Поняття творчості в журналістській діяльності

Результати і перспективи подальших досліджень. Проблема творчості у журналістиці потребує радикальної зміни наявної парадигми її тлумачень. Ототожнення журналістської діяльності з обґрунтованим розумінням творчості - некоректне. Перспективу подальших досліджень ми вбачаємо в тому, щоб у визначенні змісту поняття журналістської творчості брати до уваги суспільно-політичний, естетичний, морально-етичний аспект діяльності журналіста, її гуманістичну наповненість.

Висновки

Поняття ремесла можна лише фігурально вживати для означення журналістської професії, складної й творчої за своєю суттю журналістської праці, різні види, етапи якої потребують різних професійних (організаторських та інтелектуальних) вмінь. Не варто всю журналістську діяльність механічно ототожнювати з творчістю, так само як журналістську майстерність - з літературною, бо журналістська праця, як і будь-яка інша діяльність, може бути рутинною, буденною, репродуктивною, далекою навіть від креативності, а не лише творчості. Лише умовно можна назвати творчістю сукупність праць того чи іншого журналіста (публіциста). Не є творчістю і "лжетворчість". Не є творчістю і праця журналіста в тоталітарному суспільстві (інша річ, якщо журналіст - в опозиції). Творчістю журналістська діяльність стає тоді, коли вона вільна і пов'язана із творенням і утвердженням нових духовних цінностей - національних і загальнолюдських; коли журналістська діяльність пов'язана з жертовністю і найвищим напруженням інтелектуальних і моральних сил журналіста; коли персоніфікована журналістська діяльність виходить за межі особистого вчинку і набуває суспільної значущості; коли автор за умов зовнішньої несвободи не втрачає свободи внутрішньої і його діяльність є виявом громадянської позиції; коли у цій діяльності поєднується професійне вміння журналіста з досконалою літературною формою втілення нових ідей, концепцій, смислів.

Список літератури

1. Бердяев, Н. (1991), Самопознание, "Книги", Москва, 446 с.

2. Здоровега, В. (2004), Теорія і методика журналістської творчості, ПАІС, Львів, с. 268.

3. Здоровега, В. (1975), Пошуки істини, утвердження переконань. Деякі гносеологічні та психологічні проблеми публіцистики, "Вища школа", Вид-во при Львівському державному університеті, Львів, 175 с.

4. Карась, М. (2000), Журналістський фах: Навч. посібник, Вид-во Інституту журналістики, Київ, 104 с.

5. Короткий тлумачний словник: близько 6750 слів (1988), Д. Гринчишин (Ред), "Радянська школа", Київ, 677 с.

6. Лазебник, Ю. (1963), Проблеми літературної майстерності в журналістиці, Київ, 266 с.

7. Лизанчук, В. (2015), Психологія мас-медіа: Підр., ЛНУ імені Івана Франка, Львів, 420 с.

8. Лизанчук, В. (2015), Якою має бути парадигма журналістської творчості в Україні? Вісник Львівського університету. Серія журналістика, вип. 40, с. 218-234.

9. Нерух, О. (2007), Теорія і методика журналістської творчості: Навч. посібник, Світ дитинства, Харків; його ж: Першооснови журналістської творчості (2000), Навч. посібник, Світ дитинства, Харків, 108 с.

10. Починок, Ю. (2019), Психологія творчості: соціальний концепт медіатексту як тренд (на матеріалі проекту MedialabTernopil), Вісник Львівського університету. Серія журналістика, вип. 46, с. 209-214.

11. Творчий пошук журналіста (1985), Політвидав України, Київ, 246 с.

12. Філософія: Навч. посібник (2008), І. Надольний (Ред), "Вікар", Київ, 534 с.

13. Шептицький, А. (1935), З філософії культури, Наша культура, ч. 4, с. 201-207.

14. Энгельмеер, П. (2010), Теория творчества, Книжный дом "Либроком", Москва, 208 с.

15. Эрберг, К. (1919), Цель творчества, "Алконост", Петербург, 170 с.

16. Tatarkiewicz, W. (1975), Dzieje szesciu pojзc. Sztuka. Piзkno. Forma. Tworczosc. Odtworczosc. Przezycie estetyczne, PWN, Warszawa, 438 s.

17. REFERENCES

18. Berdiaev, N. (1991), Samopoznanye, "Knyhy", Moskva, 446 s.

19. Zdoroveha, V. (2004), Teoriia i metodyka zhurnalistskoi tvorchosti, PAIS, Lviv, s. 268.

20. Zdoroveha, V. (1975), Poshuky istyny, utverdzhennia perekonan. Deiaki hnoseolohichni ta psykholohichni problemy publitsystyky, "Vyshcha shkola", Vyd-vo pry Lvivskomu derzhavnomu universyteti, Lviv, 175 s.

21. Karas, M. (2000), Zhurnalistskyi fakh: Navch. posibnyk, Vyd-vo Instytutu zhurnal- istyky, Kyiv, 104 s.

22. Korotkyi tlumachnyi slovnyk: blyzko 6750 sliv (1988), D. Hrynchyshyn (Red), "Radi- anska shkola", Kyiv, 677 s.

23. Lazebnyk, Yu. (1963), Problemy literaturnoi maisternosti v zhurnalistytsi, Kyiv, 266 s.

24. Lyzanchuk, V. (2015), Psykholohiia mas-media: Pidr., LNU imeni Ivana Franka, Lviv, 420 s.

25. Lyzanchuk, V. (2015), Yakoiu maie buty paradyhma zhurnalistskoi tvorchosti v Ukraini?, Visnyk Lvivskoho universytetu. Seriia zhurnalistyka, vyp. 40, s. 218-234.

26. Nerukh, O. (2007), Teoriia i metodyka zhurnalistskoi tvorchosti: Navch. posibnyk, Svit dytynstva, Kharkiv; yoho zh: Pershoosnovy zhurnalistskoi tvorchosti (2000), Navch. posibnyk, Svit dytynstva, Kharkiv, 108 s.

27. Pochynok, Yu. (2019), Psykholohiia tvorchosti: sotsialnyi kontsept mediatekstu yak trend (na materiali proektu MedialabTernopil), Visnyk Lvivskoho universytetu. Seriia zhurnalistyka, vyp. 46, s. 209-214.

28. Tvorchyi poshuk zhurnalista (1985), Politvydav Ukrainy, Kyiv, 246 s.

29. Filosofiia: Navch. posibnyk (2008), I. Nadolnyi (Red), "Vikar", Kyiv, 534 s.

30. Sheptytskyi, A. (1935), Z filosofii kultury, Nasha kultura, ch.4, s. 201-207.

31. Эnhelmeer, P. (2010), Teoryia tvorchestva, Knyzhnwi dom "Lybrokom", Moskva, 208 s.

32. Эrberh, K. (1919), Tsel tvorchestva, "Alkonost", Peterburh, 170 s.

33. Tatarkiewicz, W. (1975), Dzieje szesciu poj^c. Sztuka. Pi^kno. Forma. Tworczosc. Odtworczosc. Przezycie estetyczne, PWN, Warszawa, 438 s.

Размещено на Allbest.ru