Окремий корпус кордонної охорони (1918-1919 роки)

Натомість 9-та Курська кордонна бриґада вже у грудні 1918 р. вступила у запеклі бої з більшовиками, які тривали до липня 1919 р. Билася з військами Червоної армії у грудні 1918 - січні 1919 рр. й Північна кордонна бриґада. Невдовзі вона буде розділена на Коростенську та Чернігівську групи, котрі у серпні 1919 р. знову будуть зведені в єдине бойове з'єднання. 2-га Подільська кордонна бриґада у січні - лютому 1919 р. мала бойові сутички як із пробільшовицькими збройними загонами за Дністром (так званими «хотинськими повстанцями»), так і з підрозділами румунської армії (зокрема 4 лютого румунська артилерія обстріляла патрульний загін Кам'янецького відділу бриґади, внаслідок чого загинув один козак та було поранено ще двох, а 9 лютого бронепоїзд більшовицьких заколотників був захоплений прикордонниками після спроби прориву в Могилеві). Від 15 лютого 1919 р. командування цією бриґадою перейшло до В.Третьякова Див.: [Електронний ресурс] https://uk.wikipedia.org/wiki/Третьяків_Володимир_Іванович.

18 січня 1919 р. О.Жуковський доповідав уряду, що в його розпорядженні залишилися лише кадри Північної, Курської, Волинської (всі були переведені до Луцька) та Подільської (продовжувала нести варту на румунському кордоні) бриґад. Характеризуючи стан ОККО, він зазначив, що корпусу фактично не існує, і запропонував план створення нового дієздатного з'єднання з охорони кордону. Його стратегія полягала у чотирьох основоположних кроках: і) чітке визначення місцевості у західному реґіоні для прийому новобранців; 2) налагодження господарських, технічних і санітарних служб; 3) забезпечення особового складу обмундируванням; 4) правильна постановка загальновійськової підготовки. О.Жуковський також відкидав практику вільного найму на службу в ОККО, а натомість обстоював набір до його лав за принципом військової повинності. У доповідній він також виклав власне бачення підготовки підрозділів (сотень) кордонної охорони Україна. 1919 рік: М.Капустянський. «Похід українських армій на Київ - Одесу в 1919 році». Є.Маланюк. «Уривки зі спогадів»: Документи та матеріали. - К., 2004. - С.405-407..

Тим часом, перебуваючи в Кам'янці-Подільському, О.Жуковський побічно став причетним до створення Комітету охорони Республіки (22 березня 1919 р.), одним із завдань котрого було спрямувати владу УНР на порозуміння і співпрацю з більшовиками Комітет охорони Республіки (КОР) було створено 22 березня 1919 р. провідними діячами УСДРП та УПСР на міжпартійній нараді представників соціалістичних партій у Кам'янці-Подільському. Тоді ж його проголосили вищим органом державної влади в УНР. Утім КОР не здобув підтримки з боку державних і політичних інституцій та угруповань, відтак уже 27 березня 1919 р. сповістив про припинення своєї діяльності.. У відповідь членів КОР, у тому числі й О.Жуковського, було заарештовано. Утім невдовзі заходами ЦК УПСР його звільнили. Як зазначав сам О.Жуковський, фактично від 26 березня його усунуто від посад і він перейшов у розпорядження Військового міністерства (тимчасовим в. о. командира ОККО став отаман В.Желіховський, а начальником залоги Кам'янця-Подільського - полковник С.Гончаренко). Офіційно ж О.Жуковського було знято з посади коменданта міста й командира Окремого корпусу кордонної охорони з 5 травня (про що засвідчує урядова постанова від 30 липня 1919 р.) ЦДАВО України. - Ф.3543. - Оп.2. - Спр.3. - Арк.38..

У березні 1919 р. 2-й полк Управління охорони Чорноморського узбережжя (колишньої 5-ї Чорноморської кордонної бриґади) був переведений на постійне місце дислокування з Одеси до Миколаєва й відповідав за берегову охорону у зоні Очакова та в Бузькому лимані. 3-й полк також залишив Одесу, перейшовши до Херсона.

Рис. 7. Уніформа козака Окремого корпусу кордонної охорони (проект 1922 р., відтворений на основі проектів 1918 р.)

Тим часом 29 квітня і9і9 р., коли В.Желіховського було призначено командувачем Північної групи Дієвої армії УНР, він забрав із собою до Рівного ще й кількох старшин ОККО зі ще наявних на той час уже неповних за складом бриґад. Зрештою, коли на початку травня того року червоні захопили Кам'янець-Подільський, вояки Курської й Північної кордонних бриґад, куди на службу саме набиралося поповнення, потрапили в полон. Частина прикордонників і9і9 р. разом із залишками армії опинилася в Польщі в таборах для інтернованих.

Коли ж на початку червня 1919 р. українські сили відбили Кам'янець- Подільський у більшовиків, уряд намагався відродити Окремий корпус кордонної охорони Там само. - Ф.1509. - Оп.1. - Спр.7. - Арк.1-165.. Наказом Головної управи військ УНР №230 від 12 серпня того року було затверджено однострій для частин ОККО, який відповідав польовій формі з такими змінами: штани - сіро-синього кольору з жовтими кантами; прикладне сукно - жовте з блакитною стьожкою навколо петлиць. На кашкетах старшин околиця була жовта з блакитним кантом, а на петлицях містилася емблема у вигляді перехрещених рушниці й шаблі, між якими - жезл Меркурія. Знак міг бути виготовлений із білого металу, зроблений трафаретом білого кольору або ж вишитий на сукні. Невдовзі до однострою додалися ще ясно-зелені нарукавні ромби. Уряд уточнив і звів розпис видатків ОККО Там само. - Спр.1. - Арк.1-2., було розроблено також нові проекти статутів корпусу Там само. - Спр.8. - Арк.1-143. та митної варти Там само. - Спр.10. - Арк.1-14..

22 жовтня 1919 р. командир Окремого корпусу кордонної охорони представив урядовцям доповідь, в якій доводив необхідність залишити штат формування і штаб Подільської кордонної бриґади в Кам'янці Там само. - Спр.12. - Арк.1-3.. Проте відновити структуру в колишньому вигляді так і не вдалося. Марними залишилися подібні зусилля й у 1920 р. Докл. див.: РуккасА.О. «Разом з польським військом»: Армія Української Народної Республіки 1920 р. (структура, організація, чисельність, уніформа). - С.394-403. Формально ОККО проіснував до 1923 р. та був розформований уже на чужині разом з іншими частинами Армії УНР.

Література

1. Hai-Nyzhnyk, P. (2002). Lystopad - hruden 1918 r.: povstannia Dyrektorii chy uspishna sproba derzhavnoho viiskovoho perevo- rotu? Literatura ta kultura Polissia: Polissia ta Livoberezhna Ukraina v istorychnomu ta kulturolohichnomu konteksti, 17, 171-175. Nizhyn. [in Ukrainian].

2. Hai-Nyzhnyk, P. (2004). Stvorennia mytnoi kordonnoi sluzhby Ukrainy u 1918 r. Ukraina XXst.: kultura, ideolohiia,polityka, 7, 234-244. Kyiv. [in Ukrainian].

3. Hai-Nyzhnyk, P. (2004). Stvorennia mytnoi sluzhby i mytnoi kordonnoi okhorony UNR ta Ukrainskoi Derzhavy (Hetmanatu) v 1918 r. Mytnapolityka v Ukraini: Istorychni tapravovi aspektyproblemy: Zb. nauk. pratspamiatiprofesora Yosypa Leonidovycha Rysicha, 136-149. Dnipropetrovsk. [in Ukrainian].

4. Hai-Nyzhnyk, P. (2007). Za shcho Petro Bolbochan buv predstavlenyi do zvannia polkovnyka armii Ukrainskoi Derzhavy. Kyivska starovyna, 6, 155-157. Kyiv. [in Ukrainian].

5. Hai-Nyzhnyk, P. (2019). 1918-i: dvaperevoroty. Kyiv. [in Ukrainian].

6. Hai-Nyzhnyk, P. (2019). Pavlo Skoropadskyi i Vlasnyi Shtab hetmana vsiiei Ukrainy: borotba za vladu i derzhavnist. Kyiv. [in Ukrainian].

7. Hai-Nyzhnyk, P. (2020). Povstannia Dyrektorii: khto i koly splanuvav antyhetmanskyi zakolot 1918 r. Kruty: problemy derzhavot- vorennia vid doby Ukrainskoi revoliutsii (1917-1921 rr.) do sohodennia: Zb. mat. Vseukr. nauk. konf. (Kruty, 29 sichnia 2020 r.), III, 53-83. Kyiv; Nizhyn. [in Ukrainian].

8. Hai-Nyzhnyk, P. (2020). Ukrainska morska pikhota: istoriia stvorennia i boiovyi shliakh (1918-1921 rr.). Voienno-istorychna ro- bota v Viiskovo-morskykh sylakh: Suchasnyi stan taperspektyvy: Mat. III Vseukr. nauk.-prakt konf., 12 lystopada 2020 r., 57-70. Odesa. [in Ukrainian].

9. Hai-Nyzhnyk, P. (2021). Ukraina: finansy ipolityka (1917-1922rr.). Kyiv. [in Ukrainian].

10. Rukkas, A.O. (2015). “Razom z polskym viiskom": Armiia Ukrainskoi Narodnoi Respubliky 1920 r. (struktura, orhanizatsiia, chy- selnist, uniforma). Kyiv. [in Ukrainian].

11. Tymoshchuk, O.V. (2000). Okhoronnyi aparat Ukrainskoi Derzhavy (kviten - hruden 1918 r.). Kharkiv. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru