Іноземні інвестиції

До основних міжнародних організацій фінансово-економічного спрямування, що здійснюють певну сукупність функцій стосовно регулювання спільної підприємницької діяльності, належать Міжнародний валютний фонд, Банк міжнародних розрахунків, Світовий банк, Міжнародна фінансова корпорація, Рада ООН з промислового розвитку, Європейський банк реконструкції та розвитку.

Кредит «стенд-бай» - надається країнам - членам МВФ для визначених МВФ цілей на підставі угод «стенд-бай» терміном до 12 місяців, а в окремих випадках до 30 років. У практиці міжнародних кредитних відносин подекуди застосовується безпроцентний кредит. Він надається із цільових грошових фондів, створених економічно розвиненими країнами з метою надання допомоги країнам, що розвиваються.

Система регулювання міжнародної підприємницької діяльності на національному рівні охоплює такі складові:

- форми іноземних інвестицій (грошові кошти в іноземній валюті, різноманітні майнові та інтелектуальні цінності, цінні папери, торгові марки тощо);

- вимоги до результатів діяльності іноземного партнера (масштаби діяльності, частка ринку, рівень імпортної технології, професійна підготовка кадрів);

- трансферт прибутку іноземного інвестора (обов'язкове створення резервного фонду зі зберіганням його в банку країни, що приймає, фіксація розміру трансфертного капіталу і прибутку відповідно до правил валютного регулювання та угод про валютне співробітництво);

- інвестиційні пільги та обмеження (субсидії, пільгові позики, звільнення від податків та їхнє часткове повернення, застосування прискореної амортизації);

- гарантії дотримання прав іноземного партнера (залучення у вітчизняне правове поле, збереження існуючих пільг протягом інвестиційного циклу, відмова від заходів конфіскаційного характеру).

Законодавче регулювання іноземних інвестицій у національну економіку здійснюється кількома законами України, ухваленими протягом 1991-1996 рр. Верховною Радою, і декретом Кабінетом Міністрів України. Такими законами є Закон України «Про іноземні інвестиції», Закон України «Про режим іноземного інвестування в Україні», Закон України «Про Державну програму заохочення іноземних інвестицій в Україні».

Міжнародним спільним підприємством (МСП) вважається організаційно-правова форма поєднання зусиль різнонаціональних партнерів у сферах інвестування, управління, виробництва продукції чи надання послуг, торгівлі, використання доходів, розподілу підприємницьких ризиків тощо. Мотиваційний механізм заснування МСП створюється на макро- та мікро- рівні національної системи господарювання.

Мотивація формування і функціонування МСП як форми реалізації стратегії виходу на внутрішній і зовнішній ринки обумовлюється:

- зниженням питомих інвестиційних ресурсів і підприємницького ризику;

- розвитком підприємницького потенціалу конкретного суб'єкта господарювання;

- реалізацією переваг меншої вартості основних чинників виробництва і насамперед можливістю активізації маркетингу та започаткування нових каналів збуту товарів, можливістю проникнення на новий територіальний сегмент вітчизняного і світового ринків.

Мотивація безпосередніх партнерів базується на узгодженні їхніх виробничо-економічних, маркетингових, екологічних та іміджевих інтересів.

Для розвитку економіки України, її економічного зростання, та подолання кризових явищ у країні як ніколи необхідне залучення іноземних інвестицій.

Залученню прямих іноземних інвестицій в українську економіку може сприяти:

- формування вільних економічних і офшорних зон, технопарків;

- створення транснаціональних компаній і фінансово-промислових груп;

- вдосконалення правового захисту і гарантії іноземних інвестицій;

- організація системи відбору і моніторингу інвестиційних проектів;

- розробка механізму підтримки іноземних інвесторів;

- координація програм співробітництва з міжнародними фінансовими організаціями. міжнародний інвестиція економіка

Залучення кредитних і міжнародних фінансових ресурсів є дуже важливим у нинішніх кризових умовах господарювання. Для подолання кризових явищ Україна звернулася за допомогою до Міжнародного валютного фонду, який надав їх два кредитних траншу для стабілізації економічного сектора в Україні.

Література

1. Дідківський О.М. Зовнішньоекономічна діяльність підприємств. К.: 2002. - 410 с.

2. Ковальчук О.Д. Теорія економіки. К.: 1998. - 215 с.

3. Мочерний С.В. Економічна теорія: Посібник. - К.: ВЦ "Академія", 2003. - (Серія "Альма-матер").

4. Основи економічної теорії: політекономічний аспект. Підручник / Відп. ред. Г.Н. Климко. - 5-е вид, випр. - К.: Знання, 2004. - 615 с.

5. Пересада А.А. Портфельне інвестування. Навчально-методичний посібник/ К.: 2002. - 256 с.

6. Покропивний С.Ф. Економіка підприємства. - 3-тє вид. без змін - К.: КНЕУ, 2006. - 528 с.

7. Політична економія / За ред. Рибалкіна В.О. - К. 2004. - 296 с.

8. Чужиков В.І. Економіка зарубіжних країн. Харків.: 2005. - 367 с.

9. Щукін Б.М. Інвестування. Курс лекцій Издательство: МАУП: 2004. - 230 с.

Размещено на Allbest.ru