Організаційно-правові та кадрові аспекти функціонування системи судочинства у німецьких окупаційних зонах України 1941-1944 рр.: сучасна вітчизняна історіографія

Утім, вочевидь не всі судді та адвокати окупованих західноукраїнських областей потрапили до рук сталінського НКВС, оскільки персональний склад суддівського корпусу дистрикту «Галичина» засвідчує, що чимало їх виконували аналогічні посадові обов'язки й до вторгнення радянської влади в Галичину у вересні 1939 р. Факти на підтвердження цієї тези наводяться в дослідженні Л. Трепак та публікаціях інших авторів. Так, Т. Мартиненко та К. Кондратюк, вивчивши автобіографічні дані суддів ДГ, встановили, що більшість їх мали відповідний досвід роботи в довоєнних польських судових органах (Мартиненко, Кондратюк, 2013: 270).

Дослідники по-різному оцінюють ефективність роботи місцевих судів та адвокатури в період нацистської окупації України. Проте всі вони сходяться на думці про те, що саме завдячуючи їх роботі, нехай і в спрощеному варіанті, без повноцінної нормативно-правової бази, як це було в РКУ та ВЗО, цивільне населення все ж могло певним чином захистити свої права та інтереси в цивільному чи кримінальному провадженні.

Водночас, як встановлює А. Іваненко, у РКУ частина представників суддівського корпусу допускали службові зловживання корупційного характеру. Одержання хабарів, використання праці осіб, які перебували під слідством, у власних корисливих цілях - ці та інші факти стали нормою поведінки багатьох представників окупаційного судового персоналу. А от більшість адвокатів, хоч і серед них були ті, хто завищував вартість наданих юридичних послуг, фактично вимагаючи одержання хабарів, таки допомагали людям, які потрапили в біду (Іваненко, 2020: 386).

Особисті долі людей, які в окупаційний період працювали суддями та адвокатами, складалися по-різному. У найбільш повному вигляді ця проблематика вивчена А. Іваненко, яка доводить, що, повернувшись, радянська влада «не забула» з ними поквитатись, і більшість із них були засуджені на тривалі терміни позбавлення волі. Найбільш жорсткі установки діяли щодо колишніх суддів. І навіть у незалежній Україні лише невелика частина цих осіб була реабілітована. А ось доля адвокатів була не такою трагічною. У цьому плані радянські спецслужби діяли вибірково. Лише за умови встановлення обтяжуючих обставин, зокрема проведення ними «антирадянської агітації» під час захисту своїх підзахисних чи то в офіційних виступах, колишніх окупаційних адвокатів таки було покарано (Іваненко, 2020: 398). Як наголошують М. Беланюк і Т. Вронська, багато хто з них втратив можливість працювати за фахом, оскільки Наркомат юстиції СРСР рекомендував не залишати їх на роботі в радянських юридичних установах (Беланюк, Вронська, 2019: 133). Особиста ж повоєнна доля окупаційних суддів та адвокатів дистрикту «Галичина» лише подекуди конкретизована у вже названій праці Л. Трепак (Трепак, 2020).

Висновки

Зникнення ідеологічних і цензурних обмежень, розсекречення й полегшення доступу до раніше закритих архівних масивів, уведення цих документів до наукового обігу, а також освоєння новітнього дослідницького інструментарію створило фундамент для комплексного студіювання проблем, пов'язаних із функціонуванням системи окупаційного судочинства в усіх окупаційних зонах України воєнної доби. Існуючий український історіографічний наратив не лише окреслює коло аспектів, без опрацювання яких неможливо скласти повноцінне уявлення про характер окупаційного режиму та засоби організації місцевого соціуму на захоплених Вермахтом землях, а й містить продуктивно розроблені сегменти цієї багатопланової й складної теми. Наведена в цих публікаціях інформація недвозначно переконує в тому, що німецькі окупанти створили (хай і в обмеженому варіанті) можливості доступу місцевого населення до правосуддя. Виняток із цього правила встановлювався для «расових ворогів» нацизму, яким були євреї. Німецька адміністрація всіх окупаційних зон України змушена була створювати систему органів місцевого судочинства, аби перекласти на їхній персонал урегулювання повсякденних проблем населення в цивільних правовідносинах і кримінальній сфері. Ще одну причину створення цих структур автори вбачають у необхідності забезпечення правомірної поведінки місцевого населення, яка закріплювалась у відповідних німецьких правових приписах. Суди та адвокатура відігравали важливе значення в розв'язанні численних суперечок та проблем місцевого соціуму, які були органічним виявом будь-якого повсякдення.

Для отримання місцевими мешканцями різних видів правової допомоги з боку сформованої німецькою владою системи органів судочинства та адвокатури було створено систему нормативних актів, які врегульовували порядок формування цих органів і забезпечували їх організаційно-правове, матеріально-технічне функціонування. У Райхскомісаріаті «Україна» та військовій зоні окупації діяли законодавчі та нормативноправові акти у сфері кримінального, цивільного та процесуального права. А от у дистрикті «Галичина» для цього застосовувалося законодавство Другої Речі Посполитої. Проте у ВЗО, на відміну від інших окупаційних зон України, дослідники встановили суттєву невідповідність між матеріальним і процесуальним правом, наявність значної кількості неузгодженої між собою нормативно-правової бази. Водночас військові швидко реагували на потреби щойно сформованої системи судочинства, але ця поспішність призводила до постійного перегляду продукованої ними нормативної бази, змін у повноваженнях уже створених судових органів. Адміністрація ж РКУ тяжіла до впровадження стабільної, кодифікованої нормативної бази, хоч ініціативність її юридичних служб дещо відставала від реальних потреб правового врегулювання правовідносин місцевого населення. Також потребує уточнення, а то й узгодження понятійно-термінологічний апарат, що характеризує функціонування органів судочинства. Основними дефініціями, які продовжують застосовуватись у більшості праць українських спеціалістів з цієї теми, є «місцеві» та «ненімецькі» суди, «адвокати» та «правові порадники».

На відміну від дослідників системи органів судочинства в дистрикті «Галичина», історики, які вивчають аналогічну ситуацію в інших окупаційних зонах України, досить детально реконструювали проблему кадрового заміщення посад у цих юридичних структурах. Завдяки аналізу архівних кримінальних справ на колишній персонал органів судочинства РКУ та ВЗО А. Іваненко змогла реконструювати особистісний вимір співпраці місцевих правників з окупаційною адміністрацією. Їх переважну більшість становили фахівці, які розпочали свою професійну діяльність ще в період існування Російської імперії, але з відомих причин втратили це право за більшовицької окупації України. Проте були серед них і представники інших професій, здебільшого гуманітарних. Основними мотиваціями, які й призвели цих людей до співпраці з окупантами, стали безпрецедентно важкі умови життя, необхідність елементарного фізичного виживання, підтримки близьких та рідних. Частина персоналу органів системи судочинства не витримала спокус, які випливали з власного службового статусу, і їх вразило таке ганебне явище, як хабарництво. Водночас аналогічна ситуація в ДГ усе ще потребує детального студіювання. Відомі дослідження не розкривають цих аспектів теми.

Особиста післявоєнна доля персоналу органів судочинства в умовах чергової радянської окупації також найкраще реконструйована на документах РКУ та ВЗО.

Спеціалістами встановлено, що більшість суддів і частина адвокатського корпусу цих окупаційних зон, навіть незважаючи на поважний вік, була піддана жорстоким репресіям радянської влади. Усі вони були заарештовані та отримали кримінальні покарання у вигляді значних термінів позбавлення волі.

Радянська влада відслідковувала кадровий склад створених у повоєнний період юридичних установ і за умови перебування їх працівників в окупації встановлювала заборону на їхню роботу за фахом. І навіть у незалежній Україні колишні засуджені судді та адвокати так і не були реабілітовані. Причина цього криється не лише у формалізованому підході уповноважених на ці дії державних установ до реабілітаційної процедури, а й у тому, що своєю практичною діяльністю ці люди обрамлювали окупаційний режим у його легітимну, юридичну площину. Проте одночасно діяльність органів системи судочинства позитивно впливала на функціонування місцевого соціуму, розв'язання багатьох проблем місцевого населення, надаючи йому можливість, хай і обмеженого, доступу до правосуддя.

Отже, визначальними тенденціями окресленого сегменту історіографії слід вважати:

1. Інтеграцію важливої тематичної ніші в науковий та суспільний дискурс як повноцінного об'єкту дослідження.

2. Виявлення, систематизацію та актуалізацію нових джерельних масивів, які до того були недоступні для науковців.

3. Початок концептуалізації й теоретизації акумульованого емпіричного матеріалу, його інтерпретації в широких контекстах європейської та світової історії.

4. Відмову від демонізації та стигматизації тих категорій українського населення, які в період Другої світової війни, задля виживання свого і своїх родин, змушені були в різний спосіб співпрацювати з окупантами.

5. Розширення смислових рамок характеристики окупаційних і тоталітарних режимів на території України.

6. Наповнення новим змістом стратегій поведінки членів підокупаційного соціуму в умовах воєнних екстрем.

7. Формування нових гіпотез і дослідницьких моделей для студіювання екзистенційних станів, конфліктогенних зон і перехідних періодів в історії України та інших держав.

Джерела і література

1. Беланюк М.В., Вронська Т.В. Перші кроки відновлення органів юстиції на визволеній від нацистів території України (1943 - 1944 рр.). Інформація і право. 2019. Вип. 2. С. 129-140.

2. Гончаренко О. Судова та управлінсько-розпорядча практика установ окупаційної адміністрації Рейхскомісаріату «Україна» у сфері припинення сімейних правовідносин (1941 - 1944 рр.). Часопис української історії. 2009 а. Вип. 16. С. 59-64.

3. Гончаренко О. Застосування елементів радянського законодавства в управлінськорозпорядчій практиці установ Райхскомісаріату «Україна» на початковому етапі становлення гітлерівського окупаційного режиму: постановка проблеми (друга половина 1941 - початок 1942 рр.). Часопис української історії. 2009 б. Вип. 18. С. 163-165.

4. Гончаренко О. Функціонування правових відділів органів місцевого управління в системі судочинства Рейхскомісаріату «Україна» (1941 - 1944 рр.). Часопис української історії. 2009 в. Вип. 14. С. 78-82.

5. Гончаренко О. Інститут правових радників у системі судочинства Рейхскомісаріату «Україна» (1941-1944 рр.). Науковий часопис НПУ іменіМ.П. Драгоманова. Серія: Історичні науки. 2010. Вип. 6. С. 120-125.

6. Гончаренко О.М. Функціонування окупаційної адміністрації Райхскомісаріату «Україна»: управлінсько-розпорядчі та організаційно-правові аспекти (1941 - 1944рр.). К.: НПУ імені М.П.Драгоманова, 2011.

7. Гончаренко О. Місце обласних управ у системі гітлерівського окупаційного апарату влади: процес створення, службові компетенції, характеристики керівників (1941 - 1942). Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Історія. 2020. Вип. 31. С. 53-62.

8. Гуцал П., Бажан, О. Багряний відблиск «золотого вересня» (політичні репресії на Тернопільщині у 1939 - 1941 рр.). З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ. 2009. Вип. 1. С.182-193.

9. Колісник Н. Проблеми нормативно-правового забезпечення роботи місцевих судових установ на теренах Райхскомісаріату Україна (1941-1944 рр.). Гілея: науковий вісник. 2014. Вип. 91. С. 93-97.

10. Куницький М.П. Соціально-правовий статус місцевого населення Райхскомісаріату «Україна» (1941-1944 рр.): Київ: ПП «НВЦ «Профі», 2014.

11. Левченко Ю.І. Судовий апарат німецьких адміністративно-територіальних одиниць України у роки окупації: 1941-1944 рр. Вісник академії праці і соціальних відносин Федерації профспілок України: науковий збірник. 2011. Вип. 4. С. 115-120.

12. Лисенко О.Є. Дослідження історії Другої світової війни у сучасній Україні: основні тенденції та перспективи. Український історичний журнал. 2011. Вип. 4. С. 165-194.

13. Луцький О. Львів під радянською окупацією 1939-1941 рр. Український визвольний рух. 2006. Вип. 7. С. 102-110.

14. Мартиненко Т.І., Кондратюк, К.К. Соціальна історія Львова часів німецької окупації крізь призму матеріалів судочинства: джерелознавчий аспект. Вісник Львівської комерційної академії. 2013. Вип. 11. С. 268-278.

15. Петренко І.Д. Нацистський окупаційний режим на Кіровоградщині 1941 - 1944 рр. (серія «Архівні документи свідчать»). - Кіровоград: Центрально-Українське видавництво. 2014.

16. Рекотов П.В. Німецько-фашистський окупаційний режим в Україні 1941-1944 (Історико-правовий аспект): автореф. дис.... канд. юрид. наук: 12.00.01. Харків, 1997. 19 с.

17. Самсонюк Тетяна Миколаївна Поляки Рівненщини в умовах становлення радянського тоталітарного режиму (1939 - 1941 рр.). 07.00.01 - історія України. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук. Острог, 2015. 285 с.

18. Трепак Л.М. Організація ненімецького судочинства у Польському Генеральному губернаторстві. Історико-правовий часопис. 2017. Вип. 2. С. 176-181.

19. Трепак Л. М. Утворення та діяльність місцевих судів у Польському Генеральному губернаторстві у роки Другої Світової війни. Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні: матеріали XXIV звітної науково-практичної конференції. Львів: Юридичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка, 2018 а. С. 88-91.

20. Трепак Л.М. Організація та діяльність адвокатури і нотаріату в Польському Генеральному губернаторстві у роки Другої світової війни (1939 - 1945 рр.). Часопис Київського університету права. 2018 б. Вип. 4. С. 77-81.

21. Трепак Л. М. Німецькі окупаційні суди та судочинство як складова нацистського тоталітарного режиму в Галичині (1941-1944 рр.). Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.01 - теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень. Львівський національний університет імені Івана Франка, Львів, 2020. 268 с.

22. Олійник Ю.В., Завальнюк О.М. Нацистський окупаційний режим в генеральній окрузі «Волинь-Поділля» (1941 - 1944рр.). Хмельницький: Поліграфіст-2, 2012.

23. Іваненко А.О. Місцеві судові установи, адвокатура та нотаріат у системі окупаційного апарату влади Райхскомісаріату «Україна» та військової зони окупації (19411944рр.): соціально-правові виміри. Чернігів: ПАТ «ПВК»Десна», 2020.

24. Шайкан В.О. Стан системи судочинства на території Рейхскомісаріату «Україна» та військової зони в роки гітлерівської окупації. Сторінки воєнної історії України: Зб. наук. статей. 2007. Вип. 11. С. 205-210.

References

1. Belaniuk M.V., Vronska, T.V. (2019). Pershi kroky vidnovlennia orhaniv yustytsii na vyzvolenii vid natsystiv terytorii Ukrainy (1943-1944 rr.). [The first steps of restoring justice bodies in the territory of Ukraine liberated from the Nazis (1943-1944)]. Informatsiia ipravo [Information and law]. Kyiv. Issue 2. P. 129-140. [in Ukrainian].

2. Honcharenko O. (2009 a). Sudova ta upravlinsko-rozporiadcha praktyka ustanov okupatsiinoi administratsii Reikhskomisariatu «Ukraina» u sferi prypynennia simeinykh pravovidnosyn (19411944 rr.). [Judicial and managerial-administrative practice of institutions of the occupation administration of the Reichskommissariat «Ukraine» in the sphere of termination of family legal relations (1941-1944)]. Chasopys ukrainskoi istorii. [Journal of Ukrainian History]. Kyiv. Issue 16. P. 59-64. [in Ukrainian].

3. Honcharenko O. (2009 b). Zastosuvannia elementiv radianskoho zakonodavstva v upravlinsko-rozporiadchii praktytsi ustanov Raikhskomisariatu «Ukraina» na pochatkovomu etapi stanovlennia hitlerivskoho okupatsiinoho rezhymu: postanovka problemy (druha polovyna 1941 - pochatok 1942 rr.). [Application of elements of Soviet legislation in the management and administrative practice of institutions of the Reichskommissariat «Ukraine» at the initial stage of formation of the Hitler occupation regime: Problem Statement (second half of 1941 - beginning of 1942)]. Chasopys ukrainskoi istorii. [Journal of Ukrainian History]. Kyiv. Issue 18. P. 163-165. [in Ukrainian].

4. Honcharenko O. (2009 v). Funktsionuvannia pravovykh viddiliv orhaniv mistsevoho upravlinnia v systemi sudochynstva Reikhskomisariatu «Ukraina» (1941-1944 rr.). [Functioning of legal departments of local government bodies in the judicial system of the Reichskommissariat «Ukraine» (1941-1944).]. Chasopys ukrainskoi istorii. [Journal of Ukrainian History]. Kyiv. Issue 14. P. 78-82. [in Ukrainian].

5. Honcharenko O. (2010). Instytut pravovykh radnykiv u systemi sudochynstva Reikhskomisariatu «Ukraina» (1941-1944 rr.). [Institute of legal advisers in the system of judicial proceedings of the Reichskommissariat «Ukraine» (1941-1944)]. Naukovyi chasopys NPU imeni M.P.Drahomanova. [Scientific journal of M.P.Dragomanov National Pedagogical University]. Kyiv. Issue 6. P. 120-125. [in Ukrainian].

6. Honcharenko O. (2011). Funktsionuvannia okupatsiinoi administratsii Raikhskomisariatu «Ukraina»: upravlinsko-rozporiadchi ta orhanizatsiino-pravovi aspekty (1941-1944 rr.). [Functioning of the occupation administration of the Reichskommissariat «Ukraine»: managerialadministrative and organizational-legal aspects (1941-1944)]. Kyiv: NPU named by M. P. Dragomanov. [in Ukrainian].

7. Honcharenko O. (2020). Mistse oblasnykh uprav u systemi hitlerivskoho okupatsiinoho aparatu vlady: protses stvorennia, sluzhbovi kompetentsii, kharakterystyky kerivnykiv (1941 - 1942). [The place of regional administrations in the system of Hitler's occupation apparatus of power: the process of creation, official competencies, characteristics of leaders (1941 -1942)]. Naukovi zapysky Vinnytskoho derzhavnoho pedahohichnoho universytetu imeni Mykhaila Kotsiubynskoho. [Scientific Papers of the Vinnytsia Mykhailo Kotsyiubynskyi State Pedagogical University]. Vinnitsa. Issue 31. P. 53-62. [in Ukrainian].

8. Hutsal P., Bazhan O. (2009). Bahrianyi vidblysk «zolotoho veresnia» (politychni represii na Ternopilshchyni u 1939-1941 rr.). [Crimson glare of the «Golden September» (political repressions in the Ternopil region in 1939-1941)]. Zarkhiviv VUChK-HPU-NKVD-KHB. [From the archives of VUCHK-GPU-NKVD-KGB]. Kyiv. Issue 1. P. 182-193. [in Ukrainian].

9. Kolesnik N. (2014). Problemy normatyvno-pravovoho zabezpechennia roboty mistsevykh sudovykh ustanov na terenakh Raikhskomisariatu Ukraina (1941-1944 rr.). [Problems of regulatory support for the work of local judicial institutions on the territory of the Reichskommissariat of Ukraine (1941-1944)]. Hileia: naukovyi visnyk [Hileya: Scientific Bulletin]. Kyiv. Issue 91. P. 9397. [in Ukrainian].

10. Kunytskyi M.P. (2014). Sotsialno-pravovyi status mistsevoho naselennia Raikhskomisariatu «Ukraina» (1941-1944 rr.). [Social and legal status of the local population of the Reichskommissariat «Ukmine»(1941-1944)]. Kyiv: Profi. [in Ukrainian].

11. Levchenko Yu. I. (2011). Sudovyi aparat nimetskykh administratyvno-terytorialnykh odynyts Ukrainy u roky okupatsii: 1941-1944 rr. [Judicial apparatus of German administrative-territorial units of Ukraine during the years of occupation: 1941-1944]. Visnyk akademiipratsi i sotsialnykh vidnosyn Federatsii profspilok Ukrainy. [Journal of Academy of Labour, Social Relations Federation of Trade Unions of Ukraine]. Kyiv. Issue 4. P. 115-120. [in Ukrainian].

12. Lysenko O. E. (2011). Doslidzhennia istorii Druhoi svitovoi viiny u suchasnii Ukraini: osnovni tendentsii ta perspektyvy. [Research of the history of the Second World War in Modern Ukraine: main trends and prospects]. Ukrainskyi istorychnyi zhurnal. [Ukrainian Historical Journal]. Kiev. Issue 4. P. 165-194. [in Ukrainian].

13. Lutsky O. (2006). Lviv pid radianskoiu okupatsiieiu 1939-1941 rr. [Lviv under the Soviet occupation of 1939-1941]. Ukrainskyi vyzvolnyi rukh. [Ukrainian liberation movement]. Lviv. Issue 7. P. 102-110. [in Ukrainian].

14. Martynenko T. I., Kondratyuk K. K. (2013). Sotsialna istoriia Lvova chasiv nimetskoi okupatsii kriz pryzmu materialiv sudochynstva: dzhereloznavchyi aspekt [Social History of Lviv during the German occupation through the prism of judicial proceedings: source studies aspect]. Visnyk Lvivskoi komertsiinoi akademii. [Bulletin of the Lviv Commercial Academy]. Lviv. Issue 11. P. 268-278. [in Ukrainian].

15. Petrenko I. D. (2014). Natsystskyi okupatsiinyi rezhym na Kirovohradshchyni 1941 - 1944 rr. (seriia «Arkhivni dokumenty svidchat»). [The Nazi occupation regime in the Kirovohrad region of 1941-1944 (series «archival documents testify»)]. Kirovograd: Central Ukrainian Publishing House. [in Ukrainian].

16. Rekotov P. V. (1997). Nimetsko-fashystskyi okupatsiinyi rezhym v Ukraini 1941-1944 (Istoryko-pravovyi aspekt): avtoref. dys.... kand. yuryd. nauk: 12.00.01. [The German-fascist occupation regime in Ukraine 1941-1944 (historical and legal aspect): abstract of the dissertation., PhD of juridical sciences]. Kharkiv. [in Ukrainian].

17. Samsonyuk Tatyana Nikolaevna (2015). Poliaky Rivnenshchyny v umovakh stanovlennia radianskoho totalitarnoho rezhymu (1939-1941 rr.). 07.00.01 - istoriia Ukrainy. Dysertatsiia na zdobuttia naukovoho stupenia kandydata istorychnykh nauk. [Poles of the Rivne region in the conditions of the formation of the Soviet totalitarian regime (1939-1941). 07.00.01 - history of Ukraine. Dissertation for the degree PhD of historical sciences]. Ostrog. [in Ukrainian].

18. Trepak L. M. (2017). Orhanizatsiia nenimetskoho sudochynstva u Polskomu Heneralnomu hubernatorstvi [Organization of non-German legal proceedings in the Polish general governorate]. Istoryko-pravovyi chasopys. [Historical and legal journal]. Lviv. Issue 2. P. 167-181. [in Ukrainian].

19. Trepak L. M. (2018 a). Utvorennia ta diialnist mistsevykh sudiv u Polskomu Heneralnomu hubernatorstvi u roky Druhoi Svitovoi viiny [Formation and activity of local courts in the Polish general governorship during the Second World War]. Problemy derzhavotvorennia i zakhystuprav liudyny v Ukraini: materialy XXIV zvitnoi naukovo-praktychnoi konferentsii. [Problems of state creation and protection of human rights in Ukraine: Proceedings of the XXIV Reporting Scientific and practical conference]. Lviv: Faculty of Law of Ivan Franko Lviv National University. P. 8891. [in Ukrainian].

20. Trepak L. M. (2018 b). Orhanizatsiia ta diialnist advokatury i notariatu v Polskomu Heneralnomu hubernatorstvi u roky Druhoi svitovoi viiny (1939 - 1945 rr.).[Organization and activity of the bar and notary office in the Polish general governorate during the Second World War (1939-1945)]. Chasopys Kyivskoho universytetu prava. [Law Review of Kyiv University of Law]. Kiev. Issue 4. P. 77-81. [in Ukrainian].

21. Trepak L. M. (2020). Nimetski okupatsiini sudy ta sudochynstvo yak skladova natsystskoho totalitarnoho rezhymu v Halychyni (1941-1944 rr.). Dysertatsiia na zdobuttia naukovoho stupenia kandydata yurydychnykh nauk za spetsialnistiu 12.00.01 - teoriia ta istoriia derzhavy i prava; istoriia politychnykh i pravovykh uchen. [Dissertation for the degree of candidate of Legal Sciences in specialty 12.00.01 - theory and history of state and law; history of political and Legal Studies]. Lviv. [in Ukrainian].

22. Oleynik Yu. V., Zavalnyuk O.M. (2012). Natsystskyi okupatsiinyi rezhym v heneralnii okruzi «Volyn-Podillia» (1941-1944 rr.). [Nazi occupation regime in the General District «VolynPodillia» (1941-1944)]. Khmelnitsky: Polygraphist-2. [in Ukrainian].

23. Ivanenko A. A. (2020). Mistsevi sudovi ustanovy, advokatura ta notariat u systemi okupatsiinoho aparatu vlady Raikhskomisariatu «Ukraina» ta viiskovoi zony okupatsii (1941-1944 rr.): sotsialno-pravovi vymiry. [Local judicial institutions, advocacy and notaries in the system of the occupation apparatus of the power of the Reichskommissariat «Ukraine» and the military occupation zone (1941-1944): Socio-LegalDimensions]. Chernihiv: Desna. [in Ukrainian].

24. Shaikan V. A. (2007). Stan systemy sudochynstva na terytorii Reikhskomisariatu «Ukraina» ta viiskovoi zony v roky hitlerivskoi okupatsii [State of the judicial system on the territory of the Reichskommissariat «Ukraine» and the military zone during the years of Hitler's occupation]. Storinky voiennoi istorii Ukrainy. [Pages of military history of Ukraine]. Kiev. Issue 11. P. 205210. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru