Why the European Union?

Коефіцієнт оборотності запасів (коефіцієнт інтенсивності використання) розраховується діленням собівартості реалізованої за звітний період продукції на вартість виробничих запасів.

Рівень оборотності виробничих запасів значною мірою залежить від галузевих особливостей.

Тривалість обороту виробничих запасів представляє собою кількість днів, яка необхідна для перетворення виробничих запасів в грошову форму і є величиною оберненою до коефіцієнта оборотності.

Матеріаломісткість продукції є узагальнюючим вартісним показником і визначається як співвідношення суми матеріальних витрат до вартості виготовленої продукції і показує, скільки матеріальних витрат припадає на кожну гривню виготовленої продукції.

Аналіз матеріаломісткості проводиться у наступному порядку:

Ш визначається загальна оцінка матеріаломісткості продукції;

Ш аналізується зміна матеріаломісткості за окремими елементами витрат;

Ш визначається вплив зміни факторів на матеріаломісткість продукції;

Ш визначається вплив факторів на матеріаломісткість .

Аналіз матеріаломісткості продукції дає можливість пошуку резервів скорочення матеріальних витрат на виробництво продукції та сприяє зниженню собівартості.[19]

Аналіз матеріаломісткості проводиться за структурно-логічною, адактивною, краткою або мультиплікаційною факторними моделями.

Структурно-логічна факторна модель матеріальних витрат відображає зміну матеріаломісткості залежно від зміни загальної матеріаломісткості продукції, на які, у свою чергу, впливають фактори другого і третього рівнів.

ВИСНОВОК

Як висновок, можна сказати, що запаси - це предмети праці, які:

Ш утримуються для подальшого продажу за умов звичайної господарської діяльності;

Ш перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва;

Ш утримуються для споживання під час виробництва продукції, виконання робіт та надання послуг, а також управління підприємством.

До виробничих запасів відносять: сировину і матеріали, купівельні напівфабрикати та комплектуючі, вироби, паливо, тару і тарні матеріали, будівельні матеріали, матеріали, передані на переробку, запасні частини, матеріали сільськогосподарського призначення, інші матеріали.

До предмета аудиту виробничих запасів належать процеси та явища, відображені документально, пов'язані з рухом виробничих запасів, їх залишками, оцінкою тощо.

Об'єктами аудиту виробничих запасів є:

Ш кількісне та якісне приймання запасів від постачальника, а також при внутрішньому переміщенні в міжцеховому напрямку, між матеріально відповідальними особами, складами та виробництвом.

При цьому досліджується: повнота оприбуткування запасів за даними бухгалтерського обліку; їх відповідність за кількістю та якістю за даними супровідних приймальних документів і складених матеріально відповідальними особами, а також повнота оприбуткування запасів, які надійшли без супровідних документів;

Ш умови зберігання запасів і закріплення матеріальної відповідальності.

Досліджується, чи відповідає стан складського господарства вимогам зберігання запасів (наявність вагів та час їх клеймування, обладнання складів полицями, шафами, контейнерами, протипожежним обладнанням).

Закріплення матеріальної відповідальності перевіряється за даними договорів про матеріальну відповідальність, укладених між адміністрацією підприємства та конкретними працівниками.

Джерела інформації аудиту виробничих запасів являють собою предметну область дослідження. Це нормативні документи, облікова політика підприємства та джерела, в яких зафіксована інформація, що характеризує залишки і рух виробничих запасів.

Здійснюючи аудиторське дослідження, аудитор вивчає документи, за допомогою яких відтворює ланцюг господарських фактів від придбання запасів, їх зберігання і до списання. Дослідження не обмежується вивченням бухгалтерських документів. Аудит виробничих запасів не може здійснюватися без досліджень оперативного обліку, інформації з діловодства (накази про зміну матеріально відповідальних осіб;про проведення ревізій, інвентаризацій; про розгляд результатів ревізій та інвентаризацій тощо), висновків спеціалістів (щодо якості та придатності запасів, доцільності їх придбання, списання).

У ході аудиту використовуються акти ревізій та перевірок запасів, складені відповідними контролюючими органами, а також інформація, одержана в ході попереднього аудиту. Ці джерела інформації мають допоміжний характер, проте, їх дослідження дає можливість встановити місця підвищеного інформаційного ризику.

Загальне визначення завдання аудиту виробничих запасів полягає у встановленні достовірності й повноти відображення в бухгалтерському обліку та звітності всіх господарських фактів відносно залишків і руху виробничих запасів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Закон України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” № 996 - XIY ВР від 16 липня 1999 р.

2. Закон України “Про аудиторську діяльність” № 3125 - XII від 22 квітня 1993р.

3. Закон України “Про податок на додану вартість” № 168/97 ВР від 3 квітня 1997 р.

4. Закон України “Про охорону праці” 1992 р.

5. Закон України “Про оподаткування прибутку підприємств” № 283/97 - ВР від 22.05.97р. із змінами і доповненнями.

6. П(С)БО 1 “Загальні вимоги до фінансової звітності” Наказ Міністерства фінансів № 83 від 31.03.1999р.

7. П(С)БО 2 “Баланс” затверджений наказом Міністерства фінансів № 87 від 31.03.1999р.

8. П(С)БО 3 “Звіт про фінансові результати” затверджений наказом Міністерства фінансів України № 291 від 30.11.1999р.

9. П(С)БО 9 “Запаси” затверджений наказом Міністерства фінансів № 246 від 20.10.1999р.

10. План розрахунків бухгалтерського обліку, затверджений наказом Міністерства фінансів України № 291 від 30.11.1999р.

11. Інструкція “Про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку”, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 246 від 20.10.1999р.

12. Інструкція “Про інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків”, затвердженою наказом Міністерства фінансів України № 69 від 11.08.1994р. із змінами і доповненнями від 26.06.2000р. № 115.

13. Інструкція “Про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей”, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 16.05.1996р.

14. Постанова Кабінету Міністрів України “Порядок визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей” від 22.11.99р. № 116.

15. “Порядок проведення дооцінки залишків матеріальних цінностей” затверджений наказом Міністерства фінансів України № 69 від 11.08.1994р.

16. Наказ Міністерства статистики України “Про затвердження типових первинних документів з обліку сировини і матеріалів” №193 від 21.06.96р.

17. Наказ Мінфіну України “Про кориспонденцію рахунків” від 28.03.2001р. №143.

18. Методичні рекомендації про застосування регістрів бухгалтерського обліку, затверджено наказом Міністерства фінансів України № 356 від 29.12.2000р.

19. Баканов М.И., Шерешет А.Д. Теорія анализа хозяйственной деятельности: Учебник. - М.: Финансы и статистика, 2000. - 608 с.

20. Бандурка О.М., Червяков І.М., Посилкіна О.В. Фінансово-економічний аналіз.- Харків, 1999.

21. Білуха М.Т.Курс аудиту : Підручник,2-ге вид. перероб. - К.: Вища шк.:Т-во “Знання”. КОО.1999.514с.