Школа села Карпилівки

Собрание слушало доклад управы по поводу ходатайства Бобруйковской церковноприходской школы о пособии ей в 120 руб. В виду решения этого вопроса предыдущим собранием в отрицательном смысле, собрание постановило: настоящее ходатайство отклонить» [91].

У 1891 р. Остерське земство надало субсидії 16 церковно-приходським і 22 школам грамоти, у яких навчалося 999 учнів (948 хлопчиків і 51 дівчинка) [92].

Наступного року священик с. Крехаєва звертався до земства за допомогою в розмірі 75 руб. місцевій церковно-приходській школі, а священик Прокопій Кучинський прохав призначити 2000 руб. для надання допомоги всім церковно-приходським, а також школам грамоти. Останній переконливо вказував на успіхи, яких досягли цер- ковно-приходські школи, й відсутність у них засобів для належного функціонування. Під час земського зібрання думки щодо цього розділилися. Гласний В. Калиновський повністю приєднався до клопотання священика Кучинського. Гласний Домонтович наполягав на необхідності виділення на допомогу незначної суми. А Д. Вишневський заявив, що спершу потрібно переконатись у користі цих шкіл, а вже потім обговорювати питання про допомогу їм. «Земство и без того уже тратит большие суммы на земские и министерские училища. Поэтому я бы предложил приостановиться с назначением какой-либо суммы в пособие этим школам впредь до выяснения пользы их существования. Земство не гарантировано еще и тем, что оно во всякое время может прекратить это пособие. Оно раз уже сделало ошибку, приняв участие в открытии министерских училищ, на содержание которых обязательно для земства вносить известную сумму, между тем как хозяином в этих училищах оно не может быть», - сказав гласний.

Рішення зборів було наступним: «ассигновать пособие церковно-приходским школам в виде опыта огульную сумму 500 р.» [93].

У подальшому, як свідчать документи, допомога церковно-приходським школам з боку земств надавалась. Отримувала її й Карпилівська школа.

У 1910 р. на Остерщині діяло 25 церковно-парафіяльних шкіл.

Таблиця 9 [94

Цікаво, що в цьому списку фігурують і церковно-приходські школи, перейменовані із шкіл грамоти, за своїми властивостями вони «не подходят под церковно-приходские школы, а представляют из себя тип тех же школ грамоты».

Тож під час обговорення на земських зборах питання про включення до шкільної сітки 26 нових церковно-приходських шкіл пропонувалося це врахувати. Гласний Мацко наполягав на тому, щоб «не включать названных школ в школьную сеть до выяснения, какие из них можно причислить к церковно-приходским» [95].

З боку інших гласних пропонувалося таке: «Не включая в настоящее время церковно-приходских школ в сеть, возбудить ходатайство о передаче этих школ в ведение земства и лишь в случае отказа в этом со стороны духовного ведомства, подвергнуть обсуждению ходатайство епархиального училища совета о включении их в школьную сеть» [96].

Та напевно, всі ці нові школи були включені до розряду церковно-приходських, адже в джерелах, де зазначається про кількість останніх у 1910 р., можна зустріти й цифру 50, а разом із школами грамоти нараховувалося 60 шкіл [97].

У наведеному вище списку значиться й Карпилівська церковно-парафіяльна школа. У 1909 р. її завідувачем працював Е. Марковський, а церковноучителем - Павло Іванович Яхонтов, який закінчив духовну семінарію, мав духовне звання. Водночас він був священиком Покровської церкви в селі Карпилівка й з 1910 р. викладав у Лутавському земському училищі. У 1916 р. П. Яхонтова призначили священиком 151-го піхотного полку, а його місце в Карпилівці на посаді священика церкви й законоучителя місцевої школи зайняв Василь Васильович Одинцов, який отримав освіту в духовній семінарії, мав духовне звання. В Карпилівку він прибув з с. Максим, де викладав у земському училищі (раніше був також законоучителем земської школи в с. Гнилуша) [98].

Цікаво, що син Одинцова Андрій також був священиком, закінчив духовну семінарію, мав духовне звання й викладав закон Божий у Богданівському земському училищі [99].

У 1913 р. Карпилівська школа одержала нове приміщення [100].

Слід зазначити, що частина карпилівських дітей здобувала знання в земській школі містечка Моровськ, а також в Остерському повітовому училищі, що функціонувало з 1816 р. (до 1833 р. з дворічним, а відтоді - з трирічним курсом навчання); у 1872 р. воно було перетворене на міське училище. А дехто з карпилівців навчався в чоловічій гімназії міста Остер (виникла в 1917 р.).

У горнилі революційних подій 1917-1920 рр. до влади прийшли більшовики, які заходилися створювати нову школу й систему освіти загалом. Головним лейтмотивом останньої було запровадження на основі постанови Народного Комісаріату Освіти УСРР від 4 липня 1920 р. єдиної трудової школи з семирічним терміном навчання. Нижчою її ланкою була початкова школа (4 роки навчання).

Школи нового типу створювалися в Україні повсюдно. Як свідчать архівні матеріали, в Остерському повіті таких шкіл станом на грудень 1920 - початок березня 1921 рр. нараховувалося 89. У них навчалося, за різними даними, від 7284 до 8317 учнів. У повіті було 109 населених пунктів, у яких проживало 157485 чол. [101].

У волостях картина виглядала таким чином:

• Вовчківська - 8 шкіл (12 населених пунктів, населення - 10235 чол.) [102];

• Семиполківська - 13 шкіл (12 сіл, населення понад 25000 чол.) [103];

• Сорокошицька - 5 шкіл (8 поселень, населення - 11928 чол.) [104];

• Жукинська - 15 шкіл (15 сіл, населення - 29134 чол.) [105];

• Гоголівська - 11 шкіл (населення понад 30000 чол.) [106];

• Остерська - 24 школи (44 населені пункти, в яких проживало 25000 чол.) [107];

• Броварська й Нікольсько-Слобідська - 15 шкіл (16 населених пунктів, населення - 36191 чол.) [108];

• Моровська - 13 шкіл (20 населених пунктів, населення - 22000 чол.) [109].

Щодо останньої волості оперуємо наступними даними.

Таблиця 10 [110

Учителем школи в с. Карпилівка певний час працював виходець із козацького роду Стефан Семенович Поповиченко [111].

У 1928-1929 рр. у Карпилівці було зруйновано церкву, а розібраний матеріал частково використали для будівництва нової двоповерхової школи, яку було зведено в 1937 р. [112]. Вона стала семирічною. За розміром приміщення це була найбільша школа в районі. У цьому приміщенні вона функціонує й до сьогоднішнього дня.

У жовтні 1943 р. тут було відкрито військово-польовий хірургічний госпіталь 60-ї армії, в якому розпочинав гартувати свій лікарський талант і знаменитий вітчизняний хірург Микола Михайлович Амосов [113].

Згодом школа перетворилася на середню загальноосвітню. Вона стала однією з кращих у районі за якісними показниками, досягнутими в навчально-виховній роботі. Путівку в життя тут отримали вже цілі покоління карпилівців.

Величним здобутком школи було започаткування в роки хрущовської відлиги Музею бойових та трудових традицій Задесення. Біля його витоків стояли відомі в селі ветерани війни офіцери Петро Ілліч Музика, Володимир Ілліч Сулим, Микола Олександрович Шкурко, Василь Якимович Юрченко. Згодом до них приєдналося багато інших ентузіастів в особі вчителів, учнів, активістів села. Їхніми зусиллями створено оригінальний культурно-освітній осередок.

Музей складається з чотирьох відділів: історії села, історії школи, героїзму й патріотизму (період Великої Вітчизняної війни) та етнографічно-археологічного. Вони налічують більше 800 експонатів, 100 з яких мають неперевершену цінність (знахідки доби неоліту, часів Київської Русі, козацькі люльки тощо). Музей відомий далеко за межами села. Про нього знають навіть за кордоном. Почесними його відвідувачами були, зокрема, правнучка Героя Радянського Союзу молодшого лейтенанта Максима Кириловича Пугача (помер 1943 р. в Карпилівському госпіталі) Віолета Прощенко (м. Находка, РФ), віце-консул Польщі в Києві доктор Марек Волинський, делегація німецького містечка Ребле [114].

Великий внесок у розбудову школи зробила сім'я Козелів. У ній працював відомий педагог і вчений Іван Гетьман-Кравченко. Здобутки навчального закладу значно примножила його керівник Алла Петрівна Бондар. Саме завдяки їй тут було запроваджено кабінетну систему навчання. Кращими в школі є кабінети історії, географії, зарубіжної літератури, української мови та літератури, німецької мови. Гарно оформлені кабінети фізики, групи продовженого дня, обслуговуючої праці тощо.

Загалом педагогічний колектив Карпилівської школи I-III ступенів зібрав, без перебільшення можна сказати, справжніх ентузіастів своєї справи. «У нас усі вчителі талановиті, творчі, справжні майстри своєї справи», - не без гордості зазначала А. П. Бондар. Кращі серед них: Петро Лавренчук - учитель історії, Наталія Рябчук - учитель зарубіжної літератури, Інна Юрченко - вчителька німецької мови. Остання, зокрема, доклала багато зусиль для оформлення кабінету німецької мови, для згуртування учнівського колективу, організації позакласної та позашкільної роботи. Та й що там говорити, всі вчителі школи знаходяться в постійному творчому пошуку.

Слід зазначити, що учнями школи є не лише мешканці свого села. В ній навчаються також діти з сіл Лутава, Короп'є. Навіть був випадок, що її закінчував житель Соколівки, розташованої за 25 км від Карпилівки.

Багато учнів після закінчення школи продовжують навчання. У 2005 р., наприклад, із 24 випускників 12 вступили до вищих та середніх спеціальних навчальних закладів, а ще шість - до професійно-технічних училищ [115].

У різний час Карпилівську школу закінчили люди, які досягли висот у певних галузях. Вони по праву становлять її золотий фонд. Гордістю школи є, зокрема, такі її випускники:

• Василь Федорович Костенко - кандидат економічних наук;

• Петро Ілліч Музика - відмінник освіти України;

• Іван Федорович Смоляр - відмінник освіти України;

• Іван Єгорович Хоменко - генерал-полковник Російської армії;

• Василь Петрович Грек - викладач Київського Національного медичного університету імені О. О. Богомольця;

• Михайло Музика - заслужений лікар України;

• Микола Руско - поет та інші [116].

Сучасна Карпилівська школа, як бачимо, є прямою наступницею церковно-приход- ської школи села. Сподіваємося, що подальші наукові пошуки дадуть змогу виявити ще багато «білих» плям її тривалої історії.

Література

1. Домонтович М. Материалы для географии и статистики России, собранные офицерами Генерального штаба. Черниговская губерния. - СПб., 1865. - С. 466.

2. Гузій В. Містечко Карпилівка // Опис землі Козелецької. (Науково-популярне дослідження з минувшини рідного краю) / За ред. В. М. Гузія, А. Г. Пенського. - К.: Вид-во «Брама», 2011. - С. 308.

3. Свод постановлений Остерского земства по народному образованию с 1865 по 1892 год // Земский сборник Черниговской губернии. - 1894. - №4. - Приложения. - С. 11 (Далі: Свод постановлений...).

4. Домонтович М. Указ. соч. - С. 469.

5. Свод постановлений. - С. 11-13.

6. Остер и Остерский уезд. - Чернигов, 1863. - С. 26, 27, 54, 78, 79, 81.

7. Отчет Остерской Уездной Земской Управы за 1910 год. - Остер, 1911. - С. 29-38. Свод постановлений. - С. 6.

8. Домонтович М. Указ. соч. - С. 469. Див.: Клеппер А. Итоги земской работы в области народного образования по истечении 25 лет // Земский сборник Черниговской губернии. - 1894. - №2-3. - С. 93.

9. Свод постановлений. - С. 2.

10. Холмский А. И. Свод постановлений Черниговского губернского земского собрания 1865-1882. Издание Черниговского Губернского Земства. - Одесса: Типография В. Кирхнер, 1884. - С. 205.

11. Потій Н. М. Розвиток земської початкової освіти в Чернігівській губернії (1865-1919 рр.): Автореф. дис. ... канд. іст. наук. - Чернігів, 2011. - С. 15.

12. Географическо-статистический словарь Российской империи. - СПб.: В типографии В. Безобразова и Комп., 1867. - С. 724.

13. Свод постановлений. - С. 2-3.

14. Див.: Клеппер А. Указ. соч. - С. 95-96.

15. Свод постановлений. - С. 6-7.

16. Див.: Клеппер А. Указ. соч. - С. 96.

17. Свод постановлений. - С. 14.

18. Народные школы, земская медицина, натуральные повинности и положение других отраслей земского хозяйства в Остерском уезде (Из отчета Остерской Уездной Земской Управы за 1871/72 год // Земский сборник Черниговской губернии. - 1872. №10. - С. 133-135.

19. Народное образование в Черниговской губернии // Земский сборник Черниговской губернии. - 1875. - № 9-10. - С. 68-69, 73.

20. Див.: Потій Н. Початковий етап формування мережі земських народних училищ у Чернігівській губернії (1864-1874 рр.) // Сіверянський літопис. - 2009. - № 2-3. - С. 103.

21. Народное образование в Черниговской губернии // Земский сборник Черниговской губернии. - 1877. - № 5-8. - С. 109. (Далі: Народное образование...).

22. Роль Черниговского Губернского Земства в деле начального народного образования за последние годы // Земский сборник Черниговской губернии. - 1902. - №10. С. 118-119. (Далі: Роль Черниговского Губернского Земства.).

23. Ведомость о суммах, ассигнованных губернским и уездными земствами Черниговской губернии на народное образование за 1871 г. // Земский сборник Черниговской губернии. - 1872. - №10. - С. 84.

24. Холмский А. И. Указ. соч. - С. 205.

25. Свод постановлений. - С. 32.

26. Складено за: Памятная книжка Киевского учебного округа. - К.: Типография С. В. Кульженко, 1889. - Часть IV. - Черниговская губерния. - С. 23-31. (Далі: Памятная книжка.).

27. Памятная книжка. - К.: Тип. Высоч. утверж. Т-ва печ. дела и торгов. И. Н. Кушнерев и Ко в Москве, 1890. - Ч. IV. - С. 25-31.

28. Див.: Клеппер А. Указ. соч. - 118.

29. Роль Черниговского Губернского Земства. - С. 111.

30. Памятная книжка. на 1895-96 учебный год. - К.: Типо-литография Высочайше утв. Т-ва И. Н. Кушнерев и Ко, 1895. - Ч. IV. - С. 31-36.

31. Див.: Кулябко Н. Г. Введение всеобщего обучения в Остерском уезде // Земский сборник Черниговской губернии. - 1911. - №1. - С. 84-86.

32. Отчет Уездной Земской Управы за 1910 год. - Остер, 1911. - С. 14-21.

33. Начальное народное образование в Остерском уезде // Черниговская земская неделя. - 1915. - №3. - С. 5.

34. Добровольский П. М. Закон 22-го июня 1909 г., его применение в Чернигове // Земский сборник Черниговской губернии. - 1910. - №2. - С. 87.

35. Свод постановлений. - С. 16.

36. Народное образование. - С. 101-102.

37. Лазаревский А. Статистические сведения об украинских народных школах и госпиталях. - Основа. - 1862. - №5. - С. 82-89.

38. Народное образование... - С. 106.

39. Черниговские епархиальные известия. - 1864. - №23.

40. Черниговские епархиальные известия. - 1864. - №2.

41. Див.: Горобець С. М. Земські школи Чернігівського району. 1868-1918. - Чернігів, 2005. - Кн. 1. - С. 18-19.

42. Народное образование. - С. 104-105.

43. Горобець С. М. Вказ. праця. - С. 21.

44. Чернігівщина: Енциклопедичний довідник / За ред. А. В. Кудрицького. - К.: Українська Радянська Енциклопедія імені М. П. Бажана, 1990. - С. 846.

45. Отчет о состоянии церковно-приходских школ Черниговской епархии за 188687 учебный год // Черниговские Епархиальные Известия. - 1887. - №23. - С. 809-811.

46. Черниговские Епархиальные Известия. - 1887. - №15. - С. 550-551.

47. Журнал Черниговского Епархиального Училищного Совета // Черниговские Епархиальные Известия. - 1887. - №23. - Часть официальная. - С. 798.

48. Свод постановлений. - С. 113.

49. Отчет о приходе, расходе и оставке сумм Черниговского Епархиального Училищного Совета за 1890-91 учебный год // Черниговские Епархиальные Известия. 1892. - №3. - Часть официальная. - С. 150-151.

50. Ведомость о церковно-приходских школах Черниговской Епархии за 1894/95 учебный год // Черниговские Епархиальные Известия. - 1895. - №2. - Приложения. С. 1-27. (Далі: Ведомость.).

51. Список поселений Черниговской Губернии // Земский сборник Черниговской губернии. - 1896. - №10-11. - С. 27-30.

52. Ведомость. за 1897 год // Черниговские Епархиальные Известия. - 1898. - №17. - С. 582-586.

53. Отчет о состоянии церковно-приходских школ Черниговской епархии за 1886-87 учебный год // Черниговские Епархиальные Известия. - 1887. - №23. - С. 811.

54. Свод постановлений Черниговского Губернского Земского Собрания (XIX- XXXV сессий) 1883-1899 годов с кратким сводом постановлений за время с 1865-го по 1882 г. (I-XVIII сс.). Выпуск III. - Чернигов: Типография Губернского Земства, 1903. - С. 1307-1308. (Далі: Свод постановлений Черниговского Губернского Земского Собрания (XIX-XXXV сессий).). - С. 1307-1308.

55. Свод постановлений. - С. 93-94.

56. Свод постановлений Черниговского Губернского Земского Собрания (XIX- XXXV сессий). - С. 1307.

57. Клеппер А. Указ. соч. - С. 120.

58. Свод постановлений. - С. 123.

59. Складено за: Отчет Остерской Уездной Земской Управы за 1910 год. - Остер, 1911. - С. 29-33.

60. Очередные уездные земские собрания Черниговской губернии 1910 года // Земский сборник Черниговской губернии. - 1911. - №1. - С. 137-138.

61. Отчет Остерской Уездной Земской Управы за 1910 год. - Остер, 1911. - С. 11.

62. Державний архів Чернігівської області. - Ф. Р-942. - Оп. 1. - Спр. 61. - Арк. 105. (Далі: ДАЧО).

63. ДАЧО. - Ф. Р-593. - Оп. 1. - Спр. 179. - Арк. 42-43.

64. Див.: Пиріг П., Конопля Ю. Релігійне життя села Карпилівки // Сіверянський літопис. - 2017. - №1-2. - С. 131.

65. Лавренчук П., Колінько Ю. Село Карпилівка: історична довідка // Новини Придесення. - 2005. - 3 вересня. - С. 5.

66. Шкільний музей - центр національно-патріотичного виховання // Новини Придесення. - 2005. - 3 вересня. - С. 5.

67. Лавренчук П., Колінько Ю. Вказ. праця // Новини Придесення. - 2005. 3 вересня. - С. 5.

68. Пенський А. На благо учня, на благо держави // Новини Придесення. - 2005. 3 вересня. - С. 5.

69. Пенський А. Улюблена вчителька // Новини Придесення. - 2005. - 1 жовтня. - С. 4.

70. Лавренчук П., Колінько Ю. Вказ. праця // Новини Придесення. - 2005.3 вересня. - С. 5.

71. Гузій В. Вказ. праця. - С. 311.

Размещено на Allbest.ru