Священича родина Реваковичів у волосянці

Розповідь про священичу династію Реваковичів, яка здійснювала свою душпастирську діяльність у Волосянці впродовж ста років. Заснування школи у селі отця Іваном. Національно-патріотична та християнська місія, господарська діяльність отця Михайла.

Рубрика История и исторические личности
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 09.01.2019
Размер файла 55,1 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Митрополичий Ординіат звернувся до о. М. Кашуби 9 липня 1934 року, що право управи парохією у Волосянці таки належить о. М. Реваковичеві; останнього він має слухати і проявляти «синівську любов» [2, арк. 47 звор.]. Існує й «протокол звільнення о. Маріяна Кашуби від обов'язків сотрудника в Волосянці» від 30 вересня 1934 року, який підписали о. М. Ревакович, о. М. Кашуба та о. Д. Йосифович [2, арк. 49]. Після того він працював у Тернополі, а в 1939 році арештований і 7 липня 1941 року в Бердичеві знищений [30, с. 189].

29 вересня 1934 року Митрополича Консисторія видала вказівку про підготовку грамоти на сотрудника у Волосянці о. Петрові Карвацькому, котрий до того часу був завідателем у Запитові Яричівського деканату [2, арк. 42], і вже 1 жовтня «введений в обов'язки сотрудника в парохії Волосянці» [2, арк. 50]. Для інформації: П. Карвацький -- 1893 року народження, неодружений, ординований на священика 1934 року [30, с. 188]. Через неповних два роки, 10 червня 1936 року, він звертається до Митрополичого Ординаріату так само і з тим самим питанням -- «надання йому права управи на парохію Волосянка» [2, арк. 51]. Вдруге П. Карвацький порушив це питання 3 лютого 1937 року. Митрополича Консисторія на своєму засіданні 25 лютого 1937 року прийняла ухвалу, згідно з якою повідомляла деканальний уряд у Тухлі, «що право управи може одержати тоді, коли о це буде просити парох отець Ревакович» [2, арк. 52 звор.]. Це була фактично відмова П. Карвацькому і залишення його й надалі сотрудником у Волосянці.

Мені пощастило знайти в Центральному державному історичному архіві України у Львові також документ Тухлянського деканату за підписом Р. Чайковського від 10 серпня 1939 року, звернений до Митропольного Ординаріату у Львові такого змісту: «Повідомляю, що Петро Карвацький, сотрудник у Волосянці, арештований і вивезений правдоподібно до тюрми в Стрию. З огляду на недугу пароха о. Михайла Реваковича, поручив я заступство о. П. Карвацького в парохії о. Михайлови Клімі, найблизчому сусідови завідателеви в Хащовані.

Прохаю за ласкаву правну поміч для о. Карвацького і за дозвіл для о. Кліми на відправлювання в неділі і свята двох Служб Божих» [2, арк. 54]. Очевидно, П. Карвацькому вдалося уникнути фатальних наслідків, оскільки у списку греко-католицького духовенства Львівської архієпархії, поміщеного в «Шематизмі» за 1944 рік, його прізвище значиться на парафії у Добростанах біля Городка [43, с. 26].

Декан о. Р. Чайковський 9 жовтня 1939 року повідомив, що М. Дичковський звільнений від обов'язків сотрудника у Славську і введений в обов'язки сотрудника у Волосянці [2 арк. 56]. У місцевій церкві в архіві зберігається оригінал грамоти, підписаний митрополитом Галицьким, архієпископом Львівським і єпископом Каменецьким Андреєм Шептицьким: «Митрополичий Ординаріят цею грамотою призначує Вас на сотрудника в Волосянці Тухлянського Деканату і зобов'язує Вас повинуватися в духовних і парохіяльних ділах Вашому о. Деканові і Парохові» [15, арк. 1]. До речі, М. Дичковський народився 1910 року, неодружений, висвятився 1935 року і до призначення у Волосянку працював у Старому Селі та Біберці [30, с. 102]. Тут він як одинокий мешкав у священичій резиденції під номером 60 разом з М. Реваковичем. Це твердження ґрунтується на виявленому документі -- будинковій книзі, укладеної місцевою владою на початку 1940-х років. Зараз її фрагменти знаходяться у М. Кулика, жителя Волосянки, що їх передав йому родич М. Галадій, котрий на той час був секретарем. Так-от, М. Ревакович («парох») вписаний під порядковим номером 319, а М. Дичковський («сотрудник») -- 320 [3, № 319-- 320]. Під прізвищем «Ревакович» стоїть без порядкового номера «Лелів Калина, 1926 року народження», яка допомагала незрячому священикові. Свою священичу місію М. Дичковський виконував у Волосянці до 1944 року.

Аналіз другої метрикальної книги, що зберігається у Волосянській церкві, показав, що впродовж 1945 по січень 1948 року завідателем церкви був о. мітрат Олекса Базюк. Як свідчать записи у шематизмах, він народився 26 березня 1873 року в Добрянах на Стрийщині. Прийняв целібат. У священичий сан посвячений 9 квітня 1898 року в Римі. Після того працював на парафіях у Підмихайлові, Грабівці на Калущині, Щирці біля Львова, Ясниськах на Городоччині. Впродовж 1914--1927 років -- душпастир і адміністратор греко-католиків у Боснії. У 1927--1944 роках -- член митрополичої консисторії у Львові. Саме О. Базюк засвідчив смерть племінника о. Михайла Реваковича О. Торби таким записом: «29.ХІІ, по- хор. 31.ХІІ.1945. Олександер Йосифович Торба -- літ 73 (родж. 1872 р. -- причина -- водна пухлина і недуга). Гріб запечатав О. Базюк» [17, арк. 163]. До слова, з Волосянки О. Базюк перейшов служити душпастирем у Лавочному на Сколівщині, де й помер 12 червня 1952 року. На його могилі встановлений пам'ятник (фото зберігається в автора статті). Цю інформацію вперше подаю в науковий обіг.

Після О. Базюка на парафію заступив о. І. Дьорка, котрого слід перебування на парохії у Волосянці тягнеться до 1961 року, коли він підписався під актом передачі церковного інвентаря, з іншого боку поставили свої підписи представники церковної двадцятки Михайло Фурів, Іван Коник, Федір Кулик [15, арк. 175].

Під час війни М. Ревакович жив просто-таки жалюгідно. Додалось і те, що після встановлення радянської влади у селі його вигнали з будинку-резиденції, і він доживав віку у чужій хаті Орищиних. Отець І. Дьорка, очевидно, відправив в останню путь о. М. Реваковича, котрий упокоївся у Волосянці 5 травня 1950 року і похований без будь-яких почестей на місцевому цвинтарі [17, арк. 60].

Так завершилась столітня священича династія Реваковичів у Волосянці.

Ольга Ревакович -- дружина о. Михайла Реваковича, походить зі священичої родини Юліана та Марії Охримовичів. Народилася 20 вересня 1872 року у с. Сеничів на Долинщині [17, арк. 60]. Її брат Володимир Охримович в автобіографії зазначив про їхній родовід: «Я є найстарший син у своіх родичів. Маю єще три сестри і п'ять братів. Троє з моєї рідні померло малими дітьми. Найстарша сестра Ольга віддана за о. Михайлом Реваковичем, парохом в Волосянці. Відтак слідують після старшини сестра Богуслава, братя Богдан, Любомир, Ростислав, сестра Г^ля і братя Остап і Юліян» [27 арк. 16--17].

В неділю ходимо собі з Людуньов [від коли приїхала] до читальні я взглядно до канцелярії громацкої бо читальня тепер стоїт неопалена...» [16, арк. 11 звор. -- 12]. «Людуня» -- Людмила Грушка, дочка Фавстини Ревакович, племінниця Михайла Реваковича, 1871 року народження, від початку 1900 до 1950-х років учителька у Волосянці.

Про подальше особисте та громадське життя Ольги Ревакович поки що маловідомо. На сьогодні мені вдалося хіба що виявити у Волосянській церкві один документ, згідно з яким вона була «свідком» повернення заборгованих грошей. М. Ревакович зафіксував таке: «Дня 14 Мая 1916 р. принїс до мене Андрій Вепрїв із своєю жінкою Гафою: шість сот корон (600 к) і віддав їх при менї і при моїй жінцї Ользї, до рук Марі Вепрів жони Стефана і тим способом сплатив Андрій свій цїлий довг 600 к, винен свому брату Стефанови, о котрім довзі згадує Стефан отсїм завіщаню своїм. Андрій Вепрів більше не є нї- чого винен свому брату. Тих 600 корон відобрала до перехованя до своїх рук жона Стефана Вепрового Маря Вепрів» [15, арк. 21].

Лише три роки судилося після того прожити Ользі Ревакович, бо, як свідчить метрикальна книга с. Волосянки, вона померла 2 квітня 1919 року у віці ще не повних 47 [17, арк. 60]. За метрикою померлих, що зберігається у Центральному державному історичному архіві України у Львові, її поховали на місцевому цвинтарі 4 квітня. Причина смерті: «тиф плямистий». Там же о. М. Ревакович власноручно записав таку інформацію: «Ольга Ревакович роджена Охримович жена Михайла гр.-катол. Пароха в Волосянці. -- Похоронив о. Остап Охримович гр.- катол. завідатель Ялинковатого, в сослуженю Вч. О. Юліяна Галькевича Пароха Рожанки, о. Павла Чехута Пароха Сенечола і Леонтія Юхновича завідателя Опірця» [23, арк. 111]. До слова, Остап (Євстахій) Охримович -- рідний молодший брат Ольги, народився у Сенечолі 1888 року, у той рік, коли брала шлюб Ольга з Михайлом Реваковичем.

Таким чином, на основі великої кількості документальних джерел, що знаходяться в різних архівах, окремих друкованих праць уперше представлено дві священичі родини, що перебували на парафії у Волосянці сто років (1850 --1950). Це неординарні особистості, які відіграли важливу історичну, релігійну та культурно-просвітницьку роль в духовному житті суспільства. Зважаючи на обмежений обсяг статті, не всі сторони їхньої діяльності з'ясовано вичерпно. У майбутній монографії автор розширить і поглибить інформацію і про них, і про дітей та внуків. Усі вони займуть, поряд з іншими питаннями, достойне місце в краєзнавчому дослідженні села Волосянки, адже виявлено значну кількість різноманітних документів та матеріалів, які чекають на опрацювання та опублікування в книжковому форматі.

Література

1. Анкети, характеристики, листи та інші документи священиків з прізвищами на букву «Р». Т. 1 [Рукописи] // Центральний державний історичний архів України у Львові (далі -- ЦДІА України у Львові). -- Ф. 201 (Греко-католицька митрополича консисторія, м. Львів). -- Оп. 1 в. -- Од. зб. 773. -- 71 арк.

2. Анкетні відомості про стан парафії. Листи, анкети та інші документи священиків з проханням призначити на парафію в с. Волосянка. 1894--1942 рр. [Рукописи ] // ЦДІА України у Львові). -- Ф. 201. -- Оп. 1 в. -- Од. зб. 1260. -- 60 арк.

3. Будинкова книга села Волосянка. Початок 1940-х років. [Рукопис] // Парохіальний архів с. Волосянка (Копія зберігається у приватному архіві М. Кулика). Порядкові номери жителів 191--1469.

4. Лист Володимира Охримовича до Тита Реваковича. 29.10.1901 Біла (Тернопільщина) / Володимир Охримович. [Рукопис] // Львівська національна наукова бібліотека України ім. В. Стефаника. Відділ рукописів. (Далі -- ЛННБ ВР). -- Ф. 93 (Т. Ревакович). -- Од. зб. 65. -- П. ІІ. -- Арк. 1--3 звор.

5. Лист Корнила Устиновича до Ізидора Глинського. Го- ловецько. 1896 / Корнило Устинович. [Рукопис ] // ЛННБ ВР. -- Ф. 159 (С. Глинський). -- Од. зб. 308. -- П. 15. -- Арк. 18--19.

6. Лист Михайла Реваковича до Тита Реваковича. Ярослав, 14 лип. 1899 / Михайло Ревакович. [Рукопис ] // ЛННБ ВР. -- Ф. 93. -- Од. зб. 83. -- 4 арк.

7. Лист Тита Реваковича до Миколи Устияновича. Самбір, 1871 / Тит Ревакович. [Рукопис] // ЛННБ ВР. -- Ф. 93. -- Од. зб. 77. -- П. ІІІ. -- 2 арк.

8. Листи Анни Яськової (Ревакович) до Тита Ревакови- ча. Волосянка. Лавочне. 1891--1903 / Анна Яськова (Ревакович). [Рукописи] // ЛННБ ВР. -- Ф. 93. -- Од. зб. 84. -- П. ІІІ. -- 10 арк.

9. Листи Марії Ревакович до Тита Реваковича. Соколів. Козьова. Сокаль. 1885--1897 / Марія Ревакович. [Рукописи] // ЛННБ ВР. -- Ф. 93. -- Од. зб. 86. -- 25 арк.

10. Листи Олександра Барвінського до Тита Реваковича. Львів. Тернопіль. Відень. 1888--1904 / Олександр Барвінський. [Рукописи] // ЛННБ ВР. -- Ф. 93. -- Од. зб. 10. -- 62 арк.

11. Листи Олександра Кониського до Тита Реваковича. Київ. Одеса. Львів та ін. Олександр Кониський 1884--1899 [Рукописи] // ЛННБ ВР. -- Ф. 93. -- Од. зб. 36. -- 86 арк.

12. Листи Олександра Кониського до Тита Реваковича / Олександр Кониський. [Рукописи] // ЛННБ ВР. -- Ф. 93. -- Од. зб. 37. -- П. ІІ. -- 20 арк.

13. Листи Тита Реваковича до Олександра Барвінського. Збараж. Підбуж. Львів. 1883--1899 / Тит Ревакович. [Рукописи] // ЛННБ ВР. -- Ф. 2200 (Барвін- ські). -- Од. зб. 135. -- 98 арк.

14. Листи Тухлянського деканату про призначення Михайла Реваковича на парафію в с. Волосянка. [Рукописи ] // ЦДІА України у Львові. -- Ф. 201. -- Оп. 1 в. -- Од. зб. 2331. -- 22 арк.

15. Листи, протоколи, звіти, розписки, накази, акти, запрошення. [Рукописи] // Парохіальний архів села Волосянки. -- 154 арк. (зберігається у місцевій церкві).

16. Листування Тита Реваковича з родиною 1887--1905. [Рукописи] / Тит Ревакович // ЦДІА України у Львові. -- Ф. 664 (Т. Ревакович). -- Оп. 1. -- Од. зб. 44. -- 12 арк.

17. Метрикальна книга с. Волосянка (початок ХІХ -- середина ХХ ст.). [Рукопис] // Парохіальний архів села Волосянки. -- 260 арк. (зберігається у місцевій церкві).

18. Метрикальна книга с. Волосянки (1945--1948 рр.). [Рукописи] // Парохіальний архів села Волосянки. -- 26 арк. (зберігається у місцевій церкві).

19. Метрична книга с. Волосянка за 1841--1865 рр. [Рукописи] // ЦДІА України у Львові. -- Ф. 201. -- Оп. 4 а. -- Од. зб. 942. -- 67 арк.

20. Метрична книга с. Волосянка за 1844--1858 рр. [Рукописи] // ЦДІА України у Львові. -- Ф. 201. -- Оп. 4 а. -- Од. зб. 943. -- 71 арк.

21. Метрична книга народження с. Волосянка. 1849-- 1860. [Рукописи] // ЦДІА України у Львові. -- Ф. 201. -- Од. зб. 944. -- 65 арк.

22. Метрична книга с. Волосянка (народження, одруження, смерть). [Рукописи]. -- 1866--1905 рр. // ЦДІА України у Львові. -- Оп. 4 а. -- Од. зб. 6359. -- 330 арк.

23. Метрична книга (народження, одруження, смерті) церкви с. Волосянка, повіт Сколе за 1906-- 1930 рр. // ЦДІА України у Львові. [Рукописи]. -- Ф. 201. -- Оп. 4 а. -- Од. зб. 7707. -- 201 арк.

24. Метрична книга с. Ямельниця за 1835--1849 рр. [Рукопис] // ЦДІА України у Львові. -- Ф. 201. -- Оп. 4 а. -- Од. зб. 6114. -- 68 арк.

25. Метричні книги сс. Кропивник Новий, Кропивник Старий за 1836--1846 рр. [Рукописи] // ЦДІА України у Львові. -- Ф. 201. -- Оп. 4 а. -- Од. зб. 2776. -- 130 арк.

26. Особова справа священика Реваковича Івана. [Рукописи] // ЦДІА у Львові. -- Ф. 201. -- Оп. 1 в. -- Од. зб. 779. -- 15 арк.

27. Охримович В. Моя автобіографія / Володимир Охри- мович. [Рукопис] // ЛННБ ВР. -- Ф. 167 ІІ (Ле- вицькі). -- Од. зб. 2412. -- П. 73. -- Арк. 16--33.

28. Б. а. Скільщина в часі війни // Свобода. -- 1916. -- Ч. 38. -- 28 березня. -- С. 3.

29. Блажейовський Д. Історичний шематизм Львівської Архієпархії / Дмитро Блажейовський. -- К. : Aka- demia, 2004. -- Т. 1: Адміністрація і Парохії. -- 1003 с.

30. Блажейовський Д. Історичний шематизм Львівської Архієпархії (1833--1944) / Дмитро Блажейовський. -- Львів, 2004. -- Т. 2: Духовенство і Релігійні згромадження. -- 570 с.

31. Блажейовський Д. Історичний шематизм Перемись- кої єпархії з включенням Апостольської Адміністрату- ри Лемківщини (1828--1939) / Дмитро Блажейов- ський. -- Львів : Каменяр, 1995. -- 1008 с.

32. Горак Р. Ялинкувате / Роман Горак // Радянська Верховина (Сколе). -- 1990. -- 19 червня.

33. Мудрий М. «Згадки з життя свого і своєї родини»: Спогади Тита Реваковича як джерело до історії Галичини ХІХ століття / Мар'ян Мудрий // Записки НТШ. -- Львів, 2006. -- Т. 252. -- С. 708--762.

34. Ревакович Т. Лукіян Кобилиця / Тит Ревакович // Записки НТШ. -- 1918. -- Т. 126--127. -- С. 265--267.

35. Ревакович Т. Спогади про Корнила Устияновича / Тит Ревакович // Світ : ілюстрований журнал літератури і мистецтва. -- Львів, 1917. -- Ч. 6. -- С. 90--93.

36. Ревакович Т. Спомини про Николу Устияновича (В століття уродин поета 7 грудня 1811. 3 падолиста 1885) / Тит Ревакович // Діло. -- Львів, 1911. -- 7 грудня.

37. Ревакович Т. Споминки про Федора Заревича / Тит Ревакович // Правда. -- 1882. -- Т. 2. -- Вип. 4. -- С. 286.

38. [Редакція]. Пок. Іван Ревакович / Діло. -- 1904. -- 10 лют. -- С. 3.

39. [Редакція]. Померли / Діло. -- 1904. -- 4 лют. -- С. 3.

40. [Редакція]. Посмертні вісті / Галичанин. -- 1904. -- 23 січня. -- С. 3--4.

41. [Редакція]. Упокоїлись / Галичанин. 1893. -- 6 січня. -- С. 4.

42. Святе Євангеліє. -- Рим, 1990. -- 671 с.

43. Спис греко-католицького духовенства Львівської архієпархії (стан з дня 1 січня 1944 р.). -- Львів, 1944. -- 48 с.

44. Чудійович І. Люби і знай свій рідний край: краєм ока заглянемо в історію / Ігор Чудійович // Народознавчі зошити. -- 2014. -- № 1. -- С. 138--166.

45. Чудійович І. Оповіді о. М. Реваковича про полювання на Сколівщині / Ігор Чудійович. -- Стрий, 2011. -- 70 с.

46. Шематизм всего духовенства греко-католицької Львівської митрополичої архієрархії на рік 1918. -- Львів, 1918. -- 208 с.

47. Шематизм Всечестного клира митропольнои архидіє- цезіи греко-католическои Львовскои на рок 1883. -- Львов, 1883. -- 361 с.

48. Шематизм Всечестного клира митропольнои архи- дієцезіи греко-католическои Львовскои на рок 1889. -- Львів, 1889. -- 232 с.

49. Шематизм Всечестного клира греко-католическои архидієцезіи Львовскои митропольнои на рок 1892. -- Львов, 1892. -- 246 с.

50. Шематизм Всечестного клира греко-католическои митропольнои архидієцезіи Львовскои на рок 1894. -- Львів, 1894. -- 223 с.

51. Шематизм Всечестного клира греко-католическои митропольнои архидієцезіи Львовскои на рок 1897. -- Львів, 1897. -- 232 с.

52. Шематизм Всечестного клира греко-католическои митропольнои архидієцезіи Львовскои на рок 1914. -- [Жовква], 1914. -- 487 с.

53. Юрків В. Славська церква і духовенство Сколівщини / Василь Юрків. -- Б. м. -- 2000. -- С. 63--65.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Характеристика отаманщини як явища у період української визвольної революції 1917-1920 років. Обмеженість суверенітету УСРР на початку 20-х років ХХ ст. Діяльність Українського таємного університету у Львові. Ініціатори створення дивізії "СС - Галичина".

    контрольная работа [26,1 K], добавлен 13.06.2010

  • Навчання в Ужгородській гімназії та у Віденській греко-католицькій семінарії. Закінчення теологічних студій у Відні. Призначення парохом Ужгорода. Життя Михайла Лучкая в Італії. Наукова та просвітницька діяльність, робота в архівах Рима і Флоренції.

    реферат [38,5 K], добавлен 03.08.2011

  • Зародження дисидентського руху, мета та головні задачі його учасників. Діяльність шестидесятників, їх діяльність та значення в історії. Культурне життя періоду "застою". Опозиція в 1960–70-х роках. Придушення дисиденства, причини даних процесів.

    контрольная работа [27,2 K], добавлен 28.01.2012

  • Голодомор 1932-1933 років як найтрагічніша сторінка в історії українського народу, передумови та причини початку. Демографічне становище в Україні в 1932-1933 роки. Розповідь очевидця суворих подій в тогочасному селі Клішківці - Є.Ф. Багметової.

    курсовая работа [520,1 K], добавлен 25.10.2011

  • Іван Мазепа та його державотворча діяльність. Діяльність до гетьманства. Політична діяльність гетьмана І. Мазепи. Доброчинно-меценатська діяльність Івана Мазепи. Зовнішньополітичні зв’язки Мазепи. Відносини гетьмана з Петром І. Стосунки з Карлом ХІІ.

    курсовая работа [49,5 K], добавлен 26.12.2007

  • Городок до Штейнгеля і його розвиток під час перебування у володінні барона. Процес утворення ним школи, лікарні і музею. Політична діяльність барона та його внесок у самостійність України. Виявлення ролі та значення його діяльності для сьогодення.

    курсовая работа [34,3 K], добавлен 21.11.2010

  • Діяльність Верховної Ради України у 1994-1998 роках. Інститут президентства в Україні. Березневі парламентські вибори 1998 року та подальша діяльність Верховної Ради. Прийняття Конституції України. Результати виборів Президента у 1994 та 1999 роках.

    реферат [19,8 K], добавлен 28.09.2009

  • Американо-іракські протистояння у період 1990–1991 років та 2003–2010 років: причини, хід, наслідки. Діти-солдати та використання їх у військових операціях. Становище дітей в зоні воєнних дій. Діяльність міжнародних організацій по захисту дітей.

    дипломная работа [5,1 M], добавлен 22.01.2015

  • Наукова діяльність. На чолі Центральної ради. Трагедія Бреста. Шлях на Голгофу. Історична постать і драматична доля Михайла Сергійовича Грушевського - видатного вченого-енциклопедиста, державного і громадського діяча.

    реферат [24,3 K], добавлен 09.11.2003

  • Правовий статус ревкомів як надзвичайних органів радянської влади. Діяльність ревкомів губернії, їх нормотворча діяльність. Значення наказів й розпоряджень місцевих ревкомів, їх відділів. Проведення спільних засідань вищестоящого й нижчестоящого ревкомів.

    статья [30,3 K], добавлен 11.09.2017

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.