Неологізми в мові українських засобів масової інформації

У новітній період розвитку української мови простежується тенденція до кількісного зростання змішаних, або «гібридних» [21] термінів: валютноокупний "той, який виправдовує затрати на своє виробництво (у валюті)", високоліквідність, відеоринок, підприємство-монополіст, лізингодавець відеопідприємець та ін. напр.; «З грудня відеопідприємці зберуться в Будинку кіно в Києві на ділову зустріч.» («Урядовий кур'єр»№42(2457). 27.11, 98).

Широко функціонують також одиниці, що передають важливі економічні процеси, дії, заходи, які здійснюються нині в нашій державі: санація "збільшення кредиту, надання субсидій та інші фінансові заходи держави або банків з метою допомоги великим підприємствам, компаніям, які перебувають під загрозою збанкрутування", монетаризація "процес проведення монетарної політики; проведення економічної політики спрямованої на стримування збільшення грошової маси та зменшення інфляції", курсоутворення "процес встановлення курсу валюти чи курсової вартості акцій, іпотека "позика, що видається під заставу нерухомого майна, а також застава нерухомого майна під таку позику", пор.: «Відповідно потрібні санація економіки, створення сприятливого інвестиційного клімату й підвищення якості управління.» («Україна молода» №33,21.02.06). Варто відзначити, що частина таких слів наближається до соціально-економічної і навіть політичної термінології, пор.: секвестрування "пропорційне скорочення коштів, передбачених бюджетом, в умовах подолання його дефіциту", секвеструватися, доларизація "впровадження американського долара (в економіку України)", розмитнення "проходження митного контролю", взаємозалік "безготівкове погашення взаємних платіжних зобов'язань у рівновеликих сумах (сировиною, товарами, послугами)" тощо, напр.: Оскільки бюджетних доходів "живими грошима" хронічно бракує, витратні статті бюджету зазвичай пропорційно секвеструються («Дзеркало тижня», №8(587),4-10.03.06); «Зараз ми здійснюємо взаємозаліки з пенсійним фондом.» (“Урядовий кур'єр”,№48(3213), 14 березня, 2006).

У досліджуваних джерелах з'явилися й активно побутують лексеми, які називають нові професії, рід занять економічного характеру: дистриб'ютор "оптовий торгівець; постачальник; фірма або підприємець, який займається збутом продукції; юридична або фізична особа, яка займається від імені фірми-виробника збутом і гарантійним обслуговуванням товару", маркетолог "фахівець у галузі маркетингу", аудитор/авдитор "особа (ревізор), яка здійснює перевірку фінансово-господарської діяльності підприємства, компаній, комерційного банку або суб'єктів ринкової економіки" та ін. Близькими до них є назви осіб за певними економічними видами діяльності: біржовик "той, хто займається біржовими операціями", трастовик "представник довірчого товариства - трасту", монетарист "той, хто здійснює монетарну політику", санатор "той, хто здійснює санацію", олігарх "власник великого капіталу", а також залучених до того чи іншого виду економічної співпраці осіб, наприклад, фондоодержувач "той, хто одержує фонди на що-небудь", лізингоотримувач "той, хто отримує що-небудь у довготермінову оренду", валютотримач "той, хто тримає, зберігає валюту" тощо, пор.: Надто часто українські дистриб 'юторц найвідоміших світових компаній насправді виявляються самозванцями, про яких "материнській " фірмі взагалі нічого не відомо («Дзеркало тижня» №1(596) 29.04-12.05.06); Подяки на адресу молодого монетариста годі було б сподіватися. Його звинувачують у всіх гріхах («Україна молода» №33,21.02.06)).

Широко представлено в мові сучасних мас-медіа нові слова на означення ряду зарубіжних, спільних та українських концернів, компаній, асоціацій, спілок, підприємств, фірм, фондів, програм тощо: "Гербалайф" (від "Herbalife International'" - міжнародна медична фірма, яка виробляє різноманітні препарати для корекції ваги тіла, для захисту організму від шкідливих впливів довкілля,). Укрпромінвест (Українські промислові інвестиції), УНЕКА (Українсько-німецька економічно-культурна асоціація). "Схід-Захід" (фермерська асоціація), СЗАТ (Спільне закрите акціонерне товариство), "Агрокомсинтез", Енергоконсалтинг", ЗовчішЕкономБізнес, АТ"Оболонь", "Світоч", "Добробут" українська енергокомпанія) тощо. Засвідчено, що з-поміж них домінують однослівні лексеми, переважно оформлені як складноскорочені слова, напр.: Арбітражний суд Чернігівської області ...порушив справу №9/105/326 про банкрутство дочірнього підприємства "ЮРКОСТ" СЗАТ фірми "Агрокомсинтез" («Урядовий кур'єр»№8 (2423), 16.01.03);

Невід'ємною ознакою ринкової економіки у незалежній Україні є виникнення великої кількості нових слів на позначення комерційних ощадних банків із назвами на зразок: "Приватбанк", "Промінвестбанк", "Агропромбанк", "Градобанк", "Аваль", "Укрсоцбанк", ЗУКБ (Західноукраїнський комерційний банк) та ін., які відбито в мові сучасних ЗМІ, напр.: За станом на початок 1997р. в Україні було зареєстровано більше ніж ЗО хранителів цінних паперів. Функції останніх виконували тоді найбільші банки - "Приватбанк ", "Україна ", "Аваль ", ''Промінвестбанк " та ін. («Дзеркало тижня» №2(581) 31-27.01.06).

Наприкінці XX ст. у суспільстві виявилися небажані та негативні економічно-фінансові явища, афери, зловживання, що відображено в таких словах, як: комерціалізація "проникнення комерції в усі сфери життєдіяльності суспільства; перехід на комерційні засади, торгово-ринкові відносини", тінізація "збільшення частки нелегального сектора в економіці", гіперстагфляція "надзвичайно високий, крайній рівень стагнації та інфляції", корупціонер "державний службовець (чиновник), політичний чи громадський діяч, причетний до корупції", відеопіратство "незаконне тиражування, прокат відеофільмів", автоспекулянт "той, хто наживається на незаконному перепродажу автомобілів", електрозлодій "той, хто викрадає електроенергію" та ін., напр.: Прем'єр-міністр вживає всіх заходів для боротьби з тінізацією економіки («Урядовий кур'єр» №92(3005), 20.05.05); «Головний аргумент пояснень наших офіційних осіб - обмеженість пропускної спроможності КПП, нестача митників, а ще - небувала кількість автоспекулянтів і автоконтрабандистів. 1 все це дійсно так.» («Урядовий кур'єр» №136(1818), 28.07.2000). Називаючи негативні явища у сучасному суспільному житті, відповідні номінації містять у своєму значенні виразну оцінну семантику.

2.2 Конфесійна лексика і термінологія

Релігійна тема в мас-медіа, інформація про життя конфесій зумовлюють активізацію відповідних лексичних одиниць. Серед останніх найбільшу групу, яка постійно збільшується, становлять одиниці на позначення не відомих раніше в Україні широкому загалові релігійних течій, рухів, шкіл, сект, культів, угруповань (хоч спеціалістам вони могли бути відомі й раніше): харизматизм "пієтичний рух у сучасному християнстві, спрямований на пожвавлення релігійного життя, пошук нових форм культової практики", дзен-буддизм "одна з найбільш впливових буддистських шкіл на Далекому Сході", "Перемога" "релігійний культ, підпорядкований Об'єднанню незалежних харизматичних християнських церков України, в основі діяльності якого лежить кодування вірних" та ін., напр.: «Перша хвиля харизматизму спалахнула близько ста років тому в Америці» («Дзеркало тижня», №8(587), 4-10.03.06); У Державному комітеті у справах релігій зібрано свідчення постійних відвідувачів "Слова Віри" та "Перемоги " про духовне та фізичне зцілення, моральну допомогу. Але державні установи мають і діаметрально протилежні свідчення (“Україна молода”, №49, 17.03.2006). Близькими до попередньої групи є слова для номінації церков, форм сучасної релігії: УПЦ-КП (Українська православна церква Київського патріархату), УПЦ-МП (Українська православна церква Московського патріархату), РУНвіра (Рідна українська національна віра - одна з форм сучасної релігії певної частини українців на основі трансформації давніх дохристиянських вірувань, зокрема віра в єдиного Дажбога), силенкіанство "те саме, що РУНвіра'' тощо, пор.: «УПЦ-МП не є назагал конкурентом УГКЦ, яка має свій "електорат" у Західній Україні»(“Україна молода”, №49, 17.03.2006).

У мові української публіцистики кінця XX - початку XXI століття. помічено кількісне зростання номінацій на означення провідників, послідовників і прибічників, представників віруючих різних конфесій, течій, рухів, шкіл, сект, культів, угруповань та ін.: сайєнтолог "послідовник нетрадиційного релігійного напряму, в якому орієнтація на наукові досягнення поєднується з практикою вульгаризованого психоаналізу", шаріант "фанатичний прибічник шаріату - системи правових і релігійних норм, що ґрунтуються на загальних правилах ісламу і мають силу закону для мусульман", мунівець "представник і прихильник релігійного Руху єднання Муна Сан Мьона - північнокорейського конфесійного лідера, який ставить за мету глибоке перетворення людського суспільства в усіх його сферах, прагне навернути людей до всесвітнього миру, формувати в них потребу в усвідомленні своєї моральної та етнічної відповідальності", гуру "духовний наставник, учитель у буддизмі; засновники неоорієнталістських течій, рухів і культів, що поширилися в Європі та Америці у другій половині XX ст.", слововірець "член секти "Слово віри", люциферист "представник люциферизму як одного з різновидів сатанізму" та ін., напр.: „Смертельний вирок винесено п'ятьом шаріантам (із центру ісламського екстремізму в Дагестані); Представники люииферистів були налаштовані агресивно.” (“Урядовий кур'єр”,№48(3213), 14 березня, 2006).

Серед значної кількості інноваційних одиниць аналізованого корпусу лексики й термінології доцільно виділити також невелику групу слів, що передають різні назви конфесійних наук, вчень, реалій, понять, процесів, пор.: ашрам "кожен із чотирьох ступенів духовного життя в системі кришнаїзму, який дозволяє тому, хто наслідує його, усвідомити свою духовну сутність; місце, де займаються пошуками своєї духовної сутності", тантра "вчення про різноманітні енергії Всесвіту, а також про способи керування та оперування ними", реінкарнація "повторне втілення душі в новому тілі; переселення душ (у східних релігіях)", євангелізація "проповідь християнства серед населення, яке сповідує іншу віру" тощо, пор.: Проблему хіпі у Сполучених Штатах було розв'язано. Вони зникли в кришнаїтських ашрамах («Урядовий кур'єр»№42(2457).27.11.98). Поповнення названої тематичної групи відбувається за рахунок розширення пізнавальної діяльності людини - намаганням охопити інформацію про світові релігії, культи. Така інформація свідчить про інтелектуалізацію сучасної наукової мови, в словнику якої відбивається філософська думка, прагнення глибше пояснити сенс життя і духовний світ людини.

2.3 Науково-технічна, виробничо-професійна лексика і термінологія

Порівняно велику групу лексичних неологізмів, що з'явилися в сучасній українській мові новітнього періоду, становлять інноваційні терміни науки, техніки, виробництва. Подальший розвиток науково-технічного прогресу як у всьому світі, так і в Україні, плідні контакти вчених, технічної еліти (міжнародні наукові симпозіуми, конференції, семінари, відрядження за кордон, спільні підприємства, фірми, проекти тощо) зумовили появу й активне функціонування відповідної лексики й термінології з найрізноманітніших галузей знань; сюди ж належать і назви відповідних професій та їх спеціальна лексика.

Як результат науково-технічної революції, повсякчас з'являються нові галузі науки зі своїм специфічним інноваційним термінологічним апаратом, що поступово стають надбанням українського загалу і його мови. Мовна практика останніх років збагатилася словами на означення нових для України галузей наук (окремі з них були відомими на Заході й раніше): космохімія "наука, що вивчає хімічний склад речовин, сполук у космічному просторі", синергетика "наука, що вивчає явища синергізму (комбінована дія компонентів системи, яка самоорганізовується; наукова концепція цілісного сприйняття світу й окремих систем)", іміджологія "наука про сукупність знань, необхідних для створення образу окремої людини, а найчастіше політичного реноме певного лідера держави, політичного блоку, партії та ін.", суїцидологія "наука, що вивчає причини самогубств", успіхологія "наука, яка дає настанови для досягнення успіху в чому-небудь" тощо, пор.: «Він (В. Вернадський) - один із фундаторів біохімії, космохімії, гідрохімії, радіохімії, низки інших наук, поява яких значною мірою випереджала час» (“День”, №024, 08.02.2006); «Слухачі Вищої школи "паблік рілейшнз" опанують з допомогою новітніх технологій та тренінгів секрети ефективної реклами, іміджологїї та ін.» (“День”, №024, 08.02.2006).

Науково-технічний прогрес сприяв появі різних найменувань нових типів машин, автобусів, комбайнів та ін. на зразок ГАЗель "нова марка малолітражної вантажної машини, яку випускає філія Горьківського автомобільного заводу в Криму", "Ланос", "Нубіра", "Богдан" "мікроавтобус українського виробництва", "Бізон", "Славутич", "Лан" (зернозбиральні комбайни), скутер "транспортний засіб для пересування по снігу", електропед "велосипед на електричній тязі" тощо, напр.: Народився "Славутич" у нашому КБ, а основною базою для його серійного виробництва визначене Акціонерне товариство "Херсонські комбайни" («Україна молода» №236, 18.12.03); Вітчизняний зернокомбайн "Лан" можна, звичайно, придбати "за лізингом" («Україна молода» №236, 18.12.03); Кількість снігоходів у Швеції сягнула ЗО тисяч («Дзеркало тижня» №30(303), 29.07-04.08.2000). Сюди також варто віднести нові назви устаткування, механізмів, апаратів, пристроїв та ін.: електровітряк "вітряк, що виробляє електричну енергію", телефакс/факс "апарат із пристроєм для друкування, який використовують для передачі та прийому графічної, друкованої інформації засобами телефонного зв'язку", плеєр "компактний магнітофон з навушниками, який здатний лише відтворювати фонозапис" та ін., пор.; Не вистачає досвіду підприємництва, немає комп'ютерів, факсів та іншого необхідного для ділового життя обладнання («Дзеркало тижня» №30(303), 29.07-04.08.2000).

В останні роки досить інтенсивно функціонують у мові публіцистики назви науково-технічних і виробничих систем, процесів, речовин: Інтернет "всесвітня інформаційна комп'ютерна мережа, що об'єднує чисельні некомерційні комп'ютерні мережі і комп'ютери, які обмінюються інформацією між собою", конверсія "переведення підприємства оборонної промисловості на виробництво цивільної продукції і товарів народного споживання", фітогормони "фізіологічно активні речовини, що регулюють ріст, сприяють укоріненню рослин і т. ін." тощо, напр.: Головною особливістю фестивалю "Майбутнє України" ... стало використання комп'ютерних технологій, які дозволили перенести звук і зображення в мережу Інтернет («Дзеркало тижня» №30(303), 29.07-04.08.2000).

2.4 Інновації політологічного характеру

Найпомітніше місце в мовній репрезентації ідеологічних концепцій належить суспільно-політичній, або політологічній, лексиці і термінології. Дослідження цієї лексики становить як суто лінгвістичний, так і соціальний інтерес [21]. Номінації у сфері міжнародних відносин, правової діяльності, реалій внутрішнього політичного життя в Україні та в інших державах концентруються навколо найбільш актуальних проблем сучасності.

Як відомо, наприкінці XX ст. відбулися кардинальні зміни на міжнародній арені - пішла в небуття світова соціалістична система та її військовий блок - Варшавський договір, завершилася ера холодної війни та гонки озброєнь, протистояння двох соціальних систем тощо. Розпад СРСР, країни з тоталітарним режимом, виникнення нових незалежних держав, розбудова демократичної правової Української держави та її інституцій, формування нового мислення, нової політичної свідомості громадян - всі ці процеси відбиваються і фіксуються в сучасній українській мові. Свідченням цих змін є поява численних лексичних і семантичних інновацій, серед яких розрізняємо неологізми різного статусу:

1) лексеми-неологізми;

2) текстові інновації.

Лексеми - неологізми останніх десятиліть, функціонуючи в мові мас-медіа, реалізують свою семантику, узвичаюються, поширюються в мовній практиці й мають перспективу входження у загально-мовний словник. За матеріалами ЗМІ, зафіксовано таку групу лексем-неологізмів на позначення процесів, явищ розбудови і становлення держави: державотворення "процес творення й розбудови держави", державознавство, роздержавлення, етнодержавотворення, етнополітика, етнопедагогіка, націобудівництво, націостановлення тощо, напр.: «Насправді ці (ліві) сили стали в опозицію до нашого вимріяного віками державотварення, в опозицію до всього українського.» («Україна молода» №33,21.02.06)); Тут московський мер виступає вже й як "новатор " в етнополітиці. Ніхто, бачите, в Севастополі не живе, крім "росіян" («Урядовий кур'єр» №136(1818), 28.07.2000).

Текстові інновації на зразок новонезалежний "той, який нещодавно здобув незалежність (як правило, про державу)", політструктуризація "процес чіткого оформлення політичних структур", неоавантюрний "для якого характерні нові ризиковані й сумнівні дії", новорухівець "представник нового Руху, тобто нової партії УНР (Український Народний Рух) на чолі з Ю.Костенком", підмандатний "який діє за мандатом ООН" та інші так само пов'язані з усвідомленням соціально-політичних процесів, що відбуваються в світі та Україні, проте не мають статусу потенційно кодифікованих лексем, пор.: «Ця програма мала на меті допомогти новонезалежним державам позбутися ядерної зброї.» («Урядовий кур'єр» №136(1818), 28.07.2000); Спонтанна російська "пугачовщина" та "разінщина", українське "кармалюцтво" - ніщо інше, як неоавантюрний український більшовизм («Дзеркало тижня», №8(587), 4-10.03.06); «…черговий з'їзд відбувався під знаком великого протистояння "старої гвардії" В'ячеслава Чорновола та "новорухівців" на чолі з Юрієм Костенком. Нинішній з'їзд відбувся без жодних знаків («Дзеркало тижня»,№27(300), 8-14.07.2000). «У сутичці професіоналізму «кучмістів» і некомпетентності революціонерів, відповідно до логіки розвитку подій, перемогли останні» («Дзеркало тижня» №20(599) 27.05-2.06.2006)

Дослідники відзначають специфіку текстових інновацій [16].

Загальновизнано, що своєрідність лексики суспільно-політичного змісту характеризується, по-перше, широтою тематичного діапазону і розмитістю його меж (це терміни ідеології, політики, юриспруденції, частково військової справи тощо); по-друге, це перифрази, абревіатури, загальновживані найменування, метафори, навіть власні імена, за якими може стояти певний комплекс політичних уявлень і понять, асоціацій. Саме вони й становлять текстові інновації, в яких слово (іноді лише на короткий час) набуває додаткового значення в публіцистичному контексті.

2.5 Лексичні неологізми в рекламній діяльності

Реклама покликана завжди знаходитись на вістрі нових віянь нашого життя. З одного боку, вона є засобом проектування нових слів, оскільки в ній знаходять відображення різні зміни, що відбуваються у суспільстві: поява нових реалій в галузі науки та інформаційних технологій, а отже і їхніх назв. З іншого боку, вона сама є причиною появи неологізмів у нашому мовленні. Адже, як відносно нова (у сучасному розумінні) галузь людської діяльності, вона принесла із собою й нові реалії (копірайтер, креатив, бриф, постер, бігборд, бренд). «Замовники скаржаться, бо обіцяної якості вони не отримують дуже часто. Мало того, що агентства постійно затримують формлення бігборду, та ще й за паганої погоди виконевець не зобов'язується власним коштом поновляти рекламні плакати» («Дзеркало тижня» №20(599) 27.05-2.06.2006)

Традиційно виділяють такі шляхи проникнення нових слів до лексичного складу мови. По-перше, поява нових реалій і відсутність у словниковому складі слів для їх позначення (Інтернет). Другий - нове, переосмислене значення вже існуючих слів (цифровий, мережа). Третій спосіб - поява слів, що є синонімами до вже існуючих, але які при цьому дозволяють більш ємно називати те чи інше поняття (топовий) . Свого часу фірма „Rank Xerox” стала першим постачальником копіювальної техніки на території Радянського Союзу. Відтоді в мовленні наших людей активно закріпилось слово „ксерокс” та похідні від нього. Воно перестало бути власною назвою і помилково вживається для називання цього пристрою та пов'язаних із ним процесів. Подібне часто можна спостерігати і в рекламних текстах: ксерокс, послуги ксерокопіювання тощо. Лише поодинокі фірми у своїх оголошеннях пропонують споживачам придбати копіри або зняти копію [8].

„Second hand” - словосполучення, що вже понад десять років використовується для називання одягу, який до цього був у використанні й надходить до нас із різних країн. Ставлення як до самої реалії, так і до її назви у суспільстві від самого початку було неоднозначним. Останнім часом можна спостерігати тенденцію до заміни цього словосполучення виразами типу „дешевий одяг”, „одяг з Європи” тощо, які фіксуються на вивісках.

Прагнення досягти сконденсованості змісту нерідко спонукає використовувати у текстах оголошень абревіатури, в тому числі й іншомовні. Зокрема, на різних рекламних носіях можна побачити написи типу: Елітний відпочинок, VIP-сауни; VIP-кухні тощо. Це поняття частіше вживається у мові як пересічних громадян, так і в повідомленнях засобів масової інформації. В англійській воно тлумачиться як „дуже поважна особа” (very important person). Вживання у нашому мовленні дає підстави говорити про те, що поняття було запозичене із деякими змінами у своєму значенні порівняно з оригіналом. У нас слово застосовується швидше по відношенню до людини заможної, що не обов'язково означає поважну.

Якщо раніше основну увагу замовники та виробники реклами звертали на потенційну цільову аудиторію старшого віку, то сьогодні ситуація змінилась. Молодь на разі розглядається як одна з активних споживацьких груп. Про це можна говорити, аналізуючи деякі рекламні тексти, що наслідують мову та інтонації цієї вікової групи. Наприклад: «Два поршні твого драйву! Йе-е-е, він класно їздить на байку! А ти класно танцюєш! Або ганяєш в баскетбол. Або розбираєшся у класній музиці чи комп'ютерах. Кожен поведений на чомусь класному, і в кожній голові є драйвовий мотор. МАЖОР - це два поршні, що розганяють твій драйв до максимальної швидкості, подвійний апгрейд для твого натхнення! Візьми, розкрий, скуштуй МАЖОР, роби те, що любиш! (телевезійна реклама ТМ «Мажор») Запозичені з англійської мови слова драйв (рух), байк (велосипед), апгрейд (підйом, заряд), вигук захоплення йе-е, як і безліч інших, притаманні мовленню сучасних підлітків, або тінів (скорочено від тінейджерів - молодь віком від 13 до 18 років). Отже, рекламні тексти чи не найпершими віддзеркалюють нові слова, що потрапляють у мовлення ЗМІ. З одного боку, за допомогою оголошень виробники повідомляють про винаходи у своїй галузі, що зумовлює безпосереднє використання такої лексики. З іншого боку, в деяких випадках текст має свідчити, що рекламодавець знаходиться на гребені, є „своїм” у колі цільової аудиторії, добре знає, якою мовою говорити до неї. Такою є, в першу чергу, реклама, орієнтована на молодь і підлітків. Аналіз запозичень дає підстави говорити, що інколи вони набувають додаткових відтінків у значенні. Сам факт нових лексичних надходжень у мову є, без сумніву, ознакою її розвитку. Проте надмірне їх уживання, зокрема в рекламі, є небажаним, оскільки це може стати причиною засмічення мови, а також призводити до нерозуміння тексту повідомлення споживачем.

Тут також не можна не зазначити, що англійська мова стала справді світовою мовою. Нею володіє близько півтора мільярда осіб. Вісімдесят відсотків наукових досліджень публікується англійською, нею ж друкується близько п'ятдесяти відсотків з десяти тисяч щоденних газет [13]. Тому не дивно, що наприкінці XX - на початку XXI ст. активізувалися також і українсько-англійські мовні контакти, результатом яких стала значна кількість запозичень у різних сферах діяльності: в економіці (фандрейзинг, баєр, лот), у суспільно-політичній сфері (аплікант, ньюсмейкери, спічрайтер), у засобах зв'язку, ЕОМ (роумінг, баннер, лептоп, і-мейл, онлайн); в науці, культурі, освіті (едиція, перфоманс, коледж, гендер, уфологія, фентезі), зокрема у молодіжній субкупьтурі (ді-джей, рейв-культура, чил-аут), у масовій культурі (трилер, блокбастер, хепі-енд, саунд-трек), у спорті (стритбол, маунтинборд, скєйтинг); у побуті (фліпси, хот-дог, сигнвт, памперси, степлер), у ЗМІ (копірайтер, програма у стилі "лайф", інтерв'юер). «Одним із ключових месиджів на той час стає оновити зіпсовані колишньою владою кадри в апараті державного управління.» («Дзеркало тижня» №20(599) 27.05-2.06.2006). «Нічні стріт-рейсинги у Дніпропетровську стали популярними не так давно.» («Україна молода» № 104(2891) 9.06.2006)

Це зумовлено розмаїттям позамовних чинників, об'єктивних і суб'єктивних: розвитком економічних зв'язків, впливом стилю американського життя, модою на іноземні слова, досягненнями англомовних країн в окремих сферах діяльності, пожвавленням культурних зв'язків, двомовністю, умовами функціонування української мови, зрушеннями комунікативно-прагматичного характеру, престижем англійської мови, стереотипами сприйняття США та Великої Британії пересічним громадянином нашої країни, вживанням англіцизмів для демонстрації освіченості або неординарності та внутрішньомовними потребами (необхідністю назв для нових предметів, процесів, понять (пейджер, хакер, пепнтбол, модем), прагненням мовної економії (копірзйт - авторське право, лейбл - товарна етикетка з фірмовим знаком, дартс - метання дротиків, чил-аут - місце для відпочинку у танцювальних закладах), уточнити, деталізувати поняття (хайтек-компанія. медіа-ринок, веб-дизайнер), поділ сфери семантичного впливу (бейдж - посвідчення особи на конференціях, форумах, з'їздах, рентинг - короткотермінова оренда машин, постер - плакат у періодичному виданні, рієлтер - агент, торговий посередник з продажу нерухомого майна).

Внаслідок цього маємо загрозливу мовну ситуацію: функціонування у мові дублетів (міленіум - тисячоліття, офіс - контора, пабліситі - реклама, блокбастер - бойовик, аплікант - заявник), збільшення кількості небажаних омонімів (кеш - економічний та комп'ютерний термін, шейк - коктейль і танок), вживання штампів-варваризмів (no problem; no coment - сюжети з такою назвою щодня ми можемо бачити в ефірі «5 каналу»), запозичення прислівників та вигуків (вау, о'кей, фіфті-фіфті, міді), що мають на меті імітувати чуже.

Мас-медіа найчастіше за усі інші сфери використовують англіцизми. Особливо це стосується молодіжних, спеціалізованих (технічних) видань, рекламних роликів тощо. Але перенасичення, невлучне та неправильне використання у мові запозичень дуже небезпечне - воно засмічує мову засобів масивої інформації, робить її незрозумілою для широкого загалу, тим самим інформація вже не є масовою.

Висновки

Поява в сучасній українській мові значної кількості лексичних новотворів -- цілком закономірне явище. Помічено, що в періоди докорінних суспільних змін у словнику будь-якої національної мови виникає значна кількість нових слів-понять. Це відбувалося в період так званої "українізації" (1917--1930 рр.), цей процес спостерігається і в 90-х роках XX ст. в Україні, а також він звичайно продовжується і в XXІ ст..

Актуальною проблемою сучасного мовознавства є дослідження такого феномена як інноваційна лексика. У вузівських підручниках із сучасної української літературної мови висвітлюються, як правило, загальні питання, які стосуються основних причин закономірностей поповнення словникового складу мови новими номінативними одиницями, а також подається інформація про індивідуально-авторські, або оказіональні неологізми.

Незважаючи на те, що неологічний матеріал знаходиться під пильною увагою мовознавців, неодноразово був об'єктом аналізу на окремих часових зрізах та на матеріалі різних мов, деякі питання сучасної неології залишаються дискусійними до сьогодні. Це пояснюється насамперед тим. що теорія неології до цього часу не має чітких дефініцій, а неологізм ототожнюється, як правило, з новим словом або його значенням.

Будь-який семантичний неологізм, як і неологізм узагалі, на момент свого виникнення є оказіональним, продуктом індивідуально-авторської мовотворчості, створеним на замовлення конкретної ситуації, «на випадок». Подальша доля неологізму залежить від прийняття/неприйняття його носіями мови.

Повернена, реабілітована лексика поповнила собою терміносистеми таких сфер як гуманітарні науки, особливо суспільні, культури, освіти, виробництва. Так, наприклад, в освітню систему України повернулись окремі колись традиційні форми навчання й відповідно слова, похідні від них утворення й словосполучення: гімназія, ліцей, бакалавр, магістр.

Проте найбільш плідно неологізми (лексичні, семантичні й стилістичні) продукуються, засвоюються й активно функціонують у стилі ЗМІ, бо останній об'єднує в собі жанрові й стильові різновиди, елементи всіх інших, стилів.

Головними чинниками, що сприяють витворенню нових найменувань, є внутрішньо-лінгвістичні закони розвитку лексичного складу мови й позамовні впливи. Серед останніх назвемо:

1) вихід ЗМІ з-під цензури, їх ідеологічна нерегламентованість розкутість;

2) вільний пошук журналістами нових експресивних засобів вираження на тлі стандарту та кліше;

3) із проголошенням Української державності посилення уваги авторів до питомих джерел української національної мови.

Поряд із словами, які мають ознаку загальновживаності, у мові аналізованого стилю зустрічаємо певну кількість індивідуально-авторських й оказіональних утворень, що є свідченням намагання журналістів нестандартно, оригінально висловитись чи змалювати своєрідність події, ситуації, образів та ін.

У науковій літературі висловлюється думка, що встановлення точних критеріїв розрізнення узуальних та неузуальних лексичних інновацій неможливе, оскільки справа стосується розвитку мови, процесу переходу одного явища (факту мовлення) в інше (факт мови), і доки цей перехід не здійснився (на відбір слова та на засвоєння його узусом потрібен час), -- можна говорити лише про ту чи іншу тенденцію.

Найбільш глибоко розглядає питання появи неологізмів, їх подальше використання або ж вилучення з мови - О.А.Стишов. У своїй монографії, а також численних наукових статтях він розглядає інноваційну лексику не тільки в загальній системі української мови, а й саме в мові засобів масової інформації. Виокремлює групи неологізмів різних типів. Досліджує інновації політологічного, соціально-економічного характеру, термінотворення у конфесійній лексиці. Розглядає спортивні терміни-інновації в засобах сучасної інформації. Його праці, що вивчають появу та функціонування неологізмів, виходять протягом майже десяти років, і, окрім теоретичної бази завжди вміщують доповнення, що складаються з практичного матеріалу друкованих видань того періоду, який саме аналізується автором. Тому основним джерелом для свого дослідження я взяла саме наукові праці О.А. Стишова.

Можна упевнено сказати, що нелогізми виникали і будуть надалі виникати у мові. Людина розвивається, а тому і розвивається мова, якою вона спілкується, яку використовує у роботі та побуті. Виникнення нових технічних засобів, перебіг змін у суспільстві, розвиток тієї чи іншої нації зажди буде поштовхом для запозичень або виникнення нових слів та термінів у мові. Засоби масової інформації якнайкраще віддзеркалюють ці процеси, використовуючи чи не найпершими нову лексику. Очевидно, що мова ЗМІ відбиває загальну тенденцію розмовної мови -- поширення в ній жаргонних, просторічних слів. Із молодіжного жаргону також потрапляють у мову ЗМІ слова та словосполучення, що використовуються й надалі, стаючи широковживаними.

Тому сфера сучасних українських засобів масової інформації засвідчує: мова живе, еволюціонує, і завдання небайдужих до її долі журналістів-інтелігентів - вони ж бо належать до основних творців найрізноманітніших текстів - дбати, щоб мова за цих складних обставин залишалася собою, зберігала свої генетико-типологічні риси. Тому журналіст мусить мати тонке мовне чуття, знати, що треба, а чого не варто пускати в обіг.

Слід пам'ятати, що засмічення мови засобів масової інформації не сприяє збагаченню, розвитку української мови

Список використаної літератури

1. Андрусяк І. В. Спосіб життя та дозвілля: фрагмент концептуального аналізу англійських неологізмів кінця ХХ століття // Мовні і концептуальні картини світу. -- К., 2000. -- С.8-18

2. А.П.Грищенко. Сучасна українська літературна мова: Підручник / За ред. А.П.Грищенка. - 2-ге вид. - К.,1997. - С.196-198

3. Булаховський Л.А. Нариси з загального мовознавства. - К., 1959

4. Вовчук Н.І. Авторські неологізми як спеціальний засіб художньої виразності і як одиниця поетичного тексту //Актуальні проблеми сучасної філології. Мовознавчі студії. Зб. наук праць Рівненьського державного гуманітарного університетту. Вип. 8 - Рівне, 2000. с. 62-66

5. Вокальчук Г.М. Вивчення неологізмів у вузівському курсі сучасної української літературної мови. Пед. Науки: Зб. наук. пр. - Суми, 2002. - 2002, ч.2. - с. 24-29

6. Герман В.В. Індивідуально-авторські неологізми (оказіоназізми) в сучасній поезії (60-90 рр): Автореф. дис.: канд. філ наук. К. 1999. - 22 с.

7. Канова Е. Работа над неологизмами в процессе обучения чтению на материале актуальной публицистики // Studia rossica posnaniensia. -- Познань, 1996. -- С.267-271.

8. Караванський С. Пошук українського слова, або боротьба за національне «Я». - К.: Видавничий центр «Академія», 2001. - 240 с.

9. Колесникова Н.В. Лексичні неологізми в рекламі // Вісник - Запоріжжя,2002. - №3. - с.77-78.

10. Колоїз Ж.В. Семантичні неологізми як результат семантичної деривації //Вісник/Харк. Нац. Ун-т ім. В.Н. Каразіна. - Х., 2005. - №659: Сер: філологія, вип 44. - с.6-11

11. Кочерган М.П. Вступ до мовознавства: Підручник для студентів філологічних спеціальностей вищих навч. закладів освіти. - К.: видавничий центр «Академія», 2002. - 368 с.

12. Мазурик Д. Лексичні інновації 90-х років XX століття в системі української мови //Українська філологія: школи, постаті, проблеми. - Львів, 1999. ч.2. - с. 156-163.

13. Мар'яна Бондар Англіцизми в сучасній українській мові. //Вісник/Харк. Нац. Ун-т ім. В.Н. Каразіна. - Х., 2005. - №659: Сер: філологія, вип 44. - с 213-215