Про один із різновидів пряжок скіфського часу

Пряжки з рухомим язичком з античних пам'яток Північного Причорномор'я синхронні вже пізнішим -- сарматським, а не класичним скіфським старожитностям: Херсонес, могила 77 (Зубарь 1990, рис. 10, 5), Танаіс, поховання 79 (Шелов 1961, табл. XXXVIII, 12), Фанагорія, гробниці 77, 78, 84, 95 некрополя В, 1938 р. (Блаватский 1951, рис. 9,1--3,9), Німфей, катакомби К2, К8, К26, поховання A4 (Грач 1999, рис. 63, 81, табл. 6,6; 161), Тиритака, склеп 1 (1934 р.), могили 3 (33), 9(21), 11(23), (Кобылина 1941, рис. 110; Гайдукевич 1959, рис. 82, 5), Горгіпія, поховання 21, 29, 31, 57 (ділянки В), 6, 7 розкопу Астраханський II (Алексеева 1982, рис. 10, 5; 26, 1, 4; 28, 2, 3; 50, 1, 3; Кругликова 1982, рис. 10, 11, 16), Золоте, могили 44, 45 (Корпусова 1983, с. 102, 103, рис. 20, 1, 4).

Із раніших знахідок варто згадати круглу пряжку з могили 10 (1907 р.) некрополя Ольвії (Козуб 1974, рис. 44, 3), яка датована кінцем IV, чи початком III ст. до н. е. (ПаровичПешикан 1974, с. 173, 174). З розташованої тут гробниці 40 (1905 р.) відомі дві квадратні пряжки. Поховання датується широко V--IV ст. до н. е. (Козуб 1974, с. 142, рис. 44, 1), однак, квадратна форма згаданих виробів, що характерна вже для пізнішого часу, очевидно, свідчення того, що до датування комплексу слід буде повернутись. Про те, що грекам Північного Причорномор'я в IV ст. до н. е. гольчасті пряжки були відомі, говорить коштовна знахідка з кургану 11 (розкопки ВУАК) групи Частих, ймовірно, виготовлена, як згадувалась, в античних майстернях.

Відомі подібні пряжки і в материковій Греції. Знахідки з Афінського Керамейкоса належать до I ст. до н. е. -- I ст. н. е. (Knigge 1976, p. 188, taf. 98, 1), знайдені вони також в Олінфі. На жаль, хронологічне визначення таких типів не проведено (Robinson 1941, p. 229, 230; Pl. LXI, 817, 819, 823). Для South Hill, на ділянці G якого знайдено такий екземпляр, приводиться широкий час існування від близько 1000 р. до н. е. до 348 р. до н. е. Для знахідок зі споруд А v 6 та А v 7можна навести дані про зведення будинків в останній чверті V -- першій половині IV ст. до н. е. (до 348 р. до н. е., коли місто захопив та зруйнував Філіп II Македонський) (Robinson, Graham 1938, p. 8, 17--19). Таким чином, в Елладі пряжки цього типу відомі щонайменше в той самий час, що й у Скіфії.

Середня Європа та Північні Балкани були регіоном, де в ранню залізну добу широко застосовувався гольчастий спосіб кріплення. Насамперед, звичайно, це стосується фібул, що активно вживались місцевим населенням. Втім, інколи, ще до їх поширення у Скіфії в IV ст. до н. е. використовували й гольчасті пряжки (Рага^ег 1989, S. 52, Тай 98, 72). Вірогідно, цей західний напрям й був головним при поширенні гольчастих артефактів у Скіфію. При цьому, подібних пряжок на сході лісостепу Центральної Європи, в Середньому та Нижньому Подунав'ї, звідки було б варто в V ст. до н. е. очікувати їх поширення на схід, нам знайти не вдалось. Хоча в римський час схожі вироби добре тут відомі під назвою «фібули омега» (Сосгз, Gaiu, Zagгeanu 2010, рі. II, 21, 22).

У Північному Причорномор'ї в середньоскіфський час круглі пряжки (інколи з нерухомими фіксаторами) були добре відомі. Вони широко застосовувались, зокрема, в кінському спорядженні (Могилов 2008, с. 61--66), інколи -- в одязі та захисному обладунку. В подальшому, це могло сприяти поширенню схожих за формою пряжок з рухомим язичкомфіксатором. При цьому, кількісно вони завжди суттєво поступались згаданим суцільновідлитим та суцільнокованим виробам.

Після IV ст. до н. е. пряжки з голкоюфіксатором відомі у сарматських племен населення Криму. Використовують їх у ІІІ--ІІ ст. до н. е. й пізні скіфи Нижнього Подністров'я, що залишили могильник в Глинному. Можна припустити, що розглянуті пряжки скіфської доби могли виступати прототипами для кільцеподібних фібул-брошок сарматського часу (Кропотов 2011, рис. 86, 1). Мабуть, вплинули вони й на формування схожих за контурами підковоподібних фібул, відомих у Середньому Подніпров'ї з сарматського часу (Гороховський 1982, рис. 6). Надалі, ці універсальні гольчасті пряжки вже не виходять з ужитку і, втілившись у багатьох формах, доживають до нашого часу.



Література

1. Агульников С.М., Попович С.С., Церна С.В., Топал Д.А. Скифский курган № 7 у с. Пуркарь на Нижнем Днепре // Stratum plus. 2013. № 3. С. 257-284.

2. Алексеев А.Ю., Мурзин В.Ю., Ролле Р. Чертомлык (скифский царский курган ГУ в. до н. э.). -- К., 1991.

3. Алексеева Е.М. Юго-восточная часть некрополя Горгипии // Горгипия. -- Краснодар, 1982. -- ГГ. -- С. 5--116.

4. Андреева М.В., Козенкова В.И. Комплекс начала Г тысячелетия до н. э. из урочища Клин Яр (Кисловодская котловина) // СА. -- 1986. -- № 1 -- С. 253--258.

5. Артамонов М.И. Сокровища скифских курганов в собрании Государственного Эрмитажа. -- Прага; Л., 1966.

6. Бабенко Л.И. Песочинский курганный могильник скифского времени. -- Харьков, 2005.

7. Бандуровский А.В., БуйновЮ.В. Курганы скифского времени (северскодонецкий вариант). -- К., 2000.

8. Башилов В.А. Бронзовая гидрия из кургана у с. Мастюгино // СА. -- 1966. -- № 2 -- С. 304--309.

9. Березуцкий В.Д. Курганы скифского времени лесостепного Дона (к реконструкции социальных отношений). -- Воронеж, 1995.

10. Березуцкий В.Д. Курганы скифского времени у села Ближнее Стояново // Археологические исследования Высшей педагогической школы. -- Воронеж, 1996.

11. Бидзиля В.И., Полин С.В. Скифский царский курган Гайманова Могила. -- К., 2012.

12. Бидзиля В.И., Русанова И.П. Липицкая культура // Археология СССР. Славяне и их соседи в конце I тыс. до н. э. -- первой половине I тыс. н. э. -- М., 1993. -- С. 96--105.

13. Блаватский В.Д. Раскопки некрополя Фанагории 1938, 1939 и 1940 гг. // МИА. -- 1951. -- 19. -- С. 189--226.

14. Болтрик Ю.В. Курганы как ключ к пониманию социальной структуры Скифии // Из истории античного общества. -- 2001. -- № 7. -- С. 170--181.

15. Буйнов Ю.В., Бандуровский А.В., Окатенко В.Н. Исследование курганов скифского времени в Харьковской области // АДУ 2003--2004 рр. -- К., 2005. -- С. 9--13.

16. Буйнов Ю.В., Окатенко В.Н. Раскопки городища скифского времени в урочище Городище // АВУ 2002--2003 рр. -- К., 2004. -- С. 9--12.

17. Буйнов Ю.В., Окатенко В.Н. К вопросу о социальной структуре населения Северскодонецкой Лесостепи V--ГV вв. до н. э. // Древности. -- 2013. -- С. 123--136.

18. Бунятян Е.П. Методика социальных реконструкций в археологии (на материалах скифских могильников IV-- III вв. до н. э.). -- К., 1985.

19. Гаврилюк Н.А. История экономики Степной Скифии УІ--Ш вв. до н. э. -- К., 1999.

20. Кренке Н.А. Дьяково городище: культура населения бассейна Москвы-реки в I тыс. до н. э. -- I тыс. н. э. -- М., 2011.

21. Гайдукевич В.Ф. Некрополи некоторых боспорских городов (по материалам раскопок 1930-х годов) // МИА. -- 1959. -- 69. -- С. 154--238.

22. Гопак В.Д., Радзиевская В.Е. Кузнечное ремесло Коломакского городища // СА. -- 1990. -- № 1 -- С. 199--212.

23. Гороховський Є.Л. Підковоподібні фібули Середнього Подніпров'я з виїмчастою емаллю // Археологія. -- 1982. -- 38. -- С. 14--36.

24. Граков Б.Н. Каменское городище на Днепре. -- М., 1954. --(МИА -- 36).

25. Грач Н.М. Некрополь Нимфея. -- СПб, 1999.

26. ГречкоД.С. Населення скіфського часу на Сіверському Дінці. -- К., 2010.

27. Гуляев В.И., Савченко Е.И. Новый памятник скифского времени на Среднем Дону // Археология Среднего Дона в скифскую эпоху. -- М., 2004. -- С. 35--52.

28. Даниленко В.М. Дослідження пам'яток підгірського та бобрицького типів на Київщині в 1950 р. // АП УРСР. -- 1956. -- VI. -- С. 5--16.

29. Даниленко В.Н. Памятники ранней поры железного века в южной части Полесья УССР // VI научная конференция Института археологии АН УССР. -- К., 1953. -- С. 197--208.

30. Древности Геродотовой Скифии. -- 1866. -- I.

31. ДБК. Атлас. -- СПб, 1854. -- ХС табл.

32. Дубинин А.Ф. Троицкое городище Подмосковья // СА. -- 1964. -- № 1 -- С. 178--198.

33. Дубинин А.Ф. Щербинское городище // Дьяковская культура. -- М., 1974. -- С. 217--281.

34. Дударев С.Л. Взаимоотношения племен Севериного Кавказа с кочевниками Юго-Восточной Европы в предскифскую эпоху (IX -- первая половина VII вв. до н. э.). -- Армавир, 1999.

35. Евдокимов Г.Л. Скифский курган у с. Львово на Херсонщине // Древности Степного Причерноморья и Крыма. -- Запорожье, 1992. -- С. 136--148.

36. Евдокимов Г.Л., Фридман М.И. Курганы скифского времени у с. Первомаевка на Херсонщине // Курганы Степной Скифии. -- К., 1991. -- С. 72--97.

37. Егорейченко А.А. Культуры штрихованной керамики. -- Минск, 2006.

38. Заверняев Ф.М. Почепское селище // МИА. -- 1969. -- 160. -- С. 90--118.

39. Зайцев Ю.П. Неаполь Скифский (II в. до н. э. -- III в. н. э.). -- Симферополь, 2003.

40. Замятин С.Н. Скифский могильник «Частые курганы» под Воронежем (раскопки Воронежской ученой архивной комиссии 1910--1915 гг.) // СА. -- 1946. -- VIII. -- С. 9--50.

41. Звяруга Я.Г. Беларускае Павілля у железним веку і раннім серэднявякоуі // Матэрыялы по археології Беларусі. -- Минск, 2005. -- 10. -- С. 1--174.

42. ЗубарьВ.М. Некрополь Херсонеса Таврического 1-Увв. н. э. -- К., 1982.

43. Ильинская В.А. Скифы Днепровского Лесостепного Левобережья. -- К., 1968.

44. Кобылина М.М. Раскопки некрополя Тиритаки в 1934 г. // МИА. -- 1941. -- 4. -- С. 75--84.

45. Козенкова В.И. Кобанская культура. Восточный вариант. -- М., 1977 (САИ -- В 2--5).

46. Козенкова В.И. Типология и хронологическая классификация предметов кобанской культуры. Восточный вариант. -- М., 1982 (САИ -- В 2--5).

47. Козенкова В.И. Кобанская культура. Западный вариант. -- М., 1989 (САИ -- В 2--5).

48. Козенкова В.И. Оружие, воинское и конское снаряжение племен кобанской культуры (систематизация и хронология). Западный вариант. -- М., 1995 (САИ -- В 2--5).

49. Козенкова В.И. Материальная основа быта кобанских племен. Западный вариант. -- М., 1998 (САИ -- В 2--5).

50. Козенкова В.И. Биритуализм в погребальном обряде древних «кобанцев». Могильник Терезе конца XII--VIII в. до н. э. -- М., 2004 (Материалы по изучению историко-культурного наследия Северного Кавказа. -- V).

51. КозубЮ.І. Некрополь Ольвії У--^ ст. до н. е. -- К., 1974.

52. Коренюк С.Н. К вопросу о датировке начального этапа ананьинской культуры Волго-Камья // Известия Самарского научного центра РАН. -- 2009. -- Т. 11. -- № 2. -- С. 265--270.

53. Корпусова В.Н. Некрополь Золотое (К этнокультурной истории Европейского Боспора). -- К., 1983.

54. Костенко В.И. Сарматы самарско-орельского междуречья III в. до н. э. -- IV в. н. э. -- Днепропетровск, 1986.

55. Кропотов В.В. Фибулы сарматской эпохи. -- К., 2011.

56. Кругликова И.Т. Раскопки некрополя в районе Астраханской улицы в 1954--1964 гг. // Горгипия. -- Краснодар, 1982. -- II. -- С. 117--149.

57. Кухаренко Ю.В. Памятники железного века на территории Полесья. -- М, 1961 (САИ -- Д 1--29).

58. Лашанкоу М. І. Мілаградская і паморская культуры / Матэрыяльныя культура і заняткі насельныцтва // Археалогія Беларусі. Жалезны век і ранняе сярэднявечча. -- Минск, 1999. -- 2. -- С. 46--70.

59. Лошенков М.И. Городища милоградской культуры на территории Беларуси. -- Минск, 2011.

60. Левенок В.П. Ново-Никольский могильник сарматского времени на Верхнем Дону // КСИА АН СССР. -- 1973. -- 133. -- С. 86--93.

61. Лєсков О.М. Скарби курганів Херсонщини. -- К., 1974.

62. Лесков А.М., Беглова Е.А., Ксенофонтова И.В., Эрлих В.Р. Меоты Закубанья в средине VI -- начале III века до н. э. Некрополи у аула Уляп. Погребальные комплексы. -- М., 2005.

63. Либеров П.Д. Памятники скифского времени на Среднем Дону. -- М., 1965 (САИ -- Д. 1--31).

64. Липавский С.А., Снытко И.А. Курганы раннеантичного времени в урочище Чертоватое и некоторые проблемы населения Ольвийской хоры // Материалы по археологии Ольвии и ее округи. -- К., 1990. -- С. 1--7.

65. Максименко В.Е. Сарматы на Дону (археология и проблемы этнической истории). -- Азов, 1998 (Донские древности. -- 6).

66. Максимов Е.В. Зарубинецкая культура на территории УССР. -- К., 1982.

67. Малашев В.Ю., Яблонский Л.Т. Степное население Южного Урала в позднесарматское время (по материалам могильника Покровка -- 10). -- М., 2008.

68. Манцевич А.П. Мастюгинские курганы по материалам из собрания Государственного Эрмитажа // АСГЭ. -- 1973. -- 15. -- С. 12--46.

69. Манцевич А.П. Курган Солоха. -- Л., 1987.

70. Махортых С.В. Киммерийцы Северного Причерноморья. -- К., 2005.

71. МедведевА.М. Белорусское Понеманье в раннем железном веке. -- Минск, 1996.

72. МедведевА.П. Сарматы в верховьях Танаиса. -- М., 2008.

73. Медведев А.П., Ефимов К.Ю. Курган скифского времени у с. Абрамовка // Археология Среднего Дона в скифскую эпоху. Труды Потуданской археологической экспедиции ИА РАН, 1993--2000 гг. -- М., 2001. -- С. 202--210.

74. Мельниковская О.Н. Племена Южной Белоруссии в раннем железном веке. -- М., 1967.

75. МитрофановА.Г. Ранний железный век Северной Белоруссии (VII--VI вв. до н. э. -- VIII в. н. э.). -- Минск, 1978.

76. Могилов О.Д. Спорядження коня скіфської доби у Лісостепу Східної Європи. -- К.; Кам'янець-Подільський, 2008.

77. Мозолевский Б.Н. Скифские погребения у с. Нагорное близ г. Орджоникидзе на Днепропетровщине // Скифские древности. -- К., 1973. -- С. 187--234.

78. Мозолевський Б.М. Товста Могила. -- К., 1979.

79. Мозолевский Б.Н. Скифские курганы в окрестностях г. Орджоникидзе на Днепропетрвщине (раскопки 1972-- 1975 гг.) // Скифия и Кавказ. -- К., 1980. -- С. 70--155.

80. Мозолевский Б.Н., Полин С.В. Курганы скифского Герроса ГУ в. до н. э. (Бабина, Водяна и Соболева Могилы). -- К., 2005.

81. Монахов С.Ю. Греческие амфоры в Причерноморье. Типология амфор ведущих центров-экспортеров товаров в керамической таре. Каталог-определитель. -- М.; Саратов, 2003.

82. Мошкова М.Г. Памятники прохоровской культуры. -- М., 1963 (САИ -- Д 1--10).

83. Мошкова М.Г. Происхождение раннесарматской (прохоровской) культуры. -- М., 1974.

84. Мошкова М.Г., Максименко В.Е. Сарматские погребения Ясыревских курганов Нижнего Дона // КСИА АН СССР. -- 1973. -- 133. -- С. 72--77.

85. Мурзин В.Ю. Скифская архаика Северного Причерноморья. -- К., 1984.

86. ОАК за 1865 г. -- СПб, 1866.

87. ОАК за 1909 и 1910 годы. -- СПб, 1813.

88. ОАК за 1865 год. Атлас. -- СПб, 1866.

89. ОАК за 1869 год. Атлас. -- СПб, 1870.

90. Парович-Пешикан М. Некрополь Ольвии эллинистического времени. -- К., 1974.

91. Петренко В.Г. Украшения Скифии УГГ--ГГГ вв. до н. э. -- М., 1978 (САИ -- Д 4--5).

92. Петровська Є.О. Підгірцевські пам'ятки Київського Подніпров'я // Архелогія. -- 1971. -- 2. -- С. 9--21.

93. Поболь Л.Д. Новые зарубинецкие могильники на Туровщине // МИА. -- 1969. -- 160. -- С. 119 -- 130.

94. Полин С.В. Скифский Золотобалковский курганный могильник V--ГУ вв. до н. э. на Херсонщине. -- К., 2014.

95. Пуздровский А.А. Крымская Скифия II в. до н. э. -- III в. н. э. Погребальные памятники. -- Симферополь, 2007.

96. Пузикова А.И. Курганы скифского времени Среднего Подонья (публикация комплексов). -- М., 2001.

97. Пшеничук А.Х. Культура ранних кочевников Урала. -- М., 1983.

98. Радзиевская В.Е. Отчет об археологических разведках и раскопках на территории Харьковской оласти в 1977 г. // НА ІА НАНУ. -- 1977/59.

99. Рассадин С.Е. Украшения подгорцевского типа // Проблемы археологии Северного Причерноморья. -- Херсон, 1991. -- С. 110--116.

100. Рассадин С.Е. Милоградская культура. Ареал, хронология, этнос. -- Минск, 2005.

101. Савченко Е.И. Могильник скифского времени «Терновое I -- Колбино I» на Среднем Дону (погребальный обряд) // Археология Среднего Дона в скифскую эпоху. Труды Потуданской археологической экспедиции ИА РАН, 1993--2000 гг. -- М., 2001. -- С. 53--143.

102. Савченко Е.И. Вооружение и предметы снаряжения населения скифского времени на Среднем Дону // Археология Среднего Дона в скифскую эпоху. Труды Донской (Потуданской) археологической экспедиции ИА РАН, 2001--2003 гг. -- М., 2004. -- С. 151--257.

103. Савченко Е.И. Снаряжение коня скифского времени на Среднем Дону, как археологический источник // Археология Среднего Дона в скифскую эпоху. -- М., 2009. -- С. 221--325.

104. Симоненко А.В., Лобай Б.И. Сарматы Северо-Западного Причерноморья в I в. н. э. -- К., 1991.

105. Синика В.С., Тельнов Н.П. Комплекс вооружения и предметов воинского снаряжения из скифского могильника конца IV--П вв. до н. э. у с. Глиное в Нижнем Поднестровье // Война и военное дело в скифо-сарматском мире. -- Ростов-на-Дону, 2015. -- С. 180--190.

106. Синицын И.В. Археологичесские исследования Заволжского отряда (1951--1953 гг.) // МИА. -- 1959. -- 60. -- С. 39--205.

107. Скорый С.А. Киммерийцы в Украинской Лесостепи. -- К.; Полтава, 1999.

108. Скорый С.А., Хохоровский Я. Серебрянные сосуды из Большого Рыжановского кургана // Древности Восточной Европы. -- Харьков, 2011. -- С. 271--281.

109. Смирнов А.П. Железный век Чувашского Поволжья. -- М., 1961. -- МИА. -- 95).

110. Смирнов К.А. Дьяковская культура (материальная культура городищ междуречья Оки и Волги) // Дьяковская культура. -- М., 1974. -- С. 7--89.

111. Смирнов К.Ф. Вооружение савроматов. -- М, 1961. -- МИА. -- 101).

112. Смирнов К.Ф. Савроматы. -- М., 1964.

113. Смирнов К.Ф. Сарматы на Илеке. -- М., 1975.

114. Смирнов К.Ф., Петренко В.Г. Савроматы Поволжья и Южного Приуралья. -- М., 1963 (САИ. -- Д. 1--9).

115. Сымонович Э.А. Население столицы позднескифского царства (по материалам Восточного могильника Неаполя Скифского). -- К., 1983.

116. Тельнов Н.П., Четвериков И.А., Синика В.С. Скифский могильник III--II вв. до .н. э. у с. Глиное на левобережье Нижнего Днестра (предварительные итоги исследования) // Древности Северного Причерноморья III-- II вв. до н. э. -- Тирасполь, 2012. -- С. 5--15.

117. Тереножкин А.И. Предскифский период на Днепровском Правобережье. -- К., 1961.

118. Тереножкин А.И. Киммерийцы. -- К., 1976.

119. Трубникова Н.В. Городище Соколова Гора под Москвой // Труды ГИМ. -- 1960. -- 37. -- С. 74--83.

120. Шандыро В.И. Ранний железный век Северной Белоруссии. -- Минск, 1985.

121. Шевченко А.А. Новые материалы к изучению курганного могильника скифского времени Колбино I на Среднем Дону // Археология Среднего Дона в скифскую эпоху. -- М., 2009. -- С. 26--111.

122. ШеловД.Б. Некрополь Танаиса (раскопки 1955--1958 гг.). -- М., 1961 (МИА. -- 98).

123. Шилов В.П. Калиновский курганный могильник // МИА. -- 1959. -- 60. -- С. 323--523.

124. Шрамко Б.А. Отчет об археологических исследованиях Скифо-славянской єкспедиции ХГУ в 1983 году в Полтавской и Харьковской областях // НА ІА НАНУ. -- 1983/53.

125. Шрамко Б.А. Отчет о раскопках Скифо-славянской археологической єкспедиции Харьковского государственного университета им. А.М. Горького в 1988 году // НА ІА НАНУ. -- 1983/58.

126. Эрлих В.Р. Северо-Западный Кавказ в начале железного века. Протомеотская группа памятников. -- М., 2007.

127. Яковенко Е.В. Скіфи Східного Криму в V--III ст. до н. е. -- К., 1974.

128. CebanI., TopalD., AgulnikovS., PopoviciS. Tumulul scitic nr. 7 de la Crihana Veche-La Pietricei (r-nul Сahul) // Arheologia Preventiva m Republica Moldova. -- 2015. -- Vol. II. -- №1--2. -- S. 43--58.

129. Chochorowski J. Ekspansja kimmeryjska na tereny Europy Srodkowej. -- Krakow, 1993.

130. Cocis S., Gaiu C., Zagreanu R. Fibule romane din Dacia intracarpatica // Revista Bistritei. -- 2010. -- XXIV. -- P. 203-- 215.

131. Knigge U. Der Sudhugel // Kerameikos. Ergebnisse der ausgrabungen. -- 1976. -- IX.

132. Motuzaite-Matuzeviciute G., Telizhenko S., Jones M. Archaeobotanical Investigation of two Scythian-Sarmatian Period Pits in Eastern Ukrain: Implication for Floodplain Cereal Cultivation // Journal of Field Archaeology. -- 2012. -- Vol. 37. -- № 1. -- P. 51--61.

133. Parzinger H. Chronologie der Spathallstatt und Fruhlatene-Zeit. Studien zu Fundgruppen zwischen Mosel und Save. -- Weinheim, 1988.

134. Robinson D.M. Excavations at Olynthus. Metal and Minor Miscellaneous Finds, an Original Contribution to Greek Life. -- Baltimore, 1941. -- X.

135. Robinson D.M., Graham J.W. Excavations at Olynthus. The Helenic House. -- Baltimore; London, 1938. -- VIII.

136. SparkesB.A., TalcottL. Black and Plain Pottery ofthe 6th, 5th and 4th Centuries B. C. // The Athenian Agora. -- New Jersey, 1970. -- Vol. XII. -- Part 1.

137. Sparkes B.A., TalcottL. Black and Plain Pottery of the 6th, 5th and 4th Centuries B.C. // The Athenian Agora. -- New Jersey, 1970а. -- Vol. XII. -- Part 2. -- Р. 383--472.

Размещено на Allbest.ru