Історія одного союзу: взаємини Конрада Мазовецького з Данилом Галицьким у першій половині XIII ст

Про напрями політики Данила Галицького та Конрада Мазовецького у 1240-х рр. свідчили шлюби, укладені дітьми й родичами князів. Завдяки одруженню Данилового сина Лева з дочкою Бели IV Констанцією Данило опинився серед союзників угорського короля Dqbrowski D. Malzenstwa Daniela Romanowicza (aspekt genealogiczny i polityczny) // Venerabiles, nobiles et honesti: Studia z dziejow spoleczenstwa Polski sredniowiecznej: Prace ofiarowane Profesorowi Januszowi Bieniakowi w siedemdziesi^t^ rocznic^ urodzin i czterdziestopi^ciolecie pracy naukowej / Red. A.Radziminski, A.Supruniuk, J.Wroniszewski. - Torun, 1997. - S.48-50.. У період між 1242 і 1248 рр. Данило уклав альянс із Міндовґом, узявши за дружину його племінницю. Однак мазовецько-галицький союз також зміцнився, про що свідчили три династичні (русько-мазовецькі) шлюби 1244-1248 рр. Коли розгорілася суперечка між Данилом і Ростиславом - зятем Бели, спілку Данила Романовича з Конрадом Мазовецьким зміцнив шлюб Болеслава Конрадовича з Анастасією, дочкою Олександра Всеволодовича - двоюрідного брата Романовичів (між квітнем 1244 і серпнем 1245 рр.) Dqbrowski D. Genealogia... - S.314, 391-393; Idem. Krol Rusi... - S.188-189.6. Можливо також, що вже в 1245 або у середині 1246 рр. відбулося одруження молодшого брата Данила - волинського князя Василька Романовича з Дубравкою - імовірною дочкою Конрада Мазовецького Dqbrowski D. Malzenstwa Wasylka Romanowicza: Problem mazowieckiego pochodzenia drugiej zony // Europa Srodkowa i Wschodnia w polityce Piastow / Red. K.Zielinska-Melkowska. - Torun, 1997. - S.227-231; Jasinski K. Rodowod Piastow malopolskich i kujawskich. - Poznan; Wroclaw, 2001. - S.88-90.

На думку М.Котляра, Дубравка (Дубрава) - це ім'я дочки владимиро-суздальського князя Юрія Всеволодовича, котра стала першою дружиною Василька Романовича (див.: Котляр Н.Ф. Двор галицких Романовичей (XIII в.) // Древняя Русь: Вопросы медиевистики. - Вып.1(31). - Москва, 2008. - С.65).. Невдовзі по його смерті укладено третій русько-мазовецький шлюб. Вірогідно, розмови на цю тему велися ще за життя Конрада, або ж на його похороні було узгоджено деталі шлюбного союзу сина Семовіта Tggowski J. Kontakty rodzinne dynastow polskich i ruskich w sredniowieczu // Mi^dzy sob^: Szkice historyczne polsko- ukrainskie / Red. T.Chynczewska-Hennel, N.Jakowenko. - Lublin, 2000. - S.27-28. й Переяслави - дочки Данила Романовича чи його родички Dqbrowski D. Genealogia. - S.656-669., що сталося після 24 червня 1247 р. (у документі, датованому тим днем, Семовіт згадується як «iuvenis domicellus») Zbior dokumentow i listow miasta Plocka. - T.1 / Ed. S.M.Szacherska. - Warszawa, 1975, - №12..

Конрад, плануючи наступний похід узимку 1245-1246 рр., на цей раз спрямований проти ятвяґів, попросив Василька про допомогу. Однак, як читаємо в Галицько- Волинському літописі, через погіршення погодних умов (випав сніг, шляхи обледеніли) військо, дійшовши до річки Нур, повернулося назад ПСРЛ. - Т.2. - Стб.799-800; Kronika halicko-wolynska... - S.179. Див. також: Нагірний В. Ятвязька проблема в зовнішній політиці Данила Галицького // Археологія та етнологія Східної Європи: матеріали і дослідження. - T.3. - Одеса, 2002. - S.227-228..

У 1246 р. Конрад Мазовецький востаннє напав на Краківсько-Сандомирське князівство. Відбулася битва під Заришовом (можливо Ярошином), в якій князь за допомогою литовців та опольського володаря Мешка переміг Болеслава Сором'язливого, котрий був змушений тікати Kronika wielkopolska. - Cap.80; MPH. - T.2. - Р.838; T.3. - Р.168-169.. Поблизу Кракова було споруджено три сторожові башти. Не виключено, що мазовецького князя підтримали руські союзники. У «Краківському річнику» записано, що русичі 1246 р. з'явилися під Любліном, Сецеховом і Луковом. Ще в тому році Болеслав повинен був змусити Конрада відступити, що, імовірно, було пов'язано зі смертю опольсько-рациборзького князя Мешка ІІ Грубого та вторгненням ятвяґів у Мазовію Rocznik kapituly krakowskiej // MPH: NS. - T.5. - Р.81-82; SzymczakJ. Udzial synow... - S.52..

Організувати черговий похід Конрад Мазовецький уже не зміг - 31 серпня 1247 р. він пішов із життя1<04Jasinski K. Rodowod Piastow malopolskich... - S.32-33.. Я.Длуґош писав, що князь помер у старості, утомившись від ведення «несправедливих» воєн, під час яких він приводив «варварські» війська на краківсько-сандомирські землі DlugoszJ. Annales seu Cronicae... - Liber 7, 8. - Pod rokiem 1248.. Дещо по-іншому описував цю смерть автор Галицько-Волинського літопису. Знаходимо там відомості, що помер «милостивий князь Конрад», який був «знаменитим і добрим правителем», а його кончина засмутила Данила та Василька ПСРЛ. - Т.2. - Стб.801; Kronika halicko-wolynska... - S.180.. Наведена вище інформація дає опосередковану оцінку мазовецько-галицького союзу. Обидва Романовичі були добре знайомі з Конрадом, довго з ним співпрацювали й, вочевидь, знаходили спільну мову.

Із поданого вище аналізу джерел випливає, що Конрад цінував руське союзництво та шанував руських воїнів. Є непрямі згадки про зустрічі князів, котрі, імовірно, відбувалися як у володіннях Конрада, так і Романовичів, можливо у прикордонному місті Холм, значення якого особливо посилилося після 1241 р. Див. Буко А., Дзєньковский Т., Ґолуб С. Холм доби Данила Романовича у світлі результатів найновіших розкопок // Галичина та Волинь у добу середньовіччя: До 800-річчя з дня народження Данила Галицького. - Л., 2001. - С.187-190. Галицькі правителі підтримували мазовецького князя, адже їм було важливо, щоб саме він із-поміж інших П'ястів порядкував на суміжних з їхніми теренах. Кілька разів вони надавали збройну підтримку Конрадові та, як свідчить Галицько-Волинський літопис, робили це частіше й ефективніше, ніж той допомагав їм. Утім слід пам'ятати, що метою згаданого джерела було вигідне представлення дій Романовичів. Своєю чергою польські пам'ятки надають досить поверхову інформацію з цього приводу, зосереджуючись на вторгненнях Конрада Мазовецького в Малопольщу за участю військ зі сходу, одночасно обходячи увагою або марґіналізуючи його походи, здійснені за допомогою руських князів. Кількість шлюбів в обох родах свідчила про те, що союз мав стратегічний характер. У 1230-х рр. важливу роль у стосунках Конрада з Данилом Галицьким відіграв Пакослав Старий. Він, можливо, також сприяв тимчасовому охолодженню цих взаємин, що пояснюється захистом ним інтересів княгині Ґримислави та її сина Болеслава Сором'язливого й недовірою до Конрада Мазовецького. При розгляді взаємин мазовецького та галицького князів заслуговує на увагу їх довготривалість. Навіть помітне охолодження 1230-х рр. не стало на перешкоді цій багаторічній співпраці.

REFERENCES

1. Aleksandrov, D.N. (1997). Galitsko-Volynskaja zemlja vXIII-pervojchetvertiXIVvv. Moskva. [in Russian].

2. Bartnicki, M. (2005). Polityka zagraniczna ksigcia Daniela halickiego w latach 1217-1264. Lublin. [in Polish].

3. Bartnicki, M. (2007) Elita ksi^stwa krakowsko-sandomierskiego wobec stosunkow z ksi^stwami ruskimi w XIII w. Couiy.\i, 7. Kyiv. [in Polish].

4. Bialunski, G. (1999). Studia zdziejowplemion ruskich ijacwieskich. Olsztyn. [in Polish].

5. Bieniak, J. (2009). Polityczne okolicznosci smierci Leszka Bialego. Gqsawa wpami^ci historycznej: Wzwiqzku z 620 rocznicq lokacji miasta. Ed. D.Karczewski. Inowroclaw. [in Polish].

6. Blaszczyk, G. (1998). Dzieje stosunkowpolsko-litewskich od czasow najdawniejszych do wspolczesnosci: Trudnepoczqtki, 1. Poznan. [in Polish].

7. Buko, A. (2009). Stolpie: Tajemnice kamiennej wiezy. Warszawa. [in Polish].

8. Buko, A., Dzienkovskyi, T., Golub, S. (2001). Kholm doby Danyla Romanovycha u svitli rezultativ nainovishykh rozkopok. Halychyna ta Volyn u dobu serednovichchia: Do 800-richchia z dnia narodzhennia Danyla Halytskoho. Lviv. [in Ukrainian].

9. D^browski, D. (1997). Malzenstwa Daniela Romanowicza (aspekt genealogiczny i polityczny). Venerabiles, nobiles ethonesti: Studia z dziejow spoleczenstwa Polski sredniowiecznej: Prace ofiarowane ProfesorowiJanuszowi Bieniakowi w siedemdziesiqtq rocznicg urodz- in iczterdziestopi^ciolecie pracy naukowej. Ed. A.Radziminski, A.Supruniuk, J.Wroniszewski. Torun. [in Polish].

10. D^browski, D. (1997). Malzenstwa Wasylka Romanowicza: Problem mazowieckiego pochodzenia drugiej zony. Europa Srodkowa i Wschodnia wpolityce Piastow. Ed. K.Zielinska-Melkowska. Torun. [in Polish].

11. D^browski, D. (2008). Genealogia Mscislawowiczow. Krakow. [in Polish].

12. D^browski, D. (2009). Uczestnicy wydarzen g^sawskich 1227 w swietle przekazow kroniki halicko-wolynskiej. Gqsawa wpami^ci historycznej: W zwiqzku z 620 rocznicq lokacji miasta, 95-98. Ed. D.Karczewski. Inowroclaw. [in Polish].

13. D^browski, D. (2012). Daniel Romanowicz krol Rusi (ok. 1201-1264): Biografia polityczna. Krakow. [in Polish].

14. D^browski, D. (2016). KrolRusiDanielRomanowicz: O ruskiejrodzinieksiqzgcej, spoleczenstwie іkulturze wXIIIw. Krakow. [in Polish].

15. Golovko, A.B. (1988). Drevnjaja Rus iPolsha vpoliticheskikh vzaimootnoshenijakhX-pervoj tretiXIIIvv. Kiev. [in Russian].

16. Holowko, O.B. (2008). Halicki okres dzialalnosci ksi^cia Mscislawa Mscislawowicza Udalego. Klio: Czasopismoposwipsone dziejom Polski i powszechnym, 11, 5-12. Torun. [in Polish].

17. Jasinski, K. (2001). Rodowod Piastow malopolskich і kujawskich. Poznan; Wroclaw. [in Polish].

18. Jusupowicz, A. (2011). Miroslaw-piastun i Miroslaw Halicki w przekazach Kroniki halicko-wolynskiej. Ukraina: kulturna spadsh- chyna, natsionalna svidomist, derzhavnist, 20. Lviv. [in Polish].

19. Jusupowicz, A. (2013). Elity ziemi halickiej і wolynskiej w czasach Romanowiczow (1205-1269): Studium prozopograficzne. Warszawa. [in Polish].

20. Kalendarz katedry krakowskiej (1978). Monumenta Poloniae Historica: Nova Series, 5. Ed. Z.Kozlowska-Budkowa. Warszawa. [in Latin, in Polish].

21. Kotliar, M.F. (1998). Halytsko- Volynska Rus. Kyiv. [in Ukrainian].

22. Kotliar, M.F. (2002). DanyloHalytskyi. Kyiv. [in Ukrainian].

23. Kotljar, N.F. (2008) Dvor galitskikh Romanovichej (XIII v.). Drevnjaja Rus, 1(31). [in Russian].

24. Kotliar, M.F. (1994). Viina Volynskoho kniazivstva z Dobzhynskym ordenom. Serednovichna Ukraina, 1. Kyiv. [in Ukrainian].

25. Kozierowski, W. (1982). Poznoromanskie formy stylowe w architekturze wiezy na zamku lubelskim. Studia іMaterially Lubelskie, 9. Lublin. [in Polish].

26. Kozlowska-Budkowa, Z. (1958). Gerard. PolskiSlownikBiograficzny, 7. Krakow. [in Polish].

27. Kronika Dzierzwy (2013). Monumenta Poloniae Historica: Nova Series, 15. Ed. K.Pawlowski. Krakow. [in Latin, in Polish].

28. Kronika halicko-wolynska. Kronika Romanowiczow (2017). Transl. D.D^browski, A.Jusupowic, Krakow; Warszawa. [in Polish].

29. Kronika wielkopolska (1970). Monumenta PoloniaeHistorica: Nova Series, 8. Ed. B.Kurbis. Warszawa. [in Latin, in Polish].

30. Kutylowska, I. (1997). Nowe dane o budowlach wiezowych tzw. «wolynskiego typu» kolo Chelma i na pograniczu polsko-ruskim. Najwazniejszeodkrycia archeologiczno-architektoniczne Chelma і okolic. Chelm. [in Polish].

31. Labuda, G. (1981). Dwa zamachy stanu w Polsce 1177-1179, 1202-1206. Sprawozdania Poznanskiego Towarzystwa Przyjaciol Nauk, 82. [in Polish].

32. Labuda, G. (1983). Zaginionakronikaz pierwszej polowyXIIIw. wRocznikachKrolestwaPolskiegoJanaDlugosza. Poznan. [in Polish].

33. Majorov, A.V. (1995). Aleksandr Nevskij i Daniil Galitskij (K voprosu o vzaimootnoshenijakh russkikh knjazej s tatarami). Knjaz Aleksandr Nevskij. Eds. Ju.K.Begunov, A.N.Kirpichnikov. Sankt-Peteburg. [in Russian].

34. Majorov, A.V. (1999). Borba Daniila Romanovicha za galitskij stol s vengrami v konce 20 - nachale 30-kh godov XIII v. Ch.1: Galitskaja obshchina i knjaz Daniil. Vestnik SPbGU. ser.2, vyp.1. [in Russian].

35. Majorov, A.V. (2000). Borba Daniila Romanovicha za galitskij stol s vengrami v kontse 20 - nachale 30-kh godov XIII v. Ch.2: Galitskaja obshchina i korolevich Andrej. Vestnik SPbGU, ser.2, vyp.2. [in Russian].

36. Majorov, A.V. (2001). Daniil Romanovich i galichane v kanun tataro-mongolskogo nashestvija. Issledovanija po russkoj istorii: Sbornikstatejk 65-letijuprof. I.Ja.Frojanova, 20. Sankt-Peteburg; Izhevsk. [in Russian].

37. Majorov, A.V. (2011). O proiskhozhdenii imeni i utochnenii daty rozhdenija Daniila Galitskogo. Ukraina: kulturna spadshchyna, natsionalna svidomist, derzhavnist, 20: Actes Testantibus: Yuvileinyi zbirnyk naposhanu Leontiia Voitovycha. Lviv. [in Russian].

38. Majorow, A.W. (2010). Ostatnia wyprawa Romana Mscislawicza (Z dziejow polityki zagranicznej Rusi Halicko-Wolynskiej). Klio: Czasopismo Poswi^cone Dziejom Polski і Powszechnym, 14. Torun. [in Polish].

39. Myslinski, K. (2000). Problemy terytorialne w stosunkach mi^dzy Polsk^ i ksi^stwem halicko-wlodzimierskim. Nihil superfluum esse: Studia z dziejow sredniowiecza. Ed. J.Strzelczyk, J.Dobosz. Poznan. [in Polish].

40. Nagirnyj, W. (2011). Polityka zagraniczna ksiqstw ziem halickiej і wolynskiej w latach 1198(1199) - 1264. Krakow. [in Polish].

41. Nahirnyi, B. (2010). Vidnosyny halytsko-volynskykh kniaziv iz monholamy v seredyni 40-kh rr. XIII st.: vybrani problemy. Karpaty: liudyna, etnos, tsyvilizatsiia, 2. Ivano-Frankivsk. [in Ukrainian].

42. Nahirnyi, V. (2002). Yatviazka problema v zovnishnii politytsi Danyla Halytskoho. Arkheolohiia ta etnolohiia Skhidnoi Yevropy: materialy i doslidzhennia, 3. Odesa. [in Ukrainian].

43. Nowacki, B. (2003). Przemysl I. Poznan. [in Polish].

44. Okraszewska, I. (2002). Agafia, ksi^zna mazowiecka, krakowska i l^czycka. Niebem іsercem okryta: Studia historyczne dedykowane dr JolancieMalinowskiej. Ed. M.Malinowski. Torun. [in Polish].

45. Pashuto, V.T. (1950). Ocherki po istorii Galitsko-VolynskojRusi. Moskva. [in Russian].

46. Piotr z Dusburga (2004). Kronika ziemi pruskiej. Transl. S.Wyszomirski, ed. J.Wenta. Torun. [in Polish].

47. Rocznik kapituly gnieznienskiej (1962). Monumenta Poloniae Historica: Nova Series, 5. Ed. Z.Kozlowska-Budkowa. Warszawa. [in Latin, in Polish].

48. Rocznik krotki. Rocznik swi^tokrzyski nowy (1978). Monumenta PoloniaeHistorica: Nova Series, 5. Ed. Z.Kozlowska-Budkowa. Warszawa. [in Latin, in Polish].

49. Rymar, E. (1999). Kiedy Mieszko Pl^tonogi panowal w Krakowie? RocznikiHistoryczne, 65. [in Polish].

50. Samsonowicz, H. (2008). Konrad Mazowiecki (1187/88 - 31 VIII1247). Krakow. [in Polish].

51. Szymczak, J. (1980). Udzial synow Konrada I w realizacji jego planow politycznych. RocznikEodzki, 29. [in Polish].

52. Teterycz-Puzio, A. (2012). Na rozstajnych drogach: Mazowsze a Malpolska w latach 1138-1313. Slupsk. [in Polish].

53. Teterycz-Puzio, A. (2016). Piastowskie ksigzne regentki: O utrzymanie wladzy dla synow (koniecXII w. -poczqtekXIV w.). Krakow. [in Polish].

54. Teterycz-Puzio, A. (2019). KonradMazowiecki:Kniaz wielkilack!(1187/89 - 31 sierpnia 1247). Krakow. [in Polish].

55. T^gowski, J. (2000). Kontakty rodzinne dynastow polskich i ruskich w sredniowieczu. Migdzy sobq: Szkice historyczne pol- sko-ukrainskie. Ed. T.Chynczewska-Hennel, N.Jakowenko. Lublin. [in Polish].

56. Trawkowski, S. (1991). Po zabojstwie scholastyka Jana Czapli. Personae, coligationes,facta. Ed. J.Bieniak. Torun. [in Polish].

57. Urzgdnicy malopolscy XII-XV w.: Spisy (1990). J.Kurtyka, T.Nowakowski, F.Sikora, A.Sochacka, P.K.Wojciechowski, B.Wyrozumska. Ed. A.G^siorowski. Wroclaw. [in Polish].

58. Voitovych, L.V. (2006). Soiuz halytskykh Romanovychiv z Avstriieiu ta Chekhiieiu u XIII st. Problemy slovianoznavstva, 56. Lviv. [in Ukrainian].

59. Voitovych, L.V. (2008). Korol Danylo Romanovych: polityk i polkovodets. Doba korolia Danyla v nautsi, mystetstvi, literaturi. Lviv. [in Ukrainian].

60. Voitovych, L.V. (2010). Polshcha, Mazoviia, Lytva ta Uhorshchyna u borotbi za spadshchynu Romanovychiv. Problemy slovianoznavstva, 59. Lviv. [in Ukrainian].

61. Voloshchuk, M. (2008). Uhorske dytynstvo kniazia Danyla Romanovycha (1206-1210 rr.). Na vivtar istorii Ukrainy. Ivano- Frankivsk. [in Ukrainian].

62. Wlodarski, B. (1966). Polska і Rus 1194-1340. Warszawa. [in Polish].

63. Wlodarski, B. (1971). Polityczne plany Konrada I Mazowieckiego. Rocznik Towarzystwa Naukowego w Toruniu, 76. [in Polish].

64. Zbior dokumentow i listow miasta Plocka, 1 (1975). Ed. S.M.Szacherska. Warszawa. [in Latin, in Polish].

Размещено на Allbest.ru