Вільні економічні зони
Аналіз історії створення і функціонування спеціальних економічних зон в Україні. Сучасне становище та проблеми розвитку вітчизняних спеціальних економічних зон. Правове регулювання інвестиційної діяльності в спеціальних економічних зонах в Україні.
| Рубрика | Международные отношения и мировая экономика |
| Вид | курсовая работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 07.09.2008 |
| Размер файла | 149,6 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
формувати досконале інформаційне забезпечення функціонування ВЕЗ;
розвивати співробітництво між зонами у сферах, що представляють спільний інтерес (обмін інформацією з проблем транспорту, комунікацій, втручання держави у діяльність зони, митних проблем, питань міжнародної торгівлі;
підготовка менеджерів; проведення науково-дослідних робіт з проблем, що становлять спільний інтерес тощо);
правильно організовувати презентації зон, починаючи з основного переліку їх можливих переваг; створювати позитивний імідж ВЕЗ.
Окрім того, питання про доцільність створення ВЕЗ у тому чи іншому регіоні повинно вирішуватися, безперечно, з урахуванням ретельного аналізу прогнозних даних про віддачу внесених коштів, окупність певних фінансових витрат у результаті введення на їх території різноманітних пільгових режимів, здатності зон залучати іноземний капітал. І лише отримавши позитивні прогнозні характеристики можна говорити про доцільність створення саме цієї ВЕЗ у тій чи іншій її модифікації залежно від поставлених цілей та включенні таких економічних районів у господарський потенціал країни.
Створення ВЕЗ в Україні вимагає комплексного вирішення юридичних, валютно-фінансових, економічних, організаційно-технічних, кадрових проблем. Проте відповідь на вічне питання “Бути чи не бути?” у даному разі може і повинна бути позитивною, оскільки розвиток національних спеціальних економічних зон в усьому розмаїтті їх конкретного виявлення сприятиме прискореному освоєнню виробництва високоякісних товарів для внутрішнього та зовнішнього ринків, впровадженню сучасних методів управління виробництвом і новітніх технологій, зростанню економічного потенціалу окремих регіонів, збільшенню валютних надходжень, реалізації важливих соціальних програм, подальшій інтеграції у світову економіку.
При цьому необхідно також враховувати громадську думку щодо доцільності створення ВЕЗ.
У свою чергу, іноземні інвестори повинні мати чітку інформацію про розміри прибутку та вкладений капітал, види і розміри податків, порядок трансферу валюти за кордон, рівень заробітків громадян України, вартість землі, що йде під будівництво об'єктів, а найголовніше - бути впевненими у стабільності політики щодо ВЕЗ на території нашої країни.
На думку фахівців, майбутні вільні економічні зони в Україні мають бути не зонами вільного підприємництва в межах області, а невеликими за площею територіями, що знаходяться в портах, біля прикордонних переходів, навколо великих транспортних перехресть, на яких можна досягти високої концентрації іноземних інвестицій і створити у стислі строки нове підприємницьке середовище [12]. Скажімо, визнаний фахівець з “ВЕЗівської” тематики В. Дергачов на запитання “Якою може бути модель ВЕЗ для України?” відповів таким чином: “Вона передусім має бути пов'язана зі стратегію державного будівництва, включаючи формування преференційного режиму на осі основних комунікаційних напрямків, наприклад, на європейських транспортних коридорах, що проектуються” [13].
Водночас висловлюється думка про те, що досягнення позитивного ефекту від створення ВЕЗ можливе лише за умови концентрації зусиль і коштів на формування відносно невеликих зон на певній території, що має сприятливі економіко-географічні умови.
Враховуючи нинішнє складне фінансово-економічне становище нашої країни, експерти пропонують зосередитися на створенні не більше ніж 10 таких зон, які б могли реально сприяти розвитку експортного потенціалу України, збільшенню валютних надходжень, впровадженню новітніх технологій, вирішенню проблем зайнятості.
Зрозуміло, мало проголосити ідею створення ВЕЗ, затвердити те чи інше (нехай навіть добре опрацьоване) положення, скласти протоколи про наміри із зарубіжними спаринг-партнерами, дотримуватися законодавчих і нормативних актів. Дуже важливо надати справжній імпульс не так ідеальному, як передусім матеріальному наповненню зусиль із вирішення цієї багатогранної проблеми. Інакше ми в черговий раз потрапимо в скрутне становище. Необхідно постійно пам'ятати, що справжню ВЕЗ, покликану виконувати своє функціональне призначення відповідно до своєї спеціалізації, неможливо створити без такої прози життя, як задоволення елементарних потреб у “хлібі нашому насущному”, забезпечення нормальних умов (на рівні світових стандартів) для праці і відпочинку залучених робітників та спеціалістів і підприємців, а також без наявності хоча б середнього рівня транспортних артерій. Без усього цього казка про Ельдорадо залишиться нездійсненною мрією.
І, звичайно ж, не можна не погодитися з тією думкою, що ВЕЗ спрацюють тільки в загальному контексті перетворень.
Розділ 3. Правове регулювання інвестиційної діяльності в спеціальних (вільних) економічних зонах в Україні.
До всіх суб`єктів діяльності у спеціальній (вільній) економічні зоні застосовується система державних гарантій захисту інвестицій, передбачених законодавством України. Водночас передбачено низку додаткових пільг інвесторам, які вкладають інвестиції в об`єкти, що розміщені на території спеціальної (вільної) економічної зони.
Інвестиційні проекти є пріоритетними для надання кредитів, залучених під державні гарантії від іноземних держав, міжнародних фінансових організацій, іноземних банків, інших фінансово-кредитних установ. На територіях спеціальних економічних зон і територіях приоритетного розвитку встановлюється спеціальний митний, податковий та інші режими економічної діяльності.
Законодавство України у спеціальних економічних зонах і на територіях приоритетного розвитку на період запровадження спеціального режиму інвестиційної діяльності діє з урахуванням особливостей, передбачених Законом України “Про загальні засади створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон” та законом про конкретну зон.
Питання стимулювання вкладення іноземних інвестицій знайшло свій розвиток у Концепції створення спеціальних (вільних) економічних зон в Україні “Урядовий кур`єр”, 26 квітня 1994 р., схвалений Постановою Кабінету Міністрів України від 14 березня 1994 р.
3.1. Стратегія розвитку спеціальних (вільних) економічних зон.
Для створення сприятливого інвестиційного клімату в спеціальній економічній зоні необхідно:
1) забезпечити довготерміновий і стабільний характер економічної політики;
2) лібералізувати умови переміщення капіталів і товарів;
3) забезпечити умови виробництва й торгівлі, які б відповідали світовим стандартам, і тверді правові гарантії захисту права власності;
4) сформувати ефективні форми взаємодії місцевих органів державної виконавчої влади, місцевого і регіонального самоврядування і керівництва зоною на засадах взаємної заінтересованості в досягненні високих загальноекономічних результатів діяльності.
У процесі формування спеціальних (вільних) економічних зон слід дотримуватися концептуальної єдності підходів, що зокрема означає:
· спрямованість на досягнення ефективного режиму господарювання кожного окремого суб`єкта при позитивному народногосподарському ефекті в цілому;
· гнучкість і динамічність управління спеціальними (вільними) економічними зонами, тобто можливість швидкого і адекватного реагування на зміни в кон`юктурі ринку і зовнішньому економічному середовищі;
· збалансованість інтересів усіх сторін, що беруть участь у процесі створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон;
· багатоваріантність (альтернативність) підходів, форм і моделей спеціальних (вільних) економічних зон, закладення в техніко-економічне обґрунтування доцільності їх створення;
· перспективність просторового і функціонального розвитку;
· відповідність пріоритетних напрямків розвитку спеціальних (вільних) економічних зон пріоритетним напрямам розвитку регіону та держави;
· врахування вимог національної безпеки.
Створення спеціальних (вільних) економічних зон має здійснюватися з урахуванням певних факторів розміщення, зокрема:
· сприйнятливого з погляду зовнішніх і внутрішніх можливостей для реалізації намічених цілей місце розташування спеціальних (вільних0 економічних зон;
· наявності достатнього ресурсного потенціалу (природно - кліматичних умов, корисних копалин, трудових ресурсів, науково-виробничого потенціалу, тощо);
· забезпеченості об`єктами виробничої та соціальної інфраструктури (яка існує або буде створена в процесі розбудови спеціальних (вільних) економічних зон) згідно з міжнародними стандартами;
· розвинутої системи комунікацій, особливо засобів зв`язку, розгалужена транспортна мережа;
· відсутності (або врахування в документах про створення спеціальних (вільних) економічних зон) екологічних обмежень та заборон щодо створення спеціальних (вільних0 економічних зон з огляду на існуючі або передбачувані антропогенні навантаження на навколишнє середовище.
Крім цих загальних для всіх територіально-господарських утворень факторів, повинні враховуватися специфічні умови, характерні для окремих типів спеціальних (вільних) економічних зон. Вони визначаються цільовою і функціональною спрямованістю кожної спеціальної (вільної) економічної зони, її зв`язками з позазональною економікою, ступенем інтегрованості в національне і світове господарство, прив`язкою до наявних систем розселення, виробничих та інших об`єктів. Варто також врахувати ступінь зацікавленості органів місцевого і регіонального самоврядування й населення у створенні на відповідній території спеціальної (вільної) економічної зони.
Важливою передумовою ефективного функціонування спеціальної (вільної) економічної зони є наявність конкретної програми її розвитку з визначенням цілей, етапів, завдань, спрямованих на створення відповідної фінансово-економічної інфраструктури (банківської, страхової, інвестиційної тощо), термінів їх виконання, обсягів та джерел інвестицій.
З урахуванням сучасної економічної ситуації та виходячи з необхідності ефективного використання наявного природного й виробничого потенціалу і кваліфікованих трудових ресурсів в Україні доцільно сформувати розгалужену систему ВЕЗ різних функціональних типів з перевагою зовнішньоторгівельних, комплексних виробничих і науково-технічних.
За ознаками відкритості та місце розташування розрізняють інтеграційні СЕЗ (діяльність яких спрямована на тісну взаємодію з поза зональною економікою країни) та анклавні (орієнтовані на зв`язки із зовнішнім ринком), зовнішні (розташовані на кордоні з іншими державами) та внутрішні (розміщені у внутрішніх районах країни).
В Україні доцільно стимулювати створення науково-технічних центрів різної спеціалізації, технопарків та інкубаторів, які навіть при незначних масштабах проектів та галузевій обмеженості досліджуваних проблем сприяють розвиткові науково-технічного потенціалу та реалізації інновацій у сфері виробництва.
Перспективним і економічно доцільним є створення багато профільних комплексних виробничих зон, у тому числі експортно-виробничих, на основі існуючої виробничої бази, підсиленої національними й іноземними інвестиціями. Це сприятиме розвиткові експортного потенціалу окремих регіонів та держави в цілому, вирішенню проблем зайнятості населення.
Основними факторами, що обумовлюють вибір виробничої спеціалізації зони є:
· базовий виробничий потенціал;
· забезпеченість об`єктами виробничої та соціальної інфраструктури;
· наявність відповідних природних і трудових ресурсів необхідної кваліфікації або відносного надлишку трудових ресурсів (незайнятого у суспільному виробництві населення);
· зацікавленість іноземних інвесторів в фінансуванні того чи іншого виробництва.
Зазначеним умовам відповідає ряд регіонів міст України. Уже найближчим часом можливе створення експортно-виробничих зон у ряді західних областей, а також у Київській з орієнтацією н випуск продукції точного машинобудування,, меблів, виробів легкої промисловості.
У південних областях України доцільно організувати зони, спеціалізовані на випуску товарної руди, вугілля, продукції хімічної промисловості. Північні, центральні області України можуть орієнтуватися на випуск хімічних волокон, окремих видів продукції машинобудування, будівельних матеріалів, в тому числі на обробку граніту.
Унікальний природно-ресурсний потенціал України, наявна матеріально-технічна база лікування та відпочинку, доповнена необхідними засобами комунікації, незмінно високий попит на рекреаційні послуги зумовлюють потенційну вигідність функціонування туристсько-рекреаційних зон. Базою для їх створення можуть стати регіон Карпат, Одеська область, Республіка Крим.
Проблеми, пов`язані з фінансуванням та інфраструктурним забезпеченням СЕЗ, частково можуть вирішуватися шляхом надання окремих незабудованих територій у довготермінову оренду іноземним фірмам на пільгових умовах, з правом гарантуванням стабільності визначених договором умов у разі додержання напрямів підприємницької діяльності.
3.2. Правове регулювання інвестиційної діяльності в окремих спеціальних (вільних) економічних зонах.
Північнокримська експериментальна економічна зона “Сиваш” діє відповідно до Указів президента України від 30 червня 1995 р. № 497/95 “Про Північно кримську експериментальну економічну зону “Сиваш” та від 17 листопада 1995 року № 1062/95 “Про заходи щодо проведення експерименту у Північно кримській експериментальній економічній зоні “Сиваш”, Закону України від 23 грудня 1996 р. “Про деякі питання валютного регулювання та оподаткування суб`єктів експериментальної економічної зони “Сиваш” № 65/96-вр Відомості Верховної Ради, 1996, N 11, ст. 52.
, та Положення про Північно кримську експериментальну економічну зону “Сиваш”, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 23 квітня 1996 р. № 455-96-п.
Північнокримська експериментальна економічна зона "Сиваш" (далі - зона "Сиваш") включає територію Красноперекопського району, міст Красноперекопська та Армянська Автономної Республіки Крим, у межах якої проводиться економічний експеримент щодо розроблення моделі управління та господарювання в умовах переходу до ринкової економіки.
Керівним органом зони "Сиваш" є Адміністрація зони "Сиваш", що провадить свою діяльність у формі державної компанії, Статут якої затверджує Кабінет Міністрів України.
Експеримент проводиться з метою реалізації заходів:
· експериментального відпрацювання на практиці сучасних економічних механізмів та методів господарювання;
· впровадження передових вітчизняних зарубіжних науково-технологічних розробок та винаходів;
· розвитку експортного потенціалу на основі ефективного комплексного використання сировинних, промислових та сільськогосподарських можливостей території;
· підготовки кадрового потенціалу, який відповідає вимогам організації високотехнологічного виробництва конкурентоспроможної продукції в умовах переходу до ринкової економіки;
· розв'язання проблеми зайнятості населення та інших соціальних проблем на
території зони "Сиваш";
· створення і забезпечення умов для реалізації інвестиційних проектів;
· залучення зовнішніх та внутрішніх ресурсів для реалізації інвестиційних проектів розвитку підприємств регіону;
· створення та розвитку виробничої і невиробничої інфраструктури.
Інвестиційні проекти, реалізація яких пов'язана з наданням пільг суб'єктам зони "Сиваш", затверджується Кабінетом Міністрів України після розгляду та схвалення їх Спостережною радою по контролю за проведенням експерименту у Північно кримській експериментальній економічній зоні "Сиваш" ( далі - Спостережна рада).
Кошти, отримані за рахунок надання суб'єктам зони "Сиваш" пільги щодо сплати податку на прибуток, спрямовуються ними на реалізацію інвестиційних проектів у межах зони "Сиваш".
Контроль за проведенням експерименту в Північно кримській експериментальній економічній зоні "Сиваш" здійснює Спостережна рада. Положення про яку затверджується Кабінетом Міністрів України.
Згідно із Законом України “Про деякі питання валютного регулювання та оподаткування суб`єктів експериментальної зони “Сиваш” сировина, матеріали, устаткування та обладнання (крім підакцизних товарів), які ввозяться в Україну для потреб власного виробництва суб`єктами експериментальної економічної зони “Сиваш”, не підлягають обкладанню ввізним митом та податком на добавлену вартість.
Сума податку на прибуток, нарахована відповідно до законодавства підприємствами - суб`єктами експериментальної економічної зони “Сиваш”, зменшується на 50 відсотків у разі використання суми, на яку зменшується податок, на реалізацію інвестиційних проектів у межах цієї зони.
Надходження в іноземній валюті на користь суб`єктів експериментальної економічної зони “Сиваш” не підлягають обов`язковому продажу на міжбанківському валютному ринку у разі використання вивільнених валютних коштів на потреби розвитку цієї зони.
Суб`єктами експериментальної економічної зони “Сиваш” є зареєстровані згідно з чинним законодавством на території експериментальної економічної зони “Сиваш” суб`єкти підприємницької діяльності, які реалізують інвестиційні проекти, затверджені Кабінетом Міністрів України, у межах цієї зони під час проведення локального економічного експерименту.
Порядок утворення і функціонування в Донецькій області спеціальних економічних зон та запровадження на територіях пріоритетного розвитку спеціального режиму інвестиційної діяльності визначається Законом України “Про спеціальні економічні зони та спеціальний режим інвестиційної діяльності в Донецькій області” від 24 грудня 1998 р. № 356-14 Відомості Верховної Ради (ВВР), 1999, N 7, ст.50..
Згідно із зазначеним законом територія пріоритетного розвитку - це територія в межах міста, району, на якій склалися несприятливі соціально-економічні умови та на якій запроваджується спеціальний режим інвестиційної діяльності з метою створення нових робочих місць. Спеціальний режим інвестиційної діяльності - це режим, який передбачає введення податкових, митних та інших пільг, для суб'єктів підприємницької діяльності, що реалізують інвестиційні проекти, схвалені Радою з питань спеціальних економічних зон та спеціального режиму інвестиційної діяльності в Донецькій області.
Метою створення в Донецькій області спеціальних економічних зон та запровадження на територіях пріоритетного розвитку спеціального режиму інвестиційної діяльності є:
залучення інвестицій у пріоритетні галузі виробництва для створення нових робочих місць та працевлаштування працівників, що вивільняються у зв'язку із закриттям, реструктуризацією гірничодобувних та інших підприємств;
впровадження нових технологій;
модернізація діючих виробництв;
розвиток зовнішньоекономічних зв'язків;
збільшення поставок на внутрішній ринок високоякісних товарів та послуг;
створення сучасної виробничої, транспортної та ринкової інфраструктури;
ефективне використання природних ресурсів.
Спеціальна економічна зона "Донецьк" та спеціальна економічна зона "Азов" створюються на строк 60 років у межах таких територій:
спеціальна економічна зона "Донецьк" знаходиться на півдні міста Донецька і займає площу 466 гектарів;
спеціальна економічна зона "Азов" знаходиться на півдні міста Маріуполя Донецької області і займає площу 314,8 гектара.
Спеціальний режим інвестиційної діяльності запроваджується на територіях пріоритетного розвитку на строк 30 років і діє у пріоритетних видах економічної діяльності, перелік яких визначає Кабінет Міністрів України.
До територій пріоритетного розвитку належать у своїх адміністративно-територіальних межах міста Артемівськ, Вугледар, Горлівка, Дзержинськ, Димитров, Добропілля, Донецьк, Єнакієве, Жданівка, Кіровське, Костянтинівка, Краматорськ, Красноармійськ, Красний Лиман, Макіївка, Маріуполь, Новогродівка, Селидове, Слов'янськ, Сніжне, Торез, Шахтарськ, а також Амвросіївський, Волноваський, Костянтинівський, Мар'їнський та Слов'янський райони.
Інвестиційні проекти, що реалізуються на територіях пріоритетного розвитку, є пріоритетними для залучення кредитів, які надаються під державні гарантії іноземними державами, міжнародними фінансовими організаціями, іноземними банками, іншими фінансово-кредитними установами.
На територіях спеціальних економічних зон і територіях пріоритетного розвитку встановлюються спеціальні митні, податкові режими та інші умови здійснення економічної діяльності.
Органами управління спеціальними економічними зонами і територіями пріоритетного розвитку є:
Рада з питань спеціальних економічних зон та спеціального режиму інвестиційної діяльності в Донецькій області;
органи місцевого самоврядування та місцеві державні адміністрації;
органи господарського розвитку спеціальних економічних зон.
У спеціальних економічних зонах “Азов” та “Донецьк” запроваджується режим спеціальної митної зони.
На території спеціальної економічної зони "Донецьк" розміщуються підприємства, які застосовують новітні технології з метою виробництва товарів для експорту та поставок їх на внутрішній ринок.
На території спеціальної економічної зони "Азов" розміщуються підприємства, які здійснюють операції з обслуговування транзитних вантажів, їх зберігання, дороблення, сортування, пакування, надання транспортно-агентських та експедиторських послуг, торгівлі, а також підприємства, які застосовують новітні технології з метою виробництва товарів для експорту та частково на внутрішній ринок.
На територіях спеціальних економічних зон можуть розміщуватися об'єкти виробничої та невиробничої інфраструктури, у тому числі офісні будівлі, готелі, жилі будинки тощо.
У спеціальних економічних зонах встановлюється спеціальний пільговий режим оподаткування:
а) прибуток платників податку на прибуток на території спеціальної економічної зони оподатковується за ставкою 20 відсотків до об'єкта оподаткування;
б) доходи, отримані нерезидентами з джерелом походження з території спеціальної економічної зони, від провадження господарської діяльності оподатковуються у розмірі 2/3 ставок оподаткування, визначених статтею 13 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".
в) не справляються збори до Державного інноваційного фонду та до Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення;
г) валютне регулювання на територіях спеціальних економічних зон здійснюється відповідно до законодавства України з урахуванням норм, визначених цим Законом.
Надходження в іноземній валюті від реалізації продукції, товарів (робіт, послуг), вироблених або наданих у спеціальній економічній зоні, звільняються від обов'язкового продажу.
д) до валового доходу підприємства, розташованого у спеціальній економічній зоні, з метою оподаткування не включається одержана згідно з інвестиційним проектом сума інвестиції у вигляді:
коштів;
матеріальних цінностей;
нематеріальних активів, вартість яких у конвертованій валюті підтверджена згідно з законами (процедурами) країни інвестора або міжнародними торговельними звичаями, а також експертною оцінкою в Україні, включаючи легалізовані на території України авторські права, права на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, знаки для товарів і послуг, ноу-хау тощо.
У разі, якщо протягом звітного (податкового) періоду відбувається часткове або повне відчуження інвестиції, передбаченої цим пунктом, суб'єкт підприємницької діяльності, який отримав інвестицію, зобов'язаний сплатити податок з прибутку, одержаного в такому звітному (податковому) періоді.
Спеціальний режим інвестиційної діяльності застосовується до суб'єктів підприємницької діяльності, які реалізують схвалені Радою інвестиційні проекти у пріоритетних видах економічної діяльності на територіях пріоритетного розвитку згідно з укладеним контрактом.
Відповідно до цього режиму:
а) звільняються на період реалізації інвестиційного проекту, але не більше ніж на п'ять років, від обкладення ввізним митом сировина, матеріали, предмети, устаткування та обладнання (крім підакцизних товарів) і податком на додану вартість - устаткування та обладнання під час їх ввезення в Україну;
б) звільняється на три роки від оподаткування прибуток, одержаний від реалізації інвестиційних проектів, схвалених Радою, на новостворених підприємствах, діючих підприємствах, їх філіях та інших структурних підрозділах - платниках податку, на яких відбувалася реструктуризація, реконструкція, модернізація, перепрофілювання, в частині, одержаній від освоєння інвестицій, на підставі документів окремого (бухгалтерського, податкового) обліку, якщо інвестиції в них еквівалентні не менш як 1 млн. дол. США.
Порядок обчислення прибутку, одержаного від здійснення інвестицій на діючих підприємствах, встановлюється Державною податковою адміністрацією України.
Прибуток таких підприємств, одержаний з четвертого по шостий рік, оподатковується за ставкою в розмірі 50 відсотків діючої ставки оподаткування.
Дивіденди, що сплачуються інвестору суб'єктом підприємницької діяльності, який реалізує інвестиційний проект, оподатковуються за ставкою 10 відсотків.
Доходи нерезидентів України, отримані від реалізації інвестиційних проектів, схвалених Радою, на територіях пріоритетного розвитку, оподатковуються у розмірі 2/3 ставок оподаткування, визначених статтею 13 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств". Ця норма не поширюється на доходи від здійснення інвестицій у цінні папери, випущені за рішенням уповноваженого державного органу чи органу місцевого самоврядування, та доходи, визначені пунктом 13.6 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".
Зазначені пільги застосовуються з моменту отримання першого прибутку:
в) звільняються від сплати збору до Державного інноваційного фонду та сплачують 50 відсотків встановленої норми збору до Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення на період до 2009 року новостворені або діючі підприємства, на яких відбулася реструктуризація, реконструкція, модернізація, перепрофілювання, в яких чисельність працівників, вивільнених з гірничодобувних та інших підприємств, що закриваються, становить у звітному (податковому) періоді не менше 50 відсотків середньоспискової чисельності працюючих;
г) до валового доходу підприємства, розташованого на території пріоритетного розвитку, з метою оподаткування не включається одержана згідно з інвестиційним проектом сума інвестиції у вигляді:
коштів;
матеріальних цінностей;
нематеріальних активів, вартість яких у конвертованій валюті підтверджена згідно з законами (процедурами) країни інвестора або міжнародними торговельними звичаями, а також експертною оцінкою в Україні, включаючи легалізовані на території України авторські права, права на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, знаки для товарів і послуг, ноу-хау тощо.
У разі, якщо протягом звітного (податкового) періоду відбувається часткове або повне відчуження зазначеної інвестиції, суб'єкт підприємницької діяльності, який отримав інвестицію, зобов'язаний сплатити податок з прибутку, одержаного в такому звітному (податковому) періоді.
Порядок створення, ліквідації та особливості механізму функціонування спеціальної економічної зони “Яворів” визначається Законом України “Про спеціальну економічну зону “Яворів” від 15 січня 1999 р. № 402-14 Відомості Верховної Ради (ВВР), 1999, N 15, ст.82..
Спеціальна економічна зона "Яворів" (далі - СЕЗ "Яворів") створюється на період до 1 січня 2020 року в адміністративно-територіальних межах Яворівського району Львівської області, за винятком територій військового полігону та військових частин.
СЕЗ "Яворів" поєднує в собі функції комплексної виробничої зони, вільної митної зони та технологічного парку.
СЕЗ "Яворів" створюється з метою залучення інвестицій для:
створення нових робочих місць та забезпечення працевлаштування працівників Яворівського державного гірничо-хімічного підприємства "Сірка", що вивільняються у зв'язку із скороченням виробництва, перепрофілювання вільних виробничих потужностей, вирішення екологічних проблем у Яворівському районі шляхом створення умов для відновлення земель, порушених техногенним впливом гірничо-хімічного виробництва, активізації підприємницької діяльності, збільшення обсягів виробництва товарів (робіт, послуг), поставок на внутрішній та зовнішній ринки високоякісної конкурентоспроможної продукції (послуг), а також впровадження нових технологій, ринкових методів господарювання та розвитку інфраструктури спеціальної економічної зони;
розвитку експедиційно-складської, транспортно-сервісної та виробничої сфер на території автопорту "Краковець".
Органами управління СЕЗ "Яворів" є Яворівська районна рада та Яворівська районна державна адміністрація.
Для облаштування території СЕЗ "Яворів", будівництва об'єктів виробничої і невиробничої інфраструктури та залучення інвестицій створюється орган господарського розвитку і управління СЕЗ "Яворів".
Суб'єктами СЕЗ "Яворів" є суб'єкти підприємницької діяльності, філії, відділення та інші відокремлені підрозділи, які розташовані та реалізують на території СЕЗ "Яворів" інвестиційні проекти кошторисною вартістю, еквівалентною не менше 500 тисяч доларів США (крім проектів технологічного парку), затверджені Яворівською районною державною адміністрацією та зареєстровані органом господарського розвитку і управління СЕЗ "Яворів" як суб'єкти СЕЗ "Яворів".
На території СЕЗ "Яворів" у районі пункту пропуску через державний кордон України "Краковець" створюється автопорт "Краковець".
Автопорт "Краковець" розміщується на території Краковецької селищної ради загальною площею 74,5 гектара. Територія автопорту "Краковець" обмежена з заходу ділянкою державного кордону України довжиною 1500 метрів, з півдня - ділянкою автомобільної дороги Краковець - Львів довжиною 1500 метрів, з півночі і сходу - адміністративно-територіальними межами селища міського типу Краковець.
На території автопорту "Краковець" запроваджується спеціальний митний режим.
Відповідно до цього спеціального митного режиму на території автопорту "Краковець" встановлюється такий порядок ввезення (вивезення) товарів та інших предметів:
а) у разі ввезення товарів та інших предметів (крім підакцизних товарів) з-за меж митної території України на територію автопорту "Краковець" для використання в межах території автопорту ввізне мито та податок на додану вартість не справляються;
б) у разі ввезення на митну територію України з території автопорту "Краковець" товарів та інших предметів, що попередньо були ввезені з-за меж митної території України на територію автопорту "Краковець", податки сплачуються в порядку, встановленому законодавством України для оподаткування товарів, що імпортуються;
в) у разі вивезення з території автопорту "Краковець" за межі митної території України товарів та інших предметів, вироблених, у тому числі повністю, або достатньо перероблених чи оброблених на території автопорту "Краковець", вивізне мито та акцизний збір не справляються, а податок на додану вартість справляється за нульовою ставкою;
г) у разі вивезення з території автопорту "Краковець" за межі митної території України товарів та інших предметів, попередньо ввезених з-за меж митної території України на територію автопорту "Краковець", вивізне мито, податок на додану вартість і акцизний збір не справляються;
д) у разі вивезення товарів та інших предметів (крім підакцизних товарів) з митної території України на територію автопорту "Краковець" вивізне мито не справляється, а податок на додану вартість справляється за нульовою ставкою;
е) у разі ввезення товарів та інших предметів на територію автопорту "Краковець" з метою транзиту через територію автопорту митні збори справляються відповідно до законодавства України;
є) в інших випадках оподаткування здійснюється відповідно до законодавства України.
Не звільняються від оподаткування операції з ввезення на митну територію країни товарів та інших предметів, повністю вироблених, достатньо перероблених або оброблених на території автопорту "Краковець".
Операції з надання зазначених послуг не підлягають обкладенню податком на додану вартість.
Суб'єктам СЕЗ "Яворів" надаються передбачені цим Законом пільги щодо сплати податку на прибуток підприємств, сплати ввізного мита, податку на додану вартість, збору на обов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття, збору до Державного інноваційного фонду та плати за землю.
Суб'єкти СЕЗ Яворів", які ввозять на територію СЕЗ Яворів" (крім території автопорту "Краковець") устаткування, обладнання та комплектуючи деталі до них (крім підакцизних товарів) для потреб власного виробництва, пов'язаного з реалізацією інвестиційних проектів, затверджених Яворівською районною державною адміністрацією, звільняються на період реалізації інвестиційного проекту, але не більше ніж на п'ять років, від сплати ввізного мита.
Звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення (пересилання) устаткування, обладнання та комплектуючих деталей до них (крім підакцизних товарів), які ввозяться (пересилаються) на територію СЕЗ "Яворів" суб'єктами СЕЗ "Яворів" для потреб власного виробництва, пов'язаного з реалізацією інвестиційних проектів, затверджених Яворівською районною державною адміністрацією.
Імпорт суб'єктами підприємницької діяльності СЕЗ "Яворів" товарів та інших предметів для потреб власного виробництва на території СЕЗ "Яворів" та експорт товарів та інших предметів повністю вироблених або достатньо перероблених чи оброблених на території СЕЗ "Яворів" не підлягають ліцензуванню та квотуванню, якщо інше не встановлено міжнародними договорами України.
На зовнішньоекономічні операції, що здійснюються у СЕЗ "Яворів", поширюються режим експорту (імпорту) товарів та інші заходи нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності відповідно до законодавства України.
Звільняється на п'ять років від оподаткування прибуток суб'єктів СЕЗ "Яворів", отриманий на території СЕЗ "Яворів" від реалізації інвестиційних проектів, затверджених Яворівською районною державною адміністрацією. Прибуток таких платників податку, отриманий у наступні роки реалізації інвестиційних проектів, оподатковується за ставкою 50 відсотків діючої ставки оподаткування. Ця норма застосовується з моменту одержання суб'єктом СЕЗ "Яворів" першого прибутку від реалізації інвестиційного проекту.
Суб'єкти СЕЗ "Яворів", які реалізують на території СЕЗ "Яворів" інвестиційні проекти, затверджені Яворівською районною державною адміністрацією, звільняються від сплати збору на обов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття.
Суб'єкти СЕЗ "Яворів"", які реалізують на території СЕЗ "Яворів" інвестиційні проекти, затверджені Яворівською районною державною адміністрацією, звільняються від сплати збору до Державного інноваційного фонду.
Суб'єкти СЕЗ "Яворів" (власники земельних ділянок та землекористувачі на території СЕЗ "Яворів") повністю звільняються від сплати земельного податку в перші три роки реалізації на території СЕЗ "Яворів" інвестиційних проектів, затверджених Яворівською районною державною адміністрацією, а в наступні роки сплачують земельний податок за ставкою в розмірі 50 відсотків діючої ставки оподаткування. Суб'єкти СЕЗ "Яворів" (власники земельних ділянок та землекористувачі на території СЕЗ "Яворів"), які реалізують інвестиційні проекти на територіях земель, порушених від діяльності Яворівського державного гірничо-хімічного підприємства "Сірка", звільняються від сплати земельного податку.
Суб'єкти СЕЗ "Яворів", які проводять свою діяльність на території СЕЗ "Яворів" без створення юридичної особи (філії, відділення, відокремлені підрозділи тощо), складають відокремлений баланс фінансово-господарської діяльності у порядку, встановленому Державною податковою адміністрацією України.
Законом України “Про спеціальну економічну зону “Славутич” від 03 червня 1999 р. № 721-14 Відомості Верховної Ради (ВВР), 1999, N 32, ст.263. утворено на період до 1 січня 2020 року спеціальну економічну зону “Славутич” (далі - зона “Славутич”) в адміністративно-територіальних межах міста Славутич Київської області.
Спеціальна економічна зона "Славутич" створена з метою:
залучення інвестицій для створення нових робочих місць у місті Славутич та забезпечення працевлаштування працівників Чорнобильської АЕС, які вивільняються у зв'язку з достроковим виводом її енергоблоків із експлуатації;
збільшення обсягів виробництва товарів (робіт) і послуг;
поставок на внутрішній ринок високоякісної продукції та послуг;
впровадження нових технологій, ринкових методів господарювання та розвитку інфраструктури СЕЗ "Славутич";
поліпшення використання природних та трудових ресурсів.
На території СЕЗ "Славутич" установлюється і діє спеціальний правовий режим економічної діяльності, визначений Законом України "Про загальні засади створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон", з урахуванням особливостей, встановлених Законом України “Про спеціальну економічну зону “Славутич”.
Органами управління СЕЗ "Славутич" є:
Славутицька міська рада та її виконавчий комітет у межах своїх повноважень;
орган господарського розвитку і управління СЕЗ "Славутич", утворений Славутицькою міською радою за участю окремих суб'єктів підприємницької діяльності, які діють на території СЕЗ "Славутич".
Суб'єктами СЕЗ "Славутич" є суб'єкти підприємницької діяльності, філії, відділення та інші відокремлені підрозділи, які розташовані на території СЕЗ "Славутич" і реалізують на цій території затверджені виконавчим комітетом Славутицької міської ради інвестиційні проекти кошторисною вартістю, еквівалентною неменше 200 тисяч доларів США, на підставі договору (контракту) що до умов реалізації цього інвестиційного проекту та які зареєстровані органом господарського розвитку і управління СЕЗ "Славутич" як суб'єкти СЕЗ "Славутич".
Спеціальний правовий режим підприємницької діяльності, встановлений у СЕЗ "Славутич", поширюється на суб'єктів СЕЗ "Славутич" виключно під час здійснення ними підприємницької діяльності в період реалізації інвестиційного проекту на території СЕЗ "Славутич".
До суб'єктів СЕЗ "Славутич" застосовується спеціальний правовий режим підприємницької діяльності та надаються пільги щодо сплати ввізного мита, податку на додану вартість, податку на прибуток підприємств, збору на обов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття, збору до Державного інноваційного фонду України та плати за землю:
Звільняється на три роки від оподаткування прибуток суб'єктів СЕЗ "Славутич", отриманий на території СЕЗ "Славутич" від реалізації інвестиційних проектів, затверджених виконавчим комітетом Славутицької міської ради. Прибуток таких платників податку, отриманий суб'єктами СЕЗ "Славутич" з четвертого по шостий рік реалізації інвестиційних проектів, оподатковується за ставкою 50 відсотків діючої ставки оподаткування. Ця норма застосовується з моменту одержання суб'єктом СЕЗ "Славутич" першого прибутку від реалізації інвестиційного проекту. Порядок визначення прибутку, отриманого від реалізації інвестиційних проектів, встановлюється Державною податковою адміністрацією України.
До валового доходу суб'єктів СЕЗ "Славутич" з метою оподаткування не включається отримана згідно з інвестиційним проектом сума інвестицій у вигляді: коштів; матеріальних цінностей; нематеріальних активів, включаючи легалізовані на території України авторські права, права на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, знаки для товарів і послуг, ноу-хау тощо, вартість яких у конвертованій валюті підтверджена згідно з законами (процедурами) країни інвестора або міжнародними торговельними звичаями, а також експертною оцінкою в Україні. У разі, якщо протягом звітного (податкового) періоду відбувається часткове або повне відчуження зазначеної інвестиції, суб'єкт підприємницької діяльності, який отримав інвестицію, зобов'язаний сплатити податок з прибутку, одержаного в такому звітному (податковому) періоді.
Суб'єкти СЕЗ "Славутич", які реалізують на території СЕЗ"Славутич" інвестиційні проекти, затверджені виконавчим комітетом Славутицької міської ради, звільняються від сплати збору на обов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття.
Суб'єкти СЕЗ "Славутич", які реалізують на території СЕЗ "Славутич" інвестиційні проекти, затверджені виконавчим комітетом Славутицької міської ради, звільняються від сплати збору до Державного інноваційного фонду України.
Суб'єкти СЕЗ "Славутич" (власники земельних ділянок та землекористувачі на території СЕЗ "Славутич") повністю звільняються від сплати земельного податку в перші три роки реалізації на території СЕЗ "Славутич" інвестиційних проектів, затверджених виконавчим комітетом Славутицької міської ради, а в наступні три роки сплачують земельний податок за ставкою в розмірі 50 відсотків діючої ставки оподаткування.
Імпорт суб'єктами СЕЗ "Славутич" товарів та інших предметів для потреб власного виробництва на території СЕЗ "Славутич" та експорт товарів та інших предметів, повністю вироблених або достатньо перероблених чи оброблених на території СЕЗ "Славутич", не підлягають ліцензуванню та квотуванню, якщо інше не встановлено міжнародними договорами України. Повністю виробленими або достатньо переробленими чи обробленими у СЕЗ "Славутич" вважаються товари, що відповідають критеріям, викладеним у статті 18 Закону України № 2097-12 "Про Єдиниймитний тариф".
Суб'єкти СЕЗ "Славутич", які проводять свою діяльність натериторії СЕЗ "Славутич" без створення юридичної особи (філії, відділення, відокремлені підрозділи тощо), складають відокремлений баланс фінансово-господарської діяльності у порядку, встановленому Державною податковою адміністрацією України.
Надходження в іноземній валюті від реалізації продукції, товарів (робіт, послуг), вироблених або наданих суб'єктами СЕЗ "Славутич" на території СЕЗ "Славутич", звільняються від обов'язкового продажу.
Указом Президента України № 702/99 від 22 квітня 1999 року “Про спеціальну економічну зону “Інтерпорт Ковель” створено спеціальну економічну зону “Інтерпорт Ковель” з 1 січня 2000 року на строк 20 років на території Волинської області площею 56,77 гектара.
Метою СЕЗ “Інтерпорт Ковель” є:
· облаштування міжнародного транспортного коридору Гданськ - Одеса,
· залучення інвестицій,
· розвиток зовнішньоекономічних зв'язків, транспортно-виробничої інфраструктури.
На території спеціальної економічної зони "Інтерпорт Ковель" встановлюється спеціальний митний, податковий та інші режими економічної діяльності згідно з цим Указом.
Органами управління спеціальною економічною зоною "Інтерпорт Ковель" є:
· Рада з питань розвитку спеціальної економічної зони "Інтерпорт Ковель";
· органи місцевого самоврядування та місцеві державні адміністрації у межах своїх повноважень;
орган господарського розвитку спеціальної економічної зони "Інтерпорт Ковель".
Контроль за діяльністю адміністрації спеціальної економічної зони "Інтерпорт Ковель" здійснюють Рада та Волинська обласна державна адміністрація.
На території спеціальної економічної зони "Інтерпорт Ковель" здійснюються всі види підприємницької діяльності, які відповідають меті створення зони, крім заборонених законодавством України.
На території спеціальної економічної зони "Інтерпорт Ковель" розміщуються переважно підприємства, що здійснюють операції з обслуговування транзитних вантажів, їх зберігання, дороблення, сортування, пакування, надання транспортно-агентських, експедиторських та пов'язаних з ними фінансових послуг, торгівлі, а також підприємства, що застосовують новітні технології з метою виробництва товарів для експорту та поставок на внутрішній ринок, об'єкти виробничої та невиробничої інфраструктури.
Суб'єктом спеціальної економічної зони "Інтерпорт Ковель" (далі - суб'єкт спеціальної економічної зони) є суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа, створений відповідно до законодавства України на території спеціальної економічної зони
"Інтерпорт Ковель", який уклав договір (контракт) з адміністрацією спеціальної економічної зони "Інтерпорт Ковель" про реалізацію на території спеціальної економічної зони "Інтерпорт Ковель" схваленого в установленому порядку інвестиційного проекту і зареєстрований у встановленому порядку як суб'єкт спеціальної економічної зони.
Суб'єкти спеціальної економічної зони не можуть мати філій, відділень, інших відокремлених підрозділів за межами спеціальної економічної зони "Інтерпорт Ковель".
У спеціальній економічній зоні "Інтерпорт Ковель" запроваджується режим спеціальної митної зони, відповідно до якого застосовується такий порядок ввезення (вивезення) товарів та інших предметів:
1) у разі ввезення товарів та інших предметів (крім підакцизних товарів) з-за меж митної території України на територію спеціальної економічної зони "Інтерпорт Ковель" для використання в межах цієї зони ввізне мито та податок на додану вартість не справляються;
2) у разі ввезення на митну територію України з території спеціальної економічної зони "Інтерпорт Ковель" товарів та інших предметів, що попередньо були ввезені з-за меж митної території України на територію спеціальної економічної зони "Інтерпорт Ковель", податки сплачуються в порядку, встановленому законодавством України для оподаткування товарів, що імпортуються.
3) у разі ввезення товарів та інших предметів, повністю вироблених або достатньо перероблених у спеціальній економічній зоні "Інтерпорт Ковель", на митну територію України з території цієї зони податок на додану вартість і акцизний збір справляються як для споживання або використання в Україні;
4) у разі вивезення товарів та інших предметів, повністю вироблених або достатньо перероблених у спеціальній економічній зоні "Інтерпорт Ковель", з території цієї зони за межі митної території України вивізне мито та акцизний збір з цих товарів не справляються, а податок на додану вартість справляється за нульовою ставкою;
5) у разі вивезення товарів та інших предметів, попередньо ввезених з-за меж митної території України на територію спеціальної економічної зони "Інтерпорт Ковель", за межі митної території України з цієї зони вивізне мито, податок на додану вартість і акцизний збір не справляються;
6) у разі вивезення товарів та інших предметів з митної території України на територію спеціальної економічної зони "Інтерпорт Ковель" вивізне мито не справляється, а податок на додану вартість справляється за нульовою ставкою;
7) у разі ввезення товарів та інших предметів на територію спеціальної економічної зони "Інтерпорт Ковель" з метою транзиту оподаткування здійснюється відповідно до законодавства України;
8) в інших випадках оподаткування здійснюється відповідно до законодавства України.
Імпорт суб'єктами спеціальної економічної зони "Інтерпорт Ковель" товарів для потреб власного виробництва на території цієї зони та експорт повністю вироблених або достатньо перероблених у цій зоні товарів не підлягає ліцензуванню та квотуванню у разі коли інше не встановлено міжнародними договорами України.
На зовнішньоекономічні операції, що здійснюються у спеціальній економічній зоні "Інтерпорт Ковель", поширюється спеціальний режим експорту (імпорту) товарів та інші заходи нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності відповідно до законодавства України.
У спеціальній економічній зоні "Інтерпорт Ковель" встановлюється спеціальний пільговий режим оподаткування, відповідно до якого:
1) прибуток платників податку на прибуток - суб'єктів цієї спеціальної економічної зони з джерелом походження з території цієї зони оподатковується за ставкою 20 відсотків об'єкта оподаткування.
Це положення не поширюється на частину прибутку, одержаного від здійснення інвестицій за рахунок бюджетних коштів усіх рівнів та коштів Державного інноваційного фонду;
2) доходи, одержані нерезидентами від здійснення господарської діяльності з джерелом походження з території спеціальної економічної зони "Інтерпорт Ковель", оподатковуються у розмірі 2/3 від кожної ставки оподаткування, визначеної статтею 13 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (334/94-ВР).
Ця норма не поширюється на доходи від здійснення інвестицій у цінні папери, випущені за рішенням уповноваженого державного органу чи органу місцевого самоврядування, та доходи, визначені пунктом 13.6 статті 13 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств";
3) суб'єкти спеціальної економічної зони на визначений інвестиційним проектом період освоєння земельної ділянки, а саме: планування території, виконання робіт, пов'язаних з будівництвом об'єктів інфраструктури спеціальної економічної зони, але не більше ніж на 5 років, плату за землю не сплачують;
4) суб'єкти спеціальної економічної зони не сплачують збори до Державного інноваційного фонду.
Закон України “Про спеціальну економічну зону туристсько-рекреаційного типу "Курортополіс Трускавець” від 18 березня 1999 року № 514-14 Відомості Верховної Ради (ВВР), 1999, N 18, ст.139. визначає порядок створення, ліквідації та особливості механізму функціонування спеціальної економічної зони туристсько-рекреаційного типу "Курортополіс Трускавець".
Спеціальна економічна зона туристсько-рекреаційного типу "Курортополіс Трускавець" (далі - СЕЗ "Курортополіс Трускавець") створюється на період 20 років в адміністративно-територіальних межах міста Трускавець Львівської області.
Метою створення СЕЗ "Курортополіс Трускавець" є:
· стимулювання інвестиційної та інноваційної діяльності, спрямованої на збереження і ефективне використання природних лікувальних ресурсів курорту Трускавець;
· прискорення економічних реформ у лікувально-оздоровчій галузі та розвиток туризму.
На території СЕЗ "Курортополіс Трускавець" встановлюється та діє спеціальний правовий режим економічної діяльності, визначений Законом України "Про загальні засади створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон" № 2673-12 з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.
Органами управління СЕЗ "Курортополіс Трускавець" є:
· Трускавецька міська рада та її виконавчий комітет у межах своїх повноважень;
· орган господарського розвитку і управління СЕЗ "Курортополіс Трускавець", утворений Трускавецькою міською радою за участю суб'єктів підприємницької діяльності, які діють на території СЕЗ "Курортополіс Трускавець".
Суб'єктами СЕЗ "Курортополіс Трускавець" є суб'єкти підприємницької діяльності, філії, відділення та інші відокремлені підрозділи, які розташовані на території СЕЗ "Курортополіс Трускавець" і реалізують на цій території затверджені виконавчим комітетом Трускавецької міської ради інвестиційні проекти кошторисною вартістю, еквівалентною не менше 500 тисяч доларів США, на підставі договору (контракту) щодо умов реалізації цього інвестиційного проекту та які зареєстровані органом господарського розвитку і управління СЕЗ "Курортополіс Трускавець" як суб'єкти СЕЗ "Курортополіс Трускавець".
Подобные документы
Суть та причини виникнення вільних економічних зон. Еволюційний розвиток спеціальних економічних зон. Різновиди вільних економічних зон і їх основні характеристики. Види ВЕЗ в Україні. ВЕЗ Донецької області. ВЕЗ "Сиваш". Сучасний проблемний стан ВЕЗ.
курсовая работа [1,4 M], добавлен 20.04.2007Вільні економічні зони: поняття, види, порядок створення. Функціонування вільних економічних зон в Україні. Поняття та види офшорних компаній. Організація та ведення обліку зовнішньоекономічних операцій з підприємствами, зареєстрованими в офшорних зонах.
контрольная работа [327,6 K], добавлен 12.08.2010Перші вільні економічні зони (вільні порти), створені з метою інтенсивного розвитку місцевого ринку та для прискореного розвитку міжнародної торгівлі. Поняття та існуючі різновиди вільних економічних зон у світовій практиці, їхнє формальне визначення.
реферат [16,6 K], добавлен 07.06.2009Теоретичні аспекти формування системи міжнародних економічних зв'язків України. Методологічні основи формування міжнародних економічних відноси в Україні. Інформатизація. Можливості розширення зовнішньоекономічної діяльності України.
курсовая работа [46,5 K], добавлен 21.03.2007Аналіз проблем і перспектив застосування краудфандінга як інструменту залучення приватних іноземних інвестицій на реалізацію вітчизняних бізнес-проектів. Краудфандінг в системі зовнішньо-економічних зв'язків. Проблеми використання краудфандінга в Україні.
реферат [761,1 K], добавлен 14.01.2016Сутність світової економіки і міжнародних економічних відносин, їх форми, фактори і показники розвитку. Головні економічні закони розвитку світового господарства і міжнародних економічних відносин. Місце України в міжнародному розвитку світової економіки.
курс лекций [92,5 K], добавлен 07.09.2008Cпеціальні місії як першооснова сучасної дипломатичної структури. Привілеї й імунітети спеціальних місій і їхнього персоналу. Зовнішні зносини за участю міжнародних організацій. Держави-учасниці Конвенції про спеціальні місії. Правила щодо старшинства.
дипломная работа [35,9 K], добавлен 25.01.2009Суть та основні принципи функціонування ринкової економічної системи. Ознайомлення з основними моделями нових економічних відносин на прикладах окремих країн. Розгляд етапу становлення, проблеми та перспективи розвитку ринкових перетворень в Україні.
курсовая работа [57,9 K], добавлен 12.03.2014Сутність і інфраструктура міжнародних економічних відносин. Процеси інтеграції та глобалізації як головні напрямки розвитку міжнародних економічних відносин на сучасному етапі. Негативні зовнішньоекономічні чинники, що впливають на національну економіку.
курсовая работа [40,2 K], добавлен 03.08.2011Характерні риси науково-технічної революції. Форми реалізації науково-технічних зв’язків на світовому ринку. Іноземне інвестування в системі міжнародних економічних відносин (МЕВ). Види та характерні особливості сучасних МЕВ та їх розвиток в Україні.
контрольная работа [32,7 K], добавлен 13.11.2010
