Дискусії про соціальні ролі сучасної Кліо у рецепції польської історіографії
Формування масової свідомості населення Польщі. Демократизація та комерціалізація національної культури й історії. Наукова оцінка соціальної ролі академічної історіографії. Підвищення авторитету історичного знання та довіри до істориків в суспільстві.
| Рубрика | История и исторические личности |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 24.07.2024 |
| Размер файла | 52,2 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Серед польських істориків, які ототожнюють себе з традиційним академічним історіописанням, існує виразне усвідомлення ризиків суспільного ангажування історіографії. Йдеться про те, щоб у бажанні знайти порозуміння із сучасними інтересами (не кажучи вже про поточну політичну кон'юнктуру) не втратити, а зберегти й підтримувати основні професійні імперативи як пізнавального, так і морального ґатунку.
Фундаментальний із таких видається прагненням до пізнання та трансляції історичної правди. У цьому сенсі польські «альтернативні» («неконвенційні») підходи до історичної нарації, з їхнім наголосом на культурній зумовленості і багатоманітності історичних репрезентацій, відсутності пієтету до традиційного академічного історіописання, в певних їхніх виявах (афірмативна, «цифрова історія», «публічна історія») відзначаються більше чи менше виразною відмовою від концепції єдиної істини, натомість ставлять наголос на соціальній придатності, прикладних функціях історичного знання і пропонують «інклюзивну» історію, зіперту на потенціал аматорів, як альтернативу «ексклюзивній», суто академічній. Так чи інакше, але питання про те, яким чином видозмінити професійну історіографію, щоб надати їй нових значень як чинника соціального розвитку, залишається на часі.
Наприклад, як показують пропозиції щодо тем і напрямів, які мають бути обговорені на майбутньому ХХІ Загальному з'їзді польських істориків у Білостоку у вересні 2024 р., воно буде серед ключових, що перебуватимуть на конференційному столі [50].
Вважаємо, що й українським історикам не завадить знайомитися з досвідом інших історіографій у сенсі долання все ще міцних упереджень щодо взаємин академічної історії із широкою громадськістю. Можна продовжувати розглядати себе як «касту просвітлених», які відсторонено споглядають тлінний світ, вперто ігнорувати непрофесійну аудиторію, зарозуміло не помічати думку «профанів» про нашу професію, і взагалі триматись подалі від «неосвіченого демосу». А можна дослухатись до заклику Джонатана Ціммермана із Пенсільванського університету: «Історики, ви потрібні громадськості! Але й вам також потрібна громадськість. Не відвертайся від неї, як багатьох із нас навчили робити. Робота, на якій заощаджуєте, може вам дати ваших студентів. Або стати вашою власною» Останніми роками спостерігаємо справжній вибух активності деяких професійних іс-ториків у публічному просторі України, викликаний насамперед, як здається, потребами у протистоянні агресивній російській імперській історичній ідеології. Розпочато також реалізацію ініціатив у царині public history. [51, C. 4]. Проте, в будь-якому разі не буде зайвим пам'ятати про різницю між поняттями «публічний історик» і «публічний інтелектуал», і мати на оці, як здається, досить очевидну істину -- репутація історика, звертається він чи не звертається до широкої аудиторії, тримається на якості його текстів та історичної аналітики, а не на активності в медіа чи здатності бути переконливим на публічних майданчиках.
References / список літератури
1. Pomorskyi, Ya. Velyka zmina: Istoriia pered vyklykamy... Poslannia XX Zahalnoho z'izdu polskykh istorykiv do istorykiv Tsentralno-Skhidnoi Yevropy. Ukrainian Historical Journal, 2020, 1: 19-30 [in Ukrainian].
[Поморський Я. Велика зміна: Історія перед викликами... Послання XX Загального з'їзду польських істориків до істориків Центрально-Східної Європи. Український історичний журнал. 2020. № 1. С. 19--30].
2. Klio na wolnosci. Historiografia dziejow najnowszych w Polsce po 1989 r. Lublin, 2016. [in Polish].
3. Brzezinska, А. Historyk profesjonalista i spoieczenstwo. O potrzebie siuchania. Historyka: studia metodologiczne, 2021, 51: 41-61 [in Polish].
4. Muchowski, J. Spoieczna rola historii: Maria Ines LaGreca, Kalle Pihlainen i Jacques Ranciere. Historyka: studia metodologiczne, 2021, 51: 25-39 [in Polish].
5. Wojdon, J. Public history, czyli historia w przestrzeni publicznej. Klio. Czasopismo poswiecone dziejom Polski ipowszechnym, 2015, 34 (3): 25-41 [in Polish].
6. Wilkowski, М. Wprowadzenie do historii cyfrowej. Gdansk, 2013 [in Polish].
7. Szpocinski, A. Wspolczesna kultura historyczna. Kultura Wspolczesna, 2010, 1 (63): 9-17 [in Polish].
8. Pomian, К. Historia -- dzis. In: Historia -- dzis. Teoretyczne problemy wiedzy o przeszlosci. Krakow, 2014, pp. 19-36 [in Polish].
9. Historia w kulturze ponowoczesnej. Koncepcje -- metody -- perspektywy badawcze. Krakow, 2017 [in Polish].
10. Zamorski, К. Chy dzisiaj historia est nauka uzyteczna? In: Miadz.y nauka a sztuka: Wokol problemow wspolczesnej historii. Lublin, 2017, рр. 227-236 [in Polish].
11. Stobiecki, R. Wypelniajac «Kwestionariusz do oceny rocznej pracownikow naukowodydaktycznych...» Kilka uwag na temat stanu polskiej humanistyki, ze szczegolnym uwzgl^dnieniem historii. URL: https://ohistorie.eu/2021/05/23/wypelniajac-kwestionariusz-do-oceny-rocznej-pracownikow-naukowo-dydaktycznych-kilka-uwag-na-tematstanu-polskiej-humanistyki-ze-szczegolnym-uwzglednieniem-historii/ (Last accessed: 28.06.2022) [in Polish].
12. Spoleczny uzytek z historii: z Andrzejem Friszke rozmawia Jakub Muchowski. URL: http://www.miesiecznik.znak.com.pl/spoleczny-uzytek-z-historii/ (Last accessed: 28.06.2022) [in Polish].
13. Hayden White w Polsce: fakty, krytyka, recepcja. Krakow, 2019 [in Polish].
14. White, H. The Practical Past. Evanston, IL, 2014.
15. White, H. Przeszlosc praktyczna. Krakow, 2014 [in Polish].
16. 10 lat od Apelu z Blois. Debata akademicka w Instytucie Historii (od 1.10.2019 -- Wydzial Historii) UAM Poznan 13 listopada 2018 r. Sensus Historiae. Studia interdyscyplinarne, 2019, XXXVI (3): 118-158 [in Polish].
17. Kleinberg, Е., Scott, J.W., Wilder, G. Tezy o teorii i historii. Historyka: studia metodologiczne, 2019, 49: 289-299 [in Polish].
18. Witek, Р. Andrzej Wajda jako historyk: Metodologiczne studium z historii wizualnej. Lublin, 2016 [in Polish].
19. Domanska, Е. Historie niekonwencjonalne. Refleksja o przeszlosci w nowej humanistyce. Poznan, 2006 [in Polish].
20. Domanska, Е. Luka paradygmatyczna we wspolczesnej humanistyce. In: Mody. Teorie i praktyki. Poznan, 2018, рр. 17-32 [in Polish].
21. Domanska, Е. Historia egzystencjalna. Krytyczne studium narratywizmu i humanistyki zaangazowanej. Warszawa, 2012 [in Polish].
22. Domanska, Е. Nekros. Wprowadzenie do ontologii martwego ciala. Warszawa, 2017 [in Polish].
23. Solska, Е. Duch liberalizmu a projekt Europejskiej Przestrzeni Edukacyjnej. Lublin, 2011 [in Polish].
24. Solska, Е. Czas kultury naukowej. Lublin, 2019 [in Polish].
25. Radomski, А. Historiografia a kultura wspolczesna. Lublin, 2006 [in Polish].
26. Radomski, А. Internet -- Nauka -- Historia. Lublin, 2012 [in Polish].
27. Stanczak, А. Rozmowa z dr. hab. Andrzejem Radomskim, prof. UMCS w Lublinie. Wywiad przeprowadzony w grudniu 2020 przez Agnieszka Stanczak: Cyfrowa humanistyka -- nowy nurt w nauce. Kultura iHistoria, 2021, 40 (2): 125-132 [in Polish].
28. Wilkowski, М. Nowoczesna instytucja kultury w Internecie. URL: https://instytucje. wilkowski.org/dane/Nowoczesna_instytucja_kultury_w_Internecie.pdf (Last accesssed: 28.06.2022) [in Polish].
29. Traba, R. Historia stosowana jako subdyscyplina akademicka. Konteksty i propozycje. In: Historia -- dzis. Teoretyczne problemy wiedzy o przeszlosci, 2014, pp. 143-164 [in Polish].
30. Historia w wersji popularnej. Gdansk, 2015 [in Polish].
31. Historia w przestrzeni publicznej. Warszawa, 2018 [in Polish].
32. Public History in Poland. New York, 2021.
33. Nauki o cheloveke: istoria distsiplin. Moscow, 2015 [in Russian].
[Науки о человеке: история дисциплин. Москва, 2015].
34. Dyskusje. In: Historia -- dzis. Teoretyczne problemy wiedzy o przeszlosci. Krakow, 2014 [in Polish].
35. Witek, P., Mazur, M., Solska, E. (Eds). Historia w kulturze wspolczesnej. Niekonwencjonalne podejscia do przeszlosci. Lublin, 2011 [in Polish].
36. Wislicz, Т. Nowe tendencje w historiografii polskiej po 1989 roku. Raport diagnostyczny. URL: https://www.academia.edu/40075153/Nowe_tendencje_w_historiografii_polskiej_po_1989_roku_Raport_diagnostyczny (Last accessed: 28.06.2022) [in Polish].
37. Stobiecki, R. Spor o interpretacje PRL w publicystyce i historiografii polskiej po 1989 r. In: Historia. Przekaz i poznanie. Ksicga ku czci prof.J. Maternickiego. Rzeszow, 2000, рр. 169-182 [in Polish].
38. Portnov, A. Yedvabne i ne tilky. Pro polski dyskusii dovkola knyzhok Yana T. Grosa. In: Istorii dlia domashnoho vzhytku: Esei pro polsko-rosiisko-ukrainskyi trykutnyk pam'iati. Kyiv, 2013 [in Ukrainian].
[Портнов А. Єдвабне і не тільки. Про польські дискусії довкола книжок Яна Т. Ґроса. Кторн для домашнього вжитку: Есеї про польсько-російсько-український трикутник пам'яті. Київ, 2013].
39. Dudek, A. Historia i polityka w Polsce po 1989 roku. In: Historycy i politycy: polityka pami^ci w III RP. Warszawa, 2011 [in Polish].
40. Machcewicz, P. Spory o historic 2000--2011. Krakow, 2012 [in Polish].
41. Stobiecki, R. Rozne oblicza historycznego rewizjonizmu. Sensus Historiae. Studia interdyscyplinarne, 2015, XIX (2): 17-38 [in Polish].
42. Kula, М. Krotki raport o uzytkowaniu historii. Warszawa, 2020 [in Polish].
43. Pomian, K. Historia. Nauka wobec pami^ci. Lublin, 2006 [in Polish].
44. Windschuttle, К. The Killing of History: How a Discipline is Being Murdered By Literary Critics and Social Theorists. Sydney, 1994.
45. Evans, R. J. In Defense of History. New York, 1999.
46. Evans, R. Dzh. Na zakhyst istorii. Lviv, 2008 [in Ukrainian].
[Еванс Р Дж. На захист історії. Львів, 2008].
47. Radomski, А. Historiografia w postnowoczesnych, liberalnych demokracjach. In: Swiatoogl^dyhistoriograficzne. Lublin, 2002 [in Polish].
48. Pomorski, J. Homo metahistoricus. Studium szesciu kultur poznajacych historic. Lublin, 2019 [in Polish].
49. Pomorski, J. Polityzacja / mitologizacja historii, czyli w czym neuronauka (i metodologia) moze pomoc badaczowi historii najnowszej? Historia@Teoria, 2017, 4(6): 15-42 [in Polish].
50. XXI Powszechny Zjazd Historykow Polskich. Bialystok, 17--20 wrzesnia 2024. Propozycja sympozjum problemowego: Historia jako nauka dzis lub ochrona naukowego statusu historii. URL: https://historia.uwb.edu.pl/wp-content/uploads/2021/05/2.pdf (Last accessed: 28.06.2022) [in Polish].
51. Cauvin, T. Public History: A Textbook of Practice. New York, 2016.
Abstract
Discussions on the social roles of modern clio in the reception of polish historiography
Vitalii Yaremchuk
Doctor of Historical Sciences (Dr. Hab. In History), Professor,
Professor at M. Kovalskyi History Department
National University of Ostroh Academy (Ostroh, Ukraine)
The purpose of the study is to demonstrate the existence in modern Polish historiography of a constant interest in the problem of reducing the social impact of professional historiography in the modern world, and in Poland in particular, and to characterize the main approaches formulated by Polish historians.
The research methodology is based on the methods of historiographical analysis and synthesis, as well as historiographical comparative studies.
The scientific novelty is that, for the first time, the question of the Polish reception of the international discussion on the social role of historiography is analyzed. It has been found that over the last two decades or so, many Polish scholars have debated this issue and offered a variety of answers to overcome the growing alienation between academic historiography and social reality. It is shown that the use of Western historical thought has a significant impact on the formulation of research ideas and proposals of Polish colleagues. At the same time, Polish historians rely on the actual Polish social and intellectual context, and their conclusions are mostly original and not overloaded with intellectual borrowings.
Conclusions. In recent decades, part of the Polish historians' community has been thinking more and more about professional history, which is becoming less and less needed by society to restore lost positions and preserve its place in the intellectual and social life of the country. In order to increase public confidence in their profession, Polish historians are looking for ways to make historical knowledge more meaningful for the present and the future, for solving pressing problems, and for social progress. In this sense, it is often suggested either direct ideological support of certain social groups, processes, or phenomena (affirmative history), or closer interaction of historians with amateurs and enthusiasts of history, and an alliance between professional and non-academic ways of presenting the past (digital history, public history), or more active use of cognitive resources embedded in professional historical knowledge (traditional academic historiography).
Keywords: historical science, modern Polish historiography, social life, academic historiography, affirmative history, digital history, public history.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Становлення історичної науки у Польщі в період національного відродження. Просвітницька і романтична історіографія. Наукові школи позитивістської історіографії, інші напрямки польської історіографії другої половини XIX-початку XX ст. та їх представники.
реферат [46,0 K], добавлен 24.05.2010Друга світова війна як найбільш сфальсифікований період української історії. Проблема німецької освітньої політики у працях вітчизняних істориків, її місце в зарубіжній історіографії. Вивчення нацистської політики в Україні радянськими дослідниками.
реферат [23,0 K], добавлен 20.09.2010Предмет історіографії історії України. Основні етапи розвитку історіографії історії України. Місце історіографії в системі історичних наук. Зародження знань про минуле в формі культів. Поява писемності і її значення для накопичення історичних знань.
контрольная работа [27,3 K], добавлен 28.01.2012Спроба проаналізувати літературу, яка була видана в Білорусі і присвячена історії становлення Білоруської Народної Республіки. Аналіз немарксистської, радянської та сучасної історіографії. Характеристика основних етапів білоруської історичної науки.
статья [23,0 K], добавлен 14.08.2017Механізми реалізації просвітницького руху кооперативними діячами, політика польської влади до українського населення. Оцінка історичної ролі даного процесу. Завдання кооперації, зумовлені рівнем і потребами національного розвитку української спільноти.
статья [21,0 K], добавлен 14.08.2017Проблеми військової історії в першій половині ХХ ст. та стан російської історіографії щодо вивчення українського питання у Першій світовій війні. Суспільно-політичні процеси у Галичині в період війни. Місце українських земель у міжнародних відносинах.
статья [19,4 K], добавлен 27.08.2017Спроба загального аналізу наукового доробку сучасних українських та білоруських істориків з проблеми становища Православної церкви у Західній Україні та Західній Білорусі в складі ІІ Речі Посполитої, а також конфесійної політики польської влади.
статья [21,1 K], добавлен 11.08.2017Поняття "герб" в інтерпретації російських істориків. Проблеми формальної геральдики в роботах істориків XIX – початку XX ст. Теорії походження гербів у Росії у викладенні вітчизняних істориків. Генези особистих гербів дворянських родів Російської імперії.
реферат [37,0 K], добавлен 03.01.2011Політичний та соціальний лад в суспільстві Польщі після повалення комуністичної влади в 1989 р., переоцінка цінностей, формування нового морального та інтелектуального клімату. Аналіз основних праць з історії Польщі після отримання нею незалежності.
статья [10,4 K], добавлен 10.06.2010Створення міфу про Переяславську раду 1654 р. та спроби його спростувати (90-ті рр. ХХ ст.). Дискусії про події в Переяславі 1654 р. в сучасній українській історіографії. Відтворення повної картини дослідження змісту та значення подій в Переяславі 1654 р.
реферат [77,2 K], добавлен 22.06.2014
