Битва при Листвені (1024 р.) та її сучасні уроки
Аналіз проблем, які виникли під час боротьби за Київський престол на початку ХІ ст. після смерті Київського князя Володимира Великого, коли загострилися усобиці між його синами. Вибір Мстиславом моменту початку руху на Київ та його відхід до Чернігова.
| Рубрика | История и исторические личности |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 25.11.2023 |
| Размер файла | 54,6 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
- практично всі автори (починаючи від Нестора літописця), які висвітлювали події Лиственської битви, звертали увагу на побудову бойового порядку військ Мстислава - нерівномірний їх розподіл по фронту. Для військової історії то цікавий момент - хоча на сьогодні і не новий, тисячі разів повторений у різних бойових діях останнього тисячоліття. Разом з тим, принцип нерівномірного розташування сил по фронту буде мати сенс лише тоді коли буде враховувати умови в яких проводяться бойові дії. Мстислав як раз враховував умови в яких мала проводитись битва: географію території, де будь-який більш-менш ефективний маневр військами у ході битви був обмежений; особливості нічного бою, коли спостереження за діями військ супротивника по всьому фронту було практично не можливим і всі дії військ Мстислава сприймались як раптові; погодні умови, які додавали напруженості, посилювали втому воїнів знижували їх реакцію. Більш того, у Мстислава був час на те щоб заздалегідь, повидну, розташувати бойовий порядок військ, а кожен із воїнів зрозумів де він знаходиться і що має робити у ході бою. Можна вважати, що саме за таких умов, побудований Мстиславом бойовий порядок його військ, був ефективним. А висновком є те, що побудова бойового порядку військ має залежати від географічних, тактичних, погодних умов, враховувати пору року та час доби, можливі дії супротивника і т д.;
- маємо звернути увагу і на особливість вибору моменту зайняття позицій та удару по ворогу у ході Лиственської битви. Загалом військо Мстислава займало позиції заздалегідь, розташовуючись з опорою на фортифікаційні укріплення місцевості. Тобто, розташування військ було таким, що однаково можливо атакувати супротивника і відбиватись від нього без зміни свого бойового порядку. Невідомо, чи то був такий задум Мстислава, чи то так сталось випадково, але таке розташування було достатньо вдалим і давало змогу без особливого маневру досить ефективно застосовувати свої сили.
Звичайно, такі дії могли бути характерними для обмеженої території, в ситуації коли доля війни вирішувалась однією битвою, а також коли будь-які резерви були відсутні. Такий досвід може бути корисний для організації бою в напів - чи повному оточенні або інших подібних ситуаціях;
- ще один висновок із Лиственської битви, на який необхідно було б звернути увагу - це вибір найбільш оптимального логістичного рішення, щоб військо вийшло до обраного місця не раніше і не пізніше встановленого часу. Очевидно, що обидві сторони, і Мстислав і Ярослав, мали це на увазі, тому виважено обирали шляхи висування. Але у обох князів були різні кінцеві пункти: у Ярослава - Чернігів, у Мстислава - Листвен. Скоріше за все Ярослав помилявся суто тактично і не врахував можливості сутички з Мстиславом не під Черніговом, а на шляху до нього. Тут висновок: приймаючи рішення на пересування військ необхідно передбачати сутичку з супротивником протягом всього маршруту, в найбільш вигідних для цього місцях і будувати відповідним чином похідний порядок;
переможний але не знищений ворог, продовжує бути небезпечним і після своєї поразки. Адже Ярослав не проминув можливості захопити Чернігівське і Тмутараканське князівство після смерті Мстислава. Можна думати, що і в ситуації коли б у Мстислава залишались нащадки, це б не зупинило Ярослава. Якими б не були домовленості з ураженим ворогом, у разі послаблення переможця, останній може стати його жертвою в будь який час. Думається, що така теза залишається актуальною і для нашого часу.
Висновки
Таким чином, битва при Листвені (1024 р.) була одною із вирішальних у завершенні усобиць князів та мала як політичне так і військове значення, а її уроки з військової точки зору і до сьогодні не втратили своєї актуальності. Ці уроки навчають командирів і командувачів прискіпливому ставленню до комплектування частин та підрозділів фахівцями відповідної кваліфікації, здобування і своєчасного використання розвідувальних даних під час планування та ведення бою, організації взаємодії між усіма силами, засобами та органами управління, ретельної побудови бойового порядку відповідно до обстановки, яка склалася, проведення логістичних заходів, спрямованих на всебічне забезпечення бою.
Список використаних джерел
1. Бондар О. М. Білоус річка дев'яти фортець. Чернігів, 2022. 76 с.
2. Буряченко В., Колесник С. Мстислав Хоробрий і «Золота доба» Чернігова. День. 2003. 26 верес. (№ 171). С. 8.
3. Грушевський М. С. Історія України-Руси: у 10 т. Нью-Йорк: Видавниче товариство Книгоспілка, 1954. Т 2. 633 с.
4. Журавльов Д. В. Визначні битви та полководці української історії. Харків: Клуб сімейного дозвілля, 2013. 416 с.
5. Коваленко В. П., Шекун О. В. Летописный Листвен (к вопросу о локализации). Советская археология. 1984. № 4. С. 62-74.
6. Криворучко О. І. Дискусійні аспекти боротьби Ярослава Володимировича за Київський стіл. Наукові записки ВДПУ ім. М. Коцюбинського. Сер. Історія: Збірник наукових праць. 2009. Вип.15. С. 9-14.
7. Повість врем'яних літ: Літопис (За Іпатським списком) / Пер. з давньоруської, післяслово, комент. В. В. Яременка. Київ: Рад. письменник, 1990. 558 с.
References
1. Bondar O. M. (2022) Bilous richka deviaty fortets. [Belous River of Nine Fortresses] Chernihiv, 76 s. [in Ukrainian].
2. Buriachenko V., Kolesnyk S. (2003) Mstyslav Khorobryi i “Zolota doba” Chernihova. [Mstislav the Brave and the “Golden Age” of Chernihiv] Den. 26 veres. (№ 171). S. 8. [in Ukrainian].
3. Hrushevskyi M. S. (1954) Istoriia Ukrainy-Rusy [History of Ukraine-Russia]: u 10 t. Niu-York: Vydavnyche tovarystvo Knyhospilka, T. 2. 633 s. [in Ukrainian].
4. Zhuravlov D. V. (2013) Vyznachni bytvy ta polkovodtsi ukrainskoi istorii. [Significant battles and commanders of Ukrainian history] Kharkiv: Klub simeinoho dozvillia, 416 s. [in Ukrainian].
5. Kovalenko V. P., Shekun O. V. (1984) Letopysnyi Lystven (k voprosu o lokalyzatsyy). [Letopisny Lystven (to the question of localization)] Sovetskaia arkheolohyia. № 4. S. 62-74. [in Russian].
6. Kryvoruchko O. I. (2009) Dyskusiini aspekty borotby Yaroslava Volodymyrovycha za Kyivskyi stil. [Discussion aspects of Yaroslav Volodymyrovych's struggle for the Kyiv table.] Naukovi zapysky VDPU im. M. Kotsiubynskoho. Ser. Istoriia: Zbirnyknaukovykhprats. Vyp.15. S. 9-14. [in Ukrainian].
7. Povist vremianykh lit: Litopys (Za Ipatskym spyskom) [The story of the ancient years: Chronicle (According to the Ipatsky list)] / Per. z davnoruskoi, pisliaslovo, koment. V. V. Yaremenka. Kyiv: Rad. pysmennyk, 558 s. [in Ukrainian].
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Розгляд реформ у різних сферах життя за часів правління князя Володимира Великого. Боротьба Володимира Великого за Київський престол. Вплив релігійної реформи князя Володимира на розвиток Київської Русі. Напрямки зовнішньої політики в часи Володимира.
презентация [2,1 M], добавлен 18.04.2019Короткий нарис життєвого шляху великого князя київського Володимира Мономаха, його місце в історії українського народу. Основні характерні риси Мономаха, що визначили напрямки його внутрішньої та зовнішньої політики. Війни з половецькими ханами.
реферат [17,8 K], добавлен 10.10.2010Біографічні відомості про народження та дитинство, сім'ю руського державного і політичного діяча з варязької династії Рюриковичів, князя новгородського. Завоювання Володимиром київського престолу, його походи. Увічнення пам'яті князя Володимира.
презентация [1,2 M], добавлен 12.11.2013Зрівняльний аналіз характеру та основних етапів економічного розвитку України в складі Російської та Австро-Угорської імперії на початку XIX сторіччя. Причини наростання націоналістичного руху, його пригноблення радянськими керманичами, та результати.
шпаргалка [34,8 K], добавлен 29.01.2010Політична та соціальна обстановка в Україні після смерті Богдана Хмельницького, підготовка та здійснення Конотопського походу, оцінка його наслідків. Зміна політичної обстановки у Європі після Конотопської битви та втілення в життя ухвали Гадяцької унії.
дипломная работа [137,5 K], добавлен 13.06.2010Аналіз основних причин зростання національного руху в Наддніпрянській Україні в кінці ХІХ – початку ХХ століття. Конфлікт всередині Революційної української партії та його наслідки. Національно-революційна течія під керівництвом М. Міхновського.
курсовая работа [38,5 K], добавлен 19.09.2010Розгляд та аналіз питання історії взаємин Русі з візантійським Херсоном-Корсунем. Виявлення символотворчої ролі цього міста у справі навернення на християнство київського князя Володимира й організації церковно-культурного життя в тогочасному Києві.
статья [43,6 K], добавлен 18.08.2017Боротьба руського народу проти німецьких, шведських і данських феодалів на початку XIII ст. Олександр Невський і його роль у відбитті натиску з північного заходу: перемога на берегах Неви, Льодове побоїще, битва при Раковорі. Значення здобутих перемог.
реферат [27,7 K], добавлен 23.08.2010Київська Русь як державне утворення, її роль в історії українського народу. Князь Володимир Великий як реформатор Русі, його досягнення. Смерть Великого Князя. Князь Ярослав Мудрий, його битви та досягнення. Захід могутності та величі Давньої Русі.
реферат [34,9 K], добавлен 07.02.2012Юрій Довгорукий в історії України, його формування як особистості. Узагальнення життя Юрія в період від приблизно 90 р. XI ст. до 1157 р. Моральні якості характеру. Політика захоплення Київського князівства. Початок боротьби між росіянами й українцями.
реферат [25,0 K], добавлен 03.01.2016
