Кадри тоталітарної журналістики для преси західноукраїнських областей в 40-50-тих роках ХХ століття (на архівних матеріалах крайової газети "Радянська Буковина")

«У зв'язку з тим, що я не виконав ні своїх наміток, ні ваших завдань у відрядженні в Новоселицю, прошу вас видати наказ про несплату мені зарплати і командировочних за період від 15 до 18 січня включно. Даром грошей я отримувати не хочу і не буду їх отримувати» Там само. Арк. 411..

Із наведених вище витинок архівного документа перед нами постає хвора, пригнічена безрадісними обставинами життя та доведена до відчаю порядна людина. Певне, набута генетично від батьків людська гідність не давала можливості цій людині використати виділені на відрядження кошти, з якого повернувся без виконаного завдання. Загрожуюча хворість та відсутність медичної допомоги не сприяли тому, щоб стало і вчасно приходити на роботу. За вимогами нового законодавства щодо кримінальної відповідальності за порушення трудової дисципліни журналіст Петро Янкін вже не один раз міг бути засудженим. Однак тодішній редактор К. Ципко все-таки виявив людяність, милосердя, такт.

На жаль, із наявних в архіві документів не вдалося простежити подальшу долю цього журналіста. Але фактом є те, що подання на нього до суду за явні прогули в роботі (медичної довідки він не міг надати, хоча безрезультатно просив редактора посприяти йому пройти медичний огляд) таки не було передане з редакції.

В архівній теці натрапив на прізвище ще одного хворого журналіста, який страждав, як і його попередник, на нервові розлади, і часто не виходив на роботу або запізнювався. І тодішній редактор К. Ципко не відважився й це прізвище подати до народного суду, хоча й велів обов'язок так вчинити. Йдеться про Василя Івановича Побігая, зарахованого по війні на посаду спеціального кореспондента. Є його заява від 1 липня 1946 року, в якій він повідомляє, що не може приступити до роботи по закінченні відпустки «у зв'язку з хворістю» та просить продовжити термін відпустки до 10 серпня.

Про сумну долю журналіста Побігая автор цих рядків довідався в 1978 році, коли приїхав за скеруванням до «Радянської Буковини». Проживши все життя одиноким, постійно борючись із набутими нервовими хворобами, Василь Іванович повісився в своєму однокімнатному помешканні на проспекті Жовтня в Чернівцях, яке він отримав у середині 60-х років від редакції, і в яке згодом тривалий час не бажали заселятися нові редакційні працівники.

Висновки

Кадрова політика більшовицької партії на приєднаних напередодні Другої світової війни західноукраїнських територіях мала свою специфіку. Особливою вона була для такої важливої ділянки ідеологічної роботи, якою віддавна вважалися засоби масової інформації і їхній найголовніший на той час сегмент - партійно-більшовицька преса. Головними редакторами новоутворюваних газет призначалися зазвичай прислані зі східних областей перевірені кадри. Добиралися вони передусім за найважливішими ідеологічними якостями - вірність справі більшовицької партії, здатність проводити її політику у довіреній справі. Літературні здібності, достеменне знання специфіки журналістського ремесла, практичний досвід у цій справі були бажаними, але не визначальними.

У перші повоєнні роки ЦК партії всіляко заохочував місцеві партійні комітети видавати особливо активним і перспективним, на їхню думку, функціонерам ідеологічного фронту так звані партійні путівки-направлення для праці в редакціях газет. Подавача таких направлень із печатками ЦК чи обкомів партії редактори змушені були беззастережно зараховувати в штат, марно сподіваючись мати від них якусь віддачу в складному редакційно-видавничому процесі.

За умов активного формування наприкінці 20-х - початку 30-х років уніфікованої по всьому СРСР розгалуженої мережі місцевої преси (заводські, міські, районні, обласні), а також галузевої на рівні областей (партійні, молодіжні, дитячі, військово-патріотичні), в радянській Україні ще не було навчального закладу, який би готував журналістські кадри. Редакції поповнювали їх із числа колишніх сільських чи робітничих кореспондентів, які відчували потяг до слова й мали здібності до писання. Для самоосвіти таких були засновані спеціальні журнали - «Робкор», «Селькор» (з наголосом на селянський, а не сільський), пізніше «Робселькор» в Україні та «Рабоче-крестьянский кореспондент» - у Москві. Втім, цього було замало.

Редакції газет були включені до бази державного розподілу випускників гуманітарних факультетів місцевих університетів чи педінститутів. Тому редактори на місцях змушені були зараховувати скерованих за розподілом молодих спеціалістів на посади літпрацівників. Як свідчить практика, більших новачків у журналістиці незабаром змушені були звільнятися з роботи за власним бажанням через нездатність освоїти на практиці ази цієї професії.

По завершенні Другої світової війни в середовищі представників розумової праці, вихідців із народу, утворився кількісно значний прошарок, що охоче зараховував себе до «працівників пера». Набувши певного досвіду співпраці з редакціями різних газет на Великій Україні, такі охоче переїздили у великі й малі містечка Західної України в пошуках житла, престижної праці та високого заробітку на посадах літпрацівників радянських газет, які активно відновлювалися по війні. Їх попервах охоче брали на роботу, адже в послужному списках претендентів посісти редакційні вакансії перелічувалася низка газет, де вони досі працювали.

З обов'язкових трьох документів, які мав ретельно заповнити претендент на будь-яку посаду в редакцію газети (заяви, автобіографії, бланку «Листка обліку кадрів»), останній мав кілька специфічних граф для заповнення. Їхній зміст обов'язково перевіряли відповідні каральні органи (КДБ і МВД) - без резолюцій цих установ влаштуватися на редакційну роботу було практично неможливо. Про головне в графах. Основне заняття батьків до і після 1917 року, партійність (коли й де вступив у партію, комсомол). Слід було відповідати й на такі питання: чи були сумніви в проведенні лінії партії, чи брав участь в опозиції, чи був членом інших партій, чи брав участь у революційному (партизанському) русі або підпільній роботі? Окремо - кілька запитань про полон: де, коли, за яких обставин, коли і як звільнився? Також партію цікавила можлива участь у військах чи установах «бєлих правітєльств»: коли, де, на яких посадах. Так само - про перебування на окупованих німцями під час Другої світової війни територіях (де, коли, що робив?). Із завершенням українізації на Великій Україні (а це кінець 20-х років) документація у відділах кадрів державних установ та організацій поступово переводилася на російську. І ця практика швидко була запроваджена і в новоприєднаних до радянської України областях.

Специфічним було ставлення контролюючих органів до знання претендента на кореспондентську чи якусь іншу творчу посаду в редакції газети, що мала офіційний статус українськомовного видання, саме української мови. Цілковите незнання або слабке її знання не ставало на заваді прийняттю на роботу. Матеріали таких «незнайків» перекладали з російської коректори чи літредактори, яким це навантаження було додатковим. Ця ганебна практика існувала фактично аж до розвалу СРСР.

Кандидатури на керівні творчі посади в редакціях (зав. відділами, заступники головного редактора, відповідальний секретар) погоджувалися з обкомом партії. Кожне подання редактора обов'язково переходило через руки обкомівського інструктора з відділу кадрів. У Чернівцях, скажімо, тим, хто дозволяв або не дозволяв просувати подання в кабінет секретаря з ідеології, був на ту пору такий собі Бур- маков. На низці подань частіше трапляється його підпис із такою резолюцією: «Не возражаю в назначении тов. (такого-то) на должность (таку-то)».

Зазвичай у наказах про призначення на ту чи ту посаду вказувався іспитовий термін - один місяць. І не безпідставно. Як свідчить практика, чимало таких «журналістів» того терміну не витримували - або самі писали заяву на звільнення за власним бажанням, або їх звільняли за ініціативи редакції.

Список літератури

1. Автобіографія В. Руденка. Архів газети «Радянська Буковина». Папка «Редакция газеты «Радянська Буковина». г. Черновцы. Личные дела уволенных сотрудников редакции. От А до Я. Арк 173.

2. Автобіографія Л. Курявенка. Архів газети «Радянська Буковина». Папка «Редакция газеты «Радянська Буковина». г. Черновцы. Личные дела уволенных сотрудников редакции. От А до Я. Арк. 97.

3. В Народний суд Сталінського району: справа В. Бабляка. Архів газети «Радянська Буковина». Папка «Редакция газеты «Радянська Буковина». г. Черновцы. Личные дела уволенных сотрудников редакции. От А до Я. Арк. 446.

4. В об'єктиві часу: київські журналісти про колег, свою професію, творчі будні редакційних колективів, спілчанське життя. ( 2009 ). Упоряд. М. Сорока. К., 260 с.

5. Довідка редактора газети «Радянська Буковина» К. Ципка на Атаманюка О. І. Арк. 368.

6. Доповідна записка відповідального секретаря з приводу поведінки кореспондента В. Руденка. Архів газети «Радянська Буковина». Папка «Редакция газеты «Радянська Буковина». г. Черновцы. Личные дела уволенных сотрудников редакции. От А до Я. Арк. 180.

7. Доповідна записка зав. відділом промисловості і транспорту на ім'я редактора газети щодо роботи Каневського і Шумана. Архів газети «Радянська Буковина». Папка «Редакция газеты «Радянська Буковина». г. Черновцы. Личные дела уволенных сотрудников редакции. От А до Я. Арк. 188.

8. Жирнов, Д. (2010), Ударники з примусу. Закон і Бізнес. 11-21 трав.

9. Журахович, С. (1974), Повісті та оповідання. «Дніпро», Київ, 478 с.

10. Заява А. Луценко на ім'я редактора газети «Радянська Буковина» від 2 лютого 1947 року. Архів газети «Радянська Буковина». Папка «Редакция газеты «Радянська Буковина». г. Черновцы. Личные дела уволенных сотрудников редакции. От А до Я. Арк. 249.

11. Заява М. Пекипової на ім'я редактора газети «Радянська Буковина» від 28 березня про звільнення з роботи. Архів газети «Радянська Буковина». Папка «Редакция газеты «Радянська Буковина». г. Черновцы. Личные дела уволенных сотрудников редакции. От А до Я. Арк. 76.

12. Заява та автобіографія І. Жукова як претендента на посаду кореспондента. Архів газети «Радянська Буковина». Папка «Редакция газеты «Радянська Буковина». г. Черновцы. Личные дела уволенных сотрудников редакции. От А до Я. Арк. 67.

13. Заявление С. Безкишкого об уходе из занимаемой должности. Архів газети «Радянська Буковина». Папка «Редакция газеты «Радянська Буковина». г. Черновцы. Личные дела уволенных сотрудников редакции. От А до Я. Арк. 71.

14. Звіт про роботу з кадрами редакції газети «Радянська Буковина» за 1945 рік. Архів газети «Радянська Буковина». Папка «Редакция газеты «Радянська Буковина». г. Черновцы. Личные дела уволенных сотрудников редакции. От А до Я. 3 с.

15. Лист Л. Курявенка редакторові газети «Радянська Буковина» від 23 травня 1946 року. Архів газети «Радянська Буковина». Папка «Редакция газеты «Радянська Буковина». г. Черновцы. Личные дела уволенных сотрудников редакции. От А до Я. Арк. 94.

16. Личный листок по учету кадров: Атаманюк Александр Иванович. Архів газети «Радянська Буковина». Папка «Редакция газеты «Радянська Буковина». г. Черновцы. Личные дела уволенных сотрудников редакции. От А до Я. Арк 364.

17. Личный листок по учету кадров: Тисенбоим Циля, Кожванян С. Архів газети «Радянська Буковина». Папка «Редакция газеты «Радянська Буковина». г. Черновцы. Личные дела уволенных сотрудников редакции. От А до Я. Арк. 359.

18. Михайлин, І. (2019), Основи журналістики. Підручник. Харків, 496 с.

19. Потік резолюцій. Вільна Україна (Львів). 1940. 27 черв.

20. Потятиник, Б. (1991), До питання функціонування тоталітарної журналістики. Українська журналістика-90: Тез. доп. II Респ. наук.-практ. конф. К.

21. Потятиник, Б. (1992), Тоталітарна журналістика Тексти лекцій. ЛДУ, Львів, 80 с.

22. Про перехід на восьмигодинний робочий день і на семиденний робочий тиждень та на заборону самовільного залишення робітниками і службовцями підприємств й установ: Наказ Президії Верховної Ради СРСР від 26 червня 1940 року. URL: http://www.libussr.ru/doc ussr/ussr 4252.htm.

23. Про порядок проведення Наказу Президії Верховної Ради СРСР від 26. Червня 1940 року «Про перехід на восьмигодинний робочий день і на семиденний робочий тиждень та на заборону самовільного залишення робітниками і службовцями підприємств й установ: Постанова Ради Народних Комісарів СРСР від 27 червня 1940 року No 1104.

24. Рапорт начальника Первого Черновицкого городского отделения милиции НКВД Зенькевича от 26 января 1946 года секретарю парторганизации редакции газеты «Радянська Буковина». Архів газети «Радянська Буковина». Папка «Редакция газеты «Радянська Буковина». г. Черновцы. Личные дела уволенных сотрудников редакции. От А до Я. Арк 72.

25. Служебная записка отв. редактору газеты «Радянська Буковина» от Янкина П. П. Архів газети «Радянська Буковина». Папка «Редакция газеты «Радянська Буковина». г. Черновцы. Личные дела уволенных сотрудников редакции. От А до Я. Арк 409.

26. Краткая справа о работе редакции газеты «Радянська Буковина» со дня ее выхода (с 3 апреля 1944 г.) по 25 октября 1944 г. Лист на ім'я секретаря Чернівецького обкому КП(б)У Зеленюка за підписом відповідального редактора Л. Терещенка. Архів газети «Радянська Буковина». Папка «Редакция газеты «Радянська Буковина». г. Черновцы. Личные дела уволенных сотрудников редакции. От А до Я. С. 4.

27. Тимошик, М., Дацюк, Г., Таран, К. (2008), Історія одного журналістського курсу. К., 468 с.

28. Указом Президії Верховної Ради в СРСР введені восьмигодинний робочий день... Calendate: Альманах визначних подій. Інформаійно-аналітичне видання https:// calendate.com .ua/event/907.

29. Характеристика Янкина П. П. Архів газети «Радянська Буковина». Папка «Редакция газеты «Радянська Буковина». г. Черновцы. Личные дела уволенных сотрудников редакции. От А до Я. Арк. 407.

References

1. Avtobiohrafiia V. Rudenka. Arkhiv hazety «Radianska Bukovyna». Papka «Redaktsyia hazetbi «Radianska Bukovyna». h. Chernovtsbi. Lychnbie dela uvolennbikh sotrudnykov redaktsyy. Ot A do Ya. Ark 173.

2. Avtobiohrafiia L. Kuriavenka. Arkhiv hazety «Radianska Bukovyna». Papka «Redaktsyia hazetbi «Radianska Bukovyna». h. Chernovtsy. Lychnbie dela uvolennykh sotrudnykov redaktsyy. Ot A do Ya. Ark. 97.

3. V Narodnyi sud Stalinskoho raionu: sprava V. Babliaka. Arkhiv hazety «Radianska Bukovyna». Papka «Redaktsyia hazetbi «Radianska Bukovyna». h. Chernovtsbi. Lychnbie dela uvolennbikh sotrudnykov redaktsyy. Ot A do Ya. Ark. 446.

4. V obiektyvi chasu: kyivski zhurnalisty pro koleh, svoiu profesiiu, tvorchi budni redaktsiinykh kolektyviv, spilchanske zhyttia. (2009), Uporiad. M. Soroka. K., 260 s.

5. Dovidka redaktora hazety «Radianska Bukovyna» K. Tsypka na Atamaniuka O. I. Ark. 368.

6. Dopovidna zapyska vidpovidalnoho sekretaria z pryvodu povedinky korespondenta V. Rudenka. Arkhiv hazety «Radianska Bukovyna». Papka «Redaktsyia hazetb «Ra- dianska Bukovyna». h. Chernovtsb. Lychnbe dela uvolennbkh sotrudnykov redaktsyy. Ot A do Ya. Ark. 180.

7. Dopovidna zapyska zav. viddilom promyslovosti i transportu na imia redaktora hazety shchodo roboty Kanevskoho i Shumana. Arkhiv hazety «Radianska Bukovyna». Papka «Redaktsyia hazetb «Radianska Bukovyna». h. Chernovtsb. Lychnbe dela uvolennbkh sotrudnykov redaktsyy. Ot A do Ya. Ark. 188.

8. Zhyrnov, D. ( 2010), Udarnyky z prymusu. Zakon i Biznes. 11-21 trav.

9. Zhurakhovych, S. (1974), Povisti ta opovidannia. Dnipro, K., 478 s.

10. Zaiava A. Lutsenko na imia redaktora hazety «Radianska Bukovyna» vid 2 liutoho 1947 roku. Arkhiv hazety «Radianska Bukovyna». Papka «Redaktsyia hazetb «Radianska Bukovyna». h. Chernovtsb. Lychnbe dela uvolennbkh sotrudnykov redaktsyy. Ot A do Ya. Ark. 249.

11. Zaiava M. Pekypovoi na imia redaktora hazety «Radianska Bukovyna» vid 28 bereznia pro zvilnennia z roboty. Arkhiv hazety «Radianska Bukovyna». Papka «Redaktsyia hazetbi «Radianska Bukovyna». h. Chernovtsbi. Lychnbie dela uvolennbikh sotrudnykov redaktsyy. Ot A do Ya. Ark. 76.

12. Zaiava ta avtobiohrafiia I. Zhukova yak pretendenta na posadu korespondenta. Arkhiv hazety «Radianska Bukovyna». Papka «Redaktsyia hazetbi «Radianska Bukovyna». h. Chernovtsbi. Lyehnbie dela uvolennbikh sotrudnykov redaktsyy. Ot A do Ya. Ark. 67.

13. Zaiavlenye S. Bezkyshkoho ob ukhode yz zanymaemoi dolzhnosty. Arkhiv hazety «Radianska Bukovyna». Papka «Redaktsyia hazetbi «Radianska Bukovyna». h. Chernovtsbi. Lyehnbie dela uvolennbikh sotrudnykov redaktsyy. Ot A do Ya. Ark. 71.

14. Zvit pro robotu z kadramy redaktsii hazety «Radianska Bukovyna» za 1945 rik. Arkhiv hazety «Radianska Bukovyna». Papka «Redaktsyia hazetb «Radianska Bukovyna». h. Chernovtsb. Lyehnbe dela uvolennbkh sotrudnykov redaktsyy. Ot A do Ya. 3 s.

15. Lyst L. Kuriavenka redaktorovi hazety «Radianska Bukovyna» vid 23 travnia 1946 roku. Arkhiv hazety «Radianska Bukovyna». Papka «Redaktsyia hazetb «Radianska Bukovyna». h. Chernovtsb. Lyehnbe dela uvolennbkh sotrudnykov redaktsyy. Ot A do Ya. Ark. 94.

16. Lyehnbii lystok po uehetu kadrov: Atamaniuk Aleksandr Yvanovyeh. Arkhiv hazety «Radianska Bukovyna». Papka «Redaktsyia hazetb «Radianska Bukovyna». h. Cher- novtsb. Lyehnbe dela uvolennbkh sotrudnykov redaktsyy. Ot A do Ya. Ark 364.

17. Lyehnbii lystok po uehetu kadrov: Tysenboym Tsylia, Kozhvanian S. Arkhiv hazety «Radianska Bukovyna». Papka «Redaktsyia hazetb «Radianska Bukovyna». h. Cher- novtsb. Lyehnbe dela uvolennbkh sotrudnykov redaktsyy. Ot A do Ya. Ark. 359.

18. Mykhailyn, I. (2019), Osnovy zhurnalistyky. Pidruehnyk. Kharkiv, 496 s.

19. Potik rezoliutsii. (1940), Vilna Ukraina (Lviv). 27 eherv.

20. Potiatynyk, B. (1991), Do pytannia funktsionuvannia totalitarnoi zhurnalistyky. Ukra- inska zhurnalistyka-90: Tez. dop. II Resp. nauk.-prakt. konf. K.

21. Potiatynyk, B. (1992), Totalitarna zhurnalistyka Teksty lektsii. LDU, Lviv, 80 s.

22. Pro perekhid na vosmyhodynnyi roboehyi den i na semydennyi roboehyi tyzhden ta na zaboronu samovilnoho zalyshennia robitnykamy i sluzhbovtsiamy pidpryiemstv y ustanov: Nakaz Prezydii Verkhovnoi Rady SRSR vid 26 ehervnia 1940 roku.

23. Pro poriadok provedennia Nakazu Prezydii Verkhovnoi Rady SRSR vid 26. Chervnia 1940 roku «Pro perekhid na vosmyhodynnyi roboehyi den i na semydennyi roboehyi tyzhden ta na zaboronu samovilnoho zalyshennia robitnykamy i sluzhbovtsiamy pidpryiemstv y ustanov: Postanova Rady Narodnykh Komisariv SRSR vid 27 ehervnia 1940 roku No 1104.

24. Raport naehalnyka Pervoho Chernovytskoho horodskoho otdelenyia mylytsyy NKVD Zenkevyeha ot 26 yanvaria 1946 hoda sekretariu partorhanyzatsyy redaktsyy hazetbi «Radianska Bukovyna». Arkhiv hazety «Radianska Bukovyna». Papka «Redaktsyia hazetbi «Radianska Bukovyna». h. Chernovtsbi. Lyehnbie dela uvolennbikh sotrudnykov redaktsyy. Ot A do Ya. Ark 72.

25. Sluzhebnaia zapyska otv. redaktoru hazetb «Radianska Bukovyna» ot Yankyna P. P. Arkhiv hazety «Radianska Bukovyna». Papka «Redaktsyia hazetbi «Radianska Bukovyna». h. Chernovtsb. Lyehnbe dela uvolennbkh sotrudnykov redaktsyy. Ot A do Ya. Ark 409.

26. Kratkaia sprava o rabote redaktsyy hazetbi «Radianska Bukovyna» so dnia ee vbikhoda (s 3 aprelia 1944 h) po 25 oktiabria 1944 h. Lyst na im»ia sekretaria Chernivetskoho obkomu KP(b)U Zeleniuka za pidpysom vidpovidalnoho redaktora L. Tereshehenka. Arkhiv hazety «Radianska Bukovyna». Papka «Redaktsyia hazetb «Radianska Bukovyna». h. Chernovtsb. Lyehnbe dela uvolennbkh sotrudnykov redaktsyy. Ot A do Ya. S. 4.

27. Tymoshyk, M., Datsiuk, H., Taran, K. (2008), Istoriia odnoho zhurnalistskoho kursu. K., 468 s.

28. Ukazom Prezydii Verkhovnoi Rady v SRSR vvedeni vosmyhodynnyi robochyi den... Calendate: Almanakh vyznachnykh podii. Informaiino-analitychne vydannia

29. Kharakterystyka Yankyna P. P. Arkhiv hazety «Radianska Bukovyna». Papka «Redak- tsyia hazetbi «Radianska Bukovyna». h. Chernovtsbi. Lyclnibie dela uvolennbikh sotrudnykov redaktsyy. Ot A do Ya. Ark. 407.

Размещено на Allbest.ru