Переклад англійських скорочень українською мовою

В ході роботи були визначені основні методи розшифровки скорочень, розшифровка - це встановлення корелята і визначення значення даного скорочення в конкретному контексті. Для розшифровки скорочень застосовуються наступні основні методи:

- аналіз контексту;

- використання словників і інших довідкових матеріалів;

- аналіз структури скорочень;

- використання аналогій.

Основними способами передачі іноземних скорочень українською мовою є:

- передача іноземного скорочення еквівалентним українським скороченням, передбачає наявність її на мові перекладу, застосовується найчастішим при перекладі науково технічних текстів, особливо для передачі скорочень тих, що позначають різні фізичні величини, одиниці виміру і т.п.;

- запозичення іноземного скорочення, в основному слів з латинським корінням, цей спосіб застосовується порівняно рідко, головним чином для передачі скорочень, що входять в яку-небудь систему умовних позначень;

- транслітерація, використовується в основному при передачі імен власних;

- транскрипція, при передачі скорочень що не мають співвідносної форми в мову перекладу;

- описовий переклад, коли в мові перекладу немає скорочення-еквіваленту;

- створення нового російського скорочення, полягає в перекладі корелята іноземного скорочення і створенні на базі перекладу відповідно до закономірностей української абревіації нового скорочення в українській мові. Вибір того або іншого способу передачі іноземних скорочень українською мовою залежить від багатьох чинників, у тому числі від характеру тексту, структури скорочення, сталих традицій передачі певних груп скорочень.

Розглянутий також ряд окремих випадків що викликає Труднощі при перекладі абревіатури. Труднощі при перекладі можуть бути пов'язані з перекладом синонімічної абревіатури, міжмовної омонімії, багатозначних абревіатур, абревіатури як загальнолексичної одиниці і утворених від неї одиниць, нульовим перекладом абревіатури, перекладом застарілих абревіатур.

Інформативна ємкість, зручність вимовлення, легке запам'ятовування скорочень, особливо акронімів, сприяють зростанню їх числа і використання в різних областях комунікації, а значить і зростає необхідність їх дослідження. У дослідженнях, присвячених проблемам абревіації, міститься багато спірних і суперечливих тверджень. До цих пір залишається багато неясного в питанні про природі скорочень, про їх взаємозв'язок з системою мови, немає строгої, чіткої класифікації структурних типів скорочених лексичних одиниць, не приведений строгий науковий аналіз особливостей окремих структурних типів. Надзвичайно багато неясного в питанні про лексико-семантичні особливості скорочень, закономірності їх семантичного розвитку. Таким чином, в даний час одне з найважливіших завдань в області створення загальної теорії абревіації полягає в зборі і аналізі достовірного і обширного фактичного матеріалу, на якому можна було б побудувати узагальнення всіх скорочених лексичних одиниць і дати їх детальну характеристику, що може бути темою для подальшого дослідження.

Абревіація стала останнім часом одним з найбільш продуктивних способів поповнення словарного складу багатьох мов. Число скорочених лексичних одиниць в розвинених мовах складає десятки тисяч.

Проблема абревіації привертає всю більшу увагу лінгвістів. Широке використання самих різних скорочень - це свого роду відповідь мови на науково-технічну революцію, що відбувається в світі. І не дивно, що найінтенсивніше абревіація використовується саме для поповнення лексики нових галузей науки і техніки, що бурхливо розвиваються: космонавтики, ракетної справи, радіоелектроніки, ядерної енергетики, програмування і так далі.

Абревіація висуває немало проблем з точки зору теорії словотворення. До цих пір дискутується питання про те, наскільки правомірно рахувати абревіацію одним із способів словотворення.

1. Єрмоловіч Д.І. Основи професійного перекладу. - К, 2004 р.