Повстанський рух в пам’яті селян села Селисько на Львівщині

Висвітлення участі селян в Українському повстанському русі 1940-х рр. через призму спогадів жителів с. Селисько Львівської обл. Розгляд діяльності збройних відділів націоналістів на території Львівщини. Аналіз відомостей про партизанські загони та схрони.

Рубрика История и исторические личности
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 27.06.2024
Размер файла 1,6 M

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Схрон в Колтуна Дмитра (в Кутуна). Цю інформацію я записала від Яремка Левка Івановича 28 Записано 8 лютого 2022 р. від колишнього жителя с. Селисько Пустомитівського р-ну Яремка Левка Івановича, 1938 р. н., зараз проживає у м. Винники., 1938 р. н. «Про те, що саме в Кутуновому схроні перебуває легендарний комендант боївки СБ під псевдо «Левко», виказав якийсь зрадник. Але де той схрон -- ніхто не знав. Під вечір 4 січня 29 Літопис УПА, т. 36, с. 496, подає, що «Левко» (прізвище невідоме), комендант боївки СБ, заг. 03.01.1945 р. Як твердить очевидець, Яремко Левко Іванович, 1938 р. н., «в Літописі УПА допущена помилка. То було на Вілію, перед Святою вечерею 1945-го, 6-го січня». На табличці на намогильному хресті вказана дати 4 січня, тому і в тексті подаю дату 4 січня. до села приїхали облавники і зразу кинулись на подвір'я до Колтуна Дмитра. В стодолі в сіні сидів батько Колтуна Дмитра, Михайло. Він, зачувши, що йдуть облавники, втік зі стодоли -- вони бачили, як щось промайнуло, хтось пробіг. Облавники стали перекидати сіно в стодолі -- нікого не знайшли. Тоді перейшли до стайні. Відкинули, перевернули загату, стали металевими дротами протикувати землю і знайшли схрон під стайнею. Знайшли вхід до схрону, стали кричати, щоб «бандьори здавались». У схроні було четверо хлопців: Дмитро Колтун (1924 р. н.), Ярослав Яремко та Ярослав Ковалишин (обидва 1927 р. н.), і сам «Левко». «Левко» сказав хлопцеві, який виходив зі схрону останнім, щоб казав, що вже більше нікого там нема. Перед тим хлопці, які виходили зі схрону, прикрили «Левка» куфайками. Однак енкаведисти були проінформовані, що «Левко» там, і один спустився в схрон, розкрив куфайки і побачив партизана. «Левко» вистрелив в нього і попав йому в ліве плече вище від серця. Другим пострілом в висок «Левко», щоб не потрапити до рук енкаведистів, вкоротив життя собі».

І далі продовжує мій оповідач: «Вбитого «Левка» витягли, затягли під хату під грушку Дмитра Колтуна і залишили. Він там пролежав два дні. Люди боялись брати тіло, щоб хто не доповів і щоб енкаведисти не помстилися. Через два чи три дні зробили труну і тіло поховали на цвинтарі». Хто то робив, мій оповідач, Яремко Левко Іванович, не пам'ятає. Та вже в 1990-х роках Сурма Дмитро (Олексійович), 1923 р. н., на могилі «Левка» поставив металевий хрест. На табличці на хресті напис: «Тут спочиває герой Української Повстанської Армії, який загинув за волю України 4 січня 1945 р. Був молодим. Мав псевдо «Левко». Україну любив понад усе».

На Селиському цвинтарі, поряд з могилою «Левка», є ще декілька безіменних захоронень з такими ж намогильними, як в «Левка», хрестами. «Тут поховані повстанці», -- сказала мені одна із жінок, яка упорядковувала могили своїх родичів перед Великодніми святами. Вічне спочивання дай полеглим, Господи.

Хто зрадив, тобто хто доповів енкаведистам, що в тому схроні переховується «Левко», в селі точно не знав ніхто. Ходили чутки, що це зробив Володимир Яремко (Ладик Мартинів) зі Стандрівки. Він, той Ладик Мартинів зі Стандрівки, був двоюрідним братом мого оповідача Левка Яремка. Старший брат мого оповідача Ярослав Яремко казав Ладикаві, щоб він втікав, бо його партизани за зраду

«Левка» вб'ють, та той відповідав, що він ніякого відношення не має до тої справи, що він нічого не винен, що то наклеп. Він спокійно їздив на велосипеді зі Селиськ до Львова, не відчуваючи за собою ніякої провини, тобто не відчуваючи небезпеки. Однак партизани йому не повірили. Повірили наклепникові. І невинного молодого чоловіка свої ж, партизани, вбили.

Тих трьох хлопців, які з «Левком» були у схроні, -- Дмитра Колтуна та двох Ярославів, Яремка та Ковалишина, облавники поставили під стінку і хотіли розстріляти, та мама Ярослава Яремка (сусідка через пліт, Марина Микитова) дуже просила старшого з енкаведистів, ридьма ридала, щоб не вбивали її сина, всіх хлопців. Їх забрали до Винник (чи до тюрми, чи в міліцію -- мій співрозмовник не знає). Відпустили їх при тій умові, що вони зразу ж йдуть на фронт.

Отаку сторінку з партизанського життя Селиськ вдалось записати від малого на той час, але очевидця, 1938 р. н., Левка Івановича Яремка (Микитового).

Із настанням Незалежності України перед колишнім маєтком графа Потоцького, а нині селиською школою, свідомі жителі села насипали символічний Курган слави полеглим за волю України землякам. На березовому хресті на табличці виписані їхні імена. Щороку біля того хреста парохіяльний священник разом з громадою, під лопотіння синьо-жовтого та червоно-чорного прапорів, увіковічнює пам'ять загиблих земляків.

Повстанський рух у с. Селисько зафіксований в «Інформаційних документах структур ОУН на Львівщині» (за: [8])

Інформаційні документи структур ОУН на Львівщині:

№ 121. Вісті з Львівської області про військовий та суспільно-політичний стан. Не раніше 15 червня 1944 р. Львівщина. Останні вісті з терену

15.6.44 р. польсько-більшовицька банда зловила 4 селян зі с. Селиськ, що працювали на полі поблизу ліса.

№ 122. Вісті з Львівської області про військовий та суспільно-політичний стан. 4 липня 1944 р. Львівщина. ВІСТІ З ТЕРЕНУ

Поляки і німці пограбували такі села: Селиська, Товщів, Черепин, Лопушна, Жиравка [8, с. 60].

№ 146. Вісті з Бібрського повіту про військовий та суспільно-політичний стан. № 18. 12 жовтня 1944 р. ВІСТІ З ТЕРЕНУ ч. 18. За час 15-- 30.IX.1944 р.

14--18.ІХ.44 р. НКВД на спілку з польською міліцією перевело облави на такі села: Глібовичі Горішні, Підмонастир, Будьків, Суходіл, Лопушна. В згаданих селах зловлено 13 осіб.

Того самого дня ті самі більшовики в числі 500 осіб розстрільною пішли на ліс в сторону Селиська-Підтемне. В часі перемаршу через ліс вони вбили двох стрільців з сотні Голуба, трьох стрільців з куща ч. 2 зловлено і одного селянина з Суходолу [8, с. 243].

№ 133. Вісті з Львівської області про військовий та суспільно-політичний стан. Не раніше 5 грудня 1944 р. Львівщина. ВІСТІ З ТЕРЕНУ за місяць листопад 1944 р.

29.ХІ.44 зробили большевики облаву на с. Селиська, де вбили одного чоловіка, який ховався в криївці, що його большевики завважили, та забрали двох мужчин до армії [8, с. 131].

№ 137. Вісті з Львівського краю про військовий та суспільно-політичний стан. 3 червня 1945 р. Львівщина. ВІСТІ З ТЕРЕНУ за місяць квітень 1945 р.

19.IV.45 р. Відділ НКВД-истів в силі 500 вояків перевів облаву на с. Селиська (рівночасно на ліс). Під час облави на ліс знайшли криївку, в якій перебувало на той час 3 стрільців із СКВ та 5 дезертирів ЧА.

Заскочені більшовиками й не маючи змоги чинно боротися, члени СКВ розірвались гранатами, дезертири ЧА здались живими. Тих, що здались більшовикам живими, більшовики на місці розстріляли. Того ж дня зловили та забрали хлопця з 1927 р. [8, с. 173--174].

№ 212. «Стрілецькі Вісті». № 5. Травень 1945 р. З ВЛАСНИХ БОЇВ

14.4.1945 підвідділ к-ра Крутіжа в числі 40 вояків перевів наскок на переважаючого ворога, який намагався перевести акцію на с. Селиська, р-н Винники б. Львова.

Розбиваючи заставу на лісничівці під Штандерівкою, підвідділ навальним наступом спричинив панічну втечу ворога, який по через Селиська вицофався у напрямі с. Товщів.

Підвідділ переслідував ворога дальше, аж до с. Давидів, опісля повернувся у с. Селиська, в якому відбуто мітинг з населенням.

Населення палко вітало своїх захисників. Ворог потерпів втрат вбитими і раненими. Власних втрат не було жадних [8, с. 625].

Cписок учасників ОУН--УПА, які загинули на території Бібрського р-ну Львівської обл. в 1944--1953 рр., с. Селисько За Літописом УПА, т. 36. Переважна більшість відомостей, поміщених у цьому томі, взята із Державного архіву Львівської області. Авторка не повторює вихідних даних ДАЛО, а посилається на сторінки Літопису

«Богдан» (прізвище невідоме), нар. (?) у (?), районний провідник, заг. 19.11.1944, Селиська [9, с. 420].

Гавриленко Михайло Григорович -- «Зарян»,

«Зоряний», «Лівак», 30 років, нар. у с. Романів, кущовий, заг. 16 (17).12.1945, с. Селиська [9, с. 421]. Куропаль Яків Володимирович -- «Вир»,

«Бистрий», нар. (?) у (?), станичний с. Селисько, заг. 23.03--10.05.1945 р., с. Ясманичі [9, с. 453].

«Левко» (прізвище невідоме), нар. (?) у (?), комендант боївки СБ , заг. 03.01.1945 р., с. Селиська [9, с. 496].

Прима Василь (псевдо невідоме), нар. (?) у (?), сотенний куреня, заг. 17.10.1945 р., с. Селиська [9, с. 434].

Висновки

Комуністичний режим через відповідні репресивні органи влади здійснював політику терору, позбавляючи волі, майна. За час боротьби за незалежність десятки селян с. Селисько зазнали переслідування, були вбитими, позбавлені волі, вислані на спецпоселення в Сибір, залучені до примусової праці в умовах обмеження свободи, зазнали катувань, моральних страждань.

Українські повстанці зброєю, та, головне, силою свого духу стримували ту страшну здичавілу орду як німецьких, так і російських окупантів. Жертвували всім -- здоров'ям та життям не тільки своїм, а й своїх родин. «Воля або смерть». Цей вислів розуміли не як гасло, а як реальність.

Але була присутня і зрада, своїх, земляків, мотивована чи то страхом, чи то перевагою власних інтересів наживи, часто дріб'язкових («виказав, де є схрон, за плащ-палатку від москалів»).

Самопожертва одних і запроданство інших. Ці риси селищан мотивувались поділом на активних і пасивних (одні боролися самі -- інші чекали, що їм хтось щось дасть), багатих і бідних, духовно аристократичних (були високо освічені, брали участь у роботі «Лугу», читалень, підтримували національно-визвольний рух), та духовно «мізерних». Саме між цими двома протилежностями, активністю та пасивністю, постійно хиталося життя жителів села Селисько того часу.

Бібліографія

1. Кривава Москва: 22 червня 1941 року -- початок масових розстрілів у в'язницях Західної України. URL: https://uaua.top/23260/.

2. Про масові розстріли політичних в'язнів у тюрмах НКВС на заході України. URL: https://dailylviv. com/analytics/istoriya/pro-masovi-rozstrily-politychnykh-vyazniv-u-tyurmakh-nkvs-na-zakhodi-ukrayiny.

3. Мороз Володимир. Вступ. Літопис УПА. Т. 12. Воєнна округа УПА «Буг». Документи і матеріали 1943--1952. Кн. 1.

4. Українська повстанська армія. URL: https://uinp. gov.ua/informaciyni-materialy/viyskovym/ukrayinskapovstanska-armiya.

5. Содоль Петро. УПА 1943--49 рр. Довідник. НьюЙорк: Пролог, 1994.

6. Мороз Володимир. Дмитро Сойка-«Соловій». «Шлях перемоги». 2012. 11 квітня.

7. Мельник Василь. Рогатин в боротьбі за волю. Рогатин, 2005. 834 с.

9. Літопис УПА. Т. 13. Воєнна округа УПА «Буг». Документи і матеріали. 1943--1952. Кн. 2. Торонто; Львів, 2002.

10. Літопис УПА. Т. 36. Книга полеглих членів ОУН і вояків УПА Львівщини. Торонто; Львів, 2002.

11. З життя Лугів. Селиська, пов. Львів. Вісти з Лугу. Львів, 1934. Червень. Ч. 6.

12. Сливка Ю. Витоки і наслідки національної трагедії. Депортації. Західні землі Українии кінця 30-х -- поч. 50-х рр. Документи, матеріали, спогади. За ред. Ю. Сливки. Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України, 1996. Т. 1. С. 5--26.

13. Горбаль М. Перепис населення та його майнового стану села Селисько на Львівщині за 1940--1941 та 1950-й роки. Народознавчі зошити. 2020. № 4. С. 974--1009.

14. Ювілейна книга Української академічної гімназії у Львові. Філядельфія; Мюнхен, 1979.

15. Архів СБУ у Львівській обл. Спр. П 51254. Т. 2. Арк. 120.

16. Комар Я.В. Реабілітовані болгари на теренах Приазов'я. URL: http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/ handle/123456789/54961/Boychuk-41.pdf?sequence=1.

17. Горбаль М. Трагедія на хуторі Тарасово в лісі між селами Раківець і Селисько Пустомитівського району на Львівщині 21 березня 1944 року. Народознавчі зошити. 2020. № 5. С. 1202--1212.

References

Bloody Moscow: June 22, 1941 -- the beginning of mass shootings in prisons of Western Ukraine. Retrieved from: https://uaua.top/23260/ [in Ukrainian].

On the mass executions of political prisoners in NKVD prisons in Western Ukraine. Retrieved from: https://dailylviv.com/ analytics/istoriya/pro-masovi-rozstrily-politychnykh-vyazniv-u-tyurmakh-nkvs-na-zakhodi-ukrayiny [in Ukrainian].

Moroz, Volodymyr. Introduction Chronicle of the Ukrainian Insurgent Army. Military District of the UPA «Bug». Documents and materials 1943--1952 (Vol. 12, book 1) [in Ukrainian].

Ukrainian Insurgent Army. Retrieved from: https://uinp.gov. ua/informaciyni-materialy/viyskovym/ukrayinska-povstanska-armiya [in Ukrainian]. (1994). Sodol Peter. UPA 1943--49. Handbook. New York: Prologue [in Ukrainian].

Moroz, Volodymyr (2012, april 11). Dmytro Soyka -- «Nightingale». The Way of Victory [in Ukrainian].

Melnik, Vasil (Ed.). (2005). Rohatyn in the struggle for freedom. Rogatyn [in Ukrainian].

(2002). Chronicle of the Ukrainian Insurgent Army. Military District of the UPA «Bug». Documents and materials. 1943--1952 (Vol. 13, book 2). Toronto; Lviv [in Ukrainian].

(2002). Chronicle of the Ukrainian Insurgent Army. Book of fallen members of the OUN and soldiers of the Ukrainian Insurgent Army of Lviv region (Vol. 36). Toronto; Lviv [in Ukrainian].

(1934, June. From the life of Luhs. Seliska, pov. Lviv. News from Luh, 6 [in Ukrainian].

Slyvka, Yu. (Ed.). (1996). Origins and consequences of the national tragedy. Deportations. Western lands of Ukraine in the late 30's -- early 50s. Documents, materials, memoirs (Vol. 1, pp. 5--26) [in Ukrainian].

(2020). Census of population and its property in Selisko, Lviv region of 1940--1941 and 1950. Ethnographic notebooks, 4, 974--1009 [in Ukrainian].

(1979). Anniversary book of the Ukrainian Academic Gymnasium in Lviv. Philadelphia; Munich [in Ukrainian].

Archive of the Security Service of Ukraine in the Lviv region. Ref. P 51254 (Vol. 2, p. 120) [in Ukrainian].

Komar, Ya.V. Rehabilitated Bulgarians in the Azov region. Retrieved from: http://dspace.nbuv.gov.ua/bit- stream/handle/123456789/54961/Boychuk-41. pdf?sequence=1 [in Ukrainian].

(2020). A tragedy in Tarasovo hamlet in the forest between Rakivets and Selysko in Pustomyty district, Lviv region mart 21st, 1944. The Ethnology Notebooks, 4, 1202--1212 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.