Міжнародна економічна інтеграція

Співробітництво з країнами СНД:

У регіональному аспекті одним з пріоритетних напрямів у зовнішньоторговельній діяльності України є співробітництво з країнами СНД, що обумовлено історичними зв'язками, взаємопов'язаністю економік, подібністю економічних проблем.

Перспективним напрямом розвитку зовнішньої торгівлі з країнами СНД є налагодження прямих зв'язків з окремими її регіонами. Такі зв'язки вже розвиваються з Башкоторстаном, Татарстаном, Дагестаном, Бурятією, Якутією, Санкт-Петербургом.

У межах СНД існують умови для подальшого розвитку торгівлі з Білоруссю і Молдовою, а також поглиблення відносин з країнами Центральної Азії, насамперед, з Узбекистаном, Туркменистаном, Казахстаном, які мають великі природні ресурси (зокрема, паливно-енергетичні та мінерально-сировинні). Серед інших країн СНД привабливими є зв'язки з країнами Закавказзя, які сприяють виходу України на ринки Центральної Азії і Близького Сходу.

Інтеграція у рамках СНД має окрім беззаперечних переваг, декілька суттєвих недоліків:

* Неможливість вирішення у даному економічному середовищі одного з основних перспективних питань -технологічного прориву.

* Інтеграцію намагаються здійснити в умовах економічної кризи, що охоплює усі без винятку країни СНД, що ставить під сумнів її практичну реальність. Загроза економічного краху окремих країн СНД спонукає їх до певного двостороннього зближення, що дає підстави характеризувати дану модель як інтеграцію виживання на відміну від економічної інтеграції зростання.

Чорноморський економічній басейн

Інтереси України як морської держави вимагають надання пріоритетного значення активізації її участі у Чорноморському Економічному Співробітництві (ЧЕС), де вона є однією з 11 країн-засновників. З метою поглиблення економічного співробітництва з країнами-учасниками ЧЕС Україна вживає конкретних заходів для розробки, розвитку і виконання проектів у таких галузях як транспорт і зв'язок, торгівля і промисловий розвиток, обмін економічно-комерційною інформацією, сільське господарство, наука тощо. Серед основних пріоритетів - поглиблення економічних відносин з Туреччиною - для забезпечення диверсифікації джерел надходження нафтопродуктів, а також імпорту сировини для легкої промисловості, Грецією - розвиток судноплавства в басейні Середземного моря, Болгарією та Румунією - розвиток торгівлі в Придунайському регіоні.

Північноамериканській регіон

Необхідно розвивати позитивну тенденцію для збільшення обсягів торгівлі з країнами Північноамериканської зони вільної торгівлі, особливо з США та Канадою.

Латинська Америка

У розвитку торговельних відносин з країнами Латинської Америки перспективним є співробітництво з такими країнами як Бразилія, Аргентина, Чилі, на нову фазу взаємин виходять відносини з Панамою та Перу, відновлюються зв'язки з Кубою.

Африка

Зростає роль торговельно-економічних зв'язків з країнами Африки, Азії та Тихоокеанського регіону. Україна буде продовжувати активну співпрацю з країнами Північної (Єгипет, Марокко, Туніс) і західної Африки (Гвінейська Республіка, Нігерія), з Південно-Африканською Республікою.

Східній регіон

Найперспективнішим партнером України на Далекому Сході є Японія, яка включила Україну до Генеральної системи преференції. Необхідно активізувати співробітництво з Новими індустріальними країнами (НІК), з країнами АСЕАН, Китаєм і Індією, країнами Південно-Західної Азії (Близького та Середнього сходу) такі, як Ліван, Кувейт, Туреччина, Сирія, Саудівська Аравія, Об'єднані Арабські Емірати. Вони мають велике значення з точки зору забезпечення економіки України джерелами енергоносіїв і споживання інженерно-технічних послуг України у спорудженні промислових та цивільних об'єктів, транспортної і комунальної інфраструктури. За певних умов доцільне співробітництво у розвитку трансконтинентальної системи транспорту та зв'язку. Українські підприємства ВПК можуть одержати в цьому регіоні необхідні для конверсії кошти від торгівлі воєнною технікою, озброєнням та надання ремонтних послуг.

Китай і Індія - основні партнери України в зовнішній торгівлі. В перспективі це ринки для значного збільшення експорту української продукції машинобудування і передових технологій, насамперед, для реконструкції об'єктів, збудованих колишнім СРСР.

Країни АСЕАН - потенційні партнери України в XXI столітті. Вони можуть стати значними ринками для вітчизняної машинобудівельної продукції, інженерно-технічних послуг, підготовки кадрів. Україна може взяти участь у будівництві великих об'єктів енергетичного та промислового значення. Збільшуватимуться обсяги експорту традиційної продукції української промисловості (металопрокат, виробництво важкого металобудування, верстати, мінеральні добрива та інша хімічна продукція), імпорту порівняно дешевих, але високотехнологічних виробів.

Виходячи з викладеного, бачимо:

а) нагальну необхідність інтеграції Україні у систему світового економічного господарства;

б) Україну - як досить цілісну соціально-економічну систему, яка має вагомий потенціал для перспективного входження в світову економічну систему;

в) несприятливу економічну ситуацію, що склалася в державі, яка суттєво заважає інтеграції України у світогосподарські структури.

2.3 Участь України у глобальних світових процесах

На початку ХХІ століття з'явилися унікальні можливості для побудови нового світу, вільного від загроз ядерної катастрофи, екстремізму та терору, світу, в якому можуть бути забезпечені сталий розвиток і безпека.

За умов глобальних змін особливими загрозами державі й суспільству є міжнародний тероризм, розповсюдження зброї масового знищення, організована злочинність, локальні конфлікти, регіональні сепаратистські тенденції, міжетнічні та міжконфесійні конфлікти, нелегальна міграція, нелегальна торгівля зброєю, наркобізнес тощо. Україна має їм ефективно протидіяти.

Усвідомлюючи власну відповідальність, Українська держава підтверджує свою відданість цілям міжнародного розвитку, визначеним у Декларації тисячоліття ООН, і готова сприяти їх досягненню. Україна підтримує ідею реформування основних міжнародних інститутів у сфері безпеки з метою зробити їх ефективнішими та дієвішими. Питанням особливої міжнародної ваги є реформування Ради Безпеки ООН, посилення ефективності й прозорості її роботи у спосіб перетворення на орган зі справедливим регіональним представництвом країн-членів.

Держава продовжуватиме політику активної участі в акціях підтримання миру та безпеки - і в регіональному, і в глобальному масштабах. Показником готовності до здійснення важливих міжнародних функцій є участь України у миротворчих операціях під егідою ООН у різних країнах світу, а також у стабілізаційних процесах в Іраку. Президент України виконав свої зобов'язання перед Українським народом, які брав на себе в період виборчої кампанії. Українські війська з Іраку виведені. Рішення щодо участі українських миротворців у відновленні миру у Судані, прийняте на прохання Секретаріату ООН у вересні 2005 р., - визнання високого рівня професіоналізму українських військових. Наші миротворчі зусилля й надалі мають слугувати утвердженню іміджу України як відповідального учасника міжнародних відносин.

У 2005 році Україна досягла прогресу в утвердженні свого статусу реципієнта допомоги в рамках ініціативи Групи восьми “Глобальне партнерство проти розповсюдження зброї масового знищення” (ГП). Це дозволить залучити позабюджетні кошти на вирішення потреб нашої держави у процесах нерозповсюдження зброї масового знищення та роззброєння. Практичним результатом у цій сфері є домовленість про проведення у січні 2006 року в Києві міжнародної конференції донорів ГП для України.

Результатом участі України в операціях з підтримання миру під егідою ООН у Лівані, Сьєрра-Леоне, Ліберії та Косові стали суттєві надходження до державного бюджету - 34 млн. дол. США, відшкодованих у 2005 р. Секретаріатом ООН.

Україна й надалі послідовно спрямовуватиме зусилля на реалізацію пріоритетних завдань міжнародної спільноти. Такими завданнями є насамперед такі. Нерозповсюдження зброї масового ураження. У 2005 р. наша держава набула членства у Режимі контролю за експортом товарів, які можуть використовуватися у створенні хімічної та бактеріологічної зброї (Австралійська група). Таким чином, Україна першою серед країн, республік колишнього СРСР, стала членом усіх міжнародних режимів експортного контролю. Це є свідченням визнання відповідності національної системи експортного контролю міжнародним критеріям.

Протидія тероризму завдяки активній участі в міжнародній анти терори - стичній коаліції, співробітництву з іншими державами та міжнародними організаціями, зокрема антитерористичними структурами ООН, НАТО, Ради Європи, ОБСЄ, ГУАМ, СНД, у рамках діалогу Україна - ЄС з питань юстиції та внутрішніх справ.

Протидія транснаціональній організованій злочинності відповідно до ратифікованої Україною Конвенції ООН проти транснаціональної організованої злочинності, а також протоколів до неї.

Протидія торгівлі людьми згідно з положеннями відповідної комплексної програми уряду. Сьогодні актуальними є питання прийняття нової програми діяльності уряду в цій сфері на наступні роки, оформлення угод про трудову міграцію на міждержавному рівні, встановлення і розвиток безпосередніх контактів правоохоронних структур різних країн, створення міжнародного банку даних з протидії торгівлі людьми та налагодження обміну інформацією на регіональних рівнях.

Протидія торгівлі наркотиками згідно з відповідною урядовою програмою на 2003-2010 рр. за активного співробітництва з міжнародними структурами, зокрема в реалізації міжнародних проектів Європейського Союзу та ООН.

Протидія корупції, зокрема в рамках реалізації відповідної урядової концепції, а також згідно з Конвенцією ООН проти корупції, Кримінальною і Цивільною конвенціями про боротьбу з корупцією, розробленими Радою Європи.

Протидія відмиванню коштів, отриманих злочинним способом, за активного співробітництва з Групою з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF). Державою вжито низку заходів з метою скасування санкцій FATF стосовно України та виведення процесу співробітництва з цією міжнародною організацією на якісно новий рівень. Водночас FATF обґрунтовано наполягає на внесенні додаткових змін до українського законодавства. Ухвалення закону “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансування тероризму” дозволить не лише усунути головну формальну перепону на шляху зняття України з моніторингу FATF, а й сприятиме істотному поліпшенню міжнародного іміджу країни.

Висновки

Головний висновок стосовно внутрішньої політики України майже очевидний: необхідно якомога швидше просуватися у напрямку здійснення ринкових реформ, демократичної трансформації суспільства та покращання економічної ситуації в країні шляхом усунення вищеозначених негативних чинників.

Щодо глобальної (світової) економічної інтеграції - можна зробити висновок про її бурхливий розвиток в останні декілька десятиліть, які дають підстави стверджувати, що позитивні наслідки економічної інтеграції в світовому масштабі явно переважають деякі негативні прояви цього процесу. На теперішній час існують суттєві передумові для подальшого поглиблення світової економічної інтеграції. Можна сподіватися на те, що вона, як складова загальносвітових інтеграційних тенденцій (політичних, культурних, тощо), буде сприяти подальшому суспільному розвитку та вирішенню глобальних світових проблем.

Звичайно, умовою економічної інтеграції є забезпечення національних інтересів та національної безпеки. Але головними перешкодами на сучасному етапі залишаються питання визначення пріоритетного напряму та міри економічної інтеграції. Ці дуже важливі проблеми намагаються вирішити органи державної влади, організації та науковці. Але при розгляді цих проблем необхідно розуміти що процеси економічної інтеграції дуже тривалі та не можуть мати вигляд остаточного «рецепту» в якому надруковані частки складових компонентів. Трансформуються економічні відносини в нашій державі, змінюються й самі структури світового господарства, тому потрібно чітко розуміти чинники що впливають на розвиток економічної інтеграції та визначити стратегію державної інтеграційної політики на різні терміни з урахуванням політичних, економічних, правових, соціальних, моральних та інших передумов, як в країні, так і в потенційному інтеграційному середовищі.

Наближення економіки України до світових та європейських господарських процесів детермінує необхідність подальшого поглиблення ринкових реформ, здійснення широкомасштабних структурних перетворень, прискорення інституційних змін, відчутного скорочення тіньового сектору. Надзвичайно важливим є вивчення і глибокий аналіз провідних тенденцій розвитку світових ринків, міжнародного поділу праці з метою повнішого та ефективнішого включення економіки України в сучасні цивілізаційні процеси. На сучасному етапі розвитку зовнішньоекономічної політики нашої держави доцільним напрямом економічної інтеграції є одночасна співпраця з вищенаведеними структурами світового господарства, а не безоглядна спрямованість на якийсь один інтеграційний напрям.

Список використаної літератури

1. Міжнародна економіка (конспект лекцій: 13 тем). Взято із сайту бібліотеки.

2. Управління зовнішньоекономічною діяльністю: Навч. посібник: 2-ге вид., випр. і доп. / За заг. ред. А.І. Кредісова. - К.: ВІРА-Р, 2002. - 552 с.

3. Основы экономической теории / П.Г. Ермишин.

4. .І.М. Школа В.М. Козменко “Міжнародні економічні відносини “Чернівці “Рута” 1996 ст.187-195.

5. .Дахно І.І. Міжнародне економічне право: Курс лекцій. -- К.: МАУП, 2000.

6. .“Международные экономические отношения».( Е. Ф. Жукова и др.; Москва, Изд.«Юнити-Дана» 2000.- 485 с.)

7. . Козак Ю.Г., Лук'яненко Д.Г., Макогон Ю.В. та ін. Міжнародна економіка: Навчальний посібник. - Вид. 2-ге, перероб. та доп. - Київ: Центр навчальної літератури, 2004. - 672 с

8. Козик В.В., Панкова Л.А., Даниленко Н.Б. Міжнародні економічні відносини: Навч. посіб. - 5-те вид., стер. - К.: Знання, 2004. - 406 с.

9. «Україна на шляху європейської інтеграції» ( науково-практичний збірник матеріалів Міністерства економіки Україні 1999.- 240с.)

10. . «Міжнародні економічні відносини” (А.С. Філіпенко та інші; Київ, від. “Либідь” 1994.- 254 с.)

11. . Румянцев А.П., Румянцева Н.С. Зовнішньоекономічна діяльність: Навчальний посібник. - К.: Центр навчальної літератури, 2004. - 377 с.

12. . Управління зовнішньоекономічною діяльністю: Навч.посібник: 2-ге вид., випр. і доп. / За заг. ред. А.І. Бураківський.- К.: ВІРА-Р, 2002. - 552 с.

13. Світова економіка: Підручник / А.С. Філіпенко, О.I. Рогач, О.І. Шнирков та ін. - К, 2000.

14. . Економіка зарубіжних країн: Підруч. / А.С. Філіпенко, В.А. Вергун, І.В. Бураківський та ін. -- 2-ге вид. -- К.: Либідь, 1998.

15. Киреев А.П. Международная экономика: Учеб. пособие для вузов: В 2 ч. -- М.: Междунар. отношения, 2000.

16. . Международные экономические отношения / Под общ. ред. В.Е. Рыбалкина. - М., 1998.

17. Дергачов О. Міжнародне становище України // Політична думка. - 2000.-№2.

18. Івченко О. Україна в системі міжнародних відносин: історична ретроспектива та сучасний стан. - К.,1997.

19. «Вектори регіональної економічної інтеграції України : зовнішні чинники та внутрішні передумови» - В.В.Зимовець.

20. Луговий В.І., Князєв В.М. Збірник наукових праць Української Академії державного управління при Президентові України -К.: Вид-во УАДУ, 2001.-Вип.1.

21. Макаренко Є. Політичні стратегії інформаційного суспільства: специфіка національних моделей // Актуальні проблеми міжнародних відносин.-2000.-№22.-Частина І.

22. Мартинов А. Україна в міжнародних відносинах…// Україна.-2003.-№1.

23. Плахотник І.М. Міжнародніі партнери України // Журнал Ї

24. Результати дослідження про стан процесу інтеграції України

25. Україна - Публікації Зовнішня політика України

26. Україна і світ: Проблеми та перспективи міжнародних відносин. -К.,2003.

27. Зимовець В.В. Економічна інтеграція і Україна - Київ 2001.

28. .Політичні аспекти міжнародної економіки України, В.А. Коновалюк.-Харків 2003.

29. Економічна історія, підруч. В.І. Мартиненко. -К.,1998.