Знахідка меча Х століття біля Хортиці (до питання про похід князя Святослава "в пороги" 972 р.)

Характерно, що усі мечі надзвичайно близькі за типом і датуються в межах Х ст. Немає жодної знахідки мечів ХІ--ХІІІ ст. в районі порогів Дніпра. Концентрація такої кількості елітних мечів Х ст. є прямим свідченням нетривіальних подій, серед яких саме загибель Святослава в березні 972 р. найкраще відповідає цим обставинам.

Дані наведених джерел дають змогу висловити певні припущення щодо характеру можливої битви та загалом походу князя Святослава в пороги в контексті соціальноекономічної та військово-політичної ситуації початку 70-х рр. Х ст. Формування держави та зміцнення економічного підґрунтя князівської влади забезпечувалися безперебійною торгівлею та комунікаціями. ключове значення при цьому мала ділянка Дніпра «Вовче горло» -- кічкаська переправа -- о. Хортиця, тобто перехрестя шляху «із варяг у греки» і сухопутних торговельних маршрутів. комплекс археологічних пам'яток і писемних даних дає підстави вважати цю ділянку найважливішою, порівняно з іншими місцями переправ у порогах -- вона мала всі ознаки потужного торговельного, транспортного, військового та культурного центру. У Х ст. тут виникає ціла мережа поселень, які були пов'язані з функціонуванням переправ та, імовірно, місцевих торжищ. Хортиця також була місцем важливого культового центру, при цьому починається процес поступової християнізації цього топосу, що знайшло відображення в бажанні надати греками священному острову ім'я християнського святого Григорія (в інших списках Георгія). Зупинки на острові торговельних та військових експедицій потребували ремонтної та охоронної інфраструктури. Якщо припустити, що укріплення Вознесенівського та бору в Х ст. були в добротному стані, вони могли виконувати оль спостережного форпосту на найвищий точці місцевості. У поєднанні з ровами та елементами місцевого рельєфу вони дозволяли тримати контроль над великою територію лівого берега від балки Кічкаської, повз круті схили р. Суха Московка, до узбережжя напроти Хортиці і до лівобережного кічкаського поселення. Завдякі цьому підхід до основних ділянок переправ (для різних потреб їх було щонайменше чотири) міг бути відрізаний від кочовиків. слід додати, що зазначений «форпост» дозволяв контролювати Крарійський перевіз та Протолчий брід, шлях по Дніпру з півночі, та міг поєднуватися з місцем для підходу кораблів із півдня. Таким чином фактично реалізовувалася схема розширення Руської держави і саме такий підхід може пояснити логіку дій святослава.

Рис. 14 Дослідження структури клейма (за В.М. Голубом)

Створення та контроль русами подібного плацдарму, на якому печеніги традиційно чатували на каравани, міг змінити геополітичну ситуацію в усьому Причорномор'ї. Святослав, стратегічні завдання якого вимірювалися величезними масштабами, просто не міг не розуміти важливість такого стратегічного «транспортного вузла». Початок війни за умов відсутності тут княжих військ означав припинення торгівлі Русі із Причорномор'ям і Середземномор'ям. Так сталося влітку 971 р., коли Святослав ще воював на Балканах. Різке ускладнення військової ситуації в тилу, унаслідок нападу печенігів, стало однією з причин якнайшвидшого укладення миру з Візантією: «Руська земля далеча а Печенезі з нами ратни» (Лаврентьевская летопись 1926--1928, стлб. 72; Ипатьевская летопись 1908, стлб. 48; Софийская первая летопись 1925, с. 108; Никоновская летопись 1862, с. 37; Радзивиловская летопись 1994, кн. 2, с. 56). Це пояснює наполегливе бажання Святослава дістатися саме порогів -- торговельні зв'язки з Візантією відновилися й повернення контролю за шляхом «із варяг у греки» та сухопутними сполученнями в Причорномор'ї було нагальним завданням. Святослав двічі свідомо прямував до порогів у несприятливий для цього сезон (кінець осені та початок весни). причому це був несприятливий час для долання порогів навіть за течією. Ми впевнені, що князь був чудово обізнаний про неможливість подолання порогів навантаженими кораблями проти течії (Саричев 2013).

Мета підходу «к порогам» була іншою. У цей час печеніги знаходилися на першій стадії кочового господарства. За даними етнографії відомо, що на початку весни худоба й коні кочовиків ослаблені, через що військо здатне до ефективних військових дій не раніше літа (Плетнева 1982, с. 39). Отже, напад на них біля Крарійської переправи мав чималі шанси на успіх. Через це Святослав, уклавши мир із Візантією, а відтак -- відновивши торговельні відносини, вирушив з Балкан «в свою землю аж до порогів» (Густинская летопись 1843, с. 248). За кілька місяців, уже «у своїй землі», він мав змогу поповнити армію, зібрати данину та, згадуваний у літопису, полон. Отже, навесні 972 р. його поява «в порогах», тобто на перехресті торговельних шляхів із поселеннями в районі Кічкаської переправи та о. Хортиця, була спланованим військовим походом для відновлення контролю за торговельним сполученням на шляху «із варяг у греки» саме перед (!) початком сезонного проходження караванів.

Обставини, в яких сталася остання битва Святослава, навряд чи вдасться повністю з'ясувати. Проте унікальна концентрація знакових предметів військового характеру може свідчити про те, що битва відбулася саме на ділянці від останнього порога (Явленої забори) до північного кінця о. Хортиця. Незважаючи на унікальну кількість пам'яток різних часів у районі Ненаситця та майже 100 років досліджень, ми практично не знаємо знакових знахідок зазначеного періоду. Отже, немає жодних логічних підстав вважати район Ненаситецького порогу місцем ймовірної загибелі Святослава.

Літописний текст, зображення мініатюри та знахідки унікальних елітних мечів доповнюють одне одного і дають можливість сформувати наукову гіпотезу про характер і територіальні межі битви -- її причиною була стратегічна потреба у відновленні контролю за основними магістралями та торговельними шляхами, для чого район Кічкасу мав ключове значення.

Таким чином, за умов браку письмових джерел часів Київської русі, матеріальні знахідки, окрім інформативної складової, здійснюють комунікативну функцію між конкретними фактами та глобальними процесами. Співставлення археологічних і літописних даних дає можливість не лише розширити уявлення про значення району порогів Дніпра для історії та економіки всієї русі, але й зробити висновки про спроби київських князів контролювати зазначену територію. Уся логіка подій подальшого часу, від ХІ--ХІІІ ст. до ХУІ--ХУПІ ст., підтверджує це спостереження.

Література

1. Александров И.Г. План порожистой части р. Днепра, составленный по данным детальных съемок 1917--18--19-- 22--24 гг. // Днепрострой. Проект. Приложения. -- М., 1929. -- Т. І.

2. Андрощук Ф. Мечи викингов. -- К., 2013.

3. Багрянородный К. Об управлении империей. -- М., 1989.

4. Білецький А.В. Вознесенське поховання: проблема інтерпретації // Проблеми археології Подніпров'я. -- Дніпропетровськ, 2012.

5. Головко О.Б. Північне Причорномор'я та Приазов'я в політичному й економічному розвитку Русі (ІХ -- середина ХІІІ ст.) // УІЖ. -- 2014. -- № 1. -- С. 21--39.

6. Греков Б.Д. Киевская Русь. -- М., 1953.

7. Густинская летопись // Полное собраніе русских літописей. -- СПб, 1843. -- Т. 2.

8. Грінченко В. Дослідження на дільниці Дніпра від Кічкасу до Вільного порогу на Запоріжжі. 1928 рік // НА ІА НАН України. -- Ф. 18. -- № 30.

9. Диакон Л. История // Лев Диакон. -- М., 1988.

10. Добровольський А. Звіт за археологічні досліди на території Дніпрельстану р. 1927. (Околиці с. Кічкасу Запорізької округи) // Збірник Дніпропетровського краевого історично-археологічного музею. -- Дніпропетровськ, 1929. -- Т. 1. -- С. 61--162.

11. Ермолинская летопись // Полное собраніе русских літописей. -- СПб, 1910. -- Т. 23.

12. Иловайский Д.И. Исторія Россіи. -- М., 1876. -- Ч. 1.

13. Ипатьевская летопись // Полное собраніе русскихъ літописей. -- СПб, 1908. -- Т. 2.

14. Карамзин Н.М. История государства Российского. -- СПб, 1818. -- Т. 1.

15. Кирпичников А.Н. Древнерусское оружие. Выпуск первый. Мечи и сабли IX--XIII вв. -- М.; Л., 1966.

16. Кирпичников А.Н. Мечи с надписью ULFBERHT в Северной Европе // Славяне и финно-угры. Археология, история, культура / Доклады российско-финляндского симпозиума по вопросам археологии. -- СПб, 1997. -- С. 116--122.

17. Книга большому чертежу или Древняя карта Россійскаго государства, поновленная въ разряді и списанная въ книгу 1627 года. -- Спб, 1838.

18. Королев А.С. Святослав. -- М., 2011.

19. Ковалёва И.Ф. Очерки древнейшей истории племен степной Украины (по материалам Днепрогэсовской экспедиции НКПроса УССР 1927--1932 гг.). -- Днепропетровск, 1980.

20. Козловський А.О. Історико-культурний розвиток Південного Подніпров'я в IX--XIV ст. -- К., 1992.

21. Комар А.В. Место гибели князя Святослава: поиски, легенды, гипотезы, мистификации // Stratum plus. -- 2014. -- № 5.

22. Комар А.В. Мечи Днепростроя (к истории находки 1928 г.) // Русь в IX--XII веках. -- М.; Вологда, 2014.

23. Лаврентьевская летопись // Полное собрание русских летописей. -- Л., 1926--1928. -- Т. 1.

24. Ласота Э. Путевые записки Эриха Ласоты, отправленного римским императором Рудольфом ІІ к запорожцам в 1594 г. -- СПб.,1873.

25. Летописный сборникъ, именуемый літописю Авраамки // Полное собраніе русских літописей. -- СПб, 1889. -- Т. 16.

26. Літопис руський. -- К., 1989.

27. Львовская летопись // Полное собраніе русских літописей. -- СПб, 1910. -- Т. 20.

28. Ломоносов М.В. Древняя Россійская исторія. -- СПб, 1766.

29. Міллер М. Могила князя Святослава. -- Winnipeg, 1951.

30. Міллер М. Кічкаський перевіз // Дніпрові таємниці. -- Запоріжжя, 2012.

31. Міллер М. Дніпрельстанівська археологічна експедиція Наркомосу України (1927--1932) // Дніпрові таємниці. -- Запоріжжя, 2012.

32. Мордовськой М.М. Дніпро в господарському житті Степової України в останній чверті XVIII ст. // Музейний вісник. -- Запоріжжя, 2008. -- № 8.

33. Никоновская летопись // Полное собраніе русских літописей. -- СПб, 1862. -- Т. 9.

34. Новицький Я. Твори. -- Запоріжжя, 2007. -- Т. 1.

35. Остапенко М.А. Пам'ятки осілості скіфського часу на острові Хортиця // Археологія. -- 2001. -- № 1. -- С. 139--145.

36. Павлович В. Материалы для географіи и статистики России, собранные офицерами генерального штаба. Екатеринославская губернія. -- СПб, 1862.

37. Петерсен Я. Норвежские мечи эпохи викингов. Типохронологическое изучение оружия эпохи викингов. -- СПб, 2005.

38. Плетнева С.А. Кочевники средневековья. Поиски исторических закономерностей. -- М., 1982.

39. Псковская первая летопись // Полное собраніе русских літописей. -- СПб, 1848. -- Т. 4.

40. Равдоникас В.И. Надписи и знаки на мечах из Днепростроя // Из истории докапиталистических формаций. -- М.; Л., 1933.

41. Радзивиловская летопись: Факсимильное воспроизведение рукописи. -- СПб.; М., 1994. -- Кн. 1.

42. Радзивиловская летопись: Текст. Исследование. Описание миниатюр. -- СПб.; М., 1994. -- Кн. 2.

43. Рудинський М. Археологічна розвідка на Дніпрельстані // Збірник Дніпропетровського краєвого історичноархеологічного музею. -- Дніпропетровськ, 1929. -- Т. 1. -- С. 45--62.

44. Рыбаков Б.А. Из истории культуры древней Руси. -- М., 1984.

45. Саричев В.Д. Мініатюра Радзивилівського літопису в системі джерел про останній бій князя Святослава // Музейний вісник. -- Запоріжжя, 2012. -- № 12.

46. Саричев В.Д. Похід в. кн. Святослава до порогів (971--972 рр.) в контексті генези Давньоруської держави // Музейний вісник. -- Запоріжжя, 2013. -- № 13/2.

47. Саричев В.Д. Похід Великого князя Святослава до порогів (971--972 рр.). Історіографія // Заповідна Хортиця: Збірка наукових праць. -- Запоріжжя, 2015.

48. Свіренко Д.О. Дніпровське водосховище (гідробіологічне дослідження) // Наукові записки Дніпропетровського Державного університету. -- Дніпропетровськ, 1938. -- Т. VII.

49. Семенов П. Географическо-статистическій словарь Россійской имперіи. -- Спб, 1885. -- Т. V.

50. Сміленко А.Т. Слов'яни та їх сусіди у степовому Подніпров'ї: 2--13 ст. -- К., 1975.

51. Смолічев П. Археологічні розкопи на терені Дніпрельстану, в с. Кічкасі, Запорізькоі округи, у вересні--жовтні р. 1927 // Збірник Дніпропетровського краєвого історично-археологічного музею. -- Дніпропетровськ, 1929. -- Т. 1. -- С. 161--234.

52. Соловьев С.М. История России с древнейших времен. -- СПб, 1851. -- Кн. 1. -- Т. I--V.

53. Софийская первая летопись // Полное собрание русских летописей. -- Л., 1925. -- Т. 5.

54. Татищев В.М. Исторія Россійская съ самых древнійших временъ. -- М., 1768. -- Кн. 1. -- Ч. 1.

55. Татищев В.М. Исторія Россійская съ самых древнійших временъ. -- М., 1773. -- Кн. 2.

56. Телєгін Д.Я., Бодянський О.В. Список археологічних пам'яток дніпровського Надпоріжжя (Дніпропетровська й Запорізька області). -- К., 1990.

57. Толочко О.П., Толочко П.П. Київська Русь. -- К., 1998.

58. Указатель къ первымъ осьми томамъ Полнаго собранія русскихъ літописей. ОхдЪлъ второй. Указатель географическій. -- Спб, 1907.

59. Фоменко В. Хортицкая старина // Заповідна Хортиця. -- Запоріжжя, 2006. -- Вип. 1.

60. Чернышев Н.А. О технике и происхождении «франкских» мечей, найденных на Днепрострое в 1928 году // Скандинавский сборник. -- Таллин, 1963. -- Т. VI.

61. Чертков Н.А. Описание войны великого князя Святослава Игоревича против болгар и греков в 967--971 годах. -- М., 1843.

62. Шаповалов Г.І. Останній бій князя Святослава // Урядовий кур'єр. -- 2002. -- № 164.

63. Щавелева Н.И. Древняя Русь в «Польской истории» Яна Длугоша (книги I--VI): Текст, перевод, комментарий. -- М., 2004.

64. Яворницький Д.І. Дніпрові пороги. Географічно-історичний нарис. -- Дніпропетровськ, 1989.

65. Alan Williams. A metanurgteal study of some VMng swords // Gladrns. -- 2009. -- XXIX. -- Р. 121--184.

66. Viking Sword (Ulfberht) -- фильм National Geographte 2012 // https://www.youtube.com/watch?v=_AdPmtBew8

Размещено на Allbest.ru