аристотель. Поэтика. соч. в 4тт., т.4.М.,1984
14. Арнольд И.В. Стилистика современного английского языка. М.,1960
15. Белинский В. Г. Собр соч., в трех томах, т. II, Гос издат. худ. литературы, 1948 г.
16. Бэн А. Стилистика и теория устной и письменной речи М., 1886.
17. Виноградов В. В. Некоторые вопросы советского литературоведения "Литературная газета", № 59, 19 мая 1951 г.
18. Виноградов В.В. Стилистика. Теория поэтической речи. М.,1963.
19. Вальцель О. Сущность поэтического произведения. Сб. "Проблемы литературной формы". Academia, Л., 1928 г.
20. Веселовский А. Н. Историческая поэтика. Гос. изд. худ. лит-ры. Л., 1940.
21. Виноградов В. В. Некоторые вопросы советского литературоведения "Литературная газета", № 59, 19 мая 1951 г.
22. В а н д р и е с Ж. Язык. Соцэкгиз. М., 1937, Saintsburry G. Miscellaneous essays. Lnd., 1895.
23. Гальперин И.Р. Очерки по стилистики английского языка Издательство лит-ры на иностран. языках,Москва, 1958г.
24. Добролюбов Н. А. Поли. собр. соч. под ред. Е.В.Аничкова, СПБ Русское книжное товарищество "Деятель", т. V.
25. Лессинг Г. Э. Избранные произведения. Гос. изд. худ. лит-ры , 1953 г
26. Лотман Ю. М. и тартуско-моковская семиотическая школа. М, 1994
27. Потебня А. А. Из записок по теории словесности. Харьков, 1905.
28. Толочин И.В. Метафора и интертекст в англоязычной поэзии. СПб.,1996
29. Тодоров Ц. Семиотика.-М,1983
30. Мифологический генезис тропов в художественном мышлении // Творче, практичне і критичне мислення: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції (Житомир, 23 - 24 вересня 1997). - Житомир: Журфонд. - 1997.
31. . Эпитет: семантика и структура (на материале английской тропики). - Житомир: Полиграфика, 1997.
32. Епітет як первісний троп і системоутворюючий центр тропіки // Вісник ЖДПУ. - № 8. - 2001.
33. Роль епітетів у кольоровій насиченості тексту //Записки з романо-германської філології ОДУ: Зб. наук. пр. - Вип. 11. - Одеса: Латстар, 2002.
34. Эпитет и прагматика текста //Функциональная лингвистика. Прагматика текста: Материалы IV Междунар. конф. (Ялта, 6-10 октября 1997). - Симферополь: CLC. - 1997.
Додаток 1
СОНЕТ 4
|
Unthrifty loveliness, why dost thou spend |
Расточительное очарование, почему ты тратишь |
|
|
Upon thyself thy beauty's legacy? |
На себя наследство красоты? |
|
|
Nature's bequest gives nothing, but doth lend |
Природа свое наследство не дарит, но дает взаймы |
|
|
And, being frank, she lends to those are free. |
И, [сама] будучи щедрой, она дает взаймы тем, кто щедр. |
|
|
Then, beauteous niggard, why dost thou abuse |
Так зачем, прекрасный скряга, ты злоупотребляешь |
|
|
The bounteous largess given thee to give? |
Щедрым даром, данным тебе, чтобы давать? |
|
|
Profitless usurer, why dost thou use |
Ростовщик без прибыли, почему ты используешь |
|
|
So great a sum of sums, yet canst not live? |
Такую большую сумму и при не имеешь средств для жизни? |
|
|
For having traffic with thyself alone, |
Ибо, совершая сделки только сам с собой, |
|
|
Thou of thyself thy sweet self dost deceive. |
Ты, милый, обманываешь только сам себя, |
|
|
Then how when nature calls thee to be gone, |
А когда природа призовет тебя уходить, |
|
|
What acceptable audit canst thou leave? |
Какой приемлемый финансовый отчет ты смодешь оставить? |
|
|
Thy unused beauty must be tomb'd with thee |
Твоя неиспользованная красота должна лечь в могилу с тобой, |
|
|
Which, used, lives th'executor to be. |
А будучи использована, живет душеприказчиком. |
Додаток 2
СОНЕТ 143
|
Lo! as a careful housewife runs to catch |
Смотри, как заботливая хозяйка бежит, ловит |
|
|
One of her feather'd creatures broke away, |
Какое-нибудь пернатое создание, которое отбилось от рук: |
|
|
Sets down her babe and makes all swift dispatch |
Она ставит на землю дитя и со всех ног |
|
|
In pursuit of the thing she would have stay, |
Гонится за тем, что хочет сохранить, |
|
|
Whilst her neglected child holds her in chase, |
А оставленный ребенок преследует ее, |
|
|
Cries to catch her whose busy care is bent |
Кричит, чтобы остановить, но она все внимание устремила |
|
|
To follow that which flies before her face, |
На ту [птицу], которая убегает от нее у нее перед носом, |
|
|
Not prizing her poor infant's discontent; |
Игнорируя недовольство чада. |
|
|
So run'st thou after that which flies from thee, |
Та и ты бежишь за тем, кто убегает от тебя, |
|
|
Whilst I thy babe chase thee afar behind; |
Тогда как твой ребенок следует за тобой далеко позади. |
|
|
But if thou catch thy hope, turn back to me, |
Но если ты поймаешь, что надеешься, обратись ко мне |
|
|
And play the mother's part, kiss me, be kind: |
И, как мать, поцелуй меня, будь ко мне добра. |
|
|
So will I pray that thou mayst have thy `Will', |
Так буду я молиться, чтобы ты получила своего "Уилла", |
|
|
If thou turn back, and my loud crying still. |
Если ты [потом] вернешься ко мне и утихомиришь мой громкий плач. |
Додаток 3
СОНЕТ 1
|
From fairest creatures we desire increase, |
От прекраснейших созданий мы желаем прибавления, |
|
|
That thereby beauty's rose might never die, |
Чтобы тем самым роза красоты никогда не умирала, |
|
|
But as the riper should by time decease, |
Но, когда более зрелое со временем скончается, |
|
|
His tender heir might bear his memory; |
Его нажный наследник мог воплощать память о нем; |
|
|
But thou, contracted to thine own bright eyes, |
Но ты, обрученный со своими ясными глазами, |
|
|
Feed'st thy light's flame with self-substantial fuel, |
Питаешь свой огонь топливом собственного существа, |
|
|
Making a famine where abundance lies, |
Создавая голод там, где лежит изобилие; |
|
|
Thyself thy foe, to thy sweet self too cruel. |
Сам себе враг, к себе, милый, слишком жестокий. |
|
|
Thou that art now the world's fresh ornament |
Ты, являющийся сейчас свежим украшением мира, |
|
|
And only herald to the gaudy spring, |
Единственным глашатаем красочной весны, |
|
|
Within thine own bud buriest thy content, |
В свеоем бутоне прячешь [хоронишь] свое содержание |
|
|
And, tender churl, mask'st waste in niggarding. |
И, нежный скряга, маскируешь растрату скуопостью. |
|
|
Pity the world, or else this glutton be, |
Пожалей мир, а то окажешься обжорой, |
|
|
To eat the world's due, by the grave and thee. |
Съевшим на пару с могилой то, что причитается миру. |
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Співвідношення частин мови в тексті. Експресивні та смислові відтінки тексту. Морфологічні помилки як ненормативні утворення. Найголовніша ознака літературної мови – її унормованість. Характеристика загальноприйнятих правил - норм літературної мови.
реферат [56,1 K], добавлен 16.11.2010Прагматичні особливості вживання епітетів у текстах різних функціональних стилів. Вивчення стилістичного прийому епітета, його структурного, семантичного та філологічного аспектів у сучасній англійській мові. Створення лінгвістичної теорії тексту.
курсовая работа [41,2 K], добавлен 24.11.2015Поняття дискурсу в сучасній лінгвістиці. Методи дослідження дискурсу. Визначення поняття "текст". Аспекти створення образності і виразності. Аналіз використання стилістичних засобів у романі Джерома К. Джерома "Троє в одному човні (не рахуючи собаки)".
курсовая работа [456,2 K], добавлен 07.11.2013Риси SMS-спілкування як жанра. Функції СМС у різних за функціональним призначенням телефонних повідомленнях із різними комунікативними завданнями. Лінгвістичні засоби та стилі СМС-мови. Перелік скорочень з англійської мови, які використовує молодь.
реферат [29,0 K], добавлен 19.02.2015Особливості відтворення портретних характеристик, репрезентованих в образах персонажів англійської мови, в українському перекладі художнього твору. Лексичні засоби створення портретних характеристик. Функціонально-стилістична роль портретного опису.
дипломная работа [166,5 K], добавлен 14.12.2012Основні види синонімів, особливості їх використання в різних стилях мови. Механізм утворення і компоненти синонімічного ряду. Створення Т. Шевченком ампліфікованих синонімічних центрів для посилення виразності поезії при змалюванні певних подій і образів.
курсовая работа [46,1 K], добавлен 13.10.2012Вербальний та невербальний способи вираження емоцій. Емотивні суфікси англійської мови. Експресивність як одна з найскладніших лінгвістичних категорій, засоби її вираження. Мовні засоби вираження позитивних та негативних емоцій у творі С. Моема "Театр".
курсовая работа [93,7 K], добавлен 13.11.2016Місце англійської мови у загальній мовній системі світу. Зв’язок англійської мови з французькою. Заміщення латинської мови англійськими еквівалентами. Становлення англійської мови як національної. Функціонування англійської мови в різних країнах світу.
курсовая работа [51,9 K], добавлен 30.11.2015Мовні тенденції і явища на лексико-семантичному рівні: використання просторіччя, субстандартної лексики, суржику. Особливості семантико-стилістичного явища як засобу увиразнення авторської мови. Синтаксичні особливості побудови газетного тексту.
дипломная работа [114,6 K], добавлен 03.11.2010Місце фразеологізмів в мовній картині світу. Способи відображення семантичних, прагматичних і культурологічних особливостей у лексикографічному портреті фразеологічних оборотів англійської та української мови, що не мають відповідностей в системі слів.
дипломная работа [102,7 K], добавлен 17.08.2011
