Про особливості комп'ютерного дискурсу

За формою комп'ютерна комунікація поділяється на усну (безпосереднє спілкування чи при наявності голосового модему) і письмову (текстова і графічна, тобто передача малюнків, схем і т.д., але не букв - див. Додаток 3).

Відповідно до каналу передачі і сприйняття інформації комп'ютерна комунікація ділиться на актуальну (спілкування з реальними людьми) і віртуальну (спілкування з уявними співрозмовниками).

Під час аналізу ситуації й учасників комп'ютерного спілкування можна виявити складну комбінацію дискурсів: передача особистих повідомлень від одного користувача іншому електронною поштою (побутове спілкування), офіційний обмін і запит інформації з електронної пошти (діловий дискурс), обговорення наукових питань у групах новин і конференціях (науковий дискурс), обговорення питань викладання й освіти в конференціях (педагогічний дискурс), реклама, що з'являється на електронних дошках оголошень (рекламний дискурс), обговорення політичних питань (політичний дискурс).

При цьому специфічний етикет комп'ютерного спілкування часто формулюється у вигляді правил, знання яких допомагає уникнути багатьох неприємностей під час спілкування в інтернетному середовищі, наприклад: вимога не відхилятися від теми; використання смайликів для пом'якшення категоричності тверджень; форматні обмеження, пов'язані з довжиною листа; певні заборони на деякі види листів (chain-letters); створення листів неприємного змісту, що одержали в комп'ютерному спілкуванні назву "флейм" (англ. flame - "спалах"); вимогу пройти попередню підготовку перед участю в комп'ютерних конференціях.

Лінгвістичні характеристики комп'ютерного дискурсу

Проаналізуємо найбільш рельєфні відмінні ознаки комп'ютерного дискурсу.

Комп'ютерний дискурс, представляючи собою багатожанровий функціональний різновид монологічного і діалогічного мовлення, характеризується цілим рядом специфічних комунікативних засобів. Своєрідність мовного спілкування учасників комп'ютерної комунікації полягає не тільки у використанні професіоналізмів, але й у комбінації лексичних одиниць, що належать до різних стилів і регістрів, утворених відповідно до прагматичних настанов і цілей спілкування.

Для лексичного оформлення текстів комп'ютерного дискурсу характерна, насамперед, насиченість мовлення термінами всіх типів. У даному дослідженні ми виділяємо три групи використання комп'ютерної термінології: 1) специфічні комп'ютерні терміни, вживані тільки людьми, пов'язаними з комп'ютерами (server, modem, біт, байт); 2) слова, запозичені комп'ютерною термінологією з інших галузей, що набули іншого значення в комп'ютерному дискурсі (domain - у математиці - область або інтервал, у фізиці - домен, у комп'ютерному дискурсі - це заключна частина Інтернетної адреси); 3) загальнолітературні слова, що у комп'ютерному спілкуванні набули термінологічного значення (flame - полум'я, яскраве світло, пристрасть, у комп'ютерному дискурсі - "суперечка, що поступово переходить із предмета дискусії на особистості").

Серед термінів, що вживаються в комп'ютерному дискурсі, широко представлені такі абревіатури: PC - personal computer; IRC (Internet Relay Chat) - спілкування в реальному часі; WAN (Wide Area Network) - будь-яка мережа, що охоплює більш ніж один будинок; WWW (World Wide Web) - всесвітнє інформаційне середовище й ін.

Найчастіше скорочуються назви установ, організацій, країн і т.д. Відмінна риса абревіації в комп'ютерних текстах - це скорочення не тільки термінів, але й часто вживаних у розмовному мовленні словосполучень і цілих речень. Наприклад:

AAMOF = As A Matter Of Fact; GON = God Only Knows; TTYL = Talk To You Later; TYVM = Thank You Very Much; IMHO = In My Humble Opinion та ін.

Оскільки учасники комп'ютерного спілкування - це часто люди, знайомі з математикою, вони переносять вживання формул і різноманітних символів у комп'ютерний дискурс, що дозволяє його максимально стиснути. Наприклад: PMJI = Pardon My Jumping In, PGY = Post Graduate year, PGY-1, PGY-2 тощо. Оскільки спілкування в комп'ютерній мережі відбувається переважно в писемній формі, поряд із звичайними використовуються і незвичні форми посилення експресивності. Наприклад: U замість you (у прикладах BSU = Be Seeing You, SU = Seeing You); 2 замість too, to; B замість be; 4 замість for; 2B замість to be; B4 замість before.

Лімітивність - це соціальна функція, зміст якої - обмежити коло учасників спілкування. На наш погляд, абревіатури в комп'ютерних текстах можна назвати "кодовими", тому що вони відомі тільки учасникам спілкування в комп'ютерному середовищі і для недосвідченого перетворюються в таємну мову.

Комп'ютерний дискурс характеризується розмаїтістю тем, змішанням слів, що належать до різних лексичних шарів, сполученням наукових термінів і розмовних слів, піднесеної і грубої лексики, що, безсумнівно, надає специфіки комп'ютерній комунікації.

Залежно від теми комп'ютерних конференцій у комп'ютерному дискурсі зустрічається різноманітна термінологія - наукова, філософська, політична, медична й ін. Наприклад: радіохвилі, електрон, білкові молекули, біополе, дерматома, точки акупунктури, фотон, сенсорика, relativism, orthogonal, kingdom of god, ontogenesis, neutrino, opposition і ін.

Комп'ютерне спілкування характеризується рядом ознак на рівні лексики: 1) активне вторгнення (інкрустація) англійських термінів, виразів у латинському написанні (Привіт All!; Прийшли мені file, plz); 2) використання транслітерації і транскрипції для передачі англійських слів (мануал - від англ. manual, спам - від англ. spam; гейт - від англ. gate, сабж - subj; 3) використання словотворчих і семантичних кальок (залізо - hardware); 4) обігравання англійських слів (найчастіше з метою створення гумористичного ефекту (бебеска - BBS - Bulletin Board System/ Система Електронних Дощок Оголошень; яга - EGA - Enchanced Graphics Adapter); 5) інвенція - вигадування слів, виникнення слів на чужому грунті (зафіксити - від англ. to fix; юзати - від англ. to use).

Привертають до себе увагу гібридні утворення на морфологічному рівні, коли корінь слова подається в англійському написанні, а закінчення українське, наприклад: прикрутити dimm'и, subj'и; dialup'а, html'ки, аналог getweb'а, посилати MIME'ом, e-mail'ом, getweb'ом, заповнювати refid'ами, MID'ами й ін. Таке змішання англійської та української графіки в рамках одного тексту, сполучення, здавалося б, непоєднуваних елементів надає іронічно глузливого тону аналізованим повідомленням, часто властивого молодіжному середовищу.

Лексика, що складає комп'ютерний жаргон, нами умовно поділена на такі тематичні групи: 1. назви деталей і складових частин комп'ютерів (батон - кнопка миші, клавіша; гріб - корпус комп'ютера); 2. назви програмних продуктів, (у тому числі ігор), окремих програм, команд і файлів (дося - дискова операційна система DOS; презерватив - антивірусна програма Aidstest); 3. назви операцій і окремих дій, пов'язаних із комп'ютером (виснути, здохнути (про комп'ютер) - відмовитися реагувати на будь-які зовнішні впливи; взяти акорд - перезавантажити комп'ютер за допомогою трьох клавіш); 4. повідомлення системи користувачу (гамовер - game over - закінчення гри); 5. назви фірм - виробників устаткування і програм (Сантехніка - устаткування від Sun Microsystems Computer Corporation; Дрібний м'якуш - компанія MicroSoft); 6. позначення людей, що працюють із комп'ютером: професіонали-програмісти (безсистемник - системний програміст, програмер - комп'ютерник, що вміє створювати свої програми) і користувачі (юзер - користувач-початківець, що має модем, ламер - агресивний або абсолютно некомпетентний користувач); 7. неспеціальні поняття, пов'язані з оцінним змістом (битий, кривий, гнилий - непрацюючий).

Український комп'ютерний жаргон, похідний від комп'ютерних термінів і жаргонних слів англійської мови, характеризується великою розмаїтістю форм, розвиненими синонімічними і словотворчими рядами, незрівнянно більш високою емоційно експресивним забарвленням, ніж англійський. При цьому основна маса слів містить жартівливо-іронічну, негативну оцінку. В англійському комп'ютерному жаргоні переважає метафоричний і метонімічний перенос, не пов'язаний, як правило, із словотворчими діями, а сама виразність слів значно нижча. Багато жаргонних виразів не виходять за рамки літературної норми (Trojan horse / "Троянский кінь" - приховані команди, введені у вже існуючу програму, яка до певного моменту працює нормально). В українських жаргонізмах важливу роль відіграють звукові асоціації (клавіатура - клава, мило - e-mail і ін.). У появі таких слів наявний елемент гри, такий привабливий для молоді. Вони обіграють звучання слова, вишукуючи найбільш виразний, жартівливо-іронічний варіант.

Специфічну характеристику українського комп'ютерного дискурсу складає вживання жаргонних слів, у тому числі і комп'ютерного жаргону. Звертають на себе увагу такі характеристики комп'ютерного дискурсу, як велика кількість запозичень в іншомовній формі з використанням латинської графіки (e-mail, password, MS-DOS), запозичень із використанням кирилічної графіки (хост - від англ. host; регістрити - від англ. to register), запозичень жаргонного типу (згідно з рулезом - від англ. rules; мессага - від англ. message), а також гібридних слів, коли до іншомовної основи в латинській графіці через апостроф додається українське відмінкове закінчення (html'ки; e-mail'ом; у pwl'і й ін.).

Порівняльний аналіз графіки комп'ютерного дискурсу в інтернет-конференціях дозволив встановити, що в комп'ютерному спілкуванні поряд із традиційними графічними засобами виробилися і специфічні: багатократне повторення знаків оклику і питання; багатократне дублювання тієї самої букви; використання смайликів; виділення великими буквами цілих речень; зірочки, що заміняють брутальне слово (див. Додаток 3). Ці явища відбивають, по-перше, підвищену емоційність та експресивність комп'ютерного спілкування, і, по-друге, дотримання певного етикету спілкування (внутрішня і зовнішня цензура).

Незважаючи на деякі відмінності, у цілому інвентарі використовуваних графічних засобів і їхні функції збігаються в англійському, російському та українському комп'ютерних дискурсах, що дозволяє вважати ці засоби властивими саме комп'ютерному спілкуванню.

Вивчення комп'ютерного дискурсу тільки починається. Його перспективи ми бачимо в освітленні специфіки інших жанрів даного типу спілкування, у вивченні експансії двох найважливіших типів дискурсу - масово-інформаційного і повсякденного - у всі інші сфери спілкування, у встановленні експресивних характеристик комп'ютерного дискурсу, що випливають із його віртуальності і використання мультимедійних засобів, в освітленні міжкультурних особливостей використання англійської мови як засобу міжнародного спілкування у віртуальному просторі.

Висновки

Розвиток мови - об'єктивний процес, у якому основну роль відіграє молоде покоління як найбільш гнучкий шар населення. Найяскравіше це явище проявляється на зламі епох, у періоди воєн та революцій, а також стрімких соціальних процесів. При цьому основним джерелом поповнення словникового запасу мови слугує неформальне мовлення. Спираючись на цю тезу, ми виконали дане дослідження, що дозволило нам зробити такі висновки.

1. Процес аналізу неформального мовлення взагалі і мови комп'ютерників зокрема ускладнюється різноманітністю й неоднозначністю термінології (професіоналізми, арго, жаргон, сленг, соціолект).

2. Специфіка комп'ютерного дискурсу полягає у вибірковому комбінуванні ознак, характерних для інших видів і форм спілкування.

3. Для комп'ютерного дискурсу характерні домінування англомовних лексичних основ (варваризми та семантичні кальки) і тенденція до уніфікації норм і правил комунікації.

4. Незважаючи на таку специфіку, комп'ютерний жаргон у своєму функціонуванні й особливо словотворі підкоряється законам української мови. Зокрема, найпоширенішими способами словотворення у комп'ютерній лексиці є афіксальний, безафіксний, а також лексико-семантичний. При цьому лексико-семантичний може поєднуватися з іншими відомими способами.

5. Для комп'ютерної лексики характерне застосування мовної гри та засобів мовної експресії. Основна тенденція у формуванні комп'ютерного дискурсу - максимальне скорочення способів передачі інформації.

Перспективи вивчення комп'ютерного дискурсу ми бачимо в освітленні специфіки різних жанрів даного типу спілкування, у вивченні функціонування двох найважливіших типів дискурсу - масово-інформаційного і повсякденного - у всіх інших сферах спілкування, у встановленні експресивних характеристик комп'ютерного дискурсу, що випливають із його віртуальності і використання мультимедійних засобів, в освітленні міжкультурних особливостей використання англійської мови як засобу міжнародного спілкування у віртуальному просторі.

Анотація

Мова як засіб спілкування має яскраво виражений соціальний характер, де суспільні функції активно впливають на її структуру і багато в чому визначають її розвиток. У цьому плані комунікативний статус і сутність мови комп'ютерників складає теоретичний і практичний інтерес. Тому дана робота присвячена розгляду феномену комп'ютерного дискурсу, який трактується як комунікативна подія, здійснювана за допомогою чи пов'язана з роботою комп'ютера.

Актуальність даної роботи продиктована тим, що 1) вивчення видів мовного спілкування перебуває в центрі уваги різних галузей лінгвістики, проте ознаки комп'ютерного дискурсу досі майже не досліджені; 2)комп'ютерне спілкування стає все більш поширеним видом комунікації, тоді як типи і жанри комп'ютерного дискурсу висвітлені в лінгвістичній літературі також недостатньо; 3) комп'ютерне спілкування в україномовному середовищі як предмет лінгвістичного вивчення ще не піддавалося детальному дослідженню.

Дослідження, виконане на матеріалі словникових статей, текстів електронних повідомлень, комп'ютерних конференцій і записів фрагментів усного мовлення користувачів та спеціалістів-комп'ютерників, дозволило зробити такі висновки: 1) процес аналізу неформального мовлення взагалі і мови комп'ютерників зокрема ускладнюється різноманітністю й неоднозначністю термінології (професіоналізми, арго, жаргон, сленг, соціолект); 2) специфіка комп'ютерного дискурсу полягає у вибірковому комбінуванні ознак, характерних для інших видів і форм спілкування; 3) для комп'ютерного дискурсу характерне домінування англомовних лексичних основ; 4)незважаючи на таку специфіку, комп'ютерний жаргон у своєму функціонуванні й особливо словотворі підкоряється законам української мови; 5) основна тенденція у формуванні комп'ютерного дискурсу - максимальне скорочення способів передачі інформації.

Комп'ютерний дискурс заслуговує подальшого вивчення, зокрема з погляду висвітлення міжкультурних особливостей використання англійської мови як засобу міжнародного спілкування у віртуальному просторі.

Бібліографія

1. Britannica'97 / Encyclopedia Britannica and Merriam Webster's Collegiate Dictionary: Tenth Edition on CD-Rome.

2. Calvet Louis-Jean. L'Argot en 20 Lecons. - Paris: Payot, 1993.

3. Collins English Dictionary, Third Ed. - Harper Collins Publishers, 1991.

4. Crystal D. A Dictionary of Linguistics and Phonetics. 3rd ed. Oxford: Blackwell Publishers, 1992. - P.106.

5. Dictionnaire de L'Academie francaise (1798) http://duras.uchicago.edu/cgi-bin/quick_look.new.sh?word=argot&submit=Search

6. Dictionnaire de L'Academie francaise, I Edition, 1694. http://duras.uchicago.edu/cgi-in/quick_look.new.sh?word=jargon&submit=Search

7. Dictionnare du Francais Contemporain: Manuel et Travaux Pratiques pour L'Enseignement de la Langue Francaise. - Paris: Librairie Larousse, 1971.

8. Eric Partridge. A dictionary of slang & unconventional English. 8th edition / Edited by Paul Beale. - Routledge & Kegan Paul, London. - 1984. - 560 p.

9. Jespersen O. - Language, its Nature, Development and Origin. - London, 1934. - P. 261. - Цит. за <http://slang.od.ua/?page=viewart&id=33>.

20. http://slang.od.ua/?page=viewart&id=33.

11. Le Dictionnaire du Francais: Langue Francaise avec Phonetique et Etimologie. - Hachette, 1992.

12. Oxford Advanced Learner's Dictionary of Current English. - UK: Oxford University Press, 1995.

13. Robert, Paul. Dictionnaire alphabetique et analogique de la langue francaise. Alain Rey, ed. Paris: Le Robert, 1985. - 642 p.

14. Slang // Britannica'97 / Encyclopedia Britannica and Merriam Webster's Collegiate Dictionary: Tenth Edition on CD-Rome.

15. Slang // The Encyclopedia of Language and Linguistics. - UK: Pergamon Press, 1994.

16. Websters II New Riverside Dictionary. - Berkley Ed., 1984. - 824 p.

17. Бабина А. ТЕРМИНОЛОГИЧЕСКОЕ ПОЛЕ В ИССЛЕДОВАНИЯХ СОЦИОЛЕКТА <http://slang.od.ua/?page=viewart&id=32>; <http://annababina.narod.ru/termin1.html>.

18. Бакіна Т.С. Сучасний фольклор школярів (Особливості творення і побутування): Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.01.07 / Київський ун-т ім. Тараса Шевченка. - К., 1997. - 24с.

19. Большая советская энциклопедия (БСЭ). - М.: "Советская энциклопедия", 1969 - 1978 гг. - т.V, с. 786.

20. Борисова Е.Г. О некоторых особенностях современного жаргона молодежи // Русский язык в школе. - М., 1987. - No 3.

21. Бурда Т.М. Мовна поведінка особистості в умовах українсько-російського білінгвізму (молодіжне середовище м. Києва): Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / НАН України; Інститут української мови. - К., 2002. - 22с.

22. Галичкина Е.Н. Специфика компьютерного дискурса на английском и русском языках (на материале жанра компьютерных конференций): Автореф. дис.... канд. филол. наук. Волгоград, 2001. - 19с.

23. Гладков Ф. "Об одном позорном пережитке" //"Литературная газета", 22 мая 1952. - Цит. за <http://slang.od.ua/?page=viewart&id=33>.

24. Глинський Я.М., Ряжська В.А. Інтернет. Сервіси, HTML web-дизайн. - Львів: Дело, 2002. - С.5.

25. Горіна Ж.Д. Розвиток українського розмовного мовлення студентів національних груп нефілологічних факульте-тів вищих навчальних закладів південного регіону України: Автореф. дис... канд. пед. наук: 13.00.02; Південно-укр. держ. пед. ун-т ім. К.Д.Ушинського. - О., 2001. - 20 с.

26. Горький М. "О языке" // "О литературе". - М.: Гос. изд-во худ. лит-ры, 1935. - С. 142. - Цит. за <http://slang.od.ua/?page=viewart&id=33>.

27. Дубровина К.Н. Студенческий жаргон // Филологические науки. - 1980. - No1.

28. Елистратов В. Арго и культура // Елистратов В. Словарь московского арго: Материалы 1984-1990гг. - М., 1994. - С. 592.

29. Іванова К.А. Соціологічні аспекти міжкультурної комунікації в українському вузі: Автореф. дис... канд. соціол. наук: 22.00.06; Харк. нац. ун-т ім. В.Н. Каразіна. - Х., 2002. - 22 с.

30. Ілик Т. Соціальні варіанти мови та їх термінологічне окреслення // Мовознавчі дослідження. Збірник наукових праць. - Донецьк: ДонДУ, 2000. - С. 67-73.

31. Колпакчи М. Дружеские встречи с английским языком. - СПб.: "Корвус", 1993. - С. 372-376.

32. Комп'ютерний словник / В.О. Соловйова (пер.). - К. : Україна, 1997. - С. 38.

33. Копыленко М. О семантической природе молодежного жаргона // Социально-лингвистические исследования. - М., 1976.

34. Кригер Е. Суворовцы. // "Известия", 28 июля 1945 г. - Цит. за <http://slang.od.ua/?page=viewart&id=33>.

35. Купцова Н.С. Особенности языка хакеров // Язык как структура и социальная практика. - Хабаровск, 2000. - Вып. 1. - С. 37-40.

36. Левинтов А. Паханы и пацаны. <http://lebed.h1.ru/art1049.htm>; <http://slang.od.ua/?page=viewart&id=33>.

37. Липатов А.Т. Русский сленг и его соотнесенность с жаргоном и арго. // Семантика и уровни ее реализации. - Краснодар, 1994.

38. Мордвинов А.Б., Осипов Б.И. Учебная практика по изучению народно-разговорной речи города. - Омск, 1990. - С. 22.

39. Ніколаєва А.О. Структурно-семантична характеристика термінології програмування, комп'ютерних мереж та захисту інформації: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01; Харк. нац. ун-т ім. В.Н. Каразіна. - Х., 2002. - 16 с.

40. Пестерова Н.Т., Рут М.Э. Номинативность и экспрессивность в семантике образного слова (именование людей в речи школьников) // Живая речь уральского города. - Свердловск, 1988. - С. 88 - 96;

41. Гусева Л.Г., Манион Я.Г. Локальный социально-возрастной жаргон. - 42. Иванищев С.И. Обращения в городской речи (на материале речи первокурсников) // Культура речи в разных сферах общества: Тезисы докладов Всерос. конф. - Челябинск, 1992. - С. 95-96.

43. Пономарів О.Д. Стилістика сучасної української мови. - Тернопіль: Навчальна книга - Богдан, 2000. - С. 96-102.

44. Рабинович Е.Г. Поэтика жаргона: О некоторых приемах стереотипизации речи // Этнические стереотипы мужского и женского поведения. - СПб., 1991.

45.Словарь лингвистических терминов / Под ред. О.С.Ахмановой. - М., 1964.

46. Смайлики. Толковый словарь <http://irc.iatp.by/showart.php?ID=13>

Додаток 1

Етимологічний аналіз термінів жаргон, арго та сленг

Терміни "жаргон" та "арго" прийшли у вітчизняну лінгвістику з французької мови, а "сленг" - з англійської. Тому ми вважаємо за необхідне звернутися до першоджерел, щоб з'ясувати початкове значення цих слів.

У французькій лінгвістиці трапляються діаметрально протилежні тлумачення термінів "жаргон" і "арго":

Жаргон у Робера тлумачиться як "неправильна, перекручена" або штучно створена мова, зрозуміла тільки членам конкретного угруповання.

Академічний словник французької мови подає таке визначення:

JARGON. s. m. Langage corrompu. Cet homme parle si mal Franзois, que je n'entends point son jargon.

Il sign. aussi, Un langage concertй, que l'on fait pour n'estre entendu que de ceux avec qui on a intelligence. Les bohemiens, les gueux, les coupeurs de bourse ont inventй un jargon entre eux que personne n'entend.

Il se dit aussi abusivement, & par une espece de mespris des Langues estrangeres qu'on n'entend pas. Je ne sзay pas quelle Langue parlent ces gens-lа, mais je n'entends pas leur jargon. - зіпсована мова; також умовна мова, зрозуміла лише для вузького кола користувачів (цигани, жебраки, злочинці).

Подібного трактування притримуються й автори Ашетт⁴¹. Проте упорядники словника з Бібліотеки Ларусс⁴² вважають, що саме термін арго (а не жаргон) позначає "сукупність слів і виразів, вживаних людьми однієї соціальної і професійної групи з метою виділитися на фоні інших соціальних об'єднань".

ARGOT. s. m. Certain langage des gueux et des filoux, qui n'est intelligible qu'entre eux. Savoir l'Argot. Apprendre l'Argot. Parler l'Argot⁴³ - певна мова жебраків і злочинців, не зрозуміла для оточення.

Словник Робера⁴⁴ дає загальновживане значення терміна арго як "мови криміналу" і лінгвістичне - "нетехнічна лексика, вживана якоюсь соціальною групою". Етимологічно арго - "corporation des gueux" - група злочинців.

Термін сленг у словнику Ларусса відсутній, а словники Робера й Ашетт пояснюють його як "англійське арго".

Англійське визначення терміна за словником Коллінза⁴⁵ таке:

slang - vocabulary, idiom, etc., that is not appropriate to the standard form of a language or to formal contexts, may be restricted as to social status or distribution, and is characteristically more metaphorical and transitory than standard language (as modifier): a slang word; another word for jargon - словник, ідіоми тощо поза мовними нормами чи формальним вживанням, обмежені соціальними рамками, що більше, ніж нормативна мова, характеризуються метафоричними та дифузними значеннями; також жаргон.

Відповідно ж до словника Вебстера

slang - a nonstandard vocabulary used especially in casual speech and consisting of arbitrary and often ephemeral coinages and figures of speech - нестандартний вокабуляр, що використовується здебільшого при неформальному спілкуванні і характеризується довільними і часто недовговічними утвореннями і фігурами мовлення.

Сучасний французький лінгвіст Луї-Жан Кальве, автор книги "Арго за 20 занять" надає терміну арго ширшого значення. На його думку, арго - це образна усна мова, що рясніє недовговічними авторськими неологізмами, частина яких постійно переходить у розмовну мову. За концепцією Кальве, існує 20 основних семантичних полів, у яких постійно за відомою схемою конструюються нові арготизми. Лінгвіст вважає, що, засвоївши базову метафору для кожного поля, людина зможе зрозуміти будь-який незнайомий і створити новий арготизм, значення якого буде зрозуміле навколишнім. Таким чином, у дослідженні Кальве арго постає як якась словотвірна схема.

В англійському мовознавстві спостерігається чіткіше розмежування термінів жаргон і арго, хоча й тут ці слова нерідко взаємозамінні. Так, і в словнику Мерріам Вебстерз⁴⁸, і в Оксфордському тлумачному словнику⁴⁹ значення "таємна, засекречена мова" належить терміну арго, а професійна лексика входить у семантичне поле жаргон. В оцінці цих понять за критеріями "експресивність", "мета створення" і "коло носіїв" упорядники словників не солідарні, а іноді мають протилежну думку.

Проте, попри те, що поле для серйозних термінологічних суперечок у цій царині велике, не арго і не жаргон приковують пильну увагу англійських і американських філологів; ні в Британіці, ні в Енциклопедії мови і лінгвістики немає окремих статей, присвячених цим поняттям. В англійській мовній культурі прийнято використовувати термін сленг для позначення некодифікованої мови.

Етимологія слова сленг невідома. Вперше термін був зафіксований у 1750 році зі значенням "мова вулиці". На сьогодні "у словниках зустрічається як мінімум два основних тлумачення слова сленг. По-перше, особливе мовлення підгруп або субкультур суспільства, і, по-друге, лексика широкого вжитку для неформального спілкування". Причому, друге значення в сучасній лексикографії превалює над першим. "Сленг займає проміжне становище між загальновідомими словами і виразами для неформального спілкування і лексикою вузьких соціальних груп". Тому в англомовній лексикографії проблема полягає не в тому, щоб відокремити сленг від жаргону й арго, а в тому, щоб зафіксувати перехід слів із сленгу в розмовне мовлення (popular speech).

Таким чином, англійське і французьке мовознавство відзначає багато тенденцій у вивченні підсистем мови і не має однозначного ставлення до термінів арго, жаргон, сленг і т.п.

Додаток 2

Соціально-вікові жаргони

До започаткованої ще в 19 сторіччі традиції досліджувати професійні жаргони дотикається новий напрямок: жаргони соціально-вікові. Причому, якщо відмежувати професійний жаргон від загальновживаної лексики не дуже складно, то визначити рамки соціально-вікових жаргонів видається проблематичним.

Щодо природи молодіжного жаргону, який привертає пильну увагу дослідників, існують різноманітні думки. Деякі лінгвісти заперечують систематичність і цілісність жаргону, представляючи його як "особливий словник" якоїсь соціальної групи. М.Копиленко пише: "Значна частина носіїв російської мови у віці від 14-15 до 24-25 років використовує у спілкуванні з однолітками кілька сот специфічних слів і яскраво виражених ідіоматичних словосполучень, що називаються молодіжним жаргоном".

Багато хто відзначає, що жаргон обслуговує лише найважливіші для його носіїв ситуації. У такому трактуванні жаргон - це "сукупність слів, що розширюють мовний репертуар групи носіїв тієї або іншої конкретної мови, структурних аспектів якої жаргон не торкається, реалізуючись лише на лексичному рівні для опису найбільш значущої для групи ситуації".

Інші дослідники бачать у жаргоні досить складну підсистему мови, що виділяється вибірковістю семантичних полів, зниженим стилем і обмеженістю кола носіїв. "Спираючись на мовну систему в цілому, жаргон є частиною цієї системи - частиною, що живе і розвивається за законами, спільниаи для всієї системи. Водночас жаргону властиві деякі особливості, що і дозволяють виділити його в окрему підсистему". Подібні думку висловлює О. Уздинська: "Молодіжний жаргон - це особлива підмова в складі загальнонаціональної мови, що використовується людьми у віці від 14 до 25 років у невимушеному спілкуванні з однолітками. Молодіжний жаргон характеризується як особливим набором лексичних одиниць, так і специфікою їхного значення. Носії - це соціально-демографічна група в складі народу, об'єднана, насамперед, віком".

Деякі філологи прагнуть не виділяти жаргон у підсистему, а, навпаки, розглянути його в складі загальнонаціональної мови. Проте навіть вони вважають жаргон соціально маркованим. "На даний період (із середини 60х років) уже не можна говорити про жаргон як про замкнуте мовне вживання якоїсь соціальної групи: жаргон молоді - скоріше знижений стиль мовлення, засіб невимушеного спілкування в колі однолітків".

Додаток 3

Графічні засоби передачі емоцій під час комп'ютерного спілкування.

Нездатність письмової мови передати весь спектр емоцій дуже впливає на формування комп'ютерного сленгу; звідси його неемоційність. Цей пробіл, однак, досить успішно заповнюють так звані emoticons, чи смайлики - явище, що не зустрічається більше ніде, крім комп'ютерного середовища. Найбільш відомими з них є , проте найчастіше автори електронних документів та замінюють їх значками, створеними за допомогою клавіатури. Такі значки ніби лежать на боці, але гама емоцій, що виражаються ними, набагато повніша.

Серед українських користувачів поширене трохи іронічне ставлення до подібних видів вираження емоцій, тому найчастіше вони вдаються до підкреслено експресивних засобів, таких як використання перекручених чи продубльованих значків. Наприклад, :)))))))) означає вищий ступінь радості, у свою чергу :/// використовується для позначення глибокої пригніченості. Надзвичайно широкого вживання набуло використання множинних розділових знаків, зокрема, питального та знака оклику, і якщо в звичайному листуванні це виглядає неорганічно і дещо грубо, то в електронному спілкуванні даний спосіб вираження емоцій є цілком прийнятним.

Первинні смайлики

:-) Основна усмішка. Використовується для виразу сарказму або оцінки жартівливого твердження.

;-) усмішка з підморгуванням; заграє і/або саркастична посмішка. Скоріше означає "Не бийте мене за те, що я тільки що сказав".

:-( Сумна посмішка. Вам не сподобалося останнє твердження або ви засмучені будь-чим.

:-I Незалежна посмішка. Краще, ніж сумна, але не така гарна, як щаслива посмішка.

:-> погрозлива, різка, єхидна посмішка. Гірша, ніж :-)

>:-> По-справжньому грізний коментар.

>;-> грізна фізіономія, що підморгує.

Вторинні смайлики:

:-[ Вампір

:-E Вампір із зубом, що стирчить.

:-F Вампір із зубом, що стирчить, і одним зламаним.

:-7 Огидне/перекручене твердження.

:-* З'їв щось кисле.

:-@ кричить.

:-# У наручниках.

:-& Зав'язаний язик.

:-Q Курить.

:-? Курить люльку.

:-P Вколоти язик.

:-S Неузгоджене твердження.

:-D Голосно сміятися.

:-X Запечатані губи.

:-C Зовсім погано...

:-/ Скептично

:-o Ах-ох!

:-9 Облизуватися.

:-0 Не кричіть! (Мовчання в години сну) Також "оратор".

:-' Спльовувати

:-1 Нормально.

:-! Нормально.

:-$ Рот закритий на замок.

:-% Банкір

:-q Намагатися доторкнутися до носа язиком.

:-a Те ж з іншого боку.

:-e Розчарований.

:-t Відрізаний.

:-i напівпосмішка

:-] дурень.

:-[ дурень, що не Посміхається.

:-} Потріскані губи, або борода.

:-{ Індиферентна посмішка з вусами.

:-j Ліва посмішка.

:-d Ліва посмішка, що піддражнює читача.

:-k Бийте мене.

:-\ Нерішуче

:-| ?

:-< Цілком безрадісний

:-x Губи запечатані (не можу говорити).

:-c Погано.

:-v Голова, що говорить.

:-b ??? Язик.

Зі зміненим носом:

:*) П'яний.

:^) Ніс зламаний

:v) Ніс зламаний в іншому напрямку.

:<) Ніс зсунувся з обличчя.

:=) Два носи.

:o) Клоун

:u) Кумедний ніс (лівий)

:n) Кумедний ніс (правий)

Зі зміненими очима:

% %-) Уставившись в экран 15 годин підряд.

8-) Надягти темні окуляри.

B-) Надягти рогові окуляри.

O-) Meгaтoннa, циклoп, або у підвoдній мacці.

.-) Oднoокий.

,-) Підморгує oднoокий.

g-) Пeнcнe.

Зі зміненими кількома cимвoлaми:

|-I Cпить.

|^o Xропе.

|-O Позіхає.

:,( Бeз нoca, a кpичить.

% %-6 Moзок вмep (?)

8-| Heвідоміcть.