Мікобіота повітря сховищ і документів національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського (історичний аспект, дослідження з 1992 року)

Вивчення мікобіоти повітря сховищ і документних фондів Національної бібліотеки України ім. В.І. Вернадського. Дослідження деструктивної активності у сховищах мікроміцетів. Обгрунтування стабілізації пошкоджених мікроскопічними грибами документів.

Рубрика Журналистика, издательское дело и СМИ
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 29.08.2018
Размер файла 47,8 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

З документів, що перебували у зоні аварії, було виділено 22 види 12 родів мікроміцетів відділів Mucoromycota і Ascomуcota. Серед них домінували види р. Mucor, були наявні види рр. Cladosporium, Penicillium і гриби з целюлозолітичними властивостями: види рр. Chaetomium, Alternaria, Trichoderma, а також A. niger і G. candidum. При надмірному зволоженні книжкових фондів у повітрі спостерігали розвиток S. chartarum. Вперше з книг було виділено види Ascotricha chartarum Berk., Chaetomium funicola Cooke, Cladosporium tenuissimum Cooke i Rhizopus oryzae [25].

Під час аварійної ситуації ядром мікобіоти повітря були види родів Mucor, Alternaria, Cladosporium, Penicillium і Mycelia sterilia. Надмірна вологість сприяла розвитку видів роду Mucor.

Десятирічна робота ЦКР у мікологічному напрямі була вкрай важливою. Лише знання великого ризику від масштабів мікологічного пошкодження документних фондів під час аварії, самовіддана праця співробітників НБУВ і підтримка широкого загалу фахівців допомогли в короткий термін подолати аварійну ситуацію і відновити роботу в корпусі Бібліотеки. З третього лютого 2003 р. у бібліотечному корпусі по вул. Володимир- ській, 62 почали обслуговувати читачів.

У поставарійний період після виконання ремонтних робіт і здійснення відповідних санітарно-гігієнічних заходів кількість мікроскопічних грибів у повітрі була в межах 55 - 2600 КУО/м3 [27]. Для стабілізації документів, що перебували у зоні аварії, була розгорнута робота з індивідуальної санітарно-гігієнічної поаркушевої обробки. Позитивні результати роботи групи зі знепилення документів у сховищах Бібліотеки, що проводилася з 2002 р., було підтверджено подальшими плановими моні- торинговими обстеженнями з 2012 по 2014 рр. Зазначені обстеження проводили двічі на рік у весняно-літній та осінньо-зимовий періоди. У корпусі НБУВ, що по Голосіївському проспекту, 3, було обстежено приміщення читальних залів і семи відділів: наукової організації та обслуговування основного фонду (нині ВОООФ), комплексного бібліотечного обслуговування, довідково-бібліографічного обслуговування (ДБО), міжбібліотечного абонементу, технологій дистанційного обслуговування, міжнародної інформації та зарубіжних зв'язків, бібліотекознавства.

У корпусі НБУВ по вул. Володимирській, 62 обстежено приміщення читальних залів і сховищ Інституту рукопису і восьми відділів: стародруків і рідкісних видань, бібліотечних зібрань та історичних колекцій, зарубіжної україніки, образотворчих мистецтв, музичних фондів, фонду юдаї- ки, газетних фондів, обмінно-резервних фондів.

Згідно з отриманими результатами у більшості відділів кількість мікроорганізмів у повітрі не перевищувала загальноприйняту для приміщень норму 500 КУО/м3. В окремих випадках, при збільшенні числа мікроскопічних грибів понад норму або виділенні з повітря потенційно небезпечних для паперових носіїв інформації видів мікроміцетів, проводили заходи зі зменшення кількості мікроорганізмів у повітрі та попередження мікологічного ураження. Наприклад, для покращення умов зберігання документів у відділі стародруків і рідкісних видань при виділенні з повітря у кімнатах № 114-116 незначної кількості Mucor racemosus було проведено комплекс профілактичних заходів, а також очищення повітря системами «HYLA» упродовж двох годин. Після цього за результатами мікробіологічного контролю виявилося, що вид M. racemosus був відсутній, тобто було доведено, що очищення повітря системами «HYLA» є ефективним заходом для покращення санітарно-гігієнічного стану сховищ [28].

Моніторинговими дослідженнями упродовж 2005-2016 рр. було підтверджено встановлену раніше залежність між санітарно-гігієнічним станом приміщень і мікобіотою повітря. У повітрі ВОРФ спостерігали підвищення кількості бактерій і грибів, серед яких домінували мікроміцети роду Penicillium. Під час візуального огляду поверхні стін у фондосховищі на першому поверсі було виявлено ознаки замокання, висоли, чорні цятки, лущення штукатурки стіни. Також на стіні цокольного поверху було помічено білий пухнастий наліт. Усе це викликало підозру щодо наявності мікологічного ураження стін. У зразках штукатурки, відібраної зі стіни на першому поверсі, було виявлено життєздатні мікроскопічні гриби роду Penicillium, які виділяли раніше з повітря цього приміщення. У пробах зі стіни цокольного поверху було ізольовано мікроміцети, що належали до родів Penicillium і Mucor.

Для запобігання розповсюдження мікологічного ураження у фондо- сховищі першого та цокольного поверхів ВОРФ було рекомендовано провести ремонт стін з обов'язковою обробкою поверхні дезінфікуючими фунгіцидними засобами до і після зняття шару штукатурки; зазначені заходи було виконано [28].

У сховищах обох будівель Бібліотеки було встановлено, що заспо- реність повітря у деяких відділах залежала від сезону, а саме в цокольних приміщеннях, у фондосховищі п'ятого поверху ВОООФ, секторі картографічних видань, відділах технологій дистанційного обслуговування, образотворчих мистецтв, музичних фондів і читальному залі відділу комплексного бібліотечного обслуговування кількість грибних та мікробних одиниць в осінньо-зимовий період була більшою приблизно в 2-7 разів за такі ж показники у весняно-літній період. Ці коливання могли бути обумовлені сезонними відхиленнями температури і відносної вологості повітря. У відділах фонду юдаїки, ДБО, ОРФ та Інституті рукопису, навпаки, спостерігали підвищення кількості КУО у весняно-літній період. Це можна пояснити початком провітрювань приміщень у цей сезон. В інших обстежених приміщеннях залежності між порами року та кількістю мікробіологічних об'єктів у повітрі встановлено не було.

За даними таксономічного аналізу було показано, що у весняно-літній період у повітрі приміщень корпусу НБУВ (Голосіївський проспект, 3) домінували мікроскопічні гриби родів Penicillium, Aspergillus, Paecilomyces, Cladosporium, Fusarium, Micelia sterilia. В осінньо-зимовий період найчастіше виділяли темнопігментовані види роду Cladosporium. Відомо, що такі види мікроміцетів виділяють з приміщень з нерегульованим мікрокліматом. У таких ситуаціях потрібно проводити регулярне очищення повітря спеціальними системами, наприклад, «HYLA» з подальшим контролем мікологічного стану повітря і документних фондів та їх стабілізацію [28, 29].

Для стабілізації режимів зберігання фондів за умови неможливості підтримання нормативних режимів згідно з вимогами стандарту на консервацію документів внаслідок значних витрат на електроенергію технічним службам надавалися і надаються рекомендації щодо розробки раціонального регламенту використання обладнання для зменшення максимального підвищення температури у сховищах влітку і максимального зниження температури взимку, принаймні на 2-3°С. Це дозволяє уникнути так званих «піків» на річному графіку температури, що зменшує сезонні коливання температури повітря та їх негативний вплив на стан приміщень і документи.

У рамках мікрокліматичного моніторингу обов'язковими залишаються рекомендації співробітників ЦКР щодо регулярності не лише провітрювання приміщень, а й обов'язкового провітрювання документів, що зберігаються у закритих шафах і сейфах, зокрема у санітарний день.

Визначення якості аеродисперсної системи повітря приміщень НБУВ надає можливість скласти повне уявлення про умови зберігання бібліотечних фондів. Виконаними за період з 1992 р. по 2016 р. науковими обстеженнями встановлено, що існує закономірна залежність між мікобіотою повітря сховища і мікобіотою фондів, що зберігаються у цих приміщеннях.

Для гарантування мікологічної безпеки бібліотечних фондів з метою запровадження різних методів захисту документів від руйнівної дії мікро- міцетів продовжується вивчення можливості використання нових дезінфектантів серед рекомендованих в Україні з метою подальшого їх впровадження у практику НБУВ [29].

Таким чином, ретроспективний аналіз мікробіологічного стану повітря фондосховищ НБУВ дозволяє зробити дуже важливі для подальших досліджень висновки:

1. Вперше в Україні у Національній бібліотеці України імені В. І. Вер- надського в моніторинговому режимі було вивчено мікобіоту повітря бібліотечних і архівних сховищ документів і матеріальної основи самих документів за нормальних умов (1992-2002 рр.), під час техногенної аварії (2002 р.), у поставарійний період (2003-2004 рр.), а також протягом останнього десятиріччя (2005-2016 рр.).

2. Комплексний екологічний моніторинг приміщень і бібліотечних фондів, де основним елементом є мікологічний контроль повітря сховищ документів, було вперше розроблено та впроваджено у НБУВ.

3. За період з листопада 1992 по жовтень 2002 р. виділено з повітря і документів та ідентифіковано близько 15000 штамів мікроміцетів, що належали до 72 видів 31 роду 2 відділів Mucoromycota і Ascomуcota. У повітрі сховищ було зафіксовано повсюдне трапляння мікроміцетів роду Penicillium, видів Alternaria alternata, Cladosporium cladosporioides і Geotrichum candidum, що дало підстави вважати їх ядром мікобіоти.

4. Виявлено залежність мікобіоти повітря сховищ від пори року: у зимовий і весняний періоди за кількістю переважали види родів Penicillium і Aspergillus, улітку - види роду Cladosporium, восени - види рр. Cladosporium i Alternaria. За затримки початку опалювального сезону спостерігали Geotrichum candidum. Встановлено сезонну залежність співвідношення мікроміцетів і бактерій у повітрі: у зимовий і весняний періоди мікроміцети складали 70% від загальної чисельності КУО, бактерії - 30%; у літній період мікроміцети значно переважали бактерії, їхнє співвідношення було 96 : 4; в осінній період воно було рівним - 50 : 50.

5. У приміщенні, де проводили знепилення фондів, за частотою трап- ляння домінували Mucor plumbeus, Cunninghamella echinulata, Rhizopus stolonifer var. stolonifer, типовими були Alternaria alternata, Aspergillus niger і Chaetomium globosum, випадковими - A. fumigatus, Botrytis cinerea, рідко траплялися A. versicolor, Mycelia sterilia (white), Trichoderma viride і види роду Penicillium. Внаслідок цього гриби відділу Mucoromycota і види роду Trichoderma визначені як індикаторні, що є мікологічним показником екологічного стану сховищ документів. Їх домінування характеризує високий рівень запиленості і низький рівень екологічної безпеки бібліотечних фондів.

6. Встановлено, що чисельність мікроорганізмів за період з 1992 р. по 2002 р. у спокійному стані повітря становила 300 - 950 КУО/м3, у збудженому, за знепилення документів, їх кількість зростала залежно від санітарно-гігієнічного стану бібліотечних фондів і була у межах 800 - 4700 КУО/м3, у зоні маніпуляції з ураженими документами кількість спор мікроскопічних грибів у повітрі була на рівні 5900 КУО/м3. За умови дотримання гранично припустимої кількості (ГПК) мікроорганізмів на рівні 500 КУО/м3 спостерігали перевищення у спокійному стані повітря - у 1,5 рази; збудженому (під час знепилення документів) - у 9,4 рази; під час роботи з ураженими документами - у 11,8 разів.

7. Вивчено деструктивні властивості 18 виділених зі сховищ мікро- міцетів, 12 з них проявили протеолітичні властивості (здатність руйнувати плівкові носії інформації), 15 - целюлозолітичні (здатність руйнувати папір). Високу протеолітичну і целюлазну активності встановлено для Geotrichum candidum, Gilmaniella humicola, Penicillium viridicatum і Trichoderma viride.

8. Визначено стійкість реставраційних видів паперу щодо впливу грибів, внаслідок чого було внесено корективи у реставраційну практику НБУВ. Найбільш стійким був реставраційний папір РД - 10. Найбільш агресивними щодо усіх досліджених видів паперу були види Alternaria alternata і Arcopilus aureus.

9. Під час аварії 2002 р. за період моніторингових досліджень міко- біоти повітря було виділено та ідентифіковано мікроміцети, що належали до 49 видів 29 родів мікроміцетів відділів Mucoromycota і Ascomуcota. Виявлено триразову зміну домінуючих видів. За високої відносної вологості повітря (ВВП) у сховищах домінували види р. Mucor і бактерії. Відповідно до зниження ВВП домінуючими ставали види рр. Cladosporium і Mycelia sterilia. Зі встановленням нормативних ВВП і температури у повітрі спостерігали домінування видів рр. Penicillium і Mucor. Встановлено, що ядром мікобіоти повітря під час аварійної ситуації були види родів Mucor, Alternaria, Cladosporium, Penicillium і Mycelia sterilia.

10. Чисельність мікроорганізмів під час аварійної ситуації змінювалася залежно від виду робіт, що проводилися у сховищах, і була у спокійному стані повітря 90-346 КУО/м3, при проведенні ремонтних робіт - 2 950-26 502 КУО/м3, найвище мікробне число досягало 71 700 КУО/м3 у зоні ремонтних робіт за чисельності мікроорганізмів у контрольному приміщенні на рівні 469 КУО/м3.

11. Регулярна робота групи зі знепилення документних фондів НБУВ в останнє десятиріччя сприяла суттєвому покращенню кількісної і якісної характеристик мікобіоти повітря сховищ, читальних залів та допоміжних приміщень. Чисельність мікроорганізмів в усіх відділах була в межах норми - мінімальне значення складало 11 КУО/м3 і максимальне - 348 КУО/ м3, що не перевищувало ГПК 500 КУО/м3. Під час роботи з документами ВОРФ іноді спостерігали незначне підвищення до 800 КУО/м3, що усувалося профілактичними заходами: контрольним обстеженням документів з метою виокремлення примірників з ознаками мікологічного ураження для подальшої індивідуальної санітарно-гігієнічної обробки, очищенням повітря приміщень системами HYLA, раціональним режимом провітрювання тощо.

12. За результатами наших досліджень виявлено, що основним фактором впливу на зміну видового складу мікроміцетів у повітрі сховищ були санітарно-гігієнічний стан документних фондів і екологічний стан сховища.

Автори висловлюють щиру подяку керівництву і співробітникам Інституту мікробіології і вірусології ім. Д. К. Заболотного НАН України, зокрема науковцям відділу фізіології та систематики мікроміцетів, за методичну допомогу, сприяння в ідентифікації мікроміцетів і плідну співпрацю, а також фахівцям ДУ «Інститут громадського здоров'я ім. О. М. Мар- зєєва НАМИ України».

Список використаних джерел

мікобіота бібліотека документ

1. Нюкша Ю. П. К вопросу о гигиеническом состоянии воздуха книгохранилищ // Опыт работы Гос. публ. б-ки им. М. Е. Салтыкова-Щедрина : сб. ст. / ГПБ. - Ленинград, 1954. - Вып. 9. - С. 3-15.

2. Нюкша Ю. П. Биологическое повреждение бумаги и книг. - СПб. : РАН, 1994. - 233 с.

3. Кокассаар У Р, Пеэбо С. А., Каллинг А. А. Выделение микромицетов- биоповредителей из воздуха библиотек // Выделение, идентификация и хранение микромицетов и др. микроорганизмов : сб. ст. - Вильнюс, 1990. - С. 67.

4. Стигайло И. Н., Романова Л. В. Оценка микробиологической загрязненности воздушной среды помещений книгохранилищ Национальной библиотеки Беларуси // Теория и практика сохранения памятников культуры : сб. науч. тр. / РНБ.- СПб., 1996. - Вып. 18. - С. 7-20.

5. Repova А. The occurrence of microscopic fungi in air of the building of the Czechoslovak Academy of Sciences in Ceske Budejovice // Ceska mykologie. - 1986. - Vol. 40, N. 1. - Рр. 19-29.

6. Fassatiova O., Kubatova A., Prasil K., Vanova М. Microscopical fungi in archive environment // Ceska mykologie. - 1987. - Vo1.41, N. 1. - Рр. 8-15.

7. Raman Tulasi, Regina Mary. Concentration of fungal spores in the air inside library and laboratories of women's college, Hyderabad // Geobios (India). - 1991. - Vol. 18, № 2-3. - P. 74-76.

8. Сергеева Л. Е. Сравнительный анализ экологического состояния книгохранилищ Российской национальной библиотеки // Теория и практика сохранения книг в библиотеке : сб. науч. тр. / РНБ. - СПб., 1992. - Вып.16. - С. 32-49.

9. Сборник руководящих нормативных документов /инструкций/ по предупреждению микробной обсемененности нестерильных лекарственных средств в процессе их производства /РДИ-64-29-84/ - М. : Минмедпром, 1984. - 9 с.

10. Профилактика биоповреждений библиотечных фондов : метод. рекоменд. / сост. З. П. Дворяшина, Н. В. Мантуровская. - М. : ГБЛ, 1987. - 40 с.

11. ДСТУ ГОСТ 7.50:2006. Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи. Консервація документів. Загальні вимоги (ГОСТ 7.50-2002, IDT). - Чинний з 01.07.2007.

12. Богомолова Т. С., Васильева Н. В., Чилина Г А. Грибы-контаминанты жилых помещений в Санкт-Петербурге // Проблемы мед. микологии, 2002. - Т. 4, № 2. - С. 68.

13. Пидопличко Н. М. Пенициллии : ключи для определения видов. - К. : Наук. думка, 1977. - 150 с.

14. Domsch K. H., Gams W., Anderson Т.-Н. Compendium of soil Fungi. - New York ; Toronto : Acad. Press, 1980. - Vol. 1. - 860 р.

15. Методы экспериментальной микологии : справочник / под ред. В. И. Билай / К. : Наук. думка, 1982. - С. 439.

16. Мирчинк Т Г Почвенная микология. - М. : МГУ, 1988. - 220 с.

17. Суббота А. Г., Новікова Г. М. Деструктивні властивості мікроміцетів, що вилучені з повітря книго- та архівосховищ Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського // Українське архівознавство : історія, сучасний стан та перспективи : наук. доп. Всеукр. конф. (19-20 листоп. 1996 р.). - К., 1997. - Ч. 2. - С. 258-259.

18. Суббота А. Г., Новікова Г М., Іванова Н. І. Визначення ступеня ураження мікроміцетами деякіх видів реставраційного паперу // Реставрація музейних пам'яток в сучасних умовах. Проблеми та шляхи їх вирішення : тези та матеріали доп. I Міжнар. конф. ННДРЦУ - К., 1998. - С. 151-153.

19. Суббота А. Г. Микологический надзор за физическим состоянием документов в Национальной библиотеке Украины им. В. И. Вернадского // Теория и практика сохранения памятников культури : сб. науч. тр. / РНБ. - СПб., 2000. - Вып. 20. - С. 127-131.

20. Билай В. И., Билай Т. И., Мусич Е. Г Трансформация целлюлозы грибами. - К. : Наук. думка, 1982. - 296 с.

21. Суббота А. Г. Проблеми дезінфекції пошкоджених мікроміцетами бібліотечних і архівних документів // Студії з архівної справи та документознавства. - К. : УДНІАСД, 2000. - Т 6. - С. 114-116.

22. Про порядок передачі пошкоджених мікроміцетами документів на санітарно-гігієнічну обробку і дезінфекцію : інструкція / уклад.: Г. М. Новікова, А. Г Суббота. - К., 2000. - 14 с.

23. Муха Л., Омельченко М. Аварійна ситуація в бібліотеці : досвід і проблеми запобігання та ліквідації наслідків // Наук. праці НБУВ. Інноваційні технології збереження документальних фондів: запобігання надзвичайній ситуації у бібліотеці, шляхи її подолання : зб. наук. пр. / НАН України ; НБУВ ; АБУ - К., 2007. - Вип. 17. - С. 99-111.

24. Суббота А. Моніторинг мікологічного стану особливо цінних документів Національної бібліотеки імені В. І. Вернадського // Наук. праці НБУВ. Інноваційні технології збереження документальних фондів : запобігання надзвичайній ситуації у бібліотеці, шляхи її подолання : зб. наук. пр. - Вип. 17 / НАН України ; НБУВ ; АБУ - К., 2007. - С. 64-72.

25. Кондратюк Т., Коритнянська В., Захарченко В., Артишкова Л. Наконечна Мікобіота книгосховищ Національної бібліотеки імені В. І. Вернадського // Наук. праці НБУВ. Інноваційні технології збереження документальних фондів : запобігання надзвичайній ситуації у бібліотеці, шляхи її подолання : зб. наук. пр. / НАН України ; НБУВ ; АБУ - К., 2007. - Вип. 17. - С. 53-63.

26. Крікова Т. Досвід відновлення температурно-вологісного режиму зберігання фондів Філії № 1 НБУВ у поставарійний період // Наук. пр. НБУВ. Інноваційні технології збереження документальних фондів : запобігання надзвичайній ситуації у бібліотеці, шляхи її подолання : зб. наук. пр. / НАН України ; НБУВ ; АБУ. - К., 2007. - Вип. 17. - С. 145-147.

27. Сурмашева О., Корчак Г, Муха Л. Значення мікологічного обстеження приміщень і фондів бібліотек // Наук. пр. НБУВ. Інноваційні технології збереження документальних фондів : запобігання надзвичайній ситуації у бібліотеці, шляхи її подолання : зб. наук. пр. / НАН України ; НБУВ ; АБУ - К., 2007. - Вип. 17. - С. 46-52.

28. Оптимізація використання традиційних та новітніх технологій в системі збереження бібліотечних фондів // Заключний звіт / НАН України; НБУВ. - УДК 025.7/9; № ДР 0111U009301; Інв. № НТП 0715U006234. - К., 2014. - 152 с.

29. Затока Л. П., Баляниця Н. Б., Мозгова С. Г., Суббота А. Г., Чуєнко А. І., Письменна Ю. Б. Стабілізація бібліотечних документів : експериментальні дослідження та перспективи впровадження // Рукописна та книжкова спадщина України. - Вип. 20. - К. : НБУВ, 2016. - С. 488-508.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.