Матеріали кримінальної справи єпископа підпільної Української Греко-Католицької Церкви Григорія Балагурака

Запитання. Гірняк знав вас як нелегального єпископа?

Відповідь. Так, знав. В 1945 р. або 1946 р. Гірняк звертався до мене як нелегального єпископа Стан. єпархії Гр. кат. церкви із проханням відмінити йому частину призначених кожному священику пощоденних молитов у зв'язку із занятістю його на роботі. Прохання Гірняка я задовільнив. Про те, що я отримав єпископські права Гірняк знав, очевидно, від колишнього ректора духовної семінарії Бойчука, від якого я і отримав ці права. Крім того, 7 січня 1949 р. я по запрошенню Гірняка був на його іменинах, куди був також запрошений колишній помічник настоятеля Станіславського собору Надрага (арештований). Надрага тоді звернувся до мене із запрошенням розвернути роботу по прийому назад в греко -кат. віру священиків у свій час прийнявших православ'я і тим самим формально порвавших з греко -католицизмом, але в душі залишилися греко-католиками. Роботу цю, як пропонував Надрага вартує почати з Богородчанського району, де за словами Надраги у нього вже підготовлений грунт. Серед числа священиків, які виявили бажання зірвати з православ'ям і знову повернутися до Греко-кат. Церкви Надрага назвав: декана Богородчанського деканату Кисілевського Зіновія і священика с. Ляхівці Волощука (імені, по-батькові не знаю). Як говорив Надрага, у Богороданському районі багато священиків намагаються розірвати з Російською православною церквою і знову перейти в греко-католицьку церкву. У зв'язку з цим Надрага пропонував виїхати в Богородчанський район мені особисто або направити туди досвідченого священика, який залишився вірним греко-кат. Церкві і накінець просив надати йому єпископські права в частині прийому священиків в ГКЦ і що він сам проведе цю роботу в Богородчанському районі. Надразі я тоді єпископських прав не дав і заборонив займатися цією діяльністю, оскільки з одного боку боявся репресій зі сторони органів радянської влади, а з іншої - просто не вірив священикам, які один раз уже зрадили свою віру. У цій нашій бесіді приймав участь Гірняк, який підтримав мою думку і висловив страх підпасти під репресії. Більше про Гірняка нічого не знаю²⁴.

Запитання. А що вам відомо про Кисілевського і про Волощука?

Відповідь. Крім того, що я сказав вище про Кисілевського і Волощука я більше нічого не знаю. Волощука я ніколи не зустрічав, а Кисілевського один раз бачив ще в 1940 або 1941 р. Близько з ним не знайомий.

Допит закінчено в 16 45 хв.

Протокол допиту з моїх слів записаний правильно і мною прочитаний. Допросив на-чальник відділу слідчий МГБ УССР підполковник Олійник ДАІФО. Ф. Р-2157. Оп. 1. Спр. 7498 П (По звинуваченню Балагурака Володимира Ілліча, Бахталовського Романа Даниловича, Совяка Ярослава Михайловича: в 3 т.). Т. 1. Арк. 84.. Протокол допиту звинуваченого Балагурака Володимира Ілліча від 1 грудня 1949 р., м. Київ.

Допит розпочато в 14 год.⁵⁰

Запитання. Уточніть що Ви знаєте про Совяка.

Відповідь. Як я зазначав на попередніх допитах, Совяка у своєму житті я зустрічав тільки один раз і знав його дуже мало. Зі слів ієромонаха Стан. монастиря редемптористів Зуба, який познайомив мене зі Совяком і самого Совяка, мені лише відомо, що він в минулому був секретарем або канцлером колишнього єпископа львівського Бучка Івана. На вигляд Совяку 3435 років, середнього росту, був з невеликою чорною бородою. Одягнутий в чорну священичу рясу, зверху пальто також чорного кольору і темна шапка. Кидалося у вічі, що весь одяг на Совяку був повністю новий і акуратно підходив по фігурі. Сам Совяк виглядав інтелігентною людиною, видно було, що він тривалий час був серед вищого духовенства. Пізніше, коли я був у Гошівському монастирі василіян хтось із священиків -монахів цього монастиря в приватній бесіді казав мені, що про священика Совяка ходять нехороші слухи щодо його особистої поведінки у побуті. Але деталями я не цікавився і зараз не пам'ятаю про які саме проступки йшла мова. Тоді ж я дізнався, що Совяк служить священиком у якомусь селі в Долинському районі Стан. області неподалік від Гошівського монастиря. Більше нічого про Совяка як людину і священика я не знаю, крім того, що він не прийняв православ'я.

Запитання. Розкажіть детально, де і у зв'язку з чим Ви зустрілися зі Совяком?

Відповідь. 1945 р. органами рад. влади було арештоване деяке вище духовенство греко - кат. Церкви: митрополит Сліпий, протоігумен ордену Василіян Градюк, єпископ Хомишин та ін. У зв'язку з цим серед греко-кат. духовенства розгорнулася робота по збору засобів для допомоги арештованим. Керував цією роботою колишній канцлер львівського єпископа Котів. По Стан. єпархії нами було зібрано 10 тисяч рублів. При чому із зібраних грошей приблизно 7 охоронялося у мене, а інші - в монастирі редемптористів Там само. Арк. 87.. запросив Совяка в свою кімнату, де тоді була одночасно і столова монастиря. Ми з Совяком присіли за стіл і коротко поспілкувалися. Після того я висунув із писемного столу близько семи тисяч грошей і в присутності Совяка перерахував їх і вручив їх. Бесіда і передача грошей тривала приблизно півгодини, після чого він пішов і я його більше не бачив. Розписки про отримання грошей я від нього не брав, оскільки рахував що ці гроші плануються на високі цілі і ніхто ними зловживати не буде.

Допит закінчено в 16 год. 30 хв.

Протокол допиту з моїх слів записаний правильно і мною прочитаний. Допросив начальник відділу слідчий МГБ УССР підполковник Олійник Там само. Арк. 88.. Протокол допиту звинуваченого Балагурака Володимира Ілліча від 7 грудня 1949 р., м. Київ.

Допит розпочато в 13 ⁴⁰.

Запитання. Ви точно пам'ятаєте, що Совяка до Вас привів саме Зуб?

Відповідь. Так, я пам'ятаю, що Совяка привів до мене з монастиря і познайомив мене з ним саме ієромонах, редемпторист Зуб і ніхто інший. Більше того, приблизно за тиждень перед моїм знайомством із Совяком при зустрічі з ієромонахом Зубом я запитав останнього - чи знає він через кого можна передати гроші в м. Львів Котіву. Зуб повідомив, що у них нещодавно був львівський священик Совяк і що він невдовзі знову буде в м. Станіславі і забере для передачі Котіву гроші зібрані нами у фонд надання допомоги арештованим органами Радя нської армії вищим чинам Греко-кат. Церкви. Тоді ж він коротко розповів мені усе що йому було відомо про Совяка і про що я вже розказав на попередніх допитах.

Запитання. Значить, Совяк не був випадковою особою через яку ви передавали гроші?

Відповідь. З того, що мені повідомляв Зуб я зрозумів, що Совяк свідомо приїжджав за грішми і був особою уповноваженою Котіва.

Протокол допиту з моїх слів записаний правильно і мною прочитаний. Допросив на - чальник відділу слідчий МГБ УССР підполковник Олійник²⁸.

Продовження - у наступному номері.

Размещено на Allbest.ru