Развитие просвещения и школьного образования после завершения окончательного присоединения Казахстана и Средней Азии к России. Положение мусульманского духовенства в период царской России в конце XIX в. Роль ислама и религиозного сознания для казахов.

Особенности просветительских реформ Петра I, их влияние на развитие отечественной науки, промышленности и торговли. Петербургская кунсткамера как первый в России естественноисторический музей. Характеристика школы по изучению иностранных языков.

Развитие воспитания и зарождение педагогической мысли в Древней Греции в связи с культурой городов-полисов (государств). Принцип соревнования в практике организованного воспитания и обучения. Воспитание, образование и педагогическая мысль в Древнем Риме.

Эпоха Просвещения как исторический период развития европейской культуры. Создание сети закрытых сословных учебных заведений для детей дворянства во второй половине XVIII века. Появление профессионально-художественных училищ в России в "век Просвещения".

Смысл концепции политической власти, известной в мировой истории как "Просвещенный абсолютизм". Анализ ее понимания Екатериной II. Основные особенности "Просвещенного абсолютизма" в России во второй половине XVIII века. Права и вольности дворянства.

Сословная структура общества. Работы, проводимые по кодификации права. Принципы судоустройства. Классификация преступлений (по Уложению), правовое положение подданных. Идеология "просвещенного абсолютизма". Административная деятельность Екатерины II.

Реформы Петра I. Этапы утверждения абсолютизма в России. Экономические преобразования. Влияние церковной реформы на утверждение абсолютизма. Влияние европеизации на процессы общественной жизни. Реформы Екатерины II. Политика просвещенного абсолютизма.

Понятие просвещенного абсолютизма. Сущность просветительской идеологии в период правления Екатерины II. Периодизация и значение реформ, проведенной императрицей. "Наказ" 1766 г. как идеология развития и правового регулирования российского общества.

Краткий очерк жизни и личностного становления императрицы России Екатерины II, общая характеристика эпохи ее царствования. Внешняя политика и дипломатия Екатерины. Методы власти и стиль правления, крестьянское и крепостное право, развитие культуры.

Социально-экономическое развитие Российской империи в середине II половины XVIII века. Политика Екатерины по отношению к дворянству. Теоретические и идеологические основы "просвещенного абсолютизма". Роль "Экономического общества" в поощрении земледелия.

Россия в середине восемнадцатого века эпохи дворцовых переворотов. Личность Екатерины Второй: восшествие на престол и начало царствования, забота о благе страны и народа, внешняя политика и просвещенный абсолютизм, европейский опыт и реформы в России.

Внешняя политика как самая блестящая сторона государственной деятельности Екатерины ІІ. Сила Екатерины как дипломата, ее новые дипломатические приемы. Реформа областного управления и суда. Крестьяне и крепостное право. Вклад императрицы в развитие науки.

Просвещенный абсолютизм как парадигма модернизации, замышляемой и направляемой государством, его основное содержание, принципы и направления реализации Екатериной. Подготовка правовой основы для внедрения данной государственной политики в России.

Жизненный путь российской императрицы Екатерины ІІ. Начало царствования и радикальные перемены в государстве. Забота о благе страны и народа. Просвещенный абсолютизм и идеология царствования Екатерины II. Гуманность и терпимость екатерининской эпохи.

Екатерина Великая – просвещенная императрица. Екатерина II: путь в Россию. Первые годы царствования Екатерина II. Забота о благе страны и народа. Идеология царствования Екатерины. Время царствования Екатерины II - эпохой просвещенного абсолютизма.

Основные принципы, постулаты, на которых основывается политика просвещенного абсолютизма на Западе и в России. Характеристика задач, которые ставит перед собой подобная политика. Изменения в политической жизни, произошедшие во время ее реализации.

Характеристика і риси епохи Просвітництва. Виникнення сфери громадського життя, де проводилися дебати щодо важливих для суспільства проблем. Масонство як складова частина Просвітництва, філософія цієї епохи. Своєрідність українського Просвітництва.

Творчість відомої виконавиці Наталії Єщенко, піаністки, педагога, виконавиці, науковця. Її монографічні сольні концерти, присвячені творчості окремих композиторів, виступи у складі фортепіанного дуету, у супроводі симфонічного оркестру, лекції-концерти.

Нацiонально-полiтична та культурно-освітня активність Українського Січового Стрілецтва. Громадська діяльність січових стрiльцiв у Закарпатті серед місцевого населення. Маніфестації як спосіб поширення національних поглядів, популяризації української ідеї.

Місце і роль просвітництва у популяризації культурно- мистецьких надбань етноменшин. Визнання поліетнічного характеру українського суспільства, розбудова соціокультурного середовища і духовного розвитку етносів. Напрямки науково-дослідної роботи музеїв.

Основні напрями і форми просвітницької роботи земських установ губернії. Її роль для розвитку політичного, суспільно-економічного та культурного життя Херсонського регіону, у пробудженні національної свідомості населення і розширенні його світогляду.

Вплив Києво-Могилянської Академії на розвиток освіти, науки, культури українського народу та збереження й передача наступним поколінням духовного життя. Створення школи вищого типу та часи загострення соціальних, національних і релігійних відносин.

Розгляд напрямків просвітницької діяльності М. Федоровського – військового і громадського діяча, подвижника української культури, педагога, дослідника, публіциста. Вивчення діяльності ремісничо-грамотного училища, започаткованого 1868 р. в Єлисаветграді.

Вплив прогресивної діяльності українського студентства на розвиток просвітництва в еміграції в першій половині ХХ ст. Особливості підтримки вітчизняних просвітницьких ініціатив державними інституціями європейських країн, сприяння національній освіті.

Нова українська еміграція та організація таборового життя. Українська еміграція в Німеччині та Австрії по другій світовій війні. Політичні біженці та переміщені особи після Другої світової війни. Налагодження національно-культурного життя, шкільництва.

Аналіз просвітницької діяльності Київського фізико-математичного товариства, Харківського математичного та Новоросійського математичного товариства. Організація публічних лекцій, видавнича діяльність, розробка підручників, обмін науковою інформацією.

Історичні передумови виникнення братств в XV ст. Організація навчального процесу Львівської братської школи. Київська та Луцька братські школи. Вклад у боротьбу за визволення від гніту польських загарбників, та у заснування Києво-Могилянської академії.

Аналіз проукраїнської діяльності відомого канадійського діаспорянина, мовознавця і літературознавця, доктора філософії, славістики Ярослава Григоровича Розумного. Його роль у представленні інтересів українців у діаспорі, координації міжнародних зв’язків.

Відмінні риси, якими володів австрійський освічений абсолютизм в порівнянні з режимами в інших німецьких державах другої половини XVIII ст. Теорія і політика освіченого абсолютизму у сучасному науковому дискурсі і врахування поглядів науковців сучасності.

Еволюція національного руху на Поділлі, розвиток культурно-освітніх процесів. Передумови становлення подільського товариства "Просвіта" на початку ХХ ст. та основні аспекти його діяльності. Розвиток просвітницького руху на Правобережній Україні.