Життєві університети першого секретаря ЦК КПУ Петра Шелеста

Влітку 1952 року з Новосибірська до Києва переїздить Олег Костянтинович Антонов разом зі співробітниками дослідницького конструкторського бюро. За спогадами соратників О. Антонова взаємини між головним конструктором та директором авіазаводу П. Шелестом певний час були досить напружені. Ускладнення трудових відносин було спричинене як проявами авторитарного стилю директора заводу, так і несподіваним згортанням серійного виробництва «Ан-2».

У липні 1952 р. під час переходу складальних цехів заводу на установку нового двигуна «АШ- 62 ИР» 12 серії на біплан Державний архів м. Києва, ф. 1160, спр. 33, арк. 32., з Москви надійшло розпорядження зупинити серійне виробництво багатоцільового транспортного літака та розпочати випуск фюзеляжу та інших агрегатів фронтового бомбардувальника «Іл-28». Невдовзі на завод прибула група конструкторі та технологів від генерального конструктора Сергія Іллюшина.

Нове державне замовлення директор заводу розцінив як перспективу подальшого технічного зростання підприємства, натомість конструктор Олег Антонов, за спостереженнями Петра Шелеста, «зовсім розгубився, занепав духом» Петро Шелест: «Справжній суд історії ще попереду». Спогади, щоденники, документи, матеріали / Упоряд.: В. Баран, О. Мандебура та ін.; За ред. Ю. Шаповала. Київ: Генеза, 2004. С. 103.. Після смерті Йосипа Сталіна за вказівкою союзного уряду завод припинив виробництво агрегатів «Іл-28», а з червня 1953 року поновив складання одномоторного біплану Державний архів м. Києва, ф. 1160, спр. 44, арк. 22..

Про перипетії навколо переїзду новосибірського конструкторського бюро до столиці Києва, певного роду «тертя» між Олегом Костянтиновичем та Петром Юхимовичем розповідає у своїх спогадах авіаконструктор, доктор технічних наук, дружина Антонова - Єлизавета Шахатуні: « Петро Шелест, тодішній директор Київського авіазаводу,... сприйняв нашу появу негативно. Він хотів працювати з Туполєвим, з Іллюшиним, робити великі літаки. А тут - якийсь біплан. Ми довго не могли отримати більш-менш пристойне приміщення для КБ. Антонову доводилося звертатися в Москву в міністерство і просити вплинути на Шелеста. Справа доходила до того, що у нашого провідного інженера по впровадженню «Ан-2» в серію неодноразово відбирали пропуск на завод. Але найтяжчим виявився для нас 1952 рік, коли побачила світ постанова уряду про зупинення будівництва «Ан-2». Все оснащення було викинуто на вулицю, цехи очищені: постанова була підписана самим Сталіним. Олег Костянтинович страшенно переживав Близько півроку жили як на голках. А потім Сталін помер, і в міністерстві розпочалися зміни. Незабаром «Ан-2» повернули у виробництво. Тим не менше Шелест продовжував нас недолюблювати. Коли постало питання про створення військово-транспортного «Ан-8», то директор заводу не зміг утриматися, щоб на партійних зборах, при всій чесній громаді, зауважити: «Ви думаєте, що після «кукурузника» вам вдасться створити такий серйозний літак?» Він не вірив в нас» Василь М. Директор Киевского завода Петр Шелест, недолюбливавший Антонова, как-то заметил на партсобрании: «думаете, после «кукуруздника» вам удастся сделать серьезный самолет?» // Факты. 2001..

Оповідка Єлизавети Шахатуні про обставини призупинення серійного випуску «Ан-2» дещо дисонує зі щоденниковими записами Петра Шелеста за 1952-1953 роки: «Я суворо наказав берегти все оснащення і заділи щодо Ан-2...З великим бажання ми повернулися до відновлення виробництва Ан-2, швидко увійшли в ритмічну роботу. Антонов ожив, воскрес. Навіть став більш податливим. Його бюро працює над конструкцією двомоторної машини Ан-24, Ан-10, Ан-12, вимріюється ідея про «Антея» Модернізуємо Ан-2 у різних варіантах: арктичному, десантному, сільськогосподарському, пасажирському, тропічному. Машина вийшла на міжнародну арену, про неї чудові відгуки» декабря. Режим доступу: https://fakty.ua/97658-direktor-kievskogo-aviazavoda-petr-shelest-nedolyublivavs- hij-antonova-kak-to-zametil-na-partsobranii-quot-dumaete-posle-quot-kukuruznika-quot-vam-udastsya-sdelat-se- reznyj-samolet-quot

²² Петро Шелест: «Справжній суд історії ще попереду». Спогади, щоденники, документи, матеріали / Упоряд.: В. Баран, О. Мандебура та ін.; За ред. Ю. Шаповала. Київ: Генеза, 2004. С. 104..

Можна припустити, що між двома харизма- тичними особистостями Петром Шелестом та Олегом Антоновим могли виникати певні розбіжності у ході організації виробничого процесу, однак невідомо про жодну публічну конфліктну ситуацію між директором та конструктором, що негативно позначилася на спільній справі. Після відновлення серійного виробництва легкого транспортного літака колектив заводу та дослідницько- конструкторське бюро спільними силами працювали над оптимізацією витрат і зниженням трудомісткості при виготовленні «Ан-2» Державний архів м. Києва, ф. 1160, спр. 44, арк. 22..

22 лютого 1953 р. відбулися вибори до Київської міської ради. Серед 902 депутатів обраних до місцевого органу самоврядування був і Петро Шелест, який балотувався від 511 виборчого округу столиці Там само, ф.1, оп. 5, спр. 399, арк. 9.. 10 березня 1953 р. на сесії Київ- міськради Петра Шелеста обрали першим заступником голови міської ради. У телефонній розмові з високопосадовцем з Міністерства авіаційної промисловості СРСР П. Шелест зізнався, що його нове призначення сталося несподівано для нього самого і він не бажає полишати завод та змінювати роботу. За умов, що склалися, Шелест намагався однаково сумлінно працювати на двох відповідальних посадах: «Вранці-рано їду на завод, обходжу цехи, проводжу оперативні і технічні наради. На 12-ту годину - в міськраду, до 3-4 години працюю там. Доповіді референтів, підписування паперів, приймання відвідувачів. Увечері знову на завод - так продовжувалося більше двох місяців. У міськраді опікую всю промисловість, будівництво, транспорт і адміністративні органи міста. Обсяг роботи величезний, але він мені не до душі» Петро Шелест: «Справжній суд історії ще попереду». Спогади, щоденники, документи, матеріали / Упоряд.: В. Баран, О. Мандебура та ін.; За ред. Ю. Шаповала. Київ: Генеза, 2004. С. 106.. Працювати у міськвиконкомі Петру Шелесту довелося в той момент коли столиця України переживала справжній будівельний бум. Навесні 1953 року виконком Київради виконував завдання по забезпеченню графіка будівництва споруд на Хрещатику та на прилеглих до нього вулиць: житлового будинку Метробуду та Укрпромзв'язку, адмінбудівель міськради, Міністерства лісової промисловості УРСР, Міністерства промислового будівництва УРСР, телевізійного центру, Будинку зв'язку, приміщення для державної консерваторії, бібліотеки по вул. Кірова, готелю по бульвару Тараса Шевченка та ін.

Болючою для міста залишалася житлова проблема. Під час окупації Києва було зруйновано 33.5% житлового фонду Державний архів м. Києва, ф.р. 1, оп. 5, спр. 403, арк. 4.. Середня забезпеченість житлом у столиці УРСР на початок 1950-х років становила лише 5.2 м² на мешканця СалійІ. Обличчя столиці в долях її керівників. К.: Видавництво «Довіра», 2008. С. 103.. Технічний знос житлового фонду м. Києві на березень 1953 р. сягав 650 млн крб. Близько 4.5 тисяч будинків потребували капітального ремонту Державний архів м. Києва, ф.р.1, оп. 5, спр. 401, арк. 11.. «Квартирне питання» було актуальним й для самого Петра Шелеста, про що свідчать рядки особистого щоденника: «А труднощів дуже багато, адже пройшло лише 5 років після війни, всього не вистачало. Головна вулиця Києва Хрещатик ще лежить в руїнах. По суті, тільки починалася відбудова зруйновано міста. Великі труднощі з будівельним матеріалом, водою, електроенергією, паливом, житлом, продуктами харчування і товарами широкого вжитку. Через деякий час із Ленінграда в Київ приїхала Ірина з Вітасиком, мізерні наші пожитки вагоном відправили прямо на завод. Квартири в Києві немає і швидке її отримання не передбачається... Квартиру П. Шелест отримав через 2 роки після переїзду до Києва. Ми розмістилися в готелі по вулиці Леніна, займаємо «люкс» - дві кімнати, балкон, ніби все добре, але готель є готель, а звідси всі незручності проживання з родиною» Петро Шелест: «Справжній суд історії ще попереду». Спогади, щоденники, документи, матеріали / Упоряд.: В. Баран, О. Мандебура та ін.; За ред. Ю. Шаповала. К.: Генеза, 2004. С. 100.. Одним з ударних напрямків роботи київської міської влади у цей період стала розробка програми надолужування відставання житлового будівництва і забудови Хрещатика, яка передбачала організації робіт на будівельних майданчиках у 2 та 3 зміни Державний архів м. Києва, ф.р.1, оп. 4, спр. 630, арк. 131..

У занедбаному стані перебували комунальна і соціально-культурна сфери міста. Недостатнім був рівень побутового забезпечення водою киян, бракувало шкіл та лікарень у місті. Після переїзду до Києва Петро Шелест на власному досвіді відчував нестачу у столиці УРСР продо-вольчих товарів: «З продуктами харчування складно, у магазинах все на картки, на базарі дорого, ось і їздимо на базари в села і районні центри Київської області: Таращу, Богуслав, Брусилів, Козилець, Жидівську Греблю, їздили і в інші села Житомирської та Чернігівської областей. Автомашини були власні, так що в будь який час можна було поїхати і закупити продукти значно дешевше, ніж у Києві» Петро Шелест: «Справжній суд історії ще попереду». Спогади, щоденники, документи, матеріали / Упоряд.: В. Баран, О. Мандебура та ін.; За ред. Ю. Шаповала. К.: Генеза, 2004. С. 100..

Знаючи базові потреби міста, П. Шелест тримав у полі зору питання водопостачання Києва якісної питною водою та забезпечення городян овочами та фруктами. На засіданнях виконкому Київської міської ради під головуванням П. Шелеста розглядалися різноманітні питання, пов'язані з діяльністю Київплодовощторгу, будівництвом Дніпровського водогону регулюванням цін на товари широкого вжитку для киян, капітальним ремонтом житла, доріг, тротуарів у столиці, забудовою Брест-Литовського шосе, історичної місцевості Дарниця, урочища «Теличка», спорудженням республіканської сільськогосподарської виставки, газифікацією приміщень Во- лодимирського ринку. У статусі заступника голови виконавчого комітету Київської міської ради П. Шелест вживав заходи щодо покращення роботи Подільської насосної станції, поліпшення стану благоустрою хуторів Позняки, Осокорки, Нивки, Кухмістерської слобідки, висловлював за-непокоєння переведенням деяких закладів освіти з української на російську мову навчання Державний архів м. Києва, ф.1, оп. 4, спр. 633, арк. 4; спр. 638, арк. 149; спр. 641, арк. 4-5..

Врешті-решт у середині червня 1953 року П. Шелесту таки вдалося домогтися ухвали Київської міської ради про звільнення його від обов'язків першого заступника голови виконкому Київміськради Там само, оп. 5, спр. 405, арк. 23. та сконцентруватися лише на сфері управління авіаційним підприємством.

Упродовж 1953 року заводом було випущено 350 літаків «Ан-2» різних модифікацій і призначень, створено службу експлуатації та ремонту, завершено спорудження інженерного та виробничого корпусів для дослідного конструкторського бюро Олега Антонова, прокладено дорогу в межах літально-випробувальної служби заводу Там само, ф. 1160, спр. 45, арк. 26.. Наприкінці 1953 р. підприємство отримало завдання виготовити дослідний зразок нового потужного військово-транспортного літака із двома турбогвинтовими двигунами. Опікуватися розробкою сучасного для того часу літака (в майбутньому матиме назву «Ан-8») Петру Юхимовичу не довелося. Вмілого організатора виробництва Петра Шелеста ЦК КПУ, за згоди Міністерства авіаційної промисловості СРСР, вирішив залучити до партійної роботи. У лютому 1954 р. на міській партійній конференції П. Шелеста було обрано другим секретарем Київського міському КПУ. Попереду Петра Шелеста чекала стрімка політична кар'єра.

References

1. Baran, V.(1992). Ukraina pislia Stalina. Narys istorii 1953-1985. Lviv: Svoboda. [in Ukrainian].

2. Chornyi, V.(2012) Petro Shelest i podii u Che kho -slovachchyni 1968 r. // Hileia. Naukovyi visnyk. Vyp. 58. [in Ukrainian].

3. Holovko, T. (2015). Pro malovidomi vidtinky u politychnii karieri Petra Shelesta // Den. 2015. 22 ve resnia. [in Ukrainian].

4. Latysh, Yu (2020). Petro Shelest, Volodymyr Shcherbytskyi i Richard Nikson: amerykanskyi «slid» u vidstavtsi pershoho sekretaria TsK Kompartii Ukrainy // Visnyk Kyivskoho natsionalnoho universytetu imeni Tarasa Shevchenka. Istoriia.1(144). [in Ukrainian].

5. Petr Shelest-mladshyi: «Orhanyzatoramy svoei otstavky ded schytal Brezhneva y Suslova. Poobe - shchal ykh perezhyt -- y sderzhal slovo» // Faktы. 2013. 15 fevralia. [in Russian].

6. Petro Shelest: «Spravzhnii sud istorii shche poperedu». Spohady, shchodennyky, dokumenty, materialy (2004) / Uporiad.: V. Baran, O. Mandebura ta in.; Za red. Yu. Shapovala. K.: Heneza. [in Ukrainian].

7. Salii, I. (2008). Oblychchia stolytsi v doliakh yii kerivnykiv. K.: Vydavnytstvo «Dovira». [in Ukrainian].

8. Shapoval, Yu.(2013). Petro Shelest. Kh: Folio.[in Ukrainian] Vasyl M. Dyrektor Kyevskoho zavoda Petr Shelest, nedoliublyvavshyi Antonova, kak-to zametyl na partsobranyy: «dumaete, posle «kukuruzdnyka» vam udastsia sdelat sereznыi samolet?» // Faktы. - 2001.-22 dekabria. [in Russian].

Размещено на Allbest.ru