Глобальне позиціонування китайської економіки: безпековий аспект

3. У тісному зв'язку і поряд з глобальними процесами, що відбуваються в реальному секторі економіки, матимуть місце й істотні структурні зрушення в глобальному фінансовому секторі, зокрема реструктуризація світової валютної системи. Отже, Китай як один з ключових глобальних гравців, напевно, намагатиметься змінювати конфігурацію глобальної валютно-фінансової системи, у центрі якої з часів укладання після Другої світової війни так званих Бреттон-Вудських угод перебуває долар США. Певні ознаки цього вже проявляються в кардинальному перегляді курсу країни на зростаюче накопичення доларових авуарів, які в середині 2010-х років перетворили КНР на найбільшого утримувача американських боргових цінних паперів (рис. 6).

Особливу увагу привертає кардинальне -- майже дворазове за 10 років -- скорочення участі КНР в утримуванні американського зовнішнього боргу, центр якого поступово зміщується з Азії в Європу. Станом на січень 2023 р. Major foreign holders of treasury securities (in billions of dollars): end of period. Department of the Treasury/Federal Reserve Board, March 15, 2023. URL: https://ticdata. treasury.gov/Publish/mfe.txt Китай володів борговими паперами США на суму 859,4 млрд дол. і лише за один рік скоротив обсяг своїх доларових авуарів у боргових паперах США на 174,4 млрд, або майже на 17 %. Це є свідченням зростаючого довгострокового тренду «декаплінгу» (decoupling), тобто від'єднання китайської економіки від долара. І цей процес об'єктивно не може відбуватися поза пошуками Китаєм альтернативних валютно-фінансових механізмів. Сьогодні важко оцінити всі можливі варіанти дій на цьому напрямі. Проте деякі події, які варті уваги, вже відбуваються. По- перше, Китай разом з РФ, Бразилією, Саудівською Аравією та іншими країнами проводить курс на розрахунки в національних валютах, що веде до певного витіснення долара з цієї сфери Цей процес прихованої ерозії глобальної ролі долара не проходить непоміченим серед фахівців: він є значно ширшим за окреслений тут аспект (див, наприклад, [3]).. Цей курс уже привів до укладання відповідних угод КНР з РФ (з повним переходом на оплату поставок нафти і газу, 2019 р.), Пакистаном (по клірингових розрахунках, листопад 2022 р.), Бразилією (березень 2023 р.), Аргентиною (травень 2023 р.); обговорюється можливість розрахунків по нафтових поставках між КНР і Саудівською Аравією. З 2015 р. це питання дедалі більше стає одним з пріоритетних у діяльності об'єднання БРІКС, де вже приступили до створення єдиної платіжної системи BRICS Pay і обговорюється можливість упровадження криптовалюти.

Рис. 6. Динаміка обсягів утримування боргових цінних паперів США окремими іноземними країнами у 2003--2023 рр., млрд дол. (усі значення показників виражені в доларах США 2022 р. з метою забезпечення порівнянності в часі, а отже, вони відрізняються від офіційних даних Державного казначейства США. Відповідний перерахунок здійснений за допомогою дефляторів ВВП, значення яких наводяться в базі даних Світового банку (World Development Indicators): відносно показника січня 2013 р. -- збільшення відповідних індикаторів з коефіцієнтом 1,272, січня 2003 р. -- 1,57)

Джерело: розраховано і побудовано автором за: US Department of Treasury. URL: https://ticdata.treasury.gov/Publish/mfc.txt; https://ticdata.treasury.gov/Publish/m fch i s01. txt (історичні дані).

По-друге, Китай цілеспрямовано здійснює кредитну експансію в країнах «третього» світу, створюючи ареал залежних у борговому відношенні країн. Так, згідно з новітнім спеціальним дослідженням [4], у період з 2000 по 2021 р. КНР надала екстрену фінансову допомогу 22 країнам світу, яким загрожувала неплатоспроможність, причому для низки країн (Пакистану, Монголії, Аргентини, Шрі-Ланки) така допомога стала систематичною; серед важливих реципієнтів китайської кредитної допомоги -- Туреччина і Єгипет, які стикались із значними інфляційними проблемами.

Нинішня світова безпекова криза, яка може мати наслідком наростання дефіциту коштів, що можуть направлятися на надання міжнародної допомоги в розвитку, об'єктивно створюють умови для посилення цього тренду. Останній може зміцнюватись і відповідними інструментами, що діють у рамках глобальної стратегії сталого розвитку ООН, спричиняючи перерозподіл міжнародних ресурсів, якими оперують міжнародні організації. Цей фактор відіграватиме дедалі більш значущу роль з огляду на переважаючий вплив країн, що розвиваються, у системі ООН та її спеціалізованих організаціях, а також зростаючий вплив у міжнародних фінансових інституціях.

Нарешті, по-третє, впровадження нових інструментів і технологій розрахунків у рамках процесу цифровізації може створювати вже в недалекій перспективі нові можливості для інтернаціоналізації китайської валюти -- юаня. У цьому контексті слід відзначити, що у 2021 р. Центральний банк Китаю вже став піонером серед великих країн у впровадженні власної цифрової валюти 3^{32 Доступ до цифрового юаня був наданий 750 тис. осіб, які можуть використовувати його в магазинах і онлайн через застосування спеціального додатку. Цей крок дає Пекіну можливості відстежувати витрати в реальному часі паралельно із збільшенням свободи від глобальної фінансової системи, яка побудована навколо долара (Areddy J.T. China Creates Its Own Digital Currency, a First for major Economy.} The Wall Street Journal. 2021. Apr 05. URL: https://www.wsj.com/articles/ china-creates-its-own-digital-currency-a-first-for-major-economy-11617634118 (дата звернення: 20.06.2023)).

³³ Buchholz K. Where the World Regulates Cryptocurrency. Statista. 2022. Mar 18. URL: https://www.statista.com/chart/27069/cryptocurrency-regulation-world-map/ (дата звернення: 21.03.2023).

³⁴ Central Bank Digital Currency Tracker. Atlantic Council. URL: https://www.atlantic- council.org/cbdctracker/ (дата звернення: 20.06.2023)., тоді як майнінг криптовалют приватними особами суворо заборонений у КНР 33. Зазначимо, що, відповідно до інформації інтерактивної бази даних щодо цифрових валют центро- банків, які оперує Центр геоекономіки Атлантичної ради США (Atlantic Council Geoeconomics Center), цифровий юань Центробанку Китаю все ще знаходиться на стадії пілотного проєкту, але він уже охоплює 260 млн осіб і протягом 2023 р. має поширитися на більшу частину країни 34.

4. Загострення відносин Китаю із США і ЄС, напевно, матиме наслідком значне ускладнення умов реалізації проєктів вирішення ключових глобальних проблем, пов'язаних із забезпеченням сталого розвитку, в тому числі в рамках кліматичної політики і глобальної політики охорони здоров'я. Це має особливе значення в умовах, коли на авансцену вийшли

Глобальне позиціонування китайської економіки: безпековий аспект проблеми масштабних інвестицій у запобігання зміні клімату й адаптацію до кліматичних змін, а також у створення ефективної глобальної системи охорони здоров'я, включаючи глобальні механізми протиепідемічної безпеки. Новітні проблеми, що виникають у контексті війни в Україні, не можуть відтіснити на задній план окреслені загальносистемні глобальні виклики всьому людству, для розв'язання яких потрібні навіть не сотні мільярдів, а трильйони доларів. Проте конкретні умови, що виникли в умовах війни, істотно ускладнюють реалізацію цих планів.

Затяжний і масштабний конфлікт Китаю з провідними центрами глобальної сили стимулює процеси деглобалізації [5], які супроводжуються руйнуванням не лише негативних, але й позитивних механізмів впливу глобалізації на соціально-економічний розвиток. У такому разі через деструкцію механізмів глобальної координації можуть виникати численні негативні наслідки і дисбаланси. За останні десятиріччя на мікро- і мезорів- нях сформувалися складні транснаціональні й дійсно міжнародні системи виробництва, збуту і розподілу. І руйнування макросередовища функціонування такого інтернаціоналізованого бізнесу стане вагомим чинником швидкого пригнічення функціонування багатьох секторів, у тому числі найбільш технологічно містких (які, як правило, є надзвичайно інтернаціоналізованими в аспекті ланцюгів створення вартості).

5. Поглиблення кризових процесів є сприятливим середовищем для зростання нерегульованих міграційних потоків. Значне ускладнення умов розвитку світової економіки не може не супроводжуватися негативними масштабними соціальними наслідками в різних країнах, особливо в найбіднішій частині світу. Потенційно істотне зниження дохідної бази низки країн унаслідок кризи світових ринків і зростання цін на енергоносії та продовольство, при обмеженості ресурсів для економічно безпечного збільшення міжнародної допомоги, стимулюватиме наміри щодо міграції у більш заможні країни (насамперед, США і ЄС). Отже, світ може постати перед безпрецедентно високим рівнем стихійних міграційних потоків, які за обсягами перевершать міграційні піки в Європі середини 2010-х років або мільйони мігрантів з України після початку війни, що стало найбільшою міграційною кризою в Європі з часів Другої світової війни і призвело до небувалого перевищення загальної кількості вимушених мігрантів у світі 100 млн осіб. За такого тренда до зростання міграційних потоків (а вони можуть значно активізуватися, наприклад, унаслідок поширення хвилі голоду через спровоковану війною кризу поставок продовольства) соціальні системи більшості розвинутих країн потраплять під режим пікових навантажень на їх системи соціального захисту і національні бюджети, що матиме в цілому масштабні й мало передбачувані макроекономічні наслідки.

У цьому відношенні позиції Китаю є набагато безпечнішими, адже в даному процесі не лише його істотні мовні й культурні бар'єри, але й жорстко регульована політична система виступають важливими запобіжниками.

Таким чином, сьогодні очевидним є імператив урегулювання відносин Китаю із США Є чимало конструктивних пропозицій з цього приводу, сформульованих, зокрема, у рамках відповідних міжнародних форумів (Statement by China-West Dialogue for G20 Summit in Indonesia. The Indonesian G20 Summit is a Test for Global Governance and Global Leadership in the Face of Geopolitical Conflicts. Global Solutions. The World Policy Forum. URL: https://www.global-solutions-initiative.org/ press-news/the-indonesian-g20-summit-is-a-test-for-global-governance-and-global- leadership-in-the-face-of-geopolitical-conflicts/ (дата звернення: 08.12.2022)). і ЄС з метою формування нової глобальної системи, що базуватиметься на принципах справедливості, рівності й верховенства права.

Висновки

1. Успішний тривалий розвиток китайської економіки, у якому її зв'язки з провідними країнами Заходу мали вирішальне значення, дозволив Китаю перетворитися на провідного глобального гравця, здатного кинути виклик найбільш потужним економікам світу і претендувати на роль альтернативного Заходу центру формування глобального економічного (і не лише) порядку. Це перетворення об'єктивно загострює суперечності між Китаєм і Заходом і вже стало потужним чинником глобальної дестабілізації.

2. Загострення глобальної конкуренції між Китаєм, з одного боку, і США, ЄС та іншими країнами Заходу -- з іншого зумовлює поширення обмежувальних торговельних та інвестиційних заходів і прямих заборон, застосування подекуди інструментів, по суті, економічної війни. Це призводить до суттєвого зростання торговельних та інвестиційних ризиків і, як наслідок, прогресуючого руйнування глобальних ланцюгів створення вартості за участю китайських підприємств і компаній, релокації відповідних виробництв за межі китайської території.

3. В умовах загострення глобальної нестабільності й різкого підвищення глобальних ризиків керівництво Китаю суттєво коригує пріоритети свого економічного розвитку, зміщуючи наголос з підтримання стабільно високих темпів зростання ВВП на якість економічного зростання, з очевидного пріоритету експортоорієнтованих виробництв -- на більш збалансовану структуру економіки при прискореному розвитку внутрішніх регіонів країни. Водночас КНР продовжує просувати власну концепцію глобалізації у рамках бачення «єдиної долі людства», підкріплюючи цей курс комплексним механізмом інвестиційного і фінансового проникнення в різні регіони світу, формування своєї зони економічного і політичного впливу. Однак реалізація цього курсу, здійсненню якого істотної шкоди завдала пандемія COVID-19, багато в чому залежатиме від здатності Китаю реально стати світовим технологічним лідером в умовах прогресуючої Четвертої промислової революції, заснованої на передових інформаційних, біо- і нанотехнологіях.

4. Подальше загострення конфлікту між Китаєм і Заходом може мати низку вкрай негативних наслідків як для всієї світової економіки, так і для її провідних країн. Ідеться про обмеження здатності знаходити відповіді на ключові глобальні виклики, насамперед кліматичні й соціальні, стимулювати соціальну нестабільність і стихійні міграційні потоки, урешті-решт, зумовлювати прогресуючу політичну дестабілізацію в різних частинах світу, поширення екстремістських рухів і воєнних конфліктів. Це актуалізує питання значної активізації перемовин у дво- і багатосторонніх форматах щодо знаходження нового балансу інтересів у рамках світового господарства і закріплення цього нового консенсусу комплексом нових інституційних домовленостей щодо діяльності ключових глобальних організацій.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Zhao Xiaochun. In Pursuit of a Community of Shared Future. China's Global Activism in Perspective. China Quarterly of International Strategic Studies. 2018. Vol. 4. No. 1. P. 23--37. https://doi.org/10.n42/S2377740018500082

2. Pablo D. Fajgelbaum, Amit K. Khandelwal. The Economic Impacts of the US -- China Trade War. Annual Review of Economics. 2022. Vol. 14. P. 205--228. URL: https://www. annualreviews.org/doi/pdf/10.1146/annurev-economics-051420-110410

3. Arslanalp S., Eichengreen B.J., Simpson-Bell C. The Stealth Erosion of Dollar Dominance: Active Diversifiers and the Rise of Nontraditional Reserve Currencies. IMF Working Paper. 2022. Iss. 58. 42 p. https://doi.org/10.5089/9798400204746.001

4. Horn S., Parks B.C., Reinhart C.M., Trebesch Ch. China as an International Lender of Last Resort. AidData. Working Paper 124, March 2023. 41 p. URL: https://docs.aid-data.org/ad4/pdfs/WPS124_China_as_an_International_Lender_of_Last_Resort.pdf

5. Garcia-Herrero A., Tan J. Deglobalisation in the context of United States-China decoupling, Policy Contribution, 2020/21. Bruegel, 2020. 16 p.

Volodymyr Sidenko, Dr. Sci. (Econ.), Corresponding Member of the NAS of Ukraine, Chief Research Fellow of the Department of Economic Development Modeling Institute for Economics and Forecasting of the NAS of Ukraine

GLOBAL POSITIONING OF CHINESE ECONOMY: SECURITY ASPECT

The studied changes in the global positioning of Chinese economy resulted from significant and long-term successes of the country in ensuring high dynamics of economic development, achieving radical structural changes and a high level of international competitiveness, which enables China to directly challenge the positions of leading world economic centers, represented by the USA and the EU, and claim the role of an alternative center shaping the global order. This leads to significant aggravation of competitive struggle and contradictions between China and the West, paves the way for overall global destabilization.

The intensifying global competition between China and the leading Western centers leads to the spread of restrictive trade and investment measures in a number of important economic areas, increases the level of commercial and investment risks, causes the disruption of global value chains and strengthens the desire of multinational companies to relocate their production outside China. In turn, it stimulates the reorientation of China's economic development policy to qualitative parameters and the transition from excessive export orientation to a more balanced economic development. At the same time, it encourages the country to promote an alternative model of globalization based on the “shared future for mankind” concept coupled with the use of a powerful mechanism of investment and financial penetration into various regions of the world, forming its economic and political influence zone. China's future global prospects will largely depend on its ability to become a real world technological leader amid the rapid spread of the latest information, bio- and nanotechnologies.

A significant aggravation of China's conflicts with the West will create an unfavorable environment for the development of the world economy, preventing solution of the key global problems of humanity, and will generate a number of global security risks. In addition, it will require an intensification of efforts to find new institutional formats to ensure a balance of interests among key actors in the world economy.

Keywords: development of China's economy; global positioning; global competition; global security; economic development trends; structural economic changes.

Размещено на Allbest.ru