Експозиція Крайового музею до- і ранньої історії у Києві (1942-1943)

Додаткове свідчення про експозиційну роботу Музею до- і ранньої історії наведене у звіті від 27 жовтня 1942 р. керівника відділу ІІі Генералкомісаріату Київської генеральної округи Йозефа БенцінґаБенцінґ Й. (1904-1981) - спеціаліст з бібліотечної справи, з грудня 1941 р. - співробітник Оперативного штабу в бібліотечній галузі, з 1.03.1942 р. очолював Бібліотеку Академії наук, з 6.06.1942 р. - Центральну бібліотеку райхскомісара України, а з 1.03.1943 р. - Крайову бібліотеку [Малолєтова, 2007, с. 159-164]. Як керівник відділу ІІі при генеральному комісарі був начальником П. Ґрімма. Після повернення останнього на військову службу восени 1942 р. Й Бенцінґ кілька місяців керував Музеєм до- і ранньої історії до повернення Р. Штампфуса., де яскраво описано подальшу розбудову фондів і експозиції: "До- і рання історія. Роботи по упорядкуванню після переїзду з Лаври і ліквідованого ІнститутуМається на увазі Інститут археології., були продовжені і значною мірою закінчені. У сховищах могли би бути встановлені додаткові полиці, і впорядковано їхній вміст. Експозиція у виставкових залах була далі опрацьована і покращена. Були закінчені кілька карт, зокрема "Поширення готів", "Держава вікінгів", "Походи вікінгів на Візантію". Також кілька ілюстрацій могли бути закінчені і встановлені, такі як зображення свастик з УкраїниУ своїй статті П. Ґрімм значну увагу приділив двом посудинам зі свастиками зрубної культурно-історичної спільноти з розкопок К.М. Мельник-Антонович біля с. Кириківки Харківської обл. у 1900-1901 рр. [Grimm, 1942, s. 144-145, abb. 7-9; Отрощенко, Корпусова, 2003, с. 13-14, рис. 1-2].

"Автори висловлюють щиру подяку старшому науковому співробітнику Інституту української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України, к. і. н. Тетяні Миколаївні Себті за консультації та всебічну допомогу., картинка з германськими зображеннями на саркофагах і сцени поховання з катакомб у Керчі. Крім того, був знову встановлений князівський кам'яний саркофаг з Михайлівської церви. Фахова бібліотека і зібрання негативів далі впорядковувалися.

Хоча зібрання все ще знаходиться у процесі розбудови, Окружне управління було використане як для імперських німецьких досліджень, так і тилового забезпечення та світоглядного навчання. Керівник імперського управління проф. Райнерт, уповноважений з до- і ранньої історії міністра окупованих східних територій разом із своїм штабом провів в управлінні кілька днів, щоб підготувати фотографії і карти для дослідження і навчання у Райху. Також декілька професорів і асистентів з Райху, призначені для доісторичних східних досліджень на інших територіях України, працювали для набуття навиків в Окружному управлінні.

Для Вермахту регулярно раз на тиждень проводиться екскурсія. Під час з'їзду поліцейських офіцерів генеральної округи в рамках світоглядного навчання було відвідано музей, а за тим - пам'ятки вікінгів в околицях" [ЦДАВО України, ф. 3206, оп. 5, спр. 7, арк. 168-169]. Свідчення Й. Бенцінґа у загальних рисах підтверджують розповідь Р Штампуса, і, навіть, конкретизують окремі деталі роботи, зокрема надаючи назви окремих карт і наочних ілюстрацій.

Характеристику додаткових матеріалів до експозиції Крайового музею подає "Опис ілюстративних матеріалів з виставки Крайового інституту до- і ранньої історії" [ЦДАВО України, ф. 3676, оп. 1, спр. 225, арк. 274; Себта, 2000, с. 102], який міститься у звітах Краківської філії Оперативного штабу, яка акумулювала вивезені з Києва у 1943 р. культурні цінності. У документі поряд з вищезгаданими етнографічними картами Ю. Павловича, археологічними і історичними картами вказані оригінали та копії мозаїк і фресок з Михайлівського Золотоверхого монастиря у Києві та Єлецького монастиря і Спаської церкви у Чернігові. Крім того, з документу зрозуміло, що Ю. Павлович малював не тільки карти, але й ілюстративні матеріали на теми трипільської культури, готів і бастарнів.

Завдяки наведеним документам уявлення про долю археологічних колекцій ЦІМ протягом окупаційного періоду можна скласти лише в загальних рисах. Відсутність повних списків експонатів Музею до- і ранньої історії не дозволяє точно оцінити збитки, яких археологічна збірка зазнала на першому етапі окупації. Експозиція Крайового музею до- і ранньої історії проіснувала до середини вересня 1943 р., коли у зв'язку з наближенням фронту її почали згортати, пакувати і переносити у підвали, а потім вивезли до Німеччини. Отже оцінка реальних втрат археологічної збірки НМІУ внаслідок окупації і вивезення колекцій до Німеччини ще має відбутися*.

Література

1. НА ІА НАНУ. - Ф. 10. - Спр. 18/4.

2. НА НМІУ. - Ф. р-1260. - Оп. 1-д. - Спр. 24.

3. НА НМІУ. - Ф. р-1260. - Оп. 1-д. - Спр. 38.

4. НА НМІУ. - Ф. р-1260. - Оп. 1-д. - Спр. 40а.

5. ЦДАВО України. - Ф. 3206. - Оп. 5. - Спр. 7.

6. ЦДАВО України. - Ф. 3676. - Оп. 1. - Спр. 52.

7. ЦДАВО України. - Ф. 3676. - Оп. 1. - Спр. 58.

8. ЦДАВО України. - Ф. 3676. - Оп. 1. - Спр. 138.

9. ЦДАВО України. - Ф. 3676. - Оп. 1. - Спр. 225.

10. Беленко М.М., Радієвська Т.М. (2010). Палеолітичні дослідження В.В. Хвойки // Вікентій В'ячеславович Хвойка та його внесок у дослідження давньої історії України (до 160-річчя від дня народження). - К. - С. 30-43.

11. Залізняк Л.Л. (1999). Фінальний палеоліт північного заходу східної Європи. - К. - 283 с.

12. Енциклопедія українознавства. Словникова частина (1993) / перевидання в Україні. - Т. 1. - Львів. - 400 с.

13. Кашеварова Н. (2014). Діяльність Оперативного штабу Розенберґа з вивчення нацистами "східного простору" (1940-1945). - Ч. І: Джерелознавче дослідження. - К. - 552 с.

14. Кашеварова Н. (2014а). Діяльність Оперативного штабу Розенберґа з вивчення нацистами "східного простору" (1940-1945). - Ч. ІІ: Документи. - К. - 552 с.

15. Кашеварова Н. (2005). Обґрунтування історичних прав на українські території в ідеологічній доктрині нацизму: промова гауптайнзацфюрера Оскара Венднаґеля на відкритті історико-археологічної виставки у Харкові 1 листопада 1942 р. // Архіви України. - № 1-3. - С. 221-232.

16. Києво-Печерська Лавра у часи Другої світової війни: Дослідження. Документи. Спогади / Упоряд. Т.М. Себта, Р.І. Качан. - К., 2016 - 1200 с.

17. Ковтанюк Н., Шовкопляс Г. (1999). Скарбниця історичної пам'яті України // Київська старовина. - № 4. - С. 63-80.

18. Козловська В.Є. (1928). Провідник по археологічному відділу Всеукраїнського історичного музею ім. Т. Шевченка у Київі. - К. - С. 1-39.

19. Козюба В.К. (2012). До 130-річчя Іллі Михайловича Самойловського // Археологія. - № 1. - С. 125-127.

20. Короткий довідник / Народний комісаріат освіти УРСР; Центральний історичний музей ім. Т.Г. Шевченка в м. Києві. - Київ,1941. - 56 с.

21. Курінний П. Історія археологічного знання про Україну. - Полтава. - 140 с.

22. Малаков Д. (2000). Київ (1941-1943). - К., 2000. - 267 с.

23. Малолєтова Н. (2007). Діяльність німецького бібліотекаря та книгознавця Йозефа Бенцінга під час нацистської окупації України (1941-1944) // Студії з архівної справи та документознавства / Держкомархів України. - К. - Т. 15. - С. 159-164.

24. Могилов О. (2014). Про початок археологічних розкопок на Україні // Археологія & Фортифікація України. Збірник матеріалів IV Всеукраїнської науково-практичної конференції Кам'янець- Подільського державного історичного музею-заповідника. - Кам'янець-Подільський. - С. 332-338.

25. Нужний Д.Ю. (2015). Верхній палеоліт Західної і Північної України (техніко-типологічна варіабельність та періодизація). - К. - 478 с.

26. Отрощенко В.В., Корпусова В.М. (2003). Свастика в знакових системах доби міді-бронзи України // Магістеріум. - К. - Вип. 11: Археологічні студії. - С. 13-18.

27. Радиевская Т.Н., Беленко Н.Н. (2011). Первый археологический опыт Викентия Хвойки // История археологии: личности и школы. - СПб. - С. 32-40.

28. Радієвська Т.М., Сорокіна С.А., Завальна О.М. (2016). Мандри археологічних колекцій Національного музею історії України в 1930-ті роки // Праці Центру пам'яткознавства. - Вип. 29. - К., 2016. - С. 183-200.

29. Себта Т.М. (2000). Архівні джерела про українські культурні цінності, вивезені нацистами в роки ІІ Світової війни. Дис. на здоб. наук. ступ. канд. іст. наук. - К. - 224 с.

30. Себта Т.М. (2016) Києво-Печерська Лавра на початку Німецько-радянської війни та під час нацистської окупації (1942-1943) // Києво-Печерська Лавра у часи Другої світової війни: дослідження, документи, спогади / Упоряд. Т.М. Себта, Р.І. Качан. - К. - С. 13-92.

31. Себта Т.М. (2009). Крайове управління архівів, бібліотек і музеїв при Райхскомісарі України: історичний нарис // Архіви України. - № 3-4(264). - С. 111-127.

32. Сорокіна С.А., Завальна О.М. (2014). Німецький археолог доктор Пауль Ґрімм і створення у Києві Музею до- і ранньої історії у 1942 р. // Наукові записки. Збірник праць молодих вчених та аспірантів. - К. - Т. 28. - С. 440-464.

33. Сорокіна С.А., Завальна О.М., Радієвська Т.М. (2015). Діяльність Музею до- і ранньої історії в Києві у 1942-1943 рр. (За матеріалами НМІУ) // Археологія & Фортифікація України. - Кам'янець- Подільський. - С. 288-296.

34. Сорокіна С.А., Радієвська Т.М., Завальна О.М. (2016). Експозиція відділу докласового суспільства Центрального історичного музею ім. Т.Г. Шевченка в Києві (1938-1941 рр.) // Археологія & Фортифікація України. - Кам'янець-Подільський. - С. 320-329.

35. Станиціна Г.О. (2011). Маловідомі документи в науковому архіві Інституту археології НАНУ // Музейні читання. Матеріали наукової конференції "Ювелірне мистецтво - погляд крізь віки" 15-17 листопада 2010 р. - К. - С. 25-40.

36. Ткаченко М.І. (1996). Музеї України під час Другої світової війни (1939-1945 рр.): дис. на здоб. наук. ступ. канд. іст. наук. - К. - 223 с.

37. Феттіх Н. (2004). Київський щоденник (3.ХІІ.1941 - 19.І.1942). - К. - 168 с.

38. Шовкопляс И.Г. (1952). Киевский государственный исторический музей // КСИА АН УССР. - Вып. 1. - С. 103-107.

39. Якубенко О.О. (2004). Колекція В.В. Хвойки // Енциклопедія трипільської цивілізації. - Т. 2. - К. - С. 230-231.

40. Grimm P. (1942). Nordische Funde der Jungsteinzeit aus der Ukraine // Germanen Erbe. Monatsschrift fьr Deutsche Vorgeschichte. - Heft 9/10. - September/Oktober 1942. - S. 141-148.

41. SeitzR.H. (2009). Das Fьrstliche RenaissanceschloЯ zu Hцchstдdt a. d. Donau - seine Baugeschichte und seine (ost)europдischen Bezьge.

42. Stampfuss R. (1942). Germanen in der Ukraine // Germanen Erbe. Monatsschrift fьr Deutsche Vorgeschichte. - Heft 9/10. - September/Oktober 1942. - S. 130-139.

43. REFERENCES

44. Naukovyi arkhiv Natsionalnoho Muzeiu Istorii Ukrainy. F. r-1260. Op. 1-d. Od zb. 24 (in Ukrainian).

45. Naukovyi arkhiv Natsionalnoho Muzeiu Istorii Ukrainy. F. r-1260. Op. 1-d. Od zb. 38 (in Ukrainian).

46. Naukovyi arkhiv Natsionalnoho Muzeiu Istorii Ukrainy. F. r-1260. Op. 1-d. Od zb. 40a (in Ukrainian).

47. Tsentralnyi derzhavnyi arkhiv vyshchykh orhaniv vlady ta upravlinnia Ukrainy. F. 3206. Op. 5. Spr. 7 (in Ukrainian).

48. Tsentralnyi derzhavnyi arkhiv vyshchykh orhaniv vlady ta upravlinnia Ukrainy. F. 3676. Op. 1. Spr. 52 (in Ukrainian).

49. Tsentralnyi derzhavnyi arkhiv vyshchykh orhaniv vlady ta upravlinnia Ukrainy. F. 3676. Op. 1. Spr. 58 (in Ukrainian).

50. Tsentralnyi derzhavnyi arkhiv vyshchykh orhaniv vlady ta upravlinnia Ukrainy. F. 3676. Op. 1. Spr. 138 (in Ukrainian).

51. Belenko, M.M., & Radiievska, T.M. (2010). Paleolitychni doslidzhennia V.V. Khvoiky. Vikentii V'iacheslavovych Khvoika ta yoho vnesok u doslidzhennia davnoi istorii Ukrainy (do 160-richchia vid dnia narodzhennia). Kyiv, 30-43 (in Ukrainian).

52. Zalizniak, L.L. (1999). Finalnyi paleolit pivnichnoho zakhodu skhidnoi Yevropy. Kyiv, 283 pp. (in Ukrainian).

53. Kashevarova, N. (2014). Diialnist Operatyvnoho shtabu Rozenberga z vyvchennia natsystamy "skhidnohoprostoru" (1940-1945), 1(Dzhereloznavche doslidzhennia). Kyiv, 552 pp. (in Ukrainian).

54. Kashevarova, N. (2014a). Diialnist Operatyvnoho shtabu Rozenberga z vyvchennia natsystamy "skhidnohoprostoru" (1940-1945), 2(Dokumenty). Kyiv, 552 pp. (in Ukrainian).

55. Kashevarova, N. (2005). Obgruntuvannia istorychnykh prav na ukrainski terytorii v ideolohichnii doktryni natsyzmu: promova hauptainzatsfiurera Oskara Vendnagelia na vidkrytti istoryko-arkheolohichnoi vystavky u Kharkovi 1 lystopada 1942 r. Arkhivy Ukrainy, 1-3, 221-232 (in Ukrainian).

56. Kyievo-Pecherska Lavra u chasy Druhoi svitovoi viiny: Doslidzhennia. Dokumenty. Spohady. Uporiad. T.M. Sebta, R.I. Kachan. Kyiv, 2016 (in Ukrainian).

57. Korotkyi dovidnyk. Narodnyi komisariat osvity URSR; Tsentralnyi istorychnyi muzei im. T.H. Shevchenka v m. Kyievi. (1941). Kyiv, 56 pp. (in Ukrainian).

58. Kovtaniuk, N., & Shovkoplias, H. (1999). Skarbnytsia istorychnoi pam'iati Ukrainy. Kyivska starovyna, 4, 63-80 (in Ukrainian).

59. Kozlovska, V. Ie. (1928). Providnyk po arkheolohichnomu viddilu Vseukrainskoho istorychnoho muzeiu im. T. Shevchenka u Kyivi. Kyiv, 1-39 (in Ukrainian).

60. Koziuba, V.K. (2012). Do 130-richchia Illi Mykhailovycha Samoilovskoho. Arkheolohiia, 1, 125-127 (in Ukrainian).

61. Kurinnyi, P. (1994). Istoriia arkheolohichnoho znanniapro Ukrainu. Poltava, 140 pp. (in Ukrainian).

62. Malolietova, N. (2007). Diialnist nimetskoho bibliotekaria ta knyhoznavtsia Yozefa Bentsinha pid chas natsystskoi okupatsii Ukrainy (1941-1944). Studii z arkhivnoi spravy ta dokumentoznavstva. Derzhkomarkhiv Ukrainy, 15. Kyiv, 159-164 (in Ukrainian).

63. Mohylov, O. (2014). Pro pochatok arkheolohichnykh rozkopok na Ukraini. Arkheolohiia & Fortyfikatsiia Ukrainy. Zbirnyk materialiv IV Vseukrainskoi naukovo-praktychnoi konferentsii Kam'ianets- Podilskoho derzhavnoho istorychnoho muzeiu-zapovidnyka. Kam'ianets-Podilskyi, 332-338 (in Ukrainian).

64. Nuzhnyi, D. Iu. (2015). Verkhnii paleolit Zakhidnoi i Pivnichnoi Ukrainy (tekhniko-typolohichna variabelnist taperiodyzatsiia). Kyiv, 478 pp. (in Ukrainian).

65. Otroshchenko, V.V., & Korpusova, V.M. (2003). Svastyka v znakovykh systemakh doby midi-bronzy Ukrainy. Mahisterium, 11(Arkheolohichni studii). Kyiv, 13-18 (in Ukrainian).

66. Radievskaja, T.N., & Belenko, N.N. (2011). Pervyj arheologicheskij opyt Vikentija Hvojki. Istorija arheologii: lichnosti i shkoly. Sankt-Peterburg, 32-40 (in Russian).

67. Radiievska, T.M., Sorokina, S.A., & Zavalna, O.M. (2016). Mandry arkheolohichnykh kolektsii Natsionalnoho muzeiu istorii Ukrainy v 1930-ti roky. Pratsi Tsentru pam'iatkoznavstva. Zbirnyk naukovykh prats, 29. Kyiv, 183-200 (in Ukrainian).

68. Sebta, T.M. (u drutsi). Kyievo-Pecherska Lavra na pochatku Nimetsko-radianskoi viiny ta pid chas natsystskoi okupatsii (1942-1943).in Uporiad. T.M. Sebta, R.I. Kachan. Kyievo-Pecherska Lavra u chasy Druhoi svitovoi viiny: doslidzhennia, dokumenty, spohady. Kyiv (in Ukrainian).

69. Sebta, T.M. (2009). Kraiove upravlinnia arkhiviv, bibliotek i muzeiv pry Raikhskomisari Ukrainy: istorychnyi narys. Arkhivy Ukrainy, 3-4(264), 111-127 (in Ukrainian).

70. Sorokina, S.A., & Zavalna, O.M. (2014). Nimetskyi arkheoloh doktor Paul Grimm i stvorennia u Kyievi Muzeiu do- i rannoi istorii u 1942 r. Naukovi zapysky. Zbirnyk prats molodykh vchenykh ta aspirantiv, 28. Kyiv, 440-464 (in Ukrainian).

71. Sorokina, S.A., Zavalna, O.M., & Radiievska, T.M. (2015). Diialnist Muzeiu do- i rannoi istorii v Kyievi u 1942-1943 rr. (Za materialamy Natsionalnoho Muzeiu Istorii Ukrainy). Arkheolohiia & Fortyfikatsiia Ukrainy. Kam'ianets-Podilskyi, 288-296 (in Ukrainian).

72. Stanytsina, H.O. (2011). Malovidomi dokumenty v naukovomu arkhivi Instytutu arkheolohii Natsionalnoi akademii nauk Ukrainy. Muzeini chytannia. Materialy naukovoi konferentsii "Iuvelirne mystetstvo - pohliad kriz viky" 15-17 lystopada 2010 r. Kyiv, 25-40 (in Ukrainian).

73. Tkachenko, M.I. (1996). Muzei Ukrainy pid chas Druhoi svitovoi viiny (1939-1945 rr.). Doctoral Dissertation. Kyiv, 223 pp. (in Ukrainian).

74. Fettikh, N. (2004). Kyivskyi shchodennyk (3.II.1941 - 19.I.1942). Kyiv, 168 pp. (in Ukrainian).

75. Shovkopljas, I.G. (1952). Kievskij gosudarstvennyj istoricheskij muzej. Kratkie soobshhenija Instituta arhelogii Akademii nauk USSR, 1, 103-107 (in Russian).

76. Entsyklopediia ukrainoznavstva. Slovnykova chastyna, perevydannia v Ukraini, 1. (1993). Lviv, 400 pp. (in Ukrainian).

77. Yakubenko, O.O. (2004). Kolektsiia V.V. Khvoiky. Entsyklopediia trypilskoi tsyvilizatsii, 2. Kyiv, 230231 (in Ukrainian).

78. Grimm, P. (1942). Nordische Funde der Jungsteinzeit aus der Ukraine. Germanen Erbe. Monatsschrift fьr Deutsche Vorgeschichte, Heft 9/10, September/Oktober 1942, 141-148 (in German).

79. Seitz, R.H. (2009). Das Fьrstliche RenaissanceschloЯ zu Hцchstдdt a. d. Donau - seine Baugeschichte und seine (ost)europдischen Bezьge (in German).

80. Stampfuss, R. (1942). Germanen in der Ukraine. Germanen Erbe. Monatsschrift fьr Deutsche Vorgeschichte, Heft 9/10, September/Oktober 1942, 130-139 (in German).