Глобалізація як світове економічне явище

Глобалізація як новий етап розвитку інтеграційних процесів у світовій економіці. Необхідність співробітництва в планетарному масштабі. Причини виникнення глобальних проблем та джерела їх подолання. Загострення загально-цивілізаційних проблем людства.

Рубрика Международные отношения и мировая экономика
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 20.09.2011
Размер файла 81,7 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

- інтенсифікацією і глобалізацією міграції капіталу;

- активним обміном науково-технічними знаннями, прискореним розвитком сфери послуг;

- помітним зростанням масштабів міграції робочої сили;

- прискоренням і розширенням процесів інтеграції економік країн та регіонів.

Світова торгівля сягає своїм корінням у добу Стародавнього Риму, Стародавньої Греції та інших країн Середземномор'я. Зрозуміло, що у рабовласницькому суспільстві і навіть у феодальному на продаж за кордон спрямовувалася незначна частка виробленої у країні продукції, адже господарства були здебільшого натуральними, тобто створювали цю продукцію або безпосередньо для себе, або для внутрішнього ринку. Втім, поступово кількість товарів, що вивозилися за кордон, збільшувалася і в період капіталізму міжнародна торгівля охоплює всю планету -- так створюється світовий ринок.

Основною рисою сучасної епохи стає не протистояння, а тенденція до співробітництва та взаєморозуміння. Можна говорити про процеси конвергенції моделей національних економік, економічних і соціальних цінностей і стосунків, про зближення економічних рівнів розвитку різних країн.

У цілому можна робити висновки, що сучасні міжнародні економічні зв'язки характеризуються розвитком процесів їх інтенсифікації, глобалізації, інтеграції.

3.2 Інтеграція України в систему міжнародних економічних зв'язків

Одним із головних виявів глобалізації економіки виступає здійснення трансформацій в постсоціалістичних країнах, що відбуваються в процесі їх переходу від адміністративно-командної до ринкової економіки. Перед цими країнами постають завдання в короткий історичний строк здійснити радикальні економічні реформи та інтегруватися в світове співтовариство.

Старт реформ в Україні, як і в інших колишніх республіках СРСР, був складніший, ніж в країнах Центральної та Східної Європи, тому що Україна до недавнього часу не мала своєї державності, а отже - всіх необхідних складових соціально-економічної системи. Тому можна казати, що системні трансформації в Україні носять більш глибокий характер.

У сучасному світі міжнародне економічне життя перебуває на етапі глобалізації, тобто більшість країн втягнуто в єдиний економічний простір. Тому курс України на активне входження у світогосподарські зв'язки є природним. Практикою доведено, що країни, які активно беруть участь у міжнародному розподілі праці, неодмінно роблять успіхи в економічному і культурному розвитку.

Політичні успіхи в сфері зовнішньої політики України, прагнення діяти згідно з міжнародними нормами, дотримання укладених угод привели до зростання авторитету і поваги до України з боку світового співтовариства, посилення її ролі при вирішенні глобальних і регіональних проблем, зокрема проблем європейської безпеки. Разом із тим слід визнати, що занадто оптимістичними є сподівання щодо швидкого перетворення України у рівноправного партнера розвинених країн Заходу. Цьому перешкоджає кризовий стан економіки країни, низька ефективність і культура виробництва, широке застосування застарілих технологій.

Стратегія України полягає у наближенні до загальноєвропейських структур двома паралельними курсами - безпосередньо та через членство в центральноєвропейських інституціях.

За цих умов особливого значення набуває завдання налагодження відносин з такими міжнародними економічними організаціями та угрупуваннями, як Європейський Союз (ЄС), Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР), Рада Європи (РЄ), Центральноєвропейська ініціатива (ЦЄІ), Організація з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ), Економічна комісія ООН для Європи, Міжнародний валютний фонд (МВФ), Світовий банк (СБ).

Розглянемо відносини України з міжнародними економічними та фінансовими організаціями в контексті економічної безпеки.

Європейський Союз. Особливої стратегії вимагають відносини України з найкрупнішим інтеграційним об'єднанням в Європі - Європейським Союзом. Аналогів ЄС у світі не існує. За своїм статусом, функціями і правами Євросоюз відрізняється від звичайних міжнародних організацій тим, що держави-члени наділили його законодавчими повноваженнями та виконавчою владою наднаціонального характеру. А це значною мірою перевищує компетенцію інших міжнародних організацій.

Сьогодні Європейський Союз вступає в новий етап інтеграції. Відбуваються серйозні зміни в напрямках уніфікації податкових систем, зближення законодавств, введено єдину валюту - євро. В один ряд з економічними стають політичні, соціальні і екологічні проблеми, проблеми прав людини і проблеми безпеки.

Зрозуміло, що це об'єднання дуже привабливе для України як молодої європейської держави. Тому одним з найактуальніших завдань України виступає асоційоване членство в Європейському Союзі.

Наша країна перша серед колишніх республік СРСР парафіювала Угоду з ЄС про партнерство і співробітництво в березні 1994 року. А з 1 березня 1998 року ця угода набула чинності. Угода охоплює три сфери взаємодії - політичний діалог, економічне і культурне співробітництво. Принципове значення цієї Угоди для України - поглиблення інтеграції з європейськими та трансатлантичними структурами. Інтеграція України в міжнародне співтовариство супроводжується активною співпрацею з міжнародними організаціями, іншими країнами, державними і приватними установами іноземних держав. При цьому неодмінно виникають проблеми збереження національних інтересів та економічної безпеки України, які потребують свого вирішення, а отже уваги і детального аналізу.

Міжнародний валютний фонд. Велику надію в подоланні системної кризи було покладено на бреттон-вудські фінансові інститути, і, перш за все, на Міжнародний валютний фонд як на найбільш впливову фінансову організацію в світі.

Україна вступила до Міжнародного валютного фонду у вересні 1992 року. Уряд України спільно з керівництвом МВФ підписали Меморандум, який передбачає дотримання Україною певних "критеріїв ефективності" й інших спільних домовленостей. Передбачалося, що МВФ надаватиме Україні фінансову допомогу в проведенні економічних реформ, зокрема в здійсненні фінансової стабілізації.

Формами та механізмами співробітництва України з МВФ є так звані резервні кредити, кредити підтримки, розраховані на здійснення системних перетворень та надання кредитів розширеного фінансування. Необхідно наголосити, що теоретично кредити і позики міжнародних фінансових інститутів мають пільговий характер. Міжнародний валютний фонд посідає провідне місце серед донорів України.

Світовий банк. Велику роль серед міжнародних фінансових організацій відіграє в Україні Світовий банк. Україна є членом Світового банку з 1992 року і представлена у Вашингтоні як у Раді директорів, так і в Раді управляючих Світового банку.

З моменту вступу України у Світовий банк Уряд України і керівництво банку розробили ряд програм і заходів щодо реформування багатьох сфер української економіки. У результаті співробітництва України зі Світовим банком в стадії розробки і реалізації знаходяться понад 20 спільних інвестиційних проектів.

Європейський банк реконструкції та розвитку. Уряд України надає великого значення співробітництву з Європейським банком реконструкції та розвитку (ЄБРР). Особливість ЄБРР та відмінність його діяльності від діяльності інших міжнародних фінансових організацій полягає в тому, що цей банк фінансує проекти та інвестиційні програми лише в країнах Центральної та Східної Європи, включаючи країни, що виникли від розпаду колишнього СРСР.

Головні критерії, якими керується ЄБРР при наданні фінансування, - це кредитоспроможність та самоокупність кожного проекту без огляду на державну гарантію. Це головна і основна вимога банку.

На шляху до міжнародного співробітництва перед Україною стоїть низка серйозних завдань, зокрема остаточне визначення національної моделі соціально-економічного розвитку, досягнення реальної керованості соціально-економічними процесами, створення стабільної національної фінансової та правової системи і розробка планів по входженню у світові економічні структури.

Тільки за таких умов Україна зможе гідно увійти до світового економічного співтовариства, стати рівноправним учасником світового прогресу.

3.3 Загострення загально цивілізаційних проблем людства

Глобальні проблеми людства на сучасному етапі розвитку:

· необхідність збільшення тривалості життя i вирішення проблеми старіння людини;

· уникнення термоядерної війни і забезпечення миру між народами, недопущення несанкціонованого світовим співтовариством розповсюдження ядерних технологій, радіоактивного забруднення довкілля;

· регулювання стрімкого збільшення населення Земної кулі;

· уникнення катастрофічного забруднення навколишнього середовища і зниження біорізноманітності на планеті;

· забезпечення людства ресурсами на довготривалу перспективу;

· подолання розриву у розвитку між багатими і бідними країнами, подолання бідності, голоду, неграмотності.

· деградація земель;

· озонові дірки;

· проблема СНІДу;

· глобальні епідемії (приклад - грип пташиний, грип свинячий).

Глобальні проблеми людства є наслідком протистояння з одного боку природи, а з іншого - людської практики, культури людства, а також невідповідності або несумісності різноспрямованих тенденцій в ході розвитку самоі людської культури. Природа існує за принципом негативного зворотнього зв'язку, тоді як людська культура -- за принципом позитивного зворотнього зв'язку.

Збільшення тривалості життя зазвичай означає спроби збільшення як середньої, так і максимальної тривалості життя, особливо людини. Середня тривалість життя визначається уразливістю до нещасних випадків та більшості хвороб. Її збільшення може буди досягнуто покращенням медичного обслуговування, санітарії, здоровою дієтою, фізичними вправами та запобіганням ризиків та шкідливих факторів, наприклад, паління, надмірного споживання цукру та ін.

Максимальна тривалість життя визначається швидкістю старіння, характерною для даного виду, що заложена в генах та, можливо, дещо змінюється під впливом деяких інших факторів. Старіння проявляється у збільшенні ймовірності будь-яких хвороб, особливо хвороб похилого віку (рак, серцево-судинні хвороби) та збільшення ймовірності смерті в результаті будь-якого стресу. Зараз невідомо засобу зменшення швидкості старіння людини, а у випадку деяких тварин на нього впливають такі фактори, як обмеження калорій та генетичні модифікації організму. Теоретично, збільшення максимальної тривалості життя може бути досягнуте за рахунок зменьшення шіидкості пошкодження білків та ДНК, періодичної заміни або омолодження пошкоджених тканин або за допомогою більш екзотичних методів.

Старімння людимни -- як і старіння інших організмів, це біологічний процес поступової деградації частин і систем тіла людини та наслідки цього процесу. Тоді як фізіологія процесу старіння подібна до фізіології старіння інших ссавців, деякі аспекти цього процесу, наприклад, втрата розумових здібностей, мають більше значення для людини. Крім того, великого значення набувають психологічні, соціальні і економічні ефекти.

Зараз успіхи медицини та покращення рівня життя дозволили значно підвищити середню тривалість життя (хоча зміни максимальної тривалості життя незначні). У переважній більшості країн цей процес привів до старіння населення, де у зв'язку із збільшенням долі старих людей, що мають інші потреби, ніж решта населення, останніми роками виникло багато соціальних та економічних питань, пов'язаних із старінням.

Процес старіння досліджується наукою геронтологією, що не тільки досліджує фізіологічні зміни, але й місце осіб похилого віку в суспільстві. Мета досліджень з геронтології -- подолати можливі недоліки, пов'язані із старінням.

Ядерна війна -- війна, в якій основним засобом ураження є ядерна зброя.

Доктрина ядерної війни була прийнята в США і СРСР після Другої світової війни. На першому етапі розглядалася можливість лише загальної ядерної війни, для якої характерно необмежене, масоване і сконцентроване за часом застосування усіх видів ядерної зброї як по військовим, так і по цивільним цілям. Перевагу в такому конфлікті мала б сторона, що перша нанесе масований ядерний удар по території супротивника з метою знищення його ядерних сил.

Однак така атака могла не принести бажаного ефекту, що створювало велику ймовірність нанесення відповідного удару по великих містах і промислових центрах. Крім того, виділення величезної кількості енергії в результаті вибухів, а також викиди сажі і попелу через пожежі (так звана «ядерна зима» або «ядерна ніч»), і радіоактивне зараження мали би катастрофічні наслідки для життя на всій Землі. Прямо чи побічно в таку «третю світову війну» були б втягнені більшість країн світу. Існувала імовірність того, що розв'язання такої війни привело б до загибелі людської цивілізації, глобальної екологічної катастрофи.

В другій половині 1950-х була висунута концепція обмеженої ядерної війни. Пізніше, у 1970-х, такий конфлікт став розглядатися як збройна боротьба з застосуванням різних видів зброї, включаючи тактичну й оперативно-тактичну ядерну зброю, використання якої обмежується районами застосування ядерних засобів. Ядерна зброя в цьому випадку застосовується для ураження найважливіших військових і військово-економічних об'єктів супротивника. Проте, навіть обмежений ядерний конфлікт містить небезпеку радіоактивного зараження великих територій і переростання в загальний конфлікт за участю декількох держав, що володіють ядерною зброєю.

Зміна чисельності населення. В двадцятому столітті населення світу зростало найшвидше в порівнянні з усіма минулими епохами завдяки зменшенню смертності в багатьох країнах. Зменшення смертності пояснюється прогресом медицини й значним збільшенням продуктивності сільського господарства, пов'язаного із зеленою революцією.

В деяких країнах ріст від'ємний, тобто населення зменшується. Особливо це стосується Центральної та Східної Європи, в основному через малу народжуваність та Півдня Африки - через високу смертність зв'язану із захворюваннями СНІДом. В наступному десятилітті Японія та деякі країни Західної Європи теж зіткнуться з проблемою зменшення населення через перевищення смертності над народжуваністю. В результаті росту населення, що перевищує можливості регіону, виникає перенаселення. З іншого боку, такі області можна розлядати також як недонаселені, оскільки населення в них не вистачає для підтримки економічної системи.

ООН стверджує, що темпи росту населення швидко зменшуються через демографічний перехідний період. Вважається, що населення Землі досягне максимального значення 9,22 млрд. в 2075 році.

Забруднення довкілля - процес зміни складу і властивостей однієї або декількох сфер Землі внаслідок діяльності людини. Приводить до погіршення якості атмосфери, гідросфери, літосфери та біосфери. Допустима міра забруднення довкілля в різних країнах регламентується відповідними стандартами, нормативами, законами. Розрізняють забруднення отруйні, хвороботворні, хімічні, механічні і теплові. Допустимі кількості відходів, що скидають в гідро- або атмосферу регламентують нормативами гранично допустимих викидів (ГДВ) з урахуванням гранично допустимих концентрацій (ГДК). В Україні вони затверджуються Міністерством охорони здоров'я.

Список проблем навколишнього середовища

· Глобальна зміна клімату -- Глобальне потепління * Мінеральні палива * Підвищення рівня океану * Вплив автомобілів на суспільства

· Захист природи --* Інвазивні організми * Вимирання видів * Руйнування ареалів поширення * Фрагментація ареалів поширення * Зникнення опилювачів * Вимирання коралів

· Дамба -- Вплив дамб на навколишнє середовище

· Енергія -- Заощадження енергії

· Генетичні технології -- Генетичне забруднення * Генетична ерозія

· Інтенсивне сільське господарство -- Надмірне випас худоби * Ірригація * Монокультура

· Деградація ґрунтів -- Забруднення ґрунту * Опустелювання

· Ґрунти -- Захист ґрунтів * Ерозія * Забруднення ґрунтів * Засолення ґрунтів

· Нанотехнології -- Нанотоксикологія * Забруднення наночастками

· Проблеми атомної енергетики -- Ядерні опади * Розплавлення атомного реактору * Атомна енергетика

· Перенаселення

· Озонові дірки

· Забруднення -- Забруднення повітря * Світлове забруднення * Шумове забруднення * Температурне забруднення

Забруднення води --* Ефтрофікація * Водна криза * Витоки нафти

· Вичерпання природних ресурсів -- Розробка природних ресурсів

Рибна ловля -- Браконьєрство * Вплив вилову риби на навколишнє середовище * Виснаження рибних ресурів * Глибинне тралювання

Вирубка лісів -- Нелегальна вирубка лісів * Зникнення лісів

Гірські роботи -- Кислотний дренаж шахт

· Токсичні відходи -- Діоксин * Галогеноалкани * Важкі метали * Гербіциди * Пестициди * Зменшення використання токсичних речовин

· Урбанізація

· Відходи -- Типи відходів * Утилізація відходів * Ієрархія відходів * Законодавство про відходи * Збирання відходів * Технології утилізації відходів

Бідність -- соціальні відносини, що характеризуються відсутністю необхідних матеріальних засобів для того, щоб провадити «нормальне» (відповідно до норм прийнятих суспільством) життя, наприклад, неможливість прогодувати свою родину, дати освіту дітям чи забезпечити сім'ю якісним медичним обслуговуванням.

Голод -- стан людини, у якому їй не вистачає їжі для здорового життя.

Голод пов'язаний з умовами життя людини. В сучасному світі, де людина отримує засоби існування від суспільства, голод -- переважно суспільне явище і проблема. В сучасному глобальному суспільстві 862 млн. чоловік страждають від голоду або недоїдання.

Голод звичайно пояснюють нестачею джерел харчування, багато західних благодійних організацій, такі як Міжнародний Червоний Хрест, допомагають голодуючим і пропонують зайнятися виробництвом продуктів харчування, а не політикою. Інша теорія виникнення голоду стверджує, що він виникає тоді, коли одна суспільна група втрачає можливість обмінювати свою працю чи майно на їжу. Останні явища массового голоду на землях сучасної України -- голод 1932-33 рр. і голод 1946-47 рр.

СНІД, або Синдром набутого імунодефіциту -- важке інфекційне захворювання, спричинене вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ), яке пошкоджує імунну систему людини, і таким чином знижує опірність організму проти будь-якого захворювання.

Під егідою Всесвітньої Організації Охорони Здоров'я діє міжнародна медична організація AIDS Care Education and Training з метою профілактики і турботи про людей хворих на СНІД у різних країнах Європи, Африки, Азії, Америки й Австралії.

СНІД в Україні. Україна, відповідно до доповіді ООН (2005), посідає 6-е місце у світі за рівнем поширення епідемії ВІЛ/СНІД.

Аналіз офіційних даних щодо поширення ВІЛ-інфекції свідчить, що епідемія триває з тенденцією до дальшого зростання в усіх регіонах України, але поширення по країні нерівномірно. Найбільше ВІЛ-інфікованих в Дніпропетровській, Одеській, Миколаївській і Донецькій області.

За результатами прогнозу, в 2014 році 36-43% від загальної кількості ВІЛ-інфікованих та 31-38% числа смертей від СНІД в Україні припадатимуть на Дніпропетровську, Одеську, Миколаївську та Донецьку області. 2014 року прогнозні показники смертності від СНІД у цих областях в 1,5-2,1 рази будуть перевищувати середні показники по країні.

Загалом причиною загострення глобальних проблем є криза індустріальної цивілізації внаслідок:

- безсистемної, безконтрольної, безмежної утилізації ресурсів природи;

- низького рівня технологічної культури виробництва;

- максимізаціі'і а не оптимізації темпів економічного зростання;

- домінування технократичного підходу, послаблення антропогенних засад;

- масштабного впливу людської діяльності на навколишнє середовище й необмеженого вторгнення людства у біосферу;

- швидкої урбанізації населення планети, зростання гігантських мегаполісів і агломерацій, що супроводжуються скороченням сільськогосподарських угідь, лісів, бурхливою автоматизацією;

- поглиблення суперечностей між світовим економічним розвитком і соціальним прогресом.

Глобальні проблеми:

- мають всезагальний, універсальний характер, загальнопланетарний зміст і значення, принципово важливі для долі всього людства;

- безпосередньо стосуються життєвих інтересів усіх верств населення, усіх країн і народів планети, усіх або значної групи держав;

- мають взаємопов'язаний характер і суттєво впливають на всі сфери суспільного життя;

- відображають поглиблення та ускладнення світогосподарських зв'язків;

- потребують залучення колосальних технологічних, фінансових, трудових, інформаційних ресурсів, невідкладних і рішучих дій на основі колективних і скоординованих зусиль світового співтовариства;

- можуть бути успішно вирішені при умові створення адекватної моделі стійкого розвитку людської цивілізації. Класифікація глобальних проблем за сферами дії наступна:

1. Глобальні проблеми у сфері взаємодії природи і суспільства:

- надійне забезпечення людства сировиною, енергією, тощо;

- раціональне природокористування і збереження навколишнього природного середовища; раціональне використання ресурсів Світового океану, мирне освоєння космічного простору;

- утилізація відходів життєдіяльності тощо.

2. Глобальні проблеми у сфері суспільних взаємовідносин:

- унеможливлення світової термоядерної війни, забезпечення миру;

- подолання економічної відсталості частини регіонів і країн світу;

- попередження локальних, регіональних та міжнародних конфліктів;

- ліквідація наслідків світових та локальних криз; роззброєння і конверсія військового виробництва тощо.

3. Глобальні проблеми у сфері розвитку людини та забезпечення її майбутнього:

- пристосування людини до умов природного і соціального середовища, що змінюється під впливом НТР;

- подолання епідемій, тяжких захворювань серцево-судинних, онкологічних, СНІДу, наркоманії);

- втрата довіри до соціальних інститутів, нестабільності сім'ї та послаблення зв'язку поколінь;

- боротьба з міжнародною злочинністю, наркобізнесом, тероризмом;

- проблеми демократизації та охорони прав людини тощо.

Головна передумова успішного вирішення глобальних проблем - розгляд їх у взаємопов'язаній цілісності, тісному переплетінні економічних, політичних, соціальних, культурних, технологічних, екологічних, психологічних та інших процесів.

Зрозуміло, що тільки на цьому шляху можливе подальше розгортання прогресивних процесів, розквіт нової цивілізації. Зверненість до культури, людини, її духовного світу диктується необхідністю кардинальної зміни продуктивних сил, раціональним використанням найновіших досягнень науково-технічного прогресу. При цьому слід маги на увазі, шо розвиток технічної і технологічної основи суспільства не автоматично впливає на перетворення соціального життя, а опосередковано, через систему суспільних відносин, яка зберігає певну самостійність. Тому науковий погляд на перспективи людства у зв'язку з технічним прогресом може сформуватися на основі всебічного аналізу системи "людина -- наука -- технологія -- суспільство".

Висновки

Що ж в кінцевому підсумку являє собою глобалізація? Що вона несе країнам світу - загрозу чи нові можливості? Напевно, прибічники глобалізації та їх опоненти ще довгий час будуть сперечатися. Але вже сьогодні всі погоджуються з тим, що це є об'єктивний процес і іншої альтернативи просто не існує. Джин глобалізації вирвався на волю і не варто намагатися знову загнати його в пляшку. Спроби обмежити чи відтягнути на більш пізні строки ефект глобалізації призведуть лише до зменшення вигод від неї та збільшення витрат.

Надзвичайно важко прогнозувати майбутнє і шляхи вирішення основних проблем, що стоять перед суспільством в цілому або будь-якою конкретною державою. Сьогодні, коли світове співтовариство перебуває на етапі глобалізації та процесів регіоналізації, що її супроводжують, ще складніше передбачити хід подій у майбутньому.

По мірі розвитку глобалізації практично в усіх країнах відбувалось помітне покращення умов життя. Проте, при цьому найбільш вражаючих успіхів досягли країни з розвинутою економікою і лише невелика кількість країн, що розвиваються.

Збільшення розриву між доходами в країнах з високим рівнем доходу та країнах з низьким рівнем доходу не може не викликати занепокоєння. Глибоку тривогу викликає й те, що значна кількість населення земної кулі за межею бідності. Проте, було би помилково поспішно робити з цього висновок, що причиною цього розриву є глобалізація чи, що нічого не можна зробити для виправлення такого становища. Навпаки, країни з низьким рівнем доходу не змогли інтегруватися в світову економіку так швидко, як і інші країни, частково через обрану ними політику та частково через фактори, які не піддаються контролю. Жодна країна, тим більше найбідніша, не може дозволити собі залишатись в ізоляції від світової економіки. Кожна країна повинна прагнути до скорочення бідності. Міжнародне співтовариство повинно намагатися допомогти (шляхом зміцнення міжнародної фінансової системи, за допомогою торгівлі та сприяння) найбіднішим країнам в їх зусиллях інтегруватися в світову економіку, досягненню більш швидких темпів зростання та скороченню бідності. Саме таким шляхом можна буде забезпечити доступ до блага глобалізації для всіх людей в усіх країнах.

Логіка життя в умовах глобалізації неминуче вимагатиме розширення та посилення міждержавного регулювання міжнародної економіки, узгодження правових норм, правил поведінки та, що особливо важливо, реального дотримання цих норм та правил.

Все це неминуче вимагатиме нових підходів до проблеми суверенітету кожної держави. Тут можна навести аналогію з проблемою прав людини. Якими б безумовними та невід'ємними не були ці права, але суверенітет особистості, яка живе в суспільстві, за необхідності обмежується. Глобалізація буде вести до обмеження прав суверенних держав і передачі частини їх функцій в економічній сфері деяким міжнародним або наднаціональним органам. В цьому аспекті створення Європейського центрального банку та європейської валютної системи з єдиною валютою можна розглядати як деякий прототип далекого майбутнього для все більшого кола країн.

Список використаної літератури

глобалізація світова економіка співробітництво

1. Макуха С. М.Міжнародні господарські зв'язки країн із перехідною економікою в умовах глобалізації. - Х.: Право 2005. - 304 с.

2. Пешко А. Процеси глобалізації та їх вплив на національні економіки Вісник Національної Академії державного управління при Президентові України. - 2006. - №2. - С. 133-138.

3. Основи економічної теорії: Підручник / За ред. О.О. Мамалуя. - К.: Юрінком Інтер, 2003. - 444 С. - 463.

4. http://novynar.com.ua/politics/3172 Європарламент виступив за надання Україні перспективи членства в ЄС

5. Білорус О.Г. Економічна система глобалізму. К: КНЕУ. 2003. - 360. - С. 70.

6. Глобализация.: Социальная перспектива - Часть третья. Ник Бимс. http://www.wsws.org/ru/2000/jul2000/nbl3-j14.shtml

7. Глобализация - угроза или новая возможность? http://www.imf.org/external/np/exr/ib/2000/041200.htm

8. Доклад Генерального секретаря ООН о работе организации. Глава 4. По пути глобализации. / http://www.un.org/russian/documen/gadocs/54sess/ch4-4.htm

9. As Global Economic Forces Shape a New World Order, Human Rights Face Urgent New Challenges / http://www.pbs.org/globalization/home.html

10. Противоречия глобализации. Сакс Джефри http://www.ng.ru/economics/2000-10-11/4_globe.html

11. Глобализация - светлое будущее человечества? В.Кувалдин. http://www.nasledie.ru/global/17_1/index.shtml

12. Стаття про проблеми бідності в Україні: «Відносна бідність - відносне життя», Ірина Кириченко, «Дзеркало Тижня», №31.

13. http://www.podrobnosti.ua/print/society/2008/06/03/529259.html ООН: в світі 862 мільйони голодують.

14. Озоновий шар Землі http://www.anofdi.narod.ru/ozon.htm

15. http://www.ucipr.kiev.ua/modules.php?op=modload&name=News&file=article&sid=757 , Політична система України: проблеми і перспективи.

16. http://intkonf.org/fursa-oo-ukrayina-i-globalizatsiya-problemi-ta-tendentsiyi/, Україна і глобалізація: проблеми та тенденції.

17. http://www.day.kiev.ua/48645/, Україна перед викликами глобалізації.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Економічна глобалізація як сучасний етап інтернаціоналізації суспільно-економічного життя у планетарному масштабі, її характерні риси та причини зародження в сучасному суспільстві. Процес поглиблення інтеграції економік регіонів у світове господарство.

    реферат [51,5 K], добавлен 03.09.2009

  • Остаточна та повна сучасна глобалізація світового суспільства. Поняття самого терміну "глобалістика". Класифікація глобальних проблем людства. Тероризм як одна з найнебезпечніших глобальних проблем. Основні шляхи подолання глобальних проблем людства.

    курсовая работа [62,8 K], добавлен 13.06.2015

  • Процес глобалізації: періодизація, сутність, історичні передумови та протиріччя. Сценарії розвитку глобальних процесів на перші десятиріччя XXI століття. Визначення найактуальніших глобальних проблем людства та міжнародна співпраця для їх подолання.

    реферат [47,7 K], добавлен 18.09.2010

  • Основні напрями діяльності Європейського Союзу в соціальній сфері. Глобалізація процесів соціального розвитку. Принципи розвитку людського потенціалу і соціального захисту. Економічна інтеграція в Європі як перша сходинка інтеграційних процесів у світі.

    статья [18,1 K], добавлен 19.12.2009

  • Загальні причини загострення глобальних проблем, їх трактування різними ідеологами світу. Проблеми, що виникають у сфері взаємодії природи і суспільства, суспільних взаємовідносин та розвитку людської цивілізації. Розв’язання глобальних проблем сьогодні.

    курсовая работа [46,4 K], добавлен 09.06.2009

  • Інтенсифікація міжнародних зв’язків та глобалізація суспільних процесів і явищ. Виробництво інтелектуального продукту й нових технологій. Соціокультурні, політичні, економічні детермінанти, що спричиняють негативні прояви глобальних трансформацій.

    реферат [17,0 K], добавлен 17.05.2011

  • Змістовність поняття глобалістики. Історія розвитку та погляди дослідників на глобалістику. Класифікація глобальних проблем людства. Тероризм як одна з найнебезпечніших глобальних проблем. Демографічні зрушення, продовольча безпека, енергозабезпечення.

    курсовая работа [62,0 K], добавлен 27.06.2015

  • Поняття глобальних проблем людства або проблем, що торкаються складних взаємовідносин між країнами світового суспільства. Основні природні ресурси. Нафтова промисловість. Енергія річок та атомів. Причини виникнення сировинної та енергетичної проблем.

    презентация [5,4 M], добавлен 11.10.2013

  • Глобалізація як закономірний процес світогосподарського розвитку. Еколого-економічне регулювання в контексті міжнародного досвіду. Світова економічна глобалізація, процеси і тенденції, які виступають факторами інтернаціоналізації української економіки.

    курсовая работа [54,7 K], добавлен 27.02.2012

  • Глобалізація як ключова тенденція людського розвитку. Сучасні системні трансформації, глобальні проблеми людства. Концепція "Сталого розвитку". Школа універсального еволюціонізму, мітозу біосфер. Закономірність глобального соціального розвитку.

    презентация [350,0 K], добавлен 19.01.2011

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.