Балто-слов’янська теорія походження Русі: історіографія проблеми

Найбільш критичним щодо норманізму був А. Кузьмін, піднявши тим самим розробку варяго-руського питання на абсолютно інший науковий рівень. У своїх працях він значно розширив діапазони досліджень руської історії і поглибив її вивчення, обґрунтував необхідність пошуків коренів Русі в багатьох областях західної і східної Європи. За влучною характеристикою В. Фоміна, "свою принципову позицію в цьому питанні вчений сформував далеко не відразу, а лише "перехворівши" на норманізм, прийнятий ним під дією історіографічної традиції. Але в ході роботи з джерелами він став усвідомлювати його невідповідність, до чого в першу чергу спонукало, звичайно, вивчення ПВЛ" [64, с. 180]. Ще в кінці 1960-х рр. історик висловив певні сумніви щодо поглядів на варягів як на норманів, підкресливши, що в літописах варяги виступають не завжди однаково. В одних випадках це скандинави, в інших європейці, не слов'яни взагалі. Він указував, що норманське походження імен Ігор, Олег, Ольга абсолютно не доведено, і що літописці ніколи не ототожнювали "Ігорів" із скандинавськими "Інгварами", а ім'я Ольга було відомо в чехів, які безпосередньо з норманами не спілкувалися [16, с. 86-87, 89; 21, с. 64-65, 101-102, 104-111, 156, 159; 22, с. 60, 65]. Як стверджує В. Фомін, А. Кузьмін остаточно розірвав з норманізмом ще у 1970 р., коли прямо висловив думку про методологічну шкідливість радянського "антинорманізму" [64, с. 181]. Використовуючи широкий археологічний та лінгвістичний матеріал, він показував, що руська історія не обмежується однією Київською Руссю і що паралельно з нею і навіть задовго до неї існували інші руські територіальні утворення. У низці праць він наводить численні свідчення іноземних джерел другої половини І початку ІІ тис. н. е., зафіксованих у східній і західній Європі, у яких згадуються більше десяти різного роду "Русій". Спочатку він вважав їх моноетнічними, а дещо пізніше дійшов висновку про їх етнічну неоднорідність. Найперше, це чотири Русі на південному і східному узбережжях Балтійського моря: о. Рюген, гирло р. Німан, гирло Західної Двіни, провінція Роталія-Русія і Вік з островами Езель і Даго; Русь Прикарпатська, Приазовська (Тмутаракань), Прикаспійська; Подунайська (Ругеланд Русія). І, як пояснював дослідник, основна частина писемних свідчень про Русь (спочатку вона називалася руги, а з часом ім'я русь стало домінуючим) майже не залучені вченими перш за все через те, що вони не вписувалися в прийняті норманські та антинорманські концепції походження Русі. Особливо велике значення А. Кузьмін надавав одній із Балтійських Русій Роталії. Він відмічав, що про неї багато говорив Саксон Граматик і що саме з неї датчани вели багатовікові війни на морі і сушею. Протягом 1343-1345 рр. ці "руські" очолювали повстання проти лівонського ордену, а "руські" села і пізніше будуть згадуватися в документах стосовно цих територій. Саме в цьому регіоні А. Кузьмін локалізував "Русію-Тюрк" Адама Бременського. У межах цієї Русії знаходився "Острів Русів" арабських авторів, відомий під назвою Острів Саарема, який згадується в сагах "Ноїтдаґ', що часто ототожнювали з Новгородом. У "Русії-Тюрк" він бачив Аланську Русь або норманський каганат, створений в ІХ ст. русами-аланами, які переселилися з Дону після розгрому хозарами та угорцями Руського каганату.

Проблему варягів і Русі А. Кузьмін розглядає в тісному зв'язку з процесом утворення держави у східних слов'ян, специфіка якого полягає в тому, що форма організації племінних союзів у VI-ІХ ст. виросла на ґрунті територіальної общини і являла собою струнку, створену з низу господарську економічну систему, в якій вищий прошарок суспільства все ще був тісно пов'язаний з низовими ланками. Ця природна державність, як стверджував А. Кузьмін, "економічно виправдана земська влада не могла поширюватися на величезну територію". Тому піднімалася над ними і об'єднувати їх могла лише зовнішня влада, яка йшла з Подніпров'я в особі полян-русі, "роду руського". Як припускає дослідник, це були вихідці із Подніпров'я, Подунав'я і Прибалтики паразитарні за своїм характером, головним заняттям яких була війна і торгівля. Але все ж об'єднання, створене русами, виявилось доволі міцним у зв'язку із взаємною зацікавленістю. Задовольняючись лише номінальною даниною з підвладних слов'янських племен, вони взяли на себе обов'язок їх захисту, яка була надзвичайно важливою на початкових етапах становлення державності, а тим паче на кордоні лісу і степу.

Що ж до варягів, то в них історик бачить поморян. Сам термін "вар" на індоєвропейських мовах означає вода. Власне варягами А. Кузьмін вважав вагрів-варенів, які заселяли Вагрію (Південна Прибалтика). Це плем'я належало до вандальської групи. На ІХ ст. відбувається їх ослов'янення і їхнє ім'я поширюється на всіх балтійських слов'ян між Одером і південною частиною Ютланського півострова, а потім і на багатьох представників західноєвропейських етнічних елементів. З кінця VШ ст. під тиском Франкської імперії відбувається їх масовий колонізаційний потік з південного побережжя Балтики на схід, який вбирає в себе як слов'янські, так і не слов'янські народи, включаючи фризів і скандинавів. Варяги, прибувши на Русь, принесли сюди свій тип соціального устрою. На думку історика, "це той же слов'янський <...> заснований повністю на територіальному принципі, на вічових традиціях, який абсолютно не передбачає можливості централізації". Саме для цього типу, як стверджує вчений, була характерна велика роль міст і торгово-ремісничого населення, у зв'язку з чим на півночі була створена полісна система.

Вкотре наголошуючи, що сучасний норманізм тримається, головним чином, на прямій підміні (Русь протиставляється варягам, а для доказу німецькомовності останніх використовуються факти, які відносяться до Русі), дослідник констатує, що жодних даних, які б підтверджували, що варяги належать до германської групи племен, взагалі не існує. На думку Кузьміна, Русь не була пов'язана ні з германцями, ні зі слов'янами, і була асимільована останніми приблизно в VI-ІХ ст. У зв'язку з цим сусіди сприймали русів як слов'янське плем'я, і самі вони себе усвідомлювали слов'янами, щоправда аристократичного роду. Такі процеси спостерігалися практично в усіх районах Європи, де слов'янський і руський етноси хоч якось контактували. Дослідивши величезний фактологічний писемний матеріал, історик стверджує, що жодне джерело Х-Х ст. не ототожнює Русь ні зі шведами, ні з будь-яким іншим германським племенем. Натомість значний археологічний, антропологічний, лінгвістичний, нумізматичний матеріал підтверджує південне і східно-балтійське походження варягів і Русі.

Спираючись на саги, А. Кузьмін доводить, що нормани, з якими пов'язують варязьку русь, з'являються на Русі лише наприкінці Х ст., причому їхні дії не виходять за межі Прибалтики, і тільки за Ярослава Мудрого вони вливаються до складу варязьких найманців, а потім з'являються і у Візантії. Також він підкреслює, що в складному поліетнічному складі давньоруського словотворення германізми є незначними, а норманська інтерпретація, яка зводиться лише до відшукання приблизних паралелей, а не до їх пояснення, суперечить матеріалам, "які характеризують обличчя і вірування соціальної верхівки Києва і вказують на різноетнічність населення Подніпров'я" [15, с. 5483; 17, с. 55-56, 58; 19, с. 116-119; 20, с. 103-129].

Таким чином, доволі перспективні пошуки Русі в Південній Прибалтиці, зроблені ще в 1940-х рр. В. Мавродіним, у 1980-х В. Вілінбаховим, М. Трухачовим та А. Кузьміним, заклали міцний фундамент концепції багатоцентровості Русі.



Література

норманський політичний етнічний

1. Алексеева Г. Д. Октябрьская революция и историческая наука 1917-1923 гг. Москва: Наука, 1968. 300 с.

2. Алпатов М. А. Русская историческая мысль и Западная Европа XIIXVII вв. Москва: Наука, 1973. 272 с.

3. Бегунов Ю. К. История Руси: в 5 т. Санкт-Петербург. Политехника. 2006.

4. Боричевский И. Русы на южном берегу Балтийского моря. Маяк. Ч. VII. Санкт-Петербург, 1840. С. 65-98.

5. Венелин Ю. Известия о варягах арабских писателей и злоупотребление в истолковании оных. Чтения в обществе истории и древностей российских. 1870. Кн. 4. С. 58-85.

6. Венелин Ю. О нашествии завислянских славян на Русь до Рюриковых времен. Чтения в обществе истории и древностей российских. 1848. Кн. 6. С. 56-89.

7. Венелин Ю. Скандинавомания и её поклонники. Москва. Тип. А. Семена, 1842. 128 с.

8. Вилинбахов В. Б. Современная историография о проблеме "Балтийские славяне и Русь". Советское славяноведение. 1980. № 1. С. 79-84.

9. Гедеонов С. А. Варяги и Русь: в 2 ч. 2-е изд. Москва. Русская панорама, 2004. Ч. 2. 2004. 656 с.

10. Готье Ю. В. Железный век в восточной Европе. Москва: Наука, 1930. 280 с.

11. Грушевський М. Історія України-Руси: в 11 т., 12 кн. Редкол. П. С. Сохань (голова) та ін. Київ: Наукова думка, 1994. Т. 1. 1994. 736 с.

12. Калакура Я. С. Українська історіографія: курс лекцій. Киев: Генеза, 2004. С. 157-181.

13. Костомаров Н. И. Исторические произведения. Автобиография. Киев: Лыбидь, 1990. 736 с.

14. Костомаров Н. И. Начало Руси. Современник. 1960. № 1. С. 3-56.

15. Кузьмин А. Г. "Варяги" и "Русь" на Балтийском море. Вопросы истории. 1970. № 10. С. 28-55.

16. Кузьмин А. Г. Две концепции начала Руси в Повести временных лет. История СССР. 1969. № 6. С. 81-105.

17. Кузьмин А. Г. Заметки историка об одной лингвистической монографии. Вопросы языкознания. 1980. № 4. С. 55-58.

18. Кузьмин А. Г. Начало Руси: Тайны рождения русского народа. Москва: Вече, 2003. 426 с.

19. Кузьмин А. Г. Об истоках древнерусского права. Советское государство и право. 1985. № 2. С. 110-119.

20. Кузьмин А. Г. Одоакр. Дорогами тысячелетий: сб. исторических очерков и статей: в 2 кн. Москва, 1987. Кн. 1. 1987. С. 103-129.

21. Кузьмин А. Г. Русские летописи как источник по истории Древней Руси. Рязань. 1969. 242 с.

22. Кузьмин А. Г. "Слово о полку Игореве" о начале Русской земли. Вопросы истории. 1969. № 5. С. 60-65.

23. Куник А. А. Замечания А. Куника. Г. Гедеонов и его система происхождения варягов и Руси. Санкт-Петербург: Тип. ИАН, 1864. С. 53-84.

24. Лебедев Г. Русь и чудь, варяги и готы (итоги и перспективы историко-археологического изучения славяно-скандинавских отношений в І тыс. н. э.). Славяно-русские древности. Историко-археологическое изучение Древней Руси. Вып. 1. Ленинград 1988. С. 22-36.

25. Лебедев Г. С. Эпоха викингов в Северной Европе: историко-археологические очерки. Ленинград: Изд-во ЛГУ, 1985. 226 с.

26. Ломоносов М. В. Древняя Российская история. Ломоносов М. В. Полное собрание сочинений: в 10 т. Москва Ленинград АН СССР, 1952. Т. 6. 1952. С. 209-213.

27. Ломоносов М. В. Замечания на диссертацию Г.-Ф. Миллера "Происхождение имени и народа российского". Ломоносов М. В. Полное собрание сочинений: в 10 т.Москва Ленинград АН СССР.1952. Т. 6. 1952. С. 136-168.

28. Мавродин В. В. Академик Н. С. Державин. Славяне в древности: культурно-исторический очерк. Вестник древней истории. 1946. № 4. С. 112.

29. Мавродин В. В. Борьба с норманизмом в русской исторической науке: стенограмма публичной лекции, прочитанной в Ленинграде. Ленинград:Тип. Им. Володарского, 1949. 39 с.

30. Мавродин В. В. Древняя Русь (Происхождение русского народа и образование Киевского государства). Л. ОГИЗ. Госполитиздат. 1946. 309 с.

31. Мавродин В. Образование Древнерусского государства. Ленинград: Изд-во ЛГУ, 1945. 431 с.

32. Мавродин В. В. Образование Древнерусского государства и формирование древнерусской народности. Москва: Высшая школа, 1971. 190 с.

33. Максимович М. А. Собрание починений. К. Без изд. 1879. 736 с.

34. Мельникова Е. А. Древнерусские влияния в культуре Скандинавии раннего средневековья (к постановке проблемы). История СССР. 1984. № 3. С. 18-36.

35. Миллер Г. Ф. Краткие известия о начале Новагорода и о происхождении российского народа, о новгородских князях и знатнейших онаго города случаях. Сочинения и переводы к пользе и увеселению служащие. 1761. Ч. 2. Июль. С. 68-54.

36. Миллер Г. Ф. О народах издревле в России обитавших. СПб. Иждивенюмъ Общества старающагося о напечатали книгъ. 1788. 152 с.

37. Миллер Г. Ф. О первом летописателе российском, преподобном Несторе, и его летописи, и о продолжателях оныя. Ежемесячные сочинения к пользе и увеселению служащия. 1755. Апрель. С. 14-78.

38. Моця О. П. Пщенна "Руська земля". К. КорвЫ Пресс. 2007. 264 с.

39. Мошин В. А. Варяго-русский вопрос. Варяго-русский вопрос в историографии. Москва, 2010. С. 13-14.

40. Назаренко А. В. Древняя Русь на международных путях: междисциплинарные очерки культурных, торговых, политических связей 1Х-Х11 в. Москва, 2001. 784 с.

41. Назаренко А. В. Об имени "Русь" в немецких источниках 1Х-Х1 вв. Вопросы языкознания. 1980. № 5. С. 46.

42. Павлова Г. Е. М. В. Ломоносов и становление отечественной науки. Вопросы истории. 1986. № 10. С. 42-51.

43. Панкратова А. М. Развитие исторических взглядов М. Н. Покровского. Против исторической концепции М. Н. Покровского, сб. ред. Коллегия. акад. Б. Г реков и др. АН СССР. Ин-т истории. М. Л. Изд-во Акад. наук СССР, 1939. С. 5-69.

44. Пашуто В. Т. Летописная традиция о племенных княжениях и варяжский вопрос. Летописи и хроники. Москва: Наука. 1974. С. 103-114.

45. Пашуто В. Т. Русско-скандинавские отношения и их место в истории средневековой Европы. М. Наука. 1962. 268 с.

46. Петрухин В. Я. Легенда о призвании варягов в средневековой книжности и дипломатии. Норна у источника Судьбы: сб. ст. в честь Е. А. Мельниковой / под ред. Т. Н. Джаксон, Москва, Индрик. 2001. 480 с.

47. Петрухин В. Я. Рюрик, Синеус и Трувор. Славянская мифология: энциклопедический словарь под ред. В. Я. Петрухина, Т. А. Агапкиной, Л. Н. Виноградовой и др. Москва: Эллис Лак. 1995. С. 342.

48. Письмо М. Максимовича к И. Тимковскому. Киевская старина. 1891. Т. 8. С. 87.

49. Погодин М. Гедеонов и его система о происхождении варягов и Руси. Записки Академии Наук. Т. VI приложение № 2. СПб., 1864. С. 55-86.

50. Погодин М. П. Исследования, замечания и лекции о русской истории. в 7 т. М. Университетская типография, 1846. Т. 3. 1846. 545 с.

51. Покровский М. Н. Русская история с древнейших времён: в 4 т. М.: Соцэкгиз, 1933. Т. 1. 1933. 272 с.

52. Покровский С. А. Киевская Русь в работах советских историков. Советская книга. 1946. № 3-4. С. 18-27.

53. Пресняков А. Е. Вильгельм Томсен о древнейшем периоде русской истории. Памяти Вильгельма Томсена. К годовщине со дня смерти. Москва, Изд-во АН СССР, 1928. С. 35-50.

54. Пузанов В. В. Образование Древнерусского государства в восточно-европейской историографии: учебное пособие. Ижевск: Удмуртский університет, 2011. 152 с.

55. Рубинштейн Н. Л. Путаная книга по истории Киевской Руси. Вопросы истории. 1946. № 8-9. С. 109-114.

56. Рыбаков Б. А. Новая концепция предыстории Киевской Руси. История СССР. 1981. № 2. С. 40-59.

57. Рыбаков Б. А. Союзы племён и проблема генезиса феодализма на Руси. Проблема возникновения феодализма у народов СССР. Москва: Наука. 1969. С. 25-28.

58. Рыбаков Б. А. Язычество Древней Руси. Москва: Наука. 1988. 782 с.

59. Татищев В. История Российская: в 3 т. Москва: АСТ. 2003. Т. 1. 2003. 568 с.

60. Тихомиров М. Н. О происхождении названия "Россия". Вопросы истории. 1953. № 11. С. 93-96.

61. Томсен В. Начало Русского государства. Москва: Университетская типография. 1891. 135 с.

62. Трухачев Н. С. Попытка локализации Прибалтийской Руси на основании сообщений современников в западноевропейских и арабских источниках Х-ХІІІ вв. Древнейшие государства на территории СССР: материалы и исследования. 1980 год. М. Наука, 1981. С. 160-175.

63. Флоринский В. М. Первобытные славяне по памятникам их доисторической жизни: опыт славянской археологии: в 2 ч. Томск: Типо-Лит. П. И. Макушина, 1894. Ч. 1. 1894. 398 с.

64. Фомин В. В. Варяги и Варяжская Русь: К итогам дискуссии по варяжскому вопросу. Москва: Русская панорама. 2005. 488 с.

65. Фортинский Ф. Варяги и Русь. Историческое исследование С. Гедеонова. СПб. Тип. ИАН, 1878. 47 с.

66. Фроянов И. Я. Исторические реалии в летописном сказании о призвании варягов. Вопросы истории. 1991. № 6. С. 3-15.

67. Фроянов И. Я. Основные этапы социального развития древнерусского города (ІХ-ХІІ вв.). Древние города: материалы к Всесоюзной конференции "Культура Средней Азии и Казахстана в эпоху раннего средневековья". Л. Изд-во ЛГУ. 1977. С. 69-71.

68. Фроянов И. Я. Города-государства в Древней Руси. Становление и развитие раннеклассовых обществ; под ред. Г. Л. Курбатова, Э. Д. Фролова, И. Я. Фроянова. Ленинград: Изд-во Лгу, 1986. С. 198-311.

69. Хромов С. С. Некоторые итоги и актуальные проблемы изучения отечественной истории в свете решений XXVI съезда КПСС. Изучение отечественной истории в СССР между XXV и XXVI съездами КПСС. Москва: Наука, 1982. С. 3-48.

70. Шаскольский И. П. Столбовский мир 1617 г. и торговые отношения России со Шведским государством М. Л. Наука, 1964. 218 с.

71. Шишкин И. Г. Проблемы образования Древнерусского государства в отечественной историографии (1917-1990-е годы). Дисс. ... канд. ист. наук: спец. 07.00.09.историография, источниковедение и методы исторического исследования. Тюмень, 1997. 374 с.



References

1. Alekseeva H. D. (1968). Oktyabrskaya revolyutsiya i istoricheskaya nauka 1917-1923 gg. [The October Revolution and Historical Science of 19171923]. Moscov [in Russian].

2. Alpatov M. A. (1973). Russkaya istoricheskaya myisl i Zapadnaya EvropaXII-HVII vv.[Russian Historical Thought and Western Europe of the XII XVII centuries]. Moscov [in Russian].

3. Behunov Yu. K. (2006). Istoriya Rusi: v 5 t.[History of Rus: in 5 volumes]. Saint Petersburg [in Russian].

4. Borychevskyi Y. (1840). Rusyi na yuzhnom beregu Baltiyskogo morya [Russ on the Southern Coast of the Baltic Sea] Maiak, Vol. 7, 65-98.[in Russian].

5. Venelyn Yu. (1870,). Izvestiya o varyagah arabskih pisateley i zloupotreblenie v istolkovanii onyih [News about the Varangians of Arab writers and Misuse in the Interpretation of them] Chtenyia v obshchestve ystoryy y drevnostei rossyiskykh.Vol. 4, 58-85. [in Russian].

6. Venelyn Yu. (1848). O nashestvii zavislyanskih slavyan na Rus do Ryurikovyih vremen [On the Invasion of the Vistula Slavs to Rus until the Time of Rurik]. Chtenyia v obshchestve ystoryy y drevnostei rossyiskykhVol. 56-89. [in Russian].

7. Venelyn Yu. (1842). Skandinavomaniya i eyo poklonniki [Scandinavomania and its Fans]. Moscov [in Russian].

8. Vylynbakhov V. B. (1980). Sovremennaya istoriografiya o probleme "Baltiyskie slavyane i Rus" [Modern Historiography on the "Baltic Slavs and Rus" Problemy Sovetskoe slavianovedenye, Vol. 1, 79-84. [in Russian].

9. Hedeonov S. A. (2004). Varyagi i Rus: v 2 ch. 2-e izd. [The Varangians and Rus: in 2 parts ]. Moscov [in Russian].

10. Hote Yu. V. (1930) Zheleznyiy vek v vostochnoy Evrope[Iron Age in Eastern Europe]. Moscov [in Russian].

11. Hrushevskyi M. (2004). Istoriya UkraYini-Rusi: v 111, 12kn.[The History of Ukraine-Rus: in 11 volumes, 12 books.] Vol. 1. [Kyiv in Ukrainian].

12. Kalakura Ya. S. (2004). UkraYinska Istoriografiya: kurs lektsiy [Ukrainian historiography: course of lectures]. [Kyiv in Ukrainian].

13. Kostomarov N. Y. (1990). Istoricheskie proizvedeniya. Avtobiografiya [Historical works. Autobiography]. Kyiv [in Ukrainian].

14. Kostomarov N. Y. (19б0). Nachalo Rusi [The Origins of Rus] Sovremennyk.. Vol. 1, 3-56. [in Russian].

15. Kuzmyn A. H. (1970). "Varyagi" i "Rus" na Baltiyskom more ["The Varangians" and "Rus" on the Baltic Sea] Voprosbi ystoryy,1.28-55. [in Russian].

16. Kuzmyn A. H. (1969). Dve kontseptsii nachala Rusi v Povesti vremennyih let [Two Concepts of the Origins of Rus in the Tale of Bygone Years] Ystoryia SSSR, 6. 81-105. [in Russian].

17. Kuzmyn A. H. (1980). Zametki istorika ob odnoy lingvisticheskoy monografii [Notes of the Historian about one Linguistic Monograph] Voprosyi yazyikoznanyia, 4. 55-58. [in Russian].

18. Kuzmyn A. H. (2003). Nachalo Rusi: Taynyirozhdeniya russkogo naroda [Origins of Rus: Secrets of the Birth of the Russian people]. Moscov [in Russian].

19. Kuzmyn A. H. (1985). Ob istokah drevnerusskogo prava. Sovetskoe gosudarstvo i pravo [On the Origins of Ancient Rus Law] Sovetskoe hosudarstvo y pravo,2. 110-119. [in Russian].

20. Kuzmyn A. H. (1987,). Odoakr[Odoacer] Dorohamy tisiacheletyi: sb. ystorycheskykh ocherkov y statei.Vol. 1. 103-129. Moscov [in Russian].

21. Kuzmyn A. H. (1969). Russkie letopisi kak istochnik po istorii Drevney Rusi[Russian Chronicles as a Source on the History of Ancient Rus]. Riazan [in Russian].

22. Kuzmyn A. H. (1969). "Slovo o polku Igoreve" o nachale Russkoy zemli [Word about Igor's Regiment" about the beginning of the Russian Land ] Voprosbi ystoryy, 5. 60-65. [in Russian].

23. Kunyk A. A. (1864). Zamechaniya A. Kunika.[Remarks by A. Kunik] H. Hedeonov y eho systema proyskhozhdenyia variahov y Rusy. Saint Petersburg [in Russian].

24. Lebedev H. (1988). Rus ichud, varyagiigotyi (itogiiperspektivyiistorikoarheologicheskogo izucheniya slavyano-skandinavskih otnosheniy v I tyis. n. e.) [Russia and Chud, Varangians and Goths (results and perspectives of the historical and archaeological studies of Slavic-Scandinavian relations in the 1st millennium AD.)] Slaviano-russkye drevnosty. Ystoryko-arkheolohycheskoe yzuchenye Drevnei Rusy. (Vol. 1.). Leningrad[in Russian].

25. Lebedev H. S. (1985). Epoha vikingov v Severnoy Evrope: istorikoarheologicheskie ocherki[Viking Age in Northern Europe: Historical and Archaeological Essays]. Leningrad [in Russian].

26. Lomonosov M. V. (1952). Drevnyaya Rossiyskaya istoriya[Ancient Russian history] Lomonosov M. V. Polnoe sobranye sochynenyi. (Vols. 1-6; vol.6). Moscov, Leningrad [in Russian].

27. Lomonosov M. V. (1952). Zamechaniya na dissertatsiyu G.-F. Millera "Proishozhdenie imeni i naroda rossiyskogo"[Remarks on G.-F. Miller's Thesis "The Origin of the Name and the Russian people"] Lomonosov M. V. Polnoe sobranye sochynenyi Lomonosov M. V. Polnoe sobranye sochynenyi. (Vols. 1-6; vol.6). Moscov, Leningrad [in Russian].

28. Mavrodyn V. V. (1946). Akademik N. S. Derzhavin. "Slavyane v drevnosti: kulturno-istoricheskiy ocherk [Academician N. S. Derzhavin. “Slavs in Antiquity”: cultural and historical essay] Vestnyk drevnei ystoryy, 4. 112. [in Russian].

29. Mavrodyn V. V. (1949). Borba s normanizmom v russkoy istoricheskoy nauke: stenogramma publichnoy lektsii, prochitannoy v Leningrade[The Fight against Normanism in Russian Historical Science: a transcript of a public lecture delivered in Leningrad]. Leningrad [in Russian].

30. Mavrodyn V. V. (1946). Drevnyaya Rus (Proishozhdenie russkogo naroda i obrazovanie Kievskogo gosudarstva)[Ancient Rus (the Origin of the Russian people and the formation of the Kiev State)].Leningrad [in Russian].

31. Mavrodyn V. (1945). Obrazovanie Drevnerusskogo gosudarstva [Formation of the Ancient Rus State]. [Leningrad [in Russian].

32. Mavrodyn V. V. (1971). Obrazovanie Drevnerusskogo gosudarstva i formiro-vanie drevnerusskoy narodnosti[Formation of the Ancient Rus State and Formation of Ancient Russian People]. Moscov [in Russian].

33. Maksymovych M. A. (1879). Sobranie pochineniy[Collected Works]. Kyiv [in Ukrainian].

34. Melnykova E. A. (1984). Drevnerusskie vliyaniya v kulture Skandinavii rannego srednevekovya (k postanovke problemyi) [Ancient Rus Influences in the Scandinavian Culture of the early Middle Ages (to the formulation of the problem)] Ystoryia SSSR, 3.18-36. [in Russian].

35. Myller H. F. (1761). Kratkie izvestiya o nachale Novagoroda i o proishozhdenii rossiyskogo naroda, o novgorodskih knyazyah i znatneyshih onago goroda sluchayah. Sochineniya iperevodyi k polze i uveseleniyu sluzhaschie[Brief News about the Beginning of Novagorod and about the Origin of the Russian People, about the Novgorod Princes and the most Distinguished Cases of the City] Sochynenyia y perevodbi k polze y uveselenyiu sluzhashchye. Vol. 2. Petersburg [in Russian].

36. Myller H. F. (1788). O narodah izdrevle v Rossii obitavshih. SPb. Izhdiveniem' Obschestva starayuschagosya o napechatinii knig' [On the peoples lived in Russia since ancient times] Yzhdyveniemb Obshchestva staraiushchahosia o napechatyniy knyhb. Saint Petersburg [in Russian].

37. Myller H. F. (1755). O pervom letopisatele rossiyskom, prepodobnom Nestore, i ego letopisi, i o prodolzhatelyah onyiya [About the first chronicler of Russia, the Venerable Nestor, and his chronicle, and about the successors of it] Ezhemesiachnyie sochynenyia kpolze y uveselenyiu sluzhashchyia, 4. 14-78. [in Russian].

38. Motsia O. P. (2007). Pivdenna "Ruska zemlya"[Southern Rus Land ]. Kyiv [in Ukrainian].

39. Moshyn V. A. (2010). Varyago-russkiy vopros. Varyago-russkiy vopros v istoriografii.[the Varangian-Russian Issue]. Moscov [in Russian].

40. Nazarenko A. V. (2001). Drevnyaya Rus na mezhdunarodnyih putyah: mezhdistsiplinarnyie ocherki kulturnyih, torgovyih, politicheskih svyazey 9-11 v. [Ancient Rus on international routes: interdisciplinary essays on cultural, trade, and political connections of the 9th 11th centuries].Moscov [in Russian].

41. Nazarenko A. V. (1980). Ob imeni "Rus" v nemetskih istochnikah 9-11 vv. [On the name "Rus" in German sources of the 9th 11th centuries] Voprosyi yazyikoznaniya, 5. 6. [in Russian].

42. Pavlova H. E. (1986). Lomonosov i stanovlenie otechestvennoy nauki [Lomonosov and the formation of Russian science] Voprosyi ystoryy, 10. 42-51. [in Russian].

43. Pankratova A. M. (1939). Razvitie istoricheskih vzglyadov M. N. Pokrovskogo[The Evolution of historical views of M. N. Pokrovsky] Protyv ystorycheskoi kontseptsyy M. N. Pokrovskoho. Moscov [in Russian].

44. Pashuto V. T. (1974). Letopisnaya traditsiya o plemennyih knyazheniyah i varyazhskiy vopros[Chronicle tradition of tribal reigns and the Varangian issue]. Moscov [in Russian].

45. Pashuto V. T. (1962). Russko-skandinavskie otnosheniya i ih mesto v istorii srednevekovoy Evropyi[Russian-Scandinavian relations and their place in the history of medieval Europe].Moscov [in Russian].

46. Petrukhyn V. (2001). Legenda o prizvanii varyagov v srednevekovoy knizhnosti i diplomatii[The legend of the call of the Vikings in the medieval bookishness and diplomacy].Moscov [in Russian].

47. Petrukhyn V. (1995). Ryurik, Sineus i Truvor[Rurik, Sineus and Truvor]. Moscov [in Russian].

48. Pismo M. Maksimovicha k I. Timkovskomu (1891). [Letter of M. Maksimovich to I. Timkovsky] Kyevskaia staryna,Vol.8, 87. [in Russian].

49. Pohodyn M. (1864). Gedeonov i ego sistema o proishozhdenii varyagov i Rusi [Gideonov and his system about the origin of the Varangians and Rus]. ZapyskyAkademyy Nauk.Vol. 8, 2, 55-86. Saint Petersburg [in Russian].

50. Pohodyn M. P. (1846). Issledovaniya, zamechaniya i lektsii o russkoy istorii. v 71.[Studies, comments and lectures on Russian history: in 7 volumes]. Vol. 3. Moscov [in Russian].

51. Pokrovskyi M. N. (1933). Russkaya istoriya s drevneyshih vremYon: v 4 t.[Russian history since ancient times: in 4 volumes.]. Moscov [in Russian].

52. Pokrovskyi S. A. (1946). Kievskaya Rus v rabotah sovetskih istorikov [Kievan Rus in the works of Soviet historians] Sovetskaia knyha,3-4. 8-27. Moscov [in Russian].

53. Presniakov A. E. (1928). Vilgelm Tomsen o drevneyshem periode russkoy istorii[Wilhelm Thomsen about the most ancient period of Russian historyj.Moscov [in Russian].

54. Puzanov V. V. (2011). Obrazovanie Drevnerusskogo gosudarstva v vostochnoevropeyskoy istoriografii: uchebnoe posobie[Formation of the Ancient Rus State in Eastern European Historiography]. Yzhevsk [in Russian].

55. Rubynshtein N. L. (1946). Putanaya kniga po istorii Kievskoy Rusi [Confused book on the history of Kievan Rus] Voprosbi ystoryy,8-9. 109-114. [in Russian].

56. Rybakov B. A. (1981). Novaya kontseptsiya predyistorii Kievskoy Rusi [New concept of pre-history of Kievan Rus] Ystoryia SSSR,2. 40-59. [in Russian].

57. Rybakov B. A. (1969). Soyuzyi plemYon i problema genezisa feodalizma na Rusi. Problema vozniknoveniya feodalizma u narodov SSSR[Unions of tribes and the problem of the genesis of feudalism in Rus ].Moscov [in Russian].

58. Rbibakov B. A. (1988). Yazyichestvo Drevney Rusi[Paganism of Ancient Rus]. . Moscov [in Russian].

59. Tatyshchev V. (2003). Istoriya Rossiyskaya: v 31.[Russian History: in 3 volumes]. Vol 1. Moscov [in Russian].

60. Tykhomyrov M. N. (1953). O proishozhdenii nazvaniya "Rossiya"[About the Origin of the name "Russia"] Voprosy ystoryy,11. 93-96. [in Russian].

61. Tomsen V. (1891). Nachalo Russkogo gosudarstva[The Origins of the Rus state].Moscov [in Russian].

62. Trukhachev N. S. (1981). Popyitka lokalizatsii Pribaltiyskoy Rusi na osnovanii soobscheniy sovremennikov v zapadnoevropeyskih i arabskih istochnikah 10-13 vv.[Attempt to localize Baltic Rus on the basis of reports of contemporaries in Western European and Arab sources of the 10th 13th centuries]. Moscov [in Russian].

63. Florynskyi V. M. (1894). Pervobyitnyie slavyane po pamyatnikam ih doistoricheskoy zhizni: opyit slavyanskoy arheologii: v 2 ch.[Primitive Slavs according to monuments of their prehistoric life: the experience of Slavic archeology: in 2 parts]. Part 1. Tomsk [in Russian].

64. Fomyn V. V. (2005). Varyagi i Varyazhskaya Rus: K itogam diskussii po varyazhskomu voprosu[The Varangians and Varangian Rus: To the results of the discussion on the Varangian issue]. Moscov [in Russian].

65. Fortynskyi F. (1878). Varyagi i Rus. Istoricheskoeissledovanie S. Gedeonova [The Varangians and Rus. Historical research by S. Gedeonov]. Saint Petersburg [in Russian].

66. Froianov Y. Y. (1991). Istoricheskie realii v letopisnom skazanii o prizvanii varyagov [Historical realities in the chronicle tale of the call of the Vikings ] Voprosbi ystoryy, 6. 3-15. [in Russian].

67. Froianov Y. Y. (1977). Osnovnyie etapyi sotsialnogo razvitiya drevnerusskogo goroda (IX-XII vv.) [The main stages of the social development of the ancient Rus city (IX XII centuries)] Drevnye horoda: materyaly k Vsesoiuznoi konferentsyy "Kultura Srednei Azyy y Kazakhstana v epokhu ranneho srednevekovia".(pp. 69-71). Leningrad [in Russian].

68. Froianov Y. (1986). Goroda-gosudarstva v Drevney Rusi. Stanovlenie i razvitie ranneklassovyih obschestv[City-states in Ancient Rus]. Leningrad [in Russian].

69. Khromov S. S. (1982). Nekotoryie itogi i aktualnyie problemyi izucheniya otechestvennoy istorii v svete resheniy XXVI s'ezda KPSS[Some results and actual problems of studying national history in the light of the decisions of the XXVI CPSU Congress]. Moscov [in Russian].

70. Shaskolskyi Y. P. (1964). Stolbovskiy mir 1617 g. i torgovyie otnosheniya Rossii so Shvedskim gosudarstvom[The Stolbovsky Peace of 1617 and the trade relations of Russia with the Swedish state]. Moscov, Leningrad [in Russian].

71. Shyshkyn Y. H. (1997). Problemyi obrazovaniya Drevnerusskogo gosudarstva v otechestvennoy istoriografii (1917-1990-e godyi). [Problems of the formation of the Ancient Rus state in Russian historiography (1917-1990s)]. Canidate's thesis. Tiumen [in Russian].

Размещено на Allbest.ru