Економічна ефективність зовнішньоекономічної діяльності підприємства

гроші матеріал на складі процес виробництва готова продукція на складі відвантаження товару зі складу і розрахунки з покупцями (дебіторами) гроші.

Всі стадії обороту відбиваються в активі на статтях 2-го і 3-го розділів бухгалтерського балансу,

Техніка аналізу. Передусім визначаються середньорічні залишки оборотних засобів по формулі [9, 139]:

СЗ = (О1 / 2 + О2 + ... + Оn-1 + On / 2) / (n - 1) =

= (20000 / 2 + 19800 + 20200 + 19400 + 19000 / 2) / (5 - 1) = 19725

Аналогічно визначаються середні залишки і по частинах оборотного капіталу (розрахунки представлені в останній колонці таблиці).

Далі визначається число оборотів оборотного капіталу (оборотних коштів) за рік [9, 139]:

P (собівартість реалізованих товарів)	=	67628	=	3.429 обороту.
СP (середньорічні залишки)		19725

Таким чином, оборотний капітал обернувся протягом року понад 3-х разів.

Потім визначається тривалість одного обороту (оборотність в днях, або час одного обороту або швидкість обороту) [9, 140]:

ОД (оборотність в днях) =	СО ? Д	=	19725 ? 360 днів	= 105.0 днів
			67628

Якщо число оборотів за рік вже обчислене, то тривалість одного обороту можна визначити таким чином: 360 днів / 3.429 обороту = 105.0 днів.

Таким же чином визначається тривалість обороту кожної частини оборотного капіталу. Так, тривалість обороту грошових коштів і цінних паперів (початок обороту - надходження грошей на розрахунковий рахунок або придбання цінних паперів: закінчення обороту - виплата грошей з розрахункового рахунку або продаж цінних паперів):

1975 ? 360 днів	= 10.5 днів.
67628

Показники оборотності оборотного капіталу в днях показуються в особливій таблиці:

Таблиця 2.3. Оборот оборотного капіталу (днів) [9, 141]

Види засобів	У попередньому році	У звітному році
1. Грошові кошти і цінні папери	5.0	10.5
2. Матеріально-виробничі запаси:	80.0	78.0
в тому числі:
а) матеріали на складі	15.0	14.4
б) незавершене виробництво	60.0	55.9
в) готова продукція на складі	5.0	7.7
3. Розрахунки з дебіторами (покупцями)	15.0	16.5
Оборот оборотного капіталу загалом	100.0	105.0

2.4.1 Оцінка результатів вивчення обороту

Оборот оборотного капіталу сповільнився на 5 днів, що зажадало залучення нових засобів для продовження виробничо-комерційної діяльності хоча б на рівні минулого року. Розрахунок додаткового залученого капіталу або його вивільнення з обороту (при прискоренні обороту) визначається таким чином [9, 141]:

ДСЗ (приріст капіталу в обороті) =	З (собівартість реалізованих товарів)	?
	360 днів
? (ОДзвіт.рік - ОДпопер. рік) =	67628	? (105.0 - 100.0) = 939 тис. грн.
	360

Таким чином, якщо оборотний капітал формується за рахунок банківських кредитів з розрахунку 10% річних, то сповільнення обороту на 5 днів обійшлося підприємству в сплаті додаткових процентів за кредити по одному обороту в суму 99,9 тис. грн., а за весь рік: 99.9 ? 3.429 = 322 тис. грн. (При умові збереження торішнього обсягу виробництва і реалізації).

Оборот засобів підприємства в експортних операціях проводиться по схемі:

відвантаження товару на експорт розрахунки з іноземними покупцями надходження валюти за товар на транзитний рахунок підприємства.

Тривалість обороту залежить від маршруту перевезень товару по СНД, часу зберігання на складах, тривалість розрахунків з іноземними покупцями (час з моменту виписки рахунку покупцеві до його оплати і час з моменту оплати рахунку до надходження валюти на транзитний рахунок підприємства).

Тривалість обороту засобів в імпортних операціях може збільшитися на термін відкриття акредитива на користь іноземного постачальника.

Методика і техніка аналізу обороту засобів в експортних і імпортних операціях принципово не відрізняється від загальної методики аналізу обороту оборотного капіталу підприємства.

2.4.2 Накладні витрати по експорту і імпорту товарів

При аналізі накладних витрат, передусім визначають два узагальнюючих показники [9, 142]:

ЗРНВ в гривнях (відносний рівень накладних витрат в гривнях) = НВ в грн. / З =

=	накладні витрати по експорту за рік в гривнях ? 100	=
	виробнича собівартість реалізованих товарів за рік

= 100000 грн. ? 100 / 1000000 грн. = 10 %

Тобто на кожну гривню виробничої собівартості товарів припадало 10 копійок накладних витрат в гривнях. Повна собівартість становила 1 гривня 10 копійок.

ЗРНВ в інв. =	накладні витрати по експорту за рік в інв. гривнях ? 100	=
	Виручка-брутто в інв. гривнях за рік

= 50000 грн. ? 100 / 800000 грн. = 8 %.

Тобто з кожної інвалютної гривні виручки 8 інвалютних копійок витрачено на оплату накладних витрат в інвалюті. Виручка-нетто становила 98 інвалютних копійки. Аналогічним чином складаються такі ж показники по імпорту товарів.

Показники за звітний рік, що зіставляються з показниками за попередній рік, дають первинне орієнтування в зміні відносних рівнів накладних витрат. Наступний етап - вивчення чинників, що визначили зміну кожної статті абсолютного рівня накладних витрат.

Нижче наведена схема основних чинників по найважливіших статтях витрат [9, 143]:

Таблиця 2.4

Стаття витрат	Чинники
1. Перевезення товарів	1. Кількість (вага) вантажу
	2. Радіус (дальність) перевезень
	3. Ставка по перевезенню (тариф, фрахт)
	4. Спосіб і умови перевезення
2. Перевалка товарів	1. Кількість (вага) вантажу
	2. Ставка по перевалці (за 1 т)
	3. Надбавка по нестандартних вантажах і вантажах-важковиках
3. Зберігання товарів	1. Кількість (вага) вантажу
	2. Спосіб зберігання
	3. Час зберігання
	4. Ставка за зберігання

Вивчення накладних витрат потрібно провести в розрізі окремих товарів, а потім - шляхом узагальнення виявлених чинників можна отримати і повну картину по всьому товарообороту.

Наведемо приклад розрахунку чинників по зберіганню товару № 3 в СНД (в гривнях) [9, 144]:

Таблиця 2.5

Показники	Попередній рік	Звітний рік	Приріст ( + -)
Витрати по зберіганню	960000	1400000	440000
Чинники:
1. Вага, т	20000	14000	-6000
2. Середній термін зберігання, днів	12	20	8
3. Середня ставка за зберігання за один тонно-день, грн.	4	5	1

Розрахунок проводиться прийомом "різниць".

1- а підстановка - визначення чинника кількості (ваги): (-6000) ? 12 ? 4 = = -288000 грн. Таким чином, зниження кількості вантажів, що зберігаються, зменшує витрати по зберіганню на 288000 гривень.

2- а підстановка - визначення чинника терміну зберігання: 14000 ? 8 ? 4 = = 448000 грн. Тобто, збільшення часу зберігання товару спричинило зростання витрат по зберіганню на 448000 грн.

3- я підстановка - визначення чинника ставки за зберігання: 14000 ? 20 ? 1 = 280000 грн. Т.ч., підвищення ставки за зберігання збільшило витрати на 280000 грн.

Разом сума приросту витрат по зберіганню склала: -288000 + 448000 + + 280000 = 440000 грн. Аналогічним чином визначаються чинники і по інших статтях накладних. витрат.

Наступний етап - вивчення конкретних причин по кожному чиннику і з'ясування можливості знизити рівень накладних витрат на майбутній час.

2.4.3 Ефективність експорту-імпорту товарів

Показник ефективності експорту товарів визначається по формулі [9, 145]:

виручка-нетто в інвалютних гривнях ? 100
повна собівартість товару в гривнях

Крім зміни курсу гривні на показник впливають такі основні чинники, як:

1. експортна ціна-брутто (контрактна ціна);

2. рівень накладних витрат в інвалюті (виручка-нетто = виручки-брутто - накладні витрати в інвалюті);

3. виробнича собівартість одиниці товару в гривнях;

4. рівень накладних витрат в гривнях (повна собівартість = виробнича собівартість + накладні витрати в гривнях). Наведемо приклад розрахунку чинників по товару № 2 [9, 145].

Показник ефективності - це показник інвалютної виручки на гривню витрат. Приріст інвалютної виручки на кожні сто гривень витрат становив 439.9 інвалютних гривні. Приріст викликаний зміною: а) ціна-брутто (контрактної); б) курсом гривні до долара; в) рівнем накладних витрат в інвалютних гривнях в %; г) виробничої собівартості однієї одиниці; д) рівнем накладних витрат в гривнях. Кількість саме по собі на рівень ефективності не впливає.

Таблиця 2.6

Складова ефективність	Попередній рік	Звітний рік	Приріст ( + -)
Кількість одиниць	4000	5000	1000
Ціна-брутто, долара за одиницю	100	90	-10
Курс гривні до долара	5.25	5.32	+0.07
Ціна-брутто, інвалютні гривні за одиницю	10000	18000	8000
Виробнича собівартість одиниці, гривень	800	1000	200
1. Виручка-брутто, інвалютні гривні	40000000	90000000	50000000
2. Накладні витрати, інвалютні гривні	4000000	10800000	6800000
в % до виручки-брутто	10%	12%	2%
Разом виручка-нетто, інвалютні гривні	36000000	79200000	43200000
3. Виробнича собівартість, гривні	3200000	5000000	1800000
4. Накладні витрати, гривні	640000	750000	110000
в % до виробничої собівартості	20%	15%	-5%
Разом повна собівартість, гривні	3840000	5756000	1910000
Ефективність, %	937.5%	1377.4%	439.9 пункту

Вплив перерахований чинників визначимо прийомом "ланцюгових підстановок":

1- я підстановка (заміна кількості при незмінності інших чинників) [9, 146]:

Тобто, зміна кількості товару не впливає на його ефективність, про що говорилося вище.

2- а підстановка (заміна ціни-брутто при незмінному курсі гривні) [9, 146]:

Таким чином, падіння експортної ціни при незмінному курсі гривні зменшило рівень ефективності на: 843.7% - 937.5 % = -99.8 пункти. Тобто, недобір валютної виручки становить 99.8 інвалютних гривень на кожні 100 гривень витрат.

3-я підстановка (заміна курсу гривні) [9, 146]:

Е'" =	(5000 ? 90 ? 200) - 10% (HPінв.)	? 100 =
	4800000
=	90000000 - 9000000	? 100 =	81000000?100	= 1687.5%.
	4800000		4800000

Таким чином, підвищення курсу гривні підвищило рівень ефективності на: 1687.5% - 843.7% = 843.8 пункти. Тобто, підприємство отримало за рахунок підвищення курсу долара до гривні додатково 843.8 інвалютних гривні на кожні 100 гривень витрат.

4-а підстановка (заміна рівня накладних витрат в інвалюті) [9, 146]:

Е"" =	90000000 - (12% = 10800000)	? 100 =
	4800000

=	79000000 ? 100	= 1650%.
	4800000

Звідси 1650% - 1687.5% = -37.5% пункти. Тобто, підвищення рівня накладних витрат в інвалюті знизило ефективність на 37.5 пункти. Отже, збільшення рівня накладних витрат в інвалюті зменшило інвалютну виручку на 37.5 інвалютних гривні на кожні 100 гривень витрат.

5-а підстановка (заміна виробничої собівартості) [9, 147]:

Е''''' =	79200000 ? 100	=	7920000000	= 1320%.
	5000 ? 1000 + 20% (HPгрн.)		6000000

Звідси 1320% - 1650% = -330 пунктів. Таким чином, підвищення витрат на виробництво товару знизило ефективність на 330 пунктів. Тобто, на кожні 100 гривень витрат отримали менше інвалютних гривень на суму 330.

6-а підстановка (заміна останнього чинника - рівня накладних витрат в гривнях). Після цього ефективність досягне рівня 1377.4%. Звідси: 1377.4% - - 1320.0% = 57.4% пункти. Таким чином, рівень ефективності зріс на 57.4 пункти. Результати аналізу представимо в таблиці (в пунктах) [9, 147]:

Таблиця 2.7

Приріст
Усього	У т.ч. за рахунок зміни
	Кількості	Ціна-брутто	Курсу гривні	ОУН в інвалюті	Виробничої собівартості	ОУН в гривнях
439.9	--	-99.8	843.8	-37.5	300.0	57,4

Далі вивчається кожний чинник нарізно і розробляються шляху поліпшення ефективності в подальших операціях.

2.4.4 Узагальнення результатів аналізу. Коефіцієнт віддачі оборотного

капіталу

Після завершення аналізу обороту, накладних витрат, ефективності треба відповісти на основне питання - наскільки раціонально, тобто по господарському, використовувався оборотний капітал. Узагальнюючим показником може служити коефіцієнт віддачі оборотного капіталу, що обчисляється по формулі [9, 148]:

О (віддачі) =	В (виторг-нетто від експорту чи імпорту)
	СО (оборотний капітал)

Формула перетворюється [9, 148]:

О = В / СО = В / З = (В / З) ? (З / СО)

де В / З = Е - ефективність експорту або імпорту,

З / СО = ч / о - число оборотів оборотного капіталу (тобто оборотність). Таким чином, інтегральний коефіцієнт віддачі синтезує всі три показники: оборот, накладні витрати (входять в показник ефективності) і ефективність. Наведемо приклад (в грн.) [9, 148]:

Таблиця 2.8

Показники	Попередній рік	Звітний рік	Приріст ( + -)
Виручка-нетто від експорту (В), інв. грн.	36000000	79200000	43200000
Собівартість реалізованих товарів (З), грн.	3840000	5750000	1910000
Середні залишки по експорту (оборотний капітал - СО), грн.	384000	638889	254889
Ефективність експорту Е, %	937.5%	1377.4%	439.9 пункту
Число оборотів (ч/о)	10.0	9.0	-1.0
Тривалість обороту (ОД), днів	36	40	4.0
Віддача оборотного капіталу (О)	99.75	123.97	30.22
Курс гривні до долара	100.0	200.0	100.0

Як видно з таблиці, віддача засобів зросла 30.22 інв. грн. на кожні 100 грн. оборотного капіталу. При цьому потрібно врахувати, що курс гривні до долара зріс на 200%. Визначимо вплив чинників ефективності і оборотності на віддачу засобів при незмінності курсу гривні (100 гривень за 1 долар).

Тоді виручка-нетто,

В1 = 79200000 / 2 = 39600000 інв. грн.

(Така була б виручка-нетто, якби курс не зріс в 2 рази.) Всі інші показники (З і СО) не міняються, оскільки визначаються в гривнях. Тоді,

О1 = 39600000 / 638889 = 61.98 інв. грн.

О0 =	В0	?	З0	=	36000000	?	3840000	= 9.375 ? 10 - 99.75 інв. грн.,
	З0		ч/о		3840000		384000

АТ = 61.98 - 99.75 = -31.77 інв. грн.

Таке зменшення інвалютної виручки в інвалютних гривнях за рахунок падіння віддачі оборотного капіталу (при незмінному курсі гривні).

1-а підстановка (визначення впливу ефективності без урахування підвищення курсу гривні до долара, в інв. грн.) [9, 149]:

О' =	39600000	?	3840000	= 6.886 ? 10.0 = 68.87.
	5750000		384000

Звідси, зменшення віддачі за рахунок падіння ефективності: 68.87 - 99.75 = = -24.88 інв. грн. Це сталося за рахунок падіння експортної ціни (див. табл. 2.7).

2-а підстановка (визначення впливу числа оборотів): О" = 6.886 ? 9 = 61.98. Звідси зменшення віддачі за рахунок сповільнення оборотності оборотного капіталу на 4 дні = 61.98 - 68.87 = -6.89 інв. грн.

Таким чином, віддача оборотного капіталу (якщо не вважати підвищення курсу гривні) поменшала на 31.77 інв. грн. на кожні 100 гривень оборотного капіталу, що сталося за рахунок:

а) зменшення ефективності (падіння експортних цін), що зменшило валютну виручка-нетто на 24,88 інвалютних гривень;

б) сповільнення обороту оборотного капіталу (на 4 дні), що знизило валютну виручку на 6.89 інвалютних гривень на кожні 100 гривень оборотного капіталу.

Подальша задача аналізу - з'ясувати конкретні причини погіршення показників роботи і намітити шляхи її поліпшення.

2.4.5 Оцінка фінансових результатів зовнішньоекономічної діяльності

підприємства

Оцінка фінансовий результатів проводиться за даними звіту про прибутки і збитки із залучення даних аналітичного обліку по субрахунках 801 "Прибутки і збитки по експортних операціях", 802 "Прибутки і збитки по імпортних операціях" і 803 "Прибутки і збитках по інших валютних операціях". При аналізі з'ясовуються причини пені, штрафів і неустойок, сплачені підприємством по зовнішньоекономічних операціях. Для отримання докладної картини непродуктивних витрат доцільно скласти наступну таблицю [9, 150]:

Таблиця 2. 9

Непродуктивні витрати	За попередній рік	За звітний рік	Зміни ( + -)
Штрафи, пені, неустойки, сплачені по експорту товарів, - усього			-40
У тому числі
за спізнення в постачанні і недопоставку експортних товарів	180	104	-56
за невчасну оплату рахунків постачальників	20	36	+ 16
Штрафи, пені, неустойки, сплачені по імпорту товарів	60	80	+ 20
Штрафи по транспортних операціях - усього	70	40	-30
У тому числі
за простій вагонів	20	14	-6
за простій судів	40	14	-26
інші	10	10
Списання безнадійних боргів іноземних фірм	40	18	-22
Недостача товарів	20	14	-6
Проценти по прострочених позиках	10	8	-2
Разом	400	320	-80

2.4.6 Характеристика фінансового положення, платоспроможності і

рентабельності підприємства

У міжнародній практиці застосовується ряд показників, що дають загальне орієнтування в фінансовому положенні підприємства. Ці показники присутні в пояснювальних записках до річних звітів корпорації, які публікуються для загального огляду (звіти "Дженерал Моторз корп., "Дюпон де Немур енд комп." та інші), Серед цих показників основними вважаються:

1. Коефіцієнт покриття.

2. Коефіцієнт абсолютної ліквідності.

3. Тривалість обороту оборотного капіталу і число оборотів за рік.

4. Показник співвідношення власного і позикового капіталу.

5. Коефіцієнт інвестування.

6. Коефіцієнт "незалежності".

7. Різні показники віддачі і рентабельність виробничого, власного і позикового капіталу.

Коефіцієнт покриття визначається по формулі [9, 151]:

поточні активи
короткострокові зобов'язання

де в чисельнику показується середньорічна величина активів 2-го і 3-го розділів балансу, а в знаменнику - середньорічна величина пасивів 3-го розділу балансу.

Коефіцієнт покриття лише в деякій мірі орієнтує в питанні про платоспроможність підприємства, оскільки не всі елементи поточних активів можуть бути швидко перетворені в грошову готівку. По цьому, коефіцієнт покриття доповнюється показником абсолютної ліквідності, що показує в якому розмірі короткострокові зобов'язання покриваються грошовими коштами і цінними паперами. Його формула обчислення:

грошові кошти і цінні папери
короткострокові зобов'язання

По міжнародних стандартах, в залежності від галузі господарства і ринкової кон'юнктури, коефіцієнт покриття коливається в межах від 1.0 до 2.0, а коефіцієнт абсолютної ліквідності від 0.2 до 0.3. Значне перевищення цих коефіцієнтів по річному звіту підприємства над галузевими стандартами може буде результатом створення зайвих запасів товарно-матеріальних цінностей і грошових коштів.

Показник співвідношення власного і позикового капіталу характеризує міру фінансової стійкості підприємства. Основні засоби потрібно формувати за рахунок власного капіталу, а оборотні засоби на ? за рахунок короткострокових позик і на ? за рахунок довгострокових позик.

Коефіцієнт інвертування визначається як відношення власного капіталу до основного капіталу (середньорічний підсумок пасиву 1-го розділу балансу ділиться на середньорічний підсумок активу 1-го розділу балансу). Значне перевищення власного капіталу означає, що частина його вкладень в оборотний капітал, що виправдано при високому банківському проценті по кредитах і підприємству невигідно ними користуватися.

Коефіцієнт "незалежності" визначається внаслідок розподілу власного капіталу (разом пасиву 1-го розділу балансу) на підсумок всього балансу. Коефіцієнт показує степінь фінансової стійкості підприємства.

Перераховані коефіцієнти показують загальну картину фінансового положення підприємства. Ця загальна картина повинна бути доповнена конкретною оцінкою і прогнозуванням і платоспроможність підприємства.

Методика визначення платоспроможності підприємства показана на наступному прикладі [9, 153]:

Таблиця 2.10. Розрахунок платоспроможності підприємства (в тис. грн.)

Група статей балансу	Залишок на	Сума, що включається в розрахунок
	1.01.98	1.01.99	1.02.98	1.02.99
Актив:
1. Грошові засоби і цінні папери	2000	1900	2000	1900
2. Матеріально-виробничі запаси	15000	14000	4737	4444
3. Розрахунки з дебіторами	3000	3100	3000	3100
4. Основні засоби, нематеріальні активи, капітальні вкладення	30000	33000
Разом	50000	50009	--	--
в т.ч. платіжні засоби	--	--	9737	9444
Пасив:
1. Кредит банку	8000	8500	4000	5000
2. Кредитори	5000	6500	1500	4000
3. Інші зобов'язання	1000	800	500	600
4. Власні засоби	36000	36200	--	--
Разом	50000	52000	--	--
в т. ч. зобов'язання до погашення	--	--	6000	9600
Коефіцієнт платоспроможності	--	--	1.643	0.984
Перевищення платіжних засобів над зобов'язаннями до погашення	--	--	3737	-156

У 1-х - 4-х статтях активу і пасиву показано сальдо бухгалтерських балансів на початок і кінець року (по укрупнених статтях). Розрахунок платоспроможності починається з пасиву балансу. По розшифровках сальдо статей, що відображають розрахунки, проводиться вибірка зобов'язань, терміни погашення яких наступають в поточному місяці і отримана сума включається в розрахунок.

Наприклад, є розшифровка сальдо "Кредити банку" (таблиця 2.11).

Таблиця 2.11

На 01.01.1998 року	На 01.01.1999 року
Сума	Дата отримання	Термін повернення	Сума	Дата отримання	Термін повернення
1	2	3		4	5	6
1300	20.11.90	5.01.91		600	18.09.91	5.01.98
400	10.11.90	6.02.91		400	25.09.91	10.01.98
1200	30.10.90	20.01.91		600	30.09.91	28.02.98
600	10.11.90	10.02.91		700	10.10.91	25.02.98
1500	15.12.90	20.03.91		1420	15.10.91	14.01.98
80	20.12.90	25.01.91		300	23.10.91	18.03.98
120	24.12.90	27.01.91		2000	30.10.91	16.01.98
1000	12.09.90	30.01.91		800	11.11.91	17.02.98
500	14.09.90	10.03.91		200	14.11.91	20.02.98
300	18.08.90	28.01.91		500	10.12.91	26.01.98
400	24.11.90	13.03.91		900	20.12.91	30.03.98
600	26.10.90	2.02.91		80	25.12.91	28.01.98
8000				8500
У тому числі підлягає поверненню до 01.02.98 - 4000	У тому числі підлягає поверненню до 01.02.99 - 5000

У розшифровці помічені терміни повернення, які закінчуються до кінця поточного місяця. Суми, що підлягають поверненню, становлять 4000 тис. грн. і 5000 тис. грн. Ці суми і включаються в розрахунок. Аналогічна вибірка проводиться і по статтях "Кредитори" і "Інші зобов'язання". Таким чином, підлягають погашенню до кінця місяця суми: 6000 тис. грн. і 9600 тис. грн.

Переходимо до активу. Грошові засоби і цінні папери повністю включаються в розрахунок платіжних засобів. Інші елементи оборотного капіталу ("Матеріально-виробничі запаси", "Розрахунки з дебіторами") включаються в розрахунок в частині, яка перетвориться в готівку в ході обороту виходячи з середньої тривалості обороту. З таблиці 2.3, що показує оборот оборотного капіталу в днях в 1998 і 1999 роках видно, що матеріально-виробничі запаси перетворяться в готівку в середньому через 95 днів (80 + 15) і через 95.5 дні (78 + 16.5). Зробимо розрахунки:

МПЗ на 1.01.98 =	15000 ? 30	= 4737 тис. грн.
	95

МПЗ на 1.01.99 =	14000 ? 30	= 4444 тис. грн.
	94.5

Таким чином, з суми 15000 тис. грн. і 14000 тис. грн. протягом 30 днів перетворяться в готівку 4737 тис. грн. і 4444 тис. грн. Підраховані суми заносимо в таблицю. Суми по розрахунках з дебіторами заносяться в таблицю повністю, так як їх оборот продовжується менше місяця (15 днів і 16.5 дні - див. таблицю 2.3). У результаті визначається суми платіжних коштів: 9737 тис. грн. і 9444 тис. грн.

Обчислюємо коефіцієнти платоспроможності (К.П.):

К.П. на 02.98 =	Платіжні засоби	=	9737	= 1.643.
	Зобов'язання до погашення		6000

Таким чином, К.П. підприємства за даними балансу на початок року досить високий, фінансове положення надзвичайно стійке, надлишок платіжних засобів становив 3737 тис. грн. Така оцінка на початок. Вичислимо К.П. за даними на кінець року, що буде прогнозом платоспроможності на 01.02.99 р.

К.П. = 9444 / 9600 = 0.984.

Недостача платіжних засобів до кінця місяця становитиме 156 тис. грн. У розпорядженні підприємства, якщо баланс складений 10-12 січня до кінця місяця залишиться 10-20 днів, протягом яких необхідно вжити термінові заходів, щоб уникнути банкрутства до кінця місяця. Такими заходами можуть бути домовленість з банком і кредиторами про відстрочку частини платежів, продаж частини матеріалів на складі, прискорення відвантаження готової продукції покупцям і прискорення розрахунків, можлива реалізація деяких видів основних засобів і нематеріальних активів і інші термінові заходи.

2.4.7 Оцінка і аналіз рентабельності підприємства

Рентабельність підприємства визначається по формулі [9, 156]:

Рп = П / К

де П - балансовий прибуток підприємства, а К - виробничий капітал підприємства (рівний підсумку бухгалтерського балансу). Середньорічний розмір капіталу підприємства (визначається по даний квартальних (або місячних) балансів підприємства) по формулі:

Кп = (О1/2 + О2 + … + Оn/2) / (n - 1),

де О - підсумки квартальних балансів, n - число балансів (5 за звітний рік). Є дані, подані в наступній таблиці:

Таблиця 2.12. Рентабельність підприємства [9, 156]

Показники	Попередній рік	Звітний рік
1. Балансовий прибуток (П), тис. грн.	10000	7000
2. Виробничий капітал (підсумок балансу) (Кпр), тис. грн.	40000	42000
Рентабельність підприємства (Р), %	25	16.67
3. Основний капітал (Косн), тис. грн.	30000	31000
4. Оборотний капітал (Коб), тис. грн.	10000	11000
5. Виручка від реалізації (В), тис. грн.	60000	58000
6. Собівартість проданої продукції (З), тис. грн.	50000	51000
в т.ч. а) матеріали (М)	25000	26000
б) оплата праці (Т)	15000	16000
в) амортизація (А)	10000	9000
А. Питома вага собівартості у виручці, % всього	83.34	87.99
вт. ч. а) матеріалоємність (М:В)	41.67	44.83
б) трудомісткість (Т:В)	25.00	27.58
в) амортизація (А:В)	16.67	15.52
Б. Капіталовіддача (фондовіддача) основного капіталу (В:Опр)	2.0	1.87
В. Число оборотів оборотного капіталу (ч/о = З:Коб)	5.0	4.64
тривалість одного обороту (360:ч/о) днів	72	76.25
Г. Виручка на 1 грн. собівартості проданої продукції (В:З)	1.200	1.137

Рентабельність підприємства визначається рядом основних чинників (матеріалоємність, трудомісткість, амортизаційноємність, віддача основного капіталу, число оборотів (оборотність) оборотного капіталу, виручка на гривня витрат).

Перетворюємо формулу рентабельності [9, 157]:

де М/Е - матеріалоємність виробництва (витрати матеріалів на 1 гривню виручки); Т/Е - трудомісткість (заробітна плата на 1 гривня виручки); А/Е - амортизаційноємність (сума нарахованої за рік амортизації на 1 гривня виручки);

К/Оосн (фондовіддача) - показує, скільки отримано виручки на 1 гривню основного капіталу; В/З - показник виручки на один гривня витрат; ч/о - число оборотів за рік оборотного капіталу.

Потрібно розрахувати вплив цих чинників на рентабельність підприємства. Розрахунок впливу чинників проводимо прийомом "Ланцюгових підстановок":

1-а підстановка (заміна рівня собівартості у виручці) [9, 158]:

Звідси, приріст за рахунок собівартості = АР = 18.1 - 25.0 = -6.9 пункту.

2-а підстановка (заміна капіталовіддачі) [9, 158]:

Звідси, ДР (К/О) = 17.2 - 18.1 = -0.9 пункту.

3-я підстановка (заміна числа оборотів) [9, 158]:

Звідси, ДР (ч/о) = 16.89 - 17.20 = -0.31 пункту.

4-а підстановка (заміна показника виручки на гривня витрат (В/З)). Після останньої підстановки рівень рентабельності буде звітним:

P1 = 16.67%. Звідси, ДР (В/З) = 16.67 - 16.89 = -0.22 пункту.

Покажемо результати підстановок в наступній таблиці [9, 158]:

Таблиця 2.13

Приріст рентабельності капіталу підприємства
Одиниця вимірювання	Усього	За рахунок зміни
		собівартості	капіталовіддачі	числа оборотів	виручки/собівартості
пункти	-8.33	-6.90	-0.90	-0.31	-0.22
проценти	100%	82%	10.8%	3.8%	3.4%

Отже, рентабельність знижувалася за рахунок всіх чотирьох чинників, але головним виявилося підвищення рівня собівартості продукції.

Можна визначити вплив чинників на приріст прибутку

П = К ? Р.

Звідси АП(К) - приріст прибутку за рахунок зростання капіталу підприємства = АК ? По = 2000 ? 0.25 = 500 тис. грн., ДП(Р) - приріст прибутку за рахунок рентабельності = K1 ? ДР = 42000 ? (-0.833) = -3500 тис. грн.. Користуючись тим, що в таблиці № 12 кожний чинник виміряний в процентах, знайдемо вплив кожного чинника на приріст прибутку:

-3500 ? 0.82 - 3500 ? 0.108 - 3500 ? 0.038 - 3500 ? 0.034 =

= -2870 - 378 - 133 - 119 = -3500 тис. грн.

Для зручності результати зміни чинників зростання прибутку покажемо в таблиці [9, 159].

Таблиця 2.14

Приріст прибутку підприємства, тис. грн.
Усього	За рахунок зміни
	виробничого капіталу	рівня собівартості	рівня капіталовіддачі основного капіталу	числа оборотів оборотного капіталу	рівня виручки (на 1 грн. витрат)
-3000	500	-2870	-378	-133	-119

Результати аналізу рентабельності і прибутки підприємства необхідно ретельно вивчити для вироблення тактики господарської діяльності на наступний рік.

зовнішньоекономічний контракт експорт рентабельність

Висновки

Отже, суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в Україні є:

фізичні особи - громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, які мають цивільну правоздатність і дієздатність згідно з законами України і постійно проживають на території України;

юридичні особи, зареєстровані як такі в Україні і які мають постійне місцезнаходження на території України (підприємства, організації та об'єднання всіх видів, включаючи акціонерні та інші види господарських товариств, асоціації, спілки, концерни, консорціуми, торговельні доми, посередницькі та консультаційні фірми, кооперативи, кредитно-фінансові установи, міжнародні об'єднання, організації та інші), в тому числі юридичні особи, майно та/або капітал яких є повністю у власності іноземних суб'єктів господарської діяльності;

об'єднання фізичних, юридичних, фізичних і юридичних осіб, які не є юридичними особами згідно з законами України, але які мають постійне місцезнаходження на території України і яким цивільно-правовими законами України не заборонено здійснювати господарську діяльність;

структурні одиниці суб'єктів господарської діяльності республік Союзу РСР, іноземних суб'єктів господарської діяльності, які не є юридичними особами згідно з законами України (філії, відділення, тощо), але мають постійне місцезнаходження на території України;

спільні підприємства за участю суб'єктів господарської діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності, зареєстровані як такі в Україні і які мають постійне місцезнаходження на території України;

інші суб'єкти господарської діяльності, передбачені законами України.

Основними задачами аналізу зовнішньоекономічної діяльності є:

1. Оцінка рівня, і якість виконання підприємством зобов'язань за контрактами з іноземними партнерами;

2. Характеристика динаміки (розвитку) зовнішньоекономічної діяльності підприємства (звичайно за звітний і попередній роки);

3. Оцінка раціональності використання засобів, залучених для виконання зобов'язань за контрактами - центральна, найбільш складна задача аналізу. Виконання вказаної задачі передбачає послідовне або паралельне вивчення обороту оборотного капіталу підприємства (в основному, в частині зовнішньоекономічної діяльності), дослідження накладних витрат по експорту й імпорту товарів, вивчення ефективності зовнішньоекономічних операцій; узагальнення попередніх результатів аналізу за допомогою коефіцієнта віддачі оборотного капіталу, що й дозволить відповісти на питання - наскільки раціонально, тобто по-господарському, використовувався оборотний капітал в ході зовнішньоекономічної діяльності підприємства;

4. Оцінка фінансових результатів зовнішньоекономічної діяльності підприємства.

5. Характеристика фінансового положення, платоспроможності і рентабельності підприємства.

Література

1. Закон України " Про зовнішньоекономічну діяльність" // Відомості Верховної Ради (ВВР). - 1991. - N 29. - ст. 377.

2. Андрушків М.І., Реверчук Н.Й., Савенко І.Л. Становлення підприємництва в умовах ринкової економіки. - К.: Молодь, 1994. - 324 с.

3. Башнянин Г.І. та ін. Політична економія: Підручник для вузів / Г.І. Башнянин, П.Ю. Лазур, В.С. Медведєв. - К.: Ніка-Центр, Ельга, 2000. - 442 с.

4. Бойчик М.І., Харів П.С., Хопчан М.І. Економіка підприємства. - Львів: Сполом, 1998. - 212 с.

5. Бураковський І. Теорія міжнародної торгівлі. - К.: Основи, 1996.

6. Гальчинський А.С., Єщенко П.С., Палкін Ю.І. Основи економічної теорії: Підручник. - К.: Вища школа, 1995. - 471 с.

7. Герасимчук В.Г. Стратегічне управління підприємством. - К.: КНЕУ, 2000. - 392 с.

8. Герчикова И.Н. Международное коммерческое дело: Учеб. пособ. - М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1996.

9. Григорьев Ю.А. Учет, анализ и контроль внешнеэкономической деятельности и валютных операций. - М.: ПАИМС, 1993. - 208 с.

10. Загальна економіка: Підручник / За ред. І.Ф. Радіонової. - К.: Знання, 1995. - 234 с.

11. Козик В.В. та ін. Міжнародні економічні відносини: Навч. посіб. / В.В. Козик, Л.А. Панкова, Н.Б. Даниленко. - К.: Знання-Прес, 2000.

12. Международные экономические отношения: Учеб. пособ. / Под ред. В.Е. Рыбалкина. - М.: журн. "Внешнеэкономический бюллетень", 1997.

13. Основы предпринимательской деятельности / Под ред. Ю. Осипова.- М.: Прогресс 1992. - 432 с.

14. Петрович Й.М. Економіка виробничого підприємництва. - К.: Знання, 2001. - 462 с.

15. Покропивний С.Ф., Колот В.М. Підприємництво: стратегія, організація, ефективність. - К.: КНЕУ, 1998. - 352 с.

16. Управління зовнішньоекономічною діяльністю. - К., 2000.

Размещено на Allbest.ru