Дискутована етнічність: законодавчий статус і реалізація мовних прав кашубів у Польщі

Кашуби, які послідовно демонструють свою „польськість”, можуть бути уражені припущенням, що вони не поляки. Але задаймося питанням, чи така болісна та гостра реакція не свідчить про внутрішню невпевненість у своїй „польськості”, котра в певний момент може кимось піддаватися сумніву?

Висновок

Як писав Генрі Тайфель, люди прагнуть підтримувати помітні для них внутрішньогрупові відмінності у порівнянні із важливими для них Докладний вік, місце проживання та навіть Тендерні ознаки нами приховані з метою анонімізації інформанта. зовнішніми групами задля того, аби досягнути розрізняльності [38, с. 27]. Людям потрібно відчувати свою специфіку, відмінність від інших. Одним із найбільш часто вживаних термінів у наших інтерв'ю було „ойг^ЬпоБс” („відмінність”).

Незважаючи на те, що спільнота сьогодні переживає процес активного мовного зсуву, кашубська мова і надалі сприймається як один з головних маркерів етнічності. Можна погодитися, що відбувається кодування кашубської як мови групової солідарності. В умовах, коли більшість членів спільноти не володіє етнічною мовою, або володіє нею дуже обмежено, кашубська багато в чому стає формою опозиційної культури, яка формується під впливом домінуючої культури, але протистоїть їй. Дещо схожий процес свого часу помітила С'юзан Ґел, досліджуючи мовну асиміляцію угорської меншини в австрійському Бурґерланді. Як зазначає дослідниця: „Хоча використання міноритарної мови і може видаватися справою програшною, все ж воно є енергійним способом утвердити цінність солідарності, яка протистоїть домінуючій ідеології, що на місцевому рівні виражається через мову” [39, с. 363]. Постійне підкреслення нашими інформантами альтернативної мовної практики та лінгвістичної ідентичності кашубів є ефективним засобом як оприявнити етнічну межу [1, с. 15--18], так і символічно опротестувати звичну ієрархію культур та мов, у якій усе польське домінує.

Усе ж, як показують матеріали нашого дослідження, незважаючи на важливість мови як елементу етнічної саморепрезентації сучасних кашубів, можна констатувати, що у дискурсі все більшої кількості активістів відбувається певний дрейф від поглядів на те, що саме мова є конституюючою ознакою кашубської спільноти. Усвідомлення та поступове примирення з фактом втрати рідної мови спонукає деяких з них замислитися над тим, що ще нас об'єднує, окрім мови? Що може прийти на заміну мові в разі, якщо вона остаточно зникне? Проілюструємо це рефлексією однієї нашої інформантки:

„Кашуби -- це не тільки мова. Більше того, я думаю, що чим далі, чим більше часу буде спливати... і ми, кашуби, будемо вирішувати, що нас об'єднує, може так статися, що мова не є аж так важливою” (ж., 31 р., Ґданськ).

Здається, ми спостерігаємо те, що на прикладі каджунів у Луїзіані, однієї з франкомовних спільнот Північної Америки, Сильві Дюбуа та Меґан Мелансон назвали переходом між різними типами концептуалізації етнічної групи: від мовної спільноти до культурної. Для культурної спільноти володіння рідною мовою ще сприймається як бажане, проте вже не є обов'язковим [40, с. 65].

Можливо, саме цим і пояснюється сучасне невдоволення та критика, якій піддається статус регіональної мови. Наше дослідження показує, що переосмислення теперішнього юридичного статусу і рефлексії щодо його підвищення в середині спільноти є важливою частиною пошуку того нового простору, в який можна було б якомога адекватніше „упакувати” уявлення кашубів про самих себе та мовну і етнічну специфіку своєї групи. Кашуби як історична спільнота пограниччя були традиційно важливим об'єктом польської національної уяви та практик визначення національних кордонів. Звільнення від цих „тенет польськості” є важливим елементом гострої та болісної дискусії щодо можливості визнання кашубів етнічною меншиною у країні. Поки що ж ідеологія кашубського мовного та етнічного відродження співіснує з двомовними або ж переважно польськомовними практиками соціального активізму.

Бібліографічні посилання

1. Барт Ф. Этнические группы и социальные границы: Социальная организация культурных различий. Москва : Новое издательство, 2006. 198 с.

2. Szultka Z. Studia nad jзzykiem i rodowodem Kaszubow. Gdansk: Muzeum Pismiennictwa, 1992. 187 s.

3. Obracht-Prondzynski C. Kaszubi dzisiaj. Kultura i jзzyk i tozsamosc. Gdansk: Instytut Kaszubski, 2007. 56 s.

4. Гильфердинг А. Остатки славян на Южном берегу Балтийского моря.

5. Этнографический сборникъ. Выпускъ V. Санкт-Петербург: Типографія В. Безобразова, 1862. 194 с.

6. Бодуэн-де-Куртенэ И.А. Кашубский „язык”, кашубский народ и кашубский вопрос. Ст. 1. Санкт-Петербург : Тип. В. С. Балашева, 1897. 100 с.

7. Fischer A. Zarys etnograficzny wojewodztwa pomorskiego. Torun : Instytut Baltycki, 1929. 70 s.

8. Sychta. Slownik gwar kaszubskich na tle kultury ludowej, Volume 1-7. Wroclaw: Zaklad Narodowy Imienia Ossolinskich. 1967-1976.

9. Popowska-Taborska H. Kaszubszczyzna. Zarys dziejow. Warszawa: PWN, 1980. 111 с.

10. Treder J. Gramatyka kaszubska: zaryz popularny. Gdansk: ZKP, 1981. 185 s.

11. Synak B. Kaszubska tozsamosc, ci^glosc i zmiana: Studium socjologiczne. Gdansk: WUG, 1998. 262 s.

12. Latoszek M. Pomorze: zagadnienia etniczno-regionalne. Gdansk: Gdanskie Tow. Nauk, 1996. 219 s.

13. Mordawski J. Statystyka ludnosci kaszubskiej. Kaszubi u progu XXI wieku. Gdansk: ZKP, 2005. 94 s.

14. Dolowy-Rybinska N. Odwracanie Zmiany Jзzykowej na Kaszubach. Studia Socjologiczne. 2010. № 3 (198). S. 47-76.

15. Dolowy N. Kaszubi - narod, mniejszosc, grupa posluguj^ca jзzykiem regionalnym. Przeglqd humanistyczny. 2008. № 6. S. 73-94.

16. Mazurek M. Jзzyk. Przestrzen. Pochodzenie. Analiza tozsamosci kaszubskiej. Gdansk: Instytut Kaszubski, 2010. 405 s.

17. Bukowski Z. Prawny status jзzyka regionalnego w Polsce na przykladzie jзzyka kaszubskiego. Studia z Zakresu Prawa, Administracji i Zarzqdzania. 2016. № 9. S. 89-108.

18. Брубейкер Р. Этничность без групп. Москва : ВШЭ, 2012. 408 с.

19. Yi'En Cheng Telling Stories of the City: Walking Ethnography, Affective Materialities, and Mobile Encounters. Space and Culture. 2014. № 17 (3). P. 211-223.

20. Филлипс Л., Йоргенсен М. Дискурс-анализ. Теория и метод. Харьков : Гуманитарный центр, 2008. 354 c.

21. Ван Дейк. Т. Принципы критического анализа дискурса. Социолингвистика и социология языка. Том 2. / под ред. Н.Б. Вахтина. Санкт-Петербург: Изд-во Европейского ун-та, 2015. C. 439-483.

22. Raport z wynikow Narodowego Spisu Powszechnego Ludnosci i Mieszkan 2002. Warszawa: Gtowny urz^d statystyczny, 2003. 147 s.

23. Narodowy Spis Powszechny Ludnosci i Mnieszkan 2011. Struktura narodowo-etniczna, j^zykowa i wyznaniowa ludnosci Polski. Warszawa: Gtowny urz^d statystyczny, 2015. 256 s.

24. Андерсон Б. Воображаемые сообщества. Размышления об истоках и распространении национализма. Москва: Кучково поле, 2001. 288 с.

25. Тишков В.А., Кисриев Э.Ф. Множественные идентичности между теорией и политикой (пример Дагестана). Этнографическое обозрение. 2007. № 5. С. 93-123.

26. Чемчиева А. Алтайские субэтносы в поисках идентичности. Новосибирск: Из-во СО РАН, 2012. 255 с.

27. Дорошенко Д. Слов'янський світ в його минулому і сучасному. Т. 1. Берлін : Українське слово, 1922. 244 с.

28. Ramutt S. Statystyka ludnosci kaszubskiej. Krakow: AU, 1899. 312 s.

29. Mordawski J. Geografia Kaszub. Gdansk: ZKP, 2018. 108 s.

30. Ustawa z dnia 6 stycznia 2005 r. „0 mniejszosciach narodowych i etnicznych oraz o j^zyku regionalnym” URL: http://prawo.sejm.gov.pl/isap.nsf/download.xsp/WDU20050170141/U/D20050141Lj.pdf (дата звернення: 14.03.2022).

31. Kim тё jesm§ ё jacze s^ naje cele? Dejowo deklaracjo stowore Kaszлbskб Jednota URL: http://kaszebsko.com/kim-jesme-e-jacze-sa-naje-cele.html (дата звернення: 14.03.2022).

32. Ґаятрі Ч.С. Чи може підпорядковане промовляти? Антологія світової літературно-критичної думки ХХ ст. / за ред. М. Зубрицької. Львів: Літопис, 1996. С. 540-564.

33. Dorian N. Language Loss and Maintenance in Language Contact Situation. The Loss of Language Skills / Ed. by R.D. Lambert, B.F. Freed. London-Tokio: Newbury House, 1982. P. 44-59.

34. Баранова В. Язык и этническая идентичность. Урумы и румеи Приазовья. Москва: ВШЭ, 2010. 242 с.

35. Tambor J. Etnolekt sl^ski jako j^zyk regionalny. Slqsko godka: materialy z konferencji. Katowice: Gnome, 2008. S. 116-119.

36. Mysliwiec M. Slonsko godka - przasny folklor czy j^zyk regionalny? Przeglqd Prawa Konstytucyjnego. 2013. №3 (15). S. 99-120.

37. Кимлика У. Федерализм и сецессия: Восток и Запад. Ab imperio. 2003. № 3-4. C. 245-317.

38. Szymikowski D. Kwestia kaszubska w pracach sejmowej Komisji Mniejszosci Narodowych i Etnicznych (1989-2005). Mniejszosci narodowe i etniczne w Europie Srodkowej. Opole : Pro Lusatia, 2009. S. 60-73.

39. Tajfel H. Differentiation between social groups: studies in the social psychology of intergroup relations. New York : Academic Press, 1978. 474 p.

40. Гэл С. Лексические инновации и утраты: использование и роль ограниченного венгерского. Социолингвистика и социология языка. Т. 1. / под ред. Н.Б. Вахтина. Санкт-Петербург: Изд-во Европейского ун-та, 2012. C. 357-381.

41. Duboi S., Malancon M. Cajun Is Dead - Long Live Cajun: Shifting from a Linguistic to a Cultural Community. Journal of Sociolinguistics. 1997. Vol. 1. № 1. P. 63-93.

42. Sakson A. Mazurzy, spotecznosc pogranicza. Poznan : Instytut Zachodni, 1990. 341 s.

References

1. Bart F. Etnicheskie gruppy i socialnye granicy: Socialnaya organizaciya kulturnyh razlichij. Moskva: Novoe izdatelstvo, 2006. 198 s. (Ethnic groups and social boundaries. Social organization of culture difference).

2. Szultka Z. Studia nad j^zykiem i rodowodem Kaszubow. Gdansk: Muzeum Pismiennictwa, 1992. 187 s. (Study on Kashubian language and origin).

3. Obracht-Prondzynski C. Kaszubi dzisiaj. Kultura - j^zyk - tozsamosc. Gdansk: Instytut Kaszubski, 2007. 56 s. (The Kashubians today: Culture - language - identity).

4. Gil'ferding A. Ostatki slavyan na Yuzhnom beregu Baltijskogo morya. Etnograficheskij sbornik. Vypusk V. Sankt-Peterburg: Tipografiia V. Bezobrazova, 1862. 194 s. (The Slavic remnants at the Southern beach of Baltic sea).

5. Boduen-de-Kurtene I. A. Kashubskij „yazyk”, kashubskij narod i kashubskij vopros. St. 1. Sankt-Peterburg: Tip. V.S. Balasheva, 1897. 100 s. (Kashubian language, Kashubian people and Kashubian question).

6. Fischer A. Zarys etnograficzny wojewodztwa pomorskiego. Torun : Instytut Battycki, 1929. 70 s. (An Overview on the ethnography of Pomeranian Voivodeship).

7. Sychta. Stownik gwar kaszubskich na tle kultury ludowej. Volume 1-7. Wroctaw: Zaktad Narodowy Imienia Ossolinskich. 1967-1976. (Dictionary of Kashubian dialect against the background of folk culture).

8. Popowska-Taborska H. Kaszubszczyzna. Zarys dziejow. Warszawa: PWN, 1980. 111 c. (Kashubian language).

9. Treder J. Gramatyka kaszubska: zaryz popularny. Gdansk: ZKP, 1981. 185 s. (Kashubian grammar).

10. Synak B. Kaszubska tozsamosc, ci^gtosc i zmiana: Studium socjologiczne. Gdansk: WUG, 1998. 262 s. (Kashubian identity: continuaty and change).

11. Latoszek M. Pomorze: zagadnienia etniczno-regionalne. Gdansk: Gdanskie Tow. Nauk, 1996. 219 s. (Pomerania: ethnoregional question).

12. Mordawski J. Statystyka ludnosci kaszubskiej. Kaszubi u progu XXI wieku. Gdansk: ZKP, 2005. 94 s. (The statistics of Kashubian people).

13. Dotowy-Rybinska N. Odwracanie Zmiany J^zykowej na Kaszubach. Studia Socjologiczne. 2010. № 3 (198). S. 47-76 (The struggle with language shift in Kashubia).

14. Dotowy N. Kaszubi - narod, mniejszosc, grupa postuguj^ca j^zykiem regionalnym. Przeglqd humanistyczny. 2008. № 6. S. 73-94. (Kashubians - people, minority, regional linguistic community).

15. Mazurek M. J^zyk. Przestrzen. Pochodzenie. Analiza tozsamosci kaszubskiej. Gdansk: Instytut Kaszubski, 2010. 405 s. (Language. Place. Origin. An analysis of Kashubian identity).

16. Bukowski Z. Prawny status j^zyka regionalnego w Polsce na przyktadzie j^zyka kaszubskiego. Studia z Zakresu Prawa, Administracji i Zarzqdzania. 2016. № 9. S. 89108. (Legal status of regional language in Poland. Kashubian case).

17. Brubejker R. Etnichnost' bez grupp. Moskva : VShE, 2012. 408 s. (Ethnicity without groups).

18. Yi'En Cheng Telling Stories of the City: Walking Ethnography, Affective Materialities, and Mobile Encounters. Space and Culture. 2014. № 17 (3). P. 211-223.

19. Fillips L., Jorgensen M. Diskurs-analiz. Teoriya i metod. Harkov: Gumanitarnyj centr, 2008. 354 s. (Discourse analysis. Theory and practice).

20. Van Dejk. T. Principy kriticheskogo analiza diskursa. Sociolingvistika i sociologiya yazyka. Tom 2. / pod red. N.B. Vahtina. Sankt-Peterburg: Izd-vo Evropejskogo un-ta, 2015. S. 439-483. (The principles of Discourse critical analysis).

21. Raport z wynikow Narodowego Spisu Powszechnego Ludnosci i Mieszkan 2002. Warszawa: Gtowny urz^d statystyczny, 2003. 147 s. (The results of People census 2002).

22. Narodowy Spis Powszechny Ludnosci i Mnieszkan 2011. Struktura narodowo-etniczna, j^zykowa i wyznaniowa ludnosci Polski. Warszawa: Gtowny urz^d statystyczny, 2015. 256 s. (People census 2011).

23. Anderson B. Voobrazhaemye soobshestva. Razmyshleniya ob istokah i rasprostranenii nacionalizma. Moskva : Kuchkovo pole, 2001. 288 s. (Imagine communities).

24. Tishkov V.A., Kisriev E.F. Mnozhestvennye identichnosti mezhdu teoriej i politikoj (primer Dagestanaj. Etnograficheskoe obozrenie. 2007. № 5. S. 93-123. (Multiple identities between theory and policy. The case of Dagestan).

25. Chemchieva A. Altajskie subetnosy v poiskakh identichnosti. Novosibirsk: Iz- vo SO RAN, 2012. 255 s. (Altaic subethnoses in search of identity).

26. Doroshenko D. Slov'ianskyi svit v yogo mynulomu i suchasnomu. T. 1. Berlin: Ukrainske slovo, 1922. 244 s. (Slavic world in its past and present).

27. Ramutt S. Statystyka ludnosci kaszubskiej. Krakow: AU, 1899. 312 s. (The statistics of Kashubian population).

28. Mordawski J. Geografia Kaszub. Gdansk : ZKP, 2018. 108 s. (Geography of Kashubia).

29. Ustawa z dnia 6 stycznia 2005 r. „O mniejszosciach narodowych i etnicznych oraz o j^zyku regionalnym”. URL: http://prawo.sejm.gov.pl/isap.nsf/download.xsp/WDU20050170141/U/D20050141Lj.pdf (The Law on national, ethnic minority and regional language).

30. Kim me jesme e jacze s^ naje cele? Dejowo deklaracjo stowore Kaszebsko Jednota URL: http://kaszebsko.com/kim-jesme-e-jacze-sa-naje-cele.html (Who we are and what are our goals. Ideological declaration of Kaszebsko Jednota).

31. Gaiatri Ch.S. Chi mozhe pidporiadkovane promovliaty? Antolohiia svitovoi literaturno-krytychnoi dumky XX st. / za red. M. Zubrytskoi. Lviv: Litopys, 1996. S. 540-564. (Can the subaltern speak?).

32. Dorian N. Language Loss and Maintenance in Language Contact Situation. The Loss of Language Skills / Ed. by R.D. Lambert, B.F. Freed. London-Tokio: Newbury House, 1982. P. 44-59.

33. Baranova V. Yazyk i etnicheskaya identichnost'. Urumy i rumei Priazovya. Moskva: VShE, 2010. 242 s. (Language and ethnic identity).

34. Tambor J. Etnolekt sl^ski jako j^zyk regionalny. Slqsko godka: materiaty z konferencji. Katowice: Gnome, 2008. S. 116-119. (Silesian ethnolect as regional language).

35. Mysliwiec M. Slцnskц godka - przasny folklor czy j^zyk regionalny? Przeglqd Prawa Konstytucyjnego. 2013. № 3 (15). S. 99-120. (Silesian godka - folklore or regional language?).

36. Kimlika U. Federalizm i secessiya: Vostok i Zapad. Ab imperio. 2003. № 3-4. С. 245-317. (Federalism and Secession. East and West).

37. Szymikowski D. Kwestia kaszubska w pracach sejmowej Komisji Mniejszosci Narodowych i Etnicznych (1989-2005). Mniejszosci narodowe i etniczne w Europie Srodkowej. Opole : Pro Lusatia, 2009. S. 60-73. (Kashubian question in the work of Sejm commission on ethnic and national minorities).

38. Tajfel H. Differentiation between social groups: studies in the social psychology of intergroup relations. New York : Academic Press, 1978. 474 p.

39. Gel S. Leksicheskie innovacii i utraty: ispol'zovanie i rol' ogranichennogo

40. vengerskogo. Sociolingvistika i sociologiya yazyka. T. 1. / pod red. N.B. Vahtina. Sankt-Peterburg: Izd-vo Evropejskogo un-ta, 2012. S. 357-381. (Lexical innovations and loss: the use and value of restricted Hungarian).

41. Duboi S., Malanзon M. Cajun Is Dead - Long Live Cajun: Shifting from a Linguistic to a Cultural Community. Journal of Sociolinguistics. 1997. Vol. 1. № 1. P. 63-93.

42. Sakson A. Mazurzy, spotecznosc pogranicza. Poznan: Instytut Zachodni, 1990. 341 s. (Mazurzy, the borderland community).

Размещено на Allbest.ru