Вплив державної політики Австрійської монархії на соціально-економічний розвиток у Галичині (друга половина XVIII-ХІХ століть)

Після поразки польського повстання 1863-1864 років на території Російської імперії Львів став головним центром польського визвольного руху. Сюди переїхав Юзеф Пілсудський, котрий у 1908 році створив у Львові воєнізовані організації «Стшелєц».

Завдяки українським діячам, зокрема Іванові Франкові, Михайлові Грушевському, який переїхав 1894 році з Києва до Львова, й іншим громадським та політичним діячам у Галичині завершено формування української політичної нації. Галицькі русини остаточно відмовилися від попередньої самоназви і прийняли самоназву «українці». У Галичині, зокрема після революції 1848 року, склалися кращі умови для національного життя, ніж на українських землях під владою Російської імперії: не було заборони публікації книжок українською мовою; існувало українське шкільництво; діяли українські культурно-освітні й наукові заклади; українською мовою друкували книжки, газети, журнали, багато з котрих нелегально вивозили в Наддніпрянську Україну. Показовим було створення у Львівському університеті 1849 року кафедри української мови та літератури (завідувач - Яків Головацький). У 1862 та 1872 роках почали діяти кафедри з українською мовою викладання на богословському та правничому факультетах (кафедри цивільного і кримінального права) Львівського університету.

Отже, Австрійська імперія, порівняно з Російською, мала ліберальніший політичний режим. Перебування Галичини від останньої чверті ХУІІІ століття у складі Австрії помітно вплинуло на оновлення духовного життя галицьких українців, внесло у суспільну свідомість і практику чимало елементів, властивих для культури німців, чехів, хорватів та інших європейських народів. Інакше кажучи, галицькі українці були причетні до єдиного територіального та ідейного простору з мешканцями інших територій, які ми зараз називаємо Європою. Реформаторська політика Марії Терезії дещо обмежила свавілля польської панівної верхівки на західноукраїнських землях, забезпечила умови для підвищення матеріального й освітнього рівнів українського греко-католицького та православного духовенства і селянства. Реформи «освіченого абсолютизму» зумовили важливі зміни у сфері освіти, яка отримала державне фінансування. Належачи до найбільших коронних країв, територія Галичини стала своєрідним законодавчим полігоном, місцем випробування нових нормативно-правових актів Австрійського парламенту, і лише після такої їхньої апробації та за умови позитивних результатів чинність цих нормативно-правових актів поширювалася й на інші території Австрійської монархії. Галичина одна з перших в Австрійській монархії зазнавала впливу західноєвропейської політики «освіченого абсолютизму», державних і правових реформ другої половини ХУШ століття. Після революції 1848-1849 років для Галичини було прийнято окрему Конституцію 1850 року, що засвідчило особливу роль Галичини в історії Австрійської монархії.

У ХІХ столітті в Галичині відбувається національне відродження, яке полягало у відновленні національних, політичних і культурних прав етносу, що перебував у залежності від панівної імперської народності. Цей процес супроводжувався перетворенням народу в націю, у процесі якого український етнос (народ) відчував себе як нація - територіально об'єднана етнічна спільнота, що усвідомлює історичну, культурну та економічну єдність і прагне до створення власної держави.

Найбільшим негативом приєднання й утримання Австрійською монархією Галичини була відсутність умов відродження української державності, розвитку українського права, культури та ін. Обґрунтування австрійських прав стосовно Галичини були фікцією, оскільки не мали під собою жодних об'єктивних історичних та правових підстав. Адміністративно-територіальний устрій у Галичині був організований на кшталт існуючого у землях Австрійської монархії, що давало австрійському урядові змогу провадити ефективне управління володіннями, віддаленими від Відня.

Приєднання Галичини до складу Австрійської імперії мало деякі позитивні наслідки. Адже австрійська влада намагалася реалізувати ідеї Просвітництва, що знайшло своє відображення у зміні правового регулювання науки та освіти, значно полегшилося становище галицького селянства, відбулося часткове реформування органів державної влади у Галичині. Черговий етап реформування органів державної влади Галичини розпочався після революції 1848 року внаслідок прийняття австрійських конституцій 1848 та 1849 років, які суттєво вплинули і на Галичину.

Список використаних джерел

1. Апарат управління Галичиною в складі Австро-Угорщини / В. С. Кульчицький, І. Й. Бойко, І. Ю. Настасяк, О. І. Мікула. Львів, 2002. 82 с.

2. Аркуша О. Г. та ін. Час народів. Історія України ХІХ століття: навчальний посібник / за заг. ред. М. М. Мудрого. Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2016. 408 с.

3. Бойко І. Й. Галичина у державно-правовій системі Австрії та Австро-Угорщини (17721918): навчальний посібник. Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2017. 312 с.

4. Герасименко М. П. Аграрні відносини в Галичині в період кризи панщинного господарства. Київ,1959. 302 с.

5. Іваницький Є., Михалевич В. Історія Бориславського нафтопромислового району в датах, подіях і фактах. Дрогобич, 1995. 128 с.

6. Історія держави і права України: підручник / В. Д. Гончаренко, В. М. Єрмолаєв, В. О. Рум'янцев та ін. / за ред. В. Д. Гончаренка. Харків: Право, 2013. 704 с.

7. Історія Львова. URL: ЬИр8://ик.^ікіре^а.оі^/№Ікі/Історія_Львова.

8. Історія нафтових промислів Борислава. URL: https://uk.wikipedia.org/wiki / Історія нафтових промислів Борислава.

9. Микулич О. Нафтовий промисел Східної Галичини до середини ХІХ ст. Видання друге, доповнене. Дрогобич, 2004. 32 с.

10. Чорновол І. П. «Дністер» // Енциклопедія історії України: у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. Київ: Наукова думка, 2004. Т. 2: Г-Д. С. 688 с.

11. Шевчук Г. Й. Фахово-господарська та культурно-освітня діяльність товариства «Сільський господар» (1899-1944): автореф. дис. канд. іст. наук. - спец. 07.00.01 - історія України. Львів, 2006. 18 с.

Размещено на Allbest.ru