Особливості редагування дитячої літератури

Не припустимі у дитячому творі ознаки так званої «псевдодитячої» мови, пов'язаної зі зловживанням зменшувально-пестливими суфіксами, імітацією звуків, звуконаслідувань, властивих дитячому мовленню, сюсюканням, а також сентиментальними прикрашаннями. Автор повинен розмовляти з дитиною «своїм» голосом. Дитині потрібний співрозмовник, для якого дитячий світ не є такою собі зоною відпочинку. За таких умов на папір «просяться» живі проблеми, а творчість не спрощує ні реальності, ні ідеалів.

Наприклад, І. Франко, який не відокремлював дитячу літературу від літератури «для дорослих», вважав, що немає тем і сюжетів, неприйнятних для дітей, немає спеціальної «дитинячої» манери розмови з маленькими читачами, а також гостро висміював видання, що демонстрували недовірливе ставлення до дитячого розуму, дитячого світосприймання і «в дитині спосібні убити всякий заряд здорового смаку і здорової гадки».

Свого часу Л. Толстой виступав проти підробляння під дитяче мовлення за рахунок слів на зразок «зайчик», «травка», жучок», «котик». З цим важко не погодитися, коли автор робить це штучно, без смаку і чуття міри.

Та все ж, мабуть, має ще значення, в якому жанрі написаний твір, якого віку дитині він адресований, про що він розповідає юному читачеві (слухачеві). Важко уявити собі колискову без ніжних слів. Пестливі слова у справжній поезії для дітей, особливо для наймолодших, створюють лагідну, ніжну атмосферу спілкування і, можливо, сприяють зниженню агресивності, що виховується в дітях непростим життям, раннім дорослішанням, а також «плекається» сучасним телебаченням.

Скочив котик,

сів на плотик,

миє ротик і животик.

Він миленький

І чистенький -

Гарний Мурко

Мій маленький.

(Марійка Підгірянка «Котик»)

Мовою твору автор повинен підкреслювати, що спілкується з юним читачем як з рівноправним співрозмовником. Водночас мовні та мовленнєві риси героїв твору повинні збігатися з реальною мовною компетенцією їхніх ровесників-читачів. Коли діти в творах розмовляють, як дорослі, це лише породжує в юних читачів почуття недовіри до героїв, твору, літератури загалом.

Експресію, емоції здатні передавати цікаві, вдало підібрані й майстерно обіграні лексико-фразеологічні, морфолого-синтаксичні та фонетичні мовні засоби.

У дитячих творах особливу роль відіграє звуковий ряд, ритміка. Аналіз поетичної творчості К. Чуковського показав, що майже завжди звукова канва його віршів вибудувана у дивовижній співзвучності з їхнім змістом. Мабуть, саме тому діти доволі легко і невимушене їх завчають, залюбки декламують, майже наспівують, адже вони дуже добре відчувають змістовність звуків мовлення. Коли дитині ще буває важко відчути глибину змісту вірша, особливої ваги для неї набуває його звучання.

Ми живем на Занзібарі,

В Калахарі і Сахарі,

На горі Фернандо-По,

Де гуляє Гіпо-По.

Половини слів дитина тут не розуміє, та завчає із задоволенням, бо її наворожує гра звуків, рим, ритмів, як у безсенсовій дитячій лічилці:

Оне-доне-рес,

Квінтер - фітер - жес,

Оне - доне - раба,

Квінтер-фінтер-жаба.

Дуже подобається дітям повторювати почуті у віршах звуконаслідування - це також елемент гри:

…а веселе жабеня

їм наспівує щодня:

кумки - кумки, кваки-квак,

скреке-ке-ке, кудкудак.

Ой не так!

Не кудкудак, а

бреке-ке-ке-квак!

(На мотив Н. Забіли «Веселі жабки»)

Хочу я літати, хочу я співати

босе-бісе-бісе-бом…

Чекай мене день і ніч з відчиненим вікном.

Бо гоп-льоп-льоп і бум-цик-цик

І басе-бісе-бом!

(«Пісенька про Карлсона». Переклад О. Сенюк)

Стрижнем перекладеного з польської мови І. Малковичем вірша відомого дитячого письменника Ю. Тувіма «Про пана Тралялинського» є вдале словесне обігрування наспіву траля.

В Співовицях, славнім місті,

На вулиці Веселинській,

Там живе співак відомий Пан Тряліслав Трялялинський.

З паном жінка - Трялялинка,

Та ще донька - Трялялонька,

І синочок - Трялялочок,

Та ще песик - трялялесик,

Ну а котик - граляльотик,

Окрім того, с папужка -

Дуже гарна трялялюжка!

І далі - рука-тралялюка, водій тралялозить, листоноша-траляльоша, редактор-траляляктор, поліцейский-тралялейський - всього 20 слів-похідних (іменників, прикметників, дієслів) від основи траля. Тут і цікавий науковий ряд, і словесна гра (утворення слів за аналогією), і розвиток за допомогою гри словотворчих здібностей дитини. Вірш весело наспівувати, гумор його легкий і зрозумілий для дитини.

Точна організація звукової форми у дитячих творах, і не лише поетичного характеру, є особливо важливою.

Зразки легкої, чистої, правильної і напрочуд виразної у своїй простоті мови знаходимо в дитячому фольклорі, у творах талановитих дитячих письменників. Молоді автори повинні постійно вивчати цей творчий спадок, виробляючи та шліфуючи власну майстерність.

Естетичність і поетичність тексту нехудожнього характеру досягається за допомогою вдало віднайдених словесних засобів, образного порівняння, чіткої і зрозумілої фрази.

Отже, працюючи над мовою і стилем майбутнього видання для дітей, редактор повинен дбати про високу мовну культуру тексту, дотримуватися норм сучасної мови. Редактору слід уважніше ставитися до використання лексичних багатств сучасної української мови, знати все про тенденції її розвитку, оминати невмотивоване вживання тих чи інших слів. Будь-які мовні огріхи в дитячій книзі не припустимі. Мова дитячої літератури повинна бути точною, зрозумілою, легкою, асоціативною, виразною і наочною. Особливу увагу слід звертати на відповідність використаних автором засобів мовній компетенції дитини певного віку, можливостям дитячого сприйняття. Дитяча книга повинна прищеплювати мовні смаки, а не псувати їх.

3. Книжка-іграшка як окремий підвид дитячої дошкільної літератури

3.1 Історичний огляд розвитку книжки-іграшки

Книжка-іграшка - це вид видання, який припускає активну ігрову реакцію з боку маляти й тому підкоряється особливим законам організації книжкової графіки. Книжка-іграшка являє собою особливу систему знакової, образотворчої й конструктивної організації видання, яке можна й потрібно не тільки розглядати, але й проробляти з ним різні маніпуляції [3,14].

Час довів важливість і життєздатність книжки-іграшки. Не випадково до неї звертаються як до особливої художньої структури, за допомогою якої виражаються індивідуальні творчі ідеї автора й художника, що активно впливають на формування соціальних й естетичних рис маленьких читачів. Для розвитку такої форми книги потрібні були певні історичні умови й передумови, завдяки яким виникла суспільна потреба в мистецтві дитячої ігрової книги.

Не враховуючи історично сформованих особливостей розвитку книжкової форми, не можна зрозуміти специфіки дитячої книги, і зокрема книжок-іграшок як форми дошкільної книги. Виникнення й розвиток її пов'язані із загальним напрямком розвитку книжкової форми, генетичний аналіз якої допомагає побачити й пізнати можливості її розвитку, збагатити практику створення сучасної книги новими ідеями.

На різних етапах конструктивна форма книги мінялася залежно від різних факторів (система листа, особливості писального матеріалу, інструмента й ін.). Зміни, що відбуваються в конструкції форми книги, у цілому служили її вдосконалюванню.

У конструктивному рішенні блоку книги затвердився спосіб скріплення зошитів за допомогою тасьми. Установлюється залежність формату книги від аркуша пергаменту або паперу.

Варто також зупинитися на некнижкових видах виданні. Поява, розвиток і вимоги різних форм реклами дали поштовх виникненню так званих малих поліграфічних форм - буклетів, проспектів, бланків, листівок і т. п. На розвиток книжок-іграшок певний вплив зробили лубочні картинки, «потішні аркуші» («куншти»), які часто включали ігровий момент.

Використання різних форматів, матеріалів, способів фальцювання, підрізування, фігурної вирубки, вклейок, застосування прозорих плівок, що підсилювали рекламні впливи, - весь цей досвід був корисний для вдосконалювання книжок-іграшок.

Книжки-іграшки з'являються наприкінці ХVІІ - початку ХVІІІ століття. Вони мають найрізноманітнішу форму. Виникнення й розвиток таких книжок були можливі тільки на основі досягнень видавничої справи, певного рівня поліграфічного виробництва й самого головного - потреби суспільства в цьому виді видань.

Виділимо основні риси різних форм книжок-іграшок й основу, на якій вони виникли.

1. Розмаїтість форматів книжок-іграшок засновано на розмаїтості форматів видань, що залежать від розміру паперового аркуша, способу фальцювання видрукуваних аркушів й обрізки видань. Для створення книжок-іграшок використовується все різноманіття форматів книжкових, некнижкових і листових видань. У різних сучасних книжках-іграшках застосовуються витягнуті по вертикалі або горизонталі, нормальні, квадратні, малі, середні й більші формати. Така розмаїтість форматів особливо характерна для книжок-панорам. У розкритому виді часто вони являють собою досить громіздкі спорудження. Під терміном «формат» у даному випадку варто мати на увазі розміри сторін книжки-іграшки після обрізки або висічки в складеному (закритому) виді.

2. Книжка-іграшка, будучи виданням особливого роду, у той же час виконується із традиційних книжкових матеріалів, використовуваних у поліграфії. Основним матеріалом є папір, незважаючи на спроби впровадити її замінники й інші матеріали.

3. Для виготовлення книжок-іграшок широко застосовується картон різних сортів і марок. Нерідко він використовується як основа для наклеювання запечатаного паперу з наступним обрізанням або висічкою. Склеювання картону папером збільшує міцність книжки-іграшки, що важливо для збільшення строку користування нею.

4. Залежно від виду видання і його конструктивного рішення в книжці-іграшці можуть застосовуватися різні традиційні види скріплення книжкового блоку й палітурні матеріали.

5. Більшість книжок-іграшок має такий характерний для книжкового видання елемент, як блок. Блоком книги називається комплект скріплених

між собою зошитів або аркушів, які містять всі сторінки й комплектуючі деталі майбутнього видання. У книжки-іграшки до складу блоку останнім часом включають комплектуючі деталі, що представляють собою продукт не тільки поліграфії, але й різних галузей легкої промисловості. Деякі деталі книжок-іграшок виготовляються із пластмаси, металу, тканини й інших матеріалів. Іноді виробництво деталей вимагає кооперації декількох підприємств. Проте провідною галуззю, що випускає книжки-іграшки, була й залишається поліграфія.

6. Основні операції по виготовленню книжки-іграшки виробляються на поліграфічних підприємствах. Печатка, фальцювання, висічка, обрізка й склейка виконуються на поліграфічному встаткуванні.

Книжка-іграшка - особливий продукт спеціально зорієнтованого видавничого й поліграфічного процесу. Вона містить у собі певні риси, по яких її можна характеризувати як цілісність. Кожна книжка-іграшка складається із сукупності елементів, зв'язаних між собою й виконуючими певними функціями.

Розглядаючи книжку-іграшку як специфічну книжкову форму, ми свідомо абстрагувалися від багатьох факторів й явищ, що не мають принципового значення для розкриття суті явища, що цікавить нас, -історичного розвитку книжкового організму в цілому.

Інтерес до конструкції книжки-іграшки - це вираження традиційного пошуку конструктивної мови книги. Поява спеціальних видань, що містять ігровий момент і призначених для дітей дошкільного віку, історично обумовлено, вони виникають, міняються, удосконалюються разом з розвитком суспільства, виконуючи функцію всебічного розвитку дітей. Поява книжок-іграшок зв'язана також з бажанням видавця знайти найбільш прийнятну, виразну форму подачі матеріалу споживачеві - дитині. На противагу строгості й простоті стандартного книжкового блоку виникає блок книжки-іграшки, що відрізняється оригінальністю, несподіванкою форм, додатковою об'ємністю. Така форма видання викликає в дитини значно більший інтерес, ніж традиційна форма книги. Висічені по контурі фігури й деталі книги, що рухаються, органічно входять у світ іграшок.

Таким чином, можна виділити два основних фактори, що сприяють виникненню й розвитку книжок-іграшок: 1) облік видавцями вікових запитів споживача - дитини та 2) наявність матеріальної й виробничої бази.

3.2 Класифікація книжкових ігрових видань

Будь-яка класифікація відповідно до якої-небудь загальної ознаки є надзвичайно важливим аналітичним етапом конструювання. Класифікація буде сприяти розвитку теорії оформлення дитячої книги від емпіричного нагромадження знань до рівня теоретичного синтезу, системного підходу, що можливий лише за умови теоретичного осмислення різноманіття факторів. Ця проблема стає усе більше актуальною й складною тому, що ускладнюються завдання, які можуть вирішувати спеціальні форми книг для дошкільників.

Більшість видань по конструктивному рішенню легко віднести до тієї або іншої групи. Однак існують такі види видань, коли по своїй конструкції вони можуть бути або плоскими, або об'ємними. Наприклад, книжки-розкладачки. В одному випадку, розкладаючи видання, можна одержати довгу стрічку, а завдяки оригінальному задуму - також і будиночок з дахом. Принципове конструктивне рішення залишається, міняється лише послідовність склейки сторінок видання, а в результаті ми одержуємо об'ємну форму.

Книжки-іграшки можна розділити на ряди видів, виходячи з конструктивних особливостей видань. Одними з найпоширеніших видів книжок-іграшок є альбоми й книжки (форма кодексу) для розфарбовування. У практиці видання альбомів і книжок для розфарбовування прийняті формати 1/16 й 1/8 друкованого аркуша. Звичайно, вони мають барвисту, приваблюючу увагу обкладинку [24].

У практиці видавництв прийняті наступні форми подачі зображень в альбомах для розфарбовування.

1. Розміщення кольорового оригіналу в безпосередній близькості від передбачуваного малюнка (на одній сторінці). Маючи оригінал перед очами, дитина правильно розфарбує малюнок. Таке розташування малюнка й кольорового оригіналу рекомендується для дітей молодшого дошкільного віку.

2. Розміщення кольорового оригіналу в межах книжкового розвороту. У цьому випадку завдання ускладнюється тим, що дитині у полі розвороту необхідно відшукати відповідний кольоровий зразок малюнка, який розфарбовується. При наявності декількох малюнків на сторінках розвороту ця робота сприяє розвитку спостережливості.

3. Розміщення зменшеного кольорового зразка малюнка в межах книги (можливе розміщення на обкладинці, форзаці). У такій ситуації дитина включається в гру по знаходженню потрібного кольорового оригіналу, що сприяє розвитку спостережливості, зорової пам'яті, кмітливості. Таке розміщення кольорових оригіналів доцільно у виданнях, розрахованих на старших дошкільників.

Велику роль у тривалості життя книжок для малят грає матеріал, з якого вони виконані. Активний механічний вплив дитини на книгу викликало необхідність зміцнення її сторінок. З'явилися конструкції книжок, виконаних із щільного картону, обклеєного папером. Сторінки таких книжок часто з'єднують за допомогою смужок тканини, що значно підвищує їхню міцність. З'єднання можливо як у корінцевій частині, так й у вигляді «ширмочки».

У практичній роботі з випуску видань подібного типу широко існують також терміни «книжка-гармошка» й «книжка-розкладачка». І той й інший терміни можна використати, але необхідно чітко визначити, що мається на увазі під кожним з них. При цьому варто звернути увагу на значеннєве значення слів.

У нашому розумінні термін «книжка-розкладачка» асоціюється із чимсь, що можна складати й розкладати. Всі книжки-ширмочки влаштовані так, що їхня конструкція не дозволяє перегортати сторінки як у звичайній книзі, а вимагає саме розкладати й складати стрічку-сторінку. Якщо у звичайній книзі кожна сторінка з'єднана в корінцевій частині блоку однією стороною, то в книжках-розкладачках частини сторінок мають з'єднання з іншими частинами у двох і більше місцях.

Використання слова «розкладати» найбільше точно виражає суть таких виробів. Але розкладати можна як книжки-ширмочки, так і книжки-гармошки. У вітчизняній практиці, та і у спеціальній літературі, дотепер зустрічається змішування цих термінів. Незважаючи на те, що принципова схема цих видів видань зводиться до смуги, сфальцьованої у декількох місцях таким чином, що при складанні стрічка перетворюється зовні у звичайне видання, існує різниця в матеріальній основі цих видів видань.

Книжка-ширмочка - спеціальне видання для дітей дошкільного й молодшого шкільного віку - тверде складене, картонні сторінки якого з'єднані послідовно яким-небудь матеріалом. Складеними елементами книжки-ширмочки можуть служити різні матеріали - папір, картон, тканина, пластмаса й ін.

У практиці видавництв залежно від матеріальної основи зустрічаються наступні варіанти книжок-ширмочок.

1. Паперово-картонні (картонні сторінки з'єднані смужками паперу одного сорту й обклеєні іншим папером із зображеннями й текстом). Можлива припресовка плівки до паперу, що дозволяє обійтися без попереднього з'єднання картонних сторінок. Такий варіант особливо доцільний для малих форматів. Картон нарізається на смужки по ширині видання, обклеюється із двох сторін папером, фальцюється й розріжеться по висоті видань. Це значною мірою полегшує ручну працю,

2. Картонно-тканинні (печатка виробляється безпосередньо на картон, з'єднаний смужками тканини).

3. Паперово-картонно-тканинні (картонні сторінки з'єднані тканинними смужками й обклеєні папером із зображеннями). При цьому папір закриває всі дефекти склеювання картону.

Недолік книжок-ширмочок - більші витрати ручної праці на їхнє виготовлення. Книжки-гармошки є в цьому плані найбільш простими.

Книжка-гармошка - це звичайне м'яке видання, для виготовлення якого необхідний один певний матеріал, наприклад папір. Технологічний процес її виготовлення можна звести до наступних основних операцій: печатка, биговка, різання й фальцювання. Можливе виготовлення книжки-гармошки й з тонкого картону, а також із пластмаси.

Книжки-розкладачки можуть складатися по-різному. При однакових витратах праці на виробництві можна значно різноманітити способи склейки сторонок.

Розглянувши особливості конструктивного рішення книжок-розкладачок, можна виділити три їхніх основних види.

1. Книжки-гармошки з паперу. Найчастіше це паперова стрічка, сфальцьована у вигляді гармошки. Випускаються різних форматів і відрізняються простотою виготовлення. Основний недолік цього виду - дуже короткий строк життя.

2. Книжки-ширмочки пластмасові. Призначаються для дітей у віці від восьми місяців. Ці книжки можна прати й мити. Зображення прості (квіточки, метелики, фрукти й ін.), наносяться на м'яку пластмасу трафаретним або яким-небудь іншим способом печатки. Дві смуги пластмаси зварюються по контурі й у місцях фальцювання, що дозволяє іграшку складати. Завдяки прошарку поролону книжки-ширмочки на дотик м'які.

3. Складова книжка-ширмочка відрізняється тим, що для її виготовлення використаються різні матеріали - папір, картон, матеріал для корінцевої частини. Картонні сторонки покриваються папером і з'єднуються в корінцевій частині додатковим матеріалом, звичайно це палітурна тканина, але може застосовуватися й більше міцний вид паперу.

Великою популярністю в дітей користуються книжки незвичайної конфігурації - книжки-фігури. Форма здатна активно впливати на сприйняття змісту, створювати додаткові емоційно-значеннєві відтінки. Незвичайна форма книжки викликає в дитини інтерес, будить його цікавість. Така книжка запечатується, фальцюється й зшивається звичайним способом, але обріз роблять не як звичайно, із трьох сторін, а фігурним ножем.

Серед різних видів видань можна також виділити книжки-вироби. Такі книжки пропонують дитині проробити певну роботу (розфарбувати, вирізати, склеїти, зібрати), у результаті якої вона одержить нові іграшки. Ці видання містять всі необхідні деталі іграшок, і дитині надається можливість самостійно провести всі операції.

Книжки-витівки відрізняються тим, що мають певну основу, навколо якої розвивається дія. Наприклад, у книжці є висічений контур ляльки, для якої дитина повинна самостійно підібрати змінні деталі одягу.

До спеціальних видань книжок-іграшок варто віднести й книжки з додатком. У додатку звичайно є сюжетні малюнки по темі книги. Пропонується виконати яке-небудь завдання (вирізати, розфарбувати, склеїти).

Іноді до книжки можуть додаватися знаряддя праці (ножиці, молоток, клей, картон і т. п.), що мають спеціальне впакування.

Окрему групу становлять так називані книжки-вертушки. Основними складеними деталями їх є конверти з одним або декількома дисками. При обертанні диска відбувається зміна зображень, видимих у віконці конверта. При наявності декількох дисків можливе складання одного зображення з окремих фрагментів, розміщених на різних дисках, що створює додатковий ігровий момент. Для книжок-вертушок підбираються в основному літературні твори, що мають у своїй основі принцип лічилки. Обертання диска при цьому може тривати як завгодно довго.

Наочним прикладом служить книга-іграшка С. Маршака «Про геть усе» видавництва «Веселка» (К., 1986). У цьому виданні у віконці-висічці з'являються букви з певною порцією віршованого тексту про цю букву [34].

При звичайній формі книжки в цілому можна проектувати усередині її аркуші з фігурною висічкою. На кожному аркуші такої книжки є особлива висічка (вікно, двері), що дозволяють бачити частини зображення на наступній сторінці. Даючи гарний емоційний ефект, видання такого типу, коли для кожного аркуша використовується своя висічка, вимагають додаткових витрат на технологічних процесів. Наскрізна висічка представляє певну складність й у плані художнього оформлення, коли потрібно обіграти як лицьову, так й оборотну сторонку з однаковими висічками.

Висічка може проходити через весь блок книжки, повторюючись із лівої й правої сторін розвороту. При цьому способі можна використати папір будь-якої марки. Вся книга, крім обкладинки, просікається штампом. Контур висічки на кожній сторінці виходить однаковим і використається для постійної демонстрації якого-небудь предмета (наприклад, диска телефону в книзі К. Чуковського «Телефон»). При перелистуванні сторінок зображення або предмет залишається постійним і попадає в різні ситуації, зображені на цих сторінках залежно від змісту тексту.

Прикладом видань із наскрізною висічкою блоку можуть служити книжки-іграшки «День і ніч» (російські народні пісеньки), де кругла висічка для сонця на одній сторінці після її перекидання служить для місяця на іншій. До таких видань відноситься іграшка «Матрешкины потешки», випущена у видавництві «Маля» в 1982 році.

По-своєму цікаві книжки-іграшки зі скульптурним ефектом. На розворотах такої книжки встають зображення у вигляді досить складної за формою й обсягом скульптури. Ці фігури сконструйовані й уклеєні або вставлені так, що при закритті книжки вони складаються й стають плоскими. Технологія виготовлення таких книжок значно ускладнюється через додаткові операції - печатки цих об'ємних деталей, вирубки, вставки або вклейки їх у книжковий блок. Однак видання ці відзначаються особливою принадністю реальних обсягів різної конфігурації. Особливо оригінальна книжка Л. Майорової «І кошеня і щеня…», де використання скульптурного ефекту створює на книжковому розвороті реальні об'єкти. При розкритті книжкового розвороту дитина зустрічається з об'ємними «портретами» тварин.

У цей час одержали широке визнання об'ємні книжки-іграшки, побудовані за принципом театральної кулисності. Ці об'ємні й громіздкі в розкритому виді конструкції, складаючись, приймають форму звичайної книжечки. Для подібних видань використовують щільний картон і різні висічки складної конфігурації.

Аналіз різних видів видань із ігровим моментом дозволив виділити шість основних груп.

Перша група. Видання пізнавального типу, що розширюють коло знань і понять про навколишню дійсність, предмети, явища, новинки техніки. Ціль таких видань - розширювати пізнання, тренувати пам'ять, розвивати здібності. Ці функції реалізуються ефективніше в таких конструктивних формах, як книжки-картинки, розкладачки, об'ємні видання.

Друга група. Видання, що навчають конкретним трудовим (предметно-практичним) навичкам. До них відносяться видання, основне завдання яких зводиться до того, щоб у грі прищеплювати дитині певні трудові навички конструювання, склеювання, вирізання й інших видів діяльності, що розвивають просторові подання, увагу, терпіння й т.д. Звичайно це видання з додатком, книжки-саморобки, книжки-витівки й інші види.

Третя група. Видання навчального характеру, що розширюють коло конкретних знань, які навчають певним видам діяльності (читання, лист, рахунок). Сюди варто віднести книжки, розраховані на підготовку дитини до школи, частково навчанню її читати, писати й рахувати.

Четверта група. Видання ціннісно-орієнтаційного характеру. Моральні норми, які прищеплюють та виховують у дітей почуття патріотизму, любові до Батьківщини, інтернаціоналізму й інші моральні якості. Це можуть бути книжки-картинки, панорами, об'ємні видання, що містять спеціально підібраний для цієї мети матеріал, сприйманий дитиною завдяки ігровому дійству емоційно й однозначно.

П'ята група. Видання, що розвивають художницькі здатності, які навчають малюванню, роботі з фарбами, що формують естетичне почуття, творчі навички, образне мислення. У першу чергу сюди відносяться книжки-розфарбування. Знайомлячи малят з малюванням, ускладнюючи завдання й активізуючи ігровий момент, можна домогтися гарних результатів у художньому вихованні дитини.

Шоста група. Видання, що розвивають почуття колективізму, розраховані на колективну гру, що припускають колективні ігрові дії. Вони активізують взаємодію дитини з іншими людьми, уміння здійснювати спільні заходи. У більшості випадків у цю групу входять об'ємні видання, сконструйовані таким чином, що дозволяють одночасно бачити багато розворотів видання. Це й книжки-розкладачки, і видання зі скульптурним ефектом, і книжки-іграшки з деталями, що рухаються, і книжки-фігури.

Дані групи можна деталізувати, увівши усередині кожного типу підтипи або види. Такий підхід повинен значно підвищити роботу художника-конструктора, направити його увагу на аналіз процесу використання книжки-іграшки.

Виділені групи видань, виконуючи свою функцію завдяки специфіці дитячого синкретичного сприйняття, виконують одночасно й ряд інших функцій.

3.3 Засоби художньо-образної виразності в книжках-іграшках

Працюючи над створенням конструкції і художнім оздобленням книжки-іграшки, художник може застосувати ряд засобів і прийомів, що підвищують художньо-образну виразність цих видань.

Можна виділити три основні групи засобів художньо-образної виразності, що використовуються при створенні книжки-іграшки [7,8,12]:

1) конструктивно-просторові;

2) образотворчо-знакові;

3) композиційно-організуючі

Конструктивно-просторові

Конструкція - активний виразник видовищності видання. Саме вона забезпечує книжці-іграшці якості, схожі з театральною сценою.

Кажучи про умовний книжковий простір, Ляхів виділяє два типи відносин усередині єдиного книжкового простору.

Перший тип - відносини, засновані на принципах конструктивних зв'язків. Сюди відносяться просторові відносини елементів блокової конструкції (палітурка, сторінка, форзац), а також текстова конструкція з її ясно позначеними початком, кінцем і паузами.

Другий тип відносин - оптичний, просторово-колірний. Тут встановлюються зорові плани уявного простору. Обидва виділені типи відносин книжкової просторовості повністю прийнятні для звичайної книги. Поняття «конструкція» стосовно спеціальних форм книг для дошкільників функціонує в двох значеннях:

а) конструкція в межах площини розвороту;

б) конструкція як матеріальна основа об'ємного видання - свого роду мала архітектурна форма.

Конструктивне рішення матеріалізується в конкретні форми завдяки використовуванню тих або інших поліграфічних матеріалів. Матеріал підбирається по заданій формі з метою якнайповнішого збереження задуманої конструкції.

Образотворчо-знакові засоби

- Графічні

- Друкарські

- Колірні

Графічні

Особливістю художнього оздоблення книжок-іграшок є те, що оформлення будується залежно від цілей, призначення і конкретної матеріальної конструктивної форми.

В роботі над книжкою-ілюстрацією необхідно надавати увагу кожній деталі і формі, уміти оцінити її значення, значення і красу. У відношенні до цілого жодна деталь не вводиться ради неї самої, кожна повинна виявляти і підтримувати конструкцію, відповідаючи своєю формою технологічним вимогам виробництва.

Друкарські

Особливу складність при оформленні книжки-іграшки представляє розміщення текстового повідомлення. Хоча у виданнях такого типу об'єм літературного тексту невеликий, до нього слід відноситися дуже серйозно і вдумливо. Адже композиція, розмір, зображення, малюнок і колір друкарського і мальованого шрифтів можуть передавати специфічними графічними засобами деякі відтінки інтонацій і динамічних мови.

Текст в книжці-іграшці (наприклад, «Цирк» С. Маршака) - лише деякий початковий поштовх, який покликаний включити малюка в стан ігрової активності. Діти при цьому знаходяться не зовні події, а в ньому.

Текстове повідомлення читається поступово і тому сприймається динамічно. Шрифт будується в книзі як форма не строго площинна, а просторово-рельєфна або поглиблена. Уміле використовування пластичних особливостей шрифту допоможе в успішному рішенні ансамблю книги.

Колірні

Особливості використовування кольору як засоби художньо-образної виразності видань для дошкільників припускають розгляд цього питання з різних позицій.

По-перше, можна розглядати використовування кольору залежно від місця розміщення кольорового оригіналу. Можливості репродукційної техніки дозволяють використовувати практично необмежені варіанти колірного рішення зображень.

По-друге, використовування кольору можна розглядати залежно від виду видання.

Третій аспект використовування кольору - технологія друку. Колірні достоїнства ілюстрацій, віддрукованих офсетним, глибоким, високим або шовкотрафаретним друком розрізнятимуться не тільки якістю, але і фактурою, що дає додаткові ефекти кольорового зображення.

По-четверте, важливе значення для колірного вирішення видання має техніка виконання кольорових оригіналів. Залежно від того, чи буде це кольорове фото або кольорова гравюра, офорт або акварель, колірне насичення видання мінятиметься.

Композиційно-організуючі

- Композиція

- Динаміка і статика

- Симетрія і асиметрія

- Ритм

Композиція

Художник-оформлювач повинен добитися гармонійної цілісності всієї форми книжки-іграшки. Система засобів, якими досягається цілісність, носить назву «композиція» (від латинського соmрosito - зв'язок, з'єднання).

Поняття «книжкова композиція» складне і неоднозначне. В.К. Ляхов, кажучи про композицію книжкового мистецтва, виділив три автономні композиційні системи, що живуть в книзі: літературну, архітектонічну (зростаючу на основі конструктивної організації книги) і образотворчу.

Кажучи про композиційно-організуючі засоби художньо-образної виразності видань для дітей, самі видання слід розглядати як художні твори, що складаються з безлічі компонентів (текст, зображення, орнаменти, матеріали, способи друку і т.д.), які виступають спільно як необхідні доданки певної архітектонічної цілісності.

Динаміка і статика

Динаміка в даному випадку - зорове сприйняття руху, напряму, зображення або форм. Динамічна форма може бути властива як нерухомим об'єктам, так і тим, що рухаються. Властива формі або зображенню динамічність робить їх помітними, виділяє серед інших. Статика виражає стан спокою, рівноваги форм, стійкість.

Поняття «динаміка» використовується в двох основних значеннях.

По-перше, розглядається динаміка, яка виникає при реальному русі елементів конструкції книжки-іграшки; по-друге - динаміка намальованих плоских зображень руху персонажів і предметів на сторінках.

Використовування динаміки і статики як засобів художньо-образної виразності в конструюванні ігрових видань підсилює їх емоційне сприйняття.

Симетрія і асиметрія

Симетрія - один з самих відомих і споживаних прийомів впорядкування форми книжки-іграшки. Її сприйняття грунтується, ймовірно, на аналогіях з симетричністю зовнішніх контурів людського тіла щодо вертикальної осі.

Симетрія - один з принципів організації композиції, елементи якої розташовані дзеркально щодо площини, осі або центру. Застосовуючи симетрію як принцип організації візуального ряду видання, можна порівняно легко організувати всі графічні елементи композиції або розвороту.

Асиметрія - принцип організації композиції, що грунтується на динамічній неврівноваженості елементів, на вираженні їх руху в межах цілого. Асиметричні композиції можуть мати безмежне число варіантів, що створює різноманітність оформлювальних можливостей. Асиметрія в об'ємних виданнях дуже наочно виявляється при створенні книжок-панорам.

Симетрія і асиметрія в книжці-іграшці допомагають досягати великої художньої виразності композиції

Ритм

Ритм є засобом, який для організації художньої форми використовує всі види мистецтва. В поезії, музиці, танці він розгортається в часі. В архітектурі, образотворчому і декоративному мистецтві ритм виявляється в чергуванні елементів, закономірній зміні певних властивостей на певній просторовій протяжності. В книжці.-іграшці ритмічно можуть бути організовані зміни пластичності, фактури, кольору.

Ритм у виданні проявляє свої характерні ознаки через повторюваність яких-небудь елементів, наприклад ілюстрацій, елементів внутрішнього оформлення, текстових виділень, рубрикацій, що фіксуються. Ритм - організуючий початок композиції, в якій всі елементи розташовуються не хаотично, а в закономірному порядку.

Ритм в книжці-іграшці звичайно пов'язаний з функціонально-конструктивною структурою. В книжці-іграшці ритм може змінюватися залежно від послідовності розкриття видання.

Висновки

З трьох виділених нами у структурі дитячої книжки основних семіотичних рівнів - текстового, ілюстративного (іконічного) і власне «архітектури» (форми) видання - специфіку національної (що ототожнюємо з рідномовною) книжки визначає насамперед мовна знакова підсистема текстового повідомлення, її вплив на формування юного читача як мовленнєвої особистості може суттєво підсилюватися окремими складниками ілюстративного семіотичного ряду (національна тематика зображень, національна символіка кольорів, специфічний декор тощо) [26]. Проте основне завдання останніх - формувати естетичні смаки сучасних дітей, що зрештою також працює на інтереси нації. Зекономити на дитячому художньому вихованні сьогодні - позбавити художню культуру народу майбутнього.

Редакційно-видавнича підготовка дитячих видань - досить тривалий і копіткий процес, який складається з багатьох досить тривалих етапів, а саме:

1. Формування видавничого репертуару

- Організація видання;

- Оцінка теми;

- Оцінка комунікативно-виховного потенціалу твору

2. Редакторське опрацювання оригіналу

1) Організація тексту

- Сюжетна основа композиції;

- Образно-емоційний компонент;

- Ігровий компонент. Дидактична гра;

- Логічна складова;

- Фактологічна складова

2) Адаптація наукової інформації

- Організація досягнення послідовності викладу;

- Прийоми зацікавлення і пожвавлення викладу;

3) Мовна культура тексту

- Лексичний рівень;

- Граматичний рівень;

- Естетичність, виразність мови

3. Оцінка художнього образу

- Шрифтова режисура;

- Ілюстративний ряд;

- Архітектура дитячої книжки.

Сьогодні до інфраструктури дитячого книговидання в Україні входить одне державне видавництво «Веселка» і близько 20 недержавних видавництв та видавничих фірм. Одні вже утвердилися па книжковому ринку («А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА» (далі «А-БА-БА…»), «Аверс», «Богдан», «Веселка», «Грайлик», «Ґроно», «Лелека», «Махаон-Україна», «Олір», «Освіта», «Школа»), інші роблять лише перші кроки («Вікс», «Павлім», «Мак Сім», «Томіріс», «Торнадо», видавничий дім «Сі», «Три крапки» та ін.) [21,23,24,].

Кожне з видавництв намагається визначити свою позицію на сучасному вітчизняному книжковому ринку. Випуском оригінальної та перекладної художньої, науково-художньої літератури для юних читачів майже всіх вікових груп традиційно займається «Веселка»; видавництво І. Малковича «А-БА-БА…» спеціалізується на художніх виданнях для наймолодших читачів, такого ж самого спрямування видавництва «Ґроно», «Грайлик»; пізнавальну та ужитково-розвивальну літературу для дітей випускають «Аверс», «Богдан», «Освіта», «Школа»; ліцензійну перекладну дитячу літературу переважно художнього характеру видає «Махаон-Україна».

Безперечно, найдосвідченішим серед названих видавництв Є «Веселка», єдине в радянські часи в Україні видавництво дитячої літератури. За майже сімдесят років свого існування «Веселка» випустила близько 10 тис. назв книжок для дітей загальним накладом 1 млрд. 130 мли. примірників. Щорічно «Веселка» випускала близько 240-250 назв книг загальним накладом понад 40 мли. примірників (український та зарубіжний фольклор, твори художньої, науково-художньої, пізнавальної, довідкової літератури). Тут було перекладено твори з 49 мов народів, що входили до складу колишнього Радянського Союзу, і з 42 мов зарубіжних країн. Книжки «Веселки» експортувалися у 128 країн світу, експонувалися на найпрестижніших книжкових виставках-ярмарках у Москві, Франкфурті-на-Майні, Чикаго, Торонто, Варшаві, Празі, Братиславі та ін.

«Веселка» видавала серії: «Шкільна бібліотека», «Історико-революційна бібліотека», «Юні герої», «Життя - подвиг», «Для першокласника», «Твоя майбутня професія», «Перші книжечки дитячого садка», «Казки народів СРСР», «Казки народів світу», «Пригоди, фантастика».

У непрості часи перебудови національного книговидання «Веселці» вдалося не лише вистояти, а й зберегти авторів і власний творчий потенціал. Протягом 90-х рр. видавництво випустило понад 600 назв книжок нагальним накладом до 50 мли. примірників, розширило популярні тематичні розділи і започаткувало нові серії - «Українське відродження», «Гетьмани України», «Кошові Запорізької Січі», «Світочі», «Живиця», «Золоті ворота», «Україна - рідний край», «Нашого цвіту - по всьому світу», «Скарбниця світової казки», «Символіка», «Ластовенятко», «Рідній школі», «Золота бібліотека школяра», «Епос народів світу», «Казки народів світу», «Лауреати Міжнародної премії імені Г.-К. Андерсена», «Пригоди. Фантастика», «Перші книжечки дитячого садка», «Для першокласника», «Перша книжка генія», «Поетична бібліотека», «Книжка-пісня», «Чарівна скарбничка». Повернуто із забуття десятки імен українських письменників та майстрів перекладацької справи, випущено в світ низку книжок сучасних українських поетів [25].

Серед приватних видавничих структур привертає увагу видавництво І. Малковича «А-БА-БА…», яке працює для наймолодших читачів. До його репертуару ввійшли одна з перших українських абеток нового покоління, видання казок «Вовк і семеро козенят», «Ой ти, коте Марку», «Снігова Королева», «Песик та його місячні друзі», «Різдвяна історія», «Білосніжка та семеро гномів», «Золотий павучок», «Рукавичка», «Пан Коцький», «Улюблені вірші», «Аліса в країні чудес», «Літаючий капелюх» та ін.

За кількістю назв та накладами воно не може конкурувати з «Веселкою». Та за якісними показниками продукції видавництву І. Малковича, мабуть, сьогодні в Україні немає рівних. Видання «А-БА-БИ…» відзначаються особливою ошатністю, розкішністю художньо-технічного оформлення, високою мистецькою вартістю ілюстративного матеріалу, поліграфічним виконанням європейського стандарту. Критики стверджують, що І. Малковичу вдалося створити естетичний еталон дитячої книжки. Саме з його видавничою продукцією пов'язаний перший випадок придбання авторських прав зарубіжними видавцями в незалежного українського видавця: йдеться про купівлю нью-йоркським видавництвом Аlfred A. Knapf прав на книжку «Котик і півник» (літературне опрацювання І. Малковича, ілюстрації К. Лавра, переклад англійською М. Онищук).

Висока якість його продукції яскраво демонструє, яких успіхів у створенні дитячої книжки можна досягти, коли в особі видавця вдало поєднується автор (упорядник) - тонкий психолог дитячої душі, талановитий перекладач, митець і редактор, іншими словами, людина, що вміє подивитися на плід видавничої праці очима її майбутніх маленьких читачів.

Успіх книжок видавництва І. Малковича полягає не лише в привабливому зовнішньому вигляді. Видавець дбайливо ставиться до текстів підготованих ним видань. Часто у запропонованому ним видавничому втіленні добре відомі дитячі твори набувають нового, а головне, сучасного звучання - що за рахунок цікавих підходів до літературного опрацювання текстів, що за рахунок талановитої інтерпретації їх засобами типографіки, ілюстрування, сучасного книжкового дизайну. З І. Малковичем співпрацюють такі відомі «дитячі» ілюстратори, як О. Кошель, О. Ігнащенко, К. Лавро, В. Ковальчук, С. Павленко, С. Савченко, К. Штанько та ін.

Бездоганною є мова видань - і щодо лексичної бази (з урахуванням можливостей юного читача), і щодо стилістичної стрункості (з дітьми розмовляють «їхньою» мовою). І, безперечно, книжки видавництва - це потужний засіб популяризації української мови, формування її позитивного іміджу, подолання негативних стереотипів у ставленні до національної мови.

Отже, сформована видавнича інфраструктура в Україні поки що не означає добре структурованого репертуару дитячих видань належної якості - і за змістом, і за формою. Між читацьким попитом та видавничою пропозицією на ринку дитячої літератури сьогодні ще існує чимало розбіжностей. Тому в сучасному книговиданні для дітей, окрім випробовування нових способів верстання, макетування, більш виразної, функціонально ефектної інтерпретації тексту друкарськими й рисованими графічними засобами, які відкрилися внаслідок застосування новітніх комп'ютерних технологій, важливим напрямком діяльності має стати удосконалення книжкового дизайну взагалі, сміливі пошуки щодо заміни самої матеріальної конструкції книжки або її елементів.

Серйозно подбати про те, щоб книга залишалася органічною, невід'ємною часткою життя сучасних дітей, повинен нарешті й український видавець. Для цього слід побороти чимало «хвороб», які стали для вітчизняного книговидання вже «хронічними». Йдеться про брак творів сучасної тематики, нових героїв, диспропорцію у видавничому репертуарі на користі, художньої літератури, до того ж перевидань; надмір одних жанрів (казка, поезія) при майже повній відсутності інших, диспропорцію у забезпеченні літературою всіх категорій дитячої читацької аудиторії; надзвичайно звужену і збіднену палітру художньо-технічного вирішення дитячих видань, нехтування новими способами верстання, макетування, функціонально ефектної інтерпретації тексту друкарськими й рисованими графічними засобами, що пропонуються новітніми комп'ютерними технологіями; відсутність нових конструктивних ідей, принципових змін у матеріальній конструкції дитячої книжки та її елементів тощо.

Отже, ми впевнені, що у сучасному світі ілюстрована дитяча книжка завдяки своїй внутрішній природі, неповторній семіотичній сутності може відігравати роль одного з найбільш масових і мобільних джерел ідейно-естетичної інформації. І що більше вона завдяки цілеспрямованим зусиллям держави, школи, сучасних видавців ставатиме необхідною приналежністю кожної сім'ї, то міцнішим буде культурний потенціал нації.

Список використаної літератури

1. Адамов Е.Г. Иллюстрация в художественной литературе. - М.: «Искусство», 1969. - 88 с.

2. Аладьев В. Мысль и рисунок (Об иллюстрировании научно-познавательной литературы для детей) // Детская литература. - 1973. - №5. - с. 72-75

3. Баренбаум И.Е. Книга и ее элементы. Санкт-Петербург. - Спб., 1996. - 52 с.

4. Владимиров Л. Какие иллюстрации нравятся детям // Книжное обозрение. - 1995. - №2. - с. 72-74

5. Волгина Н.С. Теория текста. Учеб. пособие для студ. высш. уч. зав. - М: Логос, 2003. - 278 с.

6. Видавнича справа і редагування / Поліграфія і видавнича справа: Наук.-техн. зб. - Львів, 2003. - №40. - с. 141 - 198

7. Волкова Л.А. Основные принципы моделирования изданий / А.А. Волкова, О.Н. Ревякова, Е.Г. Решетникова // Квалілогія книги: Зб. наук. пр. - Львів, 2003. - №6. - с. 58 - 64

8. Ганкина Э. Детская книга вчера и сегодня (по материалам зарубежной печати). - М.: Сов. художник, 1988. - 198 с.

9. Городенко Г.Г. Иллюстрация. Плакат. Лекции для студ. высш. уч. зав. - М., 1981. - 47 с.

10. Дзюбишина-Мельник Н. Художній стиль і мова творів для дітей // Культура слова. - К.: Наук. думка, 1992. - Вип. 42. - с. 85-90

11. Добкин С.Ф. Оформление книги. Редактору и автору. - 2-е изд., перераб. и доп. - М.: Книга, 1985. - 208 с.

12. Зелінська Н. Теоретичні засади роботи редактора над літературною формою твору (літературне опрацювання тексту). - К.: УМК ВО, 1989. - 76 с.

13. Иванов С.И. Основы композиции издания: Учеб. пособие. - К.: УМК ВО, 1990. - 69 с.

14. Истрин В.А. Технические правила подготовки и оформления иллюстративного материала книжно-журнальных изданий, печатаемых типографическим способом / В.А. Истрин, 1968. - 15 с.

15. Камкин О.А. Подготовка цветных иллюстративных материалов к воспроизведению в печати. Лекция. - М, 1960. - 18 с.

16. Кисин Б.М. Графика в оформлении книги. - М.: Тизлегпром, 1968. - 295 с.

17. Копистинська І.М. Книжкові розкладки сьогодні: тематичний аспект // Вісник. - К., 2003. - №11. - с. 18 - 21

18. Костецький А. Дещо про дитячу літературу // Українська дитяча література: Хрестоматія: У 2-х ч. / Упор. І. Луценко, А. Подолинний, Б. Чайковський. - К.: Вища школа, 1992. - Ч. 2. с. 21

19. Красовицкая Л. Книга познания: О современной детской научно-художественной книге // Детская литература. - 1992. - №4. - с. 42-47

20. Криштопайтис В.В. Типографика в дизайне книг // Молода мистецька наука України. - Х., 2004. - №6. - с. 48 - 49

21. Марченко Н.П. До питання про репертуар дитячої книжки та формування фондів бібліотек в Україні // Архівна бібліотечна справа. - 1998. - с. 132 - 140

22. Материалы совещания по вопросам художественного оформления детской литературы. - М, 1964. - 40 с.

23. Мильчин А.Э. Культура издания, или как не надо и как надо делать книги: Практ. руководство. - М.: Логос, 2002. - 222 с.

24. Назарова Н. Мы делаем книги для детей // Полиграфия. - 1976. - №1. - с. 11-14

25. Огар Є.І. Дитяча книга: проблеми видавничої підготовки. Навч. посіб. для студ. Вузів. - Львів: Аз-Арт, 2002. -158 с.

26. Огар Є.І. Особливості семіотики сучасної дитячої книжки / слово - зображення - форма // Книга і преса в контенті культурно-історичного розвитку суспільства: Зб. наук. праць. - Львів., 1998. - №8 с. 33 - 52

27. Огар Є.І. Українська дитяча книжка: сучасний стан і перспективи // Діалог культур: Україна у світовому контенті. Мистецтво і освіта: Зб. наук. праць. - Львів, 1998. - №3. - с. 308 - 313

28. Огар Є.І. Типологічний аналіз сучасної книги для дітей // Львівська наук. б-ка ім. В. Стефаника, 1999. - №6. - с. 371 - 384 с.

29. Папина А.Ф. Текст: его единицы и глобальные категории. - М.: Едиториал УРСС, 2002. - 367 с.

30. Сава В.І. Художньо-технічне оформлення книги. - Львів: Оріяна-Нова, 2003. - 168 с.

31. Редактирование отдельных видов литературы / Под ред. проф. Н.М. Сикорского. - М.: Высшая школа, 1983. - 386 с.

32. Різун В. Літературне редагування. - К.: Либідь, 1996. - 240 с.

33. Таранов Н.Н. Художественное и оформление зданий для школьников: Учеб. Пособие. - К.: УМК ВЩ, 1989. - 84 с.

34. Таранов Н.Н. Комунікативний статус сучасної дитячої книги // Мова і культура. - К., 2003. - №6. - с. 92 - 100

35. Франко І. Коли ще звіри говорили // Франко І. Твори: У 20-ти т. К.: Держлітвидав України, 1951. Т. 4 с. 510 с.

Размещено на Allbest.ru