Засоби масових комунікацій як фактор розвитку сучасного суспільства

Знаки підрозділяються на мовні і немовні. Немовні - це знаки-копії, знаки-ознаки, знаки-сигнали і т.д.

Основними функціями знакової системи є:

1) функція передачі повідомлення чи вираження змісту (Фреге);

2) функція спілкування.

Структуралісти у вивченні знакових систем виходять з абстрагування мови і її семантичної одиниці - знака і розгляду його як самостійної незалежної одиниці. При такому підході будь-який текст чи повідомлення розглядаються як гра знаків (чи слів) за певними правилами, заснованим на принципах формальної математичної логіки. Подібне розкладання тексту на окремі знаки приводить у структуралізмі до безлічі парадоксів, тобто виникненню взаємовиключних понять і висновків (семантична антиномія). Для подолання їх структуралісти (Барт, Леві-Строс) пропонують різні способи. Так, один з них складається в розрізненні метамови і мови об'єкта. Метамова - це формалізована нежива мова. А мова об'єкта - це досліджувана мова, тобто мова незнайома, що не піддається чіткій формалізації за допомогою правил і логіки. Але метамова не може бути досконалим засобом для вивчення природних мов, оскільки вона обмежена сіткою правил без виключень, якої позбавлена будь-яка людська мова. Тому при комп'ютерній обробці текстів машина знаходить парадокси там, де їх немає, не розпізнаючи повсякденні слова, застосовані в несподіваному сполученні, чи порівнянні обороті. Пропозиції, які можна було будувати за допомогою метамови шляхом довільного об'єднання знаків за правилами, розділялися на три групи:

а) безглузді;

б) пропозиції зі змістом, але не науковим (чи невірним);

в) пропозиції з науковим змістом (правильно відбивають світ).

1.3 Глобалізація системи масової комунікації

Глобалізація системи масової комунікації -- то є поняття, яке активно використовується з кінця ХХ ст. Це поняття відображає процес трансформації комунікаційної системи, такої трансформації, яка пов'язана з утворенням більш широкої мережі комунікаторів, що обслуговуються й покриваються на великому інформаційному просторі єдиною, але розгалуженою системою засобів масової комунікації та контролюються більш організованою спілкою їх виробників.

Глобалізація систем масової комунікації тільки посилює дивергентність і дисперсність системи масової комунікації, структуризацію, фазовість, дискретність мовлення та монополію на нього.

Як приклад дисперсності й дивергентності системи масової комунікації може бути система, в якій глядач споживає новини, виготовлені редактором й опрацьовані ведучим, включені в програму на прохання засновника каналу й інтерпретовані певним чином на прохання керівників телеорганізації (дивергенція). Для глядача ведучий є уособленням комуніканта, насправді ж функція повідомлення тут розсіяна між багатьма людьми (дисперсія).

Питанню глобального розвитку систем масової комунікації присвятила свою книгу О. В. Зернецька “Глобальний розвиток систем масової комунікації і міжнародні відносини”.[1]

Глобалізація системи масової комунікації пов'язана безперечно з технічною революцією, але ця революція не є єдиним чинником утворення глобальних масовокомунікаційних систем. Прикладом може бути Україна, яка відстає від Заходу в утворенні глобально трансформованих систем комунікації. Причиною цьому є як економічне відставання, так і соціально-психологічна неготовність комунікаторів до утворення глобальної системи комунікації й активного входження в світові інформаційні системи. Народ має пережити “геостратегічний землетрус”, щоб під упливом соціальних, економічних, технологічних, культурних, етнічних факторів шукати навпомацки, як вважають А. Кінг та Б. Шнайдер у доповіді Римському клубові “Перша глобальна революція”, свій шлях до розуміння нового світу, а також, перебуваючи в імлі невідомості, вчитися, як керувати новим світом і не бути керованим ним.

У такі перехідні періоди для суспільства актуалізується поняття інформаційних технологій. Вони стають частинкою поняття глобалізації системи масової комунікації, оскільки без технологічної модернізації процесу спілкування неможливим є утворення більш потужних систем збору, обробки, передачі й поширення інформації у масовокомунікаційному просторі. Суспільство тоді змушене шукати кошти й придбавати інформаційні технології, щоб не залишатися на периферії світового інформаційного простору.

Розвиток інформаційних технологій має переважно характер науково-технічний, за яким дуже часто губляться поняття моралі й честі, соціальної відповідальності, психологічної ідентичності тощо. Прикладом може бути мережа Інтернет. В систему інтернетівського спілкування закладені великі технічні можливості, але зовсім відсутні засоби стримування мовців й контролю за інформацією. Інтернетівська система спілкування, таким чином, має характер соціально й психологічно незахищеної системи, в якій порушено соціально-психологічний баланс правильного / неправильного, порядного / непорядного, морального / аморального, естетичного / неестетичного і т. д. Поки інформаційна система Інтернет залишається фактом віртуальної реальності цей дисбаланс і ця незахищеність фатально не шкодять суспільній інформаційній системі, а також самій системі Інтернет, оскільки вона все-таки існує як технічний витвір. Але як тільки ця віртуальна система стане частиною суспільної інформаційної системи, її кровоносною підсистемою і не будуть вироблені засоби інформаційного захисту, тоді суспільна інформаційна система, а разом із нею й суспільство деградують і загинуть, як будь-яке явище в природі при порушенні інформаційного балансу й систем захисту.

Людство, розуміючи таку загрозу, намагається “загнуздати” інтернетівську систему й надати їй “людського вигляду”. Так, у Китаї обмежено діяльність інтернет-провайдерів. Вони тепер зобов'язані записувати й надавати інформацію правоохоронним органам про зміст сайтів і дані про користувачів (цит. за журналом “Мой компьютер”, № 41, 2000, стор. 6). Безперечно, у пошуках “людського вигляду” для інформаційних систем можливі всілякі перегини, які властиві й людському суспільству як живому організму.

На розуміння терміна “глобалізація” мала великий вплив концепція канадського соціолога Маршалла Маклюена, основним концептом якої було уявлення про світ як “глобальне село”. Глобалізація передбачає безупинний процес інтеграції одиничного, самобутнього в загальний культурний, соціальний, політичний контекст “глобального села”. “За своєю суттю,-- пише О. В. Зернецька,-- все те, що перебуває в процесі глобалізації, не що інше, як сили, що уособлюють виробництво, дистрибуцію та споживання продуктів і послуг, які, в свою чергу, спрямовані на гомогенізовану (однорідну, типову.-- В. Р.) поведінку споживача (в якому б куточку світу він не жив). За глобалізаційною парадигмою, він повинен споживати одне й те ж їстівне (наприклад, стандартизовану їжу: кока-колу, продукцію мережі Макдональдс, пепсі, піцу) або неїстівне (програми телебачення, фільми, одяг, англосаксонський бізнесовий стиль і т. ін.). Цей процес, який дістав влучну назву “макдональдизація”, разом з тим вносить в дискурс про глобалізацію й нове поняття -- “глобальна культура”. Воно виникає як критичний концепт наприкінці 80-х років і належить до цілого комплексу потоків і процесів, які перетинають національні кордони за останні двадцять років”.

Як бачимо, ідея глобальної культури й глобалізації світових суспільних просторів з очевидністю має негативний компонент, пов'язаний як з макдональдизацією, стереотипізацією поведінки людей, що входять в глобальну систему, так і з масифікацією, тобто втягуванням людини в запрограмовану на певну поведінку масу людей. Все це, звичайно, руйнує національні культурні цінності країни, яка потрапляє в систему глобальної культури, і підпорядковує її інтересам панівної нації в глобальній системі. Так, створюваний у наш час глобальний інформаційний світ має явно виражену проамериканську або прозахідну орієнтацію, де пострадянські країни почувають себе залежними від правил гри у цьому глобальному світі.

Глобальний інформаційний світ (глобальна культура, світова культура) тримається на розвиткові багатонаціональних ринків, корпорацій, надскладних систем комунікацій, сучасних медіа-технологій. Ця організаційно-технологічна основа глобального світу, з одного боку, сприяє єднанню людей, народів, з другого боку, нівелює їхні етнічні, політичні, культурні особливості. Але цей процес глобалізації є незворотним. Країна, яка спеціально буде стримувати себе у входженні у цей глобальний світ, сама ж себе і загубить у ньому, оскільки примусово буде поглинута глобальною інформаційною системою. Вихід один: якомога швидше сягати високого рівня розвитку інформаційних технологій і комунікаційних систем, щоб на рівних увійти у глобальний світ. На думку академіка Миколи Амосова, глобалізація -- це сучасний (і планетарний!) етап розвитку цивілізації, суть якого у зростанні міжнародних зв'язків, взаємозалежності країн, розповсюдженні нових технологій та єдиних стандартів життя. Процес іде у різних сферах і має плюси та мінуси. Плюси найчастіше помічають ті, які належать до благополучних у глобальній системі або захищають інтереси благополучних. На мінуси вказують ті, хто, на жаль, не володіють світовою енергією, не контролюють світову промисловість, не володіють передовими інформаційними технологіями.

Відсутність передових інформаційних технологій у країні становить загрозу інформаційному простору країни. На думку О. В. Чекмишева, “інформаційна загроза” може становити небезпеку для двох типів держав: для держав з тоталітарним устроєм і для країн, що перебувають на перехідному етапі. “Для будь-якої демократичної держави можливість вільного поширення інформації є одним із фундаментальних прав. У такому суспільстві інформація… не може становити загрози, оскільки інформаційний простір демократичних держав має уже усталену систему інформаційного захисту, коли всі дотримуються законів держави, в чому й полягає суспільний демократизм” [Чекмишев, 37]. Тоталітарні ж держави всіляко унеможливлюють надходження повідомлень, як живуть люди за кордоном, як розв'язують проблеми і т. д. І будь-яка інформація ззовні для цих країн є загрозою для тоталітарної інформаційної системи.

Для країн, що розвиваються, характерним є інформаційний вплив іноземних мас-медіа.

Технологічний прогрес в інформаційній сфері безпосередньо пов'язаний з використанням технічних засобів для виробництва інформації, хоч і не є визначальним, про що свідчить досвід України: майже кожен має телевізор, радіоточку, в Україні велика кількість видань, але не можна сказати, що Україна є багатою і що вона веде свою політику у глобальному світі. “Найприкріше те, що у світовому інформаційному просторі голосу України не чути. Всі інтерпретації подій в Україні належать або Росії, або західним “”радянологам”. А якщо цього голосу немає в інформаційному світі, цілком слушно виникає підозра, що немає відповідної реалії”.

У сфері інформації та комунікації помітний дисбаланс щодо комунікаційного гардвера (фізичних носіїв інформації) та комунікаційного софтвера (програмного забезпечення систем комунікації). Так, за даними Доповіді ЮНЕСКО, країни, що розвиваються, мають усього 4% комп'ютерів від загальної кількості комп'ютерів у світі. 75% усіх телефонних апаратів належать дев'яти найбагатшим країнам. У 1988 році 30 найбідніших країн не мали газет зовсім. Японія має 125 щоденних газет, а США -- 1687. В середньому у Європі 39 газет на країну, в Африці -- лише 3. Середній показник радіоточок 330 на 1000 населення. У багатих країнах цей показник сягає 911 на 1000 населення, а в бідних -- 142 приймачі на 1000 населення. В 34 країнах зовсім немає телебачення. Середній покажчик для світу -- 137 телевізорів на 1000 населення. У багатих країнах він становить 447 телевізорів на 1000 населення, у бідних -- 36 телевізорів на 1000 населення. Цей розрив у дистрибуції ЗМК називають “інформаційними провалами” (information gaps). Інформаційні провали можуть бути і в межах однієї країни. Але політичного значення набувають інформаційні провали між країнами, коли багатші країни контролюють інформаційні потоки, що йдуть до бідніших країн.

Глобалізація системи масової комунікації може, на думку О. В. Зернецької, розглядатися як процес конвергенції (зближення, уподібнення) гардвера і софтвера, коли інформаційні потоки більш ефективно контролюються й розподіляються на великих просторах завдяки поєднанню можливостей програмного й фізичного забезпечення систем комунікації.

З використанням новітніх інформаційних технологій у кінці ХХ століття виникли глобальні системи масової комунікації, або глобальні ЗМК. Цьому сприяла диджитальна революція в інформаційних технологіях. Диджиталізація інформації -- це запис, обробка та передача інформації за допомогою бінарнокодованих знаків, що використовуються у комп'ютерній техніці. Диджитальна техніка сприяла виникненню транснаціональних медіа-корпорацій, або мультимедіа-імперій: Time Warner, Sony, Matsushita, Microsoft, Walt Disney та ін. За цими медіа-конгломератами стоять імена: Руперт Мердок, Сільвіо Берлусконі, Біл Гейтс, Тед Тернер та ін.

Мультимедійними корпораціями глобальні системи масової комунікації називаються через те, що вони “конгломерують міжнародні, міжміські та локальні телефонні компанії, кабельні та телерадіомовні системи й комп'ютерні фірми”.

Створення потужних комунікаційних медіа-систем, або глобальних систем масової комунікації, відбувається завдяки концентрації й конгломерації систем масової комунікації.

Під концентрацією систем масової комунікації в інформаційній індустрії слід розуміти тенденцію, пов'язану з посиленням присутності однієї або кількох компаній на кожному з ринків унаслідок її/їх злиття (інтеграції) з іншими компаніями цієї ж сфери індустрії при збереженні провідної ролі однієї з компаній, що часом призводить і до зникнення конкурентів взагалі.

Прикладами концентрації в індустрії масової комунікації наприкінці 80-х -- на початку 90-х років можуть стати такі відомі альянси в секторі медіа, як кооперація між Р. Максвеллом і С. Берлусконі у виробництві програм телевізійних новин; договір між Р. Мердоком і Р. Максвеллом щодо співпраці мердоківського супутника Sky Television і компанії кабельного телебачення Максвелла The Maxwell Cable Television Company.

Виділяють дві форми концентрації систем масової комунікації -- вертикальну й горизонтальну. “Вертикальна -- це така концентрація, внаслідок якої одна фірма поглинає інші, які стоять, так би мовити, в одному ланцюгу виробничого процесу певного медіуму”.

Прикладом вертикальної концентрації може бути голлівудська компанія з виробництва фільмів МСА, яка придбала Cineplex-Odeon, головну компанію, яка займалася дистрибуцією фільмів. МСА, таким чином, забезпечила собі поширення своєї продукції й покращила контроль не тільки на ринку виробництва, але й збуту.

Іншим прикладом може бути “Nnew York Times”, яка придбала в Квебеку (Канада) паперову фабрику, чим створила для себе переваги у постачанні паперу.

Горизонтальна концентрація -- “процес, внаслідок якого фірма з однієї сфери медіа-індустрії (скажімо, газетно-журнальне видавництво) купує компанію з іншої сфери мас-медіа (наприклад, телестанцію)” [Зернецька О. В., 61]. Так, News Corporation, що належить Мердоку, придбала Twentieth Century Fox. General Electric, яка спеціалізується в галузі електротехніки, купила американську радіокорпорацію РСА.

Конгломерація -- це процес, внаслідок якого компанії комунікаційного сектору утворюють єдину компанію-конгломерат і стають її частинами, зберігаючи при цьому свої риси й властивості. Медіа-конгломерати виникають в результаті інтеграції й концентрації фірм, компаній. Конгломерати зменшують фінансові ризики й отримують великі прибутки та мають успіх шляхом диверсифікації -- форми такої концентрації капіталу в умовах науково-технічної революції, коли компанія проникає у нові для себе сфери й галузі, розширює асортимент товарів і поступово перетворюється на багатогалузеві комплекси. Прикладом може бути Time Warner, яка під час “розкрутки” роману Роберта Джеймса “Мости країни Медісон”, яка в липні 1993 року стала бестселером. Підрозділ конгломерату Warner Atlantic Recording випускає звукозаписи створених за мотивами роману пісень у виконанні самого романіста. Інший підрозділ випустив відеокасету з цими піснями.

Якщо процес конгломерації перетинає кордони країни, то виникають транснаціональні мультимедіа-конгломератів. Прикладом може бути придбання японською фірмою в галузі електроніки Sony половини голлівудівських кінокомпаній. У результаті процесу транснаціоналізації виникають транснаціональні медіа-імперії. До таких імперій можна віднести Time Warner, Sony, Matsushita, Walt Disney і т. д.

На думку цитованого вже V. Mosco, “транснаціональні медіа-корпорації містять у собі величезну сконцентровану економічну владу” (у перекладі О. В. Зернецької). “Тому надзвичайно важливим є, в яких руках зосереджена влада. Це означає, що необхідне вивчення постатей медіа-магнатів і їхніх стратегій -- адже саме вони уособлюють, акумулюють сконцентровану економічну силу, що, як показує практика, трансформується і в силу політичну, ідеологічну, впливаючи на життя суспільства та індивідуумів не тільки однієї країни, а й цілих регіонів” .

Підсумовуючи сказане, можна зробити висновок, що системи масової комунікації у своєму розвитку проходять шлях від звичайної системи масової комунікації, коли є людина-комунікант, через дисперсію функції мовлення й дивергенцію комуніканта та виникнення розгалуженої системи виконавців ролі комуніканта аж до глобальної системи масової комунікації.

Розділ 2. Інтернет як засіб масової комунікації

2.1 Поняття інтернету та його характеристики

Масова комунікація стає не тільки «магічним вікном», через яке ми дивимося на світ, а й «дверима», через яку ідеї проникають в нашу свідомість. Це відноситься до всіх засобів масової комунікації, і, перш за все, до всесвітньої комп'ютерної мережі Інтернет.

Електронні мас-медіа відіграють особливо впливову роль у сучасних взаємодіях, керованих правилами. Мас-медіа допомагають формулювати і обстоювати правила та ідеологічні настанови, що лежать в їх основі, адже їхні унікальні й потужні технічні можливості та привабливий зміст роблять їх найефективнішими засобами поширення інформації. Мас-медіа перетинають не тільки географічні кордони, але й межі класів, рас, культур, політик, освіти і статі, поширюючи розваги та інформацію, які прививають чи оновлюють певні погляди та способи мислення, як регулярний продукт своєї діяльності. Артикулюючи такі ідеологічні синтези, які стимулюють одні погляди й виключають інші та прив'язуючи ідеологічні модуляції до джерел влади, мас-медіа допомагають творити і регулювати соціальну реальність, структуруючи найзагальніший досвід своєї аудиторії.

Сьогодні Інтернет - глобальна мережа, що охопила всі сфери суспільного життя України, один з найбільших винаходів людства. Працюючи за комп'ютером, можна спілкуватись із світом чи отримувати найсвіжішу інформацію з усіх, навіть, найвіддаленіших куточків Землі [25].

Поява нових методів масової комунікації завжди спричиняла суттєвий ривок людської цивілізації на новий рівень. Серед важливих віх цього процесу науковці відзначають: винайдення мови (усна комунікація) - письма (можливість комунікації в часі та на відстані) - друкарського верстату (поява дешевої масової комунікації) - винайдення електронних ЗМІ (радіо, телебачення - можливість одночасної комунікації з мільйонами людей) [18, 49].

Мережа інтернет є наступним кроком цієї еволюції, і, безсумнівно вона започаткувала зміни в нашому суспільстві. Якщо друкована книга зробила доступ до інформації масовим і "навчила" широкі верстви населення читати, то інтернет знищив відстані між інформацією всього світу і дав можливість людям не лише читати опубліковані тексти, фото, графіку, звуки та відео, а й самим публікувати їх без особливих труднощів. Саме через це засновник комп'ютерної фірми Microsoft Біл Гейтс вважає, що інтернет є величезним "самвидавом".

Для кращого розуміння та аналізу засобів масової комунікації, а зокрема глобальної мережі інтернет, їх часто зображають у вигляді певної моделі, в рамках якої відбувається процес комунікації.

Фактично всі основні процеси взаємодії сучасних ЗМІ з аудиторією можна описати за однією моделлю (Додаток А).

В основі комунікативної моделі традиційних ЗМІ лежить процес "один до багатьох", при якому фірма передає інформацію групі споживачів, використовуючи певний засіб комунікації. Основною особливістю, що знаходиться в основі взаємодії традиційних ЗМІ зі споживачами, є відсутність інтерактивної взаємодії [19, 74].

На відміну від цієї моделі, в основі інтернет лежать два кардинально інші принципи. По-перше, при комунікації в інтернеті взаємодія відбувається через специфічне середовище, яке робить великий внесок у взаємодію, що відбувається. Це добре видно на наступній моделі (Додаток Б).

Ця модель підкреслює, що першопочаткове спілкування відбувається не між відправником та реципієнтом інформації, а між користувачем та своєрідним середовищем, комунікативним простором, причому два учасники діалогу є як відправниками, так і отримувачами інформації. У цій моделі зроблений крок від простого обміну даними між "передавачем" та "приймачем" до створення інформаційного середовища, яке сприймається і . можливо, модифікується учасниками діалогу [27].

По-друге, інтернет являє собою багатовекторну комунікативну модель "багато до багатьох", в якій кожен абонент сітки має можливість звертатися до інших окремих абонентів чи груп або від свого імені, або від імені групи (Додаток В).

У моделі, зображені в додатку В, засобом комунікації є визначена комп'ютерна сітка, а інформація може бути представлена як звичайним чином, так і у вигляді гіпермедіа. В рамках цієї моделі інтерактивна взаємодія можлива як з іншими користувачами інтернету (міжособистісна взаємодія), так і з самим середовищем безпосередньо, причому останній вид вважається переважаючим. Інформація не просто передається від відправника до споживача, але і саме середовище створюється та змінюється під його дією і вже в новому перевтіленому вигляді сприймається не просто місцем моделювання реального середовища, а її альтернативою та основою для побудови нової віртуальної сфери комунікації.

Отож, інтернет володіє усіма характеристиками, які пристосовані до здійснення неабиякого впливу на споживачів інформації, тому дане питання ми розглянемо детальніше у наступному підпункті.

2.2 Особливості інтернету та його значення

Інтернет має багато особливостей. Я вважаю , що дуже цікаво розглянути його риси, тобто позитивні та негативні.

Позитивні риси впливу Інтернету

Розглянемо плюси Інтернету. З'явилися такі можливості, як заробіток в мережі, спосіб показати, проявити себе, розмістивши свою власну сторінку, написані програми та інше. Також через Інтернет можна знайти роботу, старих друзів, яких давно втратив. А як приємно поспілкуватися з людьми з твого міста, якщо ти, наприклад, поїхав звідти, а можливості повернутися немає!

У Internet кожен прокладає свій власний шлях. Ти сам вирішуєш, якими послугами мережі скористатися. Хочеш - відправиш електронний лист хоч на край світу. Хочеш - залишиш повідомлення для групи новин: так називається тематичний електронний бюлетень, службовець своєрідною дошкою оголошень. Можливості мережі воістину безмежні. Потреби і запити подорожуючих по Internet найрізноманітніші. Одні хочуть роздобути нове програмне забезпечення. Інші шукають ті чи інші документи, необхідні їм для професійної діяльності. Треті підключаються до мережі, щоб отримувати електронну пошту. Internet допомагає всім. Всесвітня комп'ютерна мережа надає безліч різноманітних послуг. Тут працюють програми, кожна з яких вирішує певне коло завдань. За допомогою Internet можна навіть дзвонити по телефону. Звичайно, тут є свої незручності: про час такої розмови в мережі потрібно домовлятися заздалегідь, та й якість зв'язку часто залишає бажати кращого. Однак телефонувати через Internet набагато дешевше! Звичайний телефонний дзвінок в іншу країну доводиться оплачувати з міжнародного тарифом. Якщо ж для телефонної розмови використовується комп'ютерна мережа, то обидва співрозмовника дзвонять лише своїм провайдерам, що знаходяться, як правило, неподалік, і платять за це за місцевим тарифом. Для того щоб дзвонити по Internet, потрібен доступ в мережу, а також мультимедійний комп'ютер з мікрофоном і динаміками і відповідна програма, що дозволяє вести телефонну розмову. Та ж сама програма повинна бути у вашого співрозмовника. Бесіда в Internet можлива за умови, що викликається вами абонент знаходиться в мережі. Упевнившись у цьому, ви вводите його IP-адресу або електронну поштову адресу, а якщо такий вам невідомий, знаходите його в телефонному каталозі, в якому перераховані всі користувачі, що знаходяться в даний момент в мережі. Після цього слід клацнути мишею в тому місці, де зображений телефон. На комп'ютер вашого співрозмовника надійде сигнал, і якщо він вирішить вам відповісти, він теж клацає кнопкою миші. Тепер зв'язок встановлена, і ви можете розмовляти, використовуючи мікрофон. В даний час через Інтернет можна робити практично все - робити покупки, замовляти авіаквитки та номери в готелях, рекламувати свої товари і фірми, спілкуватися самими різними способами, знайти там можна абсолютно все, а якщо чогось там немає, значить, цього немає взагалі , можна дружити і навіть закохуватися, і це далеко не все. Можливості Інтернет практично безмежні, єдине, чого глобальна мережа ніколи не зможе замінити - це принади живого спілкування, принади листів, написаних рукою одного або коханої людини, сидячи перед мерехтливим екранів ніколи не можна буде сходити погуляти з друзями в «реалі». Це, звичайно, великий недолік мережі, але разом з тим і велика перевага, тому що не можна навічно переселятися у віртуальну реальність, все-таки ми живі люди, а не машини.

Також мільйони інвалідів отримали можливість реальної віддаленої роботи, можливість спілкуватися з друзями. В Інтернеті існує величезні бібліотеки різноманітної літератури, в першу чергу цінна наукова література - тому що звичайні книги коштують великих грошей, багато вчених, як це не сумно, не в змозі забезпечити себе необхідною літературою, Інтернет дає їм таку можливість. Так само Інтернет є воістину самим величезним збіркою інформації, Інтернет дає можливість багато чому навчиться, отримати професію або підняти свої навички на інший рівень. Так само в Інтернеті можна завжди отримати найсвіжіші новини вузької або широкої тематики.

Форуми - найкраща розробка людства, і, один з найбільш важливих аспектів Інтернету - форуми дозволяють спілкуватися тисячам, мільйонам людей. Вони дозволяють розділити спілкування на теми і категорії, таким чином, кожен спілкується там, де йому цікаво. Чати і ICQ дають можливість спілкуватися в реальному часі, таким чином, два, і більше, людини перебувають у різних точках світу розмовляють так, як ніби-то вони стоять поруч. Інтернет це благо!

Негативні риси впливу Інтернету

Інтернет дає ілюзію вседозволеності, витягаючи з нас найгірше що в нас є, а що? Адже все можна! В Інтернеті існують клуби самогубців, клуби наркоманів, клуби навчальні початківців терористів. У таких клубах можна замовити власну смерть, купити пару шашок динаміту, навчиться правильно підбирати і колоти наркотики.

В Інтернеті повно порнографії. Більшість молодих людей купують модем лише для того, що б зайти на порносайт. В Інтернеті легко знайти сайти, де вільно продаються відеоматеріали з дитячою порнографією. На жаль обчислити авторів цих сайтів практично неможливо, навіть для спецслужб, так як ці нелюди реєструють сайти на підставних осіб. У реальності цього істотно менше. Адже на подібний сайт може зайти будь-яка людина, і діти в тому числі 13-16 років - і що вони побачать? Їм кажуть говоримо - секс з дітьми - це нормально! Від себе скажу - що потрібно боротися з цим! Боротися, не зволікаючи! Якщо не можна захистити дітей та підлітків від доступу до цієї інформації, то необхідно шукати інші шляхи вирішення цієї проблеми. Шукати авторів цих сайтів. Усувати не наслідки, а причину!

Діти дивляться на дорослих, діти вбирають інформацію як губка - і що вони отримують з Інтернету? Досить зайти на деякі сайти і ви самі все зрозумієте.

В Інтернеті з'явилися хакери гробящіе все на своєму шляху заради задоволення свого защемленого самолюбства, вони не можуть створити, можуть тільки зруйнувати. Та це специ екстра-класу - але давайте подумаємо що їх сподвигло на руйнування вся і все в Інтернеті? Не прогулянка по ньому? Я часто бачу сайти які хочеться знищити. На жаль негативна інформація в Інтернеті на даний момент переважає. Тривала робота за комп'ютером негативно позначається на багатьох функціях нашого організму: вищої нервової діяльності, ендокринної, імунної та репродуктивної системах, на зорі і кістково-м'язовому апараті людини ... Що це може означати для простої людини? Все що завгодно! Від зіпсованого зору до варикозного розширення вен на ногах. Чесно кажучи, все це Ви можете "заробити" і без комп'ютера, просто ведучи незбалансований спосіб життя. Комп'ютер є лише ще однією ланкою в тій ж ланцюга: недостатній відпочинок, малорухливий спосіб життя, неорганічно харчування і т.д.

Якщо зір, слух можуть зіпсуватися допомогою клавіатури, "миші" або монітора, то на психіку в першу чергу впливають більш, так би мовити, віртуальні речі - ігри та інтернет. Це те що "затягує", те, від чого неможливо відірватися, то, без чого багато більше не уявляють свого життя - це маніакальна залежність від інтернету або від ігор. Перш за все необхідно відразу сказати, що мова йде про багатогодинному сидінні за комп'ютером. Друге, ми маємо на увазі людей, які проводять свій час у чатах, форумах, за іграми, а не займаються роботою в інтернеті (збором інформації тощо). До речі, вони складають близько 90% від всіх "долгосідящіх" в мережі. Звідси випливає третє положення: портрет цієї аудиторії. Власне він-то і є основна причина подібного проведення часу, з витікаючими з цього наслідками. Людям, які проживають своє життя в інтернеті часто необхідна соціальна підтримка, у них великі труднощі в спілкуванні, вони відчувають незадоволеність, низьку самооцінку, закомплексованість, сором'язливість і т.п. Всі ці проблеми "вирішує" Інтернет! Інтернет як ніби каже їм: "Ідіть у чат, представляєтеся ким завгодно, задовольняйте будь-які свої бажання і нічого не бійтеся!" І люди поспішають піти у безпечне для них середовище, ні до чого не зобов'язує життя. Таким чином, вони, по-перше, посилюють ті свої риси характеру, від яких хотіли б позбутися, а також набувають нових: відхід від реальності за допомогою зміни свого психічного стану, віртуально змінюючи свою стать, вік ... Безумовно, поступово такий спосіб життя, спосіб мислення, просочує всі рівні їхнього життя. Людина починає діяти і думати по-іншому. Він по-іншому вирішує побутові питання, сімейні, особисті, професійні, партнерські і т.д.

Ось які психологічні симптоми може почати відчувати людина, якщо він відноситься до групи ризику інтернет-залежних людей:

Гарне самопочуття або ейфорія за комп'ютером;

Неможливість зупинитися;

Збільшення кількості часу, проведеного за комп'ютером;

Нехтування сім'єю і друзями;

Відчуття порожнечі, депресії, роздратування не за комп'ютером;

Брехня роботодавцям або членам родини про свою діяльність;

Проблеми з роботою чи навчанням.

Небезпечними сигналами є також:

Нав'язливе прагнення постійно перевіряти електронну пошту;

Передчуття наступного сеансу он-лайн;

Збільшення часу, проведеного он-лайн;

Збільшення кількості грошей, витрачених он-лайн.

Інтернет це інша реальність?

Багато хто з нас живуть тут. Часто пари знайомляться один з одним в ICQ, на форумах в чатах і тому подібне, потім одружуються в реальному житті. Тут у нас у всіх є друзі, є коло спілкування, є своя модель поведінки. І в багатьох із нас друзів тут набагато більше, більше ніж насправді. Чому так? Чому багато що б поговорити з одним запускають ICQ або Mail.ru Agent, а не йдуть до нього в гості? Саме тут у багатьох вийшло реалізувати себе як фахівців, знайти розуміння і заслужити визнання. Інтернет це інша реальність, світ усередині світу. Але чому багато хто з нас вважають за краще реальності - Інтернет? Або Інтернет це і є реальність сьогоднішнього дня? Уявіть собі, що всі ми одного разу зберемося в житті в одному місці. Ну не всі тисячі людей. У кожного форуму є база, своя команда однодумців, друзів. Ну, припустимо можна виділити 40-50 чоловік з усіх відвідувачів, які складають основу форуму. Ось всі 50 чоловік зібралися. Я гарантую, що через тиждень спільного проведення часу вони пересваримося. А тут - ніколи. Чому так?

Інтернет виконує такі функції:

Комунікативна функція Інтернету.

Засоби комунікації, за визначенням, покликані зв'язувати людей, служити засобами їх спілкування. Масові комунікації служать засобом зв'язку для масового суб'єкта.

Комунікація за допомогою Інтернету влаштована таким чином, що на одному полюсі діє професійний виробник інформації, а на іншому завжди залишається масовий суб'єкт - заздалегідь невизначена за чисельністю безліч анонімних користувачів.

Інтернет-технологія робить комунікацію трансграничною. Спілкування перестає бути прив'язаним до місцеположення тих, що спілкуються. На цій основі Інтернет може виконувати социально-креативну функцію, тобто формувати нові спільності з єдиною інформаційною базою і загальним ціннісно-нормативним фундаментом. Загальна спрямованість розвитку засобів розповсюдження інформації полягає в затвердженні рівноправного порядку на місці ієрархічного (вертикального, з домінуванням одного з суб'єктів спілкування). Відбувається перехід від односторонньої до двосторонньої моделі комунікації.

Інформаційна функція Інтернету.

На основі інформаційної функції ЗМІ здатні виконувати і функцію формування порядку денного, або фокусування суспільної уваги. У Інтернеті цьому процесу важко, по-перше, колосальним зростанням кількості ресурсів (диверсифікацією), серед яких кожен користувач може вибирати той, що визнає потрібним. По-друге, властивою йому можливістю швидкого оновлення контента аж до режиму реального часу. Потрібно досліджувати, до яких соціальних наслідків приведе небачена досі різноманітність і темп оновлюваної інформації в Мережі, можливість для кожного користувача визначати свій маршрут, що сприяє дробленню аудиторії.

Принципово нові можливості для виконання функції інформування відкриваються у зв'язку з мультімедійностью мережевих ресурсів.

По дослідженням традиційних ЗМІ відомо, що використання різних знакових і образотворчо-виразних засобів полегшує орієнтування в інформації, її засвоєння.

Будучи частиною ЗМІ, відповідні ресурси в Інтернеті володіють і властивими їм универсалізмом тематики, видів і жанрів інформації. Разом з тим Інтернет, володіючи мультімедійностью, гіпертекстуальністю, дозволяє робити інформацію багатшою по образотворчо-виразних якостях, повнішою і об'ємнішою. Нове у виконання інформаційної функції вносять такі особливості Інтернету, як їх кількість, яка постійно зростає, і асинхронність сприйняття інформації користувачами. Тут можуть виникнути проблеми з формуванням необхідною суспільству єдиної інформаційної і ціннісно-нормативної бази.

Цінностно - регулююча функція.

Інтернет загострює проблему соціальної ідентичності - віднесення себе до визначених соціальним спільнотам. Існує точка зору, що якщо традиційні комунікації (письмо, книга, телефон) зламали просторово-часові бар'єри, то новітні засоби йдуть далі: ламають межі ідентичності, і тут створюється широкий спектр віртуальних співтовариств, що швидко змінюють один одного.

В зв'язку з цим важливість виконання ціннісно-регулюючої функції, тобто встановлення загальної ціннісно-нормативної бази зростає.

Як відомо, ціннісно-регулююча функція проявляється різноманітно: не тільки у самому змісті, але і через відбір повідомлень, їх коментування, розташування в певній послідовності, на певних сторінках.

З досліджень аудиторії традиційних ЗМІ давно відомо, що одна її частина прагне, використовуючи різні, зокрема альтернативні, джерела інформації, скласти власну точку зору. Інший же зручніше керуватися однією пропонованою позицією.

Виконання ціннісно-регулюючої функції в ЗМІ відбувається на основі виконання функції інформування і фокусування уваги аудиторії на певних подіях і проблемах, тобто формуванні порядку денного. Проте, в Інтернеті відбувається подальше дроблення аудиторії. Особливо гостро проблема організація загальної аудиторії коштує для комунікацій загальнонаціональних. [Филатова О.Г. Интернет как масс-медиа // Сборник научных трудов «Актуальные проблемы теории коммуникации». - 2004.]

Розважальна функція Інтернету.

Інтернет - середовище, де стираються не тільки просторові рубежі, але і межі між сферами життєдіяльності людей: роботою і побутом, хобі і реалізацією цивільного статусу, навчанням і розвагою. Засоби для інформаційного забезпечення цих сфер і участі в них знаходяться в єдиному медійному середовищі, дистанція між різними сферами практично не відчувається.

Не можна стверджувати, що вказані можливості Інтернету унікальні. Вони виявилися ще в традиційних ЗМІ, особливо на телебаченні. За радянських часів офіційні ідеологи не дуже добре зустрічали спроби соціологів включати в спектр функцій ЗМІ розважальну. Дискусії із цього приводу закінчилися перемогою такої функції не тільки в теорії, але і на практиці: сучасні радіо і телебачення, та і велика частина друкарської періодики, виявляються засобами розваги, часто і в збиток іншим функціям.

Якщо в області «серйозного» контента нова медіасереда може навіть стимулювати інтерес до читання, то у сфері розваги відношення між традиційними ЗМІ, особливо телебаченням, і Інтернетом - конкурентні.

Інтернет взагалі багато в чому виявляється стихією гри, його інтерактивні можливості і різноманітність ігрових засобів і форм з традиційними ЗМІ незрівняні. Інтелектуальний рівень розваг може бути самим різним - від невибагливих забав для підлітків до насичених особливим етикетом і змістом «фортець» для дорослих.

Спочатку користування Інтернетом не зв'язувалося з відпочинком. Зовні очевидний образ видовища, звичний для ТБ, у Інтернету виявився зовсім не відразу. Зате, виявивши можливість бути не тільки споглядальниками, але і безпосередніми учасниками гри (а це особливий і важливий вид активності), люди швидко поставили новий засіб на службу розвазі.

Найбільш очевидна тенденція в освоєнні Інтернету людством полягає в тому, що разом з інструментом пізнання, засобом навчання і інформування він перетворюється на спосіб розваги для маси людей. Проте взаємини з «старими» ЗМІ неоднозначні. Думка щодо того, що використання Інтернету створює конкуренцію саме у сфері розваги, не підтвердилася. Є межі часу, що витрачається на даний вид активності. Проте массовізация складу користувачів Мережі, тобто збільшення їх числа і розширення соціально-демографічного складу, зменшення різниці в доступності користування Мережею для різних груп, приведе все-таки до того, що в межах часу, що витрачається на розваги, лідирує виявиться саме Інтернет [34, с.57]

Багато молоді довіряє інтернету, віддає перевагу навчанню за допомогою інтернету.

2.3 Інтернет як умова оптимізації навчально-виховного процессу

Результати соціологічного дослідження

грудень 2008р. - січень 2009р.

Актуальність дослідження. Найважливішою соціально-інформаційною комунікацією цивілізації сьогодення є глобальна мережа Інтернет. У зв'язку з тим, що людська цивілізація вступила в еру інформації, спостерігаються суттєві зміни в оточуючому нас середовищі, технологіях і споживанні матеріальних та духовних благ. Комп'ютерні та телекомунікаційні технології проникають в освіту, науку, економіку, політику, культуру тощо. Інтернет відображає функціонування різних галузей суспільства та забезпечує інформаційний сервіз спілкування, дозвілля та інших видів професійної діяльності особистості. Мережа Internet необхідна всім - незалежно від професії, соціального статусу, вікових та тендерних відмінностей. Інтернет як засіб розвитку особистості істотно сприяє її самореалізації і розширює соціальні можливості. Користувачі мережі не тільки споживають інформацію, але й постійно наповнюють її різними інформаційними ресурсами.

Водночас мережа Internet в Рівненській обласній бібліотеці для юнацтва ще не стала певною мірою загальнодоступною, а відповідно й дослідженою, адже достеменно не відомо, як впливає на користувача інформаційне поле, які існують бар'єри в отриманні інформаційних послуг, яким чином можна оперативно задовольнити інформаційні потреби учнівської та студентської молоді.

Мета соціологічного дослідження аналіз впливу мережі Internet на навчально-виховний процес та соціально-культурний розвиток учнівської та студентської молоді.

Завдання дослідження:

-з'ясування характеру та ступеня впливу Internet на навчальний процес;

-аналіз бюджету часу користування мережею Internet;

-проведення опитування студентів та експертів щодо можливостей поглиблення інформаційних послуг в мережі Internet.

Об'єкт дослідження - реальні та потенційні користувачі Інтернет-центру бібліотеки.

Предмет дослідження -вивчення впливу мережі Internet на навчальний процес і соціокультурний розвиток учнівської та студентської молоді.

Гіпотеза дослідження. Доступ до мережі Internet створює можливість учням та студентам не тільки отримати певну інформацію щодо виконання певних завдань з різних предметів, але й оперативно здобути вже замовлену для виконання роботу, і тим самим породити споживацький характер інформаційно - пасивної взаємодії. Можна передбачити, що покращення інформаційного забезпечення та задоволення інформаційних потреб користувачів буде результативним за умови більш ефективного функціонуванням локальної бібліотечної мережі Інтернет та значно потужнішого обладнання та його програмного забезпечення. Водночас результати соціологічного дослідження дозволять визначити бар'єри та негаразди використання інформаційно-технологічної бази в бібліотеці та запропоновувати рекомендації для більш оперативного задоволення інформаційних потреб учнів, студентів та інших користувачів.

Коротка характеристика генеральної та вибіркової сукупності.

Всього в Рівненській обласній бібліотеці для юнацтва по єдиній картотеці на початок 2009 року зареєстровано 5 592 читачі.

Відбір одиниць вибіркового аналізу здійснювався на засадах районованого та імовірного відбору з генеральної сукупності з кроком відбору - 6.

Вибіркова сукупність складалася з 130-ти користувачів мережі Інтернет:. З них: чоловіків - 41,8%, жінок - 58,1%.

Аналіз вибіркової сукупності свідчить про належну репрезентативність отриманих результатів соціологічного дослідження. Адже з метою контролю щодо отримання достовірної інформації методика соціологічного дослідження передбачала введення контрольних запитань в інструментарій.

Опитування експертів (ЗО читачів) проводилося з метою отримання оцінок ефективності мережі Інтернет в бібліотеці та визначення бар'єрів, які існують серед користувачів мережі Internet.

Так, експерти зазначили про те, що вони користуються Інтернетом кожний день - 8,0%, декілька раз на тиждень -12,0%, епізодично, відповідно до потреб - 38,0% опитаних (Рис.1.1).

Рис. 1.1. Користування інтернетом

Рис. 1.2.

Мета користування Інтернетом експертами:

1. Електронна пошта - 31,0%.

2. Для наукової роботи - 28,0%.

3. Читання новин (коледж, технікум) - 42,0%.

4. Спілкування на форумах (у чатах) - 13,0%.

(кількість відповідей перевищують 100%, адже респонденти мали можливість вибрати декілька варіантів відповіді). (Рис.1.2)

(Рис.1.3)

На думку експертів, існують такі бар'єри у використанні мережі Internet:

1. Високий рівень оплати для користувачів - 35,0%.

2. Мало місць для користувачів - 32,0%.

3. Відсутність в б-ці належних ресурсів - 20,0%.(Рис.1.3)

(Рис.1.4 )

На думку експертів, Internet допомагає учням та студентам у навчанні:

1. Завжди допомагає - 32,0%.

2. Інколи допомагає - 23,0%.(Рис.1.4 )

Отже експерти вважають, що для значного покращення навчально-виховного процесу варто здійснити такі заходи (пропозиції надаються без зміни стилю викладу):

-знизити оплату для користувачів;

-збільшити швидкість;

-зробити більше місць для користування;

-знизити тарифи;

-усунути перебої зв'язку.

(Рис.1.4 ) Місце користування інтернетом

Тим часом, учні та студенти зазначили, що вони користуються Інтернетом частіше всього:

1. В бібліотеці - 32,2%.

2. В інтернет-кафе - 25,0%.

3. Вдома - 14,5%.

4. У друзів - 3,1%.

5. 5. Мають ноутбук та бездротове під'єднання - 1,4%.(Рис.1.4 )

(Рис.1.5) Мета користування інтернетом

Учні та студенти користуються мережею Інтернет з метою:

1. Запозичення текстів рефератів, контрольних,курсових та дипломних робіт - 36,9%.

2. Спілкування на форумах (у чатах) - 32,7%.

3. Ознайомлення з новинами - 25,3%.

4. Прослуховування музики - 21,6%.

5. Перегляд відео-сюжетів, фільмів тощо - 14,3%.

6. 6. Для наукової роботи - 3,5%.(Рис.1.5)

Учні та студенти зазначили про існування бар'єрів, які заважають більш ефективно користуватися Інтернетом:

1. Висока ціна для користувачів - 38,2%.

2. Замало місць для користувачів - 21,5%.

3. Тривалий час для входження в мережу - 19,3%.

4. Велика черга для користувачів - 9,6%.

Майже половина опитаних вважають, що мережа Інтернет певною мірою впливає на ефективність навчально- виховного процесу (48,3%). Водночас 37,0% респондентів вважають, що мереа Інтернет не впливає на процес навчання.

Репрезентуємо відповіді користувачів на відкрите запитання: "Ваші пропозиції щодо покращення мережі Інтернет в бібліотеці?":

1. Зменшити ціну - 26,3%.

2. Збільшити швидкість - 24,3%.

3. Збільшити кількість місць - 17,9%.

4. Зробити Інтернет повністю безкоштовним - 4,8%.

5. Покращити антивірусне забезпечення - 3,1%.

6. Покращити доступність до мережі - 2,0%.

7. Зробити безлімітні тарифи - 1,4%.

В дослідженні аналізувався Інтернет-контент та сервіси глобільної мережі, яким надають перевагу учні та студенти. Частіше всього користувачі звертаються до таких Інтернет-ресурсів та сайтів:

-інофрмація для навчання;

-розважальні сайти;

-google.com.ua;

-ukr.net;

-mail.ru;

-rambler.ru;

-yandex.ru;

-сервіс е-mail;

-livejournal.ru;

-ukrstat.gov.ua;

-музичні сайти;

-youtube.com;

-wikipedia.org;

-lib.ru;

-сайти з програмним забезпеченням;

-одноклассники.ru;

-yahoo.com;

-"Українська правда";

-mirknig.com;

-bazika.net;

-dwar.ru;

-тематичні форуми;

-facebook.com;

-art.ua;

-football.ua;

-gismeteo.ru;

-nbuv.ua;

-mon.gov.ua;

-manyclips.ru;

-poezia.ru;

-korrespondent.ua

Отже як свідчать результати соціологічного дослідження, проведеного в РІвненській обласній бібліотеці для юнацтва, молодіжна книгозбірня потребує значного покращення технологічної бази доступу до мережі Інтернет для більш повнішого задоволення зростаючих потреб користувачів, враховуючи, що змістове наповнення ресурсів глобальної мережі дещо провокує споживацьке відношення сучасної молоді у задоволенні своїх інформаційних потреб, особливо в навчально-виховному процесі. Соціологічне дослідження проводилося в Рівненській обласній бібліотеці для юнацтва впродовж грудня 2008 року та січня 2009 року.

Список використаних джерел

Энциклопедический социологический словарь (под ред. Осипова Г.В.). -- М., 1995.

Кеppи C. Инфоpмация и выживание // Междунаpодная жизнь. - 1988. - № 6. 

Массовая инфоpмация и коммуникация в совpеменном миpе. - М.: МГУ, 1989.

Петpов Л.В. Массовая коммуникация и культуpа

Брудный А.А. К теории коммуникативного воздействия//Теор. и методологич. проблемы социальной психологии. М., 1977

Коваль Л.Г., Звєрєва І.Д., Хлєбнік С.Р. Соціальна педагогіка / Соціальна робота: Навч. посібник. - К.: ІЗМН, 1997. - 392 с.

Зернецька О. В. Глобальний розвиток систем масової комунікації і міжнародні відносини. - К.: Освіта, 1999. - 351 с.

Почепцов Г.Г. Коммуникативные технологи двадцатого века [Текст]. - М: Рефл-бук; К.: Ваклер, 2001. - 352с.

1. Размещено на www.allbest.ru