Нові соціально-економічні явища у Західній Європі й Гетьманщині у другій половині ХУІІ ст.: історико-порівняльний аналіз

Упродовж означеного періоду й пізніше на розвиток ремесла та промислів вочевидь впливала товарна інтервенція індустріально розвинутих країн. Особливо великих обсягів досяг вивіз німецької сировини й напівфабрикатів, що не могло призупинити розрізнене законодавство дрібних державних утворень. Англія та Голландія підвищений інтерес проявляли до німецьких грубих тканин, а насамперед до прядива. Голландські білильні, льноткацькі мануфактури у своєму виробництві широко використовували прядиво з Вестфалії та Гільдесгайма Эпштейн А.Д. История Германии от позднего средневековья до революции 1848 г. - С.227..

Отже залишки кріпосництва та роздробленість країни аж ніяк не сприяли становленню німецької мануфактурної промисловості, ба більше, унеможливлювали її конкурентну спроможність супроти зарубіжної. Саме тому традиції застарілої на той період цехової системи в Німеччині виявилися найміцнішими. Водночас можна провести деякі аналогії її існування зі станом цехів у Гетьманщині. Адже як там, так і тут цехи були залежними від міської влади, вони не мали ані повноти прав, ані свободи діяльності, навіть тоді, коли добивалися послаблення впливу патриціату і здобували можливість певної участі в управлінні містом. Багато спільних рис існувало у структурі та внутрішній ієрархії закладів. Найбільшим правом у німецькій організації користувалися «колегії п'яти», котрі поєднували адміністративну й судову владу. Приблизно така ж форма керівництва спостерігалася в українських цехах: старший і молодший цехмістри та ще три члени ради. Найважливіші виробничі проблеми вирішувалися спільно. Проте в Гетьманщині цехова структура так і не набула «класичної форми замкнутості» ремісничої корпорації, на відміну від Німеччини, а тому проіснувала набагато довше -- аж до ХІХ ст. Таким чином, в останній, як і в усій Західній Європі, цехове ремесло швидко втрачало свою роль Швидько А.К. К вопросу о ремесленном цехе в средневековом городе (по германским и украинским источникам) // Вопросы германской истории и историографии. - Днепропетровск, 1973. - С.9-13..

У не набагато кращому економічному становищі на кінець XVII ст. опинилася Франція, де від середини 1680-х рр. розпочався економічний занепад. Головними причинами такого явища слід уважати домінування давно застарілих середньовічних порядків і значною мірою консервативного натурального ведення господарства, а саме панування аграрних відносин, що базувалися на поземельній залежності селян, їх непомірному оброчному визиску та власності можновладців на землю, недоторканість станових привілеїв дворянства, його політична всевладність. Навіть деякі проґресивні агрокультурні починання ставали малопомітними за умов іспольщини, коли у формі оренди землі орендар віддавав землевласникові половину врожаю.

Не знайшли належного сприйняття у суспільстві й торгівельно-промислові заходи міністра часів Людовіка ХІУ, вихідця з купецької родини Жана Батиста Кольбера. А він, пропаґуючи один із варіантів меркантилізму, прагнув збільшення державних прибутків за рахунок установлення активного торгового балансу, заохочення до вкладання коштів у розвиток промисловості, зростання експорту промислових виробів і зменшення імпорту. Кольбер заснував спеціальну судову палату з метою покарання осіб за зловживання у фінансових справах. Водночас змусив відкупників податків і фіскальних урядовців за значні порушення сплачувати величезні штрафи, а селянам зменшив безпосередній податок (талью). Наслідком його діяльності стало встановлення рівноваги у фінансовій системі Франції. Однак вона почала швидко руйнуватися відразу після смерті Кольбера. Великими заслугами міністра також стало скасування митниць між північними й південними провінціями, що значно посилило внутрішні зв'язки, створення французьких Ост-Індської та Вест-Індської торговельних компаній, запровадження нового митного тарифу, який помітно підвищив ціни на іноземні товари, заборона вивозу сировини за кордон тощо Ададуров В. Історія Франції: Королівська держава та створення нації (від початків до кінця ХУІІІ ст.). - Л., 2002. -- С.222--223; Барщевская Н.Е. Промышленная политика Кольбера // Научные записки Ворошилов- градского педагогического института. -- 1940. -- №1..

У кінці ХУІІ ст. у Франції панував релігійний фанатизм, зведений ледь не на вершину державної політики. Нещадне переслідування гуґенотів на законодавчому рівні забезпечували спеціальні едикти, яких у 1665--1685 рр. було видано майже 200. Неабияк погіршував ситуацію виїзд французьких протестантів до Голландії, Англії, Пруссії, Ірландії, Швейцарії История Франции: В 3 т. -- Т.1. -- Москва, 1972. -- С.267--268.. За 15 років кількість населення у Франції скоротилася на 250 тис. осіб. Показники еміґрації сягнули 2 млн людей, серед котрих багато підприємців і мануфактурних робітників. Людовік ХІУ вів війни майже з усією Європою, що неабияк підривало економічний потенціал і демографічні ресурси країни Экономическая история капиталистических стран. -- Москва, 1962. -- С.235..

На тлі негараздів в економіці Західної Європи помітно зросла вагомість на світовій арені Московії, а за нею й Гетьманщини. Адже останні поставляли на закордонні ринки цінну сировину та вироби, у тому числі шкіру, сало, хутро, віск, насіння льону, ікру, м'ясо тощо.

Найбільш передові позиції серед держав Європи вочевидь посіла Голландія, фінансова система й господарство якої набули найвиразніших рис капіталізації. Зокрема тут виникло мануфактурне виробництво шовку. Відтепер за дешевизною його виготовлення він успішно конкурував із французьким. Великою прибутковою вартістю характеризувалися предмети розкоші, що реалізовувалися за кордоном. Першорядним завданням місцевої промисловості стали вичинка шкіри, виготовлення сирів, переробка продукції тваринництва Там же. -- С.236.. Саме в Голландії мануфактура й відповідні відносини набули найвищої буржуазної форми.

В означений період помітну роль у забезпеченні фінансової системи європейських країн відігравали банки. Так, 1609 р. було засновано Амстердамський банк, 1619 р. у Венеції з'явився «Банко Джиро», 1694 р. -- Англійський банк Pohl M. Handbook on the History of European Banks. -- Edward Elgar Publishing, 1994. -- P.720, 1138.. У середині ХУІІ ст. Амстердамський банк перетворився ледь не на фінансовий центр світу і водночас став чи не найбільшим міжнародним спекулянтом. Англійський банк уперше почав займатися не лише депозитами та переправленням коштів, а й наданням кредитів. На теренах України європейські банки функціонували з XV ст., але їх діяльність не набула особливо великих масштабів на той час Бродель Ф. Матеріальна цивілізація, економіка і капіталізм: XV--XVIII ст. -- Т.2. -- К., 1997. -- С.80--84..

Отже якщо у загальних рисах характеризувати соціально-економічний розвиток країн Західної Європи, то вочевидь можна побачити певні спільні тенденції й у Гетьманщині другої половини XVII ст., особливо у сфері торгівельного обігу, початку мануфактурного виробництва, у витоках формування буржуазних відносин і становленні фінансової системи. Щоправда значна кількість означених вище явищ у Гетьманщині з'явилася дещо із затримкою й відрізнялася за масштабами у зв'язку зі вкрай нестабільною суспільно-політичною ситуацією.

References

соціальний економічний торгівля гетманщина західна європа

1. Adadurov, V. (2002). Istoriia Frantsii: Korolivska derzhava ta stvorennia natsii (vid pochatkiv do kintsia XVIII st.). Lviv: UKU. [in Ukrainian].

2. Avdakov, Yu.K., & Polyanskij, F.Ya. (Eds.). (1962). Ekonomicheskaya istoriya kapitalisticheskikh stran. Moskva: Sotsekgiz. [in Russian].

3. Barg, M.A. (1950). Kromvel i ego vremya. Moskva. [in Russian].

4. Cantoni, D. (2014). The Economic Effects of the Protestant Reformation: Testing the Weber Hypothesis in the German Lands. Journal of the European Economic Association, 13(4), 561-598.

5. Chistyakova, E.V. (1975). Gorodskie vosstaniya v Rossii vpervojpolovine XVII v. (30-40-e gg.). Voronezh. [in Russian].

6. Coates, B. (2004). The Impact of the English Civil War on the Economy of London, 1642-50. Aldershot: Ashgate.

7. Dereviankin, T.I. (1975). Promyslovyi perevorot na Ukraini: Pytannia teorii ta istorii. Kyiv. [in Ukrainian].

8. Epshtejn, A.D. (1961). Istoriya Germaniiot pozdnego srednevekovya do revolyutsii 1848g. Moskva. [in Russian].

9. Erofeev, N.A. (1964). Anglijskaya promyshlennaya revolyutsiya v osveshchenii burzhuaznoj istoriografii. Voprosy istorii, 11, 99-110. [in Russian].

10. Fedorenko, P.K. (1960). Rudni Levoberezhnoj Ukrainy vXVII-XVIII vv. Moskva. [in Russian].

11. Holobutskyi, V.O. (1970). Ekonomichna istoriia Ukrainskoi RSR: Dozhovtnevyiperiod. Kyiv. [in Ukrainian].

12. Hurzhii, I.O., & Hurzhii, O.I. (2013). Kupetstvo Kyieva ta KyivshchynyXVII-XIXst. Kyiv. [in Ukrainian].

13. Karpachev, A.M. (1957). O sotsialno-ekonomicheskoj sushchnosti votchinnoj manufaktury. Voprosy istorii, 8, 101-117.[in Russian].

14. Kiku, I.O. (1985). Aktovi knyhy yak dzherelo vyvchennia demohrafii Volyni pershoi polovyny XVII st. Istorychni doslidzhen- nia: Vitchyzniana istoriia, 11. [in Ukrainian].

15. Kompan, O.S. (1963). Mista Ukrainy v druhii polovyniXVII st. Kyiv. [in Ukrainian].

16. Kopchak, S.I. (1974). Naselennia Ukrainskoho Prykarpattia (Istoryko-demohrafichnyi narys): Dokapitalistychnyi period. Lviv. [in Ukrainian].

17. Krykun, M.H. (1971). Naselennia Podilskoho voievodstva v pershii polovyni XVII st. Ukrainskyi istoryko-heohrafichnyi zbir- nyk, 132-133. [in Ukrainian].

18. Landes, D.-S. (1961). Encore la revolution anglaise du XVIII-e siecle. Bulletin De La Societe d'Histoire Modern, 12(18). [in French].

19. Overton, M. (1996). Agricultural revolution in England: the transformation of the agrarian economy 1500-1850. Cambridge, England; New York: Cambridge University Press.

20. Pohl, M. (1994). Handbook on the History of European Banks. Cheltenham: Edward Elgar Publishing.

21. Polyanskij, F.Ya. (1959). Ekonomicheskij stroj manufaktury v RossiiXVIII v. Moskva. [in Russian].

22. Rabb, T.K. (1962). The Effects of the Thirty Years War on the German Economy. The Journal of Modern History, 34(1), 40-51.

23. Renouvin, P. (Ed.). (1953). Histoire des relations internationales (Vol.2). Paris. [in French].

24. Sagarra, E. (2002). A Social History of Germany, 1648-1914. London: Routledge.

25. Sas, P.M. (1998). Politychna kultura ukrainskoho suspilstva (kinets XVI - persha polovyna XVII st.). Kyiv. [in Ukrainian].

26. Shulga, I.G. (1960). Razvitie torgovli na Levoberezhnoj Ukraine vo vtoroj polovine XVIII v. Voprosy genezisa kapitalizma v Rossii. [in Russian].

27. Shvidko, A.K. (1973). K voprosu o remeslennom tsekhe v srednevekovom gorode (po germanskim i ukrainskim istoch- nikam). Voprosy germanskoj istorii i istoriografii, 9-13. [in Russian].

28. Smolii, V.A., & Stepankov, V.S. (1995). Bohdan Khmelnytskyi: Sotsialno-politychnyi portret. Kyiv. [in Ukrainian].

29. Smolii, V., & Stepankov, V. (1999). Ukrainska natsionalna revoliutsiia XVII st. (1648-1676 rr.). Kyiv. [in Ukrainian].

30. Sofronenko, K.A. (1958). Sobornoe ulozhenie 1649 g. - kodeks russkogo feodalnogo prava. Moskva. [in Russian].

31. Strishenets, M.M. (1982). Chyselnist naselennia Kyivskoho i Chernihivskoho voievodstv v pershii polovyni XVII st. Demohrafichne doslidzhennia, 6, 93. [in Ukrainian].

32. Tkachenko, M.M. (1964). Do pytannia pro sotsialno-ekonomichnyi rozvytok Livoberezhnoi Ukrainy (druha polovyna XVII - pochatok XVIII st.). Ukrainskyi istorychnyi zhurnal, 1, 81. [in Ukrainian].

33. Topolski, J. (1994). Polska wczasach nowozytnych (1501-1795). Poznan. [in Polish].

34. Veselago, V.V. (1955). Ekonomicheskaya politika Bogdana Khmelnitskogo (1648-1657). Kiev. [in Russian].

35. Zientara, B. (1954). Dzieje malopolskiego hutnictwa zelaznegoXIV-XVII w. Warszawa. [in Polish].

Размещено на Allbest.ru