Форми розрахунків по зовнішньоторговельних операціях

Автоматизація банківських процесів на міжнародному рівні дозволяє

· здійснювати безпаперові платіжні операції із мінімальним притягненням праці людей і скорочуванням операційних видатків;

· прискорити обмін інформацією між банками за допомогою телекомунікаційних ліній зв'язку; - мінімізувати типові види банківського ризику (втрати документів, помилкову адресацію, фальсифікацію платіжних документів та ін.).

Провідною міжнародною організацією в сфері фінансових телекомунікацій є SWIFT - Співтовариство всесвітніх міжбанківських фінансових телекомунікацій (від англійського SWIFT - Society for Worldwide Interbank Financial Telecommunications).

Висновок

Міжнародні розрахунки - регулювання платежів на грошові вимоги і зобов'язання, що виникають у зв'язку з економічними, політичними і культурними відносинами між юридичними особами і громадянами різних країн. Міжнародні розрахунки включають, з одного боку, умови і порядок здійснення платежів, вироблені практикою і закріплені міжнародними документами і звичаями, з іншою - щоденну практичну діяльність банків по їх проведенню.

Від вибору форм і умов розрахунків залежать швидкість і гарантія отримання платежу, сума витрат, пов'язаних з проведенням операцій через банки. Тому зовнішньоторговельні партнери в процесі переговорів погоджують деталі умов платежу і потім закріплюють їх в контракті.

Відповідно до практики, що склалася, в даний час застосовуються наступні основні форми міжнародних розрахунків: документарний акредитив, інкасо, банківський переказ, відкритий рахунок, аванс. Крім того, здійснюються розрахунки з використанням векселів, чеків і кредитних карток.

На вибір форм міжнародних розрахунків впливає ряд чинників:

1) вид товару, що є об'єктом зовнішньоторговельної операції (форми розрахунків відрізняються при постачаннях машин і устаткування або, наприклад, продовольства);

2) наявність кредитної угоди;

3) платоспроможність і репутація контрагентів по зовнішньоекономічних операціях, що визначає характер компромісу між ними;

4) рівень попиту і пропозиції на даний товар на світових ринках.

Форми міжнародних розрахунків, які розроблені міжнародною практикою є свого роду захисними методами від валютних ризиків і відрізняються один від одного механізмом, ступенем гарантованості і формою участі в розрахунках банків. Тому необхідно вибрати таку форму розрахунку, яка незалежно від економічної і політичної стабільності країни-контрагента давала б можливість захистити інтереси як експортера так і імпортера.

Кожній формі міжнародних розрахунків властиві свої переваги і недоліки. Так, наприклад, авансовий платіж дуже привабливий для експортера, тому що він одержує гроші відразу ж, іноді навіть до виробництва товарів, тоді як імпортер для того, щоб використовувати авансовий платіж повинен знайти зайві гроші і відвернути їх з обороту. Відкритий рахунок, в свою чергу не вимагає від імпортера відвернення грошей з обороту, тому як дає можливість розрахуватися з постачальником через деякий час після реалізації товарів. Акредитивна і інкасова форма розрахунків не мають таких недоліків (є надійнішими), але проводяться за участю банківських установ, що приводить до значного дорожчання таких форм розрахунків.

З погляду експортера градація привабливості розрахунків така:

1) авансовий платіж;

2) документарний акредитив;

3) документарне інкасо;

4) відкритий рахунок.

З погляду імпортера:

1) відкритий рахунок;

2) документарне інкасо;

3) документарний акредитив;

4) авансовий платіж.

У даній роботі була розкрита суть міжнародних розрахунків, розглянуті вживані в даний час основні форми міжнародних розрахунків (акредитив, інкасо, банківський переказ, відкритий рахунок, аванс, а так само розрахунки з використанням векселів, чеків і кредитних карток), механізм їх здійснення і чинники що впливають на вибір тієї або іншої форми розрахунків. При чому основний акцент був зроблений на двох формах розрахунків - акредитиві і інкасо - як найбільш поширених формах міжнародних розрахунків, і які найбільшою мірою задовольняють вимоги проведення розрахунків як експортерів, так і імпортерів.

Так само було розглянуте положення України в системі міжнародних розрахунків. Було з'ясовано яка форма розрахунків найбільш прийнятна для України згідно її політико-економічному положенню на сучасному етапі. (Були проаналізовані основні проблеми проведення розрахунків, проблеми співвідношення національного законодавства і міжнародного законодавства по здійсненню зовнішньоекономічної діяльності, а також перспективи і шляху їх подолання)

Список використаної літератури

1. "Акредитивна форма розрахунків за експортно-імпортними операціями та перспективи її розвитку в Україні"/"Вісник НБУ" травень - 2007

2. "Механізм здійснення міжнародних розрахунків за експортно-імпортними операціями за допомогою документарного акредитива"/ "Банківська справа" №5 - 2008

3. "Форми та методи міжнародних платіжно-розрахункових операцій" /"Митна справа" №2 - 2001

4. Закон України "Про зовнішньоекономічну діяльність" // Відомості Верховної Ради Української РСР. - 1991. - № 29.

5. Кириченко О.А. Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності: Навч. посіб. - 3-тє вид., перероб. і доп. - К.: Знання-Прес, 2002.

6. Маринич М.А. Введение во внешнюю торговлю. - Минск, 2000.

7. Михайлів З.В., Гаталяк З.П., Горбаль Н.І. Міжнародні кредитно-розрахункові відносини та валютні операції: Навч. посіб. - Л.: Вид-во Національного університету "Львівська політехніка", 2004.

8. Міжнародні розрахунки та валютні операції: Навч. посіб. / М.І. Савлук (ред.). - К.: Видавництво КНЕУ, 2002.

9. Покровская В. Организация и регулирование внешнеэкономической деятельности.- М.: Юристь, 2000.

10. Пузанов І.І. Формування умов зовнішньої торгівлі України. - К.: 2002. Савельєв Є.В. Міжнародна економіка: теорія міжнародної торгівлі і фінансів. - Тернопіль, 2001.

11. Руденко Л.В. Організація міжнародних кредитно-розрахункових операцій в банках: Посібник. - К.: Видавничий центр "Академія", 2002.

12. Соколенко С.І. Глобалізація і економіка України. - К.: Логос, 1999.

13. Сурен Лизелотт. Валютные операции: Основы теории и практика / С.С. Любинина (пер.). - 2-е изд. - М.: Дело, 2001. Управление внешнеэкономической деятельностью: Учеб. пособие / Под общ. ред. А.И. Кредисова. - К., 1996.

14. Філіпенко А.С., Бураковський І.В., Будкін B.C. Міжнародні економічні відносини: Сучасні міжнародні економічні відносини. - К., 1992.

15. Фомичев В.И. Международная торговля: Учебник. - 2. изд. - М.: ИНФРА- М, 2000. Л.:21.    Шевчук В.О. Міжнародна економіка: теорія і практика.

16. Шевчук І. М. Міжнародні розрахунки і валютні операції: Навч.-метод. посібник / Укоопспілка; Львівська комерційна академія. - Л.: Видавництво Львівської комерційної академії, 2004.

17. Шевчук І.Н. Міжнародні розрахунки і валютні операції. - Львів, 2004. .

18. Шнирков О.І. Торговельна політика Європейського Союзу. - К.: 2005.