У Соціальній педагогіці: мала енциклопедія (за заг. ред. проф. І. Д. Звєрєвої) статті розміщені за алфавітним порядком, великі за розміром та містять: етимологію, визначення, класифікації та поділи, інколи включають історичні аспекти та роздуми автора, останнє з яких не властиве для енциклопедій. Наприклад: «Торгівля людьми - комплексна проблема, яка вимагає відповідних комплексних підходів до її вирішення. Таким є підхід, де поєднуються профілактичні заходи, заходи для захисту та підтримки потерпілих, а також з переслідування та покарання злочинців» [4, с. 302].

Структура енциклопедії:

Передмова;

Основна частина (в алфавітному порядку);

Перелік слів.

У передмові не зазначені традиційні для довідкових видань відомості, це свого роду роздуми автори про те, що вони включили до словникових статей та кому може бути корисне це видання.

У Малій енциклопедії конституційного права (за заг. ред проф. Ю. Л. Бошицького на початку видання вміщений зміст, в якому подані елементи додаткових текстів та букви як назви розділів в основному тексті.

Таким чином, структура енциклопедії є такою:

ь Перемова «До читача»;

ь Основний текст;

ь Латинські вирази;

ь Глосарій.

Більшість статей є великі за розміром, і окрім етимології, подають значну кількість класифікацій усередині поняття. Приклад статті: «Народний депутат України -- представник народу України у Верховній Раді. НД може бути громадянином України, який на день виборів досяг 21 року, має право голосу і проживає в Україні протягом останніх п'яти років. Не може бути обраним до Верховної Ради України громадянин, який має судимість за вчинення умисного злочину, якщо ця судимість не погашена і не знята у встановленому законом порядку (ст. 76 Конституції України). НД обирається строком на п'ять років на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування» [5, с.221].

Варто зазначити, що у жодному виданні на прикінцевій сторінці правильно не вказаний вид видання (має бути довідкове). Видавці енциклопедії зараховують до навчальних, наукових і навіть літературно-художніх видань. Якщо книгами можна послуговуватися під час навчання або сить викладу є суворим, що нагадує наукове видання, то це ще не означає, що видання і справді належить до цих різновидів.

Таким чином, для більшості енциклопедій використані алфавітний принцип систематизації. Значна кількість довідкових видань на сучасному книжковому ринку належать до галузевих, проте видавці рідко ідентифікують енциклопедію як довідкове видання. Структура словникових статей залежить від кожної окремої енциклопедії.

Висновки

Редагування довідкової літератури -- це багатоаспектний процес редакційного опрацювання довідкової літератури, метою якого є якісна та ґрунтовна підготовка видання до друку.

Центральне місце в системі довідкових видань посідають енциклопедії. Це найавторитетніші видання, що вимагають ґрунтовного редакторського опрацювання та ретельної наукової роботи у процесі підготовки.

Незважаючи на розмаїття довідкової літератури щодо змісту і форми подачі матеріалів, її можна умовна поділити на дві великі групи:

- довідкові видання, в яких систематизовано подана інформація за окремими галузями знань;

- довідкові видання універсального характеру, де представлена інформація з різних галузей знань.

Таким чином, енциклопедія - це довідкове видання зведення основних відомостей з однієї чи усіх галузей знання та практичної діяльності, викладених у коротких статтях, розташованих за абеткою їхніх назв або в систематичному порядку

Залежно від відомостей, що об'єднані в енциклопедії, розрізняють: універсальну (загальну) та спеціалізовану (галузеву), персональна енциклопедія є різновидом спеціалізованої. За розташуванням матеріалу енциклопедії поділяють на алфавітні та систематичні. Залежно від повноти представленої інформації енциклопедії можуть бути великими (найбільш повні) і малими (короткі) і так далі.

Складність підготовки довідників обумовлюється як змістовою, так і їх структурною специфікою. Важливе місце в якому посідає підготовчий період. Ключовий момент підготовчого періоду - розробка концепції майбутньої книги.

Центральний момент у розробці концепції - максимально чітке визначення цільового та читацького призначення видання з подальшою їх конкретизацією. Виходячи з цього треба визначити характер читацьких запитів і принципи підбору матеріалу і його подачі.

Також редактору варто звернути увагу на: всебічність розкриття тієї чи іншої галузі знань або практичної діяльності, забезпечення зручності пошуку інформації, доступність викладу інформації, достовірність фактичного матеріалу.

Найбільш масштабним сучасним проектом є Енциклопедія сучасної України (ЕСУ) - багатотомне енциклопедичне видання (алфавітна енциклопедія) про Україну у всіх вимірах від початку 20 століття до сьогодення. Підготовку та видання Енциклопедії Сучасної України здійснює Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, створений 2004 року.

В галузі спеціалізованих енциклопедій за роки нової Української Держави успіху досягнуто: в галузі історії - це ряд сучасних енциклопедичних видань: Енциклопедія історії України, Малий словник історії України.

З метою визначити особливості тематики та типології енциклопедій, які виходили у світ протягом кількох останніх років проведено ретроспективне дослідження. Зауважимо, що кількість довідників та енциклопедій загалом є немалою, проте більшість із них адресована дітям, школярам та студентам.

Тематика, яка переважає, ознайомлення з явищами навколишнього середовища, астрономією, тваринами, рослинами або на теми шкільних предметів тощо. На противагу цьому дедалі частіше публікуються вузькоспеціалізовані довідники, присвячені темам кібернетики, механіки та ін.

Список джерел

Аналізовані видання

1. Арбузов С.Г. Банківська енциклопедія / С. Г. Арбузов, Ю. В. Колобов, В. І. Міщенко, С. В. Науменкова. - К.: Центр наукових досліджень Національного банку України: Знання, 2011. - 504 с.

2. Ілюстрована енциклопедія українського народу / уклад. І. Сметана. - Х.: Клуб сімейного дозвілля, 2012. - 414с.

3. Ткаченко В. П. Енциклопедія видавничої справи [Текст]: навч. посіб. / В. П. Ткаченко, І. Б. Чеботарьова, П. О. Киричок, З. В. Григорова. -- Х.: Прапор, 2008. -- 320 с.

4. Мала енциклопедія конституційного права / За заг. ред проф. Ю. Л. Бошицького; Київський університет права НАН України - К.: Кондор-Видавництво, 2012. - 462 с.

5. Соціальна педагогіка: мала енциклопедія / За заг. ред. проф. І. Д. Звєрєвої. - К.: Центр учбової літератури, 2008. - 336 с.

Використана література

6. Адамов Е. Б., Кричевский В. Г. Оформление справочных зданий [Текст] / Е. Б. Адамов, В. Г. Кричевский. - М.: Б-ка оформителя книг. - 1981. - 110 с.

7. Антонова С. Г. Редакторская подготовка зданий [Текст]: Учебник / Антонова С. Г., Васильев В. И., Жарков И. А., Под общ. ред. Антоновой С. Г. - М.: Издательство МГУП, 2002. - 468 с.

8. Винокуров Д. И. О научно-справочном аппарате энциклопедических изданий [Текст] / Д.И. Винокуров // Книга: Исслед. и материалы. - 1965. - №11. - С. 117-127.

9. Вісник книжкової палати/ Буряк С. Поточна статистика випуску книг і друкованої продукції в Україні у 2014 році / С. Буряк // Вісник книжкової палати, - 2014. - №12. - С.3-8.

10. Видання. Основні види. Терміни та визначення (відповідно до ДСТУ 3017-95) // Стандарти з поліграфії і видавничої справи [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.chytomo.com/standards/vydannya-osnovni-vydy-terminy

11. Вопросы энциклопедистики: [сб. ст.]. Вып. 3 / под общ. ред. У.Г.Саитова. - Уфа: Башк. энцикл., 2013. - 166 с.

12. Жежнич П. Особливості формування енциклопедій в сучасних умовах розвитку інформаційних технологій / П. Жежнич, М. Гірняк // Вісник Нац. ун-ту «Львівська політехніка». --2012.-- № 732: Комп'ютерні науки та інформаційні технології. - С. 399-405.

13. Мильчин А. Э. Методика редактирования текста. [Текст]: уч. пособ. / А. Э Мильчин. - 2-е изд., перераб. - М.: Книга, 1980. - 320 с.

14. Редактирование отдельных видов литературы [Тескт] / под ред. Н. М. Сикорского. - М.: Книга, 1987.- Режим доступу: http://hi-edu.ru/e-books/xbook736/01/part-010.htm#i125

15. Сава В. Основи техніки творення книги [Текст] / Василь Сава. -Львів: Каменяр, 2010. - 136 с.

16. Тимошик М.С. Книга для автора, редактора, видавця [Текст]: практ. посіб. / М. С. Тимошик. - 2-е вид., стереотип. - К.: Наша культура і наука, 2006. - 560 с.

17. Тимошик М. С. Методика підготовки до друку текстів для наукових, науково-популярних, довідкових та навчальних видань [Електронний ресурс] / М. С. Тимошик. - Режим доступу: http://journlib.univ.kiev.ua/index. php?act=article&article=1185

18. Харлан А. П. Особливості редакційного опрацювання енциклопедичного видання / А. П. Харлан // Технологія і техніка друкарства: збірник наукових праць. - 2010. - Вип. 4(30). - С. 252-260.

19. Черниш Н. До питання про сучасну типологію енциклопедій / Н. Черниш // Вісник книжкової палати. -2015. -№4. - С. 3-8.

20. Черниш Н.І. Українська енциклопедична справа: історія розвитку, теоретичні засади підготовки видань [Текст] / Н.І. Черниш. - Львів: Фенікс, 1998. - 92 с.

21. Швецова-Водка Г. Документознавство [Текст]: навч. посіб. / Г. Швецова-Водка. -К: Знання, 2007. - 398с.

Додаток 1

С. Арбузов «Банківська енциклопедія» (титульний аркуш та зворот титульного аркушу)

Додаток 2

«Ілюстрована енциклопедія українського народу» (уклад. І. Сметана) (титульний аркуш та вступ)

Додаток 3

Ткаченко В. П. Енциклопедія видавничої справи (титульний аркуш та зворот титульного аркушу)

Додаток 4

Мала енциклопедія конституційного права за заг. ред проф. Ю. Л. Бошицького (титульний аркуш та зворот титульного аркушу)

Додаток 5

Соціальна педагогіка: мала енциклопедія, за заг. ред. проф. І. Д. Звєрєвої (титульний аркуш та зворот титульного аркушу)

Размещено на Allbest.ru