У двох словах – століття боротьби й гідності!

Постава в роки самодержавного гноблення всього українського характеризує письменника А. Чехова, якого світ вважає росіянином. Сам Чехов у листуванні з провідними російськими діячами постійно наголошував, що він – українець. Присягався цим своєю творчістю.

Рубрика История и исторические личности
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 20.12.2023
Размер файла 48,2 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Очевидно, не втручаючись у наші внутрішні справи, мудрі німці дуже делікатно вирішили показати тим українським академічним науковцям, котрі за підтримки закордонних грантодавців намагаються применшити кількість втрат під час Голодомору-геноциду, своєрідний майстер-клас стосовно цього підрахунку.

В інформаційній довідці, котра була поширена в Бундестазі перед голосуванням, вказувалося, що українство в період того лихоліття зазнало мільйонів жертв. А конкретна загальна цифра виводилася по суті автоматично: після того, як втрати взимку 1932-1933 років (тобто, грудень, січень, лютий) були визначені в 3,5 - 3,9 мільйона осіб, зовсім не важко додати до цієї цифри жертви весни, літа й осені 1932-го й, особливо, весни й літа 1933-го, коли жнива смерті досягли свого апогею.

Тобто мудрі німці підказали, як сама по собі з'явиться цифра понад 10 мільйонів, про яку говорили їхні дипломати ще по свіжих слідах злочину.

А ще в тому документі зазначається: німецька сторона буде боротися з російськими наративами у висвітленні подій Голодомору-геноциду. І це має найбільше вплинути на голову Українського інституту національної пам'яті Антона Дробовича. Він як філософ чомусь і досі не може усвідомити, яку історичну відповідальність бере на себе, коли хоче утвердити в пам'яті як українців, так і цілого світу, що наших втрат було не більше чотирьох мільйонів. Ну хай п'ять! Але не більше п'яти з половиною - це точно!

А щоб добитися такого результату він уже відмовляється навіть від того, на що сам і погоджувався, коли йому, зовсім недосвідченому в цих підрахунках, довели з олівцем у руках. Зокрема, що мінімальна кількість втрат у 1932 - 1933 роках згідно первинних документів наших вітчизняних архівів становить 7 мільйонів 123 тисячі осіб.

Так, наприкінці 2021 року Антон Дробович не визнавав загальні втрати по УРСР в 9 мільйонів 108 тисяч 500. Але методику щодо встановлення мінімальної кількості втрат у 7 мільйонів 123 тисячі він вважав логічною. Тепер же продовжує завуальовувати історико-правову експертизу, де цифра втрат усього українства визначена в 10 мільйонів 500 тисяч, прикриваючись організованими ним негативними рецензіями на цей документ.

На жаль, недостатня фаховість Антона Дробовича та його команди в цій важливій для нашої історичної пам'яті проблемі чітко проглядається після ознайомлення з однією з рецензій, на яку він посилається, незважаючи на її нелегітимність. Скажімо, в ній чорним по білому написано: "якщо за верхню межу (втрат. - В. С.) брати 10,5 млн, - це означає, що трохи менше за половину всіх селян УСРР було заморено голодом".

З цього випливає, що ні сам рецензент, ні пан Дробович не знайомилися з даною експертизою - там йдеться про втрати українства в УСРР тільки в кількості 9 мільйонів 108 тисяч 500! Інші жертви - то померлі від Голодомору українці Кубані й Нижнього Подоння.

Очевидно, повторюється те, що сталося восени 2015 року, коли у Вашингтоні відкривався Монумент жертвам Голодомору-геноциду в Україні. Тоді з Києва було привезено проект звернення керівників українських наукових інституцій Північної Америки до голови Оргкомітету цієї події Михайла Савківа-молодшого з проханням не вживати на церемонії відкриття виразу "від семи до десяти мільйонів жертв", як це було прийнято в діаспорі десятки років, а говорити про 3,5 мільйона, що є московським наративом ще з 1989 року.

І директори Українського наукового інституту Гарвардського університету Сергій Плохій, Канадського інституту українських студій Володимир Кравченко, голова Наукового Товариства імені Шевченка у Нью-Йорку Григорій Грабович, президент Української вільної академії наук у США Альберт Кіпа та голова Північноамериканської асоціації українських наукових установ Віталій Чернецький своїми підписами просять усіх виступаючих називати саме 3,5 мільйона жертв, бо так кажуть Тімоті Снайдер, Андре Граціозі та Станіслав Кульчицький.

Тому напрошуються ще й такі слова Великого Кобзаря:

"Німець скаже: "Ви моголи".

"Моголи! моголи!" Золотого Тамерлана Онучата голі.

Німець скаже: "Ви слав'яне". "Слав'яне! слав'яне!"

Славних прадідів великих Правнуки погані!"...

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.