Ведучі інтеграційні обєднання світу та їх вплив на розвиток економіки України

^{Не менш серйозним стимулом до інтеграції для країн СНД є потреба зберегти свій сукупний і надзвичайно ємкісний ринок. Аналіз структури взаємного товарообміну дає вагомі підстави для висновку про те, що відмова від гнітючої частини його позицій з урахуванням реальних можливостей переорієнтації на ринки "третіх" країн та імпортозаміщення або нездійсненна у доступній для огляду перспективі, або взагалі економічно недоцільна.}

^{Крім того, формування народногосподарського комплексу СРСР як єдиного цілого мало своїм результатом створення в республіках значного числа великих підприємств-монополістів, орієнтованих на задоволення загальних господарських потреб. їхнє нормальне функціонування є як в інтересах країни перебування, так і в інтересах країн-споживачів.}

^{Значний потенціал інтеграції визначений і тим, що держави Співдружності в сукупності володіють могутньою комплексною сировинною базою, включаючи практично усі види стратегічної сировини. В умовах сучасної мінливої міжнародної обстановки її спільне використання є фактором, що істотно зміцнює їхню економічну безпеку.}

^{Внаслідок технологічної відсталості ринок взаємної торгівлі став для держав СНД, і, очевидно, надовго, основною сферою збуту готової продукції, у першу чергу машинобудівної. Однак і тоді, коли структурна перебудова в країнах забезпечить достатню конкурентоспроможність вироблених ними товарів на світовому ринку, ринок СНД не тільки не втратить своїх переваг а й отримає нові імпульси до подальшого розвитку, причому не тільки кількісного а й якісного -- за рахунок збагачення асортименту і підвищення обсягу продукції, що постачається на взаємовигідній основі.}

^{Не останню роль у довгостроковій пріоритетності регіональної інтеграції відіграють географічна близькість і наявність могутньої, спільно створеної як єдине ціле, інфраструктури, насамперед транспорту і зв'язку. Порушення єдності системи керування нею практично виключає для кожного з партнерів можливість ефективної її експлуатації. Оскільки кожна з країн Співдружності зацікавлена в гарантованому і безпечному функціонуванні всіх транзитних магістралей, незалежно від державної належності, що забезпечує їхні експортно-імпортні контакти з "третіми країнами", найбільш оптимальне рішення -- відтворення загального транспортного простору.}

^{Інтеграційні процеси, що почалися, засновані на такій сприятливій передумові, як розвинений на належному рівні сукупний науково-технічний потенціал держав СНД, раціональне використання якого в національних межах є разом з тим досить проблематичним.}

^{Завдяки конструктивній взаємодії партнерів по СНД за минулий період в основному вдалося закласти систему організації співробітництва, пристосовану до обслуговування їхніх економічних відносин на ринкових принципах. При цьому використовується вся сукупність відомих у світовій практиці форм зовнішньоекономічної діяльності.}

^{Інтеграційні процеси у Співдружності Незалежних Держав одночасно розвиваються на трьох рівнях: у масштабах усього СНД (Економічний союз), на субрегіональній основі (Митний союз Білорусі, Казахстану, Киргизії, Таджикистану і Росії, Центральноазіатський союз) і через систему двосторонніх відносин.}

^{Виникнення багаторівневої моделі зумовлене наявністю в партнерів широкого спектра інтересів один до одного, реалізація яких припускає використання різноманітних форм і напрямків інтеграції.}

^{Насамперед це загальні інтереси, які кожна з країн СНД має стосовно всіх інших учасників Співдружності. З урахуванням глибокої багатобічної взаємозалежності і взаємодоповнюваності національних господарських комплексів вони насамперед полягають у створенні умов, необхідних для нормального процесу відтворення.}

^{Системні перетворення у країнах Співдружності є чинником, що визначає суть і спрямованість трансформації взаємних зв'язків. Економічні реформи висувають на передові рубежі міжнародного співробітництва господарюючі суб'єкти, пряма взаємодія яких, незалежно від форм власності, становить основний зміст сучасних інтеграційних процесів. Тому головним завданням для країн СНД стає формування умов для розвитку, поглиблення й удосконалення співробітництва на мікрорівні.}

^{Поряд із загальними для країн Співдружності значимі і субрегіональні інтереси, реалізація яких можлива в рамках окремих, порівняно невеликих і територіально близьких груп країн.}

^{Поява в руслі загального процесу інтеграції осередків з підвищеною інтенсивністю взаємодії -- дуже розповсюджене у світовій практиці явище, засноване на "принципі змінюваної геометрії". У Співдружності під ним розуміється "різношвидкісна інтеграція". Гнучкість і розмаїтість інтеграційних форм дають партнерам можливість у випереджальному порядку й ефективно вирішувати комплекс завдань, пов'язаних з поглибленням і удосконаленням співробітництва. При цьому обов'язковою умовою має бути незаподіяння шкоди інтересам інших країн СНД, що не входять до субрегіонального об'єднання.}

^{Особливе місце в системі організації взаємного співробітництва на нинішньому етапі і на майбутню перспективу займають двосторонні зв'язки, що базуються на інтересах, які кожна з країн СНД має стосовно інших окремо взятих членів Співдружності. Такі інтереси зумовлені виробничою спеціалізацією, що склалася раніше в рамках системи міжреспубліканського поділу праці.}

^{Найважливішою функцією двосторонніх відносин між державами Співдружності є також і те, що через їхні механізми здійснюється практична реалізація багатосторонніх домовленостей і зрештою досягаються конкретні, матеріально значимі результати співробітництва. У цьому полягає основна специфіка СНД порівняно з іншими інтеграційними об'єднаннями світу.}

^{Вирішенню завдань обслуговування вищезгаданих груп інтересів відповідають два доповнюючих один одного види організаційно-правових механізмів: багатосторонній (Економічний союз, субрегіональна інтеграція) і двосторонній. Як показує практика, така модель найбільш оптимальна для сучасного етапу співробітництва країн СНД.}

^{Основним завданням багатосторонніх механізмів є формування рамочних умов, що забезпечують реалізацію загальних і регіональних інтересів країн Співдружності. Це досягається шляхом розробки і реалізації на міждержавному і міжурядовому рівнях багатосторонніх договорів і угод, спрямованих на розвиток інтеграції в різних галузях спільних інтересів.}

^{У рамках усього СНД нині діє близько 900 міжнародних договорів на багатосторонній основі, які охоплюють широке коло питань торгово-економічного, фінансово-кредитного, виробничо-технічного, оборонного і соціально-гуманітарного характеру.}

^{Економічний союз створюється шляхом поетапного руху шляхом поглиблення співробітництва в усіх сферах загальної зацікавленості.}

^{При виконанні Договору про створення Економічного союзу здійснюється практична реалізація одного з найважливіших, передбачених ним напрямків -- формування Митного союзу.}

^{Митний союз дає змогу зняти штучні бар'єри на шляхах взаємного товарообміну, створені на етапі суверенізації, у вигляді скасування на взаємній основі тарифних і нетарифних обмежень, податків і зборів на експорт продукції. Спрощується порядок і процедури митного оформлення вантажів і прикордонного контролю за переміщенням через кордон товарів, послуг і громадян, скорочуються витрати на транзит товарів внаслідок застосування умов, прийнятих для національних перевізників. В результаті формування загального економічного простору в кілька разів зростає місткість ринку збуту, що створює сприятливі можливості для оптимізації масштабів виробництва.}

^{Напружені бюджети країн-учасниць звільняються від витрат на зміцнення між ними кордонів. Скасовано митний огляд на відстані майже 9 тис. км, ліквідовано більше 150 митниць, митних посад, автомобільних і залізничних пропускних пунктів.}

^{Не менш важливим є й те, що крім створення на взаємній основі максимально сприятливого режиму торгової і господарсько-економічної діяльності Митний союз надає можливості для підвищення ефективності співробітництва з "третіми" країнами і міжнародними організаціями. Нескоординована зовнішньоекономічна діяльність не тільки не дає однобічних вигод, але і приносить прямі збитки.}

^{Темпи зростання експортно-імпортних операцій між країнами Митного союзу перевищують показники їхньої зовнішньої торгівлі з іншими країнами СНД. У 1997 р. обсяги товарообігу Росії з Білоруссю зросли приблизно на 40 %. Частка країн -- учасниць Митного союзу в загальному обсязі зовнішньоторговельних операцій у рамках Співдружності становить близько 53 %.}

^{Не менш важливим напрямком удосконалювання торгово-економічного співробітництва країн СНД є створення діючого механізму платіжно-розрахункових відносин. На нинішньому етапі в рамках двосторонніх відносин зважуються такі ключові питання, як введення взаємної конвертованості і підтримка стабільності національних валют; їхнє котування на внутрішніх валютних ринках, що приводить до усунення множинності курсів; взаємне надання прав на використання національних валют для оплати постачання товарів і послуг.}

^{Надалі країнам Співдружності будуть потрібні уніфікація законодавчої і нормативної бази, забезпечення єдності фінансового документообігу, узгодження грошово-кредитної політики. Все це -- основні передумови виникнення єдиного валютного ринку. Важливе значення має також внутрішня фінансова стабільність кожної країни-учасниці.}

^{Цілий пакет багатосторонніх угод, що передбачають значне поглиблення інтеграції, реалізується сьогодні у сфері матеріального виробництва. Це Угоди "Про співробітництво в галузі машинобудування" (24 вересня 1993 р.), "Про співробітництво в галузі будівництва" (9 вересня 1994 р.), "Про співробітництво в галузі хімії і нафтохімії" (9 вересня 1994 р.), "Про товарообіг і виробничу кооперацію в галузі машинобудування на взаємопов'язаній основі" (9 грудня 1994 р.).}

^{Завдання розвитку і зміцнення економічних і науково-технічних зв'язків держав СНД в агропромисловій сфері визначені Угодою "Про міждержавні взаємовідносини з питань агропромислового комплексу", підписаною у березні 1993 р. Схвалена науково-технічна програма співробітництва країн СНД з фундаментальних і пріоритетних прикладних проблем розвитку агропромислового виробництва до 2000 р., визначені головні наукові установи, яким доручено сформувати координаційні ради з кожного напрямку наукових досліджень. Усі ці заходи покликані сприяти стабілізації і розвитку агропромислового виробництва.}

^{Відповідно до укладених на урядовому рівні багатосторонніх, а також двосторонніх угод у галузі транспорту і зв'язку партнери по Співдружності на принципах взаємності забезпечують на своїй території сприятливі умови для функціонування усіх видів транспорту і зв'язку, які здійснюють перевезення пасажирів і вантажів між країнами СНД і транзитом через їхню територію.}

^{Через крайню гостроту проблеми модернізації виробничого апарату в промисловості, сільському господарстві й інфраструктурних галузях особливе значення мають багатосторонні угоди "Про співробітництво в галузі інвестиційної діяльності" (24 грудня 1993 р.) і "Про створення загального науково-технологічного простору" (3 листопада 1995 р.). Перша угода передбачає усунення можливості дискримінації інвесторів з країн СНД порівняно з національними інвесторами, друга -- містить комплекс організаційно-економічних заходів, спрямованих на відродження могутнього сукупного науково-технічного потенціалу шляхом інтеграції. Зокрема намічено заходи і визначено пріоритети проведення погодженої політики в галузі науки і техніки.}

^{Одним із найбільш складних і перспективних напрямків удосконалення взаємного співробітництва є створення механізму взаємодії на мікрорівні. У зв'язку з підписанням багатосторонньої Угоди "Про сприяння у створенні і розвитку виробничих, комерційних, кредитно-фінансових, страхових і змішаних транснаціональних об'єднань" (15 квітня 1994 р.) з усією гостротою постала проблема формування сприятливих організаційно-економічних умов для інтеграції господарюючих суб'єктів окремих країн. Вже на першому етапі його реалізації виявлено значні труднощі (зокрема, при формуванні фінансово-промислових груп), зумовлені насамперед серйозною розбіжністю в методах проведення реформ в окремих країнах, недосконалістю (а часом і відсутністю) відповідної правової бази.}

^{Все це об'єктивно вимагає послідовної роботи щодо взаємної адаптації внутрішніх господарських механізмів і національних законодавств. У вирішенні цієї проблеми ключову роль покликані зіграти Міжпарламентська асамблея СНД і Міждержавний економічний комітет.}

^{Створений на багатосторонній основі комітет в організаційно-економічному механізмі інтеграції в СНД надає широкі можливості її розвитку через систему двосторонніх відносин. Додаткові імпульси до цього додає не тільки зростаюче число колективних проектів у різних галузях матеріальної сфери, що перетворюються в ході своєї реалізації на "віяло" двосторонніх домовленостей і зобов'язань, але й гостра необхідність оптимізації взаємних зв'язків. Остання, за винятком випадків багатосторонньої внутрішньогалузевої технологічної кооперації, можлива лише у двосторонньому порядку.}

^{Така робота припускає, зокрема, одномоментну чи поступову (для того, щоб не завдати шкоди інтересам партнерів) відмову від неефективних напрямків співробітництва, вибір його "опорних" напрямків й оптимальних організаційних форм, що сприяють науково-технічному прогресу (виробнича і науково-технічна кооперація, спільні інвестиції, транснаціональні об'єднання тощо), а також створення умов для їхньої реалізації.}

^{На двосторонній основі легше забезпечити виконання зобов'язань щодо взаємного постачання, погашення заборгованості за кредитами, користування транзитними магістралями і вирішення інших дуже значимих для країн, що співробітничають, питань. Формування системи двосторонніх відносин країн СНД здійснюється за допомогою механізмів відповідних договорів і угод за двома основними напрямками.}

^{Перший напрямок складають договірно-правові документи, що регламентують розвиток співробітництва між Росією, з одного боку, та іншими державами СНД -- з іншого. Воно зумовлене в першу чергу тим, що система міжреспубліканського поділу праці в колишньому СРСР мала своїм центром Росію. Саме на неї була і значною мірою залишається орієнтованою переважна частина зовнішньоторговельного обороту більшості країн Співдружності. Тому досить оперативне заповнення організаційно-правового вакууму, що виник з розпадом СРСР, було в інтересах як Росії, так і її партнерів по Співдружності.}

^{Другий напрямок -- це оформлення двосторонніх відносин країн СНД між собою. Якщо процес створення договірно-правової основи їхнього співробітництва з Росією в основному практично довершений, то двосторонні зв'язки без її участі ще перебувають у стадії організаційного становлення, хоч останнім часом ця робота значно активізувалася.}

^{Зміст договорів і угод, що укладаються партнерами, відбиває їхню спільну зацікавленість у поглибленні взаємодії в економіці, науці, техніці, виробництві, вирішенні соціально-гуманітарних та інших актуальних для них питань. Простежується також тенденція до переведення торговельно-економічних зв'язків на довгострокову основу, що створює сприятливі передумови для розвитку інтеграції. Зокрема розпочато роботу з реалізації Програми економічного співробітництва між Росією й Україною, розрахованої на 10 років.}

^{У цілому СНД має всі необхідні передумови для перетворення у високоефективне інтеграційне об'єднання сучасного типу, підвищення своєї геополітичної ролі. Цьому багато в чому покликана сприяти глибока реформа організаційно-правових основ Співдружності, що завершується найближчим часом, результатами якої стануть впровадження зони вільної торгівлі й упорядкування системи керування інтеграцією.}

^{Співробітництво в рамках ОЧЕС. Організацію Чорноморського економічного співробітництва (ОЧЕС) було створено 25 червня 1992 р. у Стамбулі в ході зустрічі на найвищому рівні глав держав і урядів Азербайджану, Албанії, Болгарії, Греції, Грузії, Молдови, Росії, Румунії, Туреччини і України шляхом прийняття Декларації та підписання Босфорської заяви, в якій було виражено бажання перетворити Чорне море в регіон миру, свободи, стабільності і процвітання через взаємне співробітництво. В Декларації визначались пріоритетні напрямки і основні механізми дії ОЧЕС як однієї з найбільших регіональних ініціатив добросусідського партнерства. Вона передбачає заохочення розвитку співпраці в різних галузях діяльності країн -- учасниць ОЧЕС, які представляють взаємний інтерес, а також об'єднання зусиль країн для створення і підтримання в цьому регіоні економічної стабільності.}

^{Ідея створення ОЧЕС належить Туреччині і Україні, які виступили як структуроутворюючі члени. А взагалі ЧЕС налічує 11 країн-учасниць, згаданих вище. В цілому ці країни представляють регіон з населенням близько 330 млн чол. і величезною географічно різноманітною територією. Як спостерігачі в роботі ОЧЕС беруть участь такі країни: Австрія, Єгипет, Ізраїль, Італія, Польща, Словаччина і Туніс. Статус спостерігача надається державам на дворічний строк, який може бути поновлено, а міжнародним організаціям -- на необмежений час.}

^{Загальною метою створення ОЧЕС було об'єднання країн для створення спільного ринку, здійснення спільних капіталовкладень, розвитку спільних транспортних та комунікаційних систем і т. п. Виходячи з цієї загальної мети можна виділити такі основні цілі створення ОЧЕС, що були зафіксовані у Декларації про ОЧЕС:}

перетворення Чорного моря в територію миру, стабільності і процвітання завдяки розвитку дружніх і добросусідських відносин;

розвиток економічного співробітництва між країнами-членами на основі принципів гельсінського Заключного акта та рішень, що містяться в документах ОБСЄ;

поліпшення умов для підприємницької діяльності і стимулювання індивідуальних та колективних ініціатив підприємств та фірм;

сприяння економічному співробітництву з урахуванням специфічних умов, інтересів та проблем країн-учасниць;

розвиток всеохоплюючого багатостороннього та двостороннього чорноморського економічного співробітництва;

оптимальне використання всіх можливостей для розширення та диверсифікації співпраці.

^{Крім основних цілей в Декларації також визначаються пріоритетні галузі співробітництва. Серед них можна виділити такі: транспорт і комунікації; інформатика; обмін економічною та комерційною інформацією; стандартизація та сертифікація продукції; енергетика; видобуток та обробка мінеральних сировинних матеріалів; туризм; сільське господарство і сільськогосподарська промисловість; ветеринарний та санітарний захист; охорона здоров'я і фармацевтика; наука і технологія.}

^{Для здійснення покладених на нього функцій ОЧЕС формує бюджет за рахунок внесків країн-учасниць. Країна, де відбуваються зустрічі міністрів іноземних справ чи засідання допоміжних органів, несе витрати стосовно їх організації та забезпечення перебування певного числа делегатів.}

^{Основними органами, що здійснюють управління в ОЧЕС є: зібрання глав держав і урядів країн-членів, які проводяться щорічно; зустрічі представників парламентів країн-членів; зустрічі міністрів іноземних справ країн-учасниць. Останній керівний орган скликається не рідше, ніж один раз на півроку. До повноважень зустрічей міністрів іноземних справ належать:}

· прийняття рішень з питань функціонування Ради ОЧЕС;

· затвердження правил процедур і внесення змін до них;

· утворення допоміжних органів, визначення, зміна і припинення їхніх мандатів;

· прийняття рішень з питань, пов'язаних зі статусом спостерігача держав чи міжнародних організацій.

^{Важливу роль у цих зустрічах відіграє сесійний голова, який обирається на ротаційній основі в алфавітному порядку кожні 6 місяців. Головою може бути міністр іноземних справ країни-учасниці, що приймає сесійне головування, або будь-який інший міністр, запропонований на цю посаду відповідною країною. Сесійний голова координує всю діяльність зустрічей і несе відповідальність за належне застосування положень і правил процедури, а також за виконання резолюцій, що приймаються міністрами.}

^{Організаційна структура ОЧЕС:}

^{1. Рада ОЧЕС складається з представників підприємницьких рад торгових палат країн-членів. У своїй роботі Рада ОЧЕС спирається на Раду директорів, Раду Секретаріату ОЧЕС, яку очолює Генеральний секретар, та консультантів (зокрема з питань енергетики і транспорту, торгівлі та промисловості, сільського господарства, навколишнього середовища, телекомунікацій тощо).}

Парламентська асамблея ОЧЕС створена у 1993 р. з метою розроблення заходів щодо поліпшення умов, включаючи юридичну підтримку, реалізації цілей Декларації про ОЧЕС і укріплення плюралістичної демократичної структури та політичної стабільності в регіоні. Парламентська асамблея ОЧЕС складається з бюро (президент, чотири віце-президенти та казначей), постійного комітету (глави національних делегацій, члени бюро та голови комітетів) та трьох комітетів (економіки, торгівлі і навколишнього середовища; правових і політичних питань; культури, освіти та соціальних питань). Співпраця країн у Чорноморському регіоні буде більш ефективною, міцною і
здатною до розвитку за умови тісної взаємодії між національними парламентами. Саме в цьому контексті важливо підкреслити роль і місце Парламентської асамблеї, завдяки якій здійснюється постійна парламентська підтримка розвитку чорноморської співпраці. Особливо корисною роль Парламентської асамблеї може бути при формуванні договірно-правової бази співробітництва всього чорноморського процесу.

Чорноморський банк торгівлі та розвитку. Угода про створення Банку підписана і ратифікована всіма 11 країнами -- членами ОЧЕС. 24 січня
1997 р. ця Угода набула чинності. Банк має розташовуватись у місті Салоніки (Греція). Зараз закінчується процес формування статутного капіталу Банку і в найближчий час повинна відбутись його інаугурація. Національні внески до статутного капіталу Чорноморського банку торгівлі та розвитку на
сьогодні зробили Росія, Греція, Туреччина (по 16,5 %), а також Румунія та
Україна (по 13,5 %), що дасть змогу вже найближчим часом запустити в дію
механізм Банку. Банк повинен стати інструментом реалізації проектів та
каталізатором економічного співробітництва, найважливішим інститутом
ОЧЕС, особливо при формуванні системи фінансово-банківських розрахунків
як всередині регіону, так і за його межами. Суттєве значення у роботі Банку
будуть мати програми його інвестиційної діяльності при тісному зв'язку з
пріоритетними проектами, що мають загальнорегіональне значення.

Робочі групи. На цей час у рамках ОЧЕС створені і функціонують більше 10 міжурядових органів (так званих робочих груп), діяльність яких спрямована на співробітництво у багатосторонніх проектах. Ці групи діють у таких напрямках: зв'язок; охорона навколишнього середовища; банки і фінанси; статистичні дані і економічна інформація; транспорт; уникнення подвійного оподаткування; торгівля і співпраця в галузі промисловості; співробітництво у сфері туризму та поїздок представників ділових кіл; законодавча інформація; сільське господарство і АПК; заохочення і захист інвестицій; наука і техніка; електромережі; транспортні мережі; енергетика, охорона здоров'я і фармацевтика.

Постійний Міжнародний секретаріат, очолюваний директором. Основним завданням секретаріату є виконання адміністративних функцій. Роботу Постійного Міжнародного секретаріату контролює сесійний голова. Місцезнаходження секретаріату -- Стамбул.

Чорноморський координаційний центр обміну статистичними даними та економічною інформацією. Створений на основі Турецького інституту статистики.

^{На рівні місцевої влади країн -- учасниць ОЧЕС діє Чорноморський клуб. На підприємницькому рівні діє Ділова Рада ОЧЕС як міжнародна неурядова організація, яка була створена у 1992 р. і має статус спостерігача в ОЧЕС. Секретаріат Ділової Ради фінансується турецькою стороною і знаходиться у Стамбулі.}

^{Структура ОЧЕС, представлена вище, не є оптимальною, адже для вирішення проблем, поставлених перед ОЧЕС, необхідно створити більш ефективний організаційний механізм. Тому зараз організаційна структура ОЧЕС постійно удосконалюється, створюються нові органи, які займаються вирішенням конкретних питань. Так, наприклад, у болгарському місті Варна за участю Комісії ЄС створено Регіональний енергетичний центр, досягнуто згоди про розповсюдження діяльності Балканського центру підтримки малого та середнього підприємництва на регіон ОЧЕС. Крім того, країнами-учасницями ухвалено пропозицію Греції про створення в Афінах Міжнародного центру чорноморських досліджень при фінансовому сприянні Європейського Союзу. Болгарія просуває ідею створення в Софії трансрегіонального центру з розвитку транспортної інфраструктури у чорноморському регіоні.}

^{Як уже зазначалось, країни -- члени ОЧЕС прийшли до згоди щодо співпраці в таких галузях, як транспорт і комунікації, інформатика, обмін економічною та комерційною інформацією, включаючи і статистичні дані, стандартизація та сертифікація продукції, енергетика, видобування і обробка мінеральних сировинних матеріалів, туризм, сільське господарство і сільськогосподарська промисловість, ветеринарна та санітарна профілактика, охорона здоров'я і фармацевтика, наука і техніка, охорона навколишнього середовища. Планується створення глобального банку даних ОЧЕС.}

^{Наукове співробітництво, яке тільки започатковується, направлене на забезпечення застосування досягнень науки і техніки в конкретних галузях економіки. Таке співробітництво має здійснюватись за участі приватного сектора, супроводжуватись проведенням конференцій, створенням Міжнародного центру чорноморських досліджень, Наукового фонду ОЧЕС, інформаційної мережі науково-технічних досліджень й асоціації вчених.}

^{ОЧЕС планує укладання угод, які створюватимуть більш сприятливі умови для торгового та ділового співробітництва чорноморських країн, а також сприятимуть пересуванню бізнесменів та поліпшенню системи транспорту і зв'язку, маючи на увазі розвиток національних інфраструктур, з'єднаних з Транс'європейською транспортною системою. ОЧЕС має намір також:}

підготувати довгострокову програму в галузі виробництва та розподілу енергоресурсів;

розробити спільну програму щодо боротьби із забрудненням Чорного моря і збереження його біопродуктивного потенціалу з урахуванням діючих міжнародних правових інструментів, таких як Бухарестська конвенція щодо попередження забруднення Чорного моря 1992 ;

стимулювати співробітництво між малими та середніми підприємствами, інвесторами, підприємцями;

застосовувати узгоджені заходи щодо боротьби з організованою злочинністю, наркобізнесом, незаконним оборотом зброї та радіоактивних матеріалів, а також щодо боротьби з тероризмом та незаконним перетинанням кордонів.

^{Діяльність ОЧЕС у міру його становлення все більше фокусується на конкретних регіональних проектах. Одним із найбільших таких проектів є створення транспортного кільця навколо Чорного моря з виходом на транс'європейські магістралі, транспортні мережі Центральної і Північної Європи, Центральної Азії, країн Близького та Середнього Сходу. На зустрічі заступників міністрів енергетики країн -- учасниць ОЧЕС у Москві в 1996 р. вісім країн ОЧЕС підписали Меморандум про співробітництво в галузі енергетики, проект створення об'єднаної енергетичної системи. Цей проект допоможе країнам не лише раціонально використовувати надлишкові генеруючі енергопотужності, а й постачати електроенергію іншим країнам, які потребують такого роду ресурсів. Більшість країн -- учасниць ОЧЕС уже позитивно оцінили та підтримали цю ініціативу. Як і очікувалось, у 1997--1998 рр., до Меморандуму приєднались Болгарія, Румунія і Туреччина. Зацікавлені країни створили робочу групу ОЧЕС з питань енергетики і Регіональний енергетичний центр, що дає їм право розглядати, крім вищевказаних, питання маршрутів транспортування нафти і газу, включаючи проект спільного російско-болгарсько-грецького будівництва нафтопроводу по лінії Бургас (Болгарія) -- Александруполіс (Греція).}

^{У торгово-економічному плані ОЧЕС отримав потужний поштовх до розвитку з прийняттям Декларації про наміри створити в регіоні зону вільної торгівлі. Активізація торгового співробітництва на регіональному рівні, введення режиму взаємовигідних торгових преференцій розглядається державами-учасницями як створення необхідних умов для стійкого економічного зростання країн -- учасниць ОЧЕС.}

^{Для стимулювання цього процесу необхідно активізувати роботу зі створення митного союзу ОЧЕС і гнучкої системи преференційних тарифів та паралельно вдосконалювати національні законодавства країн -- учасниць ОЧЕС в економічній галузі. За пропозицією Росії та України країни -- учасниці ОЧЕС ухвалили "Основні принципи інвестиційного співробітництва в ОЧЕС". Разом з Туреччиною проробляється багатостороння система страхування інвестицій і експортних контрактів у регіоні. У планах робочої групи з торгівлі та промислового співробітництва -- розроблення багатостороннього договору про уникнення подвійного оподаткування.}

^{На стадії завершення знаходиться проект створення трансрегіональної лінії волоконно-оптичного зв'язку ІТУР (Палермо -- Стамбул -- Одеса -- Новоросійськ), підключеної до волоконно-оптичного кабелю Данія -- Санкт-Петербург -- Хабаровськ -- Японія -- Південна Корея та регіональний проект Чорноморської волоконно-оптичної лінії зв'язку (Варна -- Одеса -- Новоросійськ -- Поті). Перспективи розвитку співробітництва є також в галузях сільського господарства, туризму, у сприянні малому та середньому підприємництву.}

^{Отже, економічна інтеграція є процесом економічної взаємодії країн, які беруть у ній участь, що веде до зближення господарських механізмів країн і набирає форми міждержавних угод та регулюється міждержавними органами. Міжнародна економічна інтеграція є вищим рівнем розвитку інтернаціоналізації господарського життя. Ознаками міжнародної економічної інтеграції є співробітництво між національними господарствами різних країн з частковою або повною уніфікацією, ліквідація торгових бар'єрів між країна-ми-учасницями, зближення ринків окремих країн задля створення єдиного великого, тобто спільного ринку. її передумови -- порівняння рівнів ринкового розвитку країн-учасниць, їхня географічна близькість, спільність проблем, що постали перед ними, намагання прискорити ринкові реформи і не залишитись осторонь інтеграційних процесів. Міжнародна економічна інтеграція має регіональний характер, угруповання створюються з метою використання переваг спільного ринку, створення сприятливих умов для національного розвитку, зміцнення міжнародних переговорних позицій країн-учасниць з економічних питань, обміну досвідом проведення ринкових реформ та підтримки національної промисловості і сільського господарства.}

^{У своєму розвитку інтеграційні процеси проходять такі основні етапи: преференційна торгова угода, зона вільної торгівлі, митний союз, спільний ринок, економічний союз. Починається інтеграція з лібералізації взаємної торгівлі, яка включає створення спільного митного тарифу щодо "третіх" країн, крім того вона доповнюється свободою просування факторів виробництва і завершується уніфікацією макроекономічної політики і створенням наддержавних органів управління. Останнім часом з'явилась велика кількість інтеграційних об'єднань, але у своїй більшості вони знаходяться на початкових стадіях становлення.}

^{В результаті створення митного союзу можуть виникати ефекти створення торгівлі і відхилення торгівлі, які впливають на масштаби торгівлі і підвищення або зниження добробуту всіх країн-учасниць. Якщо в результаті створення митного союзу виникає ефект відхилення торгівлі, то добробут країн, що не беруть участі в об'єднанні, обов'язково погіршиться, а країн-учасниць або погіршиться у випадку, коли ефект відхилення торгівлі за своїми вартісними розмірами перевищить ефект створення торгівлі, або поліпшиться у випадку, коли ефект відхилення торгівлі за своїми вартісними розмірами буде меншим від ефекту створення торгівлі.}

^{європейський союз економічний інтеграція}

^{ВИСНОВКИ}

^{Сучасна міжнародна економічна інтеграція відбувається під впливом низки факторів світового розвитку, серед яких найсуттєвішими є глобалізація і регіоналізація.}

^{Інтеграційні процеси відбуваються з неоднаковою глибиною й інтенсивністю в різних регіональних угрупуваннях. Це залежить від загального рівня розвитку країн регіону і рівня поглиблення територіального поділу праці між ними. За ступенем інтегрованості виокремлюються такі регіональні інтеграційні об'єднання країн: зона преференційної торгівлі, вільний торговельний простір (або зона вільної торгівлі), митний союз, спільний ринок, економічний союз.}

^{Серед найвідоміших регіональних об'єднань слід назвати ЄС, НАФТА та СНД. Становлення й розвиток західноєвропейської інтеграції відбувається у досить тривалий строк - майже півстоліття. Пояснюється така повільність тим, що, поряд із позитивними умовами інтеграції в регіоні, е й ускладнюючі моменти. До них належить досить значний перепад економічних потенціалів країн-членів, неоднаковий рівень економічного розвитку.}

^{Загальноєвропейська економічна інтеграція відбувається в міру формування політико-правових, економічних і соціальн7их умов та передумов включення східноєвропейських країн до ЄС. В Копенгагені глави держав та урядів ЄС в червні 1993 р. затвердили критерії, яким повинні будуть задовольняти європейські країни, перш ніж вони зможуть вступити до Союзу. До них, зокрема належать: стабільні інститути, правова держава, гарантії прав людини і поважання меншин, функціонуюча ринкова економіка.}

^{ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА}

1. Максимова Л.М., Носкова ИЛ. Международные экономические отношения: Учеб. пособие. -- М.: Банки и биржи: ЮНИТИ, 1995.

2. Международные экономические отношения: Учеб. Пособие Под ред. С.Ф. Сутырина, В.Н. Харламовой. -- СПб.: Изд-во СПбУ, 1996.

3. Киреев А.П. Международная экономика: Учеб. пособие для вузов: В 2 ч. Ч. 1: Международная экономика: движение товаров и факторов производства. -- М., 1999.

4. Авдокушин Е.Ф. Международные экономические отношения: Учеб. пособие. -- М.: НВЦ Маркетинг, 1997.

5. Управління зовнішньоекономічною діяльністю: Навч. посіб. / За заг. ред. А.І. Кредісова. -- К., 1997. -- 448 с

^{Размещено на Allbest.ru}