Підприємці та підприємництво у борошномельному виробництві Півдня України пореформеної доби

Достатньо активно до бізнесових практик у цій галузі промисловості долучалися і підприємниці Херсонщини. Серед власників борошномельних підприємств губернії в 1895 р., за даними автора, останні складали 8,3% (12 осіб). Головним чином мешкали вони у повітах губернії, були землевласницями і переважно влаштовували невеликі борошномельні підприємства в своїх економіях. У цьому контексті слід згадати графиню Л. Мусіну-Пушкіну, яка володіла млином в с. Ільїнському Одеського повіту, німкеню Поліну Фельдзер, млин якої в Єлисаветградському повіті діяв ще з 1855 р., а також етнічних полячок, мешканок Тирасполя -- Ядвигу Мальгерб та Франциску Клишевич. Хоча більшість їхніх млинів і мали незначні обсяги виробництва -- до 2 тис. руб.

Виняток становив лише паровий млин грекині Софії Лазаріді з Одеси, який виготовляв борошна на 242 тис. руб.Там же. С. 948-955.

Меншою мірою жінки були представлені серед заможних мірошників Таврійської губернії. Їх тут було усього дві -- Єва Вільмс, господарка млина в Гальбштадті (річний обіг -- 120 тис. руб.), а також Марія Демікелі, яка мала значне борошномельне підприємство в Сімферополі. Утім можна констатувати, що наприкінці ХІХ ст. жіноцтво належало до групи економічно активного населення Півдня України. Прагнучи до самореалізації та фінансової незалежності від чоловіків вони багато в чому могли реалізувати себе в приватному бізнесі, зокрема і в борошномельному виробництві.

Зрештою наведений матеріал переконливо свідчить, що підприємництво у цій царині економіки південноукраїнських губерній розвивалося достатньо динамічно. Технічне оснащення млинів у пореформений період покращилося, а потужність двигунів та обсяги виготовлення борошна суттєво збільшилися. Отже, можна констатувати, що в другій половині ХІХ ст. традиційне млинарство на Півдні України все більше набувало рис великого промислового виробництва. Водночас у регіоні все активніше відбувалася акумуляція капіталів, створювалися потужні акціонерні компанії. Тож ситуацію на борошномельному ринку надалі визначали головним чином власники великих товарних млинів, а також борошномельні компанії та товариства, як от: товариство “Нібур і К°”, Бахмутське акціонерне товариство борошномельної справи, Південноросійське акціонерне товариство борошномельної та крупорушної справи в Павлограді та ін.

Відповідно і прошарок млинарів регіону (не втрачаючи своїх поліетнічних характеристик) продовжував зростати, що обумовило загострення конкуренції в цій галузі промисловості. Однак головну роль тут, як і раніше, відігравали німецькомовні млинарі, а також єврейське та російське купецтво. Українська частка у складі підприємницького загалу регіону, який вдавався до бізнесових практик у борошномельній галузі, залишалася незначною. Адже представники ділових кіл, які займалися млинарством на Півдні України і мали українське походження (селяни та дворяни) переважно володіли невеликими млинами, які обслуговували потреби навколишніх населених пунктів.

References

1. Afanasev, P. (1893). Mukomol'noe i krupyanoe proizvodstvo. In Fabrichnozavodskaya promyshlen-nost' i torgovlya Rossii (рр. 77-88). Sankt-Peterburg. [in Russian].

2. Belyavskaya, N. P., Eremina, L. P., & Zinchenko, I. I. (2017). Grigorij Vejnshtejn. Lichnost'. Gorod. Vremya. Kherson. [in Russian].

3. Erokhina, O. V. (2014). Nemetskij faktor v razvitii mukomol'nogo proizvodstva do 1917 g. (na primere Yuzhnorusskogo regiona i Povolzh'ya). Al'manakh sovremennoj nauki i obrazovaniya, 11, 57-61. [in Russian].

4. Hurzhii, I. (1962). Rozvytok tovarnoho vyrobnytstva i torhivli na Ukraini (z kintsia XVIII st. do 1861 roku). Kyiv. [in Ukrainian].

5. Ivanov, A. N. (1909). Vserossijskie s"ezdy mukomolov, ikh vozniknovenie i organizatsiya. In Mukomol'noe delo vRossii (рр. 179-206). Odessa. [in Russian].

6. Lyashchenko, P. I. (1910). Mukomol'naya promyshlennost' Rossii i inostrannye potrebitel'skie rynki. Sankt-Peterburg. [in Russian].

7. Melnyk, L. (1972). Tekhnichnyj perevorot na Ukraini u XIX st. Kyiv. [in Ukrainian].

8. Mikulin, A. A. (1897). Fabrichno zavodskaya i remeslennaya promyshlennost' Odesskogo gradonachal'stva Khersonskoj gubernii i Nikolaevskogo Voennogo gubernatorstva. Odessa. [in Russian].

9. Moskaliuk, M. (2019). Boroshnomel'na promyslovist' ukrains'kykh hubernij Rosijs'koi imperii u druhij polovyni ХІХ -- na pochatku ХХ st. Naukovi zapysky Ternopil's'koho natsional'noho pe-dahohichnoho universytetu imeni V. Hnatiuka. Ser. Istoriia, 1, 60-66. [in Ukrainian].

10. Ogloblin, A. P. (1925). Ocherki istorii ukrainskoj fabriki. Predkapitalisticheskaya fabrika. Kiev. [in Russian].

11. Ostasheva, N. (2004). Mukomol'noe proizvodstvo. In Nemtsy Rossii: ehntsiklopediya (Vol. 2, pp. 573-575). Moscow. [in Russian].

12. Reisikh, V. G. (1909). Ocherk razvitiya mukomol'nogo dela v Rossii. In Mukomol'noe delo vRossii (рр. 18-46). Odessa. [in Russian].

13. Selikhov, M. N. (1912). Russkoe mukomol'e v bor'be s germanskoj konkurentsiej na mezhdunarodnom rynke: prichiny upadka nashego ehksporta i mery k pooshhreniyu vyvoza rus. muki za granitsu. Sankt-Peterburg. [in Russian].

14. Shmidt, A. (1863). Materialy dlya geografii i statistiki Rossii, sobrannye ofitserami General'nogo shtaba: Khersonskaya guberniya (Vol. 2). Sankt-Peterburg. [in Russian].

15. Skalkovskii, A. (1865). Zapiski o torgovykh i promyshlennykh silakh Odessy. SanktPeterburg. [in Russian].

16. Stokolosa, T. A. (2019). Natsional'nyj sklad pidpryiemtsiv u boroshnomel'nij promyslovosti Pravoberezhnoi Ukrainy u druhij polovyni ХІХ -- na pochatku ХХ st. Naukovyj visnyk Uzhhorods'koho natsional'noho universytetu -- Scientific Bulletin of Uzhgorod National University. Series: International Relations, 6, 33-39 [in Ukrainian].

17. Venger, N. V. (2009). Mennonitskoe predprinimatel'stvo v usloviyakh modernizatsii Yuga Rossii: mezhdu kongregatsiej, klanom i rossijskim obshhestvom (1789-1920). Dnipropetrovsk. [in Russian].

18. Yashyn, V. O. (2013). Tradytsionalizm i modernizatsiia. Yevrejs'ke naselennia Katerynoslavschyny j Khersonschyny v sotsial'no-kul'turnykh ta ekonomichnykh protsesakh druhoi polovyny XIX stolittia. Kryvyj Rih. [in Ukrainian].

19. Zham, O. (2017). Osoblyvosti rozvytku boroshnomel'noho vyrobnytstva Kyivs'koi hubernii v ХІХ -- na pochatku ХХ st.: istoriohrafichnyj zriz. Pereiaslavs'kyj litopys, (11), 7985. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru