Регулювання прямих іноземних інвестицій в Європейському Союзі

розширення лізингової діяльності;

вирішення проблем страхування інвестиційних ризиків;

розробка заходів заохочення та стимулювання інвестицій. Необхідно при цьому зазначити, що поліпшення державного регулювання ПІІ повинно базуватися на використанні методів так званої позитивної і негативної мотивації;

проведення тісного інвестиційного співробітництва з країнами-членами ЄС та СНД за допомогою створення спільних підприємств, фінансово-промислових груп і ТНК.

Особливу увагу звернено на той факт, що інвестиційна стратегія України повинна підтримувати також транскордонне регіональне співробітництво та покращити умови транскордонних операцій. Це передбачає створення “єврорегіонів”. Дана проблема є актуальною через те, що започатковані форми транскордонного співробітництва регіонів України, її участь у ряді створених “єврорегіонів”, діяльність сформованих перших вільних економічних зон не забезпечили належну інвестиційну активність та економічне зростання у даних територіальних утвореннях. Суттєво відстають від своїх сусідів, особливо по західному кордону України, за інвестиційною привабливістю та інвестиційною активністю прикордонні території. Саме тому у рамках реалізації Угоди про партнерство та співробітництво України і ЄС необхідною й важливою є технологічна кооперація в окремих галузях, залучення ПІІ у виробництво та розвиток галузевої торгівлі (“intra-industry trade”), виходячи з того, що Україна ще далеко не вичерпала свого потенціалу в експорті працемісткої продукції.

ВИСНОВКИ

Результати проведеного дисертаційного дослідження дозволяють зробити наступні, найбільш важливі висновки та рекомендації, які характеризуються науковою новизною і мають теоретико-методологічне та науково-практичне значення:

Об'єктивно необхідною на сучасному етапі є розробка всеохоплюючої, універсальної методики вимірювання реального руху ПІІ та оцінювання їх позитивного і негативного впливу на економіку країни-реципієнта у кількісному виразі або за допомогою якісних характеристик, якщо кількісний аналіз неможливо здійснити.

На основі комплексного та системного підходів класифіковано основні сучасні теоретичні концепції руху та регулювання ПІІ у п'ять груп: (1) теорії, які припускають існування досконалих ринків: про різницю у розмірах доходу, портфельна, про обсяги продажу/випуску та розміри ринку; (2) теорії, які базуються на недосконалості ринків: біхейвіористська, про життєвий цикл продукту, про олігополістичну реакцію, про інтерналізацію; (3) теорії про схильність до інвестування: про ліквідність, про валютні зони, про інші визначальні фактори; (4) теорії факторного впливу на ПІІ: політична нестабільність, стимули, дешева робоча сила, заборгованість та загроза суверенітету; (5) еклектична парадигма Дж.Даннінга.

Поняття “регулювання ПІІ” є більш широкою категорією ніж “стимулювання ПІІ”, оскільки включає, з одного боку, стимулювання та сприяння ПІІ, з іншого - вимоги до функціонування ТНК та обмеження руху ПІІ. При цьому стимули - здебільшого неефективні у залученні ПІІ, так як вони знижують обсяги фінансових надходжень до державного бюджету - зменшують у середньо- та довгостроковій перспективі чисті суспільні вигоди від ПІІ для приймаючої країни і одночасно багато в чому нейтралізуються пільгами інших країн.

Розвиток сучасної системи регулювання ПІІ характеризується поглибленням наступних важливих тенденцій: по-перше, подальший її рух у напрямку створення багатостороннього механізму гарантування та захисту ПІІ, що викликано характерним збільшенням законодавчих змін, які ведуть до лібералізації інвестиційних режимів; по-друге, еволюція форм міжнародного регулювання: від розподілу обов'язків фірм-інвесторів і прав урядів через встановлення прав фірм і обов'язків урядів до формування системи обов'язків і прав фірм і урядів; по-третє, з одного боку, серед факторів лібералізації ПІІ особливе місце займає глобалізація інвестиційного процесу, з іншого боку, глобалізація інвестиційних процесів може розглядатися як особлива форма лібералізації, оскільки саме розширення сфери застосування капіталу означає і включає зменшення міжкраїнних бар'єрів.

Механізм регулювання ПІІ є однією з головних та важливих складових інвестиційного клімату приймаючої країни як ринкового інструменту оптимізації надходження ПІІ. Категорії “інвестиційний клімат” та “механізм регулювання ПІІ” не є абстрактними величинами, оскільки можуть вимірюватися у кількісних показниках. Встановлено наявність кореляційного взаємозв'язку між величинами інвестиційного ризику та інвестиційного клімату.

Розвиток сучасної політики ЄС у сфері ПІІ на сьогодні характеризується ліквідацією деякої невідповідності між масштабами економічного потенціалу та обсягами прямого іноземного інвестування країн ЄС а також тим, що деякі з провідних країн ЄС (наприклад, Німеччина та Італія) здійснюють великі за своїми розмірами ПІІ за кордоном і в той же час залишаються незначними у відношенні до масштабів розвитку їх економік імпортерами ПІІ. Іншими притаманними рисами політики ЄС щодо руху ПІІ є збільшення частки послуг у ПІІ; вагоме зростання обсягів експорту ПІІ з ЄС до країн Центральної та Східної Європи (ЦСЄ); посилення їх регіональної та галузевої концентрації; зростання кількості внутрішньорегіональних і особливо зовнішньорегіональних трансграничних поглинань та злиття компаній ЄС, міжфірмових угод як головних форм ПІІ, важливих характеристик політики країн ЄС у цій сфері в цілому та у країнах ЦСЄ зокрема, визначальних рис подальшого посилення транснаціоналізації найбільших ТНК країн ЄС; незначний і неоднозначний вплив у короткостроковому періоді процесів становлення ЄВС та введення єдиної валюти на потоки ПІІ як всередині ЄС, так і за його межами, зокрема, зростання регіональної інтеграції зменшило привабливість ЄС для ПІІ, що спрямовуються у високотехнологічні та інноваційні галузі.

Головними об'єктивними факторами розвитку політики ЄС у сфері ПІІ в майбутньому стануть: подальше зростання інвестиційної могутності ЄС, регіональної диверсифікації та галузевої концентрації його ПІІ при одночасному уповільненні темпів зростання внутрішньорегіональних ПІІ у короткостроковому періоді, активізація міжнародних поглинань та злиття, продовження зростання міжнародного виробництва та зростання кількості стратегічних альянсів ТНК країн ЄС, поглиблення процесу кластеризації інвестиційних зв'язків з іншими країнами світу, особливо з США.

Регулювання імпорту прямого іноземного капіталу до ЄС є одним з елементів складного механізму функціонування інтеграційно-регіонального об'єднання країн у Європі, що засновується на міждержавному та наднаціональному втручанні в господарські процеси в його країнах-членах. Успішність і ефективність функціонування наднаціонального механізму регулювання імпорту ПІІ до країн-членів ЄС забезпечується за трьома основними напрямками: (1) регулювання в рамках Єдиного внутрішнього ринку ЄС; (2) регулювання в рамках Єдиного митного союзу; (3) регулювання в рамках антимонопольного законодавства.

Застосування комплексного та узагальненого аналізу дозволяють систематизувати наступні основні складові і структурні елементи функціональної структури державного механізму гарантування та страхування експорту ПІІ з ФРН як прикладу регулювання ПІІ на національному рівні в рамках ЄС: (1) гарантування ПІІ, які сприяють розширенню експорту німецьких компаній, за допомогою експортних гарантій кредитно-страхового товариства “Hermes Kreditversicherungs-AG”; (2) пряме гарантування прямих іноземних капіталовкладень; (3) гарантування незалежних фінансових кредитів, направлених на здійснення ПІІ; (4) гарантування комбінації комерційних кредитів та засобів фінансового співробітництва як гарантування ПІІ; (5) поєднання різних інструментів гарантування та страхування при реалізації окремого інвестиційного проекту (гарантування ПІІ, що сприяють розширенню експорту; гарантії прямих іноземних капіталовкладень; державне страхування незалежних фінансових кредитів); (6) надання кредитів для стимулювання створення філіалів компаній за кордоном, що забезпечується програмами підтримки заснування представництв німецьких компаній за кордоном та технологічною програмою, а також програмами стимулювання діяльності середніх підприємств ФРН за кордоном у рамках функціонування кредитної установи з питань відбудови (“Kreditanstalt fьr Wiederaufbau” - KfW); (7) консультаційні та фінансові послуги німецького товариства з питань інвестицій та розвитку (“Deutsche Investitions- und Entwicklungsgesellschaft mbH” - DEG).

Головні причини неефективного регулювання ПІІ в Україні можна узагальнити з врахуванням особливостей макро- і мікроекономічного розвитку. На макрорівні - це стан економіки, закони та принципи їх регулювання, політична та економічна нестабільність, політика уряду, відсутність системи поширення інформації, яка була б легко доступною для вітчизняних і зарубіжних підприємців та охоплювала широкий спектр питань щодо можливостей інвестування в Україну. На мікрорівні - це характер взаємовідносин між вітчизняними підприємцями та їх зарубіжними партнерами, а також із державними організаціями; відсутність досвіду роботи з іноземними партнерами, відповідних норм, стандартів та цінностей; громіздка бюрократична процедура вирішення практично всіх питань; на заваді стає і наш менталітет.

Під час розробки української національної програми залучення та регулювання ПІІ необхідно врахувати наступну “шкалу пріоритетності” чинників, що визначають привабливість країни для іноземного інвестування: певну політичну та економічну стабільність у державі; ефективні та надійні гарантії репатріації одержаних прибутків та захисту іноземних інвестицій; наявність вагомої частки та структури недержавних форм власності; податкові переваги; дієву систему ефективного валютного регулювання; державну систему патронажу іноземних інвестицій.

ЛІТЕРАТУРА

Морозов В.С. Місце і роль іноземних інвестицій у сучасних міжнародних економічних відносинах // Актуальні проблеми міжнародних відносин: Збірник наукових праць. - Вип.12. - Ч.ІІІ. - К.: Київський університет. - 1999. - С. 68-77.

Морозов В.С. Страхування та інші способи зниження ризиків при здійсненні міжнародної інвестиційної діяльності (досвід країн ЄС та інших розвинених країн) // Актуальні проблеми міжнародних відносин: Збірник наукових праць. - Вип.13. - Ч.ІІ. - К.: Київський університет. - 1999. - С. 138-148.

Морозов В.С. Основні елементи інвестиційного клімату приймаючих країн // Актуальні проблеми міжнародних відносин: Збірник наукових праць. - Вип.14. - Ч.І. - К.: Київський університет. - 1999. - С. 136-148.

Морозов В.С. Переваги та недоліки прямих іноземних інвестицій: уроки для України // Актуальні проблеми міжнародних відносин: Збірник наукових праць. - Вип.17. - Ч.І. - К.: Київський університет. - 2000. - С. 150-164.

Морозов В.С. Тенденції розвитку прямого іноземного інвестування в країнах-членах Європейського Союзу // Вісник університету. Міжнародні відносини. - Вип.17. - К.: ВЦ “Київський університет”, 2000. - С. 35-42.

Морозов В.С. Масштаби та напрямки участі Європейського Союзу в інвестиційно-кластерному трикутнику “США-ЄС-Японія” // Актуальні проблеми міжнародних відносин: Збірник наукових праць. - Вип.18. - Ч.ІІ. - К.: Київський університет. - 2000. - С. 140-152.

Морозов В.С. Заохочення та регулювання прямих іноземних інвестицій країн ЄС // Актуальні проблеми міжнародних відносин: Збірник наукових праць. - Вип.21. - Ч.ІІІ. - К.: Київський університет. - 2000. - С. 45-51.

Морозов В.С. Аналіз інструментів регулювання експорту прямих іноземних інвестицій у контексті забезпечення регіональної економічної безпеки (приклад країн ЄС) // Актуальні проблеми міжнародних відносин: Збірник наукових праць. - Вип.26. - К.: ВПЦ “Київський університет”, 2001. - С. 429-434.

Морозов В.С. Німецька система гарантування та страхування експорту прямого іноземного капіталу // Вісник університету. Міжнародні відносини. - Вип.19. - К.: ВПЦ “Київський університет”, 2001. - С. 32-36.

Морозов В.С. Механізм регулювання іноземних інвестицій на сучасному етапі // Валютно-фінансові проблеми ринкової трансформації (приклад України). Матеріали міжнародної наукової конференції. - К.: Інститут міжнародних відносин, 19-20 листопада 1998. - С. 175-181.

Морозов В.С. Гарантування та страхування іноземних інвестицій в Україні: проблеми та шляхи вирішення // Особливості економічної політики постсоціалістичних країн в умовах глобалізації світової економіки (приклад України). Матеріали VII міжнародної науково-теоретичної конференції. - Модуль ІІ. - Ч.ІІ. - К.: Інститут міжнародних відносин, 25-26 листопада 1999. - С. 146-151.

Морозов В.С. Пропозиції щодо вдосконалення механізму залучення прямих іноземних інвестицій в Україну // Економічна теорія: сучасна парадигма та її еволюція на порозі ХХІ століття: Матеріали міжнар. наук.-практ. конф., 1-2 березня 2000 р. / Відп. ред. В.Д. Базилевич. - Ч. ІІ. - К., 2000. - С. 123-124.

АНОТАЦІЯ

Морозов В.С. Регулювання прямих іноземних інвестицій в Європейському Союзі. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.05.01 - світове господарство і міжнародні економічні відносини. - Інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Київ, 2001.

Дисертація присвячена дослідженню теоретичних і практичних аспектів регулювання ПІІ в Європейському Союзі в цілому і зокрема в одній із його країн-членів - ФРН. У роботі проаналізовано структурні елементи регіональної системи регулювання експорту ПІІ з ЄС, що дозволило не тільки конкретизувати їх специфічні цілі, форми, характер застосування, але й виявити їх спільні риси та закономірності функціонування. Досліджено функціональну структуру регіонального механізму регулювання імпорту ПІІ в країни ЄС за основними напрямками забезпечення його успішного та ефективного функціонування: регулювання в рамках Єдиного внутрішнього ринку ЄС, в рамках Єдиного митного Союзу і в рамках антимонопольного законодавства. З'ясовано основні проблеми регулювання ПІІ в Україні, дано оцінку інвестиційному клімату і проаналізовано державну систему гарантування та страхування ПІІ. Розроблено і обгрунтовано пропозиції науково-теоретичного та практичного характеру щодо імплементації позитивного досвіду ЄС у сфері поліпшення інвестиційного клімату і вдосконалення механізму залучення ПІІ в економіку України.

Ключові слова: прямі іноземні інвестиції (ПІІ), Європейський Союз (ЄС), регулювання ПІІ, теорії руху та регулювання ПІІ, експорт та імпорт ПІІ, інвестиційний клімат, стимулювання ПІІ, гарантування і страхування ПІІ, транснаціональні компанії.

АННОТАЦИЯ

Морозов В.С. Регулирование прямых иностранных инвестиций в Европейском Союзе. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.05.01 - мировое хозяйство и международные экономические отношения. - Институт международных отношений Киевского национального университета имени Тараса Шевченко, Киев, 2001.

Диссертация посвящена исследованию теоретических и практических аспектов регулирования ПИИ в Европейском Союзе в целом и в частности в одной из его стран-членов - ФРГ. В работе проанализированы структурные элементы региональной системы регулирования экспорта ПИИ из ЕС, что позволило не только конкретизировать их специфические цели, формы, характер применения, но и определить их общие черты и закономерности функционирования. Исследована функциональная структура регионального механизма регулирования импорта ПИИ в страны ЕС по основным направлениям обеспечения его успешного и эффективного функционирования: регулирование в рамках Единого внутреннего рынка ЕС, в рамках единого таможенного Союза и в рамках антимонопольного законодательства. Определены основные проблемы регулирования ПИИ в Украине, осуществлена оценка инвестиционного климата и проанализирована государственная система гарантирования и страхования ПИИ. Разработаны и обоснованы предложения научно-теоретического и практического характера относительно имплементации положительного опыта ЕС в сфере улучшения инвестиционного климата и усовершенствования механизма привлечения ПИИ в экономику Украины.

Ключевые слова: прямые иностранные инвестиции (ПИИ), Европейский Союз (ЕС), регулирование ПИИ, теории перемещения и регулирования ПИИ, экспорт и импорт ПИИ, инвестиционный климат, стимулирование ПИИ, гарантирование и страхование ПИИ, транснациональные компании.

ANNOTATION

Morozov V.S. Regulation of foreign direct investments in the European Union. - The dissertation is a manuscript.

This dissertation is for obtaining Ph.D. Degree in Economic Sciences by specialisation coded 08.05.01. - World Economy and International Economic Relations. - Institute of International Relations of Kyiv Taras Shevchenko National University, Kyiv, Ukraine, year of 2001.

The dissertation investigates theoretical and practical aspects of foreign direct investments regulation in the European Union in general, and particularly, in one of its member states - FRG. The work contains selective comparative analysis of the mainstreams of current foreign direct investments movement and regulation theories, by the means of their critical comparison. Special attention is paid to critical consideration of the key concepts of factors influence on the FDI inflow and FDI regulation, to identification of correlation links among individual factors of state mechanism for FDI regulation and their inflow.

The essence and peculiarities of theoretical aspects of FDI regulation system analysis, as well as its modern development trends at national, bilateral and international levels are characterised. The concept for defining FDI regulation mechanism as the component of the country's investment climate is extanded. The author highlights peculiarities of the current EU members' foreign direct investment policy, defines its regional and industrial development motives. The dissertation provides analysis of structural elements of the EU regional regulation of FDI export system, what allowed not only to concretise their specific objectives, but also to identify their common features and functioning consistent patterns.

Compatibility and correlation of the supranational FDI regulation instruments of the EU was discovered with such the most important directions and tasks of its Single Regional Policy as: small and medium-size business development facilitation, trade policy, coordinated measures in the sphere of employment, sustainable economic and social development, common agricultural policy and West-European industry's competitive ability. The work investigates functional structure of the EU regional FDI imports regulation mechanism according to main directions to ensure its successful and efficient functioning: regulation in the framework of the EU Single Market, Single Customs Union and antimonopoly legislation. It was found that EU member states are gradually resigning some of their rights and functions, and delegate them to the EU bodies, thus strengthening supranational regulation structure of FDI inflow, which, in the first turn, supports increase in competitiveness level of the EU national companies.

The author uses example of German system of FDI exports and imports regulation to prove expediency and efficiency of state FDI regulation instruments of the investing country in combination with regional measures, what improves competitive position of the national (German) economy and can predetermine liberalisation of the host country's policy related to foreign capital imports.

Central problems of Ukrainian FDI regulation system are considered in the three main blocs of factors: political and legal, economic and organisational. Investment climate is assessed and state system of FDI guarantee and insurance is analysed. It is found that FDI regulation in Ukraine is characterised by relative inefficiency, systemless and imperfection and our country's investment climate is unfavourable enough, in the broad meaning of the word. On this base the reasons for foreign investors' negative attitude to our country and small amounts of FDI inflows are defined. Concrete scientific theoretical and practical recommendations are elaborated and presented with the aim to improve investment climate and modernise FDI regulation mechanism, taking into consideration priority factor. The author formulats the definite programme on modernisation of mechanism for FDI attraction to Ukrainian economy in the near and further future, taking into consideration the EU experience, positive and negative development trends of foreign direct investment in our country, Ukrainian national interests and security, urgent necessity of final Ukrainian economy stabilisation and necessary prerequisites creation for its accelerated growth and integration into the EU.

Key words: foreign direct investments (FDI), the European Union (EU), FDI regulation, FDI movement and regulation theories, FDI exports and imports, investment climate, facilitation policy, FDI guarantee, FDI insurance, transnational companies.

Размещено на Allbest.ru