Українська революція 1917 – 1921 років: погляд із сьогодення

Суттєвий вплив на політику Антанти щодо України мали її відносини з німецько австрійським блоком як під час війни, так і після її завершення. У липні 1919 р. Директорія спробувала відновити військово-політичні відносини з Німеччиною. Більше того, частина професійних офіцерів - українців УГА наполегливо пропонувала створити незалежну Українську державу під керівництвом ерцгерцога Вільгельма Габсбурга, а це не лише створювало проблеми у відносинах між УНР і ЗУНР, але й мало вплив на політику держав Антанти [50, с. 99, 106, 112]. А найвагомішим аргументом у політиці держав Антанти щодо України став той, що її зміцнення могло посилити Центральні держави, з якими в України склалися кращі взаємини. Усі інші фактори - слабкість збройних сил, певна неконсолідованість суспільства і політичної еліти відігравали другорядну роль [26, с. 216 - 217].

Узагалі, основним чинником, що визначав політику Великої Британії, Франції, США, Польщі щодо України, були не їхні антиукраїнські настрої, як це часто фігурує в дослідженнях вітчизняних істориків, а їх національні інтереси. А вони у 1920 р. вимагали встановлення торговельно-економічних відносин з Росією, що мали якимось чином компенсувати жахливі матеріальні втрати періоду Першої світової війни. Окрім того, в умовах, коли вирішувалася доля війни і миру, майбутного всього світу, українське питання і не могло отримати достатньої уваги з боку світових лідерів. Крапку в остаточному визначенні політики держав Антанти поставила сама Радянська Росія, що визнала п'ять прибалтійських держав, відмовилася від революційного походу на Європу, прийняла лінію Керзона за кордон між Росією та Польщею, примирилася з Румунією щодо Бессарабії, припинила втручання у справи Середньої Азії тощо.

Отже, можна зробити висновок: хоч зовнішні фактори, особливо в умовах повоєнного перерозподілу кордонів, мали серйозний вплив на поразку української національної державності у 1919-1921 рр., однак вони визначалися, передусім, внутрішніми характеристиками українського національного руху, а також національними інтересами держав-переможниць. Низка факторів, що характеризували тогочасний український національний рух та дії його проводу - слабкість, відсутність зваженої зовнішньої політики Директорії, її лівизна, зв'язки українських дипломатів з Німеччиною й Австрією тощо - не створювали стимулів для держав-переможниць підтримати українську національну державність.

Таким чином, є всі підстави погодитися із загальними висновками щодо причин поразки Української революції 1917-1921 років, що містяться у відповідному Зверненні Президента

По-перше, хибні ідеологічні установки: орієнтація на федерацію з Росією та дурман соціалістичної та комуністичної доктрин, які розпалювали класову та соціальну ненависть між різними верствами українського суспільства і робили його вразливим перед зовнішнім ворогом.

По-друге, недалекоглядний, короткозорий пацифізм українських очільників, який завадив вчасно створити справжнє українське військо, тверезо оцінити загрозу з боку Росії для незалежної України і твердо підготуватися до зовнішньої агресії що з боку білих, що зі сторони червоних.

По-третє, відсутність міжнародної підтримки України в роки вирішальної сутички з росіянами, що залишило її сам-на-сам з агресором.

По-четверте, брак внутрішньої єдності, політичні чвари, анархія, отаманщина, як головні перешкоди на шляху до української державності.

Література

1. Ангел Євген Петрович. Вікіпедія [Електронний ресурс] - Режим доступу: wikipedia.org.ua.

2. Базилевський В. Холодний душ історії. /Володимир Базилевський. - К.: "Ярославів Вал", 2008. - 673 с.

3. Белые армии, черные генералы. - Ярославль, 1991. - 286 с.

4. Божко О. Українці на фронтах громадянської війни 1917-1921 рр. /Олег Божко [Електронний ресурс] - Режим доступу: https://www.google.com.ua.

5. Верстюк В.Ф., Горобець В.М., Толочко О.П. Україна і Росія в історичній ретроспективі: Українські проекти в Російській імперії. /В.Ф. Верстюк, В.М. Горобець, О.П. Толочко - К., 2004. - 370 с.

6. Верстюк В., Осташко Т Діячі Української Центральної Ради. Біографічний довідник. /В. Верстюк, Т Осташко. - К., 1998. - 254 с.

7. Винниченко В. Відродження нації: У 3 ч. - /В. Винниченко. К.; Відень, 1920.

8. Част. 3. - 542 с.

9. Вікіцитати [Електронний ресурс]. - Режим доступу: wikiguote.org

10. Врангель П. Воспоминания генерала барона П.Н. Врангеля: В 2 ч. - М., 1992.

11. Т . 2. - 543 с.

12. Галушко К. Український вимір Лютневої революції 1917 року в Російській імперії. 24 лютого 2017 р. /Кирило Галушко. Дзеркало тижня. Україна. 2017, №7. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://gazeta.dt.ua/HISTORY/ ukrayinskiyvimir-lyutnevoyi-revolyuciyi-1917-roku

13. Герасименко К.В. Махно; Деникин А.И. Большевистский переворот. /К. Герасименко, А.И. Деникин. - Запорожье, 1990. - 70 с.

14. Головченко В. Українсько-антантівські переговори 1919. /В. Головченко // Українська Дипломатична енциклопедія. - К., 2004. - Т. 2. - 765 с.

15. Городня Н. Зовнішньополітичні фактори поразки української національної державності 1917-1920 рр.: критичний аналіз. /Н. Городня [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://papers.univ.kiev.ua/1/istorija /.

16. Гражданская война и военная интервенция в СССР: Энциклопедия. - 2-е изд.

17. М., 1987. - 712 с.

18. Гражданская война на Украине 1918 - 1920: Сб. документов и материалов в 3 т., 4 кн. - Т 2. - К., 1967. - 654 с.

19. Гречко А.А. На страже Союза Советских Социалистических Республик. /А.А. Гречко //Военно-исторический журнал. - 1972. - № 12. - С. 2 - 10.

20. Григор'єв Никифор Олександрович. Вікіпедія [Електронний ресурс] . - Режим доступу: wikipedia.org.ua.

21. Гриневич Л. Військове будівництво в Радянській Україні (1917 - початок 30-х років ХХ ст.) //Історія українського війська (1917 - 1995). - Львів, 1996. - 435 с.

22. Гриф секретности снят: Потери Вооруженных Сил СССР в войнах, боевых действиях и военных конфликтах: Статистическое исследование. - М., 1993. - 532 с.

23. Грицак Я. Нарис історії України: Формування модерної української нації ХІХ

24. ХХ століття. /Я. Грицак. - К., 1996. - 389 с.

25. Гриценко А. Політичні сили в боротьбі за владу в Україні (кінець 1917 - початок 1919 рр.). - К., 1993. - 275 с.

26. Грушевський М. Хто такі українці і чого вони хочуть. - К., 1991. - 35 с.

27. Гунчак Т Симон Петлюра та євреї. /Тарас Гунчак. - К.:"Либідь", 1993. - 46 с.

28. Деникин А.И. Поход на Москву ("Очерки русской смуты"). /А.И. Деникин.

29. К., 1990. - 265 с..

30. Деникин А. Очерки русской смуты. Вооруженные силы юга России.

31. Распад Российской империи. Октябрь 1918 - январь 1919. - Минск, 2002. - 305 с.

32. Держалюк М. Міжнародне становище України та її визвольна боротьба у 1917-1922 рр. /М. Держалюк - К., 1998. - 240 с.

33. Дещинський Л., Панюк А. Міжнародні відносини України. /Л. Дещинський, А. Панюк. - К., 2001. - 355 с.

34. Документи трагічної історії України (1917 - 1927 рр.). - К., 1999. - 435 с. Енциклопедія українознавства. - Т 4. - 1962. Перевидання в Україні. - Львів,

35. 1994. - 755 с.

36. Історія українського війська. Третя частина. Збройні сили сучасної доби. - Львів, 1936. - 568 с.

37. Копиленко О.Л., Копиленко М.Л. Держава і право України 1917 - 1920. /

38. Л. Копиленко, М.Л. Копиленко. - К. 2000. - 232 с.

39. Кравченко Б. Соціальні зміни і національна свідомість в Україні ХХ ст. / Б. Кравченко. - К., 1997. - 211 с.

40. Кравчук М.В. Правові основи будівництва національних Збройних сил України в 1914 - 1993 рр. (організація, структура, штати): Історико-правове дослідження. / М.В. Кравчук. - Івано-Франківськ, 1997. - 285 с.

41. Кремень В., Табачник Д., Ткаченко В. Україна: альтернативи поступу: Критика історичного досвіду. / В. Кремень, Д. Табачник, В. Ткаченко. - К., 1996.

42. 155 с.

43. Крушельницкий А.В., Молодцыгин М.А. Становление РККА как армии дружбы и братства народов. / А.В. Крушельницкий, М.А. Молодцыгин // Боевое содружество советских республик. - М., 1982. - С. 23-29.

44. Липинський Вячеслав Казимирович. /Вікіпедія. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: wikipedia.org

45. Лист до Д. Антоновича //Симон Петлюра: Статті. - К., 1993. - 150 с.

46. Лисяк-Рудницький І. Вклад Галичини в українські визвольні змагання. /

47. Лисяк-Рудницький // Історичні есе. - Т. 2. - 355 с.

48. Махно Нестор Иванович. /Составитель В.Ф. Верстюк. - К.:Дзвін, 1991. - 192 с.

49. Махно Нестор Іванович. Вікіпедія [Електронний ресурс]. - Режим доступу: wikipedia.org.ua.

50. Мірчук П. Українська державність 19171920. / П. Мірчук. - Філадельфія, 1967. - 235 с.

51. Міхновський М. Самостійна Україна. -К., 2003. - 35 с.

52. Молодцыгин М.А. Социальный и национальный состав Красной Армии в годы гражданской войны. / М.А. Молодцыгин //Армия и общество 1900 - 1941 гг.: Статьи, документы. - М., 1999. - С. 121 - 143.

53. Мордалевич Юліан Арсентійович. Вікіпедія [Електронний ресурс]. - Режим доступу: wikipedia.org.ua.

54. Найман О. Єврейські партії та об'єднання України (1917-1925 рр.). - К., 1998.

55. 122 с.

56. Нариси історії дипломатії України /За ред. В. Смолія. - К., 2001.545 с.

57. Національні меншини України у ХХ столітті: політико-правовий аспект. - К., 2000. - 165 с.

58. Пестушко Костянтин Юрійович. Вікіпедія [Електронний ресурс]. - Режим доступу: wikipedia.org.ua.

59. Політичні партії в умовах трансформації українського суспільства. Генеза багатопартійності в Україні. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: info-library.com. ua/books-text-6752.html

60. Поляков Ю.А. Советская страна после окончания гражданской войны: территория и население. /Ю.А. Поляков. - М., 1986. - 150 с.

61. Радченко Л. Сучасна історіографія національно-демократичної революції

62. в Україні 1917-1920 рр. /Л. Радченко. - Х., 1996. - 288 с.

63. Революция на Украине по мемуарам белых. - М., Л.: Государственное издательство, 1930. - 435 с.

64. Романчук О. Ультиматум. Хроніка одного конфлікту між Раднаркомом РРФСР і Центральною Радою. /О. Романчук. - К., 1990. - 62 с.

65. Скрипник Микола. Ленін про Україну. /Микола Скрипник. //ЛІВА. Інтернетжурнал. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: liva.com.ua.

66. Солдатенко В. Єврейське представництво в Центральній Раді. /В. Солдатенко // Єврейське населення Півдня України: історія та сучасність. Тези до наукової конференції 19-20 листопада 1992 р. - Запоріжжя, 1992. - С. 54-66

67. Солдатенко В.Ф. Українська революція: Історичний нарис. - К., 1999. - 195 с.

68. Соловйова В. Українська дипломатія у країнах Центральної Європи 19171920 рр. /В. Соловйова. - Донецьк, 2004. - 185 с.

69. Старух О. Український трикутник: унітаристи, самостійники, федералісти. / О. Старух // Українська революція: 1917 - поч. 1918. Проблеми, пошуки, узагальнення. Збірник наукових статей. - Запоріжжя, 1998. - С. 68 - 86

70. Струк Ілько Тимофійович. Вікіпедія [Електронний ресурс]. - Режим доступу: wikipedia.org.ua.

71. Терпило Данило Ількович. Вікіпедія [Електронний ресурс]. - Режим доступу: wikipedia.org.ua.

72. Тютюнник Ю. З поляками проти Вкраїни. /Ю. Тютюнник. - Державне видавництво України, 1924. - 101 с.

73. Удовиченко О. Україна у війні за державність: Історія організації і бойових дій Українських Збройних Сил 1917 - 1921. /О. Удовиченко - К.: Вид-во "Україна", 1995. - 206 с.

74. Україна під час революції 1917 - 1920 рр. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.litopys.com.ua /encyclopedia/khronolog-ya-rozvitku-pod y/khronologya-rozvitku-ukra-ni-p-d-chas-revolyuts-1917-1920-rr/

75. Українські політичні партії XIX - початку XX століть. //Вікіпедія. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: wikipedia.org /wiki

76. Українські політичні партії у боротьбі за державність. /Інтернет-бібліотека: навчальна література. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://ibib.ltd.ua / index.html

77. Українська Центральна Рада. Документи і матеріали. - Т 1. - К.: Наукова думка, 1996. - 452 с.

78. Устименко В. Політичні причини етноконфліктних ситуацій. /Володимир Устименко. //Проблеми вивчення історії Української революції 1917-1921 рр., 2013, випуск 9. - С. 45-64.

79. Чучупак Василь Степанович. Вікіпедія [Електронний ресурс]. - Режим доступу: wikipedia.org.ua.

80. Шанковський Л. Українська Галицька Армія: Воєнно-історична студія. / Л. Шанковський - Вінніпег, 1974. - 274 с.

81. Щусь О.И. О некоторых вопросах военного строительства на Украине в 1919 (на примере деятельности Киевского военного округа). /О.И. Щусь //Украина в 1917-1921 гг.: Некоторые проблемы истории: Сборник научных трудов. - К., 1991. - С. 204 - 226.

82. Яцюк В.М. Військово-політична діяльність Директорії УНР (1918-1920): Автореф. дис. ... канд. іст. наук. /В.М. Яцюк. - Х., 2000. - 35 с.

Размещено на Allbest.ru