Міжнародна економічна інтеграція: сутність, види та особливості

Поняття міжнародної інтеграції, основні ознаки, умови розвитку та учасники. Форми та етапи інтеграційних процесів. Теорії міжнародної економічної інтеграції. Аналіз розвитку ЕС, НАФТА, СНГ. Місце України в процесах світової економічної інтеграції.

Рубрика Международные отношения и мировая экономика
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 09.12.2008
Размер файла 112,0 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Як зазначають автори резюме Джефрі Д. Сакс, Гален Л. Стоун і Ендрю М. Уорнер, у 2008 році найбільш конкурентноспроможними економіками, як і в 2007 році, стали Сінгапур, Данія і Швейцарія.

США (1-й рейтинг) є найбільш конкурентноспроможними серед великих країн. В кінці списку залишаються Україна (73 - й) і Росія (58 -й), що є наслідком не тільки труднощів перехідного періоду, а й суперечливим характером реформ і малоефективною державною політикою.

Істотних переміщень вгору за рік не помічається. Погіршили свої рейтинги більшість країн.

Для порівняльного аналізу країн за окремими чинниками вони були згруповані у шість регіональних або функціональних груп.

- Ентерпот (Епігерої) - малі і дуже відкриті економіки, що спеціалізуються на забезпеченні торгових і фінансових послуг до інших частин світу: Гонконг, Люксембург, Сінгапур, Швейцарія.

- Англосаксонські економіки - Ірландія, Великобританія, Австралія, Канада, Нова Зеландія і США.

- Європейські економіки включають країни континентальної Європи, за винятком Люксембургу і Швейцарії.

- Азіатські виробничі економіки: Китай, Індонезія, Японія, Корея, Тайвань, Малайзія, Таїланд і Філіппіни.

- Перехідні економіки: Чехія, Угорщина, Польща, Росія, Словаччина, Україна і В'єтнам.

- Латиноамериканські економіки: Аргентина, Бразилія, Чилі, Колумбія, Мексика, Перу і Венесуела.

- Інші економіки включають всі інші країни, що не вкладаються у попередні групи: Єгипет, Ісландія, Індія, Ізраїль, Йорданія, Норвегія, Південна Африка, Туреччина і Зімбабве.

Характеристики шести спеціальних груп наведені у табл. 3.2 де показані середні рейтинги для кожної групи показників.

Якщо проаналізувати позиції країн у восьми групах чинників, то перехідні економіки будуть посідати останні місця. Зокрема, Україна посідає 51-е місце по групі чинників "Відкритість", 52-е - по групах "Уряд", "Людські ресурси" і 53-е по інших п'яти групах показників. Адже ми все ще долаємо наслідки десятиріч державного соціалізму, економічного застою чи падіння показників ефективності 80-х років і маємо низькі рейтинги значною мірою через цю спадщину. У порівнянні з іншими регіонами, країни з перехідною економікою, за оцінками експертів, мають слаборозвинені ринкові інститути, недостатню практику управління, слабку державну владу і вкрай високі податки для того, щоб ефективно конкурувати з розвиненими країнами.

ДОДАТОК В

Рейтинг груп країн за факторами конкурентоспроможності*

Зага-

лом

Відк-

ри-

тість

Уряд

Фінан

си

Інфра-струк-тура

Техно-

логія

Управ-

ління

Праця

Інсти-тути

Євросоюз

23

15

37

23

21

21

18

35

18

Англосаксонські країни

8

14

19

12

8

8

11

13

9

Латинська Америка

37

39

24

40

38

42

32

28

41

Ентерпот

5

6

9

5

7

13

10

6

10

Азіатські виробничі економіки

21

28

9

21

27

29

30

16

34

Перехідні економіки

46

43

43

42

42

38

47

38

42

зокрема, Україна

53

51

52

53

53

53

53

52

53

Інші

39

41

33

38

38

33

37

37

31

* 1 - найвищий, 53 - найнижчий

ДОДАТОК Г

Чинники впливу на швидкість процесу входження України у світовий економічний простір

Позитивні

Негативні

Значний сировинний потенціал.

Тривалий час Україна, як інші

постсоціалістичні країни, була ізольована від світогосподарських глобальних процесів і приречена на замкненість і самодостатність. За часів СРСР економіка України функціонувала на принципах централізованого планування і розвивалась у відриві від впливу світової господарської кон'юнктури, у власній системі цінових пропозицій; вона виробляла та в певній мірі продовжує виробляти в основному продукти, що не знаходять попиту на зовнішньому ринку за сприятливими цінами. Функції щодо регулювання зовнішньої торгівлі і платежів в основному виконували органи державного управління, а не ринкові регулятори.

Вигідне географічне положення, розвинуту мережу залізничних доріг, водних і повітряних трас, трубопроводів і мережу енергопостачання.

Наявність високого ступеню політичної нестабільності, відсутність чіткої економічної політики, непослідовність в проведенні реформ

Досить високий рівень кваліфікації кадрів поряд з вкрай низькою заробітною платою, хоча досить часто це нівелюється низькім рівнем продуктивності праці.

Невизначеність, непослідовність, а іноді відсутність належної законодавчої базі.

Наявність технологічно-передових секторів промисловості, здатних до швидкого освоєння нових видів продукції.

Велику корумпованість владних структур різних рівнів

Наявність виробничої бази (будинки, інфраструктура, тощо), яка швидко без значних обсягів інвестування може бути використана у новому виробничому процесі.

Відносно великий державний борг (на 1 січня 2000 р. внутрішній борг біля 15млрд, зовнішній ~ 65млрд гривень при річному бюджеті біля 52 млрд. гривень.), невиважену політику щодо зовнішніх запозичень

(більшість з них взяті у вигляді кредитів, а не у формі прямих інвестицій, і використані неефективно, в основному на покриття дефіциту державного бюджету і платіжного балансу).

Скорочення виробничого споживання за рахунок різкого падіння виробництва, а також обмеженість внутрішнього ринку у зв'язку з вкрай низькою купівельною спроможністю населення.

Низка інвестиційна привабливість галузей з довгостроковим циклом віддачі вкладених капіталів. В результаті структурні зрушення гальмуються фактично нульовою інвестиційною активністю.

Значний відтік капіталу з України (в негативному відношенні ~1\10), обумовлений, з одного боку, кримінальним його характером, а з другого, невірою значної частини вітчизняних бізнесменів у сталість економічних перетворень, а також значні труднощі щодо легального ведення бізнесу.

Недостатній розвиток фінансової, технічної, інформаційної та іншої інфраструктури.

Неконкурентоздатність продукції більшості українських підприємств, більш того, - ймовірність "системного відриву" її від групи провідних країн через несумісність технологій, низьку здатність економіки до інвестицій та нововведень, структурно-галузеву несумісність.

Переважна орієнтованість торговельних зв'язків України на одну країну - Російську Федерацію.


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.